Справа № 366/1335/25
Провадження №3/366/1034/25
16.06.2025 с-ще Іванків
Суддя Іванківського районного суду Київської області Слободян Н.П., розглянувши справу про адміністративне правопорушення, яка надійшла від ІНФОРМАЦІЯ_1 імені « ІНФОРМАЦІЯ_2 » Державної прикордонної служби України про притягнення до адміністративної відповідальності
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , українця, громадянина України, не працює, проживає за адресою: АДРЕСА_1 ,
за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 204-1 КУпАП,
І. Суть правопорушення, визнана суддею доведеною
ОСОБА_1 , 29.04.2025 о 07 год. 00 хв. був виявлений прикордонним нарядом «ПП» в районі південно-західної околиці виселеного села Редьки (1 км до державного кордону), який рухався в бік державного кордону та мав намір незаконно перетнути його поза встановленими пунктами пропуску, без проходження прикордонно-митного контролю, тобто вчинив спробу незаконно перетнути державний кордон в рб, чим порушив вимоги ст. 9 Закону України «Про державний кордон України» та вчинив адміністративне правопорушення, відповідальність за яке передбачена ч. 1 ст. 204-1 КУпАП.
ІІ. Позиції учасників справи
ОСОБА_1 у судове засідання не з'явився. Про дату, час і місце судового засідання повідомлений вчасно та належним чином, причин неявки не повідомив, клопотань про відкладення розгляду справи від нього не надходило.
Як вбачається з матеріалів справи, судова повістка про виклик до суду 05.06.2025 повернулась з відміткою «Одержувач відсутній за вказаною адресою».
З огляду на викладені обставини, суддя приходить до таких висновків.
У відповідності до положень ст. 256 КУпАП в протоколі про адміністративне правопорушення, крім іншого, зазначаються контактні відомості про особу, відносно якої він складається. Таке зазначення є необхідним для того, щоб орган, уповноважений розглядати справу про адміністративне правопорушення міг здійснити виклик особи для її участі при розгляді справи в порядку, визначеному ст. 277-2 КУпАП, тобто забезпечити можливість реалізації особою своїх прав. З положень цієї ж статті також випливає, що особа має право знайомитись з протоколом про адміністративне правопорушення, подавати пояснення і зауваження щодо його змісту, а також отримати його копію, в якій, крім іншого, зазначається компетентний орган, який в подальшому здійснюватиме розгляд справи по суті.
Тому, ознайомлення зі змістом протоколу про адміністративне правопорушення є правом особи, а надання його для ознайомлення - обов'язком посадової особи, яка його складає.
Реалізація згаданого права та обов'язку є передумовою для подальшої реалізації особою, яка притягається до адміністративної відповідальності своїх прав при розгляді справи компетентним органом, у тому числі бути присутньою при розгляді справи, бути вислуханою, подати клопотання, ознайомитись з матеріалами справи тощо.
Таким чином, зазначення у протоколі про адміністративне правопорушення адреси місця проживання особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, на яку судом направлена судова повістка про виклик і яка повернулась з відміткою «адресат відсутній за вказаною адресою», а також відсутність зауважень щодо змісту протоколу від такої особи свідчить про згоду зі змістом протоколу (у тому числі про контактні дані) та про обраний спосіб реалізації особою своїх прав, у тому числі права проінформувати своє місце перебування та бути проінформованою про розгляд справи, отримувати кореспонденція, пов'язану з розглядом справи та знати результати її розгляду.
Як вбачається з протоколу про адміністративне правопорушення, ОСОБА_1 поставив у ньому свій підпис за отримання примірника, тому не міг не знати про зазначене у ньому його місце проживання.
За таких обставин в сукупності, суддя приходить до висновку, що ОСОБА_1 не був позбавлений можливості цікавитись, на якому етапі розгляду перебуває справа відносно нього, а також результатами такого розгляду.
Поняття «повинен був дізнатися» необхідно розуміти як неможливість незнання, високу вірогідність, можливість дізнатися про порушення своїх прав. Зокрема, особа має можливість дізнатися про порушення своїх прав, якщо їй відомо про обставини прийняття рішення чи вчинення дій і у неї відсутні перешкоди для того, щоб дізнатися про те, яке рішення прийняте або які дії вчинені (постанова Верховного Суду від 21.02.2020 у справі № 340/1019/19).
Обґрунтовуючи висновки про обов'язок сторони належним чином використовувати процесуальні права, у пункті 35 рішення Європейського суду з прав людини «Юніон Аліментаріа Сандерс С.А. проти Іспанії» визначено, що заявник зобов'язаний демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, що стосуються безпосередньо нього, утримуватися від використання прийомів, пов'язаних зі зволіканням у розгляді справи, а також максимально використовувати всі засоби внутрішнього законодавства для прискорення процедури слухання ("Union Alimentaria Sanders S.A. v. Spain" № 11681/85).
Також, у справі «Каракуця проти України» у своєму рішенні ЄСПЛ зазначив, що заявники повинні проявляти належну зацікавленість у розгляді їхньої справи.
Європейський суд з прав людини у своїх рішеннях наголошує, що кожна сторона, яка задіяна в ході судового розгляду, зобов'язана з розумним інтервалом часу сама цікавитися провадженням у справі за його участю, добросовісно користуватися належними йому процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов'язки.
До аналогічних висновків прийшов Другий апеляційний адміністративний суд у своїй постанові від 06.06.2023 у справі № 953/375/23.
Крім цього, відповідно до ч. 2 ст. 268 КУпАП участь особи при розгляді справи про адміністративне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 204-1 КУпАП не є обов'язковою.
З огляду на викладене, неприбуття у судове засідання для розгляду справи ОСОБА_1 не є перешкодою для розгляду справи.
ІІІ. Оцінка судді
Відповідальність за ч. 1 ст. 204-1 КУпАП настає у разі перетинання або спроби перетинання державного кордону України будь-яким способом поза пунктами пропуску через державний кордон України або в пунктах пропуску через державний кордон України без відповідних документів або з використанням підробленого документа чи таких, що містять недостовірні відомості про особу, чи без дозволу відповідних органів влади.
Згідно з ч.ч. 1-3 ст. 9 Закону України «Про державний кордон України» перетинання державного кордону України здійснюється на шляхах сполучення через державний кордон з додержанням встановленого порядку.
Залізничне, автомобільне, морське, річкове, поромне, повітряне та пішохідне сполучення через державний кордон України здійснюється в пунктах пропуску, що встановлюються Кабінетом Міністрів України відповідно до законодавства і міжнародних договорів України, а також поза пунктами пропуску через державний кордон України у випадках, визначених законодавством.
Пункт пропуску через державний кордон України - це спеціально виділена територія на залізничних та автомобільних станціях, автомобільних і пішохідних шляхах, в аеропортах (аеродромах), морських і річкових портах, включаючи частину їх акваторії (захищена повністю або частково огороджувальними гідротехнічними спорудами чи об'єктами природного походження), з комплексом будівель, споруд і технічних засобів, на якій здійснюються прикордонний, митний контроль, інші види контролю і пропуск через державний кордон України осіб, транспортних засобів, вантажів та іншого майна. Положення про пункти пропуску через державний кордон України затверджується Кабінетом Міністрів України.
З матеріалів справи вбачається, що ОСОБА_1 виявлений поблизу межі державного кордону поза пунктом пропуску в глиб території України.
Таким чином, розглянувши справу про адміністративне правопорушення з наявними в ній доказами, оцінивши докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю, суддя приходить до висновку, що протокол про адміністративне правопорушення складений правильно, відомості, які у ньому відображені відповідають фактичним обставинам справи, правопорушення кваліфіковано вірно, а наявні в матеріалах справи докази є належними, допустимими і достатніми у своїй сукупності, та доводять, що в діях ОСОБА_1 є подія і склад адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 204-1 КУпАП а саме спроба перетину державного кордону України будь-яким способом поза пунктами пропуску через державний кордон України, яке полягало в порушенні вимог ст. 9 Закону України «Про державний кордон України».
Його вина у вчиненні адміністративного правопорушення підтверджується:
- протоколом про адміністративне правопорушення серії ЧЦП № 049005 від 29.04.2025;
- рапортом інспектора прикордонної служби від 29.04.2025;
- схемою затримання правопорушника від 29.04.2025.
Із матеріалів справи не встановлено обставин, які б виключали адміністративну відповідальність.
Суддя, у відповідності до ч. 2 ст. 33 КУпАП при накладенні стягнення враховує характер вчиненого правопорушення, особу порушника, ступінь його вини, майновий стан, обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність.
Обставин, які пом'якшують чи обтяжують відповідальність, суддею не встановлено.
З огляду на встановлені обставини справи, а також на вид і міру адміністративного стягнення, яке застосовується за вчинення адміністративного правопорушення, суддя приходить до висновку про застосування до ОСОБА_1 адміністративного стягнення у виді штрафу за санкцією ч. 2 ст. 204-1 КУпАП без конфіскації знарядь і засобів вчинення правопорушення, оскільки відомості про їх виявлення та вилучення в матеріалах справи відсутні.
Саме такий вид адміністративного стягнення на переконання судді буде достатнім та необхідним для виконання завдань КУпАП, зокрема він забезпечить запобігання вчинення правопорушником нових правопорушень, її виховання у дусі точного і неухильного додержання Конституції і законів України, поваги до прав, честі і гідності інших громадян, до правил співжиття, сумлінного виконання своїх обов'язків та відповідальності перед суспільством.
Відповідно до ст. 40-1 КУпАП судовий збір у провадженні по справі про адміністративне правопорушення у разі винесення судом (суддею) постанови про накладення адміністративного стягнення сплачується особою, на яку накладено таке стягнення.
Керуючись ст.ст. 23, 24, 33, 40-1, 130, 283-285 КУпАП, суддя
ОСОБА_1 визнати винуватим у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 204-1 КУпАП, та застосувати до нього адміністративне стягнення у виді штрафу у розмірі 200 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 3 400 грн. (три тисячі чотириста гривень).
(реквізити для оплати штрафу - отримувач: ГУК у Київ. обл./м.Київ/21081300, банк отримувача: Казначейство України(ел. адм. подат.), код ЄДРПОУ 37955989, рахунок отримувача UA488999980313030149000010001, код класифікації доходів 21081300, призначення платежу: адміністративні штрафи у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, № протоколу про адміністративне правопорушення).
Стягнути із ОСОБА_1 в дохід держави судовий збір в розмірі 605, 60 грн. (шістсот п'ять гривень 60 копійок).
реквізити для оплати - отримувач коштів: ГУК у м.Києві/м.Київ/22030106 , код отримувача (ЄДРПОУ) 37993783, банк отримувача: Казначейство України (ЕАП), рахунок отримувача: UA908999980313111256000026001, код класифікації доходів бюджету: 22030106.
У відповідності до ч. 1 ст. 307, ч.ч. 1, 2 ст. 308 КУпАП штраф має бути сплачений порушником не пізніш як через п'ятнадцять днів з дня вручення йому копії цієї постанови, а в разі її оскарження - не пізніш як через п'ятнадцять днів з дня повідомлення про залишення скарги без задоволення. Документ, що підтверджує сплату штрафу, або його копія не пізніше трьох робочих днів після закінчення зазначеного строку має бути надісланий до Іванківського районного суду Київської області.
У разі несплати правопорушником штрафу у зазначений строк, ця постанова буде направлена для примусового виконання до органу державної виконавчої служби за місцем проживання порушника, його роботи або за місцезнаходженням його майна, де з правопорушника буде стягнуто подвійний розмір штрафу та витрати на облік правопорушення, розмір яких визначається Кабінетом Міністрів України.
Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги та може бути оскаржена особами, визначеними ч. 2 ст. 294 КУпАП до Київського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги через Іванківський районний суд Київської області протягом десяти днів з дня вручення копії постанови.
Строк пред'явлення до виконання цієї постанови становить три місяці.
Суддя Н.П. Слободян