Справа № 947/15461/25
Провадження № 2-а/947/173/25
16.06.2025 року Київський районний суд м.Одеси у складі:
головуючого - судді Огренич І.В.
за участю секретаря - Коростій М.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ) до ІНФОРМАЦІЯ_1 ( АДРЕСА_2 ) про визнання протиправною та скасування постанови по справі про адміністративне правопорушення,-
ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом про скасування постанови по справі про адміністративне правопорушення №1389 від 01.07.2024 за ч. 3 ст.210 КпАП України про накладення на ОСОБА_1 штрафу в розмірі 1000 неоподаткованих доходів громадян, що становить 17 000 грн., посилаючись на те, що вказана постанова не відповідає вимогам ст.283 КпАП України, а саме: постанова прийнята за відсутності позивача; не викладено обставин, встановлених під час розгляду справи, які мають значення для справи. В порушення вимог ст.285 КпАП України постанова не була оголошена та вручена негайно після закінчення розгляду справи, а тому ОСОБА_1 вимушений звернутись до суду з даним позовом.
Також, ОСОБА_1 просив поновити йому процесуальні строки звернення до суду, оскільки спірна постанова оформлювалась за його відсутності, копії протоколу та вказаної постанови він не отримував, про розгляд справи про адміністративне правопорушення не повідомлявся. При цьому, про наявність оскаржуваної постанови позивач дізнався 18.04.2025, а тому, на його переконання, строк звернення до суду було пропущено з поважних причин.
Ухвалою судді Київського районного суду м. Одеси Огренич І.В. від 30.04.2025 було прийнято позовну заяву до розгляду, відкрито провадження та призначено справу до розгляду в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін (у письмовому провадженні) за наявними у справі матеріалами.
Засвідчена належним чином копія ухвали про відкриття провадження у справі від 30.04.2025 відправлена відповідачу через підсистему «Електроний суд». Відзивів на позовну заяву, заяв з процесуальних питань від відповідача до суду не надходило.
Відповідно до ст.258 КАС України суд розглядає справи за правилами спрощеного позовного провадження протягом розумного строку, але не більше шістдесяти днів із дня відкриття провадження у справі.
Вивчивши матеріали справи, суд приходить до наступного.
Судом встановлено, що відповідно до постанови начальника ІНФОРМАЦІЯ_1 полковника ОСОБА_2 №1389від 01 липня 2024 року у зв'язку із несвоєчасним оновленням своїх персонально-облікових даних, передбачених п. 7-1, 12, 14, 16-2, 17-1, 20,23 25, 33 Закону України «Про Єдиний державний реєстр призовників, військовозобов'язаних та резервістів», ОСОБА_1 було притягнуто до адміністративної відповідальності за ч. 3 ст. 210 КУпАП та накладено штраф у розмірі 17000 грн.
Відповідно до ст. 8 Основного Закону Україна є правовою державою, де визнається і діє принцип верховенства права. Згідно з положеннями ст.129 Конституції України суддя, здійснюючи правосуддя, є незалежним та керується верховенством права.
Ст. 7 КУпАП передбачено, що ніхто не може бути підданий заходу впливу у зв'язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. При цьому, провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законів.
Згідно Закону України «Про внесення змін до Кодексу України про адміністративні правопорушення щодо удосконалення відповідальності за порушення правил військового обліку та законодавства про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію» прийнятого Верховного Радою України 09.05.2024 року до статті 210 КУпАП внесено зміни у вигляді додання частини третьою.
Так ч.3 ст.210 КУпАП визначено, що адміністративним правопорушенням є порушення призовниками, військовозобов'язаними, резервістами правил військового обліку вчинене в особливий період.
Крім того, згідно до Примітки. Положення статей 210, 210-1 цього Кодексу не застосовуються у разі можливості отримання держателем Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов'язаних та резервістів персональних даних призовника, військовозобов'язаного, резервіста шляхом електронної інформаційної взаємодії з іншими інформаційно-комунікаційними системами, реєстрами (у тому числі публічними), базами (банками) даних, держателями (розпорядниками, адміністраторами) яких є державні органи.
З постанови начальника ІНФОРМАЦІЯ_1 полковника ОСОБА_2 №1389від 01 липня 2024 року не вбачається, дата правопорушення, які саме персональні данні не уточнив ОСОБА_1 , чи які дані ОСОБА_1 були змінені та які данні не можливо було отримати з Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов'язаних та резервістів персональних даних призовника, військовозобов'язаного, резервіста.
Згідно з ч. 1 ст. 9 КАС України, розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи у наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
Відповідно до п. 1 ст. 247 КпАП України обов'язковою умовою притягнення особи до адміністративної відповідальності є наявність події адміністративного правопорушення.
Як вбачається з ч. 2 ст. 70 КАС України сторони мають право обґрунтовувати належність конкретного доказу для підтвердження їхніх вимог або заперечень.
Частинами 1, 2 ст. 71 КАС України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
Суду не надано жодних доказів на підтвердження вчинення позивачем адміністративного правопорушення, за яке на останнього було накладено адміністративне стягнення.
У рекомендаціях № R (91) 1 Комітету Ради Європи Державам-Членам стосовно адміністративних санкцій від 13.02.1991р. рекомендовано керуватись у своєму праві та практиці принципом, згідно з яким обов'язок забезпечення доказів покладається на адміністративний орган влади (принцип 7).
Європейський суд з прав людини в своїх рішеннях, зокрема, у справах «Кобець проти України» від 14.02.2008, «Берктай проти Туреччини» від 08.02.2001, «Леванте проти Латвії» від 07.11.2002, неодноразово вказує, що оцінюючи докази, суд застосовує принцип доведення за відсутності розумних підстав для сумніву, що може бути результатом цілої низки ознак або достатньо вагомих, чітких і узгоджених між собою неспростовних презумпцій.
Враховуючи постанову Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду від 08 липня 2020 року у справі №463/1352/16-а, у силу принципу презумпції невинуватості, що підлягає застосуванню у справах про адміністративні правопорушення, всі сумніви щодо події порушення та винуватості особи, що притягується до відповідальності, тлумачаться на її користь, недоведені подія та вина особи мають бути прирівняні до доведеної невинуватості цієї особи.
При таких обставинах суд вважає позовні вимоги ОСОБА_1 доведеними та такими, що підлягають задоволенню.
Керуючись ст. 5, 8, 9, 77, 90, 241-246, 286, 295 КАС України,
Адміністративний позов ОСОБА_1 - задовольнити.
Поновити строк ОСОБА_1 на звернення до суду з позовом.
Скасувати постанову начальника ІНФОРМАЦІЯ_1 полковника ОСОБА_2 №1389по справі про адміністративне правопорушення за ч.3 ст.210 КУпАП від 01 липня 2024 року про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності по ч.3 ст. 210 КУпАП та накладення адміністративного стягнення у вигляді штрафу у розмірі 17000 гривень і закрити справу про адміністративне правопорушення.
Рішення може бути оскаржене до П'ятого апеляційного адміністративного суду протягом десяти днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.
Суддя І. В. Огренич