вул. Симона Петлюри, 16/108, м. Київ, 01032, тел. (044) 235-95-51, е-mail: inbox@ko.arbitr.gov.ua
"16" червня 2025 р. м. Київ Справа № 911/1917/25
Суддя Бабкіна В.М., дослідивши позовну заяву і додані до неї документи
за позовом Рокитнянської селищної ради (09601, Київська обл., Білоцерківський р-н, селище Рокитне, вул. Незалежності, 2)
до Товариства з обмеженою відповідальністю “ЄВРОСТАРЧ» (03194, м. Київ, Б. Руденка Миколи, 14-Д, офіс 1, приміщення 610)
про стягнення 14537035,18 грн. безпідставно збережених коштів,
встановив:
До Господарського суду Київської області надійшла позовна заява Рокитнянської селищної ради б/н від 09.06.2025 р. (вх. № 6148 від 09.06.2025 р.) до Товариства з обмеженою відповідальністю “ЄВРОСТАРЧ» про стягнення 14537035,18 грн. безпідставно збережених коштів.
Подана позовна заява не відповідає вимогам Господарського процесуального кодексу України з наступних підстав.
Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 164 Господарського процесуального кодексу України до позовної заяви додаються документи, які підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.
Відповідно до ч. 2 ст. 123 ГПК України розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.
Спеціальним законом, що регулює зазначені питання, є Закон України Про судовий збір, статтею 2 якого визначено, що платниками судового збору є громадяни України, іноземці, особи без громадянства, підприємства, установи, організації, інші юридичні особи (у тому числі іноземні) та фізичні особи - підприємці, які звертаються до суду, тобто позивачі. Відповідно до частини 1 ст. 3 вказаного закону, судовий збір справляється за подання до суду позовної заяви та іншої заяви, передбаченої процесуальним законодавством.
Таким чином, обов'язок сплати судового збору законом покладено на позивача.
Відповідно до пп.пп. 1, 2 п. 2 ч. ст. 4 Закону України "Про судовий збір" за подання до господарського суду позовної заяви майнового характеру ставка судового збору становить 1,5 відсотки ціни позову, але не менше 1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб та не більше 350 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, за подання до господарського суду позовної заяви немайнового характеру ставка судового збору становить 1 розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
При поданні до суду процесуальних документів, передбачених частиною другою цієї статті, в електронній формі застосовується коефіцієнт 0,8 для пониження відповідного розміру ставки судового збору (ч. 3 ст. 4 Закону України "Про судовий збір").
Таким чином, за подання через систему "Електронний суд" позовної заяви про стягнення 14537035,18 грн. безпідставно збережених коштів позивачем при зверненні до суду має бути сплачено 174444,42 грн. судового збору (14537035,18 грн. х 1,5%) х 0,8).
Однак, до позову не додано доказів, які підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі.
Натомість позивач просить суд звільнити його від сплати судового збору або зменшити розмір судового збору за подання позовної заяви про стягнення безпідставно збережених коштів.
В обґрунтування вказаного клопотання позивач зазначає, що відповідно до постанови Кабінету Міністрів України «Про затвердження Порядку виконання повноважень Державною казначейською службою в особливому режимі в умовах воєнного стану» № 590 від 09.06.2021 р. визначено механізм виконання в особливому режимі повноважень органами Казначейства, пов'язаних із здійсненням казначейського ослуговування бюджетних коштів та коштів інших клієнтів в умовах воєнного стану в Україні або в окремих її місцевостях. При цьому, згідно з п. 19 вказаного Порядку оплата судового збору з місцевого бюджету до переліку не включена.
Водночас, позивач наголошує на тому, що судові витрати не повинні бути перешкодою для доступу до суду всіх осіб незалежно від їх майнового стану, що відповідає гарантуванню принципу рівності.
Слід відзначити, що пунктом 1 частини 1 статті 8 Закону України "Про судовий збір" передбачено, що, враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою за її клопотанням відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі за таких умов: 1) розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу позивача - фізичної особи за попередній календарний рік; або 2) позивачами є: а) військовослужбовці; б) батьки, які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину-інваліда, якщо інший з батьків ухиляється від сплати аліментів; в) одинокі матері (батьки), які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину-інваліда; г) члени малозабезпеченої чи багатодітної сім'ї; ґ) особа, яка діє в інтересах малолітніх чи неповнолітніх осіб та осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена; або 3) предметом позову є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров'ю.
Наведена норма містить виключний перелік умов, за наявності яких суд може відстрочити або розстрочити сплату судового збору, зменшити його розмір або звільнити від сплати судового збору.
З аналізу статті 8 Закону України "Про судовий збір" вбачається, що законодавець, застосувавши конструкцію "суд, враховуючи майновий стан сторони, може…", тим самим визначив, що питання звільнення, зменшення розміру, відстрочення чи розстрочення сплати судового збору осіб, є правом, а не обов'язком суду навіть за наявності однієї з умов для такого звільнення, зменшення розміру, відстрочення чи розстрочення.
Що ж до самих умов, визначених статтею 8 вказаного Закону, то вони диференційовані за суб'єктним та предметним застосуванням.
Так, умови, визначені у пунктах 1 та 2 частини 1 статті 8 вказаного Закону, можуть застосовуватися лише до позивачів - фізичних осіб, котрі перебувають у такому фінансовому стані, що розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру їх річного доходу, та до позивачів, що мають певний соціальний статус - є військовослужбовцями, батьками, які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину з інвалідністю, якщо інший з батьків ухиляється від сплати аліментів; одинокими матерями (батьками), які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину з інвалідністю; особами, які діють в інтересах малолітніх чи неповнолітніх осіб та осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена.
Щодо третьої умови, визначеної у пункті 3 частини першої статті 8, то законодавець, застосувавши слово "або", не визначив можливість її застосування за суб'єктом застосування, в той же час визначив коло предметів спору, коли така умова може застосовуватись, - лише у разі, коли предметом позову є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров'ю.
Таким чином, із системного аналізу змісту норм зазначеної статті вбачається, що положення пунктів 1 та 2 частини першої статті 8 Закону України "Про судовий збір" не поширюються на юридичних осіб, незалежно від наявності майнового критерію (майнового стану учасника справи - юридичної особи), а положення пункту 3 частини першої статті 8 вказаного Закону можуть бути застосовані до юридичної особи за наявності майнового критерію, але тільки у справах, визначених цим пунктом, тобто предметом позову у яких є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров'ю.
Наведена правова позиція викладена у постанові Великої Палати Верховного Суду від 14.01.2021 р. у справі № 940/2276/18.
У даному випадку, предметом позову не є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров'ю.
Отже, позивач не відноситься до переліку осіб, зазначених у статті 8 Закону України "Про судовий збір", а зазначені ним у позовній заяві підстави звернення до суду не передбачені вказаною нормою.
Відповідна правова позиція викладена, зокрема, в постанові Верховного Суду від 06.09.2022 р. у справі № 918/351/21.
З огляду на викладене суд вбачає відсутніми підстави для задоволення клопотання Рокитнянської селищної ради про звільнення або зменшення сплати судового збору за подання позовної заяви у даній справі.
Поряд з цим, згідно з п. 2 ч. 3 ст. 162 Господарського процесуального кодексу України позовна заява повинна містити повне найменування (для юридичних осіб) або ім'я (прізвище, ім'я та по батькові - для фізичних осіб) сторін та інших учасників справи, їх місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб), поштовий індекс, ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України (для юридичних осіб, зареєстрованих за законодавством України), реєстраційний номер облікової картки платника податків (для фізичних осіб) за його наявності або номер і серію паспорта (для фізичних осіб - громадян України), якщо такі відомості відомі позивачу, вказівку на статус фізичної особи - підприємця (для фізичних осіб - підприємців), відомі номери засобів зв'язку та адресу електронної пошти, відомості про наявність або відсутність електронного кабінету.
Як вбачається зі змісту позовної заяви, позивачем не зазначено код відповідача в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України, а також відомості про наявність або відсутність у нього електронного кабінету.
Окрім того, відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 164 Господарського процесуального кодексу України до позовної заяви додаються документи, які підтверджують відправлення іншим учасникам справи копії позовної заяви і доданих до неї документів.
Згідно з вимогами статті 172 Господарського процесуального кодексу України позивач, особа, яка звертається з позовом в інтересах іншої особи, зобов'язані до подання позовної заяви надіслати учасникам справи її копії та копії доданих до неї документів листом з описом вкладення. Таке надсилання може здійснюватися в електронній формі через електронний кабінет з урахуванням положень статті 42 цього Кодексу.
Відповідно до п. 7 ст. 42 ГПК України якщо цим Кодексом передбачено обов'язок учасника справи щодо надсилання копій документів іншим учасникам справи, такі документи в електронній формі можуть направлятися з використанням Єдиної судової інформаційно-комунікаційної системи або її окремої підсистеми (модуля), що забезпечує обмін документами, шляхом надсилання до електронного кабінету іншого учасника справи, а в разі відсутності в іншого учасника справи електронного кабінету чи відсутності відомостей про наявність в іншого учасника справи електронного кабінету - у паперовій формі листом з описом вкладення.
Як встановлено судом, позивачем до позовної заяви не надано будь-яких доказів її направлення разом з доданими документами відповідачу.
Згідно з приписами частин 1 та 2 статті 174 ГПК України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 162, 164, 172 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху. В ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.
Поряд з цим, судом звертається увага позивача, що згідно з ч. 4 ст. 174 ГПК України, якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, заява вважається неподаною і повертається особі, що звернулася із позовною заявою.
З урахуванням наведеного, керуючись ст.ст. 4, 8 Закону України "Про судовий збір", ст.ст. 162, 164, 172, 174, 234 Господарського процесуального кодексу України, суд
постановив:
1. Клопотання Рокитнянської селищної ради б/н від 23.05.2025 р. (вх. № 3845/25 від 09.06.2025 р.) про звільнення або зменшення сплати судового збору за подання позовної заяви про стягнення безпідставно збережених коштів залишити без задоволення.
2. Позовну заяву Рокитнянської селищної ради б/н від 09.06.2025 р. (вх. № 6148 від 09.06.2025 р.) залишити без руху.
3. Запропонувати позивачу в строк до десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху усунути недоліки позовної заяви б/н від 09.06.2025 р. (вх. № 6148 від 09.06.2025 р.) шляхом: надання доказів сплати судового збору за вказаним позовом у сумі 174444,42 грн.; зазначення в позовній заяві коду відповідача в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України, а також відомостей про наявність або відсутність у нього електронного кабінету; надання доказів направлення відповідачеві копії позовної заяви з доданими до неї документами.
Ухвала господарського суду набирає законної сили в порядку статті 235 Господарського процесуального кодексу України з моменту її підписання суддею та не підлягає оскарженню відповідно до приписів статей 254-256 Господарського процесуального кодексу України.
Ухвалу підписано 16.06.2025 р.
Суддя В.М. Бабкіна