номер провадження справи 6/57/25
16.06.2025 Справа № 908/965/25
м.Запоріжжя Запорізької області
Господарський суд Запорізької області у складі судді Федько Олександри Анатоліївни, розглянув у спрощеному позовному провадженні без виклику представників сторін справу № 908/965/25
за позовом:Товариства з обмеженою відповідальністю «ПРІСКОМІНФО-ЮГ» (54028, м. Миколаїв, вул. 12 Поздовжня, буд. 82/5)
до відповідача:Товариства з обмеженою відповідальністю «ІНКАМ ФІНАНС» (69096, м. Запоріжжя, вул. Каховська, буд. 11А, кабінет №8)
про стягнення грошової суми.
Процесуальні дії по справі.
14.04.2025 до Господарського суду Запорізької області надійшла позовна заява вх. №1055/08-07/25 (документ сформований в підсистемі Електронний суд в ЄСІКС 12.04.2025) Товариства з обмеженою відповідальністю «ПРІСКОМІНФО-ЮГ» до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю «ІНКАМ ФІНАНС» про стягнення суми 62107,80 грн.
Згідно з протоколом автоматизованого розподілу від 14.04.2025, здійснено автоматизований розподіл судової справи між суддями, присвоєно єдиний унікальний номер судової справи 908/965/25 та визначено до розгляду судді Федько О.А.
Ухвалою суду від 15.04.2025 прийнято позовну заяву до розгляду, відкрито провадження у справі № 908/965/25 в порядку спрощеного позовного провадження. Присвоєно справі номер провадження 6/57/25. Постановлено здійснювати розгляд справи без повідомлення (виклику) учасників справи. Розгляд справи по суті розпочати через тридцять днів з дня відкриття провадження у справі № 908/965/25. Запропоновано відповідачу протягом 15 днів з дня отримання ухвали надати суду відзив на позовну заяву разом із доказами, які підтверджують обставини, на яких ґрунтуються заперечення відповідача або визнання позовних вимог, якщо такі докази не надані позивачем.
Особі, яка зареєструвала електронний кабінет в Єдиній судовій інформаційно-комунікаційній системі або її окремій підсистемі (модулі), що забезпечує обмін документами, суд вручає будь-які документи у справах, в яких така особа бере участь, виключно в електронній формі шляхом їх направлення до електронного кабінету такої особи, що не позбавляє її права отримати копію судового рішення у паперовій формі за окремою заявою.(ч. 7 ст. 6 ГПК України).
Згідно з положеннями п. 2 ч. 6 ст. 242 ГПК України днем вручення судового рішення є день отримання судом повідомлення про доставлення копії судового рішення до електронного кабінету особи.
Ухвала суду про відкриття провадження у справі №908/965/25 від 15.04.2025 була направлена учасникам справи до їхніх електронних кабінетів в підсистемі Електронний суд та отримана ними 15.04.2025 о 19 год. 19 хв., про що свідчать довідки про доставку електронних листів.
Згідно з ч. 2, 3 ст. 252 Господарського процесуального кодексу України розгляд справи по суті в порядку спрощеного провадження починається з відкриття першого судового засідання або через тридцять днів з дня відкриття провадження у справі, якщо судове засідання не проводиться. Якщо для розгляду справи у порядку спрощеного позовного провадження відповідно до цього Кодексу судове засідання не проводиться, процесуальні дії, строк вчинення яких відповідно до цього Кодексу обмежений першим судовим засіданням у справі, можуть вчинятися протягом тридцяти днів з дня відкриття провадження у справі.
Отже, 15.05.2025 сплив тридцятиденний строк наданий сторонам на вчинення процесуальних дій, а тому суд вважає за можливе розглянути вказану справу по суті.
Згідно ст. 248 ГПК України суд розглядає справи у порядку спрощеного позовного провадження протягом розумного строку, але не більше шістдесяти днів з дня відкриття провадження у справі.
Суд визнав надані документи достатніми для всебічного та об'єктивного розгляду спору.
Ураховуючи приписи ч. 4 ст. 240 ГПК України, у зв'язку з розглядом справи без повідомлення (виклику) учасників справи, суд підписує повне рішення без його проголошення - 16.06.2025.
Оскільки розгляд справи здійснювався без виклику представників сторін, фіксування судового процесу за допомогою технічних засобів відповідно до ч. 3 ст. 222 ГПК України не проводилось.
Виклад позицій учасників судового процесу, заяви, клопотання.
В якості підстави для звернення з позовом позивач зазначив про наявність між сторонами господарських правовідносин, які врегульовані договором поставки №148/08-ІФ від 15.08.2024. Позивач доводить, що зобов'язання за вказаним правочином виконав та перерахував на користь відповідача грошові кошти в сумі 76235,00 грн. Відповідач зобов'язання щодо повної поставки товару - дизпаливо в загальній кількості 1000 літрів та бензин А-95 в загальній кількості 500 літрів за договором поставки №148/08-ІФ від 15.08.2024 не виконав. На даний час непоставленим залишається товар загальною вартістю 62107,80 грн. Зазначена сума попередньої оплати позивачеві не повернув.
Відповідач не скористався наданим йому законом правом на подання відзиву на позов.
Інші заяви по суті справи до суду не надходили.
Клопотань про розгляд справи у судовому засіданні з повідомленням (викликом) від сторін суду не надходило.
Згідно ч. 9 ст. 165 ГПК України, у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин, суд вирішує справу за наявними матеріалами.
Ураховуючи ненадання відповідачем відзиву на позов, суд дійшов висновку, що наявних у справі матеріалів достатньо для розгляду справи по суті.
Фактичні обставини, встановлені судом, та зміст спірних правовідносин.
15.08.2024 між Товариством з обмеженою відповідальністю «ІНКАМ ФІНАНС» (постачальник, відповідач у справі) та Товариством з обмеженою відповідальністю «ПРІСКОМІНФО-ЮГ» (покупець, позивач у справі) укладено договір поставки №148/08-ІФ (надалі - договір), за умовами якого постачальник приймає на себе зобов'язання передати Покупцю у власність товари, а Покупець зобов'язується оплатити і прийняти вказаний товар (п. 1.1 договору).
Пунктом 1.5 договору встановлено, що відпуск товару з АЗС здійснюється за довірчими документами (скретч-картки) на отримання товару відповідно «Правил роздрібної торгівлі нафтопродуктами», затвердженими Постановою Кабінету Міністрів України №1442 від 20.12.1997.
Загальна сума договору складається з загальної вартості товару за всіма видатковими накладними (п. 3.2 договору).
Пунктом 4.1 договору встановлено, що оплата товару здійснюється Покупцем в національній валюті України в безготівковій формі, шляхом перерахування коштів на рахунок Постачальника в день виписки рахунку на товар. Ціна одного літру товару вказується у рахунку-фактурі та накладній і дійсна протягом дня їх виписки.
Згідно з п. 5.1 договору строк поставки товарів - до закінчення терміну дії довірчого документу (скретч-картки).
Передача Покупцю товару за цим договором здійснюється на АЗС Постачальника шляхом заправки автомобілів Покупця при пред'явленні довіреними особами Покупця скретч-картки (п. 5.2.1 договору).
Скретч-картка є підставою для видачі (заправки) з АЗС вказаного у карті об'єму і марки товару, після чого всі зобов'язання сторін по погашених скретч-картках вважаються виконаними, при цьому Постачальник не може передавати Покупцю товар іншої марки чи в кількості меншій, ніж зазначено в скретч-картці (п. 5.2.2 договору).
Пунктом 6.3 договору встановлено, що Постачальник зобов'язаний забезпечити поставку товару у строки, встановлені цим договором, забезпечити поставку товарів, якість яких відповідає умовам, установлених розділом 2 цього договору.
Згідно з п. 10.2 договору цей договір укладений терміном на 1 рік. У випадку, якщо жодна зі сторін письмово, не виявила бажання припинити його дію, даний договір вважається пролонгованим на кожен наступний рік і на тих же умовах.
Цей договір може бути розірваний достроково за ініціативою однієї зі сторін за умови письмового повідомлення іншої сторони за відсутності заборгованості. Договір вважається розірваним з моменту отримання письмового повідомлення. У випадку отримання письмового повідомлення про розірвання договору укладання додаткової угоди про розірвання не потребується (п. 10.3).
На виконання вказаного договору на підставі виставлених ТОВ «ІНКАМ ФІНАНС» рахунків-фактур №0009/0000668 від 15.08.2024, №0009/0000696 від 22.08.2024 позивач перерахував на розрахунковий рахунок постачальника грошові кошти в загальній сумі 76235,00 грн, в тому числі ПДВ 12705,83 грн, що підтверджується платіжними дорученнями №2382 від 15.08.2024 на суму 25245,00 грн та №2389 від 23.08.2024 на суму 50990,00 грн, копії яких містяться в матеріалах справи.
Постачальник передав покупцеві скретч-картки на 1000 літрів дизпалива та 500 літрів бензину А-95, що підтверджується видатковими накладними №0009/0000634 від 16.08.2024 на суму 25245,00 грн та №0009/0000659 від 26.08.2024 на суму 50990,00 грн.
Одночасно з підписанням видаткових накладних сторонами підписані специфікації відпущених скетч-карток на нафтопродукти по купюрах до видаткових накладних.
Через відсутність палива на АЗС відповідача Позивач не використав скретч-картки на загальну суму 62107,80 грн, а саме: 304622456582, 304622456583, 304622456584, 304622456585, 304622456586, 304622456587, 304622456588, 304622456589, 304622456590, 304622456591, 304622456592, 304622456593,304622456594, 304622456595, 304622456596, 304622456597, 304622458820, 304622458821, 304622458822, 304622458823, 304622458824, 304622458825, 304622458826, 304622458827, 304622458828, 304622458829, 304622458830, 304622458831, 304622458832, 304622458833, 304622458834, 304622458835, 304622458836, 304622458837, 304622458838, 304622458839, 304622458841, 303526478100, 303526478101, 303526478102, 303526478103, 303526478104, 303526478105, 303526478106, 303526478107, 303526478108, 303526478109, 303526478110, 303526478111, 303526478112, 303526478113, 303526478114, 303526478115, 303526478116, 303526478117, 303526478118, 303526478119, 303526478200, 303526478201, 303526478202, 303526478203, 303526478204,303526478205, 303526478206, 303526478207, 303526478208, 303526478209, 303526478210, 303526478211, 303526478212, 303526478213, 303526478214,303526478215, 303526478216, 303526478217, 303526478218, 303526478219,303526478220, 303526478221, 303526478222, 303526478223, 303526478224, 303526478225, 303526478226, 303526478227, копії яких наявні в матеріалах справи.
05.02.2025 у зв'язку з неможливістю для позивача отримати паливо за скретч-картками, отриманими від відповідача, позивачем була направлена претензія №0203-1 від 03.02.2025 з вимогою виконати належним чином зобов'язання за договором та відпустити покупцеві товар з АЗС або повернути грошові кошти. Вказана претензія отримана відповідачем 10.02.2025, що підтверджується рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення.
Повторно 27.03.2025 позивач надіслав на адресу відповідача повідомлення-вимогу №1 від 26.03.2025, відповідно до якої повідомив про розірвання договору поставки від 15.08.2024 №148/08-ІФ та вимагав негайно повернути суму попередньої оплати за непоставлений товар за договором поставки від 15.08.2024 №148/08-ІФ в розмірі 62107,80 грн.
Зазначена вимога отримана відповідачем 04.04.2024, що підтверджується рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення.
Претензія та вимога залишені відповідачем без відповіді, оплачений позивачем товар йому не передано, сплачена сума попередньої оплати за неотриманий товар не повернута.
Загальна вартість не переданого відповідачем товару відповідно до договору поставки №148/08-ІФ від 15.08.2024, який оплачений позивачем, становить 62107,80 грн.
Зазначені вище обставини стали підставою для звернення позивача до суду, за яким відкрито провадження у даній справі.
Доказів передання оплаченого товару або повернення суми попередньої оплати, внесеної позивачем, відповідач на час розгляду справи суду не надав.
Норми права, застосовані судом, оцінка доказів, аргументів, наведених учасниками справи, та висновки щодо порушення, не визнання або оспорення прав чи інтересів, за захистом яких мало місце звернення до суду.
Кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу (частина перша статті 15, частина перша статті 16 ЦК України).
Спірні правовідносини сторін є господарськими та врегульовані договором поставки №148/08-ІФ від 15.08.2024.
За змістом ч. 1 ст. 265 ГК України за договором поставки одна сторона - постачальник зобов'язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні - покупцеві товар (товари), а покупець зобов'язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму.
Згідно з приписами ст. 712 Цивільного кодексу України, за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.
З положень статей 662, 663 ЦК України вбачається, що продавець зобов'язаний передати покупцеві товар, визначений договором купівлі-продажу. Продавець зобов'язаний передати товар покупцеві у строк, встановлений договором купівлі-продажу, а якщо зміст договору не дає змоги визначити цей строк, - відповідно до положень статті 530 цього Кодексу.
За змістом ч. 1 статті 664 ЦК України обов'язок продавця передати товар покупцеві вважається виконаним у момент:
1) вручення товару покупцеві, якщо договором встановлений обов'язок продавця доставити товар;
2) надання товару в розпорядження покупця, якщо товар має бути переданий покупцеві за місцезнаходженням товару.
Договором купівлі-продажу може бути встановлений інший момент виконання продавцем обов'язку передати товар.
Відповідно до ч. 1 ст. 598 ЦК України зобов'язання припиняється частково або у повному обсязі на підставах, встановлених договором або законом.
Згідно зі ст. 599 ЦК України зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.
Учасники правочину в пункті 4.1 договору узгодили порядок розрахунків за товар, а саме шляхом перерахування коштів на рахунок Постачальника в день виписки рахунку на товар.Тобто Замовник здійснює попередню оплату за отримання товару в майбутньому.
Матеріали справи містять докази перерахування позивачем відповідачу попередньої оплати в загальному розмірі 76235,00 грн.
Відповідач передав позивачу довірчі документи (скретч-картки) на придбання палива (дизпаливо, бензину А-95), про що свідчать видаткові накладні, копії яких містяться в матеріалах справи.
Постановою Кабінету Міністрів України №1442 від 20.12.1997 затверджені Правила роздрібної торгівлі нафтопродуктами, згідно яких торгівля нафтопродуктами, призначеними для відпуску споживачам, здійснюється через мережу автозаправних станцій, автогазозаправних станцій та авто газозаправних пунктів (надалі - АЗС) (абзац 2 п.3 Правил).
Згідно з п.9 Правил, розрахунки за реалізовані нафтопродукти здійснюються готівкою та/або у безготівковій формі (із використанням електронних платіжнихзасобів, паливних карток, талонів, відомостей на відпуск пального тощо) в установленому законодавством порядку. Разом з продукцією споживачеві вобов'язковому порядку видається розрахунковий документ установленої форми наповну суму проведеної операції, який підтверджує факт купівлі товару.
Спільним наказом Міністерства палива та енергетики України, Міністерства економіки України, Міністерства транспорту та зв'язку України, Державного комітету України з питань технічного регулювання та споживчої політики від 20травня 2008 року №281/171/578/155 затверджена Інструкція про порядок приймання, транспортування, зберігання, відпуску та обліку нафти і нафтопродуктів на підприємствах і організаціях України (далі - Інструкція).
Згідно з п.3 Інструкції, талон - спеціальний талон, придбаний за умовами та відпускною ціною обумовленого номіналу, що підтверджує право його власника на отримання на АЗС фіксованої кількості нафтопродукту певного найменування і марки, які позначені на ньому.
Порядок відпуску нафтопродуктів за талонами визначений у п.п.10.3.3 Інструкції, а саме: форму, зміст та ступінь захисту бланків талонів установлює емітент талона.
З огляду на викладене, талон є документом, який засвідчує право його власника отримати пальне на АЗС.
Аналіз наявних в матеріалах справи документів свідчить про не поставку відповідачем товару за договором №148/08-ІФ від 15.08.2024, який оплачений позивачем, на суму 62107,80 грн.
Згідно з ч. 1 та ч. 2 статті 693 ЦК України, якщо договором встановлений обов'язок покупця частково або повністю оплатити товар до його передання продавцем (попередня оплата), покупець повинен здійснити оплату в строк, встановлений договором купівлі-продажу, а якщо такий строк не встановлений договором, - у строк, визначений відповідно до статті 530 цього Кодексу. Якщо продавець, який одержав суму попередньої оплати товару, не передав товар у встановлений строк, покупець має право вимагати передання оплаченого товару або повернення суми попередньої оплати.
Таким чином, відповідно до ч. 2 ст. 693 ЦК України у покупця виникає право вимагати передання оплаченого товару або повернення суми попередньої оплати від продавця, який одержав суму попередньої оплати товару і не поставив його в установлений строк.
Визначене зазначеною нормою право покупця вимагати від продавця повернення суми попередньої оплати є за своїм змістом правом покупця на односторонню відмову від зобов'язання, внаслідок якої припиняється зобов'язання продавця перед покупцем по поставці товару і виникає нове грошове зобов'язання.
Тобто, виходячи з аналізу положень статті 693 ЦК України умовою її застосування є неналежне виконання продавцем свого зобов'язання зі своєчасного передання товару покупцю. А у разі настання такої умови покупець має право діяти альтернативно: або вимагати передання оплаченого товару від продавця, або вимагати повернення суми попередньої оплати. Тобто, волевиявлення щодо обрання одного з варіантів вимоги покупця має бути вчинено ним в активній однозначній формі такої поведінки, причому доведеної до продавця.
Оскільки законом не визначено форму пред'явлення такої вимоги покупця, останній може здійснити своє право будь-яким шляхом: як шляхом звернення до боржника з претензією, листом, телеграмою тощо, так і шляхом пред'явлення через суд вимоги у визначеній законом процесуальній формі - формі позову.
Аналогічна правова позиція викладена у постанові Великої Палати Верховного Суду від 22.09.2020 року по справі №918/631/19.
Відповідно до ч. 2 ст. 530 ЦК України якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час, крім випадків, установлених законом про банки і банківську діяльність. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.
Аналіз матеріалів справи свідчить, що відповідач не дотримався встановлених договором поставки №148/08-ІФ від 15.08.2024 умов щодо передачі товару позивачеві в обумовленій кількості, відтак у нього виник обов'язок повернути суму грошових коштів, сплачених позивачем в якості попередньої оплати за товар, який не переданий відповідачем.
Ураховуючи отримання відповідачем вимоги про повернення суми попередньої оплати в розмірі 62 107,80 грн 05.03.2025, відповідач мав виконати таке грошове зобов'язання відповідно до приписів частини 2 ст. 530 ЦК України не пізніше 12.03.2025.
Однак, відповідач попередню оплату за неотриманий товар в загальній сумі 62107,80 грн за договором №148/08-ІФ від 15.08.2024 позивачеві не повернув.
Приписами ст. ст. 76, 77 ГПК України визначено, що належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.
Згідно із ст. ст. 78, 79 ГПК України, достовірними є докази, створені (отримані) за відсутності впливу, спрямованого на формування хибного уявлення про обставини справи, які мають значення для справи. Наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування.
Статтею 86 ГПК України передбачено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.
Матеріалами справи підтверджується перерахування позивачем попередньої оплати на користь відповідача в загальній сумі 76235,00 грн.
Відповідач заявлені позовні вимоги належними та допустимими доказами не спростував, доказів своєчасної поставки товару (дизпалива та бензину марки А-95) на суму отриманої передоплати або повернення суми попередньої оплати за непоставлений товар в розмірі 62107,80 грн суду не надав.
Ураховуючи вище встановлені обставини, приписи ст.ст. 74, 76, 77-79, 86 ГПК України, суд дійшов висновку, що позовні вимоги про стягнення з відповідача 62107,80 грн внесеної відповідачеві попередньої оплати за договором№148/08-ІФ від 15.08.2024, є обґрунтованими, підтверджуються наявними в матеріалах справи доказами та підлягають задоволенню.
Щодо розподілу судових витрат.
Згідно з п. 12 ч. 3 ст. 2 ГПК України до основних засад (принципів) господарського судочинства, віднесено, зокрема, відшкодування судових витрат сторони, на користь якої ухвалене судове рішення.
За результатами вирішення спору судові витрати щодо судового збору у справі покладаються на відповідача відповідно до ст. 129 ГПК України.
Позивачем у позові наведений попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, в тому числі витрат на професійну правничу допомогу - 40000,00 грн. У прохальній частині позову просив стягнути з відповідача понесені позивачем витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 20000,00 грн. На підтвердження цих витрат до позовної заяви додано копії: договору про надання правничої допомоги №5.03.25 від 25.03.2025, розрахунку суми гонорару за правничу допомогу, надану в межах договору від 25.03.2025 №5.03.2025 про надання правничої допомоги, рахунку №1 від 25.03.2025 на суму 20000,00 грн, платіжної інструкції №2565 від 27.03.2025 на суму 20000,00 грн.
Позивач повідомив суду, що між адвокатським бюро та позивачем буде підписаний відповідний акт до договору від 25.03.2025 №5.03.25, інші докази на підтвердження розміру понесених судових витрат у зв'язку з розглядом даного позову у відповідності до положень ч. 8 ст. 129 ГПК України будуть подані до суду не пізніше, ніж протягом п'яти днів після ухвалення рішення у справі.
Так, відповідно до ч. 8 ст. 129 ГПК України розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв'язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п'яти днів після ухвалення рішення суду, за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву.
Враховуючи в кладені вимоги ГПК України, висновок Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду, викладений у п. 4.2.4. постанови від 06.10.2020 у справі №922/376/20, що оскільки в процедурі спрощеного провадження стадія судових дебатів відсутня, то вимога ч. 8 ст. 129 ГПК України про подання доказів щодо розміру понесених судових витрат до закінчення судових дебатів - не може розповсюджуватися на сторін у справі, яка розглядається у спрощеному провадженні. Водночас в даному випадку до правовідносин сторін підлягає застосуванню інша вимога ч. 8 ст. 129 ГПК України про подання доказів щодо розміру понесених судових витрат протягом п'яти днів після ухвалення рішення суду.
З огляду на вказану заяву позивача, суд не вирішує питання про розподіл витрат на професійну правничу допомогу, понесених позивачем.
Керуючись ст.ст.123, 129, 232, 233, 236-241, 326 Господарського процесуального кодексу України, суд -
Позов задовольнити повністю.
Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «ІНКАМ ФІНАНС» (69096, м. Запоріжжя, вул. Каховська, буд. 11-А, кабінет №8, ідентифікаційний код юридичної особи 40308189) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ПРІСКОМІНФО-ЮГ» (54028, м. Миколаїв, вул. 12 Поздовжня, буд. 82/5, ідентифікаційний код юридичної особи 20863045) заборгованість у розмірі 62107,80 грн (шістдесят дві тисячі сто сім гривень 80коп.) та судовий збір у розмірі 2422,40 грн (дві тисячі чотириста двадцять дві гривні 40 коп.).
Після набрання рішенням законної сили видати наказ.
Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 241 ГПК України, рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення може бути оскаржено шляхом подання апеляційної скарги безпосередньо до Центрального апеляційного господарського суду протягом двадцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Повне судове рішення складено згідно з вимогами ст. 238 ГПК України та підписано - 16.06.2025.
Рішення розміщується в Єдиному державному реєстрі судових рішень за вебадресою у мережі Інтернет за посиланням: http://reyestr.court.gov.ua.
Суддя О.А. Федько