ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 334-68-95, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua
11.06.2025Справа № 910/3768/25
Господарський суд міста Києва у складі головуючого судді Чинчин О.В., за участю секретаря судового засідання Тихоши Л.Г., розглянув у підготовчому судовому засіданні в порядку загального позовного провадження справу
за позовом Заступника керівника Луцької окружної прокуратури (43025, місто Луцьк, вулиця Винниченка, 13, ідентифікаційний код юридичної особи 0290991522) в інтересах держави в особі 1. Цуманської селищної ради (45233, Волинська обл., Луцький р-н, селище Цумань, вул.Грушевського, будинок 2, ідентифікаційний код юридичної особи 04333885); 2. Західного офісу Держаудитслужби (79000, Львівська обл., місто Львів, ВУЛИЦЯ КОСТЮШКА, будинок 8, ідентифікаційний код юридичної особи 40479801)
до проТовариства з обмеженою відповідальністю «СИНЕРГІЯ СИСТЕМ» (01042, місто Київ, вул.Маккейна Джона, будинок 40, ідентифікаційний код юридичної особи 44876120) визнання недійсними додаткових угод до договору та стягнення безпідставно набутих коштів у розмірі 50 062 грн. 60 коп.
Представники:
від прокуратури: Стретович М.О. (представник за посвідченням);
від Позивача-1: не з'явились;
від Позивача-2: не з'явились;
від Відповідача: не з'явились;
Заступник керівника Луцької окружної прокуратури звернувся до Господарського суду міста Києва з позовом в інтересах держави в особі Цуманської селищної ради та Західного офісу Держаудитслужби до Товариства з обмеженою відповідальністю «СИНЕРГІЯ СИСТЕМ» про визнання недійсними додаткових угод до договору та стягнення безпідставно набутих коштів у розмірі 50 062 грн. 60 коп.
Позовні вимоги обґрунтовані наявністю підстав для визнання недійсними додаткових угод до договору про закупівлю товарів № 2 від 11.01.2024 (процедура закупівлі: UA-2023-12-19-001023 № 1 від 05.02.2024, № 2 від 07.03.2024;№ 3 від 08.07.2024 та стягнення безпідставно набутих коштів у розмірі 50 062 грн. 60 коп.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 31.03.2025 року відкрито провадження у справі №910/3768/25, постановлено справу розглядати за правилами загального позовного провадження, підготовче засідання призначено на 23.04.2025 року.
21.04.2025 року через систему "Електронний суд" від Позивача - 2 надійшли пояснення по суті спору.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 23.04.2025 року, яка занесена до протоколу судового засідання, відкладено підготовче засідання на 28.05.2025 року.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 28.05.2025 року, яка занесена до протоколу судового засідання, продовжено строк проведення підготовчого провадження на 30 днів, відкладено підготовче засідання на 11.06.2025 року.
04.06.2025 року через систему "Електронний суд" від Позивача - 2 надійшла заява про розгляд справи за відсутності уповноваженого представника.
У підготовчому судовому засіданні 11.06.2025 року представник прокуратури не заперечував проти зупинення провадження у справі. Представники Позивачів та Відповідача не з'явились, про дату, час і місце судового засідання були повідомлені належним чином, що підтверджується повідомленням про доставлення процесуального документів до електронного кабінету Сторін. Представник Позивача - 1 подав заяву про розгляд справи за відсутності уповноваженого представника, яка Судом розглянута та задоволена.
Суд, дослідивши матеріали справі №910/3768/25, приходить до висновку про зупинення провадження у справі, з огляду на наступне.
Відповідно до п. 7 ч. 1 ст. 228 Господарського процесуального кодексу України суд може за заявою учасника справи, а також з власної ініціативи зупинити провадження у справі у випадках: перегляду судового рішення у подібних правовідносинах (в іншій справі) у касаційному порядку палатою, об'єднаною палатою, Великою Палатою Верховного Суду.
Обґрунтовуючи заявлені позовні вимоги, прокурор зазначає, що додаткові угоди № 1 від 05.02.2024, № 2 від 07.03.2024; № 3 від 08.07.2024 до договору про закупівлю товарів № 2 від 11.01.2024 (процедура закупівлі: UA-2023-12-19-001023) є недійсними, оскільки не містять жодних обґрунтувань зміни істотних умов Договору в частині збільшення ціни за одиницю товару. Відсутні посилання на будь-які підтверджуючі документи від Постачальника в обґрунтування необхідності підвищення ціни за одиницю товару. У додаткових угодах до Договору зазначено, що підставами збільшення ціни є експертні висновки Черкаської торгово - промислової палати. Однак, ці дані не є належними доказами коливання ціни, оскільки вони не містять динаміку цін, не встановлюють її рух у бік збільшення чи зменшення чи зміну встановленого індексу споживчих цін з моменту укладення договору про закупівлю або останнього внесення змін до договору про закупівлю, та містять лише інформацію щодо роздрібних цін на пальне (бензин А-95, дизпаливо), що склалися на заправках України у визначені дати. При цьому, у примітках до експертних висновків зазначено, що вони мають лише довідковий характер. Вказане є порушенням вимог п. 2 ч. 5 ст. 41 Закону України «Про публічні закупівлі», оскільки загальне збільшення такої ціни не повинно перевищувати 10% від тієї ціни товару, яка була визначена сторонами при укладенні договору за результатами процедури закупівлі.
В той же час, Судом встановлено, що ухвалою Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 29 січня 2025 року по справі №920/19/24 справу №920/19/24 передано на розгляд Великої Палати Верховного Суду. Мотивуючи підстави для передачі справи на розгляд Великої Палати Верховного Суду, Касаційний господарський суд у складі Верховного Суду зазначив, що судами попередніх інстанцій під час розгляду цієї справи, спір у якій виник у зв'язку з тим, що внаслідок укладення додаткових угод до договору про постачання електричної енергії, вартість 1кВт/год електроенергії сукупно зросла з 1,87999987 грн до 3,7741237 грн, що призвело до підвищення ціни на 100,75 % від тієї, що визначена основним договором, з одночасним зменшенням обсягів її постачання, враховано висновки, викладені у постанові Великої Палати Верховного Суду від 24.01.2024 у справі № 922/2321/22.
У зазначеній постанові Велика Палата Верховного Суду виснувала, що у будь-якому разі ціна за одиницю товару не може бути збільшена більше ніж на 10 % від тієї ціни товару, яка була визначена сторонами в договорі за результатами процедури закупівлі, незалежно від кількості та строків зміни ціни протягом строку дії договору. Тобто під час дії договору про закупівлю сторони можуть неодноразово змінювати ціну товару в бік збільшення за наявності умов, установлених у статті 652 ЦК України та пункті 2 частини п'ятої статті 41 Закону України «Про публічні закупівлі», проте загальне збільшення такої ціни не повинно перевищувати 10 % від тієї ціни товару, яка була визначена сторонами при укладенні договору за результатами процедури закупівлі.
Водночас Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду вважає необхідним відступити (шляхом уточнення) від висновків щодо застосування пункту 2 частини п'ятої статті 41 Закону України «Про публічні закупівлі», сформульованих у постанові Великої Палати Верховного Суду, вказавши при цьому, що у разі коливання ціни товару на ринку ціна за одиницю може бути збільшена пропорційно коливанню ціни такого товару на енергетичному ринку, при цьому обмеження у 10 % рахується від ціни, яка була встановлена договором або останньою додатковою угодою про збільшення ціни. При цьому загальна ціна договору не повинна змінюватися, а факт коливання цін має бути належним чином доведений.
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду посилається на те, що вперше відповідна правова позиція про те, що обмеження у 10 % застосовується як максимальний ліміт щодо зміни ціни, визначеної в договорі, незалежно від кількості підписаних додаткових угод була сформована об'єднаною палатою Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду у постанові від 21.06.2021 у справі № 927/491/19, на момент ухвалення якої Закон України «Про публічні закупівлі» в редакції від 25.12.2015 № 922-VIII (пункт 2 частини четвертої статті 36) не містив жодних запобіжників вчинення учасниками процедури закупівлі недобросовісних дій у вигляді подальшого неодноразового підвищення ціни.
Водночас у 2019 році Закон України «Про публічні закупівлі» був ухвалений Верховною Радою у новій редакції [Закон України від 19.09.2019 № 114- IX «Про внесення змін до Закону України «Про публічні закупівлі» та деяких інших законодавчих актів України щодо вдосконалення публічних закупівель» (далі - Закон № 114-IX)], відповідно до якої положення пункту 2 частини четвертої статті 36 Закону України «Про публічні закупівлі» зазнали істотних змін та були викладені у пункті 2 частини п'ятої статті 41 цього Закону.
Так, Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду зазначає, що відповідно до положень пункту 2 частини п'ятої статті 41 Закону України «Про публічні закупівлі» в редакції Закону № 114-IX істотні умови договору про закупівлю не можуть змінюватися після його підписання до виконання зобов'язань сторонами в повному обсязі, крім випадків збільшення ціни за одиницю товару до 10 % пропорційно збільшенню ціни такого товару на ринку у разі коливання ціни такого товару на ринку за умови, що така зміна не призведе до збільшення суми, визначеної в договорі про закупівлю, не частіше ніж один раз на 90 днів з моменту підписання договору про закупівлю. Обмеження щодо строків зміни ціни за одиницю товару не застосовується у випадках зміни умов договору про закупівлю бензину та дизельного пального, газу та електричної енергії.
Водночас Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду зазначає, що Законом України від 03.06.2021 № 1530-IX «Про внесення змін до Закону України «Про публічні закупівлі» та інших законів України щодо вдосконалення системи функціонування та оскарження публічних закупівель» (далі - Закон № 1530-IX) було внесено зміни, зокрема, до положення пункту 2 частини п'ятої статті 41, з урахуванням яких зазначена норма передбачає, що істотні умови договору про закупівлю не можуть змінюватися після його підписання до виконання зобов'язань сторонами в повному обсязі, крім випадків збільшення ціни за одиницю товару до 10 % пропорційно збільшенню ціни такого товару на ринку у разі коливання ціни такого товару на ринку за умови, що така зміна не призведе до збільшення суми, визначеної в договорі про закупівлю, ? не частіше ніж один раз на 90 днів з моменту підписання договору про закупівлю / внесення змін до такого договору щодо збільшення ціни за одиницю товару. Обмеження щодо строків зміни ціни за одиницю товару не застосовується у випадках зміни умов договору про закупівлю бензину та дизельного пального, природного газу та електричної енергії.
З огляду на зазначене Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду акцентує увагу, що у період існування спірних відносин як у цій справі, так і у справі № 922/2321/22 (в якій Велика Палата Верховного Суду ухвалила постанову від 24.01.2024) положення пункту 2 частини п'ятої статті 41 Закону України «Про публічні закупівлі» діяли у двох редакціях (в редакції Закону № 114- ІХ та в редакції зі змінами, внесеними Законом № 1530-IX).
При цьому, як стверджує Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду, Велика Палата Верховного Суду у постанові від 24.01.2024 у справі № 922/2321/22 зробила висновки щодо застосування пункту 2 частини п'ятої статті 41 Закону України «Про публічні закупівлі» в редакції Закону № 114-ІХ, не врахувавши зміни, що були внесені Законом № 1530-IX.
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду зазначає, що з положень пункту 2 частини п'ятої статті 41 Закону України «Про публічні закупівлі» зі змінами, внесеними згідно із Законом № 1530-IX, вбачається, що законодавець застосував умову, яка обмежує строки зміни ціни за одиницю товару, а саме не частіше ніж один раз на 90 днів з моменту підписання договору про закупівлю або внесення змін до такого договору щодо збільшення ціни за одиницю товару. Проте колегія суддів погодилась з твердженням скаржника, що навіть таке обмеження щодо строків зміни ціни не застосовується у випадках зміни умов договору про закупівлю бензину та дизельного пального, природного газу та електричної енергії.
За висновком Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду, використання законодавцем конструкції «або» фактично свідчить про можливість зміни ціни за одиницю товару не більше ніж на 10 % у порівнянні не лише із умовами договору про публічні закупівлі, а й з умовами додаткових угод до такого договору, якими вже було збільшено ціну за одиницю товару. Отже, законодавець не обмежив будь-якими строками (періодичністю) можливість внесення сторонами договору про закупівлю бензину, дизельного пального, газу та електричної енергії змін до такого договору в частині збільшення ціни за одиницю товару. При цьому законодавець не дозволяє сторонам (незалежно від предмета закупівлі) збільшувати загальну суму договору про закупівлю.
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду вважає, що за умов коливання цін на товари (зокрема, електричну енергію) постачальник може ініціювати внесення змін щодо ціни за одиницю товару, втім таке збільшення не має перевищувати 10 % ціни за одиницю товару, встановленої у договорі або додаткових угодах до нього щодо збільшення ціни за одиницю товару. Втім така зміна ціни за одиницю товару не має призвести до збільшення загальної суми, визначеної в договорі про закупівлю, а факт коливання ціни товару на ринку має бути належним чином доведений.
Ухвалою Великої Палати Верховного Суду від 09.04.2025 року по справі №920/19/24 прийняти до розгляду справу № 920/19/24 за позовом керівника Конотопської окружної прокуратури Сумської області в інтересах держави в особі Управління освіти Конотопської міської ради Сумської області до Товариства з обмеженою відповідальністю «Енергетичне партнерство» про визнання недійсними додаткових угод до договору публічної закупівлі та стягнення коштів у сумі 692 623,48 грн за касаційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю «Енергетичне партнерство» на рішення Господарського суду Сумської області від 26.06.2024 та постанову Північного апеляційного господарського суду від 08.10.2024.
Отже, на розгляді Великої Палати Верховного Суду перебуває справа №920/19/24 стосовно питання застосування норми права у подібних правовідносинах, а саме: п. 2 ч. 5 ст. 41 Закону "Про публічні закупівлі" в редакції Закону №114-ІХ.
Правовідносини у справі, що розглядається №910/3768/25, є подібними зі справою №920/19/24.
Відповідно до п. 7 ч. 1 ст. 228 Господарського процесуального кодексу України суд може за заявою учасника справи, а також з власної ініціативи зупинити провадження у справі у випадку перегляду судового рішення у подібних правовідносинах (в іншій справі) у касаційному порядку палатою, об'єднаною палатою, Великою Палатою Верховного Суду.
Подібність правовідносин означає, зокрема, тотожність об'єкта та предмета правового регулювання, а також умов застосування правових норм (часу, місця, підстав виникнення, припинення та зміни відповідних правовідносин). Зміст правовідносин з метою з'ясування їх подібності в різних рішеннях суду касаційної інстанції визначається обставинами кожної конкретної справи. Вказаний правовий висновок викладено у постанові Великої Палати Верховного Суду від 16.05.2018 у справі №910/24257/16.
З огляду на вищевикладене, правовідносин у справі №910/3768/25 та у справі №920/19/24 є подібними з урахуванням критеріїв, визначених у пунктах 39, 96, 97 постанови Великої Палати Верховного Суду від 12.10.2021 у справі № 233/2021/19.
Згідно зі ст. 17 Закон України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Суду як джерело права.
Згідно з преамбулою та статтею 6 параграфу 1 Конвенції про захист прав та свобод людини, згідно рішення Європейського суду з прав людини від 25.07.02 року у справі за заявою № 48553/99 "Совтрансавто-Холдінг" проти України", а також згідно з рішенням Європейського суду з прав людини від 28.10.99 року у справі за заявою № 28342/95 "Брумареску проти Румунії" встановлено, що існує усталена судова практика конвенційних органів щодо визначення основним елементом верховенства права принципу правової певності, який передбачає серед іншого і те, що у будь-якому спорі рішення суду, яке вступило в законну силу, не може бути поставлено під сумнів.
Аналіз практики Європейського суду з прав людини щодо застосування цієї статті Конвенції свідчить, що право на мотивоване (обґрунтоване) судове рішення є частиною загального права людини на справедливий і публічний розгляд справи та поширюється як на цивільний, так і на кримінальний процес.
Вимоги п. 1 ст. 6 Конвенції щодо обґрунтування судових рішень не можуть розумітись як обов'язок суду детально відповідати за кожен довід заявника. Проте, Європейський суд з прав людини оцінює ступінь умотивованості рішення національного суду, як правило, з точки зору наявності у ньому достатніх аргументів стосовно прийняття чи відмови в прийнятті саме тих доказів і аргументів, які є важливими.
Отже, на підставі викладеного вище, з метою дотримання принципу єдності правозастосовчої практики, Суд вважає за необхідне зупинити провадження у справі №910/3768/25 за позовом Заступника керівника Луцької окружної прокуратури в інтересах держави в особі Цуманської селищної ради та Західного офісу Держаудитслужби до Товариства з обмеженою відповідальністю «СИНЕРГІЯ СИСТЕМ» про визнання недійсними додаткових угод до договору та стягнення безпідставно набутих коштів у розмірі 50 062 грн. 60 коп. до розгляду Великою Палатою Верховного Суду справи №920/19/24.
Керуючись ст. ст. 228, 233, 234, 235 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва, -
1. Зупинити провадження у справі №910/3768/25 за позовом Заступника керівника Луцької окружної прокуратури в інтересах держави в особі Цуманської селищної ради та Західного офісу Держаудитслужби до Товариства з обмеженою відповідальністю «СИНЕРГІЯ СИСТЕМ» про визнання недійсними додаткових угод до договору та стягнення безпідставно набутих коштів у розмірі 50 062 грн. 60 коп. до розгляду Великою Палатою Верховного Суду справи №920/19/24.
2. Ухвала набирає законної сили негайно після її проголошення та може бути оскаржена в апеляційному порядку до Північного апеляційного господарського суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом 10 днів з дня її підписання.
Дата складання та підписання повного тексту ухвали: 13 червня 2025 року.
Суддя О.В. Чинчин