07 травня 2025 року Справа № 915/1597/24
м.Миколаїв
Господарський суд Миколаївської області у складi головуючого суддi Мавродієвої М.В.,
за участю:
секретаря судового засідання Шевченко Т.В.,
представника позивача: Лакотош Д.В. (в режимі ВКЗ),
представника відповідача: не з'явився,
розглянувши у відкритому судовому засіданні справу
за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю “НІМФАН»,
до відповідача: Міського комунального підприємства “Миколаївводоканал»,
про: стягнення заборгованості у розмірі 3318470,81 грн, -
23.12.2024 Товариство з обмеженою відповідальністю “НІМФАН» звернулося до Господарського суду Миколаївської області з позовною заявою б/н від 20.12.2024 (вх.№16161/24) в електронному вигляді, в якій просить суд стягнути з Міського комунального підприємства “Миколаївводоканал» заборгованість, яка виникла під час виконання робіт за Договором підряду №17/07-2018-Н на виконання робіт з реконструкції від 17.07.2018 з урахуванням Додаткових угод укладених до вказаного договору у загальному розмірі 3318470,81 грн.
В обґрунтування своїх вимог позивач посилається на умови Договору підряду №17/07-2018-Н на виконання робіт з реконструкції від 17.07.2018 з урахуванням Додаткових угод укладених до вказаного договору та ст.ст.193, 323 ГК України, п.3) ч.1 ст.2, ч.1 ст.3 Закону України “Про публічні закупівлі», п.п.6, 7, 12 ч.1 ст.2, ч.3 ст.48 Бюджетного кодексу України позивач зазначає, що ним, крім виконання робіт за Договором підряду, в межах виконання робіт, були виконані також додаткові роботи. При цьому, виконання таких робіт було погоджено з відповідачем, що підтверджується листуваннями сторін. Відтак відповідачем завдано збитків позивачу в розмірі неоплачених робіт, а саме 3318470,81 грн. Заявлена позивачем до стягнення сума за своєю правовою природою є вартістю отриманих відповідачем послуг без достатньої правової підстави. Позивач посилаючитсь на положення ст.ст.1212, 1213 ЦК України вказує, що під час виконання робіт за Договором та Додаткових угод до Договору, позивачем виконувались додаткові роботи, які не були передбачені проектно-кошторисною документацією, однак виконання яких було погоджено з відповідачем, що підтверджується листуваннями сторін, відповіддю на претензію, а також підписаними актами виконаних робіт з боку технічного нагляду відповідача. Посилаючись на п.1 ст.181 ГК України, ст.205 ЦК України позивач зазначає, що станом на день подання позову з боку відповідача перед позивачем існує непогашена заборгованість по оплаті виконаних робіт у загальній сумі - 3318470,81 грн.
Згідно протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 23.12.2024, - справу №915/1597/24 призначено головуючому судді Мавродієвій М.В.
Ухвалою суду від 30.12.2024 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі. Справу визначено розглядати за правилами загального позовного провадження. Підготовче засідання у справі призначено на 03.02.2025.
20.01.2025 від відповідача до суду надійшов відзив на позовну заяву б/н від 20.01.2025 (вх.№814/25), в якому він позовні вимоги не визнає, просить суд відмовити у задоволенні позовних вимог у повному обсязі та зазначає наступне. Дійсно 17.07.2018 між ТОВ “НІМФАН» (надалі - підрядник) та Міським комунальним підприємством “Миколаївводоканал» (надалі - замовник) укладено Договір підряду №17/07- 2018-Н на виконання робіт з реконструкції. Відповідач підтверджує, що при проведення робіт підрядником виникла необхідність здійснити додатковий обсяг робіт, що не були визначені укладеним договором та додатковими угодами до нього, про що підрядник повідомив замовника. МКП “Миколаївводоканал» не заперечувало проти проведення наведених робіт, про що зазначали у своїх листах до позивача. Однак здійснити оплату наведених робіт відповідач не має можливості через відсутність підписаної додаткової угоди до Договору на виконання робіт з реконструкції №17/07-2018-Н від 17.07.2018. За вказаних обставин, будь-якого обов'язку на проведення оплати за наведені роботи у МКП “Миколаївводоканал» не виникло. Систематизуючи доводи ТОВ “НІМФАН», що викладені в позові, МКП “Миколаївводоканал» приходить до висновку, що головною метою його звернення до суду є захист нібито порушеного права стосовно стягнення грошових коштів за виконані роботи. Наведені обставини, а також норми законодавства, що регулюють спірні правовідносини, дають підстави для висновку, що у позивача відсутнє порушене право на момент звернення до суду, так як відсутня правова підстава, що встановлює обов'язок МКП “Миколаївводоканал» здійснити оплату у розмірі 3318470,81 грн. Обрання позивачем неналежного способу захисту права є самостійною підставою для відмови в позові. За такого, відповідач вважає, що позивачем належними засобами доказування не підтверджено настання строку виконання зобов'язання у МКП “Миколаївводоканал» по сплаті цього товару та порушення прав позивача, а відтоді й порушення права позивача - відсутнє. Відповідач посилаючись на ч.1 ст.15, ст.16 ЦК України та ч.2 ст.4 ГПК України вважає, що обов'язок доказування та подання доказів відповідно до ст.ст.13, 74 ГПК України розподіляється між сторонами виходячи з того, хто посилається на певні обставини, які обґрунтовують його вимоги та заперечення. Позивач не довів наявність тих обставин, на підставі яких він звернувся до господарського суду з позовними вимогами, тому позовні вимоги ТОВ “НІМФАН» є необґрунтованими та такими, що задоволенню не підлягають повністю.
03.02.2025 суд ухвалив відкласти розгляд справи в підготовчому засіданні на 28.02.2025.
Ухвалою суду від 28.02.2025 закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті на 07.04.2025.
07.04.2025 судом було оголошено перерву у судовому засіданні до 07.05.2025.
Відповідач у судове засідання 07.05.2025 не з'явився, про час та місце розгляду справи повідомлений належним чином.
Згідно п.1) ч.3 ст.202 ГПК України, якщо учасник справи або його представник були належним чином повідомлені про судове засідання, суд розглядає справу за відсутності такого учасника справи у разі, зокрема, неявки у судове засідання учасника справи (його представника) без поважних причин або без повідомлення про причини неявки.
За вказаних обставин, суд вважає за можливе розглядати справу за відсутності представника відповідача.
У судовому засіданні 07.05.2025 судом оголошено вступну та резолютивну частини рішення.
Щодо тривалості судового провадження, суд, з урахуванням критеріїв розумності, які вироблені Європейським судом з прав людини вважає за необхідне зазначити наступне.
Стаття 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року гарантує право на справедливий і публічний розгляд справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, при визначенні цивільних прав і обов'язків особи чи при розгляді будь-якого кримінального обвинувачення, що пред'являється особі. У частині 1 статті 6 Конвенції закріплено елементи права на судовий захист, серед яких є розумний строк розгляду справи, який вважається окремим елементом доступності правосуддя.
Європейський суд з прав людини (надалі - ЄСПЛ), правовою основою функціонування та діяльності якого є Конвенція про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року, опрацював критерії, які дозволяють зробити висновки про розумність розгляду конкретної справи. Зокрема, у п.47 рішення у справі “Бараона проти Португалії» 1987 року Суд відзначив: “Розумність тривалості розгляду повинна визначатися з огляду на конкретні обставини справи з урахуванням критеріїв, сформульованих у практиці Суду, зокрема, комплексності справи, поведінки заявника і відповідних державних органів». Критерій комплексності справи означає оцінювання складності справи з урахуванням обставин і фактів, що ґрунтуються на праві (законі) і тягнуть за собою певні юридичні наслідки. Вона може бути пов'язана як із питаннями факту, так і з правовими аспектами: характером фактів, які необхідно встановити; кількістю питань, які розглядаються в межах справи; віддаленістю, з точки зору простору та часу, між подіями та фактами, що розглядаються, та процесом судочинства; кількістю свідків та інших проблем, пов'язаних зі збором доказів; міжнародними факторами; приєднанням справи до інших, а також вступом у процес нових осіб. Крім того, складність справи, а відтак й строк її розгляду, залежать, від складності предмету доказування у справі, без чого неможливо правильно вирішити справу по суті та застосувати норми матеріального права; від обсягу фактів предмета доказування, який може змінюватися у зв'язку зі зміною підстав позову, збільшенням чи зменшенням позовних вимог; від кількості доказів, наданих сторонами».
Також ЄСПЛ зазначає, що тривалість строку розгляду справи може бути пов'язана з перевантаженням судової системи, що, в свою чергу, може бути викликано певними надзвичайними ситуаціями. Приймаючи до уваги, що з початку військової агресії Російської Федерації проти України бойові дії ведуться, у тому числі, на території Миколаївської області, Господарський суд Миколаївської області, через оголошення повітряних тривог, перебої з постачанням електричної енергії тощо, працював з певними обмеженнями у здійсненні правосуддя та не мав об'єктивної можливості для повноцінного розгляду справи №915/1597/24 в межах строку, передбаченого ГПК України.
Відповідно, розгляд даної справи відбувся у розумний строк, тривалість якого обумовлюється введенням в Україні Указом Президента України від 24.02.2022 №64/2022, затвердженого Законом України від 24.02.2022 №2102-ІХ, та продовженого відповідними указами Президента України воєнного стану через військову агресію російської федерації проти України.
Дослідивши наявні у справі докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів, заслухавши представників сторін, суд встановив наступні обставини.
Протокольним рішенням №92 від 05.07.2018 Міським комунальним підприємством “Миколаївводоканал» визнано тендерну пропозицію Товариства з обмеженою відповідальністю “НІМФАН» такою, що відповідає умовам тендерної документації, визначити Товариство з обмежено відповідальністю “НІМФАН», код ЄДРПОУ 33812613, переможцем відкритих торгів на закупівлю: ДСТУ Б.Д. 1.1-1:2013 45230000-8 (Будівництво трубопроводів, ліній зв'язку та електропередач, шосе, доріг, аеродромів і залізничних доріг; вирівнювання поверхонь. 45232400-6 (Будівництво каналізаційних колекторів) - “Реконструкція каналізаційного колектора самопливної каналізації Д= 1400мм по вул.Богородична (Пролетарська) від вул.Ліскової до приймальної камери ГНСК (протяжність 188 п/м), м. Миколаїв», оголошення UA-2018- 06-08-002130-а, та прийнято рішення про намір укласти договір.
17.07.2018 між Товариством з обмеженою відповідальністю “НІМФАН» (надалі - підрядник, позивач у справі) та Міським комунальним підприємством “Миколаївводоканал» (надалі - замовник, відповідач у справі) укладено Договір підряду №17/07-2018-Н на виконання робіт з реконструкції (надалі - Договір підряду), відповідно до умов якого замовник доручає, а підрядник, в межах Договірної ціни та проектно-кошторисної документації, виконує власними або, після погодження із замовником, залученими силами та засобами роботи з ДСТУ Б.Д.1.1-1:2013 45230000-8 (Будівництво трубопроводів, ліній зв'язку та електропередач, шосе, доріг, аеродромів і залізничних доріг; вирівнювання поверхонь. 45232400-6 (Будівництво каналізаційних колекторів) - “Реконструкція каналізаційного колектора самопливної каналізації Д=1400мм по вул.Богородична (Пролетарська) від вул.Ліскової до приймальної камери ГНСК (протяжність 188 п/м), м.Миколаїв» (далі-“Роботи») (п.1.1 Договору підряду.).
Згідно п.1.2 Договору підряду підрядник забезпечує необхідну якість Робіт у відповідності до ДБН, ДСТУ, БНіП та інших нормативних документів, здає їх в обумовлені строки замовнику з передачею всієї виконавчої документації, усуває зауваження приймальних комісій та дефекти, допущені з його вини, протягом гарантійного строку експлуатації об'єкту, а замовник зобов'язується передати підряднику фронт робіт, прийняти та оплатити Роботи.
У відповідності до п.2.1 Договору підряду датою закінчення Робіт вважається дата їх прийняття замовником. Виконання робіт може бути закінчено достроково тівльки за згодою замовника.
Відповідно до п.2.2 Договору підряду строки виконання Робіт можуть бути змінені з внесенням відповідних змін у Договір в разі: виникнення обставин непереборної сили; невиконання або неналежного виконання замовником своїх зобов'язань (порушення умов фінансування, несвоєчасне надання будівельного майданчика (фронту робіт); внесення змін до проектно-кошторисної документації; дій третіх осіб, що унеможливлюють належне виконання робіт, за винятком випадків, коли ці дії зумовлені залежними від підрядника обставинами; виникнення інших обставин, що можуть вплинути на строки виконання робіт.
Згідно п.3.1 Договору підряду договірна ціна Робіт за цим Договором визначається кошторисом, що є невід'ємною частиною Договору та складає: 9159478,54 грн, в т.ч.ПДВ 20% - 1526579,54 грн, та включає витрати підрядника на необхідні матеріали.
У відповідності до п.10.1 Договору підряду за невиконання або неналежне виконання зобов'язань за цим Договором, винна сторона відшкодовує другій стороні завдані таким невиконанням або неналежним виконанням збитки відповідно до чинного законодавства України та Договору.
Договір вступає в силу після його підписання уповноваженими представниками сторін та скріплення печатками і діє до 31.12.2018 та до повного виконання сторонами своїх зобов'язань по взаєморозрахункам за цим Договором (п.13.1 Договору підряду).
Додатковою угодою №2 від 29.12.2018 до Договору підряду №17/07-2018-Н від 17.07.2018, внесено зміни та викладено п.13.1 стосовно строку дії договору в наступній редакції: Договір вступає в силу після його підписання уповноваженими представниками сторін та скріплення печатками і діє до 30.04.2019 та до повного виконання сторонами своїх зобов'язань по взаєморозрахункам за цим Договором.
Додатковою угодою №3 від 25.04.2019 до Договору підряду №17/07-2018-Н від 17.07.2018 на виконання робіт з реконструкції, у зв'язку з відсутністю фінансування з січня 2019 року, виконання робіт за Договором підряду №17/07-2018-Н від 17.07.2018, надалі “Договір», було призупинено з 05.04.2019. З відновленням фінансування сторони дійшли згоди внести наступні зміни до Договору, а саме п.13.1 та викласти його в наступній редакції: Договір вступає в силу після його підписання уповноваженими представниками сторін та скріплення печатками і діє до 30.06.2019 та до повного виконання сторонами своїх зобов'язань по взаєморозрахункам за цим Договором.
Позивач приступив до виконання робіт з реконструкції, перші етапи робіт були виконані та сплачені відповідачем вчасно без будь-яких зауважень з боку позивача, на підставі чого сторони підписали відповідні Акти приймання виконаних будівельних робіт з Акту №1 по Акт №17.
Як зазначають сторони, під час проведення будівельних робіт за вищенаведеним договором, у зоні виконання робіт був виявлений старий аварійний каналізаційний колектор не зазначений на інженерно-топографічному плані. Відповідач не міг передбачити його наявність в небезпечній близькості до місця проведення робіт.
Зважаючи на те, що колектор прокладається у нестійких насипних ґрунтах, які при замочуванні втрачають свою несучу здатність, безперервне підтоплення зони виконання робіт від аварійного колектору спричиняє обвалення та вимивання ґрунту, що в свою чергу може призвести до обвалення всієї конструкції.
Позивач стверджує, що вищезазначені обставини спричиняють необхідність виконання робіт в найкоротші строки, а також спричинять збільшення їх вартості. Все вищевикладене, а також детальний перелік, їх обсяги та вартість були зазначені в Повідомленні щодо необхідності проведення додаткових робіт за вих.№0102 від 01.02.2019 та надано відповідачу.
04.02.2019 відповідач своїм листом за вих.№271/36 повідомив позивача, що не заперечує про проведення додаткових робіт в обсягах та на суму, які зазначені в листі №0102 від 01.02.2019.
Позивач стверджує, що неодноразово звертався до відповідача з листами стосовно необхідності проведення додаткових робіт та їх калькуляцією (Листи: №0401 від 04.01.2019, №0102 від 01.02.2019, №0702 від 07.02.2029, №1102 від 11.02.2019, №1502 від 15.02.2019, №20 від 22.02.2019, №0103 від 01.03.2019, №1403 від 14.03.2019), та завжди також оперативно отримувало відповіді від відповідача стосовно підтвердження виконання таких робіт у обсягах та вартості, що була визначена у відповідних повідомленнях, а саме :
- 08.02.2019 за вих.№298/36 відповідач підтверджує виконання робіт з обсягами відповідно до листа позивача за вих.№0401 від 04.01.2019 на суму 383196,42 грн;
- 13.02.2019 за вих.№325/36 відповідач не заперечує необхідність проведення додаткових робіт в обсягах та на суму, які вказані листі позивача за вих.№1102 від 11.02.2019, а щодо внесення відповідних змін за Договором №17/07-2018-Н на виконання робіт з реконструкції, повідомляє, що відповідні зміни мають бути внесені в Договір після проведення коригування проекту;
- 18.02.2019 за вих.№356/36 відповідач не заперечує необхідність проведення додаткових робіт в обсягах та на суму, які вказані листі позивача за вих.№1502 від 15.02.2019, щодо внесення відповідних змін за Договором №17/07-2018-Н на виконання робіт з реконструкції, повідомляє, що відповідні зміни мають бути внесені в Договір після проведення коригування проекту;
- 25.02.2019 за вих.№398/36 відповідач не заперечує необхідність проведення додаткових робіт в обсягах та на суму, які вказані у листі позивача за вих.№20 від 22.02.2019, щодо внесення відповідних змін за Договором №17/07-2018-Н на виконання робіт з реконструкції, повідомляє, що відповідні зміни мають бути внесені в Договір після проведення коригування проекту;
- 05.03.2019 за вих.№493/36 відповідач не заперечує необхідність проведення додаткових робіт в обсягах та на суму, які вказані листі позивача за вих.№0103 від 01.03.2019, щодо внесення відповідних змін за Договором №17/07-2018-Н на виконання робіт з реконструкції, повідомляє, що відповідні зміни мають бути внесені в Договір після проведення коригування проекту;
- 07.03.2019 за вих.№537/36 відповідач не заперечує необхідність проведення додаткових робіт в обсягах та на суму, які вказані у листі позивача за вих.№0702 від 07.02.2019, щодо внесення відповідних змін за Договором №17/07-2018-Н на виконання робіт з реконструкції, повідомляє, що відповідні зміни мають бути внесені в Договір після проведення коригування проекту;
- 18.03.2019 за вих.№596/36 відповідач не заперечує необхідність проведення додаткових робіт в обсягах та на суму, які вказані у листі позивача за вих.№1403 від 14.03.2019, щодо внесення відповідних змін за Договором №17/07-2018-Н на виконання робіт з реконструкції, повідомляє, що відповідні зміни мають бути внесені в Договір після проведення коригування проекту.
Після проведення наведених робіт, які були визначені та погоджені відповідно до зазначених листів, позивач звернувся до відповідача з вимогами про підписання Додаткової угоди з визначенням відповідних вже виконаних робіт, Актів приймання виконаних будівельних робіт (№18-26) та оплати наведених робіт, які були сторонами погоджені, в розмірі 3318470,81 грн.
Відповідач своїм листом №2167/36 від 16.10.2019 у відповідь на наведений лист відповів, що Міське комунальне підприємство “Миколаївводоканал» не заперечувало необхідності проведення додаткових робіт за Договором №17/07-2018-Н на виконання робіт з реконструкції в обсягах та на суми, які вказані у наданих позивачем Актах №18-26.
Відповідно до п.4.4 укладеного Договору, замовник здійснює оплату підряднику за виконані Роботи протягом 3-х банківських днів з моменту підписання Акту приймання-передачі виконаних робіт (форма №КБ-3 та №КБ-2в). Провести оплату виконаних додаткових робіт неможливо з відсутністю правових підстав (відсутність підписаної додаткової угоди з переліком робіт та їх вартістю).
З такою позицією відповідача позивач не погоджується, вважає, що сторони погодили умови виконання робіт, їх обсяги та вартість. Позивач надав оферту (пропозицію) на виконання наведених робіт з визначенням найменування робіт, їх обсягів, вартості, а також необхідності їх проведення з якою у свою чергу погодився відповідач (здійснив акцептуальні дії) окрім того позивач з самого початку виникнення необхідності проведення додаткових робіт намагалися зафіксувати їх в Договорі, додаткових угодах до укладеного Договору.
Позивач зазначає, що Акти приймання-передачі виконаних робіт підписані з боку відповідача; при наданні послуг позивач дотримувався умов, передбачених укладеним з відповідачем договором, зокрема, щодо предмету договору та порядку здачі робіт - позивачем надано відповідачу кошториси витрат за роботи та акти виконаних робіт, а також вимоги щодо внесення відповідних змін до укладеного Договору.
11.03.2024 позивач звернувся до відповідача з претензією про погашення існуючої заборгованості.
Відповідач у відповіді на претензію від 25.03.2024 зазначив, що він не заперечує, що роботи відповідно до Актів №18-26 виконані в повному обсязі і до них відсутні зауваження, однак здійснити оплату відповідач не може нібито з відсутністю правових підстав.
Позивач зазначає, що станом на дату подання позову з боку відповідача перед позивачем існує непогашена заборгованість по оплаті виконаних робіт у загальній сумі 3318470,81 грн.
Враховуючи вказані обставини, позивач звернувся з даним позовом до суду.
На підставі повно і всебічно з'ясованих обставин справи, на які сторони посилались як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам сторін, суд дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню, виходячи з наступного.
Позивач у позовній заяві зазначає, що заявлені ним до стягнення грошові кошти за своєю правовою природою є вартістю отриманих відповідачем послуг без достатньої правової підстави.
Відповідно до ч.1 ст.1212 ЦК України особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов'язана повернути потерпілому це майно. Особа зобов'язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала.
Відповідно до ч.2 ст.1212 ЦК України положення цієї глави застосовуються незалежно від того, чи безпідставне набуття або збереження майна було результатом поведінки набувача майна, потерпілого, інших осіб чи наслідком події.
Відповідно до ч.3 ст.1212 ЦК України положення цієї глави застосовуються також до вимог про: 1) повернення виконаного за недійсним правочином; 2) витребування майна власником із чужого незаконного володіння; 3) повернення виконаного однією із сторін у зобов'язанні; 4) відшкодування шкоди особою, яка незаконно набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи.
Положення глави 83 ЦК України «Набуття, збереження майна без достатньої правової підстави» застосовуються незалежно від того, чи безпідставне набуття або збереження майна було результатом поведінки набувача майна, потерпілого, інших осіб чи наслідком події. Положення цієї глави застосовуються також до вимог про: 1) повернення виконаного за недійсним правочином; 2) витребування майна власником із чужого незаконного володіння; 3) повернення виконаного однією із сторін у зобов'язанні; 4) відшкодування шкоди особою, яка незаконно набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи.
Під відсутністю правової підстави розуміється такий перехід майна від однієї особи до іншої, який або не ґрунтується на прямій вказівці закону, або суперечить меті правовідношення і його юридичному змісту. Тобто відсутність правової підстави означає, що набувач збагатився за рахунок потерпілого поза підставою, передбаченою законом, іншими правовими актами чи правочином. Зокрема, мала місце помилка, обман, випадковість або інші підстави набуття або збереження майна, які не можна віднести до підстав виникнення цивільних прав та обов'язків, передбачених нормами ст.11 ЦК України.
У випадку, коли поведінка набувача, потерпілого, інших осіб або подія утворюють правову підставу для набуття (збереження) майна, положення глави 83 ЦК України можуть бути застосовані тільки після того, як така правова підстава у встановленому порядку скасована, визнана недійсною, змінена, припинена або була відсутня взагалі.
Зокрема, договірний характер спірних правовідносин, за відсутності їх припинення (розірвання тощо), тобто відпадіння правової підстави виникнення, виключає можливість застосування до них положень ст.1212 ЦК України.
Подібний за змістом висновок викладений, зокрема, в постановах Верховного Суду від 20.11.2018 у справі №922/3412/17, від 13.02.2019 у справі №320/5877/17.
З огляду на викладене необхідною передумовою для застосування судом до спірних правовідносин положень глави 83 ЦК України є встановлення відсутності договірного характеру таких правовідносин, зокрема внаслідок їх припинення (постанова КГС ВС від 21.12.2023 у справі №910/11210/22).
Як вбачається з матеріалів справи та пояснень сторін, роботи, вартість яких позивач просить відшкодувати, були виконані ним у період дії, укладеного між сторонами Договору підряду №17/07-2018-Н від 17.07.2018 (з урахуванням додаткових угод).
Відповідно до ч.1 ст.5 ГПК України здійснюючи правосуддя, господарський суд захищає права та інтереси фізичних і юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором.
Оскільки позивачем заявлені вимоги про стягнення з відповідача вартості послуг отриманих без достатньої правової підстави, у той же час, діюче законодавство вимагає розглядати такий спір на підставі ст.22 ЦК України, глави 61 ЦК України, ст.ст.225, 226 ГК України, використовуючи принцип jura novit curia («суд знає закони»), згідно з яким неправильна юридична кваліфікація сторонами спірних правовідносин не звільняє суд від обов'язку застосувати для вирішення спору належні приписи юридичних норм, суд зобов'язаний розглянути цей спір як спір про відшкодування збитків.
За своєю правовою природою Договір, який укладено сторонами, є договором будівельного підряду.
Відповідно до ч.1 ст.875 ЦК України, за договором будівельного підряду підрядник зобов'язується збудувати і здати у встановлений строк об'єкт або виконати інші будівельні роботи відповідно до проектно-кошторисної документації, а замовник зобов'язується надати підрядникові будівельний майданчик (фронт робіт), передати затверджену проектно-кошторисну документацію, якщо цей обов'язок не покладається на підрядника, прийняти об'єкт або закінчені будівельні роботи та оплатити їх.
У відповідності до ст.323 ГК України договори підряду (субпідряду) на капітальне будівництво укладаються і виконуються на загальних умовах укладання та виконання договорів підряду в капітальному будівництві, затверджених Кабінетом Міністрів України, відповідно до закону.
Відповідно до Загальних умов укладення та виконання договорів підряду в капітальному будівництві, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 01.08.2005 №668, за договором підряду підрядник зобов'язується за завданням замовника на свій ризик виконати та здати йому в установлений договором підряду строк закінчені роботи (об'єкт будівництва), а замовник зобов'язується надати підряднику будівельний майданчик (фронт робіт), передати дозвільну документацію, а також затверджену в установленому порядку проектну документацію (у разі, коли цей обов'язок повністю або частково не покладено на підрядника), прийняти від підрядника закінчені роботи (об'єкт будівництва) та оплатити їх.
Згідно ч.1 ст.877 ЦК України, підрядник зобов'язаний здійснювати будівництво та пов'язані з ним будівельні роботи відповідно до проектної документації, що визначає обсяг і зміст робіт та інші вимоги, які ставляться до робіт та до кошторису, що визначає ціну робіт.
Відповідно до ч.3, 4 ст.877 ЦК України, підрядник, який виявив у ході будівництва не враховані проектною документацією роботи і необхідність у зв'язку з цим проведення додаткових робіт і збільшення кошторису, зобов'язаний повідомити про це замовника.
У разі неодержання від замовника в розумний строк відповіді на своє повідомлення підрядник зобов'язаний зупинити відповідні роботи з віднесенням збитків, завданих цим зупиненням, на замовника. Замовник звільняється від відшкодування цих збитків, якщо доведе, що у проведенні додаткових робіт немає необхідності.
Якщо підрядник не виконав обов'язку, встановленого частиною третьою цієї статті, він позбавляється права вимагати від замовника плату за виконані додаткові роботи і права на відшкодування завданих цим збитків, якщо не доведе, що його негайні дії були необхідними в інтересах замовника, зокрема у зв'язку з тим, що зупинення роботи могло призвести до знищення або пошкодження об'єкта будівництва.
Позивач зазначає, що видалення старого колектору на місці реконструкції та інші пов'язані з цим роботи, виходили за межі проекту, а їх вартість виходила за договірну ціну робіт визначену у Договорі підряду. Про вказані обставини підрядник, керуючись п.3.3 Договору підряду неодноразово повідомляв замовника (т.1 а.с.172-191, 198).
Замовник, в свою чергу, не заперечував необхідність проведення додаткових робіт у обсягах та за вартістю, які зазначав підрядник у своїх повідомленнях, тобто погодив їх виконання відповідними листами (т.1 а.с.163-171).
Як вбачається з пояснень обох сторін, додаткові роботи були вкрай необхідні, оскільки їх невиконання ставило під загрозу виконання реконструкції каналізаційного колектора самопливної каналізації по вул.Богородична (Пролетарська) від вул.Ліскової до приймальної камери ГНСК (протяжність 188 п/м) у м.Миколаєві.
Також, під час розгляду справи представник відповідач підтвердив, що виконати роботи, передбачені проектом без виконання додаткових робіт, було неможливо. Саме з цієї підстави відповідач погодився на пропозицію підрядника та вчиняв дії із коригування проектно-кошторисної документації маючи на меті здійснити оплату додаткових підрядних робіт. Однак, корективи до проекту реконструкції були внесені вже після закінчення строку дії Договору підряду (т.1 а.с.199-216), тому укласти додаткову угоду до Договору підряду та виплатити підряднику вартість виконаних робіт у нього не було правових підстав.
Відповідно до п.3.3 Договору підряду, якщо під час виконання робіт за цим договором виникла потреба у виконанні додаткових робіт, не врахованих проектно-кошторисною документацією, підрядник зобов'язаний протягом трьох робочих днів повідомити замовника про обставини, що призвели до виконання таких робіт, та подати замовнику пропозиції з відповідними розрахунками. Замовник протягом п'яти робочих днів розглядає пропозиції, приймає рішення по суті та повідомляє про нього підрядника.
Згідно п.3.4 Договору підряду, підрядник зобов'язаний зупинити виконання додаткових робіт у разі неодержання у визначений договором строк відповіді на своє повідомлення. Завдані підряднику збитки, пов'язані із зупиненням додаткових робіт, відшкодовуються замовником. Замовник звільняється від відшкодування таких збитків, якщо доведе, що у виконанні додаткових робіт не було потреби або у випадку, коли розробником проектно-кошторисної документації був підрядник.
Виходячи з приписів ч.3, 4 ст.877 ЦК України та п.3.3, 3.4 Договору підряду, надаючи неодноразово письмову згоду на проведення підрядником додаткових робіт, вартість яких йому була відома, замовник мав розуміти, що роботи не будуть зупинені підрядником і їх вартість, в подальшому, буде підлягати відшкодуванню.
Підрядник, в свою чергу, повідомивши замовника про обставини, що зумовили необхідність виконання додаткових робіт; подавши замовнику пропозиції з відповідними розрахунками та отримавши згоду останнього, мав правомірні очікування на відшкодування з боку замовника понесених ним витрат на будівництво, зафіксованих у актах виконання робіт, які підписані з боку представників технічного нагляду за будівництвом та не заперечені відповідачем.
Факт невиконання стороною взятих на себе договірних зобов'язань є юридичним фактом, який встановлює, змінює або припиняє правові відносини учасників договору з обов'язковим настанням передбачених в ньому або законові юридичних наслідків.
Відповідно до ч.1 ст.623 ЦК України боржник який порушив зобов'язання, має відшкодувати кредиторові завдані цим збитки.
Згідно ст.ст.224, 225 ГК України, учасник господарських відносин, який порушив господарське зобов'язання або установлені вимоги щодо здійснення господарської діяльності, повинен відшкодувати завдані цим збитки суб'єкту, права або законні інтереси якого порушено.
Під збитками розуміються витрати, зроблені управненою стороною, втрата або пошкодження її майна, а також не одержані нею доходи, які управнена сторона одержала б у разі належного виконання зобов'язання або додержання правил здійснення господарської діяльності другою стороною.
До складу збитків, що підлягають відшкодуванню особою, яка допустила господарське правопорушення, включаються: вартість втраченого, пошкодженого або знищеного майна, визначена відповідно до вимог законодавства; додаткові витрати (штрафні санкції, сплачені іншим суб'єктам, вартість додаткових робіт, додатково витрачених матеріалів тощо), понесені стороною, яка зазнала збитків внаслідок порушення зобов'язання другою стороною; неодержаний прибуток (втрачена вигода), на який сторона, яка зазнала збитків, мала право розраховувати у разі належного виконання зобов'язання другою стороною; матеріальна компенсація моральної шкоди у випадках, передбачених законом.
Тобто збитки - це об'єктивне зменшення будь-яких майнових благ сторони за договором, що обмежує його інтереси, як учасника певних господарських відносин і проявляється у витратах, зроблених кредитором, втраті або пошкодженні майна, а також неодержаних кредитором доходів, які б він одержав, коли зобов'язання було виконано боржником.
Обов'язок відшкодування збитків є загальною формою цивільно-правової відповідальності, яка настає для боржника внаслідок порушення ним зобов'язання.
Відшкодування збитків може бути покладено на відповідача лише при наявності передбачених законом умов сукупність яких створює склад правопорушення, яке є підставою для цивільної відповідальності відповідно до ст.623 ЦК України.
При цьому, обов'язковими умовами покладання відповідальності на винну сторону є наявність збитків, протиправність дій цієї особи, причинного зв'язку між діями особи та збитками, тобто наявності прямого причинного-наслідкового зв'язку між неправомірними діями однієї сторони та зменшення майнових прав іншої та вини особи, внаслідок дій якої спричинено збитки.
Не доведення хоч би одного із них виключає можливість задоволення вимоги про стягнення збитків.
Виходячи з аналізу вказаних правових норм, обов'язковим під час розгляду даного спору є доведення факту зменшення майнових прав позивача та встановлення наявності всіх елементів складу правопорушення.
Стаття 129 Конституції України встановлює, що змагальність сторін та свобода в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості - є однією із основних засад судочинства.
Чинним законодавством України обов'язок доведення факту наявності збитків та їх розмір, а також причинно-наслідковий зв'язок між правопорушенням і збитками покладено на позивача.
Відповідно до ст.73 ГПК України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
Стаття 74 ГПК України встановлює, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Згідно зі ст.ст.76, 77 ГПК України належними є докази, на підставі яких можна встановити, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.
Позивач зазначає, що суму заявлених ним до стягнення коштів становить вартість виконаних ним підрядних робіт, підтвердженням чого є складені Акти приймання виконаних будівельних робіт форми КБ-2в та Довідки про вартість виконаних будівельних робіт та витрат форми КБ-3 (т.1 а.с.110-151).
Відповідачем обсяги та вартість зазначених у актах робіт не заперечені та не спростовані.
Що стосується такого елементу складу правопорушення як протиправна поведінка, слід зазначити наступне.
Протиправна поведінка особи може виявлятися у прийнятті нею неправомірного рішення або у неправомірній поведінці (діях або бездіяльності). Протиправною у цивільному праві вважається поведінка, яка порушує імперативні норми права або санкціоновані законом умови договору, внаслідок чого порушуються права іншої особи.
Суд вважає, що надавши підряднику дозвіл на виконання додаткових робіт при виконанні проекту «Реконструкція каналізаційного колектора самопливної каналізації Д=1400мм по вул.Богородична (Пролетарська) від вул.Ліскової до приймальної камери ГНСК (протяжність 188 п/м), м.Миколаїв», замовник погодився внести до проекту будівництва відповідне коригування, прийняти закінчені будівельні роботи та оплатити їх вартість. Однак, в порушення приписів ч.1 ст.875 ЦК України відповідач вказані дії не здійснив, що свідчить про протиправну бездіяльність останнього.
Обов'язковою умовою покладання на особу відповідальності за спричинені збитки є також наявність причинного зв'язку між протиправною поведінкою особи та завданими збитками, який передбачає, що збитки стали об'єктивним наслідком поведінки їх заподіювача.
Суд дійшов висновку, що понесення підрядником збитків на загальну суму 3318470,81 грн стало наслідком протиправної бездіяльності замовника щодо їх запобігання, а в подальшому, своєчасної оплати.
Наведені відповідачем пояснення щодо відсутності його вини у заподіянні позивачу збитків судом відхиляються з підстав викладених вище.
Відповідач доказів належного виконання грошових зобов'язань зі сплати виконаних позивачем додаткових роботи при виконанні Договору підряду №17/07-2018-Н від 17.07.2018 не надав, доводи позивача не спростував.
Враховуючи викладене, суд приходить до висновку, що позовні вимоги відповідають фактичним обставинам справи, підтверджені належними і допустимими доказами та підлягають задоволенню в повному обсязі.
Відповідно до приписів ст.129 ГПК України, сплачений судовий збір підлягає відшкодуванню на користь позивача за рахунок відповідача.
Керуючись ст.ст.73, 74, 76-79, 91, 129, 210, 220, 232, 233, 238, 240, 241 ГПК України, суд,-
1. Позовні вимоги задовольнити в повному обсязі.
2. Стягнути з Міського комунального підприємства “Миколаївводоканал» (54055, Миколаївська обл., м.Миколаїв, вул.Погранична, буд.161, код ЄДРПОУ 31448144) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю “НІМФАН» (54002, Миколаївська обл., м.Миколаїв, вул.Ліскова, буд.1, код ЄДРПОУ 33812613) 3318470,81 грн основного боргу та 49777,06 грн судового збору.
Рішення суду, у відповідності до ст.241 ГПК України, набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Згідно ч.1 ст.254 ГПК України, учасники справи, особи, які не брали участь у справі, якщо господарський суд вирішив питання про їх права та обов'язки, мають право подати апеляційну скаргу на рішення суду першої інстанції.
Згідно ч.ч.1, 2 ст.256 ГПК України апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Згідно ст.257 ГПК України, апеляційна скарга подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції.
Повне судове рішення складено 16.06.2025.
Суддя М.В. Мавродієва