вул. Симона Петлюри, 16/108, м. Київ, 01032, тел. (044) 235-95-51, е-mail: inbox@ko.arbitr.gov.ua
"16" червня 2025 р. м. Київ Справа № 911/1781/24
Господарський суд Київської області у складі судді Смірнова О.Г., розглянувши в письмовому позовному провадженні без виклику представників сторін справу
за позовом: Приватного підприємства «Світчай» (79035, м. Львів, вул. Зелена, буд. 103)
до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю «Ескопт» (08132, Київська обл., Бучанський р-н, м. Вишневе, вул. Промислова, буд. 5)
про стягнення 300111, 16 грн.
Приватне підприємство «Світчай» звернулось до Господарського суду Київської області з позовною заявою за вих. №б/н від 05.07.2024 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Ексопт» про стягнення заборгованості за договором поставки №329 від 329 в сумі 300 111,16 грн.
Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 05.07.2024 наведену вище позовну заяву передано для розгляду судді Смірнову О.Г.
Ухвалою суду від 19.07.2024 позовну заяву Приватного підприємства «Світчай» залишено без руху в порядку ч. 1 ст. 174 ГПК України.
23.07.2024 через систему «Електронний суд» від позивача надійшло заява про усунення недоліків, відповідно до якої усунуто недоліки, які зумовили залишення позовної заяви без руху.
Ухвалою суду від 23.07.2024 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження без проведення судового засідання. Запропоновано відповідачу не пізніше п'яти днів з дня вручення ухвали про відкриття провадження у справі подати заяву із запереченнями щодо розгляду в порядку спрощеного позовного провадження; проте не пізніше п'ятнадцяти днів з дня вручення ухвали про відкриття провадження у справі подати відзив на позов із урахуванням вимог ст.165 ГПК України, надати листування з позивачем по суті спору (з доказами направлення або вручення кореспонденції).
01.08.2025 через систему «Електронний суд» від позивача заява щодо наявності у позивача оригіналів письмових доказів, копії яких додано до заяви.
18.03.2025 через систему «Електронний суд» від позивача надійшла заява про закриття провадження усправі в частині стягнення основного боргу.
Відповідно до ч. ч. 5, 7 ст. 252 ГПК України суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої із сторін про інше. За клопотанням однієї із сторін або з власної ініціативи суду розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін. Клопотання про розгляд справи у судовому засіданні з повідомленням сторін відповідач має подати в строк для подання відзиву, а позивач - разом з позовом або не пізніше п'яти днів з дня отримання відзиву.
Клопотання про розгляд справи у судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін та заперечення щодо її розгляду в порядку спрощеного позовного провадження до суду не надходили.
Згідно із ч. 2, 3 ст. 252 ГПК України розгляд справи по суті в порядку спрощеного провадження починається з відкриття першого судового засідання або через тридцять днів з дня відкриття провадження у справі, якщо судове засідання не проводиться. Якщо для розгляду справи у порядку спрощеного позовного провадження відповідно до цього Кодексу судове засідання не проводиться, процесуальні дії, строк вчинення яких відповідно до цього Кодексу обмежений першим судовим засіданням у справі, можуть вчинятися протягом тридцяти днів з дня відкриття провадження у справі. Підготовче засідання при розгляді справи у порядку спрощеного провадження не проводиться.
Відповідно до ч. 5 ст. 176 ГПК України ухвала про відкриття провадження у справі надсилається учасникам справи, а також іншим особам, якщо від них витребовуються докази, в порядку, встановленому статтею 242 цього Кодексу, та з додержанням вимог частини четвертої статті 120 цього Кодексу.
23.07.2025 о 20:10 ухвала суду про відкриття провадження у справі від 23.07.2024 була доставлена сторонам у їх електронні кабінети (електронну пошту).
Тобто, відповідача було повідомлено про розгляд справи № 911/1781/24, а судом створені всі необхідні умови для вирішення спору на принципах змагальності, рівності учасників процесу перед законом відповідно до ст. ст. 7, 8, 13 ГПК України.
Судом також враховано, що відповідно до позиції Європейського суду з прав людини, викладеної у рішенні у справі "Пономарьов проти України" від 03.04.2008, сторони в розумні інтервали часу мають вживати заходів, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження.
Таким чином, не лише на суд покладається обов'язок належного повідомлення сторін про час та місце судового засідання, але й сторони повинні вживати заходів, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження.
Однак, відповідач правом на подання відзиву на позовну заяву не скористався.
Суд наголошує на тому, що вжиття заходів для ефективного розгляду та вирішення судового спору є обов'язком не тільки для держави, але й для осіб, які беруть участь у справі.
Права відповідача, як учасника справи, не можуть забезпечуватись судом за рахунок порушення прав позивача на своєчасне вирішення спору судом, що є безпосереднім завданням господарського судочинства, та яке відповідно до норм ч. 2 ст. 2 ГПК України превалює над будь-якими іншими міркуваннями в судовому процесі.
Відповідно до ч. 9 ст. 165 ГПК України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин, суд вирішує справу за наявними матеріалами.
Враховуючи приписи ч. 4 ст. 240 ГПК України, у зв'язку з розглядом справи без повідомлення (виклику) учасників справи, рішення прийнято без його проголошення - 16.06.2025.
Розглянувши та дослідивши матеріали справи, суд встановив.
Позов мотивовано заборгованістю Товариства з обмеженою відповідальністю «ЕКСОПТ» (далі - відповідач, Покупець) перед Товариством з обмеженою відповідальністю «СВІТЧАЙ» (далі - позивач, Постачальник), що утворилась внаслідок неналежного виконання відповідачем умов договору поставки № 329 від 27.06.2023 (далі - Договір).
Так, 27.06.2023 між вказаними товариствами було укладено Договір, відповідно до п. 1.1. Постачальник зобов'язується передати у власність Покупця, а Покупець прийняти та оплатити Товар відповідно до умов Договору та Замовлення.
Товар поставляється в асортименті, узгодженому Сторонами Договору в Логістичній специфікації (Додаток №1) та за цінами, що визначені в Прайс-листі (Додаток №2), які є невід'ємною частиною цього Договору (п. 1.2. Договору).
Асортимент Товару, що поставляється за Договором, відображається Сторонами в Логістичній специфікації. Логістична специфікація може бути змінена винятково за попереднім узгодженням Сторін відповідно до умов даного Договору. У Логістичній специфікації, навпроти кожної асортиментної позиції, повинен бути вказаний унікальний Артикул (фоззі-код), присвоєний відповідно до бази даних Покупця. Позиції у Логістичній специфікації повинні бути впорядковані в алфавітному порядку за назвою Товару. ( п. 2.1. Договору).
Згідно п. 2.9. Договору обов'язковою умовою для оплати поставленого Товару є наявність у Покупця оформлених у встановленому чинним законодавством України та цим Договору відповідної накладної видаткової (товарної транспортної), зареєстрованої податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних та інших документів, передбачених Розділом 4 Договору, а також відповідність цін в накладній діючому Прайс-листу та належне виконання Постачальником вимог п. 4.7 даного Договору.
Умовами до п. 7.2. Договору встановлено, що у випадку порушення термінів оплати Товару, передбачених цим Договором, Покупець оплачує на користь Постачальника виключну неустойку в розмірі 0,05% від простроченої суми оплати за кожний день прострочення, але не більше подвійної облікової ставки НБУ.
Згідно із п. 3.12 Договору поставки датою приймання партії Товару та переходу права власності та ризиків вважається дата підписання видаткової накладної та товарно-транспортної накладної уповноваженим представником Покупця.
Позивач в позові вказує, що на виконання умов Договору поставки, 13.07.2023 ПП «СВІТЧАЙ» було поставлено, а ТОВ «ЕКСОПТ» було прийнято без будь-яких зауважень товар на загальну суму 579 057, 12 грн. Вказане підтверджується, зокрема: видатковою накладною № Ил0000740 від 13.07.2023, товарно-транспортною накладною № Ил0000740 від 13.07.2023, податковою накладною № 740 від 13.07.2023 та квитанцією № 1.
Також вказує, що при цьому, в порушення умов Договору поставки Покупцем було лише частково проведено оплату за отриманий товар, а саме: 200 000, 00 грн. - 12.10.2023 та 22.12.2023 - 150 000, 00 грн.
Станом на сьогодні заборгованість Покупця перед Постачальником за отриманий товар становить 229 057, 12 грн. та визнається останнім, що підтверджується Актом звірки взаємних розрахунків.
З метою позасудового врегулювання спору, позивачем було надіслано на адресу Відповідача претензію з вимогою погасити наявну заборгованість, підтверджуючі документи додаються. Однак, незважаючи на отримання відповідачем претензії, вона була проігнорована та залишена без задоволення.
Таким чином, неналежне виконання відповідачем своїх зобов'язань згідно договору поставки № 329 від 27 червня 2023 року щодо несвоєчасної оплати за поставлений товар та відмова від погашення заборгованості в позасудовому порядку, стали підставою для звернення до суду із вказаним позовом.
Судом дана належна правова кваліфікація правовідносинам сторін. За своєю правовою природою між сторонами було укладено договір поставки. За змістом ст.ст. 11, 509, 627 Цивільного кодексу України та ст. 179 Господарського кодексу України цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, зокрема, з правочинів. Зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Майново-господарські зобов'язання між суб'єктами господарювання виникають на підставі договорів. Сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору.
Відповідно до ст. 629 Цивільного кодексу України договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Укладений договір за своїм змістом є договором поставки та є належною правовою підставою для виникнення у сторін взаємних прав та обов'язків, обумовлених цим договором
Відповідно до ч. 1 ст. 175 Господарського кодексу України, майнові зобов'язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.
Згідно положень ст. 712 Цивільного кодексу України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін. Законом можуть бути передбачені особливості регулювання укладення та виконання договорів поставки.
Згідно зі ст. 655 Цивільного кодексу України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.
Частиною 1 ст. 692 цього ж Кодексу передбачено, що покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.
Відповідно до ст. ст. 525, 526 Цивільного кодексу України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Частиною 1 ст. 530 Цивільного кодексу України закріплено, що якщо у зобов'язаннівстановлений строк (термін) йоговиконання, то вонопідлягаєвиконанню у цей строк (термін).
Відповідно до ст. 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Згідно ч. 1 ст. 612 Цивільного кодексу України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.
Як встановлено судом пунктом 2.10. Договору передбачено, що оплата за Товар здійснюється протягом 45 (сорока п'яти) календарних днів від дати поставки за умови, що Постачальник належним чином виконав вимоги п.п. 2.9. та п.п. 4.7 даного Договору. Якщо Постачальник виконав вимоги п.п. 2.9. та п.п. 4.7 даного Договору пізніше 10-денного (десятиденного) строку, термін відстрочення платежу рахується від дати належного виконання Постачальником всіх умов п.п. 2.9. та п.п. 4.7 даного Договору.
В разі, коли останній день строку платежу припадає на вихідний, святковий або інший неробочий день банківської установи, днем виконання зобов'язання є перший за ним робочий день.
В першу чергу погашається вартість отриманого Товару, в другу чергу - всі інші платежі, передбачені Договором.
Строк платежу за Товари, поставлені до будь-якого нового Торговельного об'єкту Покупця, обчислюється з дати офіційного відкриття, а не з дати отримання Товарів.
Отже, строк оплати отриманого відповідачем товару, за видатковою накладною Ил0000740 від 13.07.2023, є таким що настав та, відповідно, і обов'язок покупця оплатити отриманий товар.
Згідно зі статтею 599 Цивільного кодексу України зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.
Матеріалами справи підтверджено та не спростовано відповідачем, факт належного виконання позивачем взятих на себе зобов'язань щодо поставки товару на користь відповідача на загальну суму 579057,12 грн.
В свою чергу відповідачем було лише частково проведено оплату за отриманий товар, а саме: 200 000, 00 грн. - 12.10.2023 та 150 000, 00 грн.- 22.12.2023.
Отже станом на момент звернення позивача до суду з даним позовом, у відповідача була наявна заборгованість у розмірі 229057,12 грн., що підтверджується Актом звірки взаємних розрахунків по стану за період: Січень 2023р. - Травень 2024р.
Як вбачається з матеріалів справи, відповідачем, після відкриття провадження у справі, здійснено оплату боргу на суму 229057,12 грн, що підтверджується наявною в матеріалах справи платіжною інструкцєю №9466725 від 02.08.2024.
Оскільки відповідачем погашено заборгованість на суму 229057,12 грн., провадження у справі в цій частині слід закрити за ознаками п. 2 ч. 1 ст. 231 ГПК України за відсутністю предмету спору.
Фактичні обставини справи свідчать, що зобов'язання з оплати поставки товару виконані відповідачем з порушенням строку, встановленого умовами Договору.
Відповідно до ст. 611 Цивільного кодексу України визначено, що у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки.
Згідно із ч. 1 ст. 230 ГК України штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.
Згідно із ч. 6 ст. 232 ГК України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.
У зв'язку з порушенням відповідачем строків виконання грошового зобов'язання, позивач заявляє вимогу про стягнення з відповідача грошових коштів, а саме: 8062,96 грн. трьох відсотків річних, 15142,98 грн. інфляційних втрат, та 47848,10 грн. пені за загальний період з 28.08.2024 по 04.07.2024, з урахуванням здійснених відповідачем часткових оплат.
Перевіривши надані позивачем розрахунки пені, трьох процентів річних та інфляційних втрат на предмет правильності та обґрунтованості, судом встановлено, що останні здійснено арифметично вірно, та у відповідності до обставин справи та вимог законодавства, у зв'язку з чим вимоги позивача про стягнення 47848,10 грн. пені, 8062,96 грн. трьох процентів річних та 15142,98 грн. інфляційних втрат є обґрунтованими та підлягають задоволенню.
Відповідно до ст. 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Передбачене законом право кредитора вимагати сплату боргу з урахуванням процентів річних є способами захисту його майнового права та інтересу, суть яких полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів внаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації (плати) від боржника за користування утримуваними ним грошовими коштами, належними до сплати кредиторові.
Перевіривши надані позивачем розрахунки трьох процентів річних, інфляційних втрат та пені судом встановлено, що останні здійснено арифметично вірно, у відповідності до умов Договору та вимог законодавства, у зв'язку з чим вимоги позивача про стягнення 8062,96 грн. трьох процентів річних, 15142,98 грн. інфляційних втрат та 47848,10 грн. пені є обґрунтованими та підлягають задоволенню.
Статтею 13 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов'язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.
Статтею 73 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
Відповідно до ст. ст. 74, 76 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.
Позивачем доведено суду факт порушення відповідачем своїх грошових зобов'язань за умовами Договору №329 від 27.06.2023. Натомість, відповідач заявлених до нього позовних вимог не спростував.
Доказів мирного врегулювання спору сторонами подано не було.
Згідно із ч. 1 ст. 86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.
Витрати зі сплати судового збору покладаються на обидві строни пропорційно розміру задоволених позовнох вимог відповідно до п. 3 ч. 4 ст. 129 ГПК України.
Керуючисьст.ст. 4, 12, 13, 73-80, 86, 129, 232, 233, 236-238, 240, 241, 252 Господарськогопроцесуального кодексу України, суд
1. Провадження у справі № 911/1781/24 за позовом Приватного підприємства «Світчай» до Товариства з обмеженою відповідальністю «Ескопт» в частині вимог про стягнення основного боргу в сумі 229057,12 грн. закрити.
2. Позовні вимоги Приватного підприємства «Світчай» до Товариства з обмеженою відповідальністю «Ескопт» задовольнити частково.
3. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Ескопт» (08132, Київська обл., Бучанський р-н, м. Вишневе, вул. Промислова, буд. 5, код ЄДРПОУ 44708897) на користь Приватного підприємства «Світчай» (79035, м. Львів, вул. Зелена, буд. 103, код ЄДРПОУ 30051782) три проценти річних у розмірі 8062 (вісім тисяч шістдесят два) грн. 96 коп., інфляційні втрати у розмірі 15142 (п'ятнадцять тисяч сто сорок два) грн. 98 коп., пеню у розмірі 47848 (сорок сім вісімсот сорок вісім) грн. 10 коп. та судовий збір у розмірі 1065 (тисяча шістдесят п'ять) грн. 81 коп., видавши наказ.
Повний текст рішення складено 16.06.2025.
Суддя О.Г. Смірнов
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.