Справа № 703/1764/25
1-кп/703/366/25
16 червня 2025 року Смілянський міськрайонний суд Черкаської області в складі:
головуючого-судді ОСОБА_1 ,
з участю секретаря: ОСОБА_2 ,
прокурора ОСОБА_3 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Сміла кримінальне провадження № 12025250350000156 від 14 березня 2025 року про обвинувачення ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженки с.Макіївка Смілянського району Черкаської області, проживаючою за адресою: АДРЕСА_1 , (зареєстрована: АДРЕСА_2 ), українки, громадянки України, з повною загальною середньою освітою, одруженої, має на утриманні неповнолітню дитину, непрацюючої, несудимої,
за ч. 4 ст. 185 КК України,
ОСОБА_4 достовірно знаючи, що на всій території України діє правовий режим воєнного стану, введений в Україні на підставі Указу Президента України від 24.02.2022 №64/2022, який неодноразово продовжений, у тому числі Указом Президента України від 15.01.2025 № 26/2025 з 08.02.2025 строком на 90 діб, 12.10.2024, перебуваючи за місцем свого проживання в буд. АДРЕСА_1 , здійснивши на прохання ОСОБА_5 через мобільний додаток «Приват 24», який встановлений на мобільному телефоні останньої, оплату комунальних послуг, вирішила заволодіти грошовими коштами ОСОБА_5 . Використовуючи необізнаність ОСОБА_5 , умисно, з корисливих мотивів, таємно, знаючи, що потерпіла не усвідомлює характер її дій, маючи доступ до вищевказаного додатку «Приват 24» о 17.34 год, здійснила переказ грошових коштів з банківської карти НОМЕР_1 , яка належить ОСОБА_5 , в сумі 300 грн, за що було знято комісію в розмірі 5 грн, на свою власну картку відкриту в АТ «Райффайзен Банк» НОМЕР_2 , після чого, цього ж дня о 17.37 год., здійснила переказ грошових коштів з банківської карти НОМЕР_3 , яка належить ОСОБА_5 , в сумі 10 000 грн, за що було знято комісію в розмірі 50 грн, на свою власну картку відкриту в АТ «Райффайзен Банк» НОМЕР_2 . У подальшому вищевказані кошти витратила на власні потреби, чим завдала потерпілій матеріальної шкоди у сумі 10355 грн.
Вона ж, повторно, 11.12.2024 перебуваючи за місцем свого проживання в буд. АДРЕСА_1 , здійснивши на прохання ОСОБА_5 через мобільний додаток «Приват 24», який встановлений на мобільному телефоні останньої, оплату комунальних послуг, вирішила заволодіти грошовими коштами ОСОБА_5 . Використовуючи необізнаність ОСОБА_5 , умисно, з корисливих мотивів, таємно, знаючи, що потерпіла не усвідомлює характер її дій, маючи доступ до вищевказаного додатку «Приват 24», цього ж дня о 17 год. 58 хв. перерахувала грошові кошти з кредитної картки НОМЕР_4 , яка належить потерпілій ОСОБА_5 , на її універсальну картку НОМЕР_5 , а надалі на картку відкриту АТ «Райффайзен Банк» НОМЕР_6 , яка належить ОСОБА_6 , в сумі 28 500 гривень, за що було знято комісію в розмірі 142 грн. У подальшому маючи доступ до карти сина - ОСОБА_7 та не ставлячи останнього до відому, вищевказані кошти витратила на власні потреби, чим заподіяла ОСОБА_5 матеріальної шкоди на суму 28 642 грн.
У судовому засіданні обвинувачена ОСОБА_4 винуватою себе визнала повністю і пояснила, що з ОСОБА_8 вона знайома, оскільки раніше проживали по сусідству. Обставини, викладені у обвинувальному акті, дійсно мали місце. Здійснюючи на прохання потерпілої комунальні платежі через мобільний додаток «Приват 24», вона, шляхом перерахування на свою банківську картку, викрадала 12 жовтня та 11 грудня 2024 року кошти ОСОБА_5 . Всього викрала 38 997 грн. На зараз відшкодувала потерпілій 5000 грн. У вчиненому кається.
Відповідно до ч. 3 ст.349 КПК України суд, з'ясувавши що учасники судового провадження не оспорюють обставин пред'явленого обвинувачення, правильно розуміють їх зміст, та переконавшись в добровільності їх позиції, за відсутності заперечень учасників судового провадження, визнав недоцільним дослідження тих доказів стосовно обставин справи, що підтверджують вину обвинуваченого, обмежившись допитом обвинуваченого та дослідженням письмових доказів, які характеризують його особу. При цьому судом роз'яснено, що у такому випадку сторони будуть позбавлені права оспорювати ці фактичні обставини в апеляційному порядку.
Дії ОСОБА_4 суд кваліфікує за ч.4 ст. 185 КК України, оскільки вона таємно викрала чуже майно повторно, в умовах воєнного стану.
Призначаючи покарання обвинуваченій, суд ураховує ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, яке, відповідно до ст. 12 КК України, є тяжким, обставини вчинення кримінального правопорушення, а саме те, що кримінальне правопорушення не потягло за собою тяжких наслідків, відношення обвинуваченої до скоєного, особу ОСОБА_4 , яка раніше до кримінальної відповідальності не притягувалася, за місцем проживання характеризується позитивно, ураховує, як відсутність обставин, що обтяжують покарання обвинуваченого, так і обставину що пом'якшує покарання - наявність на утриманні неповнолітньої дитини, приходить до висновку, що її виправлення можливе без обмеження чи позбавлення волі.
Ураховуючи визначені в ст. 65 КК України загальні засади призначення покарання, які є гарантією обрання ОСОБА_4 необхідного і доцільного заходу примусу, який грунтується на засадах законності, гуманізму, індивідуалізації та сприяло б справедливому балансу між правами та свободами особи та захистом інтересів держави і суспільства, суд, виходячи з принципу співмірності, що такий захід примусу за своїм видом та розміром має бути адекватним (відповідним) характеру вчинених дій, уважає за можливе призначити ОСОБА_4 покарання у виді позбавлення волі із звільненням від відбування покарання з випробуванням, застосувавши вимоги ст. 75 КК України, та покладенням на неї обов'язків, передбачені п.п.1,2 ч.1та п. 2 ч.3 ст.76 КК України.
Суд також ураховує досудову доповідь працівника Черкаського РВ №3 філії ДУ «Центр пробації» в Черкаській області, відповідно до якої виправлення ОСОБА_4 можливе без позбавлення чи обмеження волі.
Саме таке покарання, на думку суду, буде справедливим, необхідним і достатнім для виправлення обвинуваченої та запобігання вчинення нею нових кримінальних правоопорушень.
Судові витрати відсутні.
Речові докази у справі відсутні.
На підставі викладеного, керуючись ст. 368, 369-371, 373, 374 КПК України, суд, -
ОСОБА_4 визнати винуватою у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 185 КК України і призначити їй покарання 5 років позбавлення волі.
На підставі ст. 75 КК України, звільнити ОСОБА_4 від відбування покарання з випробуванням, якщо вона протягом 2-річного іспитового строку не вчинить нового кримінального правопорушення та виконає покладені на неї судом обов'язки.
Згідно з п.п.1, 2, ч.1 та п.2 ч.3 ст.76 КК України, зобов'язати ОСОБА_4 :
1)періодично з'являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації;
2)повідомляти цей орган про зміну місця проживання та роботи;
3)не виїжджати за межі України без погодження з уповноваженим органом з питань пробації.
На вирок можуть бути подані апеляції до Черкаського апеляційного суду через міськрайсуд протягом 30 днів з моменту його проголошення.
Головуючий: ОСОБА_1