29607, м. Хмельницький, майдан Незалежності, 1, e-mail: inbox@km.arbitr.gov.ua, тел.(0382)71-81-84
"10" червня 2025 р. Справа № 924/289/25
м. Хмельницький
Господарський суд Хмельницької області у складі судді Субботіної Л.О. за участю секретаря судового засідання Мізика М.А., розглянувши матеріали
за позовом Приватного акціонерного товариства "Національна енергетична компанія "Укренерго" м.Київ
до Акціонерного товариства "Хмельницькобленерго" м. Хмельницький
про стягнення 1 175 699,56 грн
Представники сторін:
позивач: Остапенко С.М. - адвокат, діє на підставі довіреності № 20/11-20 від 20.11.2024
відповідач: Чуловський В.В. - начальник юридичного договірного відділу, діє на підставі Положення про юридично-договірний відділ АТ "Хмельницькобленерго", додаткової угоди № 1 до трудового договору від 20.05.2021 та наказу № 22 від 16.01.2017
Рішення приймається 10.06.2025, оскільки в судовому засіданні 22.05.2025 оголошувалась перерва.
В судовому засіданні відповідно до ч. 6 ст. 233 ГПК України проголошено вступну та резолютивну частини рішення.
До Господарського суду Хмельницької області 21.03.2025 надійшла позовна заява Приватного акціонерного товариства "Національна енергетична компанія "Укренерго" до Акціонерного товариства "Хмельницькобленерго" про стягнення 13 330 241,76 грн, з яких 12 154 542,20 грн основний борг, 800912,94 грн 3% річних, 374786,62 грн інфляційних втрат. В обґрунтування позовних вимог позивач вказує, що 14.11.2023 від Акціонерного товариства "Хмельницькобленерго" надійшла заява-приєднання до договору про надання послуг з диспетчерського (оперативно-технологічного) управління. 20.11.2023 НЕК "Укренерго" листом №01/62679 повідомлено відповідача про приєднання останнього до умов договору про надання послуг з диспетчерського (оперативно-технологічного) управління (ідентифікатор договору №0505-03041-ПД, дата акцептування - 01.01.2024). Отже, 01.01.2024 АТ "Хмельницькобленерго" як користувачем укладено з позивачем договір про надання послуг з диспетчерського (оперативно-технологічного) управління №0505-03041-ПД (далі - договір), шляхом подання відповідної заяви про приєднання до такого договору та акцептування позивачем вказаної заяви відповідача. Позивач зазначає, що за умовами договору оплата за договором здійснюється на умовах часткової попередньої оплати вартості послуги за поточний розрахунковий період (календарний місяць) 3-ма платежами протягом розрахункового місяця, а за наслідком завершення відповідного розрахункового періоду здійснюється остаточний розрахунок на підставі акта надання послуги. Тобто, застосована у договорі правова конструкція передбачає три грошові зобов'язання користувача щодо поетапної попередньої оплати планової вартості послуги, що перетворюється на одне грошове зобов'язання за актом надання послуги, що становить різницю між вартістю фактично наданої послуги визначеної в акті та сумою попередньо сплаченої вартості послуги відповідного розрахункового періоду. Водночас якщо сума здійснених попередніх оплат є меншою від вартості наданої послуги згідно з актом надання послуги, у користувача на підставі відповідного останнього виникає обов'язок сплатити грошове зобов'язання на вказану суму. При цьому обов'язок сплатити відповідне грошове зобов'язання виникає на підставі, зокрема, акта надання послуги та строк його виконання становить до 15 числа місяця наступного за розрахунковим (включно). На виконання умов договору протягом січня 2024 року - січня 2025 року позивачем надано, а відповідачем отримано послугу на загальну суму 327 779 583,24 грн. Однак відповідач свої зобов'язання перед позивачем прострочив, надану послугу за спірний період сплачував невчасно, внаслідок чого у АТ "Хмельницькобленерго" за вказаний вище період виникла відповідна заборгованість. На час звернення до суду станом на 19.03.2025 непогашена заборгованість відповідача за січень 2025 року становила 12 154 542,20 грн з ПДВ. Беручи до уваги наведене, у зв'язку з порушенням грошових зобов'язань за договором, відповідач згідно з ч. 2 ст. 625 ЦК України зобов'язаний окрім суми основного боргу, сплатити також інфляційні втрати в розмірі 374786,62 грн та 3% річних в розмірі 800912,94 грн.
Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 21.03.2025, вказану позовну заяву передано для розгляду судді Субботіній Л.О.
Ухвалою суду від 28.03.2025 (після усунення недоліків позовної заяви) позовну заяву прийнято до розгляду, відкрито провадження у справі №924/289/25 в порядку розгляду за правилами загального позовного провадження, встановлено відповідачу строк для подання відзиву на позов до 16 квітня 2025 року включно та призначено підготовче засідання на 12:00 год. 23 квітня 2025 року.
До суду 16.04.2025 від відповідача надійшов відзив на позовну заяву, в якому останній підтверджує факт укладення між позивачем та відповідачем договору про надання послуг з диспетчерського (оперативно-технічного) управління №0505-03041-ПД від 01.01.2024. Разом з тим, відповідач заперечує щодо стягнення основної суми заборгованості, 3% річних та інфляційних втрат. Звертає увагу, що станом на дату подання даного відзиву відповідач здійснив погашення заборгованості шляхом сплати 12000000,00 грн, що підтверджується платіжною інструкцією №832 від 26.03.2025. Вказує, що позивачем не зазначено методик розрахунку нарахованих 3% річних та інфляційних втрат, тому наданий розрахунок не є обґрунтованим та таким, що унеможливлює підтвердження чи спростування нарахованих сум. Відповідач зауважує, що карантинні заходи та повномасштабне вторгнення військ РФ на територію України значною мірою вплинули на платоспроможність відповідача та мають ефект форс - мажорних обставин для відповідача, як сторони договору. Крім того, у відзиві на позов відповідач просить про зменшення 3% річних та інфляційних втрат до 1 грн.
Згідно з ухвалами від 23.04.2025, що постановлені із занесенням до протоколу судового засідання, суд встановив позивачу строк для подання відповіді на відзив до 30.04.2025 включно, встановив відповідачу строк для подання заперечень на відповідь на відзив до 12.05.2025 включно та відклав підготовче засідання на 10:00 год. 14 травня 2025 року.
До суду 30.04.2025 від позивача надійшла відповідь на відзив, в якій позивач обґрунтовує методику нарахування 3% річних та інфляційних втрат. Звертає увагу, що у разі непогодження із розрахунком позивача, відповідач вправі провести контррозрахунок заявлених до стягнення сум. Вказує, що відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 27.06.2024 на всій території України карантин, встановлений з метою запобігання поширенню COVID -19, відмінено з 30.06.2023. При цьому, договірні відносини, внаслідок порушення яких позивач звернувся до суду із даним позовом, виникли лише 01.01.2024, а відтак карантинні заходи, які спричинили негативні наслідки, не впливали на здатність відповідача здійснювати своєчасні розрахунки за спірні періоди. Вважає, що ведення воєнного стану також не можна визнати форс - мажорними обставинами в контексті договірних правовідносин, які виникли вже після його введення. При цьому, відповідач повинен довести належними та допустимими доказами настання форс - мажорних обставин та своєчасно, відповідно до умов укладеного між сторонами договору, повідомити про такі обставини іншу сторону. Позивач зазначає, що зменшення розміру 3% річних та інфляційних втрат порушить принцип правової визначеності, який передбачає стабільність правового регулювання і виконуваність судового рішення. При цьому, як вказує позивач, відсутні законодавчі підстави для зменшення передбачених ст. 625 ЦК України нарахувань.
Відповідно до ухвали від 14.05.2025, постановленої шляхом занесення до протоколу судового засідання, суд відклав підготовче засідання на 09:15 год. 20 травня 2025 року.
В підготовчому засіданні 20.05.2025 суд постановив ухвалу із занесенням до протоколу судового засідання, згідно з якою прийняв до розгляду заяву позивача про зменшення розміру позовних вимог від 12.05.2025. У поданій заяві позивач повідомляв про часткову сплату відповідачем основного боргу в розмірі 12 000 000,00 грн, в зв'язку із чим позивач зменшив розмір позовних вимог на вказану суму та просив повернути судовий збір.
Отже, після прийняття судом заяви про зменшення розміру позовних вимог предметом спору залишились вимоги про стягнення 1 330 241,76 грн, з яких 154 542,20 грн основний борг, 800912,94 грн 3% річних, 374786,62 грн інфляційні втрати.
Також позивач подав до суду заяву про закриття провадження у справі в частині позовних вимог, в якій позивач повідомив, зокрема, що 30.04.2025 відповідач платіжною інструкцією №5533 перерахував позивачу 154 542,20 грн за послуги з диспетчерського (оперативно-технологічного) управління згідно договору №0505-03041-ПД від 01.01.2024, тобто відповідач повністю погасив заборгованість за січень 2025 року, що є предметом спору. Тому позивач просив закрити провадження у справі в частині стягнення основного боргу в сумі 154542,20 грн на підставі п. 2 ч. 1 ст. 231 ГПК України у зв'язку з відсутністю предмета спору та повернути позивачу сплачений судовий збір за вказаними вимогами.
Ухвалою суду від 20.05.2025 закрито провадження у справі №924/289/25 за позовом Приватного акціонерного товариства "Національна енергетична компанія "Укренерго" м.Київ до Акціонерного товариства "Хмельницькобленерго" м.Хмельницький в частині стягнення 154 542,20 грн основної заборгованості та повернуто Приватному акціонерному товариству "Національна енергетична компанія "Укренерго" з Державного бюджету України 145854,51 грн сплаченого судового збору.
Також ухвалою суду від 20.05.2025, що постановлена із занесенням до протоколу судового засідання, суд закрив підготовче провадження та призначив справу до судового розгляду по суті на 10:30 год. 22 травня 2025 року.
В судовому засіданні 22.05.2025 суд оголосив перерву до 14:15 год. 10 червня 2025 року, про що постановлена ухвала із занесенням до протоколу судового засідання.
Представник позивача в судовому засіданні 10.06.2025 підтримав позовні вимоги про стягнення 800912,94 грн 3% річних та 374786,62 грн інфляційних втрат.
Представник відповідача в судовому засіданні 10.06.2025 просив відмовити у позові у повному обсязі.
Суд під час розгляду матеріалів справи встановив наступні обставини.
Наказом Національної енергетичної компанії "Укренерго" №550 від 03.10.2023 затверджено умови договору про надання послуг з диспетчерського (оперативно - технологічного) управління (далі - договір), які набувають чинності з 01.01.2024.
Відповідно до п. 1.1 цей договір про надання послуг з диспетчерського (оперативно-технологічного) управління (далі - договір) є публічним договором приєднання та встановлює порядок і умови надання послуг з диспетчерського (оперативно-технологічного) управління користувачам системи передачі (далі - користувач). Цей договір укладається сторонами з урахуванням статей 633, 634, 641, 642 Цивільного кодексу України шляхом приєднання користувача до умов цього договору згідно з заявою-приєднання, що є додатком 1 до цього договору.
Цей договір встановлює права та обов'язки ОСП та користувача за всіма видами його діяльності на ринку електричної енергії (п. 1.3 договору).
Пунктом 2.1 договору визначено, що цей договір регулює оперативно-технологічні відносини під час взаємодії сторін в умовах паралельної роботи у складі об'єднаної енергетичної системи (ОЕС) України.
За цим договором ОСП безперервно надає послугу з диспетчерського (оперативно-технологічного) управління, а саме управління режимами роботи ОЕС України з виробництва, передачі, забезпечення планових перетоків електричної енергії по міждержавних лініях зв'язку ОЕС України з енергосистемами суміжних країн, розподілу та споживання електричної енергії для забезпечення здатності енергосистеми задовольняти сумарний попит на електричну енергію та потужність у кожний момент часу з дотриманням вимог енергетичної, техногенної та екологічної безпеки (далі - послуга).
Користувач зобов'язаний здійснювати оплату за надану послугу відповідно до умов цього договору (п.2.2 договору).
Згідно з п. 2.4 цей договір встановлює права та обов'язки сторін у процесі оперативного планування, експлуатації обладнання, диспетчерського управління та балансування енергосистеми в реальному часі та її захисту в надзвичайних ситуаціях, а також формування, обробки, передачі та відображення даних під час регламентованого обміну інформацією.
Відповідно до п. 3.1 договору ціна цього договору визначається як сума нарахованої фактичної вартості послуг за сукупністю розрахункових періодів наростаючим підсумком за календарний рік. Розрахунковим періодом за цим договором є 1 календарний місяць.
Оплата послуг здійснюється за тарифом, який встановлюється НКРЕКП відповідно до затвердженої ним методики (порядку) та оприлюднюється ОСП на офіційному вебсайті https://ua.energy/. Тариф застосовується з дня набрання чинності постановою, якою встановлено тариф, якщо більш пізній строк не визначено такою постановою (п. 3.2 договору).
Пунктом 3.4 договору передбачено, що планова та/або фактична вартість послуги визначається як добуток діючого на момент надання послуги тарифу на послуги з диспетчерського (оперативно-технологічного) управління та планового та/або фактичного обсягу послуги в розрахунковому періоді. На вартість послуги нараховується податок на додану вартість відповідно до законодавства України.
Згідно з п. 3.5 договору користувач здійснює поетапну оплату планової вартості послуги за кожну декаду розрахункового періоду згідно із зазначеною системою платежів і розрахунків:
1 платіж - до 18 числа розрахункового періоду в розмірі планової вартості послуги, наданої в першій декаді розрахункового періоду;
2 платіж - до 28 числа розрахункового періоду в розмірі планової вартості послуги, наданої в другій декаді розрахункового періоду;
3 платіж - до 08 числа місяця, наступного за розрахунковим періодом, в розмірі планової вартості послуги, наданої в третій декаді розрахункового періоду.
Відповідно до п. 3.6 договору плановий обсяг послуги, що використовується для визначення планової вартості послуги, визначається на підставі даних адміністратора комерційного обліку (далі - АКО) за кожну декаду розрахункового періоду.
Пунктом 3.7 договору визначено, що користувач здійснює розрахунок з ОСП за фактичний обсяг послуги до 15 числа місяця, наступного за розрахунковим (включно), на підставі рахунків, актів надання послуги, наданих ОСП, або отриманих за допомогою сервісу електронного документообігу (далі - сервіс) (автоматизована система, яка забезпечує функціонування електронного документообігу), з використанням у порядку, визначеному законодавством, електронного підпису особи, уповноваженої на підписання документів в електронній формі.
Вартість фактично наданої послуги за розрахунковий період визначається до 10 числа місяця, наступного за розрахунковим (включно). Акти надання послуги направляються користувачам до 12 числа місяця, наступного за розрахунковим (включно).
Оплату вартості послуги, після коригування обсягів та вартості послуг, користувач здійснює до 15 числа місяця, наступного за місяцем, у якому отримано акт коригування до акта надання послуги (включно), або акт надання послуги щодо проведення донарахувань в минулих періодах (включно).
Згідно з п. 3.8 договору користувач здійснює підписання актів надання послуги та актів коригування до актів надання послуги відповідного розрахункового періоду протягом 3 робочих днів з дня їх отримання користувачем.
У разі виникнення розбіжностей за отриманим від ОСП за попередній розрахунковий період актом надання послуги користувач має право оскаржити зазначені в акті надання послуги вартість та/або фактичний обсяг послуги шляхом направлення ОСП (АКО) та ППКО повідомлення протягом 5 робочих днів з дня отримання акта. Процедура оскарження не звільняє користувача від платіжного зобов'язання у встановлений цим договором термін. Якщо користувач не надає ОСП повідомлення з обґрунтуванням розбіжностей протягом 5 робочих днів з дня отримання акта надання послуги, то вважається, що цей акт прийнятий без розбіжностей.
У разі підтвердження розбіжностей ППКО користувача надає АКО актуальні дані для здійснення врегулювання. Врегулювання розбіжностей здійснюється в терміни та відповідно до вимог додатка 10 до Правил ринку та відображаються в акті коригування.
Пунктом 4.2.1 договору передбачений обов'язок користувача своєчасно та в повному обсязі здійснювати розрахунки за цим договором.
В свою чергу, ОСП має право своєчасно та в повному обсязі отримувати плату за надану послугу (п. 4.3.2 договору).
Відповідно до п. 13.1 цей договір набирає чинності з дати акцептування заяви-приєднання, зазначеної в повідомленні ОСП, і діє до 31 грудня (включно) року, у якому акцептована заява-приєднання. Цей договір вважається продовженим на кожний наступний календарний рік, якщо за місяць до закінчення терміну дії цього договору жодною зі сторін не буде заявлено про припинення його дії або перегляд його умов, шляхом направлення відповідного повідомлення.
Додатками до договору оформлено зразки документів, зокрема: заяву - приєднання (додаток 1), однолінійну схему об'єкту (додаток 2), акт розмежування балансової належності електричних мереж та експлуатаційної відповідальності сторін (додаток 3), акт надання послуги (додаток 4), акт звірки розрахунків (додаток 5), положення про взаємодію ОСП та виробника, з генеруючими одиницями якого диспетчери ОСП при диспетчерському (операвно-технологічному) управлінні взаємодіють безпосередньо (додаток 6), положення про взаємодію ОСП та ОСР при диспетчерському (оперативно - технологічному) управлінні (додаток 7), положення про взаємодію ОСП та споживача при диспетчерському (оперативно - технологічному) управлінні (додаток 8), положення про взаємодію ОСП та оператора УЗЕ при диспетчерському (оперативно - технологічному) управлінні (додаток 9), положення про взаємодію ОСП та виробника з генеруючими одиницями якого диспетчери ОСП при диспетчерському (оперативно - технологічному) управлінні взаємодіють через диспетчера ОСР (додаток 10), перелік об'єктів електроенергетики (додаток 11).
Наказом Національної енергетичної компанії "Укренерго" №344 від 07.06.2024 були затверджені умови договору про надання послуг з диспетчерського (оперативно - технологічного) управління, які є аналогічними за змістом з умовами договору про надання послуг з диспетчерського (оперативно - технологічного) управління, затвердженого наказом Національної енергетичної компанії "Укренерго" №550 від 03.10.2023.
У п. 3 наказу № 344 від 07.06.2024 визначено, що він набирає чинності з дня його підписання, крім пункту 4, який набирає чинності з моменту публікації наказу на офіційному вебсайті НЕК "Укренерго".
На виконання умов договору позивач надав відповідачу послуги з диспетчерського управління, що підтверджується підписаними між сторонами актами надання послуги, а саме: №ДУА-0004080 за січень 2024 року на суму 29877794,99 грн, №ДУА-0004841 за лютий 2024 року на суму 26108976,91 грн, №ДУА-0005591 за березень 2024 року на суму 27763433,26 грн, №ДУА-0006370 за квітень 2024 року на суму 24686417,88 грн, №ДУА-0007111 за травень 2024 року на суму 23963298,13 грн, №ДУА-0007877 за червень 2024 року на суму 21005194,91 грн, №ДУА-0008642 за липень 2024 року на суму 20302568,21 грн, №ДУА-0009407 за серпень 2024 року на суму 22859500,84 грн, №ДУА-0010179 за вересень 2024 року на суму 22986964,36 грн, №ДУА-0010941 за жовтень 2024 року на суму 27046703,03 грн, №ДУА-0011711 за листопад 2024 року на суму 27245056,21 грн, №ДУА-0012507 за грудень 2024 року на суму 27607101,14 грн, №ДУА-0013289 за січень 2025 року на суму 26388260,69 грн.
Позивач виставляв відповідачу рахунки - фактури для здійснення поетапної оплати планової вартості послуги за кожну декаду розрахункового періоду відповідно до п. 3.5 договору, зокрема: №ДУ-0020190/0505-03041-ПД від 15.03.2024 на суму 8756302,26 грн, №ДУ-0026072/0505-03041-ПД від 15.05.2024 на суму 7814045,66 грн, №ДУ-0026798/0505-03041-ПД від 25.05.2024 на суму 7566223,80 грн, №ДУ-0027525/0505-03041-ПД від 05.06.2024 на суму 8583028,80 грн, №ДУ-0028997/0505-03041-ПД від 15.06.2024 на суму 6745949,20 грн, №ДУ-0029727/0505-03041-ПД від 25.06.2024 на суму 7375279,69 грн, №ДУ-0030458/0505-03041-ПД від 05.07.2024 на суму 6891875,41 грн, №ДУ-0031932/0505-03041-ПД від 15.07.2024 на суму 6166273,85 грн, №ДУ-0032668/0505-03041-ПД від 25.07.2024 на суму 6544789,56 грн, №ДУ-0033402/0505-03041-ПД від 05.08.2024 на суму 7611860,82 грн, №ДУ-0034877/0505-03041-ПД від 15.08.2024 на суму 7282803,00 грн, №ДУ-0035608/0505-03041-ПД від 25.08.2024 на суму 7715365,55 грн, №ДУ-0036335/0505-03041-ПД від 05.09.2024 на суму 7773362,62 грн, №ДУ-0037802/0505-03041-ПД від 15.09.2024 на суму 7552524,96 грн, №ДУ-0038531/0505-03041-ПД від 25.09.2024 на суму 7594356,94 грн, №ДУ-0039261/0505-03041-ПД від 05.10.2024 на суму 7890330,28 грн, №ДУ-0043692/0505-03041-ПД від 15.11.2024 на суму 9191748,67 грн, №ДУ-0044436/0505-03041-ПД від 25.11.2024 на суму 9545390,06 грн, №ДУ-0045186/0505-03041-ПД від 05.12.2024 на суму 8549127,42 грн, №ДУ-0046690/0505-03041-ПД від 15.12.2024 на суму 8586559,42 грн, №ДУ-0047426/0505-03041-ПД від 24.12.2024 на суму 9284803,60 грн, №ДУ-0048168/0505-03041-ПД від 05.01.2025 на суму 10268878,86 грн, №ДУ-0049661/0505-03041-ПД від 15.01.2025 на суму 8295637,49 грн, №ДУ-0050392/0505-03041-ПД від 25.01.2025 на суму 8715740,44 грн, №ДУ-0051123/0505-03041-ПД від 05.02.2025 на суму 9397844,96 грн.
Також для проведення остаточного розрахунку за фактичний обсяг послуг з врахуванням актів надання послуги та здійснених відповідачем оплат позивач виставив відповідачу для оплати рахунки - фактури №ДУ-0016605/0505-03041-ПД від 09.02.2024 на суму 0 грн (з врахуванням вже проведеної оплати), №ДУ-0019462/0505-03041-ПД від 08.03.2024 на суму 25986771,90 грн, №ДУ-0022407/0505-03041-ПД від 09.04.2024 на суму 53750205,16 грн, №ДУ-0025336/0505-03041-ПД від 09.05.2024 на суму 78436623,04 грн, №ДУ-0031206/0505-03041-ПД від 11.07.2024 на суму 0 грн (з врахуванням вже проведеної оплати), №ДУ-0034151/0505-03041-ПД від 12.08.2024 на суму 0 грн (з врахуванням вже проведеної оплати), №ДУ-0037079/0505-03041-ПД від 11.09.2024 на суму 87969,67 грн, №ДУ-0040005/0505-03041-ПД від 11.10.2024 на суму 2986964,36 грн, №ДУ-0042941/0505-03041-ПД від 11.11.2024 на суму 26751529,19 грн, №ДУ-0045943/0505-03041-ПД від 11.12.2024 на суму 27245056,21 грн, №ДУ-0048920/0505-03041-ПД від 11.01.2025 на суму 27563631,34 грн, №ДУ-0051867/0505-03041-ПД від 11.02.2025 на суму 31388260,69 грн.
Сторонами підписувались акти коригування: №ДУА_К-0003122 від 10.03.2025 до акту надання послуги від 31.01.2024, згідно якого загальна вартість наданих послуг у січні 2024 року становить 29963339,56 грн (скориговані дані 127890,78 грн); №ДУА_К-0003429 від 12.03.2025 до акту надання послуги від 29.02.2024, згідно якого загальна вартість наданих послуг у лютому 2024 року становить 26114605,24 грн (скориговані дані 46829,12 грн); №ДУА_К-0002142 від 25.06.2024 до акту надання послуги від 31.03.2024, згідно якого загальна вартість наданих послуг у березні 2024 року становить 27739082,71 грн (скориговані дані -24350,55 грн); №ДУА_К-0002377 від 04.07.2024 до акту надання послуги від 30.04.2024, згідно якого загальна вартість наданих послуг у квітні 2024 року становить 24659408,08 грн (скориговані дані -27009,80 грн); №ДУА_К-0002511 від 09.07.2024 до акту надання послуги від 31.05.2024, згідно якого загальна вартість наданих послуг у травні 2024 року становить 23947477,49 грн (скориговані дані -15820,64 грн); №ДУА_К-0003633 від 19.03.2025 до акту надання послуги від 30.06.2024, згідно якого загальна вартість наданих послуг у червні 2024 року становить 20985017,21 грн (скориговані дані -20177,70 грн); №ДУА_К-0002871 від 21.10.2024 до акту надання послуги від 31.07.2024, згідно якого загальна вартість наданих послуг у липні 2024 року становить 20280536,48 грн (скориговані дані -22031,73 грн); №ДУА_К-0002970 від 03.01.2025 до акту надання послуги від 31.10.2024, згідно якого загальна вартість наданих послуг у жовтні 2024 року становить 27003233,23 грн (скориговані дані -43469,80 грн).
Відповідач здійснив оплату послуг з диспетчерського обслуговування, що підтверджується платіжними інструкціями №201168 від 05.02.2024 на суму 30000000,00 грн, №241305 від 27.05.2024 на суму 70000000,00 грн, №241331 від 31.05.2024 на суму 8436623,04 грн, №241482 від 13.06.2024 на суму 23000000,00 грн, №241494 від 13.06.2024 на суму 920951,92 грн, №241763 від 08.07.2024 на суму 21013104,30 грн, №242002 від 08.08.2024 на суму 20322924,23 грн, №242309 від 09.09.2024 на суму 22634883,98 грн, №10960 від 23.09.2024 на суму 87969,67 грн, №242825 від 08.10.2024 на суму 20000000,00 грн, №242863 від 15.10.2024 на суму 2900000,00 грн, №242865 від 15.10.2024 на суму 86964,36 грн, №243317 від 29.11.2024 на суму 26751529,19 грн, №243524 від 26.12.2024 на суму 27245056,21 грн, №1211 від 31.01.2025 на суму 14563631,34 грн, №299 від 03.02.2025 на суму 2000000,00 грн, №325 від 05.02.2025 на суму 2000000,00 грн, №335 від 06.02.2025 на суму 1500000,00 грн, №1487 від 07.02.2025 на суму 2500000,00 грн, №369 від 11.02.2025 на суму 2000000,00 грн, №1576 від 12.02.2025 на суму 1000000,00 грн, №508 від 27.02.2025 на суму 2000000,00 грн, №2448 від 28.02.2025 на суму 3000000,00 грн, №755 від 17.03.2025 на суму 11388260,69 грн, №832 від 26.03.2025 на суму 12000000,00 грн.
Після відкриття провадження у справі відповідач сплатив позивачу основний борг за договором в розмірі 154542,20 грн, що підтверджується платіжною інструкцією №5533 від 30.04.2025.
Матеріали справи містять підписані між сторонами акти звірки розрахунків за І, ІІІ та ІV квартали 2024 року, згідно з якими у І кварталі сальдо відповідача становило 53750205,16 грн, у ІІІ кварталі - 22986964,36 грн та у ІV кварталі - 27607101,14 грн.
Також до матеріалів справи долучені докази на підтвердження направлення актів надання послуг та актів коригування з АСКОД.
Відповідач звертався до позивача з вимогою про виконання умов договору про надання послуг з диспетчерського (оперативно - технологічного) управління вих. №01/4936 від 24.01.2025. Оскільки така вимога не була виконана, то позивач звернувся до суду із даним позовом.
Аналізуючи надані докази та пояснення представників сторін, оцінюючи їх у сукупності, суд приймає до уваги наступне.
Відповідно до абз. 2 ч. 1 ст. 175 Господарського кодексу України (далі - ГК України) майнові зобов'язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених Господарським кодексом України.
З положень ст. 509 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України), ст. 173 ГК України вбачається, що господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.
Згідно з п.1 ч.2 ст.11 ЦК України однією із підстав виникнення цивільних прав та обов'язків є договір, а в силу вимог ч.1 ст.629 ЦК України договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Відповідно до ст. 901 ЦК України за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не установлено договором.
Правові, економічні та організаційні засади функціонування ринку електричної енергії, регулювання відносин, пов'язаних з виробництвом, передачею, розподілом, купівлею-продажем, постачанням електричної енергії для забезпечення надійного та безпечного постачання електричної енергії споживачам з урахуванням інтересів споживачів, розвитку ринкових відносин, мінімізації витрат на постачання електричної енергії та мінімізації негативного впливу на навколишнє природне середовище визначає Закон України "Про ринок електричної енергії".
Згідно з наведеними у ст. 1 цього Закону визначеннями, диспетчерське управління - оперативно-технологічне управління об'єднаною енергетичною системою України із забезпеченням надійного і безперебійного постачання електричної енергії споживачам з додержанням вимог енергетичної безпеки; оператор ринку - юридична особа, яка забезпечує функціонування ринку "на добу наперед" та внутрішньодобового ринку та організацію купівлі-продажу електричної енергії на цих ринках; оператор системи передачі - юридична особа, відповідальна за експлуатацію, диспетчеризацію, забезпечення технічного обслуговування, розвиток системи передачі та міждержавних ліній електропередачі, а також за забезпечення довгострокової спроможності системи передачі щодо задоволення обґрунтованого попиту на передачу електричної енергії; учасник ринку електричної енергії - виробник, електропостачальник, трейдер, оператор системи передачі, оператор системи розподілу, оператор ринку, гарантований покупець та споживач, які провадять свою діяльність на ринку електричної енергії у порядку, передбаченому цим Законом.
Статтею 3 Закону України "Про ринок електричної енергії" передбачено, що ринок електричної енергії функціонує на конкурентних засадах, крім діяльності суб'єктів природних монополій, з обмеженнями, встановленими цим Законом. Функціонування ринку електричної енергії здійснюється на принципах, зокрема відповідальності учасників ринку за недотримання правил ринку, правил ринку "на добу наперед" та внутрішньодобового ринку, кодексу системи передачі, кодексу систем розподілу, кодексу комерційного обліку, правил роздрібного ринку, інших нормативно-правових актів, що регулюють функціонування ринку електричної енергії, та умов договорів, що укладаються на цьому ринку.
За приписами ст. 4 Закону України "Про ринок електричної енергії" учасники ринку електричної енергії провадять свою діяльність на ринку електричної енергії на договірних засадах. Для забезпечення функціонування ринку електричної енергії укладаються, зокрема договори про надання послуг з диспетчерського (оперативно-технологічного) управління.
Відповідно до ч. 4 ст. 33 Закону України "Про ринок електричної енергії" оператор системи передачі надає послуги з передачі електричної енергії та послуги з диспетчерського (оперативно-технологічного) управління учасникам ринку на підставі договорів, укладених на основі типових договорів про надання послуг з передачі електричної енергії та про надання послуг з диспетчерського (оперативно-технологічного) управління. Типові договори про надання послуг з передачі електричної енергії та про надання послуг з диспетчерського (оперативно-технологічного) управління затверджуються Регулятором.
Як вбачається з матеріалів справи, між позивачем як оператором системи передачі (далі - ОСП) та відповідачем як користувачем укладено договір про надання послуг з диспетчерського (оперативно - технологічного) управління, згідно з п. 1.1 якого цей договір про надання послуг з диспетчерського (оперативно-технологічного) управління (далі - договір) є публічним договором приєднання та встановлює порядок і умови надання послуг з диспетчерського (оперативно-технологічного) управління користувачам системи передачі (далі - користувач).
Цей договір встановлює права та обов'язки ОСП та користувача за всіма видами його діяльності на ринку електричної енергії (п. 1.3 договору).
Пунктом 2.1 договору визначено, що цей договір регулює оперативно-технологічні відносини під час взаємодії сторін в умовах паралельної роботи у складі об'єднаної енергетичної системи (ОЕС) України.
За цим договором ОСП безперервно надає послугу з диспетчерського (оперативно-технологічного) управління, а саме управління режимами роботи ОЕС України з виробництва, передачі, забезпечення планових перетоків електричної енергії по міждержавних лініях зв'язку ОЕС України з енергосистемами суміжних країн, розподілу та споживання електричної енергії для забезпечення здатності енергосистеми задовольняти сумарний попит на електричну енергію та потужність у кожний момент часу з дотриманням вимог енергетичної, техногенної та екологічної безпеки (далі - послуга).
На виконання умов договору позивачем в січні 2024 року - січні 2025 року надано відповідачу передбачені договором послуги з диспетчерського (оперативно - технологічного) обслуговування, що підтверджується підписаними між сторонами актами надання послуги, актами коригування та не заперечується сторонами.
Частиною 1 ст. 903 ЦК України встановлено, якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов'язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором.
Відповідно до п. 3.1 договору ціна цього договору визначається як сума нарахованої фактичної вартості послуг за сукупністю розрахункових періодів наростаючим підсумком за календарний рік. Розрахунковим періодом за цим договором є 1 календарний місяць.
Оплата послуг здійснюється за тарифом, який встановлюється НКРЕКП відповідно до затвердженої ним методики (порядку) та оприлюднюється ОСП на офіційному вебсайті https://ua.energy/. Тариф застосовується з дня набрання чинності постановою, якою встановлено тариф, якщо більш пізній строк не визначено такою постановою (п. 3.2 договору).
Пунктом 3.4 договору передбачено, що планова та/або фактична вартість послуги визначається як добуток діючого на момент надання послуги тарифу на послуги з диспетчерського (оперативно-технологічного) управління та планового та/або фактичного обсягу послуги в розрахунковому періоді. На вартість послуги нараховується податок на додану вартість відповідно до законодавства України.
Згідно з п. 3.5 договору користувач здійснює поетапну оплату планової вартості послуги за кожну декаду розрахункового періоду згідно із зазначеною системою платежів і розрахунків:
1 платіж - до 18 числа розрахункового періоду в розмірі планової вартості послуги, наданої в першій декаді розрахункового періоду;
2 платіж - до 28 числа розрахункового періоду в розмірі планової вартості послуги, наданої в другій декаді розрахункового періоду;
3 платіж - до 08 числа місяця, наступного за розрахунковим періодом, в розмірі планової вартості послуги, наданої в третій декаді розрахункового періоду.
Відповідно до п. 3.6 договору плановий обсяг послуги, що використовується для визначення планової вартості послуги, визначається на підставі даних адміністратора комерційного обліку (далі - АКО) за кожну декаду розрахункового періоду.
Пунктом 3.7 договору визначено, що користувач здійснює розрахунок з ОСП за фактичний обсяг послуги до 15 числа місяця, наступного за розрахунковим (включно), на підставі рахунків, актів надання послуги, наданих ОСП, або отриманих за допомогою сервісу електронного документообігу (далі - сервіс) (автоматизована система, яка забезпечує функціонування електронного документообігу), з використанням у порядку, визначеному законодавством, електронного підпису особи, уповноваженої на підписання документів в електронній формі.
Вартість фактично наданої послуги за розрахунковий період визначається до 10 числа місяця, наступного за розрахунковим (включно). Акти надання послуги направляються користувачам до 12 числа місяця, наступного за розрахунковим (включно).
Оплату вартості послуги, після коригування обсягів та вартості послуг, користувач здійснює до 15 числа місяця, наступного за місяцем, у якому отримано акт коригування до акта надання послуги (включно), або акт надання послуги щодо проведення донарахувань в минулих періодах (включно).
Положеннями ст. ст. 525, 526 ЦК України, ст. 193 ГК України встановлено, що зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться, одностороння відмова від виконання зобов'язання і одностороння зміна умов договору не допускається.
Невиконання зобов'язання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання) стаття 610 ЦК України визначає, як порушення зобов'язання.
Частиною 1 ст. 612 ЦК України визначено, що боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.
Як вбачається з матеріалів справи та не заперечується сторонами, відповідач в повному обсязі оплатив вартість послуг з диспетчерського управління, які були надані позивачем за період з січня 2024 року по січень 2025 року. Однак оплату таких послуг було проведено з порушенням строків, встановлених договором.
Враховуючи вказані обставини, позивач заявив до стягнення 800912,94 грн 3% річних та 374786,62 грн інфляційних втрат на суму боргу, що існувала у відповідному періоді.
Згідно з ч. 2 ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Проаналізувавши наданий позивачем розрахунок 3% річних, суд встановив, що при нарахуванні 3% річних на заборгованість за послуги, що були надані у жовтні 2024 року, позивач здійснив подвійне нарахування річних за 15.11.2024 на суму боргу 26751529,19 грн, в зв'язку із чим останній безпідставно заявив до стягнення 2192,74 грн 3% річних. В решті нарахування 3% річних проведено обґрунтовано та арифметично вірно.
Перевіривши долучений позивачем до позовної заяви розрахунок інфляційних втрат, суд встановив, що позивач правомірно заявив до стягнення 374786,62 грн.
Щодо посилань відповідача на наявність об'єктивних і незалежних від нього обставин, які зумовили несвоєчасне виконання зобов'язань за договором, то суд зазначає наступне.
Частиною 2 ст. 218 ГК України визначено, що учасник господарських відносин відповідає за невиконання або неналежне виконання господарського зобов'язання чи порушення правил здійснення господарської діяльності, якщо не доведе, що ним вжито усіх залежних від нього заходів для недопущення господарського правопорушення. У разі якщо інше не передбачено законом або договором, суб'єкт господарювання за порушення господарського зобов'язання несе господарсько-правову відповідальність, якщо не доведе, що належне виконання зобов'язання виявилося неможливим внаслідок дії непереборної сили, тобто надзвичайних і невідворотних обставин за даних умов здійснення господарської діяльності.
Згідно з ст. 617 ЦК України особа, яка порушила зобов'язання, звільняється від відповідальності за порушення зобов'язання, якщо вона доведе, що це порушення сталося внаслідок випадку або непереборної сили.
В ст. 14-1 Закону України "Про торгово-промислові палати в Україні" вказано, що форс-мажорними обставинами (обставинами непереборної сили) є надзвичайні та невідворотні обставини, що об'єктивно унеможливлюють виконання зобов'язань, передбачених умовами договору (контракту, угоди тощо), обов'язків згідно із законодавчими та іншими нормативними актами, а саме: загроза війни, збройний конфлікт або серйозна погроза такого конфлікту, включаючи але не обмежуючись ворожими атаками, блокадами, військовим ембарго, дії іноземного ворога, загальна військова мобілізація, військові дії, оголошена та неоголошена війна, дії суспільного ворога, збурення, акти тероризму, диверсії, піратства, безлади, вторгнення, блокада, революція, заколот, повстання, масові заворушення, введення комендантської години, карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України, експропріація, примусове вилучення, захоплення підприємств, реквізиція, громадська демонстрація, блокада, страйк, аварія, протиправні дії третіх осіб, пожежа, вибух, тривалі перерви в роботі транспорту, регламентовані умовами відповідних рішень та актами державних органів влади, закриття морських проток, ембарго, заборона (обмеження) експорту/імпорту тощо, а також викликані винятковими погодними умовами і стихійним лихом, а саме: епідемія, сильний шторм, циклон, ураган, торнадо, буревій, повінь, нагромадження снігу, ожеледь, град, заморозки, замерзання моря, проток, портів, перевалів, землетрус, блискавка, пожежа, посуха, просідання і зсув ґрунту, інші стихійні лиха тощо.
Отже, ознаками форс-мажорних обставин є такі елементи: вони не залежать від волі учасників цивільних (господарських) відносин; мають надзвичайний характер; є невідворотними; унеможливлюють виконання зобов'язань за таких умов здійснення господарської діяльності.
Форс-мажорні обставини не мають преюдиціальний (заздалегідь встановлений) характер. При їх виникненні сторона, яка посилається на дію форс-мажорних обставин, повинна це довести. Сторона, яка посилається на конкретні обставини повинна довести те, що вони є форс-мажорними, в тому числі, саме для конкретного випадку. Вказана правова позиція викладена у постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 17.08.2022 у справі № 922/854/21.
Між обставинами непереборної сили та неможливістю належного виконання зобов'язання має бути причинно-наслідковий зв'язок. Тобто неможливість виконання зобов'язання має бути викликана саме обставиною непереборної сили, а не обставинами, ризик настання яких несе учасник правовідносин (правова позиція, викладена у постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 31.08.2022 у справі № 910/15264/21).
З аналізу наведеного слідує, що на особу, яка порушила зобов'язання, покладається обов'язок доведення того, що відповідне порушення є наслідком дії певної непереборної сили, тобто, що непереборна сила не просто існує, а безпосередньо призводить до порушення стороною свого зобов'язання (необхідність існування причинно-наслідкового зв'язку між виникненням форс-мажорних обставин та неможливістю виконання стороною своїх зобов'язань).
Однак відповідач не надав доказів на підтвердження наявності форс - мажорних обставин, їх впливу на можливість виконання зобов'язань за договором. Отже, відповідачем не доведено наявність підстав для звільнення від відповідальності.
При цьому, суд враховує, що договір про надання послуг з диспетчерського (оперативно-технологічного) управління, за яким у відповідача виникла заборгованість у даній справі, був укладений 01.01.2024, тобто у час, коли в країні діяв воєнний стан та мали місце інші обставини, зазначені у відзиві.
Також станом на дату виникнення договірних відносин між сторонами на всій території України (з 24 години 00 хвилин 30 червня 2023 року) відмінено карантин, встановлений з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2.
У відзиві на позов відповідач просить у випадку встановлення порушення прав позивача та наявності підстав для стягнення нарахувань зменшити розмір стягнення 3% річних та інфляційних нарахувань до 1 гривні.
Розглянувши вказане клопотання, суд враховує наступне.
Аналіз ст. 625 ЦК України вказує на те, що наслідки прострочення боржником грошового зобов'язання у вигляді інфляційного нарахування на суму боргу та 3% річних не є санкціями, а виступають способом захисту майнового права та інтересу, який полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінених грошових коштів внаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації (плати) від боржника за користування утримуваними ним грошовими коштами, належними до сплати кредиторові, а тому ці кошти нараховуються незалежно від вини боржника та незалежно від сплати ним неустойки (пені) за порушення виконання зобов'язання.
Разом з тим, за ч. 3 ст. 509 ЦК України зобов'язання має ґрунтуватися на засадах добросовісності, розумності та справедливості, а частиною 1 ст. 627 ЦК України визначено, що відповідно до ст. 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.
У постанові від 18.03.2020 р. у справі №902/417/18 Велика Палата Верховного Суду зазначила, що виходячи з принципів розумності, справедливості та пропорційності, суд за певних умов може зменшити розмір як неустойки, штрафу, так і процентів річних за час затримки розрахунку відповідно до ст. 625 ЦК України. Такого висновку Велика Палата Верховного Суду дійшла з урахуванням того, що у справі №902/417/18 умовами договору сторони передбачили відповідальність за прострочення виконання відповідачем грошового зобов'язання у вигляді пені та штрафу, змінили розмір процентної ставки, передбаченої в ч. 2 ст.625 ЦК України, і встановили її в розмірі 40% від несплаченої загальної вартості товару протягом 90 календарних днів з дати, коли товар повинен бути сплачений покупцем та 96% від несплаченої ціни товару до дня повної оплати з дати закінчення дев'яносто календарних днів.
Отже, відповідне зменшення відсотків річних Велика Палата Верховного Суду допустила з урахуванням конкретних обставин справи №902/417/18, а саме: встановлення відсотків річних на рівні 40% та 96%, і їх явну невідповідність принципу справедливості, в той час як у справі №924/289/25, яка розглядається, відсотки річних нараховані за встановленою у ст. 625 ЦК України ставкою у розмірі 3%. Тому порушення принципів розумності, справедливості та пропорційності під час нарахування позивачем відповідачу 3% річних судом не встановлено. Ці висновки узгоджуються з висновками Верховного Суду, викладеними у постановах від 07.09.2022 у справі №910/9911/21, 21.06.2022 у cправі №910/9905/21.
З приводу можливості зменшення інфляційних нарахувань суд зауважує, що інфляційні втрати (індекс споживчих цін) - це показник, який характеризує зміни загального рівня цін на товари і послуги, які купує населення для невиробничого споживання.
Наслідки прострочення боржником грошового зобов'язання у вигляді інфляційного нарахування на суму боргу не є мірою відповідальності боржника за прострочення грошового зобов'язання, оскільки виступають способом захисту майнового права та інтересу, який полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінених грошових коштів унаслідок інфляційних процесів.
Позбавлення кредитора можливості реалізувати право на стягнення інфляційних втрат порушуватиме баланс інтересів і сприятиме виникненню ситуацій, за яких боржник повертатиме кредитору грошові кошти, які, через інфляційні процеси, матимуть іншу цінність, порівняно з моментом, коли такі кошти були отримані. Подібна правова позиція викладена у постановах Верховного Суду від 11.07.2023 у справі №910/15410/21, від 20.02.2023 у справі №910/15411/21.
Оскільки нарахування інфляційних втрат є відшкодуванням матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів внаслідок інфляційних процесів та їх розмір не підлягає зміні за домовленістю сторін, а порядок їх нарахування є чітко регламентованим, суд вважає, що зменшення розміру інфляційних втрат робить кредитора уразливим від знецінення грошових коштів, виплату яких затримує боржник.
У зв'язку із викладеним, суд приходить до висновку про наявність підстав для стягнення на користь позивача всієї заявленої до стягнення з відповідача суми інфляційних втрат за порушення грошового зобов'язання.
Додатково суд зазначає, що позивач заявив до стягнення мінімально можливі розміри річних та інфляційних, а відповідачем не надано жодних доказів того, що стягнута у даній справі сума є непомірно високими витратами для підприємства.
Доводи відповідача про не заподіяння збитків позивачу суд також не приймає до уваги, оскільки на позивача у справі не покладається обов'язок з доведення (доказування) спричинення йому матеріальної або іншої шкоди внаслідок несвоєчасного виконання відповідачем своїх грошових зобов'язань. Шкода кредитору, завдана порушенням зобов'язання, презюмується, що узгоджується із позицією, викладеною у постановах Верховного Суду від 10.06.2021 у справі №910/6471/20, від 14.07.2021 у справі №916/878/20. Доказів відсутності вини АТ "Хмельницькобленерго" у несвоєчасній оплаті спожитих послуг також не надано.
Відповідно до ст. 73 ГПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
Згідно зі ст. 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
Відповідно до ч. 1 ст. 86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.
Враховуючи вищезазначені положення законодавства та встановлені обставини справи у їх сукупності, суд приходить до висновку про задоволення позовних вимог частково та стягнення з відповідача на користь позивача 798720,20 грн 3% відсотків річних та 374786,62 грн інфляційних втрат. У стягненні 2192,74 грн 3% річних суд відмовляє.
Відповідно до ст. 129 ГПК України, витрати зі сплати судового збору за позовними вимогами про стягнення 1 175 699,56 грн в розмірі 14108,39 грн (1,5% від 1175699,56 грн з врахуванням коефіцієнту 0,8) покладаються на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
При цьому, судовий збір в розмірі 145854,51 грн за позовними вимогами про стягнення основного боргу був повернутий позивачу з Державного бюджету України відповідно до ухвали суду від 20.05.2025.
Керуючись ст. ст. 20, 24, 27, 73, 74, 76-80, 86, 129, 232, 233, 236-238, 240-242, 327 Господарського процесуального кодексу України, суд
Позов Приватного акціонерного товариства "Національна енергетична компанія "Укренерго" м.Київ до Акціонерного товариства "Хмельницькобленерго" м. Хмельницький про стягнення 1 175 699,56 грн задовольнити частково.
Стягнути з Акціонерного товариства "Хмельницькобленерго" (м. Хмельницький, вул. Храновського, 11А, код ЄДРПОУ 22767506) на користь Приватного акціонерного товариства "Національна енергетична компанія "Укренерго" (м. Київ, вул. С. Петлюри, 25, код ЄДРПОУ 00100227) 798720,20 грн (сімсот дев'яносто вісім тисяч сімсот двадцять гривень 20 коп.) 3% відсотків річних, 374786,62 грн (триста сімдесят чотири тисячі сімсот вісімдесят шість гривень 62 коп.) інфляційних втрат, 14082,03 грн (чотирнадцять тисяч вісімдесят дві гривні 03 коп.) витрат на оплату судового збору.
Наказ видати після набрання рішенням законної сили.
У стягненні 2192,74 грн 3% річних відмовити.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення господарського суду може бути оскаржено до Північно-західного апеляційного господарського суду протягом 20 днів з дня складання повного тексту судового рішення. Порядок подання апеляційної скарги визначений ст. 257 ГПК України.
Повне рішення складено 16.06.2025.
Суддя Л.О. Субботіна
Ухвала надсилається сторонам до електронних кабінетів.