10 червня 2025 року м. Харків Справа № 917/1003/24
Східний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів: головуючий суддя Крестьянінов О.О., суддя Лакіза В.В., суддя Мартюхіна Н.О.,
за участі секретаря судового засідання Борсук В.Б.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Східного апеляційного господарського суду апеляційну скаргу Приватного підприємства «БВК Компанія» (вх. №811П) на ухвалу Господарського суду Полтавської області від 18.02.2025 (ухвалу постановлено суддею Білоусовим С.М. в приміщенні Господарського суду Полтавської області 18.02.2025 о 10:42 год, повна ухвала складена 21.02.2025) у справі №917/1003/24 (917/1688/24) та ухвалу Господарського суду Полтавської області від 01.04.2025 (ухвалу постановлено суддею Білоусовим С.М. в приміщенні Господарського суду Полтавської області 01.04.2025 о 10:25 год, повна ухвала складена 07.04.2025) у справі №917/1003/24
за заявою Приватного підприємства «БВК Компанія», вул. Патріотична, 56-А, кв. 38, м. Запоріжжя, Запорізька область, 69005, код ЄДРПОУ 31921048
до Селянського (фермерського) господарства «Греков», вул. Молодіжна, 46, смт Чутове, Чутівський район, Полтавська область, 38800, код ЄДРПОУ 13946032
про відкриття провадження у справі про банкрутство
Ухвалою Господарського суду Полтавської області від 18.02.2025 у справі №917/1003/24(917/1688/24) заяву кредитора Приватного підприємства «БВК Компанія» задоволено частково; визнано грошові вимоги Приватного підприємства «БВК Компанія» до боржника Селянського (фермерського) господарства «Греков» (код ЄДРПОУ 13946032) у розмірі 269767,00 грн. пені, 238953,00 грн. відсотків річних, 82801,00 грн. інфляційних та витрати по сплаті судового збору в розмірі 4844,80 грн.; в іншій частині вимоги кредитора відхилено; зобов'язано розпорядника майна Селянського (фермерського) господарства «Греков» арбітражного керуючого Бурцеву І.Ю. включити грошові вимоги Приватного підприємства «БВК Компанія» до реєстру вимог кредиторів у відповідності до вимог Кодексу України з процедур банкрутства.
Ухвалою Господарського суду Полтавської області від 01.04.2025 у справі №917/1003/24 закінчено попереднє засідання; зобов'язано розпорядника майна організувати проведення зборів кредиторів у відповідності до ст. 48 Кодексу України з процедур банкрутства, вирішити питання відносно подальшого розгляду справи та відповідні протоколи надати суду; визначено дату проведення підсумкового судового засідання у справі на 29.04.2025; ухвалено розпоряднику майна боржника надати суду звіт про свою діяльність в процедурі розпорядження майном з врахуванням вимог ст. ст. 44-49 Кодексу України з процедур банкрутства.
ПП «БВК Компанія» звернулося до Східного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить:
- частково скасувати ухвалу Господарського суду Полтавської області від 18.02.2025 по справі №917/1003/24(917/1688/24), в частині відмови у визнанні кредиторських вимог ПП «БВК Компанія» до Селянського (фермерського) господарства «Греков» (код ЄДРПОУ 13946032) у вигляді штрафу у розмірі 5500000 грн.;
- частково скасувати ухвалу Господарського суду Полтавської області від 01.04.2025 по справі №917/1003/24, в частині невизнання кредиторських вимог ПП «БВК Компанія» до Селянського (фермерського) господарства «Греков» (код ЄДРПОУ 13946032) у вигляді штрафу у розмірі 5500000 грн.;
- задовольнити заяву ПП «БВК Компанія» в частині визнання кредиторських вимог ПП «БВК Компанія» до Селянського (фермерського) господарства «Греков» (код ЄДРПОУ 13946032) у вигляді штрафу у розмірі 5500000 грн.
- стягнути з СФГ «Греков» на користь ПП «БВК Компанія» судовий збір за подання апеляційної скарги.
В обґрунтування апеляційної скарги ПП «БВК Компанія» зазначає, що у відповідності до умов пункту 21 фінансової аграрної розписки С(Ф)Г «Греков» повинно було складати і направляти на адресу отримувача фінансової аграрної розписки письмові повідомлення, і враховуючи, що С(Ф)Г «Греков» таких письмових повідомлень про збір врожаю або його перевезення не складав і на адресу власника фінансової аграрної розписки не направляв, то таких документів не існує. На думку заявника апеляційної скарги, суд першої інстанції витребував у позивача неіснуючі документи, адже саме С(Ф)Г «Греков» є джерелом і власником письмових повідомлень, і не отримавши їх, застосував це як підставу для часткового задоволення заяви, чим порушив принцип рівності сторін щодо надання доказів. ПП «БВК Компанія» зазначає, що ненадання документальних доказів до суду не позбавляє права ПП «БВК Компанія» стягувати штрафні санкції, передбачені п. 21 фінансової аграрної розписки.
Окрім того, ПП «БВК Компанія» зазначає, що єдиним запереченням, яким С(Ф)Г «Греков» намагалося спростувати обставини заяви, був факт пропуску строку стягнення штрафних санкцій у відповідності до ст. 232 ГКУ. Заперечень, що С(Ф)Г «Греков» направляло письмові повідомлення у 2023 або у 2024 році не було, що на думку заявника, вказує на те, що С(Ф)Г «Греков» не заперечувало відносно фактів відсутності таких письмових повідомлень.
09.04.2025 від ПП «БВК Компанія» надійшла заява про виправлення помилки в апеляційній скарзі по справі №917/1003/24, в якій заявник просить вважати у тексті апеляційної скарги номер справи №917/1003/24(917/2288/24), як - №917/1003/24 (917/1688/24).
Ухвалою Східного апеляційного господарського суду від 21.04.2025 відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Приватного підприємства «БВК Компанія» (вх. №811П) на ухвалу Господарського суду Полтавської області від 18.02.2025 у справі №917/1003/24 (917/1688/24) та ухвалу Господарського суду Полтавської області від 01.04.2025 у справі №917/1003/24, встановлено учасникам справи строк по 12.05.2025 для подання відзиву на апеляційну скаргу, заяв, клопотань та письмових пояснень з доказами їх надсилання іншим учасникам провадження, повідомлено учасників справи, що розгляд апеляційної скарги відбудеться 10.06.2025.
Відзивів на апеляційну скаргу, заяв, клопотань та письмових пояснень з доказами їх надсилання іншим учасникам провадження від учасників справи не надходило.
У судовому засіданні представник Приватного підприємства «БВК Компанія» підтримав вимоги апеляційної скарги та просив їх задовольнити.
Інші учасники справи у судове засідання не з'явилися.
Розглянувши апеляційну скаргу, дослідивши матеріали справи, перевіривши правильність застосування господарським судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права при прийнятті оскаржуваної ухвали з урахуванням повноважень, визначених в ст. 269 Господарського процесуального кодексу України, колегія суддів встановила таке.
Матеріали справи містять фінансову аграрну розписку між Селянським (фермерським) господарством «Греков» та Товариством з обмеженою відповідальністю «Агро Експерт» від 02.04.2021, яка видана боржником на виконання ним зобов'язань за договором про надання поворотної фінансової допомоги №150321/1 від 15.03.2021, укладеним між боржником і кредитором.
Відповідно до пунктів 2, 3 вказаної аграрної розписки визначено, що вона встановлює забезпечене заставою безумовне зобов'язання боржника сплатити кредитору грошові кошти в сумі 5000000,00 грн у строк до 15.11.2021.
Пунктом 6 фінансової аграрної розписки передбачено, зокрема. що застава забезпечує забезпечені вимоги в їх повному розмірі, незалежно від того, яким такий розмір може бути в будь-який час протягом терміну дії аграрної розписки. Не обмежуючи викладеного вище, на дату видачі агарної розписки розмір забезпечених вимог становить 5000000,00 грн, далі - оціночна вартість, що є вартістю права вимоги за аграрною розпискою на день її видачі для цілей бухгалтерського обліку.
Відповідно до п. 13 фінансової аграрної розписки встановлено, що боржник зобов'язаний письмово повідомити кредитора про свій намір розпочати збирання врожаю з земельних ділянок не пізніше ніж за три календарні дні до початку такого збирання. Зібрана боржником продукція, яка є предметом застави за аграрною розпискою, за погодженням між боржником та кредитором зберігатиметься за адресою: Полтавська область, Чутівський район, с. Щасливе, склад СФГ «Греков».
Пунктом 21 фінансової аграрної розписки сторони погодили штрафні санкції, зокрема: штраф за несанкціоноване збирання врожаю - у разі коли збирання врожаю з земельних ділянок розпочате без письмового повідомлення кредитора як це передбачено в п. 13 (збирання та зберігання врожаю), боржник в триденний строк сплачує кредитору неустойку в розмірі 10% оціночної вартості, зазначеної в пункті 6 (забезпечені вимоги) аграрної розписки; а також штраф за несанкціоноване перевезення предмету застави та/або його зберігання в непогодженому місці та/або його несанкціоноване відчуження. Так, у разі перевезення зібраної продукції, яка є предметом застави в інше місце зберігання без попередньої письмової згоди кредитора, та/або його несанкціоноване відчуження (шляхом продажу передачі на реалізацію, обміну тощо) до повного виконання зобов'язань за аграрною розпискою, боржник в триденний строк сплачує кредитору неустойку в розмірі 100% оціночної вартості, зазначеної в п. 6 (забезпечені вимоги) аграрної розписки.
01.06.2021 Товариство з обмеженою відповідальністю «Агро Експерт» відступило Товариству з обмеженою відповідальністю «Агріі Україна» вказану фінансову аграрну розписку, що було засвідчено приватним нотаріусом Куликовською Т.В. і зареєстровано в реєстрі за № 527.
Актом приймання-передачі фінансової аграрної розписки та прав кредитора за фінансовою аграрною розпискою від 01.06.2021 Товариство з обмеженою відповідальністю «Агро Експерт» передало права кредитора та оригінал фінансової аграрної розписки Товариству з обмеженою відповідальністю «Агріі Україна» на суму грошового зобов'язання, яка залишається не виконаною боржником станом на 01.06.2021 - 5000000,00 грн.
11.01.2022 приватним нотаріусом Київського МНО Куликовською Т.В. здійснено виконавчий напис на фінансовій аграрній розписці за №39 про стягнення з Селянського (фермерського) господарства «Греков» на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Агріі Україна» на підставі фінансової аграрної розписки, посвідченої 02.04.2021 приватним нотаріусом Хорольського РНО Полтавської області Березою Д.В. і зареєстрованої в реєстрі за №357, а в реєстрі агарних розписок за №6514 від 02.04.2021, якою встановлено безумовне зобов'язання боржника сплатити кредитору грошові кошти в сумі 5000000,00 грн у строк до 15.11.2021.
Як вбачається зі змісту виконавчого напису, строк за який провадиться стягнення - з 02.04.2021 по 11.01.2022, суми, що підлягають стягненню: зобов'язання за фінансовою аграрною розпискою - 5000000 (п'ять мільйонів) гривень 00 копійок, інші платежі: штраф - 500000 (п'ятсот тисяч) гривень 00 копійок, пеня за період з 16.11.2021 по 11.01.2022 включно - 137260 (сто тридцять сім тисяч двісті шістдесят) гривень 27 копійок та розмір плати за вчинення виконавчого напису нотаріусом 56373 (п'ятдесят шість тисяч триста сімдесят три) гривні 00 копійок.
05.06.2023 приватним виконавцем виконавчого округу Полтавської області Райдою О.С. відкрито виконавче провадження з виконання виконавчого напису №39, виданого приватним нотаріусом Київського МНО Куликовською Т.В. 11.01.2022.
В подальшому, 26.01.2024 Товариство з обмеженою відповідальністю «Агріі Україна» на підставі передавального напису відступило свої права кредитора по фінансовій аграрній розписці новому кредитору - Адвокатському об'єднанні «Октопус» в сумі 3093683,27 грн, що було посвідчено приватним нотаріусом Київського МНО Мазепіною В.Г. і зареєстровано в реєстрі за №248 та підтверджено актом приймання-передачі фінансової аграрної розписки від 26.01.2024 року, яким Товариство з обмеженою відповідальністю «Агріі Україна» передало права кредитора та оригінал фінансової аграрної розписки Адвокатському об'єднанню «Октопус».
04.04.2024 Адвокатське об'єднання «Октопус» на підставі передавального напису відступило свої права кредитора по фінансовій аграрній розписці Приватному підприємству «БВК Компанія» (ЄДРПОУ 31921048) в сумі 3093683,27 грн, що було посвідчено приватним нотаріусом Київського МНО Мазепіною В.Г. і зареєстровано в реєстрі за № 759.
Окремо факт передачі прав кредитора по фінансовій аграрній розписці, а також факт передачі оригіналу самої фінансової аграрної розписки від Адвокатського об'єднання «Октопус» до Приватного підприємства «БВК Компанія» зафіксовано двостороннім Актом приймання-передачі фінансової аграрної розписки від 04.04.2024, який складений у трьох оригінальних примірниках, по одному для кожної сторони, а третій примірник переданий на зберігання приватному нотаріусу Київського МНО Мазепіній В.Г.
Приватне підприємство «БВК Компанія» звернулося до Господарського суду Полтавської області з заявою про відкриття провадження у справі про банкрутство Селянського (фермерського) господарства «Греков» (код ЄДРПОУ 13946032).
Ухвалою Господарського суду Полтавської області від 10.09.2024 відкрито провадження у справі №917/1003/24 про банкрутство Селянського (фермерського) господарства «Греков» (вул. Молодіжна, 46, смт Чутове, Чутівський район, Полтавська область, 38800, код ЄДРПОУ 13946032); визнано грошові вимоги Приватного підприємства «БВК Компанія» до Селянського (фермерського) господарства «Греков» в сумі 2993683,22 грн заборгованості та 30280,00 грн судового збору; введено мораторій на задоволення вимог кредиторів Селянського (фермерського) господарства «Греков»; введено процедуру розпорядження майном боржника Селянського (фермерського) господарства «Греков» строком на сто сімдесят календарних днів; задоволено заяву арбітражного керуючого Бурцевої Ірини Юріївни від 19.06.2024 року (вх. № 8652 від 19.06.2024 року) про участь у справі; розпорядником майна Селянського (фермерського) господарства «Греков» призначено арбітражного керуючого Бурцеву Ірину Юріївну.
07.10.2024 до Господарського суду Полтавської області надійшла заява Приватного підприємства «БВК Компанія» (вх.№1764/24) з кредиторськими вимогами до боржника - Селянського (фермерського) господарства «Греков» в розмірі 6096366,00 грн, які складаються з суми штрафу у розмірі 5500000,00 грн, суми пені у розмірі 269767,00 грн, суми відсотків річних у розмірі 238953,00 грн, суми інфляційних у розмірі 82801,00 грн, суми судового збору у розмірі 4845,00 грн.
Ухвалою Господарського суду Полтавської області від 29.10.2024 у справі №917/1003/24(917/1688/24) ухвалено, зокрема, Приватному підприємству «БВК Компанія» надати суду документальні докази нарахування штрафів по пункту 21 Фінансової аграрної розписки.
Ухвалою Господарського суду Полтавської області від 12.11.2024 у справі №917/1003/24(917/1688/24) було ухвалено, зокрема, Приватному підприємству «БВК Компанія» надати суду обґрунтування щодо нарахування штрафів по пункту 21 Фінансової аграрної розписки (документальне підтвердження щодо несанкціонованого збирання урожаю, несанкціонованого перевезення предмету застави), боржнику надати відзив на заяву Приватного підприємства «БВК Компанія» з кредиторськими вимогами та контррозрахунок штрафних санкцій.
Водночас, матеріали справи не містять доказів виконання кредитором вказаних вимог ухвал суду від 29.10.2024 та 12.11.2024.
Відмовляючи ухвалою від 18.02.2025 Приватному підприємству «БВК Компанія» у вимогах щодо стягнення штрафів у розмірі 5500000,00 грн, суд першої інстанції дійшов висновку про відсутність доказів щодо несанкціонованого збирання врожаю та несанкціонованого перевезення предмету застави та/або його зберігання в непогодженому місці та його несанкціонованого відчуження.
Надаючи власну правову кваліфікацію обставинам справи, колегія суддів зазначає таке.
Статтею 1 Кодексу України з процедур банкрутства визначено, що кредитором є юридична або фізична особа, а також контролюючий орган, уповноважений відповідно до Податкового кодексу України здійснювати заходи щодо забезпечення погашення податкового боргу та недоїмки зі сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування у межах своїх повноважень, та інші державні органи, які мають вимоги щодо грошових зобов'язань до боржника, а також адміністратор за випуском облігацій, який відповідно до Закону України «Про ринки капіталу та організовані товарні ринки» діє в інтересах власників облігацій, які мають підтверджені у встановленому порядку документами вимоги щодо грошових зобов'язань до боржника; забезпечені кредитори - кредитори, вимоги яких до боржника або іншої особи забезпечені заставою майна боржника; конкурсні кредитори - кредитори за вимогами до боржника, що виникли до відкриття провадження у справі про банкрутство і виконання яких не забезпечено заставою майна боржника; поточні кредитори - кредитори за вимогами до боржника, що виникли після відкриття провадження у справі про банкрутство.
Згідно з частиною 1 статті 2 Кодексу України з процедур банкрутства провадження у справах про банкрутство регулюється цим Кодексом, Господарським процесуальним кодексом України, іншими законами України. Застосування положень Господарського процесуального кодексу України та інших законодавчих актів України здійснюється з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.
Відповідно до положень ч. 1 ст. 14 Господарського процесуального кодексу України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.
Відповідно до положень частин першої, третьої, шостої статті 45 Кодексу України з процедур банкрутства:
- конкурсні кредитори за вимогами, що виникли до дня відкриття провадження у справі про банкрутство, зобов'язані подати до господарського суду письмові заяви з вимогами до боржника, а також документи, що їх підтверджують, протягом 30 днів з дня офіційного оприлюднення оголошення про відкриття провадження у справі про банкрутство;
- до заяви в обов'язковому порядку додаються, зокрема, документи, які підтверджують грошові вимоги до боржника;
- заяви з вимогами конкурсних кредиторів або забезпечених кредиторів, подані в межах строку, визначеного частиною першою цієї статті, розглядаються господарським судом у попередньому засіданні суду. Вимоги кредиторів, заявлені після закінчення строку, встановленого для їх подання, розглядаються господарським судом у порядку черговості їх отримання у судовому засіданні, яке проводиться після попереднього засідання господарського суду. За результатами розгляду зазначених заяв господарський суд постановляє ухвалу про визнання чи відхилення (повністю або частково) вимог таких кредиторів.
У питанні порядку розгляду кредиторських вимог у справі про банкрутство та ролі й обов'язків суду на цій стадії колегія суддів враховує усталені правові висновки Верховного Суду, що полягають у такому:
- заявник сам визначає докази, які, на його думку, підтверджують заявлені вимоги; проте, обов'язок надання правового аналізу поданих кредиторських вимог, підстав виникнення грошових вимог кредиторів до боржника, їх характеру, встановлення розміру та моменту виникнення цих грошових вимог, покладений на господарський суд, який здійснює розгляд справи про банкрутство. Під час розгляду заявлених грошових вимог суд користується правами та повноваженнями, наданими йому процесуальним законом; суд самостійно розглядає кожну заявлену грошову вимогу, перевіряє її відповідність чинному законодавству та за результатами такого розгляду визнає або відхиляє частково чи повністю грошові вимоги кредитора (подібні правові позиції викладені у постановах Верховного Суду від 18.04.2018 у справі №914/1126/14, від 26.02.2019 у справі №908/710/18, від 24.10.2019 у справі №910/10542/18, від 02.06.2022 у справі №917/1384/20, від 01.12.2022 у справі №918/1154/21);
- у попередньому засіданні господарський суд зобов'язаний перевірити та надати правову оцінку усім вимогам кредиторів до боржника незалежно від факту їх визнання чи відхилення боржником. Заявлені до боржника грошові вимоги конкурсних кредиторів можуть підтверджуватися первинними документами (угодами, накладними, рахунками, актами виконаних робіт тощо), що свідчать про цивільно-правові відносини сторін та підтверджують заборгованість боржника перед кредитором, або рішенням юрисдикційного органу, до компетенції якого віднесено вирішення такого спору (постанови Верховного Суду від 05.03.2019 у справі № 910/3353/16, від 18.04.2019 у справі № 914/1126/14, від 20.06.2019 у справі № 915/535/17, від 25.06.2019 у справі № 922/116/18, від 15.10.2019 у справі №908/2189/17, від 24.10.2019 у справі № 910/10542/18, від 07.11.2019 у справі №904/9024/16, від 25.11.2021 у справі № 924/1351/20, від 01.12.2022 у справі №918/1154/21);
- на стадії звернення кредиторів з вимогами до боржника та розгляду зазначених вимог судом принципи змагальності та диспозитивності у справі про банкрутство проявляються у наданні заявником відповідних документів на підтвердження своїх кредиторських вимог та заперечень боржника та інших кредиторів проти них (постанова від 23.04.2019 у справі №910/21939/15);
- покладення обов'язку доказування обґрунтованості відповідними доказами своїх вимог до боржника саме на кредитора не позбавляє його права на власний розсуд подавати суду ті чи інші докази, що дозволяє суду застосовувати принцип диспозитивності господарського судочинства та приймати рішення про визнання чи відмову у визнанні вимог кредитора, виходячи з тієї сукупності доказів, яка надана кредитором-заявником грошових вимог. Законодавцем у справах про банкрутство обов'язок доказування обґрунтованості вимог кредитора певними доказами покладено на заявника грошових вимог, а предметом спору в даному випадку є вирішення питання про належне документальне підтвердження цих вимог кредитором-заявником. У випадку ненадання заявником-кредитором сукупності необхідних документів на обґрунтування своїх вимог, суд у справі про банкрутство відмовляє у визнанні таких вимог та включенні їх до реєстру вимог кредиторів. Надані кредитором докази мають відповідати засадам належності (стаття 76 ГПК України), допустимості (стаття 77 ГПК України), достовірності (стаття 78 ГПК України) та вірогідності (стаття 79 ГПК України). Комплексне дослідження доказів на предмет їх відповідності законодавчо встановленим вимогам є сутністю суддівського розсуду на стадії встановлення обсягу кредиторських вимог у справі про банкрутство. У випадку ненадання заявником-кредитором сукупності необхідних документів на обґрунтування своїх вимог, суд у справі про банкрутство відмовляє у визнанні таких вимог та включенні їх до реєстру вимог кредиторів (постанова від 27.08.2020 у справі № 911/2498/18, від 01.03.2023 у справі № 902/221/22);
- використання формального підходу при розгляді заяви з кредиторськими вимогами та визнання кредиторських вимог без надання правового аналізу поданій заяві з кредиторськими вимогами, підстав виникнення грошових вимог кредиторів до боржника, їх характеру, встановлення розміру та моменту виникнення цих грошових вимог створює загрозу визнання судом у справі про банкрутство фіктивної кредиторської заборгованості до боржника. Наведене порушує права кредиторів у справі про банкрутство з обґрунтованими грошовими вимогами. Для унеможливлення загрози визнання судом у справі про банкрутство фіктивної кредиторської заборгованості до боржника, суду слід розглядати заяви з кредиторськими вимогами з застосуванням засад змагальності сторін у справі про банкрутство у поєднанні з детальною перевіркою підстав виникнення грошових вимог кредиторів до боржника, їх характеру, розміру та моменту виникнення. У разі виникнення обґрунтованих сумнівів сторін у справі про банкрутство щодо обґрунтованості кредиторських вимог, на заявника кредиторських вимог покладається обов'язок підвищеного стандарту доказування задля забезпечення перевірки господарським судом підстав виникнення таких грошових вимог, їх характеру, встановлення розміру та моменту виникнення цих грошових вимог (постанова від 07.08.2019 у справі № 922/1014/18).
Розглядаючи кредиторські вимоги, суд має належним чином дослідити сукупність поданих заявником доказів (договори, накладні, акти, судові рішення, якими вирішено відповідний спір тощо), перевірити їх, надати оцінку наявним у них невідповідностям (за їх наявності), та аргументам, запереченням щодо цих вимог з урахуванням чого з'ясувати чи є відповідні докази підставою для виникнення у боржника грошового зобов'язання (див. висновок, викладений у постановах Верховного Суду від 10.02.2020 у справі № 909/146/19, від 27.02.2020 у справі № 918/99/19, від 29.03.2021 у справі № 913/479/18, постанова Верховного Суду у складі суддів палати для розгляду справ про банкрутство Касаційного господарського суду від 15.03.2023 у справі № 904/10560/17).
Обов'язок надання правового аналізу поданих кредиторських вимог, підстав виникнення грошових вимог кредиторів до боржника, їх характеру, встановлення розміру та моменту виникнення цих грошових вимог, як вже було зазначено, покладений на господарський суд, який здійснює розгляд справи про банкрутство.
Колегія суддів зазначає, що відповідно до частини першої статті 11 Цивільного кодексу України цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки.
Підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.
Відносини, що виникають під час оформлення, видачі, обігу, виконання аграрних розписок регулюються Законом України «Про аграрні розписки».
Відповідно до визначення термінів, що містяться у статті 1 Закону України «Про аграрні розписки», аграрна розписка - товаророзпорядчий документ, що фіксує безумовне зобов'язання боржника, яке забезпечується заставою, здійснити поставку сільськогосподарської продукції або сплатити грошові кошти на визначених у ньому умовах;
боржник за аграрною розпискою - особа, яка видає аграрну розписку для оформлення свого зобов'язання здійснити поставку сільськогосподарської продукції або сплатити грошові кошти на визначених в аграрній розписці умовах; кредитор за аграрною розпискою - фізична чи юридична особа, яка надає грошові кошти, послуги, поставляє товари, виконує роботи як зустрічне зобов'язання за договором, за яким боржник за аграрною розпискою видає їй аграрну розписку, наділяючи правом вимагати від нього належного виконання зобов'язань, а також фізична чи юридична особа, яка отримала права кредитора за аграрною розпискою від іншого кредитора за аграрною розпискою у спосіб, не заборонений законом.
Відповідно до частини першої статті 2 Закону України «Про аграрні розписки» аграрні розписки використовуються в операціях з сільськогосподарською продукцією.
Згідно зі статтею 5 Закону України «Про аграрні розписки» фінансова аграрна розписка - це аграрна розписка, що встановлює безумовне зобов'язання боржника сплатити грошову суму, розмір якої визначається за погодженою боржником і кредитором формулою з урахуванням цін на сільськогосподарську продукцію у визначеній кількості та якості.
Відповідно до пунктів 4, 6 частини першої статті 6 Закону України «Про аграрні розписки» фінансова аграрна розписка має містити такі обов'язкові реквізити, зокрема, предмет - безумовне зобов'язання сплатити грошові кошти, визначення формули розрахунку розміру грошового зобов'язання боржника, кількості та родових ознак сільськогосподарської продукції, що є невід'ємною частиною такої формули; опис предмета застави, у тому числі інформація щодо кадастрового номера, місця розташування, правовстановлюючих документів на земельні ділянки, на яких вирощується заставлений майбутній врожай сільськогосподарської продукції є обов'язковим реквізитом фінансової розписки.
Частиною першою ст. 7 Закону України «Про аграрні розписки» встановлено, що аграрна розписка встановлює забезпечення виконання зобов'язань боржника за аграрною розпискою заставою його майбутнього врожаю. Предметом такої застави може бути виключно майбутній врожай сільськогосподарської продукції.
Тож, аграрна розписка є специфічним видом правочину, який має спеціальне законодавче врегулювання, товаророзпорядчим документом, що встановлює безумовне зобов'язання боржника сплатити грошову суму, забезпечене заставою майбутнього врожаю. Аграрна розписка може містити, крім іншого, відповідальність за її невиконання та інші положення, що не суперечать законодавству. Аграрна розписка виконується незалежно від виконання договору поставки (чи іншого), на підставі якого у кредитора виникає зустрічне зобов'язання, вона може бути відступлена іншому кредитору (постанови Верховного Суду від 11.07.2024 у справі №902/171/23, від 27.01.2022 у справі №924/233/21).
Приватне підприємство «БВК Компанія», обґрунтовуючи подану ним заяву про визнання кредиторських вимог, посилається на невиконання боржником своїх зобов'язань за фінансовою аграрною розпискою від 22.04.2021, посвідченою приватним нотаріусом Березою Д.В., яка зареєстрована за реєстровим № 357 та в Реєстрі аграрних розписок за №6514, умовами якої, зокрема, передбачено стягнення штрафних санкцій.
Колегія суддів звертає увагу, що заявник апеляційної скарги оскаржує судові рішення лише в частині відхилення його грошових вимог щодо стягнення штрафів за несанкціоноване збирання врожаю та за несанкціоноване перевезення предмету застави та/або його зберігання в непогодженому місці та його несанкціоноване відчуження у загальній сумі 5500000,00 грн на підставі пункту 21 фінансової аграрної розписки від 22.04.2021.
Водночас, як встановлено апеляційним господарським судом до заяви про визнання кредиторських вимог заявником було надано фінансову аграрну розписку від 02.04.2021.
У судовому засіданні 10.06.2025 представник Приватного підприємства «БВК Компанія» повідомив суд апеляційної інстанції про те, що ним в заяві було помилково зазначено невірну дату фінансової розписки (22.04.2021 замість 02.04.2021), та просить вважати правильною дату її укладення - 02.04.2021.
Суд апеляційної інстанції, враховуючи зазначені пояснення учасника справи, а також наявність в матеріалах справи доказів існування лише однієї фінансової аграрної розписки від 02.04.2021, приймає їх до уваги та приходить до висновку, що кредитором було допущено описку при зазначенні дати фінансової аграрної розписки (22.04.2021 замість 02.04.2021), як підстави виникнення відповідних зобов'язань.
Колегія суддів зазначає, що факт порушення конкретного зобов'язання, яке передбачене фінансовою аграрною розпискою між сторонами, як підстава для нарахування штрафних санкцій підлягає доказуванню позивачем та дослідженню судом за правилами, встановленими ГПК України. Так, у межах вимоги про стягнення штрафних санкцій доказуванню підлягають обставини невиконання чи неналежного виконання боржником своїх зобов'язань.
Відповідно до частин третьої-четвертої статті 13 ГПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом; кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов'язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.
Відповідно до ст. 73 ГПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
Згідно з частинами першою, третьою статті 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.
Обов'язок з доказування слід розуміти як закріплену в процесуальному та матеріальному законодавстві міру належної поведінки особи, що бере участь у судовому процесі, із збирання та надання доказів для підтвердження свого суб'єктивного права, що має за мету усунення невизначеності, яка виникає в правовідносинах у разі неможливості достовірно з'ясувати обставини, які мають значення для справи.
Колегія суддів зазначає, що зміст пункту 21 фінансової аграрної розписки свідчить, що для застосування штрафу за несанкціоноване збирання врожаю в розмірі 10% оціночної вартості, зазначеної в пункті 6 (забезпечені вимоги) аграрної розписки, необхідним є доведення обставин не тільки відсутності письмового повідомлення боржником кредитора, а й самого факту несанкціонованого збирання боржником врожаю.
Окрім того, для застосування штрафу в розмірі 100% оціночної вартості, зазначеної в п. 6 (забезпечені вимоги) аграрної розписки за несанкціоноване перевезення предмету застави та/або його зберігання в непогодженому місці та/або його несанкціоноване відчуження необхідним є доведення обставин не тільки відсутності попередньої письмової згоди кредитора, а й самого факту перевезення зібраної продукції, яка є предметом застави в інше місце зберігання, відчуження (шляхом продажу передачі на реалізацію, обміну тощо).
Так, предметом застави відповідно до умов пункту 5 фінансової аграрної розписки є майбутній врожай кукурудзи 2021 року з земельних ділянок, розташованих у межах Чутівського району Полтавської області, що знаходяться в оренді у боржника на підставі договорів оренди, згідно з реєстром, наведеним у Додатку №2.
Приватне підприємство «БВК Компанія» у додаткових поясненнях (вх. №15682 від 20.11.2024) вважає, що в заставі по ФАР знаходиться не тільки врожай 2021 року, але і всі наступні врожаї, вирощені на земельних ділянках, вказаних у ФАР. Тому, всі штрафні санкції які передбачає ФАР стосуються не тільки врожаю 2021 року, але врожаїв за 2022, 2023 і 2024 рік. А тому, на його думку, враховуючи, що боржник не повідомив кредитора про збирання врожаю у 2022, 2023 і 2024 році, у відповідності до 13 ФАР, кредитор має право вимоги до боржника, за несанкціоноване збирання врожаю у розмірі 500000 грн.
Водночас, суд апеляційної інстанції звертає увагу, що відповідно до пункту 19 фінансової агарної розписки наступна застава майбутнього врожаю, що виступає забезпеченням за аграрною розпискою, та/або наступна застава будь-якого іншого майбутнього врожаю з земельних ділянок до повного виконання боржником своїх зобов'язань перед кредитором за агарною розпискою, не допускається.
Проте, колегія суддів зазначає, що положення вказаного пункту не дають підстав для розширеного тлумачення предмету застави, і включення до нього наступних врожаїв кукурудзи, зокрема, 2022, 2023 та 2024 років.
Водночас, всупереч положенням пункту 21 фінансової аграрної розписки кредитором не доведено ні обставин несанкціонованого збирання боржником врожаю, ні обставин перевезення зібраної продукції, яка є предметом застави в інше місце зберігання, відчуження (шляхом продажу передачі на реалізацію, обміну тощо).
За таких обставин, суд апеляційної інстанції погоджується з висновком суду першої інстанції про відсутність підстав для стягнення з боржника штрафів за несанкціоноване збирання ним врожаю, та несанкціоноване перевезення предмету застави, та/або його зберігання в непогодженому місці, та/або його несанкціоноване відчуження.
Відповідно до ст. 86 Господарського процесуального кодексу України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).
На підставі викладеного, враховуючи, що суд першої інстанції ухвалив рішення з дотриманням норм матеріального та процесуального права, колегія суддів дійшла висновку про залишення апеляційної скарги Приватного підприємства «БВК Компанія» без задоволення, а ухвали Господарського суду Полтавської області від 18.02.2025 у справі №917/1003/24 (917/1688/24) та ухвали Господарського суду Полтавської області від 01.04.2025 у справі №917/1003/24 - без змін.
З урахуванням приписів статті 129 ГПК України, витрати зі сплати судового збору за подання апеляційної скарги покладаються на заявника апеляційної скарги.
Керуючись статтями 129, 269, 270, 275, 276, 281-284 Господарського процесуального кодексу України,
Апеляційну скаргу Приватного підприємства «БВК Компанія» залишити без задоволення.
Ухвалу Господарського суду Полтавської області від 18.02.2025 у справі №917/1003/24 (917/1688/24) та ухвалу Господарського суду Полтавської області від 01.04.2025 у справі №917/1003/24 залишити без змін.
Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її ухвалення. Порядок і строки оскарження передбачені статтями 286-289 Господарського процесуального кодексу України.
Повна постанова складена 16.06.2025.
Головуючий суддя О.О. Крестьянінов
Суддя В.В. Лакіза
Суддя Н.О. Мартюхіна