Справа № 128/894/20
16 червня 2025 року м. Вінниця
Вінницький районний суд Вінницької області в складі:
головуючого судді Шевчук Л.П.,
при секретарі судового засідання Манюк Л.В.,
за участі представника заявника (відповідача) ОСОБА_1 - адвоката Мишковської Т.М.,
представника позивача АТ КБ «Приватбанк» - адвоката Сауляка В.Е.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні заяву представника відповідача ОСОБА_1 - адвоката Мишковської Т.М. про перегляд заочного рішення Вінницького районного суду Вінницької області від 31 серпня 2020 року у цивільній справі №128/894/20 за позовом Акціонерного товариства Комерційний банк Приватбанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості, -
Представник відповідача ОСОБА_1 - адвокат Мишковська Т.М. звернулася до суду із заявою про перегляд заочного рішення Вінницького районного суду Вінницької області від 31 серпня 2020 року у цивільній справі №128/894/20 за позовом Акціонерного товариства Комерційний банк Приватбанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості.
Заява обґрунтована наступним.
Вказаний рішенням суду з відповідача ОСОБА_1 на користь позивача АТ КБ «Приватбанк» стягнуто заборгованість за кредитним договором №VIW3A80000138780 від 01.09.2008 в сумі 12878,67 до. США, що за курсом 24,44 відповідно до службового розпорядження НБУ від 17.02.2020 складає 3147754,69 грн., яка складається з 7010,96 дол. США - заборгованість за кредитом (тіло кредиту); 3374,87 дол. США - заборгованість по відсотках за користування кредитом; 2492,84 дол. США - заборгованість по комісії за користування кредитом та судові витрати в сумі 4721,32 грн.. Копію рішення суду представником позивача було отримано 17.03.2025. Ознайомившись із заочним рішенням суду вважає, що воно підлягає скасуванню з наступних підстав. Так, відповідач не знав про те, що до нього було подано даний позов та він не отримував жодних повісток чи повідомлень щодо проведення судових засідань, що підтверджується матеріалами справи, оскільки конверт із копіює ухвали про відкриття провадження у справі разом із копіями позовної заяви і додатками повернулися із відміткою «Повернення. Інші причини». Вказані документи направлялися відповідачу за адресою: АДРЕСА_1 . Разом із тим, заочним рішенням Вінницького районного суду від 27.10.2004 ОСОБА_1 було визнано таким, що втратив право користування житлом за даною адресою. При цьому, позивачу було відомо, що за вказаною у позовній заяві адресою відповідач не проживає, що було встановлено під час розгляду справи №203/6166/12 за позовом АТ КБ «Приватбанк» до ОСОБА_1 про звернення стягнення на предмет іпотеки в рахунок погашення заборгованості за кредитним договором №VIW3A80000138780 від 01.09.2008. В матеріалах вказаної справи міститься копія зазначеного рішення суду про визнання відповідача таким, що втратив право користування житловим приміщенням та інформація, що на підставі вказаного рішення суду відповідач був знятий з реєстрації 30.11.2004. Окрім того, підтвердженням того, що відповідач не проживав та не міг отримувати кореспонденцію за вказаною у позові адресою є акт №01/25 від 21.02.2022, відповідно до якого відповідач у період з 01.05.2019 по 30.11.2024 проживав у квартирі АДРЕСА_2 . Щодо доказів, які мають істотне значення для вирішення спору. Так, за рішенням суду з відповідача стягнуто заборгованість за кредитним договором в сумі 12878,67 дол. США. З аналізу доданих документів та розрахунків встановлено, що з відповідача за весь час дії кредитного договору стягувалася комісія за користування кредитом. Проте, у постанові ВС від 09.12.2019 (справа №524/5152/15-ц) зазначено, що надання грошових коштів за укладеним кредитним договором є обов'язком банку, виконання такого обов'язку не може обумовлюватися будь-якою зустрічною оплатою з боку позичальника. З огляду на це така дія як надання фінансового інструменту чи моніторинг заборгованості по кредиту не є самостійною послугою, що замовляється та підлягає оплаті позичальником на користь банку. Отже, такі положення кредитного договору є нікчемними, оскільки зазначена винагорода є платою за послуги, що супроводжують кредит. Окрім того, відповідно до розрахунку заборгованості, відповідач за весь час користування кредитом сплати комісії на загальну суму 1654,40 дол. США. А враховуючи, що умови договору про сплату комісії є нікчемними, то сума 2492,84 дол. США мала бути врахована в погашення заборгованості по тілу кредиту та не підлягала до стягнення з відповідача. Окрім того, враховуючи, що відповідач не приймав участі у розгляді справи, він був позбавлений можливості заявити клопотання про застосування строків позовної давності. Адже, кредит було надано на строк до 30.08.2013, а з позовом банк звернувся до суду в 2020 році, тобто, практично через 7 років після закінчення строку кредитування.
На підставі вищевикладеного просить скасувати заочне рішення суду від 31.08.2020 та призначити справу до розгляду за правилами загального позовного провадження.
Представником позивача АТ КБ «Приватбанк» подано відзив на заяву про перегляд заочного рішення суду, в якому просить відмовити в задоволенні заяви.
В судовому засіданні представник заявника (відповідача) ОСОБА_1 - адвокат Мишковська Т.М. підтримала заяву про перегляд заочного рішення суду за обставин, що в ній викладені та просила заяву задовольнити, заочне рішення суду скасувати, а справу призначити до судового розгляду.
Представник позивача АТ КБ «Приватбанк» - адвокат Сауляк В.Е. в судовому засіданні заперечував щодо задоволення заяви про перегляд заочного рішення суду, оскільки вважає, що підстави для скасування заочного рішення суду від 31.08.2020 відсутні.
Вислухавши пояснення представників сторін, вивчивши матеріали справи, суд приходить до наступного висновку.
Заочним рішенням Вінницького районного суду Вінницької області від 31.08.2020 у цивільній справі №128/894/20 за позовом АТКБ «ПриватБанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості стягнуто з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ідентифікаційний номер НОМЕР_1 , на користь акціонерного товариства комерційний банк «ПриватБанк» (49094, м. Дніпро, вул. Набережна Перемоги, 50, код ЄДРПОУ 14360570, рах. № НОМЕР_2 /для погашення заборгованості та судових витрат/, МФО № 305299) заборгованість по кредитному договору VIW3A80000138780 від 01.09.2008 року в сумі 12 878,67 дол США, що за курсом 24,44 відповідно до службового розпорядження НБУ від 17.02.2020 року складає 3 147 754,69 грн., яка складається з 12 878,67 дол США, яка складається з: 7 010,96 дол США - заборгованість за кредитом (тілом кредиту); 3 374,87 дол США - заборгованість по відсоткам за користування кредитом; 2 492,84 дол США - заборгованість по комісії за користування кредитом. Стягнуто з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ідентифікаційний номер НОМЕР_1 , на користь акціонерного товариства комерційний банк «ПриватБанк» (49094, м. Дніпро, вул. Набережна Перемоги, 50, код ЄДРПОУ 14360570, рах. № НОМЕР_2 /для погашення заборгованості та судових витрат/, МФО № 305299), судовий збір в розмірі 4 721,32 грн.
Відповідно до ст. 284 ЦПК України, заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду. Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.
Згідно з ч. 1 ст. 288 ЦПК України, заочне рішення підлягає скасуванню, якщо судом буде встановлено, що відповідач не з'явився в судове засідання та (або) не повідомив про причини неявки, а також не подав відзив на позовну заяву з поважних причин, і докази, на які він посилається, мають істотне значення для правильного вирішення справи.
Поважними причинами неявки учасника справи в судове засідання можуть бути хвороба, тривале відрядження, інші обставини, що об'єктивно перешкоджають явці до судового засідання, які, безумовно, повинні бути підтверджені документально відповідними доказами, тобто повинні додаватися до заяви про перегляд заочного рішення. Крім того, відповідач має подати документи, що свідчать про неможливість повідомити суд про причини неявки у судове засідання.
Разом із тим, з'ясування причин неявки не може бути єдиною підставою для скасування заочного рішення. Для цього відповідач має вказати докази, які мають значення для справи та можуть привести до ухвалення рішення, протилежного заочному повністю або частково, або до його зміни. Тобто, якщо б ці докази були відомі суду при розгляді справи, то у справі було б ухвалено інше рішення.
З огляду на зазначені вище положення процесуального законодавства необхідною умовою скасування заочного рішення є одночасна сукупність декількох обставин: у разі неявки відповідача у судове засідання, неподання відзиву на позовну заяву з поважних причин та якщо докази, на які він посилається, мають істотне значення для правильного вирішення справи.
Судом установлено, що отримавши позовну заяву АТ КБ «Приватбанк» до ОСОБА_1 , судом, у відповідно до вимог ч.ч. 6, 7 ст. 187 ЦПК України, було направлено відповідний запит органу реєстрації місця перебування та місця проживання відповідача ОСОБА_1 щодо надання інформації про його зареєстроване місце проживання (перебування) (т. 1 а.с. 34).
На вказаний запит отримано відповідь Відділу АДБ УДМС України у Вінницькій області, відповідно до якої ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , не значиться зареєстрованим на території Вінницької області (т. 1 а.с. 35).
Враховуючи отриману інформацію, судом відповідно до ч. 10 ст. 187 ЦПК України виклик відповідача ОСОБА_1 в судове засідання здійснювався шляхом розміщення відповідного оголошення на офіційному веб-порталі судової влади України (т. 1а.с. 50, 57).
Тобто, повідомлення відповідача ОСОБА_1 про розгляд справи та його виклик в судове засідання було здійснено судом відповідно до вимог ЦПК України.
Відповідно до ч. 11 ст. 128 ЦПК України, відповідач, третя особа, свідок, зареєстроване місце проживання (перебування), місцезнаходження чи місце роботи якого невідоме, а також заінтересована особа у справах про видачу обмежувального припису викликаються до суду через оголошення на офіційному веб-сайті судової влади України, яке повинно бути розміщене не пізніше ніж за десять днів, а у разі розгляду справи про видачу обмежувального припису - не пізніше 24 годин до дати відповідного судового засідання. З опублікуванням оголошення про виклик особа вважається повідомленою про дату, час і місце розгляду справи.
З матеріалів справи вбачається, що оголошення про виклик відповідача ОСОБА_1 в судове засідання було розміщено 10.06.2020 в судове засідання, яке призначено на 29.07.2020 та 29.07.2020 в судове засідання, яке призначено на 31.08.2020.
Отже, враховуючи викладенні обставини, відповідач ОСОБА_1 вважався належним чином повідомленим про дату, час та місце розгляду справи.
Суд вважає, що у даному випадку ОСОБА_1 було відомо про наявність судової справи, він не був позбавлений можливості дізнатися про рух справи, зміст судових рішень, дати судових засідань, зокрема, через сайт судової влади України, та надати відзив на позовну заяву, однак наданими йому процесуальними правами не скористався.
У рішенні від 07.07.1989 у справі «Юніон Аліментаріа Сандерс С.А. проти Іспанії» Європейський суд з прав людини вказав, що заявник зобов'язаний демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, що стосується безпосередньо його, утримуватись від використання прийомів, які пов'язані із зволіканням у розгляді справи, а також максимально використовувати всі засоби внутрішнього законодавства для прискорення процедури слухання.
Отже, вжиття заходів для прискорення процедури розгляду справ є обов'язком осіб, які беруть участь у справі.
При цьому суд не може взяти до уваги в якості поважності причини неявки відповідача до суду рішення Вінницького районного суду Вінницької області від 27.10.2004, яким ОСОБА_1 визнано таким, що втратив право користування житлом в АДРЕСА_1 , оскільки повідомлення відповідача про судові засідання здійснювалися шляхом розміщення відповідного оголошення на офіційному веб-сайті судової влади України у зв'язку із отриманою судом інформацією, що відповідач ОСОБА_1 не значиться зареєстрованим у Вінницькій області.
Крім того, ті обставини, на які посилається представник відповідача ОСОБА_1 , як на підставу для перегляду заочного рішення, були відомі суду на час винесення заочного рішення у цивільній справі № 128/894/20, зокрема правові позиції Верховного Суду.
Таким чином, відсутня сукупність обов'язкових підстав, визначених частиною першою статті 288 ЦПК України, для скасування заочного рішення Вінницького районного суду Вінницької області від 11.09.2024.
У результаті розгляду заяви про перегляд заочного рішення суд може своєю ухвалою: 1) залишити заяву без задоволення; 2) скасувати заочне рішення і призначити справу до розгляду за правилами загального чи спрощеного позовного провадження (частина третя статті 287 ЦПК України).
У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржене в загальному порядку, встановленому цим Кодексом. У цьому разі строк на апеляційне оскарження рішення починає відраховуватися з дати постановлення ухвали про залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення (частина четверта статті 287 ЦПК України).
Враховуючи вищевикладене, оскільки судом встановлено, що заява представника відповідача ОСОБА_1 - адвоката Мишковської Т.М. про перегляд заочного рішення Вінницького районного суду Вінницької області від 31 серпня 2020 року у цивільній справі №128/894/20 за позовом Акціонерного товариства Комерційний банк Приватбанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості не містить визначених у частині першій статті 288 ЦПК України підстав для скасування заочного рішення, тому таку заяву слід залишити без задоволення.
Керуючись ст.ст. 260, 287-289 ЦПК України, суд -
Заяву представника відповідача ОСОБА_1 - адвоката Мишковської Т.М. про перегляд заочного рішення Вінницького районного суду Вінницької області від 31 серпня 2020 року у цивільній справі №128/894/20 за позовом Акціонерного товариства Комерційний банк Приватбанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості- залишити без задоволення.
Роз'яснити заявнику, що у разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржене в загальному порядку, встановленому цим Кодексом. У цьому разі строк на апеляційне оскарження рішення починає відраховуватися з дати постановлення ухвали про залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Суддя Л.П. Шевчук