ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 334-68-95, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua
м. Київ
21.05.2025Справа № 910/16040/24
За позовомТовариства з обмеженою відповідальністю "Павер Інжинірінг"
доПриватного акціонерного товариства "Національна енергетична компанія "Укренерго"
простягнення 778515,08 грн
Суддя Смирнова Ю.М.
Секретар судового засідання Негеля Ю.М.
Представники сторін:
від позивачаЯкубовська Я.Р.
від відповідачаНестерова Я.Р.
Товариство з обмеженою відповідальністю "Павер Інжинірінг" звернулося до Господарського суду міста Києва з позовом про стягнення з Приватного акціонерного товариства "Національна енергетична компанія "Укренерго" 778515,08 грн, з яких 745483,30 грн - основного боргу, 27837,84 грн - інфляційних втрат та 5193,94 грн 3% річних.
Обґрунтовуючи заявлені позовні вимоги позивач зазначає про безпідставність списання відповідачем з рахунку позивача коштів у сумі 745483,30 грн в рахунок оплати заборгованості для врегулювання небалансів за період з 01.07.2024 по 31.07.2024, у зв'язку з чим зазначені кошти підлягають поверненню у наведеному вище розмірі.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 16.01.2025 прийнято позовну заяву до розгляду, відкрито провадження у справі №910/16040/24 за правилами загального позовного провадження, призначено підготовче засідання на 20.02.2025.
06.02.2025 від відповідача надійшов відзив на позов, в якому він проти заявлених позовних вимог заперечив. Серед іншого відповідач зазначив, що питання повернення помилково сплачених грошових коштів не регулюється договором про врегулювання небалансів електричної енергії від 27.01.2020 за №1491-01024, укладеним між сторонами, а позивачем обрано неналежний спосіб захисту своїх прав.
17.02.2025 від позивача надійшла відповідь на відзив, в якій позивач проти тверджень відповідача, викладених у відзиві на позов, заперечив.
17.02.2025 від позивача надійшло клопотання про відкладення розгляду справи.
20.02.2025 від відповідача надійшло клопотання про відкладення розгляду справи.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 20.02.2025 судом відкладено підготовче засідання на 27.03.2025.
У підготовчому засіданні 27.03.2025 закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті на 07.05.2025.
У судовому засіданні з розгляду справи по суті 07.05.2025 оголошено перерву до 21.05.2025.
Представник позивача у судовому засіданні 21.05.2025 заявлені позовні вимоги підтримав.
Представник відповідача у судовому засіданні 21.05.2025 проти заявлених позовних вимог заперечив з підстав наведених у відзиві на позов.
В судовому засіданні 21.05.2025 на підставі ст.240 Господарського процесуального кодексу України проголошено вступну та резолютивну частини рішення суду.
Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, Господарський суд міста Києва
Товариство з обмеженою відповідальністю "Павер Інжинірінг" є постачальником електричної енергії на ринку електроенергії та діє на підставі ліцензії на право провадження господарської діяльності з постачання електричної енергії споживачу, виданої постановою Національної комісії, що здійснює регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг (НКРЕКП) від 03.12.2019 №2594.
Правові, економічні та організаційні засади функціонування ринку електричної енергії, регулює відносини, пов'язані з виробництвом, передачею, розподілом, купівлею-продажем, постачанням електричної енергії для забезпечення надійного та безпечного постачання електричної енергії споживачам з урахуванням інтересів споживачів, розвитку ринкових відносин, мінімізації витрат на постачання електричної енергії та мінімізації негативного впливу на навколишнє природне середовище, визначені Законом України "Про ринок електричної енергії" (Закон).
За змістом п.6 ч.1 ст.4 Закону учасники ринку електричної енергії провадять свою діяльність на ринку електричної енергії на договірних засадах, в тому числі шляхом укладання договору про врегулювання небалансів.
Обов'язковою умовою участі в ринку електричної енергії (крім споживачів, які купують електроенергію за договором постачання електричної енергії споживачу) є укладення договору про врегулювання небалансів з оператором системи передачі (ч.3 ст.3 Закону).
Пунктом 55 ч.1 ст.1 Закону передбачено, що оператором системи передачі є юридична особа, відповідальна за експлуатацію, диспетчеризацію, забезпечення технічного обслуговування, розвиток системи передачі та міждержавних ліній електропередачі, а також за забезпечення довгострокової спроможності системи передачі щодо задоволення обґрунтованого попиту на передачу електричної енергії.
Відповідно до ч.1 ст.31 Закону України Закону оператором системи передачі є суб'єкт господарювання, який отримав ліцензію на провадження діяльності з передачі електричної енергії.
Функції оператора системи передачі виконує відповідач на підставі ліцензії з передачі електричної енергії, виданої постановою НКРЕКП від 17.12.2021 №2624.
Частиною 2 ст.52 Закону на оператора системи передачі покладено функції адміністратора розрахунків (АР).
Пунктом 5 ч.3 ст.52 Закону встановлено, що адміністратор розрахунків відповідно до правил ринку розраховує платежі за електричну енергію оператора системи передачі та постачальників послуг з балансування, ціни небалансів електричної енергії, обсяги небалансів електричної енергії і відповідні платежі за них та виставляє відповідні рахунки.
Умовами пунктів 12, 46 ч.1 ст.1 Закону визначено, що небаланс електричної енергії - розрахована відповідно до правил ринку для кожного розрахункового періоду різниця між фактичними обсягами відпуску або споживання, імпорту, експорту електричної енергії сторони, відповідальної за баланс, та обсягами купленої і проданої електричної енергії, зареєстрованими відповідно до правил ринку. Разом із тим, відповідальність за баланс - зобов'язання учасників ринку повідомляти і виконувати погодинні графіки електричної енергії відповідно до обсягів купленої та проданої електричної енергії та нести фінансову відповідальність за врегулювання небалансів.
Відповідно до ч.5 ст.70 Закону типовий договір про врегулювання небалансів електричної енергії затверджується Регулятором.
Типовий договір про врегулювання небалансів електричної енергії є додатком №1 до Правил ринку, затверджених постановою НКРЕКП від 14.03.2018 за №307 (Правила ринку).
Позивачем, на виконання ліцензійних умов та законодавства України укладено з відповідачем договір про врегулювання небалансів електричної енергії, шляхом приєднання та включено до реєстру учасників ринку (ідентифікатор договору №1491-01024, дата акцептування 27.01.2020, далі - договір).
Наказом голови правління Приватного акціонерного товариства "Національна енергетична компанія "Укренерго" №393 від 08.07.2024 затверджено умови договору про врегулювання небалансів електричної енергії, який дів в період виникнення спірних правовідносин.
Відповідно до п.2 договору вартість небалансів електричної енергії та суми платежів, що передбачені до сплати зі сторони СВБ та ОСП, розраховуються АР (відповідачем) для кожного розрахункового періоду доби відповідно до Правил ринку.
Оплата платежів відповідно до цього договору здійснюється з урахуванням податків та зборів, передбачених діючим законодавством. Порядок розрахунку обсягів, ціни та вартості небалансів електричної енергії визначається Правилами ринку.
Згідно з п.5.1 договору формування ОСП декадних звітів СВБ, місячних звітів, позапланових звітів СВБ, звітів про коригування, забезпечення СВБ коштів на рахунках ескроу СВБ відповідно до них, формування актів та списання ОСП коштів з рахунків ескроу СВБ на поточний рахунок із спеціальним режимом використання ОСП здійснюються відповідно до процедур та у строки, передбачені Правилами ринку та цим договором.
Відповідно до п.1.1.2, п.1.11.1 та п.1.11.8 Правил ринку система управління ринком (СУР) - програмно-інформаційний комплекс, що включає низку підсистем, що забезпечують управління всіма необхідними базами даних, реєстрами та виконання розрахунків, що визначені цими Правилами. За допомогою системи управління ринком здійснюється управління всіма процесами, зокрема, виконанням необхідних розрахунків, реєстрацією ринкових даних і результатів. Система управління ринком забезпечує, серед іншого, проведення розрахунків за небаланси електричної енергії. АР надає кожному учаснику ринку через його персональний кабінет доступ до записів даних розрахунків, що створив АР щодо цього учасника ринку, відповідно до інструкції з користування системою управління ринком.
12.08.2024 позивачем було виявлено некоректне завантаження даних комерційного обліку до Системи управління ринком зі сторони ОСР АТ "Чернігівобленерго", що склало 78517 кВт*год.
Вказану інформацію також підтвердив АТ "Чернігівобленерго". Зокрема, у листі №22/7724/01-14 від 15.08.2024 ОСР повідомляє, що станом на 16-00 15.08.2024 дані по електропостачальнику на платформі Датахаб перезавантажено та дорівнюють нулю.
В той же час, відповідач направив позивачу акт купівлі - продажу електричної енергії для врегулювання небалансів від 31.07.2024 №СВБ_02_2024_07_1491 за період з 01.07.2024 по 31.07.2024, згідно якого позивач придбав, а відповідач поставив електричну енергію для врегулювання небалансів в обсязі 78517 кВт*год на загальну суму 745483,30 грн.
Акт не був підписаний з боку позивача, оскільки завантажені АТ "Чернігівобленерго" дані до системи ММS у розмірі 78517 кВт*год щодо позивача не відповідають дійсності.
15.08.2024 позивач листом №116 від 15.08.2024, а також АТ "Чернігівобленерго" листом №22/7695/01-14 від 15.08.2024 повідомили відповідача про помилкові дані комерційного обліку площадок вимірювання групи "б" по електропостачальнику - Товариству з обмеженою відповідальністю "Павер Інжинірінг".
Проте 15.08.2024 Приватне акціонерне товариство "Національна енергетична компанія "Укренерго" списало кошти з рахунку позивача із спеціальним режимом використання у сумі 745483,30 грн в рахунок оплати заборгованості для врегулювання небалансів за період з 01.07.2024 по 31.07.2024 згідно акту від 31.07.2024 №СВБ_02_2024_07_1491, про що позивача повідомлено електронним листом від 16.08.2024.
Позивачем було направлено на адресу Приватного акціонерного товариства "Національна енергетична компанія "Укренерго" листи від 16.08.2024 №118, від 22.08.2024 №119, від 16.09.2024 №126, від 15.09.2024 №128, від 01.10.2024 №129, в яких йшлося про безпідставність списання коштів у сумі 745483,30 грн в рахунок оплати заборгованості для врегулювання небалансів за період з 01.07.2024 по 31.07.2024 та, відповідно, містилась вимога про повернення цих коштів.
В листі №01/61334 від 01.10.2024 відповідач повідомив позивача про те, що на підставі оновлених даних комерційного обліку 26.09.2024 в СУР було сформовано звіт - коригування №260202400499 за липень 2024 року та відповідно акт-коригування від 26.09.2024 №СВБ_К_03_2024_07_1491, що підтверджує зобов'язання щодо повернення 745483,30 грн позивачу, однак коштів для виконання зазначеного зобов'язання недостатньо.
Після оновлення даних комерційного обліку сума зобов'язання ОСП перед позивачем згідно акту-коригування становить 745483,30 грн та підлягає поверненню. Зазначені обставини також підтверджуються інформацію системи MMS (скрін-копії кабінету позивача).
Оскільки кошти у розмірі 745483,30 грн від відповідача так і не надійшли, позивач звернувся до суду з відповідним позовом.
У свою чергу відповідач не визнає обґрунтованість заявлених позивачем позовних вимог.
Оцінюючи подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, суд вважає, що вимоги позивача підлягають задоволенню, з наступних підстав.
Згідно ст.193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.
Статтями 525, 526 Цивільного кодексу України унормовано, що одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається; зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту та інших вимог, що звичайно ставляться. Дана норма кореспондується з приписами ст.193 Господарського кодексу України.
Частиною 1 ст.530 Цивільного кодексу України передбачено, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк термін). Зобов'язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події.
Зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином (ст.599 Цивільного кодексу України).
Відповідно до абз.9 п.3.2 Правил коригування, які додатком №10 до Правил ринку, затверджених постановою НКРЕКП від 14.03.2018 за №307, якщо за результатами звіту про коригування має відбутись списання для АР (нарахування для СВБ), АР на четвертий робочий день з дня виставлення акту коригування до акту купівлі-продажу перераховує з рахунку зі спеціальним режимом використання ОСП кошти на рахунок СВБ відповідно до акту коригування.
Однак, як вбачається з матеріалів справи, всупереч встановленому законодавству обов'язку, відповідач у вказаний строк суму у розмірі 745483,30 грн, підтверджену актом коригування від 26.09.2024 №СВБ_К_03_2024_07_1491 до акту купівлі - продажу електричної енергії для врегулювання небалансів від 31.07.2024 №СВБ_02_2024_07_1491 та звітом-коригування №2609202400499 за липень 2024 року, позивачу не повернув.
Загальні підстави для виникнення зобов'язань у зв'язку з набуттям, збереженням майна без достатньої правової підстави визначені нормами глави 83 Цивільного кодексу України.
Відповідно до ст.1212 Цивільного кодексу України особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов'язана повернути потерпілому це майно. Особа зобов'язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала.
Положення глави 83 Цивільного кодексу України застосовуються незалежно від того, чи безпідставне набуття або збереження майна було результатом поведінки набувача майна, потерпілого, інших осіб чи наслідком події (ч.2 ст.1212 Цивільного кодексу України).
Аналіз ст.1212 Цивільного кодексу України дає підстави для висновку, що передбачений нею вид позадоговірних зобов'язань виникає за таких умов: 1) набуття особою майна або його збереження за рахунок іншої особи; 2) відсутність для цього правових підстав або якщо вони відпали (аналогічний висновок викладений у постанові Великої Палати Верховного Суду від 23.05.2018 у справі №910/1238/17).
Відсутність правової підстави - це такий перехід майна від однієї особи до іншої, який або не ґрунтується на прямій вказівці закону, або суперечить меті правовідношення i його юридичному змісту. Тобто відсутність правової підстави означає, що набувач збагатився за рахунок потерпілого поза підставою, передбаченою законом, іншими правовими актами чи правочином.
Крім того, згідно з п.3 ч.3 ст.1212 Цивільного кодексу України положення цієї глави застосовуються також до вимог про повернення виконаного однією із сторін у зобов'язанні. Однак необхідною умовою для цього є відсутність або відпадіння достатньої правової підстави (висновок викладений у постанові Великої Палати Верховного Суду від 26.06.2018 у справі №910/9072/17).
Отже для виникнення зобов'язання, передбаченого ст.1212 Цивільного кодексу України, важливим є сам факт безпідставного набуття або збереження, а не конкретна підстава, за якої це відбулося.
Тобто у разі, коли поведінка набувача, потерпілого, інших осіб або подія утворюють правову підставу для набуття (збереження) майна, ст.1212 Цивільного кодексу України може бути застосована тільки після того, якщо така правова підстава в установленому порядку скасована, визнана недійсною, змінена, припинена, або була відсутня взагалі.
Аналогічний висновок викладений у постановах Верховного Суду від 30.08.2018 у справі №334/2517/16-ц та від 13.01.2021 у справі №539/3403/17.
Судом встановлено, що з рахунку позивача зі спеціальним режимом використання відповідачем було безпідставно списано 745483,30 грн.
При цьому з огляду на необхідність захисту порушених прав позивача, суд вважає за необхідне застосувати також наступні положення чинного законодавства України.
Наявність певної правової підстави для набуття особою майна виключає застосування до неї положень ст.1212 Цивільного кодексу України, якщо згадана підстава продовжує існувати.
Водночас сама лише наявність укладеного між сторонами договору не є достатньою підставою для віднесення до договірних будь-яких правовідносин, що виникають між цими особами. Для визнання відповідних зобов'язань між сторонами договірними необхідним є встановлення факту їх виникнення саме на підставі умов та на виконання відповідного договору. Водночас сплата однією стороною грошових коштів другій стороні поза межами платежів, передбачених договором чи договорами, зокрема переплата понад визначену в договорі (договорах) суму, не може бути визнана такою, що здійснена на підставі відповідного договору.
Враховуючи викладене, а також зважаючи на висновок суду про неправомірність дій відповідача щодо списання з позивача 745483,30 грн без достатньої правової підстави, позовні вимоги є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.
Щодо позовних вимог про стягнення інфляційних втрат на суму 27837,84 грн та 3% річних у розмірі 5193,94 грн за період з 03.10.2024 по 26.12.2024, суд зазначає наступне.
Загальною ознакою цивільно-правової відповідальності є її компенсаторний характер. Заходи цивільно-правової відповідальності спрямовані не на покарання боржника, а на відновлення майнової сфери потерпілого від правопорушення.
З метою захисту інтересів постраждалої сторони законодавець може встановлювати правила, спрямовані на те, щоб така сторона не була позбавлена компенсації своїх майнових втрат. Такі правила мають на меті компенсацію постраждалій стороні за рахунок правопорушника у певному, заздалегідь визначеному розмірі (встановленому законом або договором) майнових втрат у спрощеному порівняно зі стягненням збитків порядку, і ця спрощеність полягає в тому, що кредитор (постраждала сторона) не повинен доводити розмір його втрат, на відміну від доведення розміру збитків.
Нарахування інфляційних втрат на суму боргу та 3% річних відповідно до ст.625 Цивільного кодексу України є мірою відповідальності боржника за прострочення грошового зобов'язання, оскільки виступає способом захисту майнового права та інтересу, який полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів унаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації боржника за неналежне виконання зобов'язання. Ці кошти нараховуються незалежно від вини боржника, зупинення виконавчого провадження чи виконання рішення суду про стягнення грошової суми.
Відповідно до ч.2 ст.625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Оскільки судом встановлено факт невиконання відповідачем обов'язку з повернення безпідставно списаних коштів позивачу у строк, який передбачений чинним законодавством України, то вимоги позивача про стягнення з відповідача 3% річних та інфляційних втрат є законними, обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню за розрахунками позивача, які перевірені судом.
У прохальній частині позовної заяви позивач просив суд зазначити про нарахування 3% річних до моменту виконання рішення.
Відповідно до ч.10 ст.238 Господарського процесуального кодексу України суд, приймаючи рішення про стягнення боргу, на який нараховуються відсотки або пеня, може зазначити в рішенні про нарахування відповідних відсотків або пені до моменту виконання рішення з урахуванням приписів законодавства України, що регулюють таке нарахування. Остаточна сума відсотків (пені) у такому випадку розраховується за правилами, визначеними у рішенні суду, органом (особою), що здійснює примусове виконання рішення суду і відповідні дії (рішення) якого можуть бути оскаржені в порядку, передбаченому розділом VI цього Кодексу.
Згідно з ч.ч.11, 12 ст.26 Закону України "Про виконавче провадження" якщо у виконавчому документі про стягнення боргу зазначено про нарахування відсотків або пені до моменту виконання рішення, виконавець у постанові про відкриття виконавчого провадження розраховує остаточну суму відсотків (пені) за правилами, визначеними у виконавчому документі. До закінчення виконавчого провадження виконавець за заявою стягувача перераховує розмір остаточної суми відсотків (пені), які підлягають стягненню з боржника, не пізніше наступного дня з дня надходження заяви стягувача про такий перерахунок, про що повідомляє боржника не пізніше наступного дня після здійснення перерахунку.
З урахуванням наведеного вище, суд вважає за можливе зазначити у рішенні про нарахування 3% річних до моменту виконання рішення суду у справі №910/16040/24.
Враховуючи викладене, позовні вимоги позивача є такими, що підлягають задоволенню в повному обсязі.
З огляду на наведене всі інші клопотання та заяви, доводи та міркування учасників судового процесу відповідно залишені судом без задоволення і не прийняті до уваги як необґрунтовані, безпідставні та такі, що не спростовують висновків суду стосовно наявності підстав для задоволення позовних вимог.
Згідно положень ст.129 Господарського процесуального кодексу України, приймаючи до уваги висновки суду про задоволення позовних вимог, судовий збір покладається на відповідача.
Керуючись ст.ст.74, 129, 238-241 Господарського процесуального кодексу України, суд
1. Позов задовольнити повністю.
2. Стягнути з Приватного акціонерного товариства "Національна енергетична компанія "Укренерго" (01032, місто Київ, вулиця Симона Петлюри, будинок 25, ідентифікаційний код 00100227) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Павер Інжинірінг" (04050, місто Київ, вул.Студентська, будинок 5-7В, ідентифікаційний код 43334431) 745483 (сімсот сорок п'ять тисяч чотириста вісімдесят три) грн 30 коп., інфляційні витрати на суму 27837 (двадцять сім тисяч вісімсот тридцять сім) грн 84 коп., 3% річних 5193 (п'ять тисяч сто дев'яносто три) грн 94 коп., 9342 (дев'ять тисяч триста сорок дві) грн 18 коп. витрат по сплаті судового збору.
3. В порядку ч.10 ст.238 Господарського процесуального кодексу України до моменту виконання рішення на суму основного боргу, що становить 745483,30 грн, нараховувати 3% річних, починаючи з 27.12.2024, за формулою: сума основного боргу*3%/календарну кількість днів у році*кількість днів прострочення.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду. Рішення, відповідно до ст.ст.256, 257 Господарського процесуального кодексу України, може бути оскаржено до Північного апеляційного господарського суду шляхом подання апеляційної скарги безпосередньо до суду апеляційної інстанції протягом двадцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Повне рішення складено 16.06.2025
Суддя Ю.М.Смирнова