Держпром, 8-й під'їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,
тел. приймальня (057) 705-14-14, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41
"16" червня 2025 р.м. ХарківСправа № 922/1368/25
Господарський суд Харківської області у складі:
судді Лавренюк Т.А.
розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження справу
за позовом Акціонерного товариства "Харківобленерго" (61037, м. Харків, вул. Георгія Тарасенка, 149, код ЄДРПОУ 00131954)
до Товариства з обмеженою відповідальністю "Енергомаш-М" (61019, м. Харків, пр-т Ново-Баварський, 118-А, офіс 12, код ЄДРПОУ 44055792)
про стягнення 176 917,63грн
без виклику учасників справи
Позивач звернувся до суду з позовною заявою, в якій просить стягнути з відповідача аванс в розмірі 66 999,32грн, збитки від інфляції в розмірі 60 903,67грн, 20% штрафу в розмірі 46 605,38грн та 3% річних в розмірі 2 409,26грн. Судові витрати зі сплати судового збору покласти на відповідача.
Позовні вимоги позивач обґрунтовує неналежним виконанням відповідачем договору підряду (щодо виконання робіт з реконструкції) № Ш0962 від 18.01.2022. В якості правових підстав, позивач посилається на норми Цивільного та Господарського кодексів України.
Ухвалою суду від 21.04.2025 позовну заяву залишено без руху, надано позивачу строк 10 днів для усунення недоліків з дня вручення йому цієї ухвали.
У встановлений судом строк, на адресу суду від позивача надійшла заява про усунення недоліків.
Після усунення позивачем недоліків, ухвалою суду від 22.04.2025 позовну заяву прийнято до розгляду в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи за наявними у справі матеріалами, відповідачу визначено строк для подання відзиву на позов - протягом 15 днів з дня вручення даної ухвали для подання заперечень на відповідь на відзив (якщо така буде подана) - протягом 5 днів з дня отримання відповіді на відзив, позивачу визначено строк для подання відповіді на відзив протягом 5 днів з дня його отримання.
Відповідач у відзиві на позов з позовними вимогами позивача в частині задоволення вимог про стягнення пені та штрафу у повному обсязі не згоден. Вважає, що в даному випадку порушено баланс між застосованим до відповідача заходом відповідальності у вигляді неустойки й дійсними збитками, заподіяними у результаті конкретного правопорушення. На думку відповідача, вбачається очевидна неспівмірність заявленої до стягнення суми неустойки, коли наслідки невиконання боржником зобов'язання вочевидь більш вигідні для кредитора, ніж належне виконання такого зобов'язання, що не є справедливим.
На підставі зазначеного відповідач просить суд відмовити в задоволенні позовних вимог в частині інфляційних нарахувань в сумі 60 903,67грн, штрафу в сумі 46 605,38грн та 3% річних в розмірі 2 409,26грн. Судові витрати покласти на позивача.
У відповіді на відзив позивач зазначає, що відповідач, заперечуючи проти нарахування штрафних санкцій, інфляційних втрат та 3% річних, не зазначає про жодні поважні причини невиконання ним зобов'язань, не надає жодних доказів їх наявності та не просить зменшити розмір неустойки. При цьому зі змісту відзиву на позовну заяву вбачається, що відповідач визнає порушення ним зобов'язань за укладеним між сторонами договором від 18.01.2022 № Ш0962.
Як зазначає позивач, враховуючи, що відповідач станом на час звернення позивача до суду прострочив виконання робіт більше ніж на 3 роки, взагалі не приступив до їх виконання, користувався без відповідної правової мети (виконання зобов'язань за договором) отриманими у якості авансу за договором коштами з 21.01.2022, він відповідно до п.7.2 договору зобов'язаний повернути попередню оплату (аванс) з урахуванням індексу інфляції за весь період користування коштами.
При складанні відзиву на позов відповідач не наводить жодних пояснень або аргументів з яких підстав він вважає, що у даній справі наявна неспівмірність заявленої до стягнення суми неустойки, а наслідки невиконання боржником зобов'язання більш вигідні для кредитора, ніж належне виконання такого зобов'язання.
Позивач вважає, що визначена сторонами при укладанні договору штрафна санкція з урахуванням особливостей правовідносин з урахуванням норм Кодексу систем розподілу, забезпечує належну компенсацію постраждалій стороні за рахунок правопорушника у певному, заздалегідь визначеному розмірі (встановленому законом та договором) майнових втрат, не є надмірною чи направленою на збагачення, повністю відповідає сталій практиці Верховного суду, а тому її розмір не підлягає зменшенню. Крім того в цій частині розмір збитків позивача не підлягає ним доведенню, ця умова договору була узгоджена сторонами за результатом їх вільного волевиявлення, недійсною не визнавалася та в силу презумпції чинності правочину є дійсною.
З огляду на викладене позивач просить суд позовні вимоги задовольнити у повному обсязі.
Заперечуючи проти доводів позивача, викладених ним у відповіді на відзив, відповідач посилається на те, що обставини (їх сукупність), що є підставою зменшення судом неустойки, у кожних конкретних правовідносинах (справах) мають індивідуальний характер, а тому й розмір неустойки, до якого суд її зменшує (на 90%, 70% чи 50% тощо), який обумовлюється встановленими та оціненими судом обставинами в конкретних правовідносинах, визначається судом у межах дискреційних повноважень, наданих суду відповідно до положень частин 1, 2 ст.233 Господарського кодексу України та ч.3 ст.551 Цивільного кодексу України, тобто в межах судового розсуду.
На думку відповідача, стягнення штрафних санкцій у розмірі інфляційних нарахувань в сумі 60 903,67грн, штрафу в сумі 46 605,38грн та 3% річних в розмірі 2 409,26грн порівняно із сумою основного боргу в сумі 66 999,32грн є надмірним і підлягає зменшенню, а тому з урахуванням складної ситуації у Харківському регіоні загальна сума штрафних санкцій не повинна перевищувати половину суми основної заборгованості та дорівнювати 33 500,00грн.
На підставі викладеного відповідач просить відмовити в задоволенні позовних вимог в частині інфляційних нарахувань в сумі 60 903,67грн, штрафу в сумі 46 605,38грн та 3% річних в розмірі 2 409,26 грн.
Будь-яких інших заяв або клопотань по суті спору від учасників справи на адресу суду не надходило.
З'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, всебічно та повно дослідивши матеріали справи, суд встановив наступне.
18.01.2022 між Акціонерним товариством "Харківобленерго" (позивач) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Енергомаш-М" (відповідач) укладений договір підряду (щодо виконання робіт з реконструкції) № Ш0962 (далі - договір), відповідно до умов якого відповідач зобов'язався власними силами зi cвoїх матерiалiв виконати для позивача наступнi роботи: код ДКПП (Державний класифікатор продукції та послуг) 43.21): "Реконструкція "ПР-1112" (інв. № 00839581/01), з прокладенням ЛЕП 0,4 кВ. для зовнішнього електропостачання об'єкта "нежитлова будівля» за адресою: вул. Римарська, 21, м. Харків, Харківська область, Україна" (реєстр. №112950), замовник: Товариство з обмеженою відповідальністю "БЕДЖ", а позивач прийняти та оплатити такі роботи.
Kількісні характеристики виконуваних за цим договором робiт визначаються договiрною цiною (кошторис), яка є додатком 1 до цього договору.
Ціна цього договору, відповідно до п.3.1 договору, є твердою та становить 233 026,81грн.
За умовами п.4.1 договору позивач зобов'язався сплатити відповідачу аванс у розмірі 50%, що складає 116 513,41грн від загальної вартості договору на виконання робіт, придбання (постачання) необхідних матеріалів, виробів, обладнання, протягом 90 календарних днів з моменту підписання договору.
Відповідно до п.5.1 договору строк (термін) виконання робіт передбачено календарним планом (графіком) виконання робіт та починає перебіг протягом 3 днів з дати набрання чинності цього договору та отримання авансу (за наявності авансу) або заявки від замовника на виконання робіт. Відповідач взяв на себе зобов'язання виконати роботи у відповідні строки, що встановлені календарним планом (графіком) виконання робіт (додаток 2 до договору).
Так, за умовами, погодженими сторонами у додатку 2 до договору "Реконструкцiя "ПР-1112" (iнв. № 00839581/01), з прокладенням ЛЕП 0,4 кВ. для зовнішнього електропостачання об'єкта "нежитлова будівля" за адресою: вул. Римарська, б.21 м. Харків, Харківська область, Україна" (реєстр. № 112950) замовник: Товариство з обмеженою відповідальністю “БЕДЖ» строк виконання робіт з реконструкції електричних мереж становить 75 днів.
За приписами пп.6.3.1 п.6.3 договору підрядник зобов'язався забезпечити виконання робіт у строки, встановлені цим договором.
Здавання-приймання робіт після їх закінчення здійснюється відповідно до чинного порядку. Перелік документів, що оформлюються при здаванні об'єктів в експлуатацію, повинен відповідати передбаченому переліку, що встановлений будівельними нормами і правилами і стандартами. При підписанні актів виконаних робіт відповідач передає позивачу акти прихованих робіт, паспорти або сертифікати на матеріали та обладнання, виконавчі схеми та підтверджуючі документи з доставки (товарно-транспортні накладні, дорожні листи тощо) з урахуванням ДБН А.3.1-5-2016 та наказу Міністерства енергетики та вугільної промисловості України від 08.11.2011 № 691. При здаванні об'єктів в експлуатацію відповідач передає позивачу виконавчу геодезичну зйомку, яка має бути зареєстрована в Управлінні містобудування та архітектури (п.5.17 договору).
У п. 7.2 договору сторони дійшли згоди, що у разі порушення терміну виконання робіт за цим договором від 15 днів відповідач сплачує позивачу штраф у розмірі 10% від ціни договору. У разі порушення терміну виконання робіт за цим договором понад 15 днів відповідач зобов'язався сплатити позивачу штраф 20%, а у разі здійснення попередньої оплати відповідач, крім сплати зазначеного штрафу, взяв на себе зобов'язання повернути позивачу кошти з урахуванням індексу інфляції.
За умовами п.11.5 договору сторона, що прийняла рішення про призупинення дії або розірвання договору у випадках, передбачених пунктами 11.3 та 11.4 договору, повідомляє про це письмово іншу сторону не менш ніж за 15 днів до вступу в дію такого рішення і якщо протягом цього строку обставини, що зумовили таке рішення, суттєво не змінилися, сторона, що проявила ініціативу має право розірвати договір.
Відповідно до п.10.1 договору цей договір набирає чинності з моменту його підписання сторонами і діє до 31.12.2022.
Позивач на виконання п.4.1 договору, 21.01.2022 сплатив на розрахунковий рахунок відповідача аванс в розмірі 116 513,41грн, що підтверджується копією банківської виписки, наявною в матеріалах справи.
Таким чином, з урахуванням положень п.5.1 договору, відповідач повинен був розпочати роботи з реконструкції "ПР-1112" (інв. № 00839581/01), з прокладенням ЛЕП 0,4 кВ. для зовнішнього електропостачання об'єкта "нежитлова будівля" за адресою: вул. Римарська, 21 м. Харків, Харківська область, Україна» (реєстр. № 112950) замовник: Товариство з обмеженою відповідальністю “БЕДЖ», 24.01.2022 та закінчити 11.04.2022.
Як зазначає позивач, відповідач в порушення п.5.1, пп.6.3.1 п.6.3 договору взагалі не приступив до виконання робіт, передбачених договором, акт виконаних робіт сторонами не складався та не підписувався.
Відповідач не скористався наданим п.11.5 договору правом на призупинення або розірвання договору, крім того, не надав ані повідомлення про виникнення форс-мажорних обставин, ані сертифікату про форс-мажорні обставини.
Позивач на адресу відповідача звертався з вимогами за вих. № 08-42/6338 від 17.10.203 та за вих. № 08-43/4466 від 20.06.2024 щодо повернення сплаченого авансу в сумі 116 513,41грн разом з інфляційними втратами у строк до 01.11.2023 та до 01.08.2024, відповідно, які відповідачем залишені без задоволення, кошти до теперішнього часу не повернуто.
Крім того, 10.04.2025 на адресу відповідача позивач направив заяву про зарахування зустрічних однорідних вимог № 02-19/2797, якою було зменшено заборгованість АТ "Харківобленерго" перед ТОВ "Енергомаш-М" за виконані роботи за договором на розробку проєктно-кошторисної документації від 24.01.2022 № Ш1153 на суму 49 514,09грн, а також зменшено заборгованість ТОВ "Енергомаш-М" перед АТ "Харківобленерго" щодо отриманого авансу за договором підряду від 18.01.2022 № Ш0962 на суму 49 514,09грн.
Таким чином, залишок не погашеного авансу за договором підряду від 18.01.2022 № Ш0962 на дату подання позову становить 66 999,32грн (116 513,41- 49 514,09).
Оскільки відповідач до виконання робіт, передбачених умовами договору не приступив, сплачений аванс не повернув, позивач на суму авансового платежу здійснив нарахування 3% річних, збитків від інфляції, а також за порушення терміну виконання робіт за цим договором понад 15 днів штраф у розмірі 20% від ціни договору.
Надаючи правову кваліфікацію викладеним обставинам справи, з урахуванням фактичних та правових підстав позовних вимог, суд виходить з наступного.
Відповідно до ст.ст.11, 509 Цивільного кодексу України зобов'язання виникають зокрема з договорів. Аналогічні положення також закріплені в ст.ст.173-175 Господарського кодексу України.
Згідно із ч.1 ст.193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.
До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.
Судом вбачається, що за своєю правовою природою, укладений між сторонами договір є договором підряду.
Згідно з ч.ч.1, 2 ст.837 Цивільного кодексу України за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов'язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов'язується прийняти та оплатити виконану роботу. Договір підряду може укладатися на виготовлення, обробку, переробку, ремонт речі або на виконання іншої роботи з переданням її результату замовникові.
Строки виконання роботи або її окремих етапів встановлюються у договорі підряду (ч.1 ст.846 Цивільного кодексу України).
Встановлюючи факт невиконання відповідачем робіт за договором у погоджені у договорі строки, суд вважає за необхідне зазначити наступне.
Як вже було встановлено судом, строк (термін) виконання робіт передбачено календарним планом (графіком) виконання робіт та починає перебіг протягом 3 днів з дати набрання чинності цього Договору та отримання авансу. За умовами, погодженими сторонами у додатку 2 до договору строк виконання робіт з реконструкції електричних мереж становить 75 календарних днів.
За таких обставин, оскільки позивач 21.01.2022 перерахував на рахунок відповідача суму авансового платежу в розмірі 116 513,41грн, останній повинен був розпочати роботи з реконструкції "ПР-1112" (інв. № 00839581/01), з прокладенням ЛЕП 0,4 кВ. для зовнішнього електропостачання об'єкта "нежитлова будівля" за адресою: вул. Римарська, 21 м. Харків, Харківська область, Україна" (реєстр. № 112950) замовник: Товариство з обмеженою відповідальністю “БЕДЖ», 24.01.2022 та закінчити 11.04.2022, чого останнім зроблено не було.
За приписами ст.ст.525, 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства; одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
Відповідач взяті на себе зобов'язання за договором підряду не виконав, в порушення п. 5.1 та пп. 6.3.1 п. 6.3. договору до виконання робіт, передбачених договором, не приступив.
В матеріалах справи відсутні підписані між сторонами акти виконаних робіт. Як зазначає позивач у позовній заяві такі акти сторонами не складалися та не підписувалися.
Даний факт відповідачем не заперечується, в матеріалах справи такі докази також відсутні.
Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов'язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором (ч.2 ст.193 Господарського кодексу України).
Суд звертає увагу на те, що п.11.5 договору сторони погодили, що сторона, яка прийняла рішення про призупинення дії або розірвання договору у випадках, передбачених пунктами 11.3 та 11.4 договору, повідомляє про це письмово іншу сторону не менш ніж за 15 днів до вступу в дію такого рішення і якщо протягом цього строку обставини, що зумовили таке рішення, суттєво не змінилися, сторона, що проявила ініціативу має право розірвати договір.
Також, п.8.1, п.8.2 та п.8.3 договору передбачено, що сторони звільняються від відповідальності за невиконання або неналежне виконання зобов'язань за цим договором у разі виникнення форс-мажорних обставин (обставин непереборної сили), які не існували під час укладання договору та виникли поза волею сторін. Форс-мажорними обставинами (обставинами непереборної сили) є випадки, передбачені ст.14-1 Закону України "Про торгово-промислові палати в Україні". Сторона, що не може виконувати зобов'язання за цим договором унаслідок дії форс-мажорних обставин (обставин непереборної сили), повинна негайно не пізніше ніж протягом 5 (п'яти) календарних днів з моменту їх виникнення повідомити про це іншу сторону у письмовій формі. Доказом виникнення форс-мажорних обставин (обставин непереборної сили) та строку їх дії є сертифікат про форс-мажорні обставини (обставини непереборної сили), який видається Торгово-промисловою палатою України або регіональною торгово-промисловою палатою.
Відповідач не скористався наданим п.11.5 договору правом на призупинення або розірвання договору, крім того, не надав ані повідомлення про виникнення форс-мажорних обставин, ані сертифікату про форс-мажорні обставини, а тому договір підряду діяв і зобов'язання за ним повинні були виконуватися у строки, визначені цим договором.
Жодних письмових пояснень, з якої причини відповідач не приступив до виконання підрядних робіт на адресу позивача не надходило, як і не надходило письмового повідомлення про наявність будь-яких підстав, які перешкоджають відповідачу виконати взяті на себе зобов'язання за договором підряду № Ш0962 від 18.01.2022.
Даний факт відповідачем не спростовано, в матеріалах справи такі докази також відсутні.
Враховуючи відповідні обставини у їх сукупності та, керуючись принципом вірогідності доказів, передбаченим ст. 79 Господарського кодексу України, суд дійшов висновку про початок перебігу строку виконання робіт за договором протягом 3 днів з моменту отримання відповідачем авансу.
Відповідно до ч.1 ст.77 Господарського процесуального кодексу України обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.
За приписами ч.1 ст.86 Господарського процесуального кодексу України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.
Наявними у матеріалах справи доказами доведено укладення між сторонами договору підряду, перерахування позивачем на користь відповідача авансового платежу (попередньої оплати) за договором в сумі 116 513,41грн, що підтверджується копією банківської виписки, невиконання відповідачем взятого на себе зобов'язання у строк, визначений договором, а також неповернення відповідачем отриманого авансу.
Разом з цим, як вже було встановлено судом, позивач 10.04.2025 на адресу відповідача направив заяву про зарахування зустрічних однорідних вимог № 02-19/2797, якою було зменшено заборгованість АТ "Харківобленерго" перед ТОВ "Енергомаш-М" за виконані роботи за договором на розробку проектно-кошторисної документації від 24.01.2022 № Ш1153 на суму 49 514,09грн, а також зменшено заборгованість ТОВ "Енергомаш-М" перед АТ "Харківобленерго" щодо отриманого авансу за договором підряду від 18.01.2022 № Ш0962 на суму 49 514,09грн.
Згідно із ст.601 Цивільного кодексу України, зобов'язання припиняється зарахуванням зустрічних однорідних вимог, строк виконання яких настав, а також вимог, строк виконання яких не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги. Зарахування зустрічних вимог може здійснюватися за заявою однієї із сторін.
Відповідно до ч.5 ст.202 Цивільного кодексу України до правовідносин, які виникли з односторонніх правочинів, застосовуються загальні положення про зобов'язання та про договори, якщо це не суперечить актам цивільного законодавства або суті одностороннього правочину.
Заява про зарахування однорідних зустрічних вимог, надіслана позивачем відповідачу за своєю правовою природою є одностороннім правочином, направленим на припинення зустрічних грошових зобов'язань сторін, і є правом позивача.
Враховуючи викладене, суд дійшов висновку про підтвердження суми непогашеного авансу за договором підряду від 18.01.2022 № Ш0962 в розмірі 66 999,32грн (залишок суми авансу, зменшеної внаслідок зарахування зустрічних однорідних вимог), що також не заперечується відповідачем.
За таких обставин, враховуючи те, що позовні вимоги в частині стягнення авансу в розмірі 66 999,32грн підтверджені належними та допустимими доказами, наявними в матеріалах справи, а відповідач на момент прийняття рішення не надав документів на підтвердження сплати позивачу зазначеної суми заборгованості, обов'язок відповідача повернути позивачу аванс погоджений сторонами у п.7.2 договору, суд дійшов висновку, що позовні вимоги в цій частині є обґрунтованими, доведеними, у зв'язку з чим вони підлягають задоволенню в повному обсязі.
Внаслідок порушення відповідачем терміну виконання робіт понад 15 днів, позивач також заявив до стягнення з відповідача штраф 20% від ціни договору, що складає 46 605,38грн (233 026,81 грн х 20%).
Статтею 611 Цивільного кодексу України передбачено, що у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.
Стаття 549 Цивільного кодексу України визначає, що неустойка (пеня, штраф) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.
Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання.
Пунктом 7.2 договору сторони погодили, що у разі порушення терміну виконання робіт за цим Договором понад 15 днів відповідач сплачує позивачу штраф 20%.
Як встановлено судом вище, строк прострочення виконання робіт за договором розпочався 12.04.2022 та значно перевищує порушення терміну виконання робіт понад 15 днів.
Таким чином, суд дійшов висновку, що позовні вимоги в частині стягнення штрафу у розмірі 46 605,38грн за порушення відповідачем терміну виконання робіт понад 15 днів є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню в повному обсязі.
Що стосується позовних вимог в частині стягнення з відповідача 3% річних в розмірі 2 409,26грн, нарахованих позивачем за період з 01.08.2024 по 09.04.2025 та збитки від інфляції в розмірі 60 903,67грн за період з лютого 2022 по березень 2025 року, суд керується наступним.
Частиною 1 ст.625 Цивільного кодексу України визначено, що боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.
За приписами ч.2 ст.625 Цивільного кодексу України встановлено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
За змістом зазначеної норми закону нарахування трьох процентів річних та збитків від інфляції входить до складу грошового зобов'язання і є особливою мірою відповідальності боржника за прострочення грошового зобов'язання, оскільки виступає способом захисту майнового права та інтересу, який полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінених грошових коштів внаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації (плати) від боржника за користування утримуваними ним грошовими коштами, належними до сплати кредиторові, а тому ці кошти нараховуються незалежно від вини боржника та незалежно від сплати ним неустойки (пені) за порушення виконання зобов'язання.
Грошовим є зобов'язання, виражене у грошових одиницях, що передбачає обов'язок боржника сплатити гроші на користь кредитора, який має право вимагати від боржника виконання цього обов'язку. Тобто грошовим є будь-яке зобов'язання, в якому праву кредитора вимагати від боржника сплати коштів кореспондує обов'язок боржника з такої сплати.
У п.7.2 договору встановлено обов'язок відповідача повернути кошти з урахуванням індексу інфляції.
Відтак, оскільки відповідач не приступив до виконання робіт у строки, визначені договором (повинен був виконати роботи у строк до 11.04.2022) та відповідно порушив терміни виконання робіт понад 15 днів (станом на 09.04.2025 цей термін складає 1095 днів), а тому, відповідно до п.7.2 договору, у нього виник обов'язок повернути сплачений позивачем аванс з урахуванням індексу інфляції.
Також позивач 20.06.2024 звернувся до відповідача з вимогою про повернення авансу до 01.08.2024, у зв'язку з чим у позивача з 01.08.2024 виникло право вимагати стягнення 3% річних, нарахованих на суму авансу.
Перевіривши правомірність нарахування 3% річних в розмірі 2 409,26грн, нарахованих позивачем за період з 01.08.2024 - 09.04.2025 та збитки від інфляції в розмірі 60 903,67грн за період з лютого 2022 по березень 2025 року, суд вважає обґрунтованим нарахування позивачем 3% річних та збитків від інфляції за час користування цими коштами, такий розрахунок є арифметично правильним, у зв'язку з чим позовні вимоги в цій частині є обґрунтованими, доведеними та такими, що підлягають задоволенню в повному обсязі.
Заперечуючи проти нарахування штрафу, 3% річних та збитків від інфляції, відповідач посилається на ст.233 Господарського кодексу України та ст.551 Цивільного кодексу України, а також на те, що стягнення штрафних санкцій у розмірі інфляційних нарахувань в сумі 60 903,67грн, штрафу в сумі 46 605,38грн та 3% річних в розмірі 2 409,26грн порівняно із сумою основного боргу в сумі 66 999,32грн є надмірним і підлягає зменшенню, а тому з урахуванням складної ситуації у Харківському регіоні загальна сума штрафних санкцій не повинна перевищувати половину суми основної заборгованості, а тому ці нарахування, на його думку, повинні дорівнювати 33 500,00грн.
З цього приводу суд зазначає наступне.
Положення ст.233 Господарського кодексу України та ст.551 Цивільного кодексу України передбачають зменшення штрафних санкцій. Водночас, як вже зазначалось судом, відповідальність, передбачена положеннями ст.625 Цивільного кодексу України у вигляді обов'язку боржника сплатити інфляційні та 3% річних не є штрафною санкцією, а є мірою відповідальності, що носить компенсаторний характер і пов'язаний особливою природою грошей, що мають властивість знецінюватись. На відміну від штрафних санкцій метою яких є збагачення кредитора, інфляційні та відсотки річних будучи акцесорними до основного зобов'язання у своїй природі є особливого роду збитками, (сателітні), що не вимагають доведення та існують в силу змісту грошового зобов'язання, завданням яких є відновлення майнових прав кредитора.
Відтак, заходи відповідальності за несвоєчасне виконання грошового зобов'язання, передбачені ст.625 Цивільного кодексу України, не є неустойкою чи штрафними санкціями, тому не можуть бути зменшені судом на підставі ст.233 Господарського кодексу України, ст.551 Цивільного кодексу України.
Що стосується заперечень відповідача в частині стягнення штрафу суд керується наступним.
Відповідно до ст.233 Господарського кодексу України у разі якщо належні до сплати штрафні санкції надмірно великі порівняно із збитками кредитора, суд має право зменшити розмір санкцій.
Зменшувати розмір неустойки також передбачене ч.3 ст.551 Цивільного кодексу України, за приписами якої розмір неустойки може бути зменшений за рішенням суду, якщо він значно перевищує розмір збитків, та за наявності інших обставин, які мають істотне значення.
При цьому суд зазначає, що ні у зазначеній нормі, ні в чинному законодавстві України не міститься переліку виняткових випадків (обставин, які мають істотне значення), за наявності яких господарським судом може бути зменшено неустойку, тому вирішення цього питання покладається безпосередньо на суд, який розглядає відповідне питання з урахуванням всіх конкретних обставин справи в їх сукупності.
За змістом наведених норм, вирішуючи питання про зменшення розміру штрафу, який підлягає стягненню зі сторони, що порушила зобов'язання, господарський суд повинен оцінити, чи є такий випадок винятковим, виходячи з інтересів сторін, які заслуговують на увагу; ступеня виконання зобов'язання боржником; причини (причин) неналежного виконання або невиконання зобов'язання, незначності прострочення виконання, наслідків порушення зобов'язання, невідповідності розміру стягуваної неустойки (штрафу, пені) таким наслідкам, поведінки винної особи (в тому числі вжиття чи невжиття нею заходів до виконання зобов'язання, негайне добровільне усунення нею порушення та його наслідки) тощо.
Питання щодо зменшення розміру штрафних санкцій суд вирішує у відповідності до ст.86 ГПК України за наслідками аналізу, оцінки та дослідженню конкретних обставин справи з огляду на фактично-доказову базу, встановлені судом фактичні обставини, що формують зміст правовідносин, умов конкретних правовідносин з урахуванням наданих сторонами доказів, тобто у сукупності з'ясованих ним обставин, що свідчать про наявність/відсутність підстав для вчинення зазначеної дії.
Відповідачем обґрунтованих пояснень щодо причини невиконання ним зобов'язань за договором підряду суду надано не було. Не зважаючи на те, що позивач зі свого боку виконав зобов'язання з проведення попередньої сплати у повному обсязі, відповідач виконання взятих на себе зобов'язань за договором навіть не розпочав, а термін прострочення склав понад три роки. Жодної обґрунтованості винятковості цього випадку невиконання зобов'язань відповідачем не наведено, про будь-які вжиті заходи з метою недопущення порушення ним умов договору відповідач також не навів.
Суд зазначає, що укладаючи договір, кожна із сторін прийняла на себе певні зобов'язання щодо його виконання, однак відповідач, покладений на нього обов'язок щодо виконання підрядних робіт у встановлений договором строк навіть не розпочав.
За умовами договору, п.7.2, відповідач погодився з тим, що у разі порушення терміну виконання робіт за цим договором понад 15 днів він сплачує позивачу штраф у розмірі 20% від ціни договору, ця умова узгоджена сторонами за результатом їх вільного волевиявлення, недійсною не визнавалася та в силу презумпції чинності правочину є дійсною.
Підсумовуючи викладене, суд дійшов висновку про відмову у задоволенні клопотання відповідача про зменшення річних, збитків від інфляції та штрафу.
Пунктом 5 ч.1 ст.237 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що при ухваленні рішення суд вирішує питання як розподілити між сторонами судові витрати.
При розподілі сум судового збору суд, керуючись ст.129 Господарського процесуального кодексу України, судові витрати зі сплати судового збору покладає на відповідача.
Враховуючи викладене та керуючись ст.ст.123, 129, 232, 233, 236, 237, 238, 240, 241, 252 Господарського процесуального кодексу України, суд -
Позов задовольнити повністю.
Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Енергомаш-М" (61019, м. Харків, пр-т Ново-Баварський, 118-А, офіс 12, код ЄДРПОУ 44055792) на користь Акціонерного товариства "Харківобленерго" (61037, м. Харків, вул. Георгія Тарасенка, 149, код ЄДРПОУ 00131954) 66 999,32грн авансу, 60 903,67грн збитків від інфляції, 46 605,38грн штрафу, 2 409,26грн 3% річних, 2 422,40грн судового збору.
Видати наказ після набрання рішенням законної сили.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Дане рішення може бути оскаржене протягом двадцяти днів з дня складання повного тексту рішення шляхом подання апеляційної скарги до Східного апеляційного господарського суду.
Повне рішення складено "16" червня 2025 р.
Суддя Т.А. Лавренюк