31 березня 2025 року м. Миколаїв Справа № 915/1172/24
Господарський суд Миколаївської області у складі:
судді Л.М. Ільєвої
при секретарі судового засідання І.С. Степановій
за участю представників:
від позивача - Бартошук В.О.,
від відповідача - Свєтликов Д.Ю.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні заяву фізичної особи-підприємця Караюз Петра Володимировича про ухвалення додаткового рішення щодо стягнення витрат на професійну правничу допомогу (вх. № 3992/25 від 17.03.2025) у справі № 915/1172/24 за позовом фізичної особи-підприємця Караюз Петра Володимировича до Товариства з обмеженою відповідальністю "Газорозподільні мережі України" в особі Миколаївської філії Товариства з обмеженою відповідальністю "Газорозподільні мережі України" про визнання недійсним та скасування рішення комісії по розгляду актів про порушення споживачами природного газу та рішення про нарахування вартості необлікованого (донарахованого) об'єму газу, -
Фізична особа-підприємець Караюз Петро Володимирович звернувся до Господарського суду Миколаївської області з позовною заявою до Товариства з обмеженою відповідальністю "Газорозподільні мережі України" та Миколаївської філії Товариства з обмеженою відповідальністю "Газорозподільні мережі України" про визнання недійсним та скасування рішення комісії по розгляду актів про порушення споживачами природного газу Кодексу газорозподільних систем Миколаївської філії Товариства з обмеженою відповідальністю "Газорозподільні мережі України" про задоволення акту про порушення від 26.01.2024 № 00270, оформлене протоколом від 15.02.2024 № 7, та прийняте на його підставі рішення Миколаївської філії Товариства з обмеженою відповідальністю "Газорозподільні мережі України" про нарахування вартості необлікованого (донарахованого) об'єму газу, оформлене актом-розрахунком необлікованого (донарахованого) об'єму та обсягу природного газу і його вартості за період 01.10.2023-26.01.2024 на загальну суму 446315,76 грн.
В обґрунтування заявлених вимог позивач посилається на те, що оскаржувані рішення прийняті з порушенням чинного законодавства, оскільки, на думку позивача, будь-які підстави для сплати коштів за виконаним відповідачем актом-розрахунком необлікованого (донарахованого) об'єму та обсягу природного газу і його вартості за період 01.10.2023-26.01.2024 відсутні, адже порушення, про яке йдеться в акті про порушення від 26.01.2024 № 00270, позивачем не вчинялося, а сам акт складений з порушеннями законодавства.
Ухвалою Господарського суду Миколаївської області від 01.10.2024 р. вказану позовну заяву фізичної особи-підприємця Караюз Петра Володимировича (вх. № 11549/24) залишено без руху, оскільки заявником в порушення вимог ч. 3 ст. 162, ч. 1 ст. 164 ГПК України невірно визначено склад відповідачів та не надано належних доказів сплати заявником судового збору за поданий позов у встановленому законом розмірі.
03.10.2024 р. від представника позивача - Бартошук В.О. через підсистему "Електронний суд" ЄСІТС до господарського суду надійшла заява про усунення недоліків (вх. №11868/24), в якій позивачем уточнено склад відповідачів та вказано, що відповідачем є Товариство з обмеженою відповідальністю "Газорозподільні мережі України" в особі Миколаївської філії Товариства з обмеженою відповідальністю "Газорозподільні мережі України". Також до вказаної заяви про усунення недоліків надано копію квитанції про сплату судового збору від 02.10.2024 № 8984-6169-2317-7773 в сумі 2422,40 грн.
Ухвалою Господарського суду Миколаївської області від 07.10.2024 р. вказану позовну заяву Караюз Петра Володимировича прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі № 915/1172/24 за правилами загального позовного провадження, при цьому підготовче засідання призначено на 31.10.2024 р. об 11:00.
31.10.2024 р. від представника відповідача - Іноземцева Є.С. до господарського суду через підсистему "Електронний суд" ЄСІТС надійшов відзив на позовну заяву (вх. № 13336/24), в якому відповідач не погоджується з позовом та просить відмовити у його задоволенні в повному обсязі, при цьому відповідачем було заявлено клопотання про поновлення строку на подання відзиву.
У підготовчому засіданні господарського суду 31 жовтня 2024 року по справі №915/1172/24 за участю представників сторін судом було протокольно оголошено перерву до 14 листопада 2024 року о 16 год. 00 хв. в порядку ч. 5 ст. 183 ГПК України, про що під розписку повідомлено представників сторін.
04.11.2024 р. від представника позивача - Бартошук В.О. до господарського суду через підсистему "Електронний суд" ЄСІТС надійшла відповідь на відзив (вх. № 13485/24), в якій позивач підтримує позовні вимоги.
12.11.2024 р. від представника відповідача - Іноземцева Є.С. до господарського суду через підсистему "Електронний суд" ЄСІТС надійшли заперечення на відповідь на відзив (вх. № 13966/24).
Під час підготовчого засідання 14.11.2024 судом розглянуто клопотання відповідача про поновлення строку на подачу відзиву, за результатами чого вказане клопотання судом задоволено, поновлено відповідачу строк на подачу відзиву на позов, долучивши його до матеріалів справи, про що судом постановлено протокольну ухвалу.
У підготовчому засіданні господарського суду 14 листопада 2024 року по справі №915/1172/24 за участю представників сторін судом було протокольно оголошено перерву до 28 листопада 2024 року о 14 год. 00 хв. в порядку ч. 5 ст. 183 ГПК України, про що під розписку повідомлено представників сторін.
18.11.2024 р. від представника позивача - Бартошук В.О. до господарського суду через підсистему "Електронний суд" ЄСІТС надійшло клопотання про долучення доказів (вх. № 14307/24), а саме постанови Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг від 30.09.2015 № 2498 (з урахуванням змін) з додатком до неї - Типовим договором розподілу природного газу.
У підготовчому засіданні господарського суду 28 листопада 2024 року по справі №915/1172/24 за участю представників сторін судом було протокольно оголошено перерву до 05 грудня 2024 року о 14 год. 00 хв. в порядку ч. 5 ст. 183 ГПК України, про що під розписку повідомлено представників сторін.
02.12.2024 р. від представника позивача - Бартошук В.О. до господарського суду через підсистему "Електронний суд" ЄСІТС надійшло клопотання про долучення доказів (вх. №15041/24), згідно з яким позивачем надано для долучення до матеріалів справи копії актів про фактичний обсяг спожитого (протранспортованого) газу по об'єкту позивача за період жовтень 2023 року - березень 2024 року; копії актів приймання-передачі природного газу по об'єкту позивача за період жовтень 2023 року - лютий 2024 року; рахунки на оплату за природний газ, спожитий позивачем у серпні та жовтні 2024 року; довідку від 21.04.2022 про взяття позивача на облік як внутрішньо переміщеної особи.
03.12.2024 р. від представника позивача - Бартошук В.О. до господарського суду через підсистему "Електронний суд" ЄСІТС надійшло клопотання про долучення доказів (вх. №15226/24), згідно з яким позивач надано для долучення до матеріалів справи копії актів приймання-передачі природного газу до договору на постачання природного газу на об'єкт позивача за період березень 2024 року, червень-жовтень 2024 року.
Під час підготовчого засідання 05.12.2024 судом було з'ясовано необхідність у наданні відповідачем додаткових пояснень щодо здійснення нарахувань за оспорюваним рішенням.
Ухвалою Господарського суду Миколаївської області від 05.12.2024 р. у справі №915/1172/24 продовжено строк підготовчого провадження на тридцять днів.
Також у підготовчому засіданні господарського суду 05 грудня 2024 року по справі №915/1172/24 за участю представників сторін судом було протокольно оголошено перерву до 19 грудня 2024 року о 15 год. 30 хв. в порядку ч. 5 ст. 183 ГПК України, про що під розписку повідомлено представників сторін.
19.12.2024 р. від представника відповідача - Іноземцева Є.С. до господарського суду через підсистему "Електронний суд" ЄСІТС надійшло клопотання про долучення доказів (вх. № 16079/24), до якого відповідач надав до справи докази здійснення перерахунку необлікованого об'єму та обсягу природного газу і його вартості у відповідності до вимог Кодексу ГРМ, зокрема акту-розрахунку необлікованого (донарахованого) об'єму та обсягу природного газу і його вартості на суму 260355,31 грн.; рахунку на оплату без дати за № 16035 на суму 260355,31 грн.; акту без дати про надання послуг за № 5048 на суму 260355,31 грн.
У підготовчому засіданні 19.12.2024 представник позивача заявив клопотання про надання часу для підготовки заяви про зміну предмету позову з урахуванням поданого відповідачем акту-розрахунку необлікованого (донарахованого) об'єму та обсягу природного газу і його вартості на суму 260355,31 грн.
Так, у підготовчому засіданні господарського суду 19 грудня 2024 року по справі №915/1172/24 за участю представників сторін судом було протокольно оголошено перерву до 16 січня 2025 року о 15 год. 00 хв. в порядку ч. 5 ст. 183 ГПК України, про що під розписку повідомлено представників сторін.
23.12.2024 р. від представника позивача - Бартошук В.О. до господарського суду через підсистему "Електронний суд" ЄСІТС надійшла заява про зміну предмету позову (вх. №16144/24), згідно з якою позивач просить визнати недійсним та скасувати рішення комісії по розгляду актів про порушення споживачами природного газу Кодексу газорозподільних систем Миколаївської філії Товариства з обмеженою відповідальністю "Газорозподільні мережі України" про задоволення акту про порушення від 26.01.2024 № 00270, оформлене протоколом від 15.02.2024 № 7, та прийняте на його підставі рішення Миколаївської філії Товариства з обмеженою відповідальністю "Газорозподільні мережі України" про нарахування вартості необлікованого (донарахованого) об'єму газу, оформлене актом-розрахунком необлікованого (донарахованого) об'єму та обсягу природного газу і його вартості за загальний період 15.11.2023-26.01.2024 р. на суму 260355,31 грн.
У судовому засіданні господарського суду 03 лютого 2025 року по справі №915/1172/24 за участю представників сторін судом було протокольно оголошено перерву до 20 лютого 2025 року о 14 год. 30 хв. в порядку ч. 2 ст. 216 ГПК України, про що під розписку повідомлено представників сторін.
У судовому засіданні господарського суду 20 лютого 2025 року по справі №915/1172/24 за участю представників сторін судом було протокольно оголошено перерву до 06 березня 2025 року о 15 год. 15 хв. в порядку ч. 2 ст. 216 ГПК України, про що під розписку повідомлено представників сторін.
06.03.2025 р. від представника позивача - Бартошук В.О. до господарського суду надійшла заява (вх. № 3475/25), згідно з якою позивач повідомив, що не має можливості з'явитися в судове засідання, призначене на 06.03.2025 р. о 15:15, разом з тим зазначає, що вважає за можливе проводити розгляд справи за його відсутності за наявними в матеріалах справи документами. Позовні вимоги (з урахуванням зміни предмета позову) підтримує в повному обсязі.
Так, у судовому засіданні господарського суду 06 березня 2025 року по справі №915/1172/24 за участю представника відповідача судом було оголошено про перехід до стадії ухвалення судового рішення, при цьому судом відкладено ухвалення та проголошення судового рішення до 13 березня 2025 р. о 09:40 в порядку абз. 2 ст. 219 ГПК України, про що в судовому засіданні господарського суду повідомлено представника відповідача, а позивача - ухвалою суду від 06.03.2025 року.
Рішенням Господарського суду Миколаївської області від 13.03.2025 у справі № 915/1172/24 позов фізичної особи-підприємця Караюз Петра Володимировича задоволено, а саме: визнано недійсним рішення комісії по розгляду актів про порушення споживачами природного газу Кодексу газорозподільних систем Миколаївської філії Товариства з обмеженою відповідальністю "Газорозподільні мережі України" про задоволення акту про порушення від 26.01.2024 № 00270, оформлене протоколом від 15.02.2024 № 7, та скасовано прийняте на його підставі рішення Миколаївської філії Товариства з обмеженою відповідальністю "Газорозподільні мережі України" про нарахування вартості необлікованого (донарахованого) об'єму газу, оформлене актом-розрахунком необлікованого (донарахованого) об'єму та обсягу природного газу і його вартості за загальний період 15.11.2023-26.01.2024 на суму 260355,31 грн., також стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю "Газорозподільні мережі України" в особі Миколаївської філії Товариства з обмеженою відповідальністю "Газорозподільні мережі України" на користь фізичної особи-підприємця Караюз Петра Володимировича витрати по сплаті судового збору в сумі 4844,80 грн.
17.03.2025 р. позивачем - фізичною особою-підприємцем Караюз П.В. подано до господарського суду заяву про ухвалення додаткового рішення щодо стягнення витрат на професійну правничу допомогу (вх. № 3992/25), в якій позивач просить стягнути з відповідача витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 20000,00 грн. з посиланням на ч. 8 ст. 129, ст. 244 ГПК України.
Так, заявник зазначає, що Господарським судом Миколаївської області розглянуто справу № 915/1172/24 за позовом ФОП Караюз П.В. до ТОВ "Газорозподільні мережі України" про визнання недійсним та скасування рішення комісії по розгляду актів про порушення споживачами природного газу Кодексу газорозподільних систем Миколаївської філії Товариства з обмеженою відповідальністю "Газорозподільні мережі України" про задоволення акту про порушення від 26.01.2024 № 00270, оформленого протоколом від 15.02.2024 № 7, та прийнятого на його підставі рішення Миколаївської філії (МФ) ТОВ "ГРМУ" про нарахування вартості необлікованого (донарахованого) об'єму газу, оформленого актом-розрахунком необлікованого (донарахованого) об'єму та обсягу природного газу і його вартості. За результатами розгляду рішенням суду від 13.03.2025 позов ФОП Караюз П.В. задоволено, а саме визнано недійсним та скасовано рішення комісії по розгляду актів про порушення споживачами природнього газу Кодексу газорозподільних систем Миколаївської філії ТОВ "ГРМУ" про задоволення акту про порушення від 26.01.2024 № 00270, оформлене протоколом від 15.02.2024 № 7, та прийняте на його підставі рішення Миколаївської філії ТОВ "ГРМУ" про нарахування вартості необлікованого (донарахованого) об'єму газу, оформлене актом-розрахунком необлікованого (донарахованого) об'єму та обсягу природного газу і його вартості за загальний період 15.11.2023-26.01.2024 на суму 260355,31 грн. Судом також вирішено стягнути з ТОВ "ГРМУ" в особі Миколаївської філії ТОВ "ГРМУ" на користь ФОП Караюз П.В. судові витрати по сплаті судового збору в сумі 2422,40 грн. Однак, питання розподілу судових витрат на професійну правничу допомогу не вирішувалося.
Як вказує заявник, ним у позовній заяві зазначалося, що позивачем у зв'язку з розглядом даної справи будуть понесені витрати на професійну правничу допомогу в сумі 20000 грн., оскільки позивачем (клієнтом) укладено з Адвокатським бюро "Бартошук Євролекс" (виконавцем) договір від 04.04.2024 № 3.04.24 про надання правничої допомоги, з урахуванням додаткової угоди від 01.05.2024 до цього договору, у відповідності до вимог яких в порядку та на умовах, визначених цим договором та чинним законодавством України, клієнт доручає виконавцю, а виконавець приймає на себе зобов'язання щодо здійснення представницьких повноважень, захисту прав і законних інтересів клієнта, надання клієнту правової допомоги, у т.ч. за окремими дорученнями (п. 1 договору). Так, у відповідності до п.п. 2.1, 3.1 договору, виконавець зобов'язався на підставі письмових або усних доручень клієнта: надавати клієнту усні та письмові консультації з питань діючого законодавства України; здійснювати юридичний аналіз первинної документації клієнта, з наданням висновків та рекомендацій відносно дотримання вимог чинного законодавства України; здійснювати представництво та захист інтересів клієнта в органах державної влади, установах, організаціях, підприємствах всіх форм власності з будь-яких питань, які стосуються прав та інтересів клієнта; представляти інтереси клієнта в судах першої, апеляційної та касаційної інстанцій (господарських, адміністративних та загальних), з наданням виконавцю усіх прав, передбачених процесуальним законодавством та Законом України "Про виконавче провадження"; здійснювати підготовку та підписання листів, претензій та інших документів в інтересах клієнта; здійснювати складання, підписання та подання в інтересах клієнта позовних заяв, відзивів, заперечень, заяв, клопотань, скарг, апеляційних скарг, касаційних скарг та інших процесуальних документів; повідомляти клієнту інформацію про хід виконання доручень клієнта; усю надану виконавцю інформацію та документи використовувати виключно в інтересах клієнта і лише у зв'язку з виконанням доручень і наданням послуг, що є предметом даного договору, а клієнт прийняв на себе зобов'язання оплачувати послуги та витрати виконавця в порядку та у строки, передбачені даним договором та/або додатковими угодами та/або додатками до нього. У відповідності до п.п. 4.1-4.3 договору в редакції додаткової угоди від 01.05.2024, винагорода виконавця за надання правової допомоги (гонорар) виплачується у фіксованому розмірі, який становить 2000,00 грн. (без ПДВ) за одну годину роботи. Гонорар за виконання окремих доручень може бути узгодженим сторонами у фіксованому розмірі. У такому випадку розмір гонорару визначається сторонами в розрахунку суми гонорару за виконання кожного окремого доручення та відповідному акті про надання правничої допомоги. Гонорар підлягає сплаті на розрахунковий рахунок виконавця, протягом 3 банківських днів з моменту підписання сторонами акту про надання правничої допомоги, або в інший строк, визначений сторонами в розрахунку суми гонорару та/або акті про надання правничої допомоги. Гонорар за узгодженням сторін може бути сплаченим у формі авансу, згідно розрахунку суми гонорару. Зміни в цей договір можуть бути внесені виключно за взаємною згодою сторін шляхом укладання додаткових угод до договору. Додаткові угоди та додатки до цього договору є його невід'ємними частинами і мають юридичну силу у разі, якщо вони викладені у письмовій формі та підписані сторонами (п.п. 8.2-8.3 договору).
Заявник зазначає, що згідно розрахунку суми гонорару за правничу допомогу, надану в межах договору від 04.04.2024 № 3.04.24 про надання правничої допомоги (далі - договір), з урахуванням додаткової угоди від 01.05.2024, сторони договору дійшли згоди про виконання виконавцем окремого доручення наступного змісту: здійснення представництва прав і законних інтересів клієнта, з метою врегулювання спірних правовідносин відносно задоволення комісією з розгляду актів про порушення МФ ТОВ "Газорозподільні мережі України" акту про порушення від 26.01.2024 № 00270 та подальшого нарахування клієнту необлікованих об'ємів природного газу, про що складено акт-розрахунок необлікованого (донарахованого) об'єму та обсягу природного газу і його вартості за період 01.10.2023-26.01.2024 (дослідження та аналіз наявної у клієнта документації, надання клієнту консультацій щодо законодавства та судової практики у відповідній категорії спорів, роз'яснення ймовірних перспектив вирішення спору в судовому порядку; збір доказів, у т.ч. направлення адвокатських запитів; складання та подання до суду позовної заяви про визнання недійсним та скасування рішення Комісії з розгляду актів про порушення МФ ТОВ "Газорозподільні Мережі України" про задоволення акту про порушення від 26.01.2024 № 00270, визнання недійсним та скасування рішення МФ ТОВ "Газорозподільні Мережі України" про нарахування необлікованих об'ємів природного газу за період 01.10.2023-26.01.2024, оформленого актом-розрахунком необлікованих об'ємів природного газу та їх вартості; підготування та подання суду документів по суті відповідної справи та процесуальних документів; представництво інтересів клієнта у судових засіданнях у відповідній справі). Сторони узгодили фіксовану суму гонорару за виконання зазначеного доручення - 20000 грн., які підлягають сплаті клієнтом на розрахунковий рахунок виконавця протягом 40 банківських днів з моменту прийняття рішення у справі судом першої інстанції та підписання сторонами акту про надання правничої допомоги.
Також заявник зауважує, що у позовній заяві вказано, що решта доказів на підтвердження розміру понесених позивачем судових витрат у відповідності до положень ч. 8 ст. 129 ГПК України буде подана суду не пізніше, ніж протягом п'яти днів після ухвалення рішення суду, про що позивач заявив на стадії звернення до суду з позовом.
За ствердженням заявника, ФОП Караюз П.В. у зв'язку з розглядом даної справи поніс витрати на професійну правничу допомогу в сумі 20000 грн., що підтверджується наступними доказами:
1) договором від 04.04.2024 № 3.04.24 про надання правничої допомоги, з урахуванням додаткової угоди від 01.05.2024 до цього договору;
2) розрахунком від 01.05.2024 суми гонорару за правничу допомогу, надану в межах договору від 04.04.2024 № 3.04.24 про надання правничої допомоги;
3) актом від 14.03.2025 про надання правничої допомоги, згідно якого виконавець належним чином і у повному обсязі надав, а клієнт прийняв правничу допомогу у вигляді здійснення представництва прав і законних інтересів клієнта, з метою врегулювання спірних правовідносин відносно задоволення Комісією з розгляду актів про порушення МФ ТОВ "Газорозподільні мережі України" акту про порушення від 26.01.2024 № 00270 та подальшого нарахування клієнту необлікованих об'ємів природного газу, про що складено акт-розрахунок необлікованого (донарахованого) об'єму та обсягу природного газу і його вартості за період 01.10.2023-26.01.2024 (дослідження та аналіз наявної у клієнта документації, надання клієнту консультацій щодо законодавства та судової практики у відповідній категорії спорів, роз'яснення ймовірних перспектив вирішення спору в судовому порядку; збір доказів, у т.ч. направлення адвокатських запитів; складання та подання до суду позовної заяви про визнання недійсним та скасування рішення Комісії з розгляду актів про порушення МФ ТОВ "Газорозподільні мережі України" про задоволення акту про порушення від 26.01.2024 № 00270, визнання недійсним та скасування рішення МФ ТОВ "Газорозподільні мережі України" про нарахування необлікованих об'ємів природного газу за період 01.10.2023-26.01.2024, оформленого актом-розрахунком необлікованих об'ємів природного газу та їх вартості; підготування та подання суду документів по суті відповідної справи та процесуальних документів; представництво інтересів клієнта у судових засіданнях у відповідній справі). Вартість наданих послуг (гонорар) складає 20000 грн. Клієнт не має жодних претензій до якості наданих виконавцем послуг; після завершення розрахунків у повному обсязі виконавець не матиме жодних претензій до клієнта;
4) ордером від 04.04.2024 серії ВЕ № 1115730, виданим адвокатським бюро на представництво інтересів клієнта у судових органах;
5) свідоцтвом від 21.06.2019 серії МК № 001636 про право адвоката Бартошук В.О. на заняття адвокатською діяльністю.
Заявник вважає, що із змісту указаних вище документів вбачається, що розмір винагороди за надання правничої допомоги визначений у вигляді фіксованої суми (гонорару) та не змінюється в залежності від обсягу послуг та витраченого адвокатом часу.
Як зазначає заявник, згідно усталеної судової практики, втручання суду у договірні відносини між адвокатом та його клієнтом у частині визначення розміру гонорару або зменшення розміру стягнення такого гонорару з відповідної сторони на підставі положень частини четвертої статті 126 ГПК України можливе лише за умови обґрунтованості та наявності доказів на підтвердження невідповідності таких витрат фактично наданим послугам. В іншому випадку, таке втручання суперечитиме принципу свободи договору, закріпленому в положеннях статті 627 Цивільного кодексу України, принципу pacta sunt servanda та принципу захисту права працівника або іншої особи на оплату та своєчасність оплати за виконану працю, закріпленому у статті 43 Конституції України.
На думку заявника, в даному випадку сума гонорару є співмірною ціні позову в даній справі, складності справи, обсягу матеріалів, які підлягали дослідженню та опрацюванню адвокатом, наданим адвокатом послугам, - а тому у зв'язку з задоволенням позову підлягає стягненню на користь ФОП Караюз П.В. з відповідача.
Відтак, заявник просить суд стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Газорозподільні мережі України" в особі Миколаївської філії Товариства з обмеженою відповідальністю "Газорозподільні мережі України" на користь фізичної особи-підприємця Караюза Петра Володимировича витрати на отримання професійної правничої допомоги в сумі 20000 грн.
Відповідно до положень ч. 8 ст. 129 ГПК України розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв'язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п'яти днів після ухвалення рішення суду, за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.
Відповідно до положень ч. 1, 2 ст. 221 ГПК України, якщо сторона з поважних причин не може до закінчення судових дебатів у справі подати докази, що підтверджують розмір понесених нею судових витрат, суд за заявою такої сторони, поданою до закінчення судових дебатів у справі, може вирішити питання про судові витрати після ухвалення рішення по суті позовних вимог. Для вирішення питання про судові витрати суд призначає судове засідання, яке проводиться не пізніше п'ятнадцяти днів з дня ухвалення рішення по суті позовних вимог.
Згідно ч. 3 ст. 221 Господарського процесуального кодексу України у випадку, визначеному частиною другою цієї статті, суд ухвалює додаткове рішення в порядку, передбаченому статтею 244 цього Кодексу.
Так, з наведених положень ГПК України випливає, що вирішення питання про судові витрати здійснюється шляхом ухвалення судом додаткового рішення.
Відповідно до ч. 2-4 ст. 244 Господарського процесуального кодексу України заяву про ухвалення додаткового рішення може бути подано до закінчення строку на виконання рішення. Суд, що ухвалив рішення, ухвалює додаткове судове рішення в тому самому складі протягом десяти днів з дня надходження відповідної заяви. Додаткове судове рішення ухвалюється в тому самому порядку, що й судове рішення. У разі необхідності суд може викликати сторони або інших учасників справи в судове засідання.
Ухвалою Господарського суду Миколаївської області від 19.03.2025 р. у справі № 915/1172/24 вказану заяву ФОП Караюз П.В. про ухвалення додаткового рішення прийнято до провадження, та розгляд заяви призначено в судовому засіданні на 31.03.2025 р. о 09:40.
Письмових заперечень на заяву позивача ухвалення додаткового рішення щодо стягнення судових витрат на правову допомогу відповідачем не надано.
В засіданні суду 31.03.2025 р. представник позивача наполягав на задоволенні заяви, натомість представник відповідача заперечував проти задоволення заяви позивача, вказуючи, що заявлена сума є завищеною, при цьому просив заяву залишити без розгляду.
Дослідивши матеріали заяви фізичної особи - підприємця Караюз П.В. та матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, суд зазначає наступне.
Частина 1 ст. 124 ГПК України встановлює, що разом з першою заявою по суті спору кожна сторона подає до суду попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які вона понесла і які очікує понести у зв'язку із розглядом справи.
З матеріалів справи вбачається, що в описовій частині позову заявником наведено попередній (орієнтовний) розрахунок суми cудових витрат, які він поніс і які очікує понести у зв'язку з розглядом справи. У вказаному розрахунку вказано, що попередньо зазначені судові витрати будуть складатися із: витрат на судовий збір за подання позову 2422,40 грн. та витрат на отримання професійної правничої допомоги 20000,00 грн.
Частина 1 ст. 123 Господарського процесуального кодексу України встановлює, що судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи.
До витрат, пов'язаних з розглядом справи, серед іншого, належать витрати на професійну правничу допомогу (п. 1 ч. 3 ст. 123 Господарського процесуального кодексу України).
Наразі слід зазначити, що під час ухвалення Господарським судом Миколаївської області рішення від 13.03.2025 р. у справі № 915/1172/24 про задоволення позову ФОП Караюз П.В. було вирішено питання щодо розподілу судових витрат в частині сплаченого судового збору, питання розподілу судових витрат на професійну правову допомогу не вирішувалось.
В ч. 1 ст. 244 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що суд, що ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо:
1) стосовно якої-небудь позовної вимоги, з приводу якої сторони подавали докази і давали пояснення, не ухвалено рішення;
2) суд, вирішивши питання про право, не зазначив точної грошової суми, присудженої до стягнення, або майно, яке підлягає передачі, або дії, що потрібно виконати;
3) судом не вирішено питання про судові витрати.
Частиною 8 ст. 129 ГПК України передбачено, що розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв'язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п'яти днів після ухвалення рішення суду, за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.
Відповідно до положень ч. 1 ст. 221 ГПК України, якщо сторона з поважних причин не може до закінчення судових дебатів у справі подати докази, що підтверджують розмір понесених нею судових витрат, суд за заявою такої сторони, поданою до закінчення судових дебатів у справі, може вирішити питання про судові витрати після ухвалення рішення по суті позовних вимог.
При цьому у позовній заяві позивачем було вказано, що докази витрат на правничу допомогу будуть подані суду до закінчення дебатів, або протягом п'яти днів після ухвалення рішення суду відповідно до ч. 8 ст. 129 ГПК України.
З огляду на вищевикладене та враховуючи, що під час ухвалення господарським судом рішення по даній справі питання стосовно розподілу судових витрат в частині витрат на професійну правничу допомогу не вирішувалось, при цьому позивачем надано докази на підтвердження розміру понесених таких судових витрат відповідно до вимог ст. 129 ГПК України, господарський суд вважає, що є підстави для ухвалення додаткового судового рішення щодо розподілу понесених позивачем витрат на професійну правничу допомогу. При цьому суд вважає безпідставним заявлене у судовому засіданні представником відповідача клопотання про залишення без розгляду заяви позивача з огляду порушення порядку на таке подання, оскільки судом встановлено дотримання позивачем порядку заявлення відшкодування витрат на правову допомогу.
Згідно з приписами ч. 2 ст. 16 Господарського процесуального кодексу України представництво у суді, як вид правничої допомоги, здійснюється виключно адвокатом (професійна правнича допомога), крім випадків, встановлених законом.
За положеннями ч.ч. 1, 2 ст. 126 Господарського процесуального кодексу України витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат:
1) розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;
2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.
Для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги (ч. 3 ст. 126 ГПК України).
Як вбачається з матеріалів справи, 04 квітня 2024 року між фізичною особою-підприємцем Караюз П.В. та Адвокатським бюро "Бартошук Євролекс" укладено договір про надання правничої допомоги (з урахуванням додаткової угоди від 01.05.2024), у відповідності до вимог яких в порядку та на умовах, визначених цим договором та чинним законодавством України, клієнт доручає виконавцю, а виконавець приймає на себе зобов'язання щодо здійснення представницьких повноважень, захисту прав і законних інтересів клієнта, надання клієнту правової допомоги, у т.ч. за окремими дорученнями (п. 1 договору).
Так, у відповідності до п.п. 2.1, 3.1 договору, виконавець зобов'язався на підставі письмових або усних доручень клієнта: надавати клієнту усні та письмові консультації з питань діючого законодавства України; здійснювати юридичний аналіз первинної документації клієнта, з наданням висновків та рекомендацій відносно дотримання вимог чинного законодавства України; здійснювати представництво та захист інтересів клієнта в органах державної влади, установах, організаціях, підприємствах всіх форм власності з будь-яких питань, які стосуються прав та інтересів клієнта; представляти інтереси клієнта в судах першої, апеляційної та касаційної інстанцій (господарських, адміністративних та загальних), з наданням виконавцю усіх прав, передбачених процесуальним законодавством та Законом України "Про виконавче провадження"; здійснювати підготовку та підписання листів, претензій та інших документів в інтересах клієнта; здійснювати складання, підписання та подання в інтересах клієнта позовних заяв, відзивів, заперечень, заяв, клопотань, скарг, апеляційних скарг, касаційних скарг та інших процесуальних документів; повідомляти клієнту інформацію про хід виконання доручень клієнта; усю надану виконавцю інформацію та документи використовувати виключно в інтересах клієнта і лише у зв'язку з виконанням доручень і наданням послуг, що є предметом даного договору, а клієнт прийняв на себе зобов'язання оплачувати послуги та витрати виконавця в порядку та у строки, передбачені даним договором та/або додатковими угодами та/або додатками до нього.
У відповідності до п.п. 4.1-4.3 договору в редакції додаткової угоди від 01.05.2024, винагорода виконавця за надання правової допомоги (гонорар) виплачується у фіксованому розмірі, який становить 2000,00 грн. (без ПДВ) за одну годину роботи. Гонорар за виконання окремих доручень може бути узгодженим сторонами у фіксованому розмірі. У такому випадку розмір гонорару визначається сторонами в розрахунку суми гонорару за виконання кожного окремого доручення та відповідному акті про надання правничої допомоги. Гонорар підлягає сплаті на розрахунковий рахунок виконавця, протягом 3 банківських днів з моменту підписання сторонами акту про надання правничої допомоги, або в інший строк, визначений сторонами в розрахунку суми гонорару та/або Акті про надання правничої допомоги. Гонорар за узгодженням сторін може бути сплаченим у формі авансу, згідно розрахунку суми гонорару.
Зміни в цей договір можуть бути внесені виключно за взаємною згодою сторін шляхом укладання додаткових угод до договору. Додаткові угоди та додатки до цього договору є його невід'ємними частинами і мають юридичну силу у разі, якщо вони викладені у письмовій формі та підписані сторонами (п.п. 8.2-8.3 договору).
Згідно з розрахунком суми гонорару за правничу допомогу, надану в межах договору від 04.04.2024 № 3.04.24 про надання правничої допомоги, з урахуванням додаткової угоди від 01.05.2024, сторони договору дійшли згоди про виконання виконавцем окремого доручення наступного змісту: здійснення представництва прав і законних інтересів клієнта, з метою врегулювання спірних правовідносин відносно задоволення Комісією з розгляду актів про порушення МФ ТОВ "Газорозподільні мережі України" акту про порушення від 26.01.2024 № 00270 та подальшого нарахування клієнту необлікованих об'ємів природного газу, про що складено акт-розрахунок необлікованого (донарахованого) об'єму та обсягу природного газу і його вартості за період 01.10.2023-26.01.2024 (дослідження та аналіз наявної у клієнта документації, надання клієнту консультацій щодо законодавства та судової практики у відповідній категорії спорів, роз'яснення ймовірних перспектив вирішення спору в судовому порядку; збір доказів, у т.ч. направлення адвокатських запитів; складання та подання до суду позовної заяви про визнання недійсним та скасування рішення Комісії з розгляду актів про порушення МФ ТОВ "Газорозподільні мережі України" про задоволення акту про порушення від 26.01.2024 № 00270, визнання недійсним та скасування рішення МФ ТОВ "Газорозподільні мережі України" про нарахування необлікованих об'ємів природного газу за період 01.10.2023-26.01.2024, оформленого актом-розрахунком необлікованих об'ємів природного газу та їх вартості; підготування та подання суду документів по суті відповідної справи та процесуальних документів; представництво інтересів клієнта у судових засіданнях у відповідній справі).
Сторони узгодили фіксовану суму гонорару за виконання зазначеного доручення - 20000 грн., які підлягають сплаті клієнтом на розрахунковий рахунок виконавця протягом 40 (сорока) банківських днів з моменту прийняття рішення у справі судом першої інстанції та підписання сторонами акту про надання правничої допомоги.
Також позивачем надано акт від 14.03.2025 про надання правничої допомоги, згідно з яким виконавець належним чином і у повному обсязі надав, а клієнт прийняв правничу допомогу у вигляді здійснення представництва прав і законних інтересів клієнта, з метою врегулювання спірних правовідносин відносно задоволення Комісією з розгляду актів про порушення МФ ТОВ "Газорозподільні мережі України" акту про порушення від 26.01.2024 № 00270 та подальшого нарахування клієнту необлікованих об'ємів природного газу, про що складено акт-розрахунок необлікованого (донарахованого) об'єму та обсягу природного газу і його вартості за період 01.10.2023-26.01.2024 (дослідження та аналіз наявної у клієнта документації, надання клієнту консультацій щодо законодавства та судової практики у відповідній категорії спорів, роз'яснення ймовірних перспектив вирішення спору в судовому порядку; збір доказів, у т.ч. направлення адвокатських запитів; складання та подання до суду позовної заяви про визнання недійсним та скасування рішення комісії з розгляду актів про порушення МФ ТОВ "Газорозподільні мережі України" про задоволення акту про порушення від 26.01.2024 № 00270, визнання недійсним та скасування рішення МФ ТОВ "Газорозподільні мережі України" про нарахування необлікованих об'ємів природного газу за період 01.10.2023-26.01.2024, оформленого актом-розрахунком необлікованих об'ємів природного газу та їх вартості; підготування та подання суду документів по суті відповідної справи та процесуальних документів; представництво інтересів клієнта у судових засіданнях у відповідній справі). Вартість наданих послуг (гонорар) складає 20000,00 грн. Клієнт не має жодних претензій до якості наданих виконавцем послуг; після завершення розрахунків у повному обсязі виконавець не матиме жодних претензій до клієнта.
Таким чином, відповідно до договору про надання правничої допомоги від 04.04.2024 р. № 3.04.24, додаткової угоди від 01.05.2024 р., розрахунку суми гонорару на правничу допомогу від 01.05.2024 р. та акту про надання правничої допомоги по договору від 04.04.2024 р. № 3.04.24 з урахуванням додаткової угоди від 01.05.2024 р. адвокатом надано клієнту послуги на загальну суму 20000,00 грн.
Водночас за змістом частини четвертої статті 126 ГПК України розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.
У разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами. Обов'язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами (частини п'ята та шоста статті 126 ГПК України).
У розумінні положень частин п'ятої та шостої статті 126 ГПК України зменшення суми судових витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу, можливе виключно на підставі клопотання іншої сторони у разі, на її думку, недотримання вимог стосовно співмірності витрат із складністю відповідної роботи, її обсягом та часом, витраченим ним на виконання робіт. Суд, ураховуючи принципи диспозитивності та змагальності, не має права вирішувати питання про зменшення суми судових витрат на професійну правову допомогу, що підлягають розподілу, з власної ініціативи.
Окрім цього, при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін (додаткова ухвала Верховного Суду у складі об'єднаної палати Касаційного господарського суду від 03.12.2021 у справі N 927/237/20).
Такі самі критерії, як зазначено вище, застосовує Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрат на підставі статті 41 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року.
Зокрема, згідно з практикою Європейського суду з прав людини заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (рішення у справі "East/West Alliance Limited" проти України", заява N 19336/04).
Крім того, у рішенні Європейського суду з прав людини у справі "Лавентс проти Латвії" зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.
Визначивши розмір судових витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу між сторонами, суд здійснює розподіл таких витрат.
Загальне правило розподілу судових витрат визначене в частині четвертій статті 129 ГПК України, відповідно до якої інші судові витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються: 1) у разі задоволення позову - на відповідача; 2) у разі відмови в позові - на позивача; 3) у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Разом з тим у частині п'ятій статті 129 ГПК України визначено критерії, керуючись якими, суд (за клопотанням сторони або з власної ініціативи) може відступити від вказаного загального правила при вирішенні питання про розподіл витрат на правову допомогу та не розподіляти такі витрати повністю або частково на сторону, не на користь якої ухвалено рішення, а натомість покласти їх на сторону, на користь якої ухвалено рішення.
Зокрема, відповідно до частини п'ятої статті 129 ГПК України під час вирішення питання про розподіл судових витрат суд враховує: 1) чи пов'язані ці витрати з розглядом справи; 2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору, з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, у тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; 3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, безпідставне завищення позивачем позовних вимог тощо; 4) дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялись.
При цьому на предмет відповідності зазначеним критеріям суд має оцінювати поведінку /дії / бездіяльність обох сторін при вирішенні питання про розподіл судових витрат.
Випадки, за яких суд може відступити від загального правила розподілу судових витрат, унормованого частиною четвертою статті 129 ГПК України, також визначені положеннями частин шостої, сьомої та дев'ятої статті 129 цього Кодексу.
Таким чином, зважаючи на наведені положення законодавства, у разі недотримання вимог частини четвертої статті 126 ГПК України суду надано право зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами, лише за клопотанням іншої сторони.
При цьому обов'язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, що підлягають розподілу між сторонами (частини п'ята та шоста статті 126 ГПК України).
Водночас під час вирішення питання про розподіл судових витрат господарський суд за наявності заперечення сторони проти розподілу витрат на адвоката або з власної ініціативи, керуючись критеріями, що визначені частинами п'ятою - сьомою та дев'ятою статті 129 ГПК України, може не присуджувати стороні, на користь якої ухвалено судове рішення, всі її витрати на професійну правову допомогу.
У такому випадку суд, керуючись частинами п'ятою - сьомою, дев'ятою статті 129 ГПК України, відмовляє стороні, на користь якої ухвалено рішення, у відшкодуванні понесених нею витрат на правову допомогу повністю або частково та відповідно не покладає такі витрати повністю або частково на сторону, не на користь якої ухвалено рішення. При цьому в судовому рішенні суд повинен конкретно вказати, які саме витрати на правову допомогу не підлягають відшкодуванню повністю або частково, навести мотивацію такого рішення та правові підстави для його ухвалення. Зокрема, вирішуючи питання розподілу судових витрат, господарський суд має враховувати, що розмір відшкодування судових витрат, не пов'язаних зі сплатою судового збору, не повинен бути непропорційним до предмета спору. У зв'язку з наведеним суд з урахуванням конкретних обставин, зокрема ціни позову, може обмежити такий розмір з огляду на розумну необхідність судових витрат для конкретної справи.
Такі висновки викладені в постанові Великої Палати Верховного від 16.11.2022 у справі № 922/1964/21.
Разом з тим, як випливає зі змісту розрахунку від 01.05.2024 р. суми гонорару за правничу допомогу, надану в межах договору від 04.04.2024 р. № 3.04.24 про надання правничої допомоги, з урахуванням додаткової угоди від 01.05.2024 р., сторони погодили фіксовану вартість гонорару - 20000,00 грн. за здійснення представництва прав і законних інтересів клієнта, з метою врегулювання спірних правовідносин відносно задоволення Комісією з розгляду актів про порушення МФ ТОВ "Газорозподільні мережі України" акту про порушення від 26.01.2024 № 00270 та подальшого нарахування клієнту необлікованих об'ємів природного газу, про що складено акт-розрахунок необлікованого (донарахованого) об'єму та обсягу природного газу і його вартості за період 01.10.2023-26.01.2024 (дослідження та аналіз наявної у клієнта документації, надання клієнту консультацій щодо законодавства та судової практики у відповідній категорії спорів, роз'яснення ймовірних перспектив вирішення спору в судовому порядку; збір доказів, у т.ч. направлення адвокатських запитів; складання та подання до суду позовної заяви про визнання недійсним та скасування рішення Комісії з розгляду актів про порушення МФ ТОВ "Газорозподільні мережі України" про задоволення акту про порушення від 26.01.2024 № 00270, визнання недійсним та скасування рішення МФ ТОВ "Газорозподільні мережі України" про нарахування необлікованих об'ємів природного газу за період 01.10.2023-26.01.2024, оформленого актом-розрахунком необлікованих об'ємів природного газу та їх вартості; підготування та подання суду документів по суті відповідної справи та процесуальних документів; представництво інтересів клієнта у судових засіданнях у відповідній справі).
За змістом частини третьої статті 237 Цивільного кодексу України однією з підстав виникнення представництва є договір.
Відповідно до статті 26 Закону України "Про адвокатуру і адвокатську діяльність" адвокатська діяльність здійснюється на підставі договору про надання правової допомоги.
Договір про надання правової допомоги - домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об'єднання) зобов'язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов'язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору (стаття 1 Закону України "Про адвокатуру і адвокатську діяльність").
За змістом частини третьої статті 27 Закону України "Про адвокатуру і адвокатську діяльність" до договору про надання правової допомоги застосовуються загальні вимоги договірного права.
Отже, надання адвокатом правничої допомоги в порядку представництва у суді здійснюється на підставі договору про надання правової допомоги, який за своєю правовою природою є договором про надання послуг, положення щодо якого містяться, зокрема у Главі 63 Цивільного кодексу України. Зокрема, стаття 903 Цивільного кодексу України передбачає, що якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов'язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором.
Глава 52 Цивільного кодексу України регулює загальні поняття та принципи будь-якого цивільного договору, включаючи договір про надання послуг. Згідно зі статтею 632 Цивільного кодексу України, що регулює поняття ціни договору, ціна в договорі встановлюється за домовленістю сторін, зміна ціни після укладення договору допускається лише у випадках і на умовах, встановлених договором або законом, а якщо ціна у договорі не встановлена і не може бути визначена виходячи з його умов, вона визначається виходячи із звичайних цін, що склалися на аналогічні товари, роботи або послуги на момент укладення договору.
Гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час (стаття 30 Закону України "Про адвокатуру і адвокатську діяльність").
Системний аналіз наведених вище норм законодавства дозволяє зробити такі висновки:
(1) договір про надання правової допомоги є підставою для надання адвокатських послуг та, зазвичай, укладається в письмовій формі (виключення щодо останнього наведені у частині другій статті 27 Закону України "Про адвокатуру і адвокатську діяльність");
(2) за своєю правовою природою договір про надання правової допомоги є договором про надання послуг, на такий договір поширюються загальні норми та принципи договірного права, включаючи, але не обмежуючись главою 52 Цивільного кодексу України;
(3) як будь-який договір про надання послуг, договір про надання правової допомоги може бути оплатним або безоплатним. Ціна в договорі про надання правової допомоги встановлюється сторонами шляхом зазначення розміру та порядку обчислення адвокатського гонорару;
(4) адвокатський гонорар може існувати в двох формах - фіксований розмір та погодинна оплата. Вказані форми відрізняються порядком обчислення: при фіксованому розмірі для виплати адвокатського гонорару не обчислюється фактична кількість часу, витраченого адвокатом на надання послуг клієнту, і навпаки, підставою для виплату гонорару, який зазначено як погодинну оплату, є кількість годин помножена на вартість такої години того чи іншого адвоката в залежності від його кваліфікації, досвіду, складності справи та інших критеріїв;
(5) адвокатський гонорар (ціна договору про надання правової допомоги) зазначається сторонами як одна із умов договору при його укладенні, що передбачено як положеннями цивільного права, так і Законом України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність";
(6) відсутність в договорі про надання правової допомоги розміру та/або порядку обчислення адвокатського гонорару (як погодинної оплати або фіксованого розміру) не дає як суду, так і іншій стороні спору, можливості пересвідчитись у дійсній домовленості сторін щодо розміру адвокатського гонорару;
Тобто, визначаючи розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації гонорару адвоката іншою стороною, суди мають виходити із встановленого у самому договорі розміру та/або порядку обчислення таких витрат, що узгоджується з положеннями статті 30 Закону України "Про адвокатуру і адвокатську діяльність".
У разі відсутності у тексті договору таких умов (пунктів) щодо порядку обчислення, форми та ціни послуг, що надаються адвокатом, суди, в залежності від конкретних обставин справи, інших доказів, наданих адвокатом, використовуючи свої дискреційні повноваження, мають право відмовити у задоволенні заяви про компенсацію судових витрат, задовольнити її повністю або частково.
Аналогічні правові висновки Верховного Суду викладені у постановах від 06 березня 2019 року у справі N 922/1163/18, від 07 вересня 2020 року у справі N 910/4201/19.
Відповідно до висновку Верховного Суду, викладеного у постанові Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду від 28 грудня 2020 року у справі N 640/18402/19, визначений у договорі з адвокатом фіксований розмір гонорару не залежить від обсягу послуг і часу, втраченого адвокатом на їх надання, а отже є визначеним.
При цьому згідно з висновком в постанові Великої Палати Верховного Суду від 16.11.2022 року у справі № 922/1964/21 (провадження № 12-14гс22), гонорар може встановлюватися у формі: фіксованого розміру, або погодинної оплати. Ці форми відрізняються порядком обчислення - при зазначенні фіксованого розміру для виплати адвокатського гонорару не обчислюється фактична кількість часу, витраченого адвокатом при наданні послуг клієнту; і навпаки - підставою для виплати гонорару, який визначений у формі погодинної оплати, є кількість витрачених на надання послуги годин, помножена на вартість такої (однієї) години того чи іншого адвоката залежно від його кваліфікації, досвіду, складності справи та інших критеріїв. Визначаючи розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації гонорару адвоката іншою стороною, суди мають виходити зі встановленого в самому договорі розміру та/або порядку обчислення таких витрат, враховуючи при цьому положення законодавства щодо критеріїв визначення розміру витрат на правничу допомогу.
Отже, виходячи з наведеного та конкретні обставини даної справи, суд вважає, що визначений позивачем розмір відшкодування витрат на професійну правничу допомогу за розгляд даної справи в суді в сумі 20000,00 грн., який є фіксованим, відповідає критеріям пропорційності, розумності та справедливості, протилежного відповідачем не доведено.
Таким чином, враховуючи вищевикладене, господарський суд вважає, що заява фізичної особи - підприємця Караюз П.В. про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "Газорозподільні мережі України" в особі Миколаївської філії Товариства з обмеженою відповідальністю "Газорозподільні мережі України" 20000,00 грн. витрат на правничу допомогу, понесених у зв'язку з розглядом справи № 915/1172/24, підлягає задоволенню.
Керуючись ст.ст. 129, 221, 232, 236-238, 240, 241, 244 Господарського процесуального кодексу України, суд -
1. Заяву фізичної особи-підприємця Караюз Петра Володимировича про ухвалення додаткового рішення щодо стягнення витрат на професійну правничу допомогу (вх. № 3992/25 від 17.03.2025) у справі № 915/1172/24 задовольнити.
2. СТЯГНУТИ з Товариства з обмеженою відповідальністю "Газорозподільні мережі України" (04116, м. Київ, вул. Шолуденка, 1; e-mail: office@grmu.com.ua; код ЄДРПОУ 44907200) в особі Миколаївської філії Товариства з обмеженою відповідальністю "Газорозподільні мережі України" (54003, м. Миколаїв, вул. Погранична, 159; e-mail: office.mk@grmu.com.ua; код ЄДРПОУ 45192910) на користь фізичної особи-підприємця Караюз Петра Володимировича ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) витрати на професійну правничу допомогу в сумі 20000/двадцять тисяч/грн. 00 коп.
Додаткове рішення господарського суду може бути оскаржене шляхом подання апеляційної скарги протягом 20-денного строку з моменту складання повного судового рішення.
Додаткове рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не буде подано. У разі подання апеляційної скарги додаткове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Повне судове рішення складено та підписано 13.06.2025 року, з урахуванням умов воєнного стану та навантаженості.
Суддя Л.М. Ільєва