Справа № 128/1450/24
Іменем України
16 червня 2025 року місто Вінниця
Вінницький районний суд Вінницької області у складі
головуючого судді Карпінської Ю.Ф.,
присяжних Костюк О.П., Підкалюка П.П.,
за участю секретаря Дусанюк Н.О.
та учасників справи:
заявника ОСОБА_1 ,
представника заявника - адвоката Гуменюк Н.В.,
представника заінтересованої особи ОСОБА_2 - адвоката Пунько І.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в порядку окремого провадження цивільну справу за заявою ОСОБА_1 , заінтересовані особи: ОСОБА_2 , Орган опіки та піклування Вороновицької селищної ради Вінницького району Вінницької області, про визнання особи недієздатною, встановлення опіки та призначення опікуна,
Заявник ОСОБА_1 звернулася до суду з вищевказаною заявою, обґрунтовуючи її тим, що «її дочці ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , встановлений діагноз: розумова відсталість. Дочка є інвалідом першої групи А з 11.08.2014, інвалідність з дитинства встановлена безстроково. Відповідно до висновку лікарсько-консультативної комісії КНП «Центр первинної медико-комунальної допомоги Вороновицької селищної ради» №4 від 25.01.2024 (висновок дійсний до 25.01.2025), хвора ОСОБА_2 потребує стороннього догляду. Висновком органу опіки та піклування при виконавчому комітеті Вороновицької селищної ради від 12.02.2024 установлено, що ОСОБА_1 може бути призначена опікуном над своєю донькою ОСОБА_2 , 1996 року народження, яка має інвалідність 1А групи внаслідок психічного розладу, у випадку визнання Вінницьким районним судом Вінницької області її недієздатною. Зазначений висновок затверджений рішенням Вороновицької селищної ради №48 від 21.02.2024. Вона та її дочка проживають за однією адресою: АДРЕСА_1 . Актом обстеження умов проживання від 24.01.2024 установлено, що дані умови проживання відповідають нормам та потребам особи з інвалідністю. Вона має постійне джерело доходів, що складається з допомоги на догляд за інвалідом І групи, розмір якої складає 2589,00 грн. За станом свого здоров'я вона може надавати соціальні послуги. Тому просить визнати ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , недієздатною, встановити над ОСОБА_2 опіку та призначити ОСОБА_1 опікуном».
Вінницький районний суд Вінницької області ухвалою судді від 11.04.2024 відкрив провадження у справі та призначив судовий розгляд у порядку окремого провадження; доручив керівнику Вінницького місцевого центру з надання безоплатної вторинної правової допомоги призначити особі, щодо якої розглядається заява про визнання її недієздатною, ОСОБА_2 представника з числа адвокатів даного Центру для здійснення представництва її інтересів та, у разі необхідності, складення документів процесуального характеру, під час розгляду заяви ОСОБА_1 , заінтересовані особи: ОСОБА_2 , Орган опіки та піклування Вороновицької селищної ради Вінницького району Вінницької області, про визнання особи недієздатною, встановлення опіки та призначення опікуна, та забезпечити прибуття такого адвоката на всі судові засідання.
Вінницький районний суд Вінницької області ухвалою від 25.09.2024 у справі № 128/1450/24 призначив судово-психіатричну експертизу, проведення якої доручив експертам Вінницької Філії судових експертиз Державної установи «Інститут судової психіатрії Міністерства охорони здоров'я України»; до отримання висновку експертизи провадження у справі зупинив.
27.05.2025 до суду з Вінницької Філії судових експертиз Державної установи «Інститут судової психіатрії Міністерства охорони здоров'я України» повернули цивільну справу № 128/1450/24 разом з висновком судово-психіатричного експерта №214 від 27.03.2025.
Вінницький районний суд Вінницької області ухвалою судді від 28.05.2025 поновив провадження у даній справі та призначив судовий розгляд.
У судовому засіданні 16.06.2025 заявник ОСОБА_1 та її представник - адвокат Гуменюк Н.В. підтримали заяву про визнання особи недієздатною, встановлення опіки та призначення опікуна, просили її задовольнити та ОСОБА_2 визнати недієздатною, встановити над ОСОБА_2 опіку та призначити опікуном її матір ОСОБА_1 .
Представник заінтересованої особи ОСОБА_2 - адвоката Пунько І.В. у судовому засіданні 16.06.2025 не заперечувала з приводу визнання ОСОБА_2 недієздатною, встановлення над ОСОБА_2 опіку та призначення опікуном її матір ОСОБА_1 .
Заінтересована особа ОСОБА_2 у судове засідання 16.06.2025 не з'явилася, хоч у встановленому законом порядку повідомлялася про дату, час та місце розгляду справи.
У судовому засіданні 16.06.2025 надано довідку КНП «Центр первинної медико-санітарної допомоги» Вороновицької селищної ради Степанівська АЗПСМ від 16.06.2025, у якій зазначено, що ОСОБА_2 перебуває на «Д» обліку в Степанівській АЗПСМ; за станом здоров'я не може самостійно пересуватися та відвідувати судові засідання.
У матеріалах справи наявна заява представника Органу опіки та піклування Вороновицької селищної ради Вінницького району Вінницької області, у якому просять розгляд справи проводити без участі представника Вороновицької селищної ради Вінницького району Вінницької області, при вирішенні справи покладаються на розсуд суду.
Заслухавши учасників справи, оглянувши матеріали справи № 128/1450/24 та висновок експерта, суд дійшов такого висновку.
Згідно з ч. 1 ст. 4 ЦПК України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.
У пункті першому статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, яка ратифікована Законом від 17.07.1997 «Про ратифікацію Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року, Першого протоколу та протоколів № 2, 4, 7 та 11 Конвенції» і є частиною національного законодавства України, встановлено, що кожен має право на справедливий і відкритий розгляд упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.
Відповідно до ч. 1 ст. 13 ЦПК України, суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.
Судом установлено, що батьками ОСОБА_2 є ОСОБА_3 та заявник ОСОБА_1 , що підтверджується копією свідоцтва про народження серії НОМЕР_1 від 03.10.1996 (а.с. 6).
Згідно з копією довідки до акта огляду медико-соціальною експертною комісією серії 12 ААА №002337 від 16.09.2014, ОСОБА_2 встановлена перша А група інвалідності з дитинства безстроково; потребує постійного стороннього догляду та допомоги (а.с. 8).
Рішенням №48 від 21.02.2024 виконавчого комітету Вороновицької селищної ради Вінницького району Вінницької області затверджено висновок Опікунської ради при виконавчому комітеті Вороновицької селищної ради від 12.02.2024 про доцільність встановлення над ОСОБА_2 , 1996 року народження, опіки та призначення їй опікуна, що підтверджується таким рішенням (а.с. 156).
У висновку органу опіки та піклування при виконавчому комітеті Вороновицької селищної ради від 12.02.2024 про доцільність призначення ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , опікуном над її донькою ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , зазначено, що ОСОБА_1 може бути призначена опікуном над своєю донькою ОСОБА_2 , 1996 року народження, яка має інвалідність 1 А групи внаслідок психічного розладу, у випадку визнання Вінницьким районним судом її недієздатною (а.с. 11-12).
В акті обстеження умов проживання від 24.01.2024 зазначено, що комісією у складі завідувача відділення соціальної допомоги, психолога, фахівця із соціальної роботи та старостою Степанівського округу проведено обстеження умов проживання за адресою: АДРЕСА_1 ; умови проживання задовільні, санітарний стан дотримується, в будинку тепло, будинок пристосований для людини з інвалідністю: власна кімната, телевізор, ліжко, шафа, засоби гігієни, забезпечена лікувальними препаратами; умови проживання відповідають нормам та потребам особи з інвалідністю (а.с. 17).
Відповідно до висновку судово-психіатричного експерта №214 від 27.03.2025, який 27.05.2025 надано на виконання ухвали Вінницького районного суду Вінницької області від 25.09.2024, ОСОБА_2 страждає на хронічний стійкий психічний розлад у вигляді глибокої розумової відсталості зі значними відхиленнями в поведінці, які потребують особливої уваги і лікування (F73.1); ОСОБА_2 не може усвідомлювати значення своїх дій та керувати ними; ОСОБА_2 потребує опіки (призначення їй опікуна) (а.с. 120-122).
Поданням про доцільність призначення опікуном №343/05.1-14/25 від 29.05.2025, підписаним селищним головою Вороновицької селищної ради Вінницького району Вінницької області, виконавчий комітет Вороновицької селищної ради, як орган опіки та піклування, просить призначити ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , опікуном над ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , в разі визнання її недієздатною рішенням суду (а.с. 136-138).
Згідно з ч. 1 ст. 29 Конституції України, кожна людина має право на свободу та особисту недоторканність.
Ніхто не може зазнавати втручання в його особисте і сімейне життя, крім випадків, передбачених Конституцією України. Не допускається збирання, зберігання, використання та поширення конфіденційної інформації про особу без її згоди, крім випадків, визначених законом, і лише в інтересах національної безпеки, економічного добробуту та прав людини (стаття 32 Конституції України).
У статті 3 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод передбачено, що нікого не може бути піддано катуванню або нелюдському чи такому, що принижує гідність, поводженню або покаранню.
У відповідних положеннях підпункту «е» пункту 1 статті 5 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зазначено, що кожен має право на свободу та особисту недоторканність. Нікого не може бути позбавлено свободи, крім таких випадків і відповідно до процедури, встановленої законом: законне затримання осіб для запобігання поширенню інфекційних захворювань, законне затримання психічнохворих, алкоголіків або наркоманів чи бродяг.
Згідно зі ст. 3 Закону України «Про психіатричну допомогу», кожна особа вважається такою, яка не має психічного розладу, доки наявність такого розладу не буде встановлено на підставах та в порядку, передбачених цим Законом та іншими законами України.
У частині першій статті 30 ЦК України визначено, що цивільну дієздатність має фізична особа, яка усвідомлює значення своїх дій та може керувати ними. Цивільною дієздатністю фізичної особи є її здатність своїми діями набувати для себе цивільних прав і самостійно їх здійснювати, а також здатність своїми діями створювати для себе цивільні обов'язки, самостійно їх виконувати та нести відповідальність у разі їх невиконання.
Відповідно до ч. 1 ст. 39 ЦК України, фізична особа може бути визнана судом недієздатною, якщо вона внаслідок хронічного, стійкого психічного розладу не здатна усвідомлювати значення своїх дій та (або) керувати ними.
Згідно з ч. 1 ст. 40 ЦК України, фізична особа визнається недієздатною з моменту набрання законної сили рішенням суду про це.
Системний аналіз законодавства України дає підстави стверджувати, що недієздатні особи є особливою категорією людей (фізичних осіб), які внаслідок хронічного, стійкого психічного розладу тимчасово або постійно не можуть самостійно на власний розсуд реалізовувати майнові та особисті немайнові права, виконувати обов'язки й нести юридичну відповідальність за свої діяння. Недієздатним особам мають надаватися правові можливості для задоволення індивідуальних потреб, реалізації та захисту їх прав і свобод.
Хоч за станом здоров'я недієздатні особи неспроможні особисто реалізовувати окремі конституційні права і свободи, вони не можуть бути повністю позбавлені цих прав і свобод, тому держава зобов'язана створити ефективні законодавчі механізми та гарантії для їх максимальної реалізації.
Відповідно до ч. 3 ст. 296 ЦПК України, заяву про визнання фізичної особи недієздатною може бути подано членами її сім'ї, близькими родичами, незалежно від їх спільного проживання, органом опіки та піклування, закладом з надання психіатричної допомоги.
У частині третій статті 297 ЦПК України передбачено, що у заяві про визнання фізичної особи недієздатною мають бути викладені обставини, що свідчать про стійкий психічний розлад, внаслідок якого особа не здатна усвідомлювати значення своїх дій та (або) керувати ними.
Суд за наявності достатніх даних про психічний розлад здоров'я фізичної особи призначає для встановлення її психічного стану судово-психіатричну експертизу (стаття 298 ЦПК України).
У постанові Верховного Суду від 17.05.2021 (справа № 636/398/19) зазначено, що за положеннями частини першої статті 39 ЦК України фізична особа може бути визнана судом недієздатною, якщо вона внаслідок хронічного, стійкого психічного розладу не здатна усвідомлювати значення своїх дій та (або) керувати ними. Зміст цієї норми слід тлумачити таким чином, що суд має право, але не зобов'язаний визнати фізичну особу недієздатною.
У пункті 3 постанови Пленуму Верховного Суду України №3 «Про судову практику в справах про визнання громадянина обмежено дієздатним чи недієздатним» від 28.03.1972 роз'яснено, що даними про психічну хворобу можуть бути довідки про стан здоров'я, виписка з історії хвороби й інші документи, видані лікувально-профілактичними закладами.
Діагноз психічного розладу не може базуватися на незгоді особи з існуючими в суспільстві політичними, моральними, правовими, релігійними, культурними цінностями або на будь-яких інших підставах, безпосередньо не пов'язаних зі станом її психічного здоров'я (частина перша статті 7 Закону України «Про психіатричну допомогу»).
Відповідно до положень частини першої статті 299 ЦПК України, справи про обмеження цивільної дієздатності фізичної особи чи визнання фізичної особи недієздатною суд розглядає за участю заявника, особи, стосовно якої розглядається справа про визнання її недієздатною, її адвоката та представника органу опіки та піклування. З урахуванням стану здоров'я особи, щодо якої розглядається справа про визнання її недієздатною, її участь у розгляді справи може відбуватися у режимі відеоконференції з психіатричного чи іншого лікувального закладу, в якому перебуває така особа, про що суд зазначає в ухвалі про відкриття провадження у справі.
Отже, особа, щодо якої розглядається справа окремого провадження про визнання її недієздатною, має право на участь у слуханні справи та на справедливий розгляд своєї справи. Зокрема, така особа повинна бути повідомлена про розгляд справи, їй має бути роз'яснено її права, вона повинна мати можливість за бажання скористатися безоплатною правовою допомогою і брати участь у судових засіданнях. Навіть у разі наявності реальних, доведених застережень щодо небезпеки безпосередньої участі цієї особи у розгляді справи для інших осіб або для неї самої суд повинен, принаймні, мати візуальний контакт із такою особою, а краще опитати її (за необхідності - дистанційно, у режимі відеоконференції). Якщо на момент розгляду справи особа позбавлена волі як психічно хвора, суд має перевірити законність підстав позбавлення волі такої особи, щоб гарантувати права людини на свободу та справедливий суд.
Європейський суд з прав людини зазначив, що, вирішуючи справу про визнання особи недієздатною виключно на підставі письмових доказів, не побачивши і не почувши особу, суд порушив її право на справедливий судовий розгляд, передбачене частиною першою статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.
Судом установлено, що ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , страждає на хронічний стійкий психічний розлад у вигляді глибокої розумової відсталості зі значними відхиленнями у поведінці, які потребують особливої уваги і лікування (F73.1). Про це свідчить висновок експерта Вінницької філії судово-психіатричних експертиз Державної установи «Інститут судової психіатрії Міністерства охорони здоров'я України» за результатами судово-психіатричної експертизи №214 від 27.03.2025, у якому містяться відомості про дані анамнезу про народження ОСОБА_2 з генетичною патологією - синдромом Секкеля (для якого характерна внутрішньоутробна затримка психомоторного розвитку), що супроводжувалось органічним ураженням її головного мозку і, як наслідок, значним ушкодженням пізнавальної функції психічної діяльності, що проявлялось її різким відставанням з раннього дитинства в розумовому та фізичному розвитку від однолітків, унеможливило здобуття нею загальноосвітніх знань, професійних навичок та навичок по самообслуговуванню і призвело до грубої соціально-трудової дезадаптації, слугувало причиною для неодноразової госпіталізації в психіатричну лікарню із встановленням I-А групи інвалідності по психічному захворюванню. Психіатричне обстеження виявило недоступність ОСОБА_2 мовному контакту, нерозвиненість і відсутність її мови, недиференційованість і нестійкість емоцій; грубо конкретне мислення; різко недорозвинені когнітивні здібності (увага, пам?ять, інтелект), непродуктивність її психічної діяльності, крайню імпульсивність та збудливість, відсутність критики; нездатність самостійно вирішувати соціальні питання. Тому ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , не здатна усвідомлювати значення своїх дій та керувати ними, потребує опіки (призначення їй опікуна).
Враховуючи вищезазначені обставини, суд вважає, що заявлені вимоги у частині визнання недієздатною ОСОБА_2 слід задовольнити.
Згідно із ч. 6 ст. 300 ЦПК України, строк рішення про визнання фізичної особи недієздатною визначається судом, але не може перевищувати двох років.
У статті 55 ЦК України передбачено, що опіка встановлюється з метою забезпечення особистих немайнових і майнових прав та інтересів повнолітніх осіб, які за станом здоров'я не можуть самостійно здійснювати свої права і виконувати обов'язки.
Відповідно до ст. 58 ЦК України, опіка встановлюється над фізичними особами, які визнані недієздатними.
Згідно з ч. 1 ст. 60 ЦК України, суд встановлює опіку над фізичною особою у разі визнання її недієздатною і призначає опікуна за поданням органу опіки та піклування.
Відповідно до частин другої та третьої статті 63 ЦК України, опікуном може бути лише фізична особа з повною цивільною дієздатністю. Фізична особа може бути призначена опікуном лише за її письмовою заявою.
Згідно із ч. 4 ст. 63 ЦК України, опікун призначається переважно з осіб, які перебувають у сімейних, родинних відносинах з підопічним, з урахуванням особистих стосунків між ними, можливості особи виконувати обов'язки опікуна.
При призначенні опікуна важливі і обов'язково повинні враховуватися особисті приязні взаємини між опікуном і підопічним, що забезпечить нормальне життєзабезпечення підопічного. Можливість особи здійснювати повноваження опікуна перевіряються органом опіки та піклування, який висловлює пропозиції про доцільність призначення опікуна (постанова Верховного Суду від 26.01.2024 у справі №742/887/23).
03.06.2025 заінтересованою особою Органом опіки та піклування Вороновицької селищної ради Вінницького району Вінницької області подано до Вінницького районного суду Вінницької області подання про доцільність призначення опікуном №343/05.1-14/25 від 29.05.2025, відповідно до якого виконавчий комітет Вороновицької селищної ради, як орган опіки та піклування, просить призначити ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , опікуном над ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , в разі визнання її недієздатною рішенням суду.
Можливість особи здійснювати повноваження опікуна перевіряються органом опіки та піклування, який висловлює пропозиції про доцільність призначення опікуна. Тому за наявності висновку органу опіки та піклування про доцільність призначення опікуном певної особи суд зобов'язаний лише перевірити відповідність цього висновку вимогам закону щодо його обґрунтованості та змісту, зокрема чи складений такий висновок на підставі документів, передбачених Правилами опіки та піклування.
Вказане узгоджується із правовою позицією, викладеною у постанові Верховного Суду від 27.11.2024 (справа № 341/1526/23).
У постанові Верховного Суду від 08.01.2024 (справа № 753/1905/22) зроблено висновок про те, що призначення опікуна недієздатної особи здійснюється за поданням органу опіки та піклування, яке повинне відповідати вимогам закону щодо його обґрунтованості та змісту, має бути подано в належній процесуальній формі згідно з вимогами ЦПК України. При внесенні подання орган опіки та піклування має врахувати якнайкращі інтереси особи, над якою встановлюється опіка.
Обов'язковою умовою призначення судом конкретної фізичної особи опікуном над недієздатною фізичною особою є наявність подання органу опіки та піклування щодо доцільності призначення саме цієї особи опікуном.
Такий висновок викладений у постановах Верховного Суду від 20.05.2020 (справа № 736/1508/17), від 23.11.2021 (справа № 751/9572/19), від 28.02.2024 (справа № 372/3474/21), від 24.07.2024 (справа № 727/597/24).
Установлено, що подане до Вінницького районного суду Вінницької області подання про доцільність призначення опікуном №343/05.1-14/25 від 29.05.2025 складене на підставі документів, передбачених Правилами опіки та піклування, та відповідає вимогам закону щодо його обґрунтованості та змісту.
Заявник ОСОБА_1 є матір'ю ОСОБА_2 , зареєстрована та проживає з останньою за однією адресою, постійно здійснює за нею належний догляд і надає їй необхідну допомогу з дитинства.
Призначення ОСОБА_1 опікуном ОСОБА_2 не суперечить інтересам останньої, оскільки вони перебувають у родинних відносинах, ОСОБА_1 має можливість виконувати обов'язки опікуна, оскільки має повну цивільну дієздатність та згідна на призначення її опікуном над недієздатною ОСОБА_2 , тому вимоги в частині встановлення опіки над ОСОБА_2 та призначення опікуном ОСОБА_1 також слід задовольнити.
Суд вважає за необхідне роз'яснити заявнику ОСОБА_1 положення частини сьомої статті 300 ЦПК України, відповідно до яких клопотання про продовження строку дії рішення про визнання фізичної особи недієздатною має право подати опікун, представник органу опіки та піклування не пізніше ніж за п'ятнадцять днів до закінчення строку, визначеного частиною шостою цієї статті.
Згідно з ч. 8 ст. 300 ЦПК України, клопотання про продовження строку дії рішення про визнання фізичної особи недієздатною повинно містити обставини, що свідчать про продовження хронічного, стійкого психічного розладу, внаслідок чого особа продовжує не усвідомлювати значення своїх дій та (або) керувати ними, підтверджені відповідним висновком судово-психіатричної експертизи.
Щодо судових витрат у даній справі суд зазначає таке.
Відповідно до ч. 2 ст. 299 ЦПК України, судові витрати, пов'язані з провадженням справи про визнання фізичної особи недієздатною або обмеження цивільної дієздатності фізичної особи, відносяться на рахунок держави.
Згідно з частинами першою та третьою статті 133 ЦПК України, судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи. До витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать витрати: 1) на професійну правничу допомогу; 2) пов'язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертизи; 3) пов'язані з витребуванням доказів, проведенням огляду доказів за їх місцезнаходженням, забезпеченням доказів; 4) пов'язані з вчиненням інших процесуальних дій, необхідних для розгляду справи або підготовки до її розгляду.
Здійснюючи розширене тлумачення застосування частини другої статті 299 ЦПК України, Верховний Суд у постанові від 14.12.2022 (справа № 637/909/21) дійшов висновку, що на рахунок держави у справах окремого провадження про визнання фізичної особи недієздатною належать усі судові витрати - як судовий збір, так і витрати, пов'язані з розглядом справи, що узгоджується з правилом частини першої статті 133 ЦПК України.
У такому тлумаченні частина третя статті 133 ЦПК України містить перелік виключно витрат, пов'язаних з розглядом справи, зокрема витрати, пов'язані із залученням експертів.
Отже, витрати, пов'язані з провадженням даної цивільної справи, зокрема за проведення експертизи, слід віднести на рахунок держави.
Керуючись статтями 30, 39, 55, 58, 60, 63 ЦК України, статтями 5, 12, 13, 259, 263, 264, 265, 295-300 ЦПК України, суд -
Заяву ОСОБА_1 , заінтересовані особи: ОСОБА_2 , Орган опіки та піклування Вороновицької селищної ради Вінницького району Вінницької області, про визнання особи недієздатною, встановлення опіки та призначення опікуна - задовольнити.
Визнати недієздатною ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , яка проживає за адресою: АДРЕСА_1 .
Визначити строк дії рішення суду в частині визнання недієздатною ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , - два роки з моменту набрання даним рішенням законної сили.
Встановити над ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , яка проживає за адресою: АДРЕСА_1 , опіку та призначити опікуном її матір ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 .
Судові витрати, пов'язані з провадженням справи № 128/1450/24, - віднести на рахунок держави.
Рішення може бути оскаржене до Вінницького апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Заявник ОСОБА_1 , адреса зареєстрованого місця проживання: АДРЕСА_1 .
Заінтересована особа ОСОБА_2 , адреса зареєстрованого місця проживання: АДРЕСА_1 .
Заінтересована особа Орган опіки та піклування Вороновицької селищної ради Вінницького району Вінницької області, адреса місцезнаходження: селище Вороновиця, вул. Козацький шлях, 60, Вінницького району Вінницької області.
СУДДЯ Ю. Ф. КАРПІНСЬКА
Присяжні О. П. КОСТЮК
П. П. ПІДКАЛЮК