ДАРНИЦЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.КИЄВГоромадянин Король І.О.права № 753/23506/24
провадження № 1-кп/753/1192/25
"16" червня 2025 р. Дарницький районний суд м. Києва в складі:
головуючого судді ОСОБА_1
секретаря ОСОБА_2
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Києві кримінальне провадження, відомості про яке внесено до ЄРДР за № 12024100020004634 по обвинуваченню ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Києва українця, громадянина України, зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , вдівця, офіційно не працюючого, раніше судимого 06.07.2010 року за ч.1 ст.121 КК України до 5 років позбавлення волі, 27.10.2017 року Дарницьким районним судом м. Києвав за ч.1 ст.121, ст.71 КК України до 6 років позбавлення волі,
у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого 336 КК України,
за участі сторін кримінального провадження:
прокурора ОСОБА_4
обвинуваченого ОСОБА_3
Указом Президента України від 24.02.2022 № 64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні», у зв?язку з військовою агресією Російської Федерації проти України, на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, відповідно до пункту 20 частини першої статті 106 Конституції України, Закону України «Про правовий режим воєнного стану» в Україні введено воєнний стан, та Указом від 14 березня 2022 року № 133/2022, затвердженим Законом України від 15 березня 2022 року № 2119-IX, Указом від 18 квітня 2022 року № 259/2022, затвердженим Законом України від 21 квітня 2022 року № 2212-IX, Указом від 17 травня 2022 року № 341/2022, затвердженим Законом України від 2 травня 2022 року № 2263-IX, Указом від 12 серпня 2022 року № 573/2022, затвердженим Законом України від 15 серпня 2022 року № 2500-IX, Указом від 7 листопада 2022 року № 757/2022, затвердженим Законом України від 16 листопада 2022 року № 2738-IX, Указом від 6 лютого 2023 року № 58/2023, затвердженим Законом України від 7 лютого 2023 року № 2915-1X, Указом від 1 травня 2023 року № 254/2023, затвердженим Законом України від 2 травня 2023 року № 3057-IX, та Указом від 26 липня 2023 року № 451/2023, затвердженим Законом України від 27 липня 2023 року № 3275-IX), Указом від 6 листопада 2023 року № 734/2023,затвердженим Законом України від 8 листопада 2023 року № 3429-IX) та Указом від 05.02.2024 року №49/2024, затвердженим Законом України від 06 лютого 2024 року №3564-IX, Указом від 06 травня 2024 року №271/2024 затвердженим Законом України від 08 травня 2024 року №3684-IX, продовжено строк дії воєнного стану в Україні з 05 години 30 хвилин 14 травня 2024 року строком на 90 діб.
Указом Президента України від 24.02.2022 № 65/2022 «Про загальну мобілізацію», затвердженим Законом України від 3 березня 2022 року № 2105-IX, постановлено оголосити та провести загальну мобілізацію протягом 90 діб із дня набрання чинності цим Указом, яка в подальшому неодноразово продовжувалася та останній раз продовжена 14 травня 2024 року на 90 діб згідно з Указом Президента від 08.05.2024 № 3585-IX.
Статтею 1 Закону України «Про Оборону України» визначено, що особливий період - період, що настає з моменту оголошення рішення про мобілізацію (крім цільової) або доведення його до виконавців стосовно прихованої мобілізації чи з моменту введення воєнного стану в Україні або в окремих її місцевостях та охоплює час мобілізації, воєнний час і частково відбудовний період після закінчення воєнних дій.
Статтею 65 Конституції України визначено, що захист Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України, шанування її державних символів є обов'язком громадян України. Громадяни відбувають військову службу відповідно до Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу», який здійснює правове регулювання відносин між державою і громадянами України, у зв'язку з виконанням ними конституційного обов'язку щодо захисту Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України, а також визначає загальні засади проходження в Україні військової служби.
Частиною 9, 10 ст. 1 Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу» визначено, що щодо військового обов'язку громадяни України поділяються на такі категорії:
- допризовники - особи, які підлягають приписці до призовних дільниць;
- призовники - особи, приписані до призовних дільниць;
- військовослужбовці - особи, які проходять військову службу;
- військовозобов'язані - особи, які перебувають у запасі для комплектування Збройних Сил України та інших військових формувань на особливий період, а також для виконання робіт із забезпечення оборони держави;
- резервісти - особи, які проходять службу у військовому резерві Збройних Сил України, інших військових формувань і призначені для їх комплектування у мирний час та в особливий період.
Громадяни України, які приписані до призовних дільниць або перебувають у запасі Збройних Сил України, Служби безпеки України, Служби зовнішньої розвідки України чи проходять службу у військовому резерві, зобов'язані:
- прибувати за викликом районного (об'єднаного районного), міського (районного у місті, об'єднаного міського) ІНФОРМАЦІЯ_6 (далі - відповідні районні (міські) ІНФОРМАЦІЯ_6), Центрального управління або регіонального органу Служби безпеки України, відповідного підрозділу Служби зовнішньої розвідки України для оформлення військово-облікових документів (посвідчень про приписку до призовних дільниць, військових квитків, тимчасових посвідчень військовозобов'язаних), приписки, проходження медичного огляду, направлення на підготовку з метою здобуття або вдосконалення військово-облікової спеціальності, призову на військову службу або на збори військовозобов'язаних та резервістів;
- проходити медичний огляд та лікування в лікувально-профілактичних закладах згідно з рішеннями комісії з питань приписки, призовної комісії або військово-лікарської комісії відповідного районного (міського) ІНФОРМАЦІЯ_6, закладів охорони здоров'я Служби безпеки України, а у Службі зовнішньої розвідки України - за рішенням керівників відповідних підрозділів або військово-лікарської комісії Служби зовнішньої розвідки України;
- проходити підготовку до військової служби, військову службу і виконувати військовий обов'язок у запасі;
- виконувати правила військового обліку, встановлені законодавством.
Відповідно до ч. 1 ст. 39 Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу» призов резервістів та військовозобов'язаних на військову службу під час мобілізації проводиться в порядку, визначеному цим Законом та Законом України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію».
На військову службу під час мобілізації призиваються резервісти та військовозобов'язані, які перебувають у запасі і не заброньовані в установленому порядку на період мобілізації.
Призов резервістів та військовозобов'язаних на військову службу під час мобілізації здійснюється для доукомплектування військових посад, передбачених штатами воєнного часу, у терміни, визначені мобілізаційними планами Збройних Сил України та інших військових формувань.
Стаття 22 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» покладає на громадян такі обов'язки:
- з'являтися за викликом до ІНФОРМАЦІЯ_6 (військовозобов'язані, резервісти Служби безпеки України - за викликом Центрального управління або регіонального органу Служби безпеки України, військовозобов'язані, резервісти Служби зовнішньої розвідки України - за викликом Служби зовнішньої розвідки України) для взяття на військовий облік військовозобов'язаних чи резервістів, визначення їх призначення на особливий період ( абзац другий частини першої статті 22);
- під час мобілізації з'явитися до військових частин або на збірні пункти ІНФОРМАЦІЯ_6 у строки, зазначені в отриманих ними документах (мобілізаційних розпорядженнях, повістках керівників ІНФОРМАЦІЯ_6), або у строки, визначені командирами військових частин (військовозобов'язані, резервісти Служби безпеки України - за викликом керівників органів, в яких вони перебувають на військовому обліку, військовозобов'язані, резервісти Служби зовнішньої розвідки України - за викликом керівників відповідних підрозділів Служби зовнішньої розвідки України, військовозобов'язані Оперативно-рятувальної служби цивільного захисту - за викликом керівників відповідних органів управління центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері цивільного захисту) (частина третя статті 22).
Призов громадян на військову службу під час мобілізації або залучення їх до виконання обов'язків за посадами, передбаченими штатами воєнного часу, здійснюють ІНФОРМАЦІЯ_6 за сприяння місцевих органів виконавчої влади або командири військових частин (військовозобов'язаних, резервістів Служби безпеки України - Центральне управління або регіональні органи Служби безпеки України, військовозобов'язаних, резервістів Служби зовнішньої розвідки України - відповідний підрозділ Служби зовнішньої розвідки України, військовозобов'язаних Оперативно-рятувальної служби цивільного захисту - відповідні органи управління центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері цивільного захисту) (абзац перший частини п'ятої статті 22).
Перелік зобов'язаних, які не підлягають призову на військову службу під час мобілізації визначений ст. 23 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію».
03.07.2024 року, у невизначений точний час, громадянин України ОСОБА_3 ІНФОРМАЦІЯ_1 , будучи військовозобов'язаною особою відповідно до Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу», знаходячись у приміщенні ІНФОРМАЦІЯ_2 (далі - ІНФОРМАЦІЯ_2 ) за адресою: АДРЕСА_2 , пройшов військово-лікарську комісію (далі - ВЛК) та згідно з довідкою №67/12/II ВЛК від 03.07.2024 визнаний придатним до військової служби. Підстав для відстрочки від призову, відповідно до Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу» ОСОБА_3 не мав.
У подальшому, 19.11.2024 об 13 год. 55 хв. перебуваючи у приміщенні ІНФОРМАЦІЯ_2 , що за адресою: АДРЕСА_2 , старшим офіцером відділення обліку мобілізаційної роботи вказаного ІНФОРМАЦІЯ_6 ОСОБА_5 , на виконання вимог ст. 65 Конституції України, ч. 9 ст. 1, ст. 39 Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу» та Указу Президента України від 24.02.2022 № 65/2022 «Про загальну мобілізацію», доведено зміст повістки ОСОБА_3 та повідомлено про необхідність останньому з'явитися о 07 годині 00 хвилин 20.11.2024 до ІНФОРМАЦІЯ_2 за адресою: АДРЕСА_2 , для відправки до військової частини № НОМЕР_1 у зв'язку зі призовом на військову службу під час мобілізації, на особливий період.
Надалі, громадянин України - військовозобов'яний ОСОБА_3 , 1978 року народження, який проживає за адресою: АДРЕСА_1 , під особистий підпис отримав повістку на відправку з обов'язковою явкою в указані вище дату та час.
Так, ОСОБА_3 усвідомлюючи суспільно небезпечний характер своїх дій, реалізуючи свій протиправний умисел, направлений на ухилення від призову на військову службу під час мобілізації, на особливий період, без поважних причин, не маючи права на відстрочку, з метою ухилення від призову у зв'язку з оголошенням мобілізації на особливий період та призовом на військову службу по мобілізації на особливий період, свідомо не прибув 20.11.2024 о 07 годині 00 хвилин до ІНФОРМАЦІЯ_2 , який розташований за адресою: АДРЕСА_2 , для відправлення у військову частину № НОМЕР_1 .
Своїми умисними діями, ОСОБА_3 ІНФОРМАЦІЯ_1 , всупереч положень ст. 65 Конституції України, Указу Президента України від 24.02.2022 № 65/2022 «Про загальну мобілізацію» та ст. 22 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» ухилився від призову на військову службу під час мобілізації на особливий період.
Будучи допитаним в судовому засіданні, обвинувачений ОСОБА_3 свою вину у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ст. 336 КК України не визнав та суду показав, що 19.11.2024 року його спіймали на вокзалі працівники ІНФОРМАЦІЯ_6, на що він сказав, що його тільки звільнили з місця відбування покарання. Працівники ІНФОРМАЦІЯ_6 повідомили йому про те, що він має тільки розписатись в ІНФОРМАЦІЯ_6 та його відпустять додому, однак по прибуттю до ІНФОРМАЦІЯ_2, йому сказали пройти комісію. Наступного дня його викликали у військкомат, де він просидів цілий день, після чого всіх посадили в мікроавтобуси, провели з ними бесіду, нагодували та відправили в казарму, однак його одного чи то прапорщик, чи інша посадова особа, посадили в машину, якою вони виїхали на Бориспільську, та зазначили, що завтра він має прибути до ІНФОРМАЦІЯ_2 з речами та виписав йому повістку, яку він отримав та розписався за неї. Тобто бойову повістку виписував та вручав не ОСОБА_5 , а зовсім інша особа. Наступного дня він постійно був вдома, оскільки йому стало погано, болів живіт через надмірне вживання алкоголю. Він гадав, що за ним приїдуть або подзвонять, однак ніхто не дзвонив. На той момент не подумав про те , що мав надати довідку про причини його неприбуття до ІНФОРМАЦІЯ_2 . Крім того, повідомив, що має довідки про наявні проблеми з хребтом, про що він зазначив під час проходження ВЛК, однак там йому повідомили, що він здоровий. В подальшому він дізнався, що відносно нього заведена кримінальна справа.
Він є непридатною до проходження військової служби особою, просто на той час не було тих документів, які б це підтверджували. Він в подальшому пройшов у нормальній лікарні комісію, яка показала про те, що він непридатний. В ІНФОРМАЦІЯ_6 всі здорові, без ноги люди теж для них здорові.
Свідок ОСОБА_5 , будучи допитанм у судовому засідання, суду показав, що на момент вчинення кримінального правопорушення працював старшим офіцером мобілізаційного відділення ІНФОРМАЦІЯ_2 .
ОСОБА_6 пройшов ВЛК за результатами якої визнаний придатним для проходження ввйськової служби, підстав для відстрочки та бронювання не мав. 19.11.2024 року ОСОБА_7 була вручена бойова повістка згідно якої він зобов"язаний о 7 годину ранку 20.11.2024 року з"явитися до ІНФОРМАЦІЯ_6 на відправку для проходження військової служби, однак наступного ранку ОСОБА_7 не з'явився та не повідомив про причини неявки. Йому невідомо чи обвинувачений подавав відповідні документи щодо поважності причин його неявки.
Окрім показань обвинуваченого та свідка, вина ОСОБА_3 у вчиненні інкримінованого йому кримінального правопорушення підтверджується дослідженими у судовому засіданні доказами, а саме:
Фактичними даними, відображеними у повідомленні про кримінальне правопорушення від 20.11.2024 року (т. 1 а.п. 40), з яких вбачається, що т.в.о. начальника ІНФОРМАЦІЯ_2 підполковником ОСОБА_8 до Дарницького УП ГУНП м. Києва було скеровано повідомлення за фактом порушення ОСОБА_3 ст. 336 КК України.
Крім того, т.в.о. начальника ІНФОРМАЦІЯ_2 до Дарницького УП ГУНП м. Києва було скеровано листа (т. 1 а.п. 41-43), в якому т.в.о. начальника ІНФОРМАЦІЯ_2 підполковник ОСОБА_8 просить здійснити перевірку та розпочати досудове розслідування відносно ОСОБА_3 , оскільки станом на 20.11.2024 року документів, підтверджуючих право на відстрочку від призову на військову службу під час мобілізації до ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_3 надано не було.
Комплексом даних, відображених у довідці військово-лікарської комісії № 67/12/ІІ від 03.07.2024 року (т. 1 а.п. 44), з яких вбачається, що 03.07.2024 року проведено медичний огляд ОСОБА_3 та встановлено, що останній до військової служби - придатний.
Даними, відображеними у повістці на відправку (т. 1 а.п. 45) з яких вбачається, що ОСОБА_3 , 20.11.2024 року на 07 год. 00 хв. мав прибути за адресою: АДРЕСА_2 до ІНФОРМАЦІЯ_2 для подальшої відправки для проходження військової служби у команду № НОМЕР_1 .
Фактичними даними, відображеними у листі начальника ІНФОРМАЦІЯ_2 полковника ОСОБА_10 вих.№ 36747 від 27.11.2024 року (т. 1 а.п. 50), з яких вбачається, що 19.11.2024 року згідно журналу запису відвідувачів, ОСОБА_3 о 13 год 40 хв до ІНФОРМАЦІЯ_2 прибув самостійно.
Відповідно до ст. 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» суди застосовують Європейську конвенцію з прав людини та основоположних свобод і практику Європейського суду з прав людини як джерело права.
У своїх рішеннях «Ірландія проти Сполученого Королівства» від 18.01.1978 року, «Коробов проти України» від 21.10.2011 року Європейський суд з прав людини повторює, що при оцінці доказів суд, як правило, застосовує критерій доведення «поза розумним сумнівом», така доведеність може випливати із співіснування достатньо переконливих, чітких і узгоджених між собою висновків.
Оцінюючи зібрані докази в їх сукупності, суд приходить до висновку про те, що винність обвинуваченого ОСОБА_3 «поза розумним сумнівом» знайшла своє повне підтвердження в ході судового розгляду кримінального провадження.
Дії обвинуваченого ОСОБА_3 суд кваліфікує за ст. 336 КК України, як ухилення від призову на військову службу під час мобілізації, на особливий період.
Обставин, що пом'якшують покарання обвинуваченому згідно ст. 66 КК України не встановлено.
Обставини, що обтяжують покарання обвинуваченому згідно ст. 67 КК України не встановлено.
Аналізуючи показання обвинуваченого ОСОБА_3 , надані в судовому засіданні суд констатує, що останній своєї вини у вчиненні інкримінованого йому кримінального правопорушення не визнає, однак підтверджує факт вчинення ним кримінального правопорушення передбаченого ст. 336 КК України та обізнаність із його наслідками.
Згідно з ч. 2 ст. 65 КК України особі, яка вчинила кримінальне правопорушення, має бути призначене покарання, необхідне й достатнє для її виправлення та попередження нових кримінальних правопорушень.
При призначенні виду та міри покарання обвинуваченому ОСОБА_3 , суд враховує ступінь тяжкості вчиненого ним кримінального правопорушення, особу обвинуваченого, який раніше судимий, вчинив умисний злочин, свою вину у вчиненні кримінального правопорушення, яке йому інкриміновано, не визнав, не перебуває на обліку у лікарів нарколога та психіатра, посередньо характеризується за місцем проживання, не працює та приходить до висновку, що покарання ОСОБА_3 слід призначити у виді позбавлення волі, однак у мінімальни межах санкції ст. 336 КК України, і саме таке покарання буде необхідним та достатнім для виправлення обвинуваченого та для запобігання вчиненню ним нових кримінальних правопорушень у майбутньому.
Враховуючи цінність суспільних відносин, на які вчинено посягання, беручи до уваги те, що злочин, який вчинено ОСОБА_3 , є умисним, свою вину у його вчиненні останній не визнав навіть після дослідження у судовому засіданні чіткіх, безспірних та категорчних доказів на підтвердження його вини, не покаявся та не зробив відповідних висновків, підстав для застосування положень ст.ст. 69,75,76 КК України суд не вбачає.
Процесуальні витрати відсутні.
Цивільний позов не заявлявся.
Речові докази відсутні.
Підсумовуючи вищенаведене, керуючись ст.ст. 65,66,67 КК України, ст.ст. 342-380 КПК України,
ОСОБА_3 визнати винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ст. 336 КК України та призначити йому покарання у виді 3 років позбавлення волі.
Початок строку відбування покарання ОСОБА_3 відраховувати з моменту його фактичного затримання в порядку виконання вироку.
До набрання вироком законної сили застосувати до ОСОБА_3 запобіжний захід у виді домашнього арешту, заборонивши йому залишати місце проживання за адресою: АДРЕСА_1 у період із 23.00 год. до 05.00 год. наступної доби.
Вирок може бути оскаржений в апеляційному порядку до Київського апеляційного суду шляхом подачі апеляції через Дарницький районний суд м. Києва протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після прийняття рішення судом апеляційної інстанції.
Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку. Обвинуваченому та прокурору копія вироку вручається негайно після його проголошення.
Учаснику судового провадження, який не був присутнім в судовому засіданні, копія судового рішення надсилається не пізніше наступного дня після ухвалення.
Суддя: