про відкриття провадження у справі
16 червня 2025 року м. Чернігів справа № 927/591/25
Господарський суд Чернігівської області у складі судді Кузьменко Т.О., розглянувши матеріали позовної заяви від 09.06.2025
за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю «СКАРЛЕТ-ЛТД» (код ЄДРПОУ 33878073), вул. Максима Залізняка, 138, м. Черкаси, 18028
до відповідача: російської федерації в особі Міністерства юстиції російської федерації, вул. Житня, буд. 14, будівля 1, м.москва, російська федерація,119991
про стягнення 10 978 618,49 грн
Товариство з обмеженою відповідальністю «СКАРЛЕТ - ЛТД» звернулось до Господарського суду Чернігівської області з позовом до російської федерації в особі Міністерства юстиції російської федерації про стягнення 10978618,49 грн збитків, спричинених нерухомому майну внаслідок збройної агресії російської федерації.
В обґрунтування заявлених позовних вимог позивач зазначає, що відповідач, як країна-агресор, вчинивши терористичний широкомасштабний збройний напад із застосуванням сучасних систем озброєння, завдав тяжких наслідків, як для України в цілому, так і для громадян та бізнесу, у тому числі і для товариства.
Відповідно до частини 1 статті 79 Закону України "Про міжнародне приватне право" пред'явлення позову до іноземної держави, залучення іноземної держави до участі у справі як відповідача або третьої особи, накладення арешту на майно, яке належить іноземній державі та знаходиться на території України, застосування щодо такого майна інших засобів забезпечення позову і звернення стягнення на таке майно можуть бути допущені лише за згодою компетентних органів відповідної держави, якщо інше не передбачено міжнародним договором України або законом України.
Таким чином, Закон України "Про міжнародне приватне право" встановлює судовий імунітет щодо іноземної держави за відсутності згоди компетентних органів цієї держави на залучення її до участі у справі у національному суді іншої держави, зокрема як відповідача.
Разом з цим згідно із висновком Верховного Суду, викладеним у постанові від 14.04.2022 у справі № 308/9708/19 після початку війни в Україні, а саме з 2014, суд України, розглядаючи справу, де відповідачем визначено російську федерацію, має право ігнорувати імунітет цієї країни та розглядати справи про відшкодування шкоди, завданої особі в результаті збройної агресії РФ, за позовом, поданим саме до цієї іноземної країни.
У постановах від 18.05.2022 у справах № 428/11673/19 та № 760/17232/20-ц Верховний Суд розширив правові висновки, згідно яких підтримання юрисдикційного імунітету російської федерації позбавить позивача ефективного доступу до суду для захисту своїх прав, що є несумісним з положеннями пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.
Судовий імунітет російської федерації не застосовується з огляду на звичаєве міжнародне право, кодифіковане в Конвенції ООН про юрисдикційні імунітети держав та їх власності (2004). Підтримання імунітету російської федерації є несумісним із міжнародно-правовими зобов'язаннями України в сфері боротьби з тероризмом.
Судовий імунітет російської федерації не підлягає застосуванню з огляду на порушення російською федерацією державного суверенітету України, а, отже, не є здійсненням російською федерацією своїх суверенних прав, що охороняються судовим імунітетом.
Враховуючи викладене, суд доходить висновку про те, що, звертаючись із позовом до російської федерації, для правильного вирішення спору позивач не потребує згоди компетентних органів держави російської федерації на розгляд справи у судах України або наявності міжнародної угоди між Україною та російською федерацією з цього питання.
При цьому судом враховано правову позицію, викладену у постанові Верховного Суду від 14.04.2022 у справі № 308/9708/19, відповідно до якої національне законодавство України виходить із того, що за загальним правилом шкода, завдана в Україні фізичній особі в результаті протиправних дій будь-якої іншої особи (суб'єкта), може бути відшкодована за рішенням суду України (за принципом "генерального делікту").
Отже, суд доходить висновку про застосування у даній справі "деліктного винятку", відповідно до якого будь-який спір, що виник на її території у юридичної особи України, навіть з іноземною країною, зокрема, й російською федерацією, може бути розглянутий та вирішений судом України як належним та повноважним судом.
Позовна заява відповідає вимогам статті 162 Господарського процесуального кодексу України. Підстав для залишення позовної заяви без руху, повернення позовної заяви чи відмови у відкритті відповідно до статей 174, 175 Господарського процесуального кодексу України судом не встановлено.
Про прийняття позовної заяви до розгляду та відкриття провадження у справі суд постановляє ухвалу, в якій, зокрема, зазначає, за якими правилами позовного провадження буде розглядатись справа (частина 2 статті 176 ГПК України).
З огляду на положення статей 12, 247 Господарського процесуального кодексу України, враховуючи характер спірних правовідносин, обраний позивачем спосіб захисту, значення справи для сторін, категорію та складність справи, а також з метою ефективного захисту прав і законних інтересів сторін та дотримання завдань господарського судочинства, яке превалює над будь-якими іншими міркуваннями в судовому процесі, за висновком суду дана справа має бути розглянута за правилами загального позовного провадження.
Водночас, як вбачається з суб'єктного складу сторін у справі, відповідачем у справі є російська федерація в особі представницького органу: Міністерство юстиції російської федерації.
Згідно з Указом Президента України №64/2022 від 24.02.2022 "Про введення воєнного стану в Україні" у зв'язку з військовою агресією Російської Федерації проти України введено в Україні воєнний стан.
Так, листом від 04.09.2022 №71/17-500-67127 Міністерства закордонних справ України "Щодо вручення судових документів на території РФ" визначено, що через повномасштабну агресію рф проти нашої держави дипломатичні відносини між Україною та Росією розірвано, а всіх співробітників закордонних дипломатичних установ України евакуйовано з території держави-агресора. З огляду на зазначене, наразі унеможливлено надання органами дипломатичної служби України сприяння щодо передачі судових документів російській стороні.
Крім того, листом від 06.10.2022 Міністерство юстиції України повідомило суд, що за інформацією МЗС України (лист від 03.10.2022 № 71/14-500-77469) 24.02.2022 розірвано дипломатичні відносини між Україною і Російською Федерацією у зв'язку з широкомасштабною збройною агресією останньої проти України. Функціонування закордонних дипломатичних установ України на території рф та діяльність її дипломатичних установ на території України зупинено. Комунікація МЗС з органами влади рф за посередництва третіх держав також не здійснюється.
12.01.2023 Верховна Рада України прийняла Закон України "Про вихід з Угоди про порядок вирішення спорів, пов'язаних із здійсненням господарської діяльності", яким постановила вийти з Угоди про порядок вирішення спорів, пов'язаних із здійсненням господарської діяльності, вчиненої в м. Києві 20 березня 1992 року та ратифікованої Постановою Верховної Ради України від 19 грудня 1992 року № 2889-XII (Відомості Верховної Ради України, 1993 р., №9, ст. 66), який набрав чинності 05.02.2023.
Отже, приймаючи до уваги вищенаведене, суд дійшов висновку про неможливість звернення із судовим дорученням для вручення відповідачу судових документів про відкриття провадження у справі № 927/951/24 у порядку статті 367 Господарського процесуального кодексу України.
У той же час, відповідно до частини 4 статті 122 Господарського процесуального кодексу України відповідач, третя особа, свідок, зареєстроване місце проживання (перебування), місцезнаходження чи місце роботи якого невідоме, викликається в суд через оголошення на офіційному вебсайті судової влади України, яке повинно бути розміщене не пізніше ніж за десять днів до дати відповідного судового засідання. З опублікуванням оголошення про виклик відповідач вважається повідомленим про дату, час і місце розгляду справи.
За таких обставин, суд вважає за необхідне подальше повідомлення відповідача про дату, час і місце розгляду справи здійснювати шляхом розміщення оголошення на офіційному вебсайті судової влади України.
Також суд дійшов висновку зобов'язати позивача здійснити переклад на російську мову ухвали Господарського суду Чернігівської області від 16.06.2025 у справі №927/591/25 та направити скан-копії такого перекладу на офіційну електронну пошту (адресу) Посольства Російської Федерації в Польщі, докази чого надати суду.
Керуючись статтями 12, 165, 166, 167, 169, 176, 234, 247, 250, 251, 252, 255 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд
1. Прийняти позовну заяву до розгляду та відкрити провадження у справі.
2. Здійснювати розгляд справи за правилами загального позовного провадження.
3. Підготовче засідання призначити на 15 липня 2025 року о 09:30 год. Засідання відбудеться у приміщенні Господарського суду Чернігівської області за адресою: проспект Миру 20, м. Чернігів, 14000, зал судових засідань № 23.
4. Зобов'язати позивача здійснити переклад цієї ухвали на російську мову з нотаріальним засвідченням його вірності та направити скан-копії такого перекладу на офіційну електронну пошту (адресу) Міністерства юстиції російської федерації - pr@minjust.gov.ru та в Посольство російської федерації в Республіка Польща.
5. Відповідачу, відповідно до статті 165 Господарського процесуального кодексу України, протягом 15 днів з дня отримання даної ухвали надати суду відзив на позовну заяву разом з усіма доказами, які підтверджують викладені обставини. Копію відзиву (з доданими документами) надіслати позивачу, а докази надсилання надати суду.
6. Позивачу, відповідно до статті 166 Господарського процесуального кодексу України протягом 6 днів з дня отримання відзиву на позовну заяву надати суду відповідь на відзив, надіславши одночасно копію цієї відповіді на відзив (з доданими документами) відповідачу, а докази надсилання надати суду.
7. Відповідачу, відповідно до статті 167 Господарського процесуального кодексу України, протягом 6 днів з дня отримання відповіді на відзив, надати суду заперечення (в разі наявності) з викладенням своєї позиції щодо наведених позивачем у відповіді на відзив пояснень. Копію цих заперечень (з доданими документами) надіслати позивачу, а докази надсилання надати суду.
8. Сторонам при направленні в судове засідання повноважних представників останнім мати при собі відповідно до статті 60 Господарського процесуального кодексу України документи на підтвердження їх повноважень та документи, які посвідчують особу.
9. Роз'яснити учасникам судового провадження, що відповідно до приписів статті 118 Господарського процесуального кодексу України право на вчинення процесуальних дій втрачається із закінченням встановленого законом або призначеного судом строку; заяви, скарги і документи, подані після закінчення процесуальних строків, залишаються без розгляду, крім випадків, передбачених цим Кодексом.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та не підлягає оскарженню окремо від рішення суду.
Ухвала підписана 16.06.2025 року.
З текстом даної ухвали можна ознайомитись у Єдиному державному реєстрі судових рішень за веб-адресою: http://reyestr.court.gov.ua/.
Суд звертає увагу учасників справи, що відповідно до приписів частин 5-8 статті 6 та частин 5, 6 статті 242 ГПК України, пунктів 5.6, 5.8, 10, 16, 17, 29, 37 Положення про порядок функціонування окремих підсистем (модулів) Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи, учасникам справи (їх представникам), які є користувачами Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи, судові рішення в паперовій формі не надсилаються і не вручаються. Суд надсилає такі рішення в електронній формі до електронного кабінету таких осіб, і вони вважаються врученими в день отримання повідомлення про доставку копії судового рішення на офіційну електронну адресу учасника справи (його представника), з якого і починається перебіг процесуального строку, встановленого законом або судом. Обмін процесуальними документами в електронній формі між судом та/або особами, що є (повинні бути) користувачами Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи, мають здійснюватися виключно за допомогою Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи.
Суддя Т. О. Кузьменко