24.03.2025 року м.Дніпро Справа № 904/7413/21 (904/1949/24)
Центральний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого судді: Іванова О.Г. (доповідач),
суддів: Верхогляд Т.А., Паруснікова Ю.Б.,
при секретарі судового засідання: Логвиненко І.Г.
представники учасників провадження:
від скаржника: Лященко С.С. (в залі суду);
інші не з'явились;
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 24.07.2024 (суддя Суховаров А.В.) у справі № 904/7413/21(904/1949/24)
за позовом ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 )
до Акціонерного товариства "Укрсиббанк" (04070, м.Київ, вул.Андріївська, 2/12, ідентифікаційний номер юридичної особи 09807750)
про стягнення основної грошової винагороди
в межах справи №904/7413/21
за заявою ОСОБА_2 ( АДРЕСА_2 ; реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_2 ) про визнання неплатоспроможним,
ОСОБА_1 (далі - Позивач) звернувся до Господарського суду Дніпропетровської області з позовом до Акціонерного товариства "Укрсиббанк" (далі - Відповідач), за змістом якого просить суд стягнути заборгованість з виплати основної грошової винагороди керуючого реструктуризацією боргів з кредитора АТ “Укрсиббанк» пропорційно його кредиторським вимогам до ОСОБА_2 у справі №904/7413/21 в розмірі 219 332, 20 грн. на користь арбітражного керуючого Лященка Сергія Сергійовича.
В обґрунтування заявлених вимог, позивач зазначає про недоотримання ним основної грошової винагороди під час виконання повноважень керуючого реструктуризацією боргів ОСОБА_2 у справі №904/7413/21, у зв'язку з чим позивач просить суд стягнути з кредитора, внаслідок дій якого відбувся тривалий розгляд справи - АТ “Укрсиббанк», пропорційно його кредиторським вимогам до ОСОБА_2 у справі №904/7413/21, суму основної грошової винагороди у розмірі 189 922,90 грн., а також 29 354, 49 грн. інфляційних та 9 766,26 грн. 3% річних, нарахованих позивачем у відповідності до приписів ст. 625 ЦК України.
Рішенням Господарського суду Дніпропетровської області від 24.07.2024 у задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 до Акціонерного товариства "Укрсиббанк" про стягнення основної грошової винагороди відмовлено.
Не погодившись із зазначеним рішенням, до Центрального апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою звернувся ОСОБА_1 , в якій просить скасувати рішення суду та прийняти нове, яким задовольнити позов.
При цьому заявник апеляційної скарги посилається на те, що ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 04.04.2023 затверджено звіт арбітражного керуючого Лященко Сергія Сергійовича про нарахування основної грошової винагороди арбітражного керуючого за час виконання повноважень керуючого реструктуризацією у справі №904/7413/21 про неплатоспроможність боржника - фізичної особи ОСОБА_2 за період з 13.12.2021 по 07.03.2023 у розмірі 189 922,90 грн.
У даному випадку, Звіт про нарахування та виплату грошової винагороди за період з 13.12.2021 по 07.03.2023 у розмірі 189 922,90 грн вже затверджений судом, та саме за цей період і в цьому ж розмірі заявлені позовні вимоги.
В порушення статі 30 КУзПБ, суд першої інстанції знову розглядав Звіт про нарахування та виплату грошової винагороди за період з 13.12.2021 по 07.03.2023 та зробив висновок про те, що Звіт не погоджений при новому розгляді справи Кредитором (відповідачем).
Зауважує, що рішенням в формі ухвали від 04.04.2023 по справі № 904/7413/21 затверджено Звіт про нарахування та виплату винагороди за період з 13.12.2021 по 07.03.2023 у розмірі 189 922,90 грн, а тому повнота дій, вірність нарахування винагороди за вказаний період вже встановлено судом, і ці факти вже доведені і не підлягали встановленню при вирішення питання про стягнення заборгованості з винагороди.
При розгляді позовної заяви вирішенню підлягало тільки питання щодо визначення особи, яка затягувала справу. Можливість покладення на кредиторів передбаченої законом грошової винагороди арбітражного керуючого у зв'язку із належним здійсненням ним повноважень керуючого реструктуризацією, керуючого реалізацією, у разі якщо провадження у справі про неплатоспроможність фізичної особи триває після закінчення авансованих заявником коштів, повинна стимулювати кредиторів боржника здійснювати належний контроль за діяльністю арбітражного керуючого, приймати активну участь у такому провадженні та ухилятися від зловживання своїми правами і нехтування обов'язками, що, зокрема, може мати наслідком недопущення безпідставного затягування розгляду справи.
З огляду на викладене, відмінність боржників, яка виражається у різному статусі юридичних та фізичних осіб, і застосування до них різних процедур передбачених Кодексом України з процедур банкрутства, жодним чином не може нівелювати право арбітражного керуючого на отримання передбаченої законом винагороди та на відшкодування його витрат.
Відповідач, Акціонерне товариство "Укрсиббанк", у відзиві на апеляційну скаргу просив рішення господарського залишити без змін, апеляційну скаргу без задоволення. Зазначив, що особливу увагу слід звернути на тому, що провадження у справі № 904/7413/21 на сьогоднішній день закрито відповідно до ухвали Господарського суду Дніпропетровської області від 03.06.2024 за клопотанням АТ «УКРСИББАНК» у зв'язку із недобросовісною поведінкою боржника. Дана ухвала є чинною.
Отже, питання щодо стягнення основної грошової винагороди з кредиторів вже вирішено в судовому порядку і є остаточне рішення щодо відмови у стягненні з кредиторів основної грошової винагороди, витрат по справі. Дані обставини вказують на безпідставність вимог за позовом ОСОБА_1 та є окремою підставою для відмови у задоволенні позову у повному обсязі.
Відповідно до протоколу передачі судової справи раніше визначеному складу суду від 13.08.2024 для розгляду справи визначена колегія суддів у складі: головуючого судді - Іванова О.Г. (доповідач), судді - Парусніков Ю.Б., Верхогляд Т.А.
З огляду на відсутність в суді апеляційної інстанції матеріалів оскарження ухвали на час надходження скарги, ухвалою суду від 03.09.2024 здійснено запит матеріалів справи №904/7413/21(904/1949/24) із Господарського суду Дніпропетровської області та відкладено вирішення питання про рух апеляційної скарги до надходження матеріалів справи до суду апеляційної інстанції.
09.09.2024 матеріали справи №904/7413/21(904/1949/24) надійшли до суду апеляційної інстанції.
Ухвалою Центрального апеляційного господарського суду від 09.09.2024 (суддя - доповідач Іванов О.Г.) апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 24.07.2024 залишено без руху. Скаржнику наданий строк для усунення недоліків апеляційної скарги відповідно до ч. 2 ст. 174 Господарського процесуального кодексу України.
Ухвалою Центрального апеляційного господарського суду від 11.09.2024 у складі: головуючого судді - Іванова О.Г. (доповідач), суддів - Паруснікова Ю.Б., Верхогляд Т.А. відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 24.07.2024 у справі №904/7413/21(904/1949/24); розгляд справи призначено в судовому засіданні на 26.11.2024.
Розгляд справи, призначений у судовому засіданні на 26.11.2024, не відбувся, у зв'язку з перебуванням судді-члена колегії Паруснікова Ю.Б. на навчанні (підвищення кваліфікації).
Ухвалою суду від 03.12.2024 розгляд справи призначено на 24.03.2025.
24.03.2025 до суду від АТ "Укрсиббанк" надійшло клопотання про відкладення розгляду справи, у задоволенні якого відмовлено протокольною ухвалою
В судовому засіданні 24.03.2025 Центральним апеляційним господарським судом оголошено вступну та резолютивну частини постанови у даній справі.
Заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення Позивача, дослідивши матеріали справи, обговоривши доводи апеляційної скарги та заперечень проти неї, перевіривши повноту встановлених місцевим господарським судом обставин справи та правильність їх юридичної оцінки, колегія суддів Центрального апеляційного господарського суду дійшла висновку про те, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.
Відповідно до ст. 269 Господарського процесуального кодексу України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї.
Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов'язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права.
Відповідно до положень ч. 1 ст. 74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень.
Судом першої інстанції та судом апеляційної інстанції встановлені наступні неоспорені обставини справи.
ОСОБА_2 звернулась до Господарського суду Дніпропетровської області із заявою про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність фізичної особи на підставі ст. 115 Кодексу України з процедур банкрутства.
Ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 13.09.2021 відкрито провадження у справі про неплатоспроможність фізичної особи ОСОБА_2 , введено процедуру реструктуризації боргів фізичної особи ОСОБА_2 , призначено керуючим реструктуризацією боргів фізичної особи ОСОБА_2 арбітражного керуючого Лященко С.С.
Ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 08.02.2022:
- визнано ОСОБА_3 кредитором фізичної особи ОСОБА_2 на суму 10 000,00 грн (заборгованість) - 2 черга задоволення вимог кредиторів, на суму 4540,00 грн (судовий збір) - позачергове задоволення вимог кредиторів;
- визнано Акціонерне товариство "Альфа-Банк" кредитором фізичної особи ОСОБА_2 на суму 87533,84 грн. (заборгованість) - 2 черга задоволення вимог кредиторів, на суму 4540,00 грн (судовий збір) - позачергове задоволення вимог кредиторів;
- визнано Акціонерне товариство "Укрсиббанк" (далі - АТ "Укрсиббанк") кредитором фізичної особи ОСОБА_2 на суму 6 013 724,42 грн. (заборгованість) - 2 черга задоволення вимог кредиторів, 85 231,68 грн (пеня) - 3 черга задоволення вимог кредиторів, на суму 4540, 00 грн (судовий збір) - позачергове задоволення вимог кредиторів.
Постановою Господарського суду Дніпропетровської області від 07.03.2023 припинено процедуру реструктуризації боргів фізичної особи ОСОБА_2 ; припинено повноваження керуючого реструктуризацією боргів фізичної особи ОСОБА_2 арбітражного керуючого Лященко С.С.; визнано фізичну особу ОСОБА_2 банкрутом; введено щодо фізичної особи ОСОБА_2 процедуру погашення боргів; призначено керуючим реалізацією майна боржника фізичної особи ОСОБА_2 арбітражного керуючого Макаренка Володимира Анатолійовича.
Ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 04.04.2023 затверджено звіт арбітражного керуючого Лященко Сергія Сергійовича про нарахування основної грошової винагороди арбітражного керуючого за час виконання повноважень керуючого реструктуризацією у справі №904/7413/21 про неплатоспроможність боржника - фізичної особи ОСОБА_2 за період з 13.12.2021 по 07.03.2023 у розмірі 189 922,90 грн.; в решті звіт - відхилено; затверджено звіт арбітражного керуючого Лященко Сергія Сергійовича (свідоцтво №107 від 04.02.2013) про здійснення та відшкодування витрат арбітражного керуючого у справі №904/7413/21 про неплатоспроможність боржника - фізичної особи ОСОБА_2 у розмірі 4806,00 грн.; в задоволенні клопотання (вх.№2224/23 від 16.01.2023) про стягнення основної грошової винагороди, витрат по справі, з урахуванням заяви (вх.№10211/23 від 01.03.2023) про зміну клопотання (вх.№2224/23 від 16.01.2023) про стягнення основної грошової винагороди, витрат по справі відмовлено.
Постановою Центрального апеляційного господарського суду від 28.11.2023 постанову Господарського суду Дніпропетровської області від 07.03.2023 залишено без змін.
Постановою Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 15.02.2024 задоволено касаційну скаргу Акціонерного товариства "Укрсиббанк"; скасовано постанову Центрального апеляційного господарського суду від 28.11.2023 та постанову Господарського суду Дніпропетровської області від 07.03.2023 у справі №904/7413/21; справу №904/7413/21 передано на новий розгляд до Господарського суду Дніпропетровської області.
Ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 03.06.2024 задоволено клопотання Акціонерного товариства "Укрсиббанк" про закриття провадження у справі; задоволено клопотання керуючого реструктуризацією боргів - арбітражного керуючого Лященко С.С. про закриття провадження у справі; припинено процедуру реструктуризації боргів боржника - ОСОБА_2 ; припинено повноваження керуючого реструктуризацією боргів фізичної особи ОСОБА_2 арбітражного керуючого Лященко Сергія Сергійовича; припинено дію мораторію на задоволення вимог кредиторів; провадження у справі про неплатоспроможність ОСОБА_2 закрито.
Як вбачається з матеріалів справи №904/7413/21(904/1949/24), арбітражний керуючий Лященко С.С. просить стягнути з кредитора Акціонерного товариства "Укрсиббанк" основну винагороду у розмірі 189 922, 90 грн. пропорційно його кредиторським вимогам до ОСОБА_2 за період виконання ним повноважень керуючого реструктуризацією боргів ОСОБА_2 у справі №904/7413/21 з 13.12.2021 по 07.03.2023.
В обґрунтування поданої заяви, позивач зазначає про сплату на його користь основної винагороди у справі №904/7413/21 в наступному порядку та розмірі:
- за виконання повноважень в період з 13.09.2021 по 30.09.2021, за рахунок коштів авансованих боржником, Ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області по справі № 904/7413/21 від 04.10.2021 сплачено суму у розмірі 7 137,00 грн.;
- за виконання повноважень в період з 01.10.2021 по 31.10.2021, за рахунок коштів авансованих боржником, Ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області по справі № 904/7413/21 від 04.11.2021 сплачено суму у розмірі 11 895,00 грн.;
- за виконання повноважень в період 01.11.2021 по 30.11.2021, за рахунок коштів авансованих боржником, Ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області по справі № 904/7413/21 від 10.12.2022 сплачено суму у розмірі 11 895,00грн.;
- за виконання повноважень в період 01.12.2021 по 31.12.2021, за рахунок коштів авансованих боржником, Ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області по справі № 904/7413/21 від 04.01.2022 сплачено суму у розмірі 4 758,00 грн.
За викладених обставин, позивач зазначає про отримання ним за рахунок авансованих боржником грошових коштів, основної винагороди за перші три місці виконання повноважень керуючого реструктуризацією, тобто, до 13.12.2021, в той час як подальше виконання його повноважень керуючого реструктуризацією здійснювалось з порушенням ст.43 Конституції України, положеннями якої визначено, що право на своєчасну оплату не передбачає залежність від будь-яких умов для цього, як то наявність господарської діяльності та майна в боржника.
При цьому, позивач вказує, що положення ст.ст. 30, 119, 120, 123 КУзПБ суперечать положенням ст.43 Конституції України.
Разом з тим, позивач зазначає про відсутність у боржника майна, що підтверджується Описом майна боржника, ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 16.01.2024 по справі №904/7413/21, якою виключено майно зі складу ліквідаційної маси боржника, а саме:
- право власності на частку у статутному капіталі в розмірі 100% ТОВ "Прайм Сервіс" (ідентифікаційний код 35542614).
За змістом позовної заяви, позивач вказує, що у випадку, якщо вважати, що конституційне право отримувати винагороду в кожний останній день місяця залежить від продажу майна в наступній процедурі, то у цій справі, в процедурі погашення боргів це не можливо через відсутність майна, неможливо в разі виконання плану реструктуризації боргів, оскільки план, у цій справі, не може передбачати продаж майна через його відсутність.
Разом з тим, позивач вказує про відсутність перспективи отримання винагороди в разі закриття провадження у справі, проте таке право вимоги виникає кожного останнього дня місця та не може бути обмежено будь-якими умовами, а ні на час здійснення повноважень в поточній процедурі, а ні у майбутній процедурі.
Крім того, позивач вважає наявною необхідність захисту такого права і в ситуації коли процедура реструктуризації боргів тривала понад три місяці та закінчилось ухвалою про закриття провадження у справі.
Звертаючись з даним позовом до суду, позивач вказує, що тривалість розгляду справи №904/7413/21 зумовлена діями кредитора - Акціонерного товариства "Укрсиббанк", кількість голосів якого складають 95,76% від загальної кількості всіх голосів. Так, згідно тверджень позивача, АТ "Укрсиббанк", перебуваючи у статусі найбільшого кредитора боржника, впродовж строку 1 рік 9 місяців 21 день, в період якого тривала процедура реструктуризації, не прийняв будь-якого рішення щодо подальшого руху справи, у зв'язку з чим господарський суд з власної ініціативи здійснив перехід до процедури погашення боргів, про що зазначено у постанові від 07.03.2023 по справі №904/7413/21.
За викладених обставин, позивач дійшов висновку про наявність підстав для стягнення суми основної грошової винагороди у розмірі 189 922, 90 грн. з АТ "Укрсиббанк", як кредитора, що має привалюючий розмір голосів серед кредиторів боржника, та не вчинив дій щодо прийняття рішення про подальшу процедуру банкрутства боржника, що спричинило тривалий розгляд справи №904/7413/21, та, відповідно, мало наслідком виконання арбітражним керуючим Лященком С.С повноважень керуючого реструктуризацією протягом розгляду справи №904/7413/21.
Разом з тим, за змістом позовних вимог, позивачем заявлено до стягнення з відповідача суму 29 354, 49 грн. інфляційних та 9 766, 26 грн. 3% річних, нарахованих позивачем у відповідності до приписів ст. 625 ЦК України за період з 13.12.2021 по 07.03.2023.
Викладені обставини стали підставою для звернення позивача за даним позовом до суду.
На час розгляду спору відповідач не надав господарському суду доказів добровільної сплати заборгованості.
Відмовляючи в задоволенні позовних вимог, господарський суд виходив з того, що долучені до матеріалів справи звіти “Про здійснення повноважень» мають однотипний характер, участь в судових засіданнях та підготовка відповідних процесуальних документів в процесі провадження справи про неплатоспроможність не можуть вважатись діями щодо процедури реструктуризації боргів боржника, оскільки є такими, що належать до комплексу обов'язкових дій арбітражного керуючого та відносяться до процесуальних дій, що належать до виконання під час розгляду судової справи.
Враховуючи викладене, господарський суд дійшов висновку щодо відсутності доказів на підтвердження заявленої до стягнення основної грошової винагороди з 13.12.2021 по 07.03.2023 у розмірі 189 922, 90 грн., в той час як керуючим реструктуризацією до 13.12.2021 отримано за рахунок авансованих боржником грошових коштів, основну винагороду за перші три місці виконання повноважень керуючого реструктуризацією.
Колегія суддів погоджується з такими висновками суду першої інстанції з наступних мотивів.
Частиною 1 статті 2 Кодексу України з процедур банкрутства передбачено, що провадження у справах про банкрутство регулюється цим Кодексом, Господарським процесуальним кодексом України, іншими законами України.
Згідно пункту 3 частини 1 статті 12 Кодексу України з процедур банкрутства арбітражний керуючий користується усіма правами розпорядника майна, керуючого санацією, керуючого реструктуризацією, керуючого реалізацією, ліквідатора відповідно до законодавства, у тому числі має право отримувати винагороду в розмірі та порядку, передбачених цим Кодексом.
Поряд із загальним правовим статусом арбітражного керуючого закріпленим у статті 12 КУзПБ, деякі його аспекти у справах про неплатоспроможність фізичних осіб конкретизовано статтею 114 КУзПБ, а особливості механізму реалізації - у інших нормах Книги четвертої цього Кодексу.
За частиною першою статті 114 КУзПБ арбітражний керуючий у справі про неплатоспроможність фізичної особи користується всіма правами арбітражного керуючого відповідно до законодавства, у тому числі має право отримувати інформацію і документи, що містять конфіденційну інформацію та/або банківську таємницю; здійснювати огляд майна боржника
Арбітражний керуючий у справі про неплатоспроможність фізичної особи зобов'язаний організувати виявлення та складання опису майна боржника (проведення інвентаризації), визначити його вартість (пункт 1 частини другої статті 114 КУзПБ).
Керуючий реструктуризацією не пізніше ніж за 10 днів до дня попереднього засідання зобов'язаний направити суду, кредиторам та боржнику звіт про результати перевірки декларації боржника (частина третя статті 122 КУзПБ).
На результатах таких заходів, за приписами частини сьомої статті 123 та частини першої статті 124 КУзПБ, ґрунтуватиметься план реструктуризації боргів боржника, а у разі виявлення керуючим реструктуризацією та не усунення боржником неповноти/недостовірності інформації у декларації про його майновий стан - рішення про закриття провадження у справі. Тому, керуючий реструктуризацією зобов'язаний у найкоротший строк перевірити майновий стан боржника, серед іншого виконати вказівки суду чи зборів кредиторів щодо додаткової перевірки конкретних фактів приховування боржником майна чи відомостей його декларації, а також забезпечити збирання та аналіз інформації, витребуваної судом відповідно до пунктів 9 - 11 частини п'ятої статті 119 КУзПБ при відкритті провадження у справі.
Своєчасне та належне виконання керуючим реструктуризацією завдань з перевірки майнового стану боржника є запорукою адекватної оцінки стану неплатоспроможності боржника та його можливостей погасити борг, відтак сприятиме досягненню компромісу при узгодженні сторонами плану реструктуризації боргів.
Відповідно до пункту 2 частини другої статті 114 КУзПБ арбітражний керуючий у справі про неплатоспроможність фізичної особи зобов'язаний брати участь у розробленні плану реструктуризації боргів боржника, забезпечити його розгляд зборами кредиторів та подання на затвердження господарському суду.
За приписами частин першої, другої статті 126 КУзПБ керуючий реструктуризацією протягом трьох днів з дня схвалення зборами кредиторів погодженого з боржником плану реструктуризації боргів подає до господарського заяву про його затвердження та сам план.
Тож, задля досягнення мети судової процедури реструктуризації боргів боржника керуючий реструктуризацією має забезпечити конструктивну взаємодію сторін щодо опрацювання плану реструктуризації боргів, сприяти у реалізації ними своїх прав та спонукати до виконання обов'язків у строки, встановлені законом чи судом.
Ключова роль арбітражного керуючого на цьому етапі справи про неплатоспроможність фізичної особи, адже саме йому належить подати суду на затвердження план реструктуризації боргів боржника, тому керуючий реструктуризацією зобов'язаний забезпечити розроблення такого плану відповідно до вимог статті 124 КУзПБ та, з урахуванням економічно обґрунтованих пропозицій сторін, а також у встановлені строки, подати його на схвалення зборам кредиторів та для затвердження - суду.
Відповідно до частини 1 статті 30 Кодексу України з процедур банкрутства арбітражний керуючий виконує повноваження за грошову винагороду. Грошова винагорода арбітражного керуючого складається з основної та додаткової грошових винагород.
Відповідно до статті 30 Кодексу України з процедур банкрутства розмір основної винагороди за виконання ним повноважень керуючого реструктуризацією становить п'ять розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб за кожен місяць виконання арбітражним керуючим повноважень керуючого реструктуризацією.
Право вимоги основної грошової винагороди виникає в арбітражного керуючого в останній день кожного календарного місяця виконання ним повноважень.
Сплата основної винагороди арбітражного керуючого за виконання ним повноважень розпорядника майна, ліквідатора, керуючого санацією, керуючого реструктуризацією, керуючого реалізацією здійснюється за рахунок коштів, авансованих заявником (кредитором або боржником) на депозитний рахунок господарського суду, який розглядає справу, до моменту подання заяви про відкриття провадження у справі.
У разі якщо процедура триває після закінчення авансованих заявником коштів, основна винагорода арбітражного керуючого сплачується за рахунок коштів, одержаних боржником - юридичною особою у результаті господарської діяльності, або коштів, одержаних від продажу майна боржника, яке не перебуває в заставі.
Відповідно до абзацу 1 частини 5 статті 30 Кодексу України з процедур банкрутства кредитори можуть створювати фонд для авансування грошової винагороди та відшкодування витрат арбітражного керуючого. Порядок формування фонду та порядок використання його коштів визначаються рішенням комітету кредиторів та затверджуються ухвалою господарського суду.
Частиною 6 статті 30 Кодексу України з процедур банкрутства також передбачено, що арбітражний керуючий не менше одного разу на два місяці звітує про нарахування та виплату грошової винагороди арбітражного керуючого, здійснення та відшкодування його витрат на засіданнях зборів кредиторів (у процедурі банкрутства фізичної особи) чи комітету кредиторів (у процедурі банкрутства юридичної особи), а в частині витрат, що стосуються заставного майна, - перед забезпеченим кредитором.
Звіт арбітражного керуючого про нарахування і виплату грошової винагороди, здійснення та відшкодування витрат має бути схвалений зборами кредиторів (у процедурі банкрутства фізичної особи) чи комітетом кредиторів (у процедурі банкрутства юридичної особи), а в частині витрат, що стосуються заставного майна, - забезпеченим кредитором.
Звіт про нарахування та виплату грошової винагороди, здійснення та відшкодування витрат за підсумками процедур розпорядження майном, санації, ліквідації, реструктуризації заборгованості, погашення боргів подається арбітражним керуючим до господарського суду за п'ять днів до закінчення відповідної процедури, розглядається судом та затверджується ухвалою, що може бути оскаржена у встановленому порядку.
Відповідно до приписів ч.1 ст.115 та ч.3 ст.116 Кодексу України з процедур банкрутства провадження у справі про неплатоспроможність боржника - фізичної особи або фізичної особи-підприємця може бути відкрито лише за заявою боржника. При цьому обов'язковою умовою є те, що до заяви про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність додаються докази авансування боржником на депозитний рахунок суду винагороди керуючому реструктуризацією за три місяці виконання повноважень.
Тобто, на етапі реструктуризації боргів законодавець поклав саме на боржника весь тягар оплати послуг арбітражного керуючого.
Після переходу до наступної стадії - погашення боргів, в Кодексі України з процедури банкрутства не визначено, що у разі закінчення внесених заявником/боржником авансованих коштів або відсутності коштів та майна у боржника, суд може стягнути з кредиторів кошти для сплати арбітражному керуючому винагороди та/або відшкодування понесених ним витрат.
Так, згідно з частиною першою статті 30 Кодексу України з процедур банкрутства арбітражний керуючий виконує повноваження за грошову винагороду. Сплата основної винагороди арбітражного керуючого за виконання ним повноважень розпорядника майна, ліквідатора, керуючого санацією, керуючого реструктуризацією, керуючого реалізацією здійснюється за рахунок коштів, авансованих заявником (кредитором або боржником) на депозитний рахунок господарського суду, який розглядає справу, до моменту подання заяви про відкриття провадження у справі (абз.6 частини другої ст. 30 КУзПБ).
Слід наголосити на тому, що Кодекс України з процедур банкрутства містить застереження щодо боржника, який ініціює своє банкрутство, а саме: звертаючись до господарського суду з заявою про неплатоспроможність фізичної особи заявник зобов'язаний мати достатньо майна для покриття витрат, пов'язаних з провадженням у справі (ч.5 ст.34 та ст.113 КУзПБ).
Отже, нормами Кодексу України з процедур банкрутства передбачено додаткову вимогу щодо заяви боржника, у разі ініціювання ним провадження у справі про власне банкрутство (неплатоспроможність) - обов'язкову наявність у такого заявника майна, достатнього для покриття судових витрат, пов'язаних із здійсненням провадження у справі про неплатоспроможність фізичної особи. У визначенні таких витрат слід враховувати, зокрема, оплату винагороди арбітражному керуючому у мінімальному розмірі не менш ніж за 120 днів в процедурі реструктуризації боргів божника, процедурі погашення боргів боржника, відшкодування судового збору, сплаченого кредиторами за подачу грошових вимог, згідно переліку кредиторів, який визнає боржник та їх правової допомоги, тощо.
Слід зауважити, що законодавець звільнив фізичну особу лише від обов'язку сплати судового збору за подання заяви про неплатоспроможність, проте інших пільг щодо оплати судових витрат, пов'язаних з розглядом справи, Кодекс України з процедур банкрутства не містить.
На відміну від інституту про неплатоспроможність фізичної особи інститут про банкрутство юридичної особи має свої особливості.
Так, абзацом 7 частини другої статті 30 Кодекс України з процедур банкрутства передбачено, що у разі якщо процедура триває після закінчення авансових заявником коштів, основна винагорода арбітражного керуючого сплачується за рахунок коштів, одержаних боржником-юридичною особою у результаті господарської діяльності, або коштів, одержаних від продажу майна боржника, яке не перебуває в заставі.
Частиною п'ятою статті 30 Кодекс України з процедур банкрутства передбачено, що кредитори можуть створювати фонд для авансування грошової винагороди та відшкодування витрат арбітражного керуючого. Порядок формування фонду та порядок використання його коштів визначається рішенням комітету кредиторів та затверджується ухвалою господарського суду.
Тобто, Кодекс України з процедур банкрутства розширює можливості, за рахунок чого може бути оплачено послуги арбітражного керуючого у справах про банкрутство юридичної особи, які ініційовані кредиторами.
Крім того, активи боржника-юридичної особи можуть збільшуватися за рахунок майнових прав, які виникають у зв'язку з визнанням угод недійсними в порядку ст.42 Кодекс України з процедур банкрутства та зобов'язаннями осіб, які відповідають за зобов'язаннями боржника відповідно до закону або установчих документів боржника, які входять до ліквідаційної маси (ст.213 ГК України), також, за наслідком застосування субсидіарної відповідальності третіх осіб, засновників, керівників боржника, та інших осіб, за доведення боржника до банкрутства або з вини цих осіб (ч.2 ст.65 Кодекс України з процедур банкрутства).
Важливою відмінністю двох інститутів є і те, що у справах про банкрутство юридична особа ліквідується, проте, за фізичною особою зберігається ряд обов'язків та остання не втрачає право на працю та інші можливості для набуття статків.
Слід зауважити, що наявність у заявника майна, достатнього для покриття судових витрат, пов'язаних із здійсненням провадження у справі про неплатоспроможність є гарантією законних очікувань кредиторів і арбітражного керуючого на відшкодування витрат пов'язаних з розглядом справи про неплатоспроможність.
Отже, законодавець передбачив обов'язок для боржника мати достатньо майна на погашення судових витрат у справі у разі ініціювання свого банкрутства (неплатоспроможності), оскільки після реструктуризації боргів заявник отримує пільги, які передбачені в інституті про неплатоспроможність. Тому, перекладання тягаря оплати послуг арбітражного керуючого на кредиторів, які звернулися в справу про банкрутство в надії отримати частину своїх коштів, є зловживанням своїми правами в розумінні ст.13 ЦК України та ст.ст.42, 43 ГПК України.
Слід підкреслити, що перекладання обов'язку по оплаті грошової винагороди арбітражного керуючого на кредиторів ставить в край невигідне становище останніх, оскільки після списання боргу на них ще і буде покладено додатковий тягар оплати судових витрат, які можуть перевищувати сам борг фізичної особи, що нівелює весь принцип інституту про неплатоспроможність фізичної особи.
Завданням господарського судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів, пов'язаних із здійсненням господарської діяльності, та розгляд інших справ, віднесених до юрисдикції господарського суду, з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав і законних інтересів фізичних та юридичних осіб, держави (ст. 2 Господарського процесуального кодексу України).
Поняття справедливості містить у собі вимогу відповідності між правами та обов'язками, а також повинна проявлятися у балансі інтересів кредитора та боржника.
Між тим, лише сам факт призначення арбітражного керуючого керуючим реструктуризацією боргів не свідчить про здійснення ним повноважень, визначених Кодексом України з процедур банкрутства, а також про якісне виконання покладених на нього обов'язків, за здійснення яких встановлена грошова винагорода.
Таким чином, колегія суддів зауважує на тому, що при визначенні розміру оплати послуг арбітражного керуючого (в даному випадку керуючим реструктуризацією) під час здійснення ним процедури реструктуризації боргів боржника у справі про неплатоспроможність фізичної особи, господарський суд має досліджувати не тільки період здійснення арбітражним керуючим процедури, а й те, які фактичні дії вчинялись арбітражним керуючим протягом процедури з дня його призначення керуючим реструктуризацією та чи дійсно такі дії потребують на їх вчинення саме стільки часу, оскільки оплаті підлягає виключно фактично виконана робота (її обсяг), а не період часу, протягом якого тривала означена процедура.
Аналогічної правової позиції дотримується Верховний Суд в постанові від 15.05.2018 у справі №29/5005/486/2012.
16.01.2023 до господарського суду від керуючого реструктуризацією Лященко С.С. надійшли, зокрема, наступні документи:
- звіт керуючого реструктуризацією про нарахування та виплату основної винагороди;
- звіт керуючого реструктуризацією про здійснення та відшкодування витрат;
- клопотання про стягнення основної грошової винагороди та витрат по справі.
Як вже зазначалося, ухвалою Господарського суду м. Дніпропетровська від 04.04.2023 за результатом розгляду Господарським судом Дніпропетровської області звіту арбітражного керуючого Лященко Сергія Сергійовича про нарахування основної грошової винагороди арбітражного керуючого за час виконання повноважень керуючого реструктуризацією у справі №904/7413/21, клопотання керуючого реструктуризацією боргів Лященко С.С. (вх.№2224/23 від 16.01.2023) про стягнення основної грошової винагороди, витрат по справі, з урахуванням заяви (вх.№10211/23 від 01.03.2023) про зміну клопотання (вх.№2224/23 від 16.01.2023) про стягнення основної грошової винагороди, витрат по справі, ухвалою суду від 04.04.2023 затверджено звіт арбітражного керуючого Лященко Сергія Сергійовича про нарахування основної грошової винагороди арбітражного керуючого за час виконання повноважень керуючого реструктуризацією у справі №904/7413/21 про неплатоспроможність боржника - фізичної особи ОСОБА_2 за період з 13.12.2021 по 07.03.2023 у розмірі 189 922,90 грн.; в решті звіту відхилено; затверджено звіт арбітражного керуючого Лященко Сергія Сергійовича про здійснення та відшкодування арбітражного керуючого у справі №904/7413/21 про неплатоспроможність боржника - фізичної особи ОСОБА_2 у розмірі 4806,00 грн.; в задоволенні клопотання (вх.№2224/23 від 16.01.2023) про стягнення основної грошової винагороди, витрат по справі, з урахуванням заяви (вх.№10211/23 від 01.03.2023) про зміну клопотання (вх.№2224/23 від 16.01.2023) про стягнення основної грошової винагороди, витрат по справі відмовлено.
Під час нового розгляду справи №904/7413/21 АТ “Укрсиббанк» не погоджено звіт арбітражного керуючого Лященко Сергія Сергійовича про нарахування основної грошової винагороди арбітражного керуючого та звіт про здійснення та відшкодування витрат, з посиланням на відсутність в діях керуючого реструктуризацією повноти заходів, що підлягають вчиненню керуючим реструктуризацією боргів.
До позовних матеріалів справи №904/7413/21(904/1949/24) долучено звіт керуючого реструктуризацією про нарахування та виплату основної винагороди (вих.№23-ЗВ від 23.02.2023), за змістом якого керуючим реструктуризацією розраховано розмір основної грошової винагороди з 13.12.2021 по 07.03.2023 у розмірі 189 922, 90 грн., а також 3% річних у розмірі 2 632, 09 грн. та інфляційних у розмірі 18 071, 68 грн.
У постанові Великої Палати Верховного Суду від 19.04.2023 у справі № 5002-17/1718-2011 наведені наступні правові висновки:
« 7.11. Отже, якщо процедура банкрутства триває після закінчення коштів, авансованих заявником відповідно до абзацу шостого частини другої статті 30 КУзПБ, або таке авансування не здійснювалося через інше правове регулювання на час ініціювання процедури банкрутства, фонду для авансування грошової винагороди та відшкодування витрат арбітражного керуючого кредиторами не створено, а коштів, одержаних у результаті господарської діяльності боржника або від продажу його майна, яке не перебуває в заставі, недостатньо для оплати послуг арбітражного керуючого та його витрат, подаючи на затвердження звіт про нарахування та виплату грошової винагороди, здійснення та відшкодування витрат арбітражного керуючого за підсумками ліквідаційної процедури, ліквідатор не може бути позбавлений права звернутися до суду із заявою про стягнення з кредиторів банкрута коштів на оплату його грошової винагороди за період виконання повноважень та відшкодування його витрат у справі. Беручи до уваги принцип пропорційності задоволення вимог кредиторів, суд покладає витрати на оплату послуг ліквідатора та його витрати на кредиторів у справі про банкрутство пропорційно до розміру визнаних кредиторських вимог за наявності на те правових підстав (близький за змістом висновок викладено у численних постановах Верховного Суду: від 15 липня 2020 року у справі № Б14/040-07/15-08, від 03 березня 2020 року у справі № 916/3600/15, від 26 лютого 2020 року у справі № 11/Б-921/1448/2013, від 14 серпня 2019 року у справі № 5/80-10, від 09 липня 2019 року у справі № 15/55/2011/5003, від 18 квітня 2019 року у справі № 5010/1864/2011-Б-13/56, від 16 квітня 2019 року у справі № 914/2458/16, від 13 лютого 2019 року у справі № 910/22696/15, від 30 січня 2019 року у справі № 910/32824/15, від 01 серпня 2018 року у справі № 912/1783/16, від 19 квітня 2018 року у справі № 265/2б-02/14/13-08, від 21 березня 2018 року у справі № 3/67-Б).
7.12. Така практика покладення судом на кредиторів витрат за оплату послуг арбітражного керуючого (ліквідатора) у справах про банкрутство залишається єдиним можливим засобом дотримання принципу оплатності послуг арбітражного керуючого відповідно до приписів статті 43 Конституції України та статті 30 КУзПБ у випадках, якщо кредитори не утворюють за власною ініціативою фонду оплати послуг ліквідатора та відсутні кошти боржника від реалізації його активів, а провадження у справі про банкрутство має бути завершеним.».
Отже, Велика Палата наголосила, що:
- практика покладення судом на кредиторів витрат за оплату послуг арбітражного керуючого (ліквідатора) залишається єдиним можливим засобом дотримання принципу оплатності послуг арбітражного керуючого;
- ліквідатор не може бути позбавлений права звернутися до суду із заявою про стягнення з кредиторів банкрута коштів на оплату його грошової винагороди,
однак, з відповідною заявою мін має звернутися у межах справи про банкрутство.
В той же час, колегія суддів звертає увагу на той факт, що питання (вимога) щодо стягнення винагороди арбітражного керуючого вже розглядалася у межах справи про неплатоспроможність фізичної особи ОСОБА_2 .
Згідно з ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 04.04.2023 у справі 904/7413/21 в задоволенні клопотання арбітражного керуючого Лященка С.С. про стягнення основної грошової винагороди, витрат по справі - відмовлено.
В результаті апеляційного оскарження даної ухвали з боку арбітражного керуючого, Центральним апеляційним господарським судом 28.11.2023 апеляційну скаргу арбітражного керуючого Лященка Сергія Сергійовича - залишено без задоволення; ухвалу Господарського суду Дніпропетровської області від 04.04.2023 у справі № 904/7413/21 - залишено без змін.
Провадження у справі № 904/7413/21 на сьогоднішній день закрито, відповідно до ухвали Господарського суду Дніпропетровської області від 03.06.2024 за клопотанням АТ «УКРСИББАНК» у зв'язку із недобросовісною поведінкою боржника.
З огляду на що, ухвала від 04.04.2023 у справі 904/7413/21 є чинною.
Отже, питання щодо стягнення основної грошової винагороди з кредиторів вже вирішено в судовому порядку і є остаточне рішення щодо відмови у стягненні з кредиторів основної грошової винагороди, витрат по справі.
Дані обставини вказують на безпідставність вимог за позовом ОСОБА_1 та є окремою самостійною та достатньою підставою для відмови у задоволенні позову у повному обсязі.
З огляду на що, господарський суд правомірно відмовив у задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 до Акціонерного товариства "Укрсиббанк" про стягнення основної грошової винагороди.
Відповідно до пункту 1 частини першої статті 275 та статті 276 Господарського процесуального кодексу України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
З огляду на вищенаведене, суд першої інстанції при вирішенні даної справи правильно застосував норми матеріального та процесуального права, що регулюють спірні правовідносини сторін, прийняв законне та обґрунтоване рішення, доводи апеляційної скарги не знайшли свого підтвердження під час перегляду рішення в апеляційному порядку, тому у відповідності до ст. 276 ГПК України в задоволенні скарги слід відмовити, а оскаржуване судове рішення слід залишити без змін.
Зважаючи на відмову у задоволенні апеляційної скарги, судові витрати, понесені у зв'язку із апеляційним оскарженням, згідно статті 129 Господарського процесуального кодексу України, покладаються на заявника у скарзі і відшкодуванню не підлягають.
Керуючись ст. ст. 269, 275, 276, 282-284 ГПК України, суд,
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 24.07.2024 у справі №904/7413/21(904/1949/24) - залишити без задоволення.
Рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 24.07.2024 у справі №904/7413/21(904/1949/24) - залишити без змін.
Судові витрати ОСОБА_1 за подання апеляційної скарги на рішення суду покласти на заявника апеляційної скарги.
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття, порядок і строки оскарження постанови визначені ст.ст.288, 289 Господарського процесуального кодексу України, ст.9 Кодексу України з процедур банкрутства.
Повна постанова складена та підписана 16.06.2025.
Головуючий суддя О.Г. Іванов
Суддя Т.А. Верхогляд
Суддя Ю.Б. Парусніков