"16" червня 2025 р. Справа № 363/1987/25
16 червня 2025 року м. Вишгород
Суддя Вишгородського районного суду Київської області Лукач О.П., розглянувши матеріали, які надійшли до суду з Вишгородського РУП ГУНП в Київській області про притягнення ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянин України, адреса місця реєстрації та проживання:
АДРЕСА_1 , до адміністративної відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого частиною першою статті 173-2 КУпАП,
04.04.2025 о 18:00, ОСОБА_1 , перебуваючи за адресою проживання, вчинив домашнє насильство психологічного характеру відносно своєї матері ОСОБА_2 , а саме: ображав її нецензурною лайкою та погрожував фізичною розправою, чим завдав шкоди її психологічному здоров'ю, за що передбачена адміністративна відповідальність за частиною першою статті 173-2 КУпАП.
Зазначені обставини підтверджується матеріалами адміністративної справи, а саме: протоколом про адміністративне правопорушення від 04.04.2025 серії ВАД №709788, який був складений у присутності ОСОБА_1 та ним підписаний, без будь-яких зауважень; довідкою заступника начальника управління поліції - начальника СВ Вишгородського РУП ГУ НП в Київській області майора поліції Є.Ковбаси про відсутність даних, які б вказували на наявність кримінального правопорушення та неможливості у зв'язку з цим внесення відповідної інформації до ЄРДР; рапортом інспектора Вишгородського РУП ГУНП в Київський області про отримання повідомлення про вчинення адміністративного порушення «Домашнє насильство»; протоколом прийняття заяви про кримінальне правопорушення та іншу подію від ОСОБА_2 ; письмовими поясненнями ОСОБА_2 від 04.04.2025; письмовими поясненнями ОСОБА_3 від 04.04.2025; відмовою ОСОБА_1 від 04.04.2025 щодо надання письмових пояснень на підставі статті 63 Конституції України; копіями паспортів громадян України ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , а також свідоцтва про народження ОСОБА_1 ; заявою ОСОБА_1 від 04.04.2025 до суду, у якій зазначив, що провину у вчиненому адміністративному правопорушенні визнає у повному обсязі, просить суд обмежитися мінімальним стягненням та розглянути справу без його участі.
У судові засідання, призначені на 29.04.2025, 22.05.2025 та 16.06.2025
ОСОБА_1 , ОСОБА_2 та ОСОБА_3 не з'явилися, про день час та місце розгляду справи повідомлялися шляхом надсилання повідомлення про виклик до суду на номера мобільних телефонів, зазначений у письмових поясненнях та у заяві ОСОБА_1 від 04.04.2025 про отримання судової повістки в електронній формі за допомогою SMS-повідомлення, а також, шляхом надсилання судових повісток про їх виклик до суду на засобами поштового в'язку, а ОСОБА_1 , додатково, шляхом розміщення на сайті Вишгородського районного суду оголошення про його виклик до суду на 16.06.2025.
Крім цього, уся інформація щодо цього судового провадження міститься на сайті «Судова влада України» та ОСОБА_1 достовірно було відомо про складення щодо нього протоколу про адміністративне правопорушення, а також як убачається з протоколу, він повідомлений, що розгляд справи відбудеться у Вишгородському районному суді Київської області, станом розгляду справи не цікавилися, причини неявки суду не повідомили, з клопотаннями про відкладення розгляду справи не звертався.
Відповідно до статті 6 Конвенції про захист прав і основоположних свобод людини, ратифікованої Законом України від 17.07.1997 №475/97-ВР, гарантовано кожній фізичній або юридичній особі право на розгляд судом протягом розумного строку цивільної, кримінальної, адміністративної або господарської справи, а також справи про адміністративне правопорушення, у якій вона є стороною.
У рішенні Європейського суду з прав людини від 08.11.2005 у справі «Смірнов проти України» зазначено, що сторона яка задіяна у ході судового розгляду, зобов'язання з розумним інтервалом цікавитись провадженням у її справі, добросовісно користуватись належними їй процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов'язки.
Вирішуючи питання про можливість розгляду справи у відсутності ОСОБА_1 , суд враховує, що відповідно до статті 268 КУпАП його присутність під час розгляду справи не є обов'язковою, строк розгляду справи, встановлений частиною другою статті 277 КУпАП, вжиті судом заходи для забезпечення його участі під час розгляду справи, а також за наявності заяви про визнання провини, суд вважає за можливе розглянути справу без участі ОСОБА_1 за наявними матеріалами.
Згідно зі статтею 245 КУпАП, завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом.
Відповідно до статті 280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Згідно вимог статті 252 КУпАП України, орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.
Згідно із частиною першою статті 173-2 КУпАП вчинення домашнього насильства, тобто умисне вчинення будь-яких діянь (дій або бездіяльності) фізичного, психологічного чи економічного характеру (застосування насильства, що не спричинило тілесних ушкоджень, погрози, образи чи переслідування, позбавлення житла, їжі, одягу, іншого майна або коштів, на які потерпілий має передбачене законом право, тощо), внаслідок чого була завдана шкода фізичному або психічному здоров'ю потерпілого, - тягне за собою накладення штрафу від двадцяти до сорока неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або громадські роботи на строк від тридцяти до сорока годин, або адміністративний арешт на строк до десяти діб.
Об'єктивна сторона цього правопорушення полягає в умисному вчиненні будь-яких дій фізичного, психологічного чи економічного характеру (застосування фізичного насильства, що не завдало фізичного болю і не спричинило тілесних ушкоджень, погрози, образи чи переслідування, позбавлення житла, їжі, одягу, іншого майна або коштів, на які потерпілий має передбачене законом право, тощо), внаслідок чого могла бути чи була завдана шкода фізичному або психологічному здоров'ю потерпілого.
Відповідно до статті 1 Закону України «Про запобігання та протидію домашньому насильству», домашнє насильство - діяння (дії або бездіяльність) фізичного, сексуального, психологічного або економічного насильства, що вчиняються в сім'ї чи в межах місця проживання або між родичами, або між колишнім чи теперішнім подружжям, або між іншими особами, які спільно проживають (проживали) однією сім'єю, але не перебувають (не перебували) у родинних відносинах чи у шлюбі між собою, незалежно від того, чи проживає (проживала) особа, яка вчинила домашнє насильство, у тому самому місці, що й постраждала особа, а також погрози вчинення таких діянь.
Статтею 21 Закону України «Про запобігання та протидію домашньому насильству» передбачено, що постраждала особа має право, зокрема, на дієвий, ефективний та невідкладний захист в усіх випадках домашнього насильства, недопущення повторних випадків домашнього насильства.
Суд, вивчивши матеріали адміністративної справи, дослідивши наявні у справі докази у їх сукупності, вважає доведеним факт наявності у діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого частиною першою статті 173-2 КУпАП.
Згідно із статтею 23 КУпАП адміністративне стягнення є мірою відповідальності і застосовується з метою виховання особи, а також запобігання вчиненню нових правопорушень.
Відповідно до статті 33 КУпАП стягнення за адміністративне правопорушення накладається у межах, установлених цим Кодексом та іншими законами України.
При накладенні стягнення враховуються характер вчиненого правопорушення, особа порушника, ступінь його вини, майновий стан, обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність.
З урахуванням характеру вчиненого адміністративного правопорушення, особу правопорушника, відсутність обставин, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, суд вважає за доцільне притягнути ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності у виді штрафу, у межах визначених санкцією частини першої статті 173-2 КУпАП.
Враховуючи положення статей 283, 39-1 КУпАП, під час вирішення питання про накладення стягнення за адміністративне правопорушення суд не вважає доцільним вирішувати питання про направлення особи, яка вчинила домашнє насильство на проходження програми для таких осіб, передбаченої Законом України «Про запобігання та протидію домашньому насильству».
На підставі статті 40-1 КУпАП стягнути з ОСОБА_1 судовий збір в дохід держави у розмірі, передбаченому Законом України «Про судовий збір» - 0,2 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Керуючись статтями 1, 7, 9, 23, 33, 40-1, 173-2, 245, 251, 252, 255, 256, 276-279, 280, 283-285, 289 КУпАП, суд
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , визнати винуватим у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого частиною першою
статті 173-2 КУпАП та призначити йому адміністративне стягнення у виді штрафу у розмірі двадцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 340 (триста сорок) гривень 00 копійок.
Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , в дохід держави судовий збір у розмірі 605 (шістсот п'ять) гривень 60 копійок.
Постанова суду може бути оскаржена до Київського апеляційного суду через Вишгородський районний суд Київської області протягом десяти днів з дня її винесення.
Штраф має бути сплачений порушником не пізніш як через п'ятнадцять днів з дня вручення йому постанови про накладення штрафу, крім випадків, передбачених
статтею 300-1 цього Кодексу, а в разі оскарження такої постанови - не пізніш як через п'ятнадцять днів з дня повідомлення про залишення скарги без задоволення.
У разі несплати штрафу у добровільному порядку у встановлений строк, копія постанови буде направлена до відділу державної виконавчої служби для примусового виконання.
Згідно із статтею 308 КУпАП у порядку примусового виконання постанови, про стягнення штрафу за вчинення адміністративного правопорушення, з порушника стягується подвійний розмір штрафу, визначеного у відповідній статті цього Кодексу та витрати на облік правопорушення.
Строк пред'явлення постанови до примусового виконання - три місяці з дня її винесення.
Суддя О.П. Лукач