"16" червня 2025 р. Справа № 363/2142/25
16 червня 2025 року м. Вишгород
Суддя Вишгородського районного суду Київської області Лукач О.П., розглянувши справу про адміністративне правопорушення, яка надійшла з Вишгородського РУП ГУНП в Київській області про притягнення ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянка України, зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 , проживає за адресою: АДРЕСА_2 , до адміністративної відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого статтею 124 Кодексу України про адміністративні правопорушення,
згідно протоколу про адміністративне правопорушення серія ЕПР1 №302119, 16.04.2025 о 10:30, у м. Вишгород, проспект Шевченка, 2-Д, водій ОСОБА_1 керувала автомобілем «Джип», державний номерний знак НОМЕР_1 , на нерегульованому перехресті, повертаючи праворуч, не переконалася, що це буде безпечно, не надала дорогу транспортному засобу «Мерседес», державний номерний знак НОМЕР_2 , водій ОСОБА_2 , який рухався з правої сторони внаслідок чого сталося зіткнення, а автомобілі отримали механічні пошкодження з матеріальними збитками. Зазначено, що вказаними діями водій ОСОБА_1 порушила пункт 16.2 Правил дорожнього руху України за що передбачена адміністративна відповідальність згідно із статтею 124 КУпАП.
До протоколу про адміністративне правопорушення долучено: схему місця дорожньо-транспортної пригоди, яка сталася 16.04.2025; письмові пояснення ОСОБА_1 та ОСОБА_2 від 16.04.2025; витяг з ІПС МВС України «Армор», щодо складеного адміністративного протоколу стосовно ОСОБА_1 , яка раніше до адміністративної відповідальності не притягувалася.
Під час розгляду справи судом, ОСОБА_1 заперечувала обставини, викладені у протоколі, виклавши свої заперечення у заяві від 06.05.2025 до суду, у яких вказує, що 16.04.2025, в'їжджаючи на стоянку з вулиці Космонавта Поповича, у двір будинку 2Д, по проспекту Шевченка, їй на зустріч, по прилеглій території, рухалось вантажне авто, розуміючи, що це авто не має змоги з'їхати з її шляху, дала дорогу, здійснила маневр, а саме рух заднім ходом об'їжджаючи перешкоду праворуч (наступне на заїзд авто), даючи дорогу пішоходам на пішохідному переході, та залишила відстань між протилежним краєм проїзної частини і транспортним засобом, більше 3 м. (на що працівники поліції уваги не звернули), вантажне авто виїхало прямо на її авто. Тобто фактично в'їхало в стоячий автомобіль. Розуміючи, що це навіть не пригода, так як її авто не рухалось, вона викликала дорожній патруль та працівниками Національної поліції було складено протокол із зазначенням її провини у порушенні Правил дорожнього руху України, а саме пункту 16.2. ОСОБА_1 , вказуючи, що місце ДТП є в'їзд на прилеглу територію, не погоджуючись, що місце ДТП є перехрестям, звернулася із запитом до Вишгородського РУП ГУ НП в Київській області щодо надання роз'яснень, якою саме зоною, відповідно до правил дорожнього руху, є територія біля будинків за адресою: проспект Шевченка, будинок 2д та будинок 2г, та територія між заїздом на територію біля будинків за адресою: проспект Шевченка, будинки 2д та 2г та вулицею Космонавта Поповича. ОСОБА_1 вважає, що її звинувачують в проїзді іншого перехрестя, яке вона вже проїхала, а в схемі місця ДТП наведені невірні відомості, а саме «наявність дорожніх знаків пріоритету на дорозі, підкреслено - немає», а знак 2.1 «Дати дорогу» встановлено вже після місця зіткнення, тобто за перехрестям, це перехрестя, вона вже покинула раніше, чи знов на нього не заїхала заднім ходом. Стверджує, що її авто не рухалось, а пропускало зустрічний автомобіль при виїзді/заїзді з прилеглої прибудинкової території, а тому вважає, що водій іншого автомобіля який фактично і спричинив ДТП має нести солідарну відповідальність.
Так, з долученого до матеріалів справи листа Вишгородського РУП ГУ НП в Київські області від 24.05.2025, адресованого ОСОБА_3 на її звернення, встановлено, що територія біля будинків за адресою: проспект Шевченка, буд. №2-Д та буд. №2-Г, та територія між заїздом на територію біля вищевказаних будинків та вул. Космонавта Поповича є прилеглою територією відповідно до Розділу 1 Правил дорожнього руху України, оскільки призначена для в'їзду на територію дворів.
Інший учасник дорожньо-транспортної пригоди - ОСОБА_2 та інспектори Вишгородського РУП ГУ НП в Київській області, якими складено матеріали щодо адміністративного правопорушення, до суду не з'явилися, про день, час та місце розгляду справи повідомлені належним чином, причини неявки - не повідомили, з клопотаннями про відкладення розгляду справи не заверталися.
Таким чином, враховуючи пояснення, надані суду ОСОБА_1 , дослідивши матеріали адміністративної справи, в тому числі відповідь Вишгородського РУП ГУ НП в Київські області від 24.05.2025, надаючи правову оцінку обставинам справи, суд дійшов висновку про відсутність у діях ОСОБА_1 порушення пункту 16.2 Правил дорожнього руху України, а отже про відсутність у її діях складу адміністративного правопорушення, передбаченого статтею 124 КУпАП з таких підстав.
Згідно зі статтею 245 КУпАП, завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом.
Відповідно до статті 280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Згідно із пунктом 1.1 Правил дорожнього руху України ці Правила відповідно до Закону України «Про дорожній рух» встановлюють єдиний порядок дорожнього руху на всій території України.
Пунктом 16.2 Правил дорожнього руху України передбачено, що на регульованих і нерегульованих перехрестях водій, повертаючи праворуч або ліворуч, повинен дати дорогу пішоходам, які переходять проїзну частину, на яку він повертає, а також велосипедистам, які рухаються прямо в попутному напрямку.
Відповідно до пункту 1.9 Правил дорожнього руху України особи, які порушують ці Правила, несуть відповідальність згідно із законодавством.
Статтею 124 КУпАП передбачено, що порушення учасниками дорожнього руху правил дорожнього руху, що спричинило пошкодження транспортних засобів, вантажу, автомобільних доріг, вулиць, залізничних переїздів, дорожніх споруд чи іншого майна, тягне за собою накладення штрафу в розмірі п'ятдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або позбавлення права керування транспортними засобами на строк від шести місяців до одного року.
У випадку виникнення ДТП за участю декількох водіїв наявність чи відсутність в їх діях складу адміністративного правопорушення потребує встановлення причинного зв'язку між діянням (порушенням правил безпеки дорожнього руху) кожного з них та наслідками, що настали, тобто з'ясування ступені участі (внеску) кожного з них у спричинення наслідку.
Відповідно до положень КУпАП, обов'язковою умовою притягнення особи до адміністративної відповідальності є наявність події і складу адміністративного правопорушення. Для встановлення події правопорушення, зазначеного у статті 124 КУпАП необхідно з'ясувати чи дійсно мало місце порушення водієм правил дорожнього руху, що спричинило пошкодження транспортних засобів.
Наявність події правопорушення доводиться шляхом подання доказів.
Відповідно до статті 251 КУпАП, доказами у справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, які використовуються при нагляді за виконанням правил, що мають функції фото - і кінозйомки, відеозапису чи засобів фото - і кінозйомки, відеозапису, нормі стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, а також іншими документами.
Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото і кінозйомки, відеозапису чи засобів фото і кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
Відповідно до статті 256 КУпАП,у протоколі про адміністративне правопорушення зазначаються: дата і місце його складення, посада, прізвище, ім'я, по батькові особи, яка склала протокол; відомості про особу, яка притягається до адміністративної відповідальності (у разі її виявлення); місце, час вчинення і суть адміністративного правопорушення; нормативний акт, який передбачає відповідальність за дане правопорушення; прізвища, адреси свідків і потерпілих, якщо вони є; пояснення особи, яка притягається до адміністративної відповідальності; інші відомості, необхідні для вирішення справи. Якщо правопорушенням заподіяно матеріальну шкоду, про це також зазначається в протоколі.
Протокол про адміністративне правопорушення це офіційний документ і до нього висуваються певні вимоги.
Належне складання протоколу про адміністративне правопорушення, який в порядку статті 251 КУпАП є одним з доказів в справі про адміністративне правопорушення, та надання доказів на підтвердження викладених в протоколі відомостей, покладається на особу, яка має право складати відповідний протокол, та не може бути перекладено на суд.
Судом встановлено, що у протоколі про адміністративне правопорушення, складеного щодо ОСОБА_1 , посадовою особою викладено обставини щодо вчинення нею адміністративного правопорушення, а саме - на нерегульованому перехресті, повертаючи праворуч, не переконалася, що це буде безпечно, не надала дорогу транспортному засобу «Мерседес», державний номерний знак НОМЕР_2 , водій ОСОБА_2 , який рухався з правої сторони внаслідок чого сталося зіткнення, Водій ОСОБА_1 порушила пункт 16.2 Правил дорожнього руху України.
Водночас, з урахуванням обставин ДТП, яка мала місце 16.04.2025, та інкримінування ОСОБА_1 порушення пункту 16.2 ПДР України - керування транспортним засобом на перехресті, не відповідає дійсності, оскільки територія біля будинків за адресою: проспект Шевченка, буд. №2-Д та буд. №2-Г, та територія між заїздом на територію біля вищевказаних будинків та вул. Космонавта Поповича є прилеглою територією відповідно до Розділу 1 Правил дорожнього руху України та призначена для в'їзду на територію дворів, при цьому, матеріали справи не містять належних та достатніх доказів, у розуміння статті 251 КУпАП, винуватості ОСОБА_1 у порушенні пункту 16.2 ПДР України.
Згідно вимог статті 252 КУпАП України, орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.
Отже, під час судового розгляду встановлено, що місце події - це дворовий проїзд, прилегла територія, яка не є перехрестям у розумінні ПДР України. За відсутності чітко визначеної організації дорожнього руху та дорожніх знаків, які б позначали пріоритет руху, положення пункту 16.2 ПДР не підлягає застосуванню в даному випадку.
При цьому Європейський суд робить висновок, що суд не має права самостійно редагувати фабулу правопорушення, відображену в протоколі, або відшукувати докази на користь обвинувачення, яка, по суті, становить виклад обвинувачення у вчиненні певного правопорушення, винуватість у скоєнні якого певною особою має доводитися в суді; суд також не має права самостійно відшукувати докази винуватості особи у вчиненні правопорушення. Діючи таким чином, суд неминуче перебиратиме на себе функції обвинувача, позбавляючись статусу незалежного органу правосуддя, що є порушенням статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.
Згідно частини першої, другої статті 7 КУпАП ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв'язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності.
Відповідно до частини третьої статті 62 Конституції України обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах, одержаних незаконним шляхом, а також на припущеннях. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.
Стандарт доказування «поза розумним сумнівом» також активно використовується Європейським судом з прав людини. У справі «Ушаков проти України» (рішення від 18 червня 2015 року, заява №10705/12) ЄСПЛ зазначив, що суд, при оцінці доказів, керується критерієм доведеності «поза розумним сумнівом». Згідно з його усталеною практикою доведеність може випливати із сукупності ознак чи неспростовних презумпцій стосовно фактів, достатньо вагомих, чітких і узгоджених між собою.
Враховуючи сукупність наведених обставин, а також відсутність у матеріалах справи прямих, безспірних і безсумнівних доказів, які б беззаперечно доводили винуватість ОСОБА_1 у порушенні ПДР України та у її діях наявний склад адміністративного правопорушення, передбаченого статтею 124 КУпАП, суд дійшов висновку про закриття провадження у справі з підстав, передбачених пунктом 1 статті 247 КУпАП.
Відповідно до вимог пункту 1 статті 247 Кодексу України про адміністративні правопорушення провадження по справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю за відсутності події і складу адміністративного правопорушення.
Відповідно до статті 40-1 КУпАП, судовий збір стягується у разі винесення судом постанови про накладення адміністративного стягнення. Враховуючи, що провадження у даній справі слід закрити у зв'язку з відсутністю в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, відповідно, судовий збір стягненню не підлягає.
Керуючись статтею 62 Конституції України, статями 7, 9, 124, 245, 247, 251, 252 280, 283-285, 287 КУпАП, суд
провадження у справі відносно ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , про притягнення до адміністративної відповідальності за статтею 124 КУпАП закрити з підстав, передбачених пунктом 1 статті 247 КУпАП, у зв'язку із відсутністю складу адміністративного правопорушення.
Постанова суду може бути оскаржена до Київського апеляційного суду через Вишгородський районний суд Київської області протягом десяти днів з дня її винесення
Суддя О.П. Лукач