09 червня 2025 року
м. Київ
cправа № 927/287/24
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:
Мачульського Г. М. - головуючого, Краснова Є. В., Рогач Л. І.,
розглянувши матеріали касаційної скарги Фізичної особи-підприємця Одринченка Віталія Олексійовича
на постанову Північного апеляційного господарського суду від 29.04.2025 та рішення Господарського суду Сумської області від 20.02.2025
за позовом Фізичної особи-підприємця Одринченка Віталія Олексійовича
до Товариства з обмеженою відповідальністю ?Кондитерська фабрика ?Борзна конд?
про стягнення коштів,
Господарськими судами розглядався спір про стягнення 522 652,20 грн, в тому числі: 1) 200 000,00 грн заборгованості з орендної плати у період з 01.02.2023 до 01.09.2023 відповідно до договору оренди приміщення № АК/45-2/23 від 03.01.2023 та плати за позадоговірне користування всією площею приміщення з 02.09.2023 до 31.05.2024, 4 106,00 грн інфляційних втрат, 3 139,99 грн 3% річних, 28 672,03 грн пені за несвоєчасну сплату орендної плати; 2) 57 420,02 грн заборгованості з компенсації комунальних платежів, 1 434,99 грн інфляційних втрат, 1 480,95 грн 3% річних, 13 397,94 грн пені за несвоєчасну плату компенсації; 3) 213 000,00 грн неустойки у розмірі подвійної плати за користування річчю за час прострочення її повернення.
Перевіривши докази та здійснивши перерахунок заявлених до стягнення сум, Господарський суд Сумської області рішенням від 20.02.2025 позов задовольнив в частині стягнення 29 000,00 грн заборгованості з орендної плати, 39 027,83 грн заборгованості з компенсації витрат на комунальні послуги, 7 679,39 грн пені, 1 470,00 грн інфляційних втрат, 1 178,30 грн 3% річних за несвоєчасну сплату орендної плати за період з лютого до серпня 2023 року включно, 8 782,04 грн пені, 1 369,69 грн інфляційних втрат, 1 330,63 грн 3% річних за несвоєчасну сплату компенсації комунальних послуг, 14 000,00 грн неустойки, 1 557,57 грн витрат по сплаті судового збору, у задоволенні решти позовних вимог відмовив.
За наслідками перегляду справи в суді апеляційної інстанції, постановою Північного апеляційного господарського суду від 29.04.2025 зазначене рішення залишено без змін.
Не погоджуючись із судовими рішеннями, 20.05.2025 (через систему ?Електронний суд?) Фізична особа-підприємець Одринченко Віталій Олексійович звернувся до Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду із касаційною скаргою на постанову Північного апеляційного господарського суду від 29.04.2025 (повний текст постанови складено 29.04.2025) та рішення Господарського суду Сумської області від 20.02.2025, в якій просить судові рішення скасувати в частині відмови у стягненні з боржника плати за позадоговірне користування приміщенням з вересня 2023 року по 31 травня 2024 року в сумі 213 000 грн та в частині відмови у стягненні з боржника компенсації за спожиті комунальні послуги при позадоговірному користуванні приміщення за березень, квітень та травень місяці 2024 року в сумі 26 931,56 грн та прийняти в цій частині нове рішення, яким ці вимоги задовольнити.
Дослідивши наведені у касаційній скарзі доводи та зміст судових рішень, Суд дійшов висновку про відмову у відкритті касаційного провадження, виходячи з такого.
Частиною 2 статті 6 та частиною 2 статті 19 Конституції України визначено, що органи законодавчої, виконавчої та судової влади здійснюють свої повноваження у встановлених цією Конституцією межах і відповідно до законів України та зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Стаття 129 Конституції України серед основних засад судочинства визначає забезпечення права на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення.
Аналогічне положення закріплено у частині 1 статті 17 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України), яким передбачено, що учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, інтереси та (або) обов'язки, мають право на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення.
Згідно з пунктом 2 частини 3 статті 287 ГПК України не підлягають касаційному оскарженню судові рішення у малозначних справах та у справах з ціною позову, що не перевищує п'ятиста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, крім випадків, якщо: а) касаційна скарга стосується питання права, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики; б) особа, яка подає касаційну скаргу, відповідно до цього Кодексу позбавлена можливості спростувати обставини, встановлені оскарженим судовим рішенням, при розгляді іншої справи; в) справа становить значний суспільний інтерес або має виняткове значення для учасника справи, який подає касаційну скаргу; г) суд першої інстанції відніс справу до категорії малозначних помилково.
Відповідно до частини 7 статті 12 ГПК України для цілей цього Кодексу розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб вираховується станом на 1 січня календарного року, в якому подається відповідна заява або скарга, вчиняється процесуальна дія чи ухвалюється судове рішення.
Відповідно до пункту 1 частини 1 статті 163 ГПК України у позовах про стягнення грошових коштів ціна позову визначається сумою, яка стягується.
Оскільки предметом позову у цій справі є стягнення 522 652,20 грн, що не перевищує п'ятсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб станом на 01.01.2024 (3 028,00 грн х 500 = 1 514 000,00 грн), з урахуванням положень ГПК України касаційна скарга може бути розглянута в касаційному порядку лише за наявності для цього підстав, передбачених у пункті 2 частини 3 статті 287 зазначеного Кодексу.
Скаржник у касаційній скарзі в якості підстав касаційного оскарження зазначає неправильне застосування господарськими судами норм матеріального права та порушення норм процесуального права за виключним випадком, який передбачений пунктом 1 частини 2 статті 287 ГПК України, проте не обґрунтовує виключні випадки, передбачені пунктом 2 частини 3 статті 287 ГПК України, що не може вважатися дотриманням приписів статті 290 цього ж Кодексу, оскільки предметом спору у цій справі є стягнення грошових коштів, розмір яких не перевищує п'ятсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Положення пункту 2 частини 3 статті 287 ГПК України передбачають виключні випадки для касаційного оскарження судових рішень, зокрема, у справах з ціною позову, що не перевищує п'ятиста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб. При цьому тягар доказування наявності підстав, передбачених пунктом 2 частини 3 статті 287 ГПК України, покладається саме на скаржника.
Натомість, подана касаційна скарга не дає правових підстав, передбачених пунктом 2 частини 3 статті 287 ГПК України, для касаційного перегляду судових рішень.
При цьому Верховний Суд звертає увагу на те, що учасники судового процесу повинні розуміти, що визначені пунктом 2 частини 3 статті 287 ГПК України випадки є винятком із загального правила і необхідність відкриття касаційного провадження у справі на підставі будь-якого з них потребує належних, фундаментальних обґрунтувань як від заінтересованих осіб, так і від суду, оскільки в іншому випадку принцип "правової визначеності" буде порушено.
Велика Палата Верховного Суду у постанові від 18.05.2021 (справа №914/1570/20, провадження №2-90гс20) зазначила, що тенденції нормативно-правового регулювання національної моделі касаційного оскарження свідчать про перехід на конституційному рівні до моделі обмеженої касації, що реалізується, зокрема, за допомогою введення переліку випадків, коли рішення підлягає касаційному оскарженню, а також низки процесуальних фільтрів. Встановлення в процесуальному кодексі виняткових підстав для касаційного оскарження у тих випадках, коли таке оскарження є дійсно необхідним, має слугувати формуванню дієвої судової системи, що гарантуватиме особі право на остаточне та обов'язкове судове рішення. Введення процесуальних фільтрів не порушує права на доступ до суду, оскільки таке право вже реалізоване при зверненні до суду першої та апеляційної інстанцій, та можна стверджувати, що введення процесуальних фільтрів допуску до перегляду судових рішень касаційним судом не порушує права доступу до правосуддя.
Згідно з пунктом 1 частини 1 статті 293 ГПК України суд касаційної інстанції відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо касаційну скаргу подано на судове рішення, що не підлягає касаційному оскарженню.
Ураховуючи викладене, з огляду на принципи господарського судочинства, Суд дійшов висновку про відмову у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою Фізичної особи-підприємця Одринченка Віталія Олексійовича на підставі пункту 1 частини 1 статті 293 ГПК України.
Керуючись статтями 234, 235, 287, 293 ГПК України,
1. Відмовити у відкритті касаційного провадження у справі №927/287/24 за касаційною скаргою Фізичної особи-підприємця Одринченка Віталія Олексійовича на постанову Північного апеляційного господарського суду від 29.04.2025 та рішення Господарського суду Сумської області від 20.02.2025.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та не підлягає оскарженню.
Головуючий Г. М. Мачульський
Судді Є. В. Краснов
Л. І. Рогач