Справа № 203/1817/25
Провадження № 3/0203/898/2025
іменем України
05 травня 2025 року суддя Центрального районного суду м. Дніпра Черваньова Ю.М., розглянувши справу про адміністративне правопорушення, що надійшла від Управління патрульної поліції в Дніпропетровській області, відносно ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , за ч.1 ст.130 КУпАП, -
05 березня 2025 року о 22.00 год. в м. Дніпро по пр. Д.Яворницького, 119, водій ОСОБА_1 керував транспортним засобом ВАЗ 21099 д.н.з. НОМЕР_1 з явними ознаками алкогольного сп'яніння. Від проходження у встановленому законом порядку медичного огляду водій відмовився, чим порушив вимоги п. 2.5 Правил дорожнього руху, за що передбачена відповідальність за ч. 1 ст. 130 КУпАП.
У судове засідання ОСОБА_1 не з'явився, хоча його було сповіщено про дату, час і місце судового розгляду судовою повісткою, яка направлялась поштою.
Статтею 6 Конвенції про захист прав і основоположних свобод людини гарантовано кожній фізичній особі право на розгляд судом протягом розумного строку цивільної, кримінальної, адміністративної або господарської справи, а також справи про адміністративне правопорушення, у якій вона є стороною.
Розумним, зокрема, вважається строк, що є об'єктивно необхідним для виконання процесуальних дій, прийняття процесуальних рішень та розгляду і вирішення справи з метою забезпечення своєчасного (без невиправних зволікань) судового захисту.
В поняття «розумний строк» розгляду справи Європейський суд з прав людини включає: складність справи; поведінку заявника; поведінку органів державної влади; важливість справи для заявника.
Згідно рішення Європейського суду з прав людини у справі «Смірнов проти України» від 08.11.2005 слідує, що в силу вимог ч. 1ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, обов'язок швидкого здійснення правосуддя покладається, в першу чергу, на відповідні державні судові органи. Розумність тривалості судового провадження оцінюється в залежності від обставин справи та з огляду на складність справи, поведінки сторін, предмету спору. Нездатність суду ефективно протидіяти недобросовісно створюваним учасниками справи перепонам для руху справи, є порушенням ч. 1 ст. 6 даної Конвенції.
Крім того, Європейський суд з прав людини в п. 41 рішення від 03.04.2008 у справі «Пономарьов проти України» зазначив, що сторони в розумні інтервали часу мають вживати заходів, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження (див., mutatismutandis, рішення у справі «Олександр Шевченко проти України», заява N 8371/02, п. 27, рішення від 26.04.2007 та «Трух проти України», заява N 50966/99 від 14.10.2003).
За вказаних обставин визнано можливим провести розгляд справи у відсутність ОСОБА_1 на підставі ч. 1 ст. 268 КУпАП.
Дослідивши матеріали справи, суд вважає, що в діях ОСОБА_1 є склад адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП, з наступних підстав.
Відповідно до протоколу про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 №263265 від 05.03.2025 року водій ОСОБА_1 05 березня 2025 року о 22.00 год. в м. Дніпро по пр. Д.Яворницького, 119 керував транспортним засобом ВАЗ 21099 д.н.з. НОМЕР_1 з явними ознаками алкогольного сп'яніння. Від проходження у встановленому законом порядку медичного огляду водій відмовився.
Рапортом інспектора взводу №2 роти №4 батальйону №2 УПП в Дніпропетровській області Департаменту патрульної поліції лейтенанта поліції Карпова В. від 05.03.2025 року (а.с.2) підтверджуються обставини скоєння адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 130 КУпАП, викладені в протоколі про адміністративне правопорушення.
В судовому засіданні також досліджено відеозапис з бодікамер поліцейських, який містяться на диску DVD-R, доданому до протоколу про адміністративне правопорушення, відповідно до якого ОСОБА_1 відмовився від огляду на стан алкогольного сп'яніння, не заперечував факту вживання алкогольного сп'яніння.
Таким чином, дослідивши та оцінивши за своїм внутрішнім переконанням усі обставини та докази по справі в їх сукупності, в судовому засіданні судом з достовірністю встановлено, що в діях ОСОБА_1 є склад адміністративного правопорушення, передбачений ч.1 ст.130 КУпАП, оскільки він керував транспортним засобом та відмовився від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного сп'яніння.
Згідно зі ст. 40-1 КУпАП судовий збір у провадженні по справі про адміністративне правопорушення підлягає стягненню з особи, на яку накладено стягнення. Тому, у відповідності до п. 5 ст. 4 Закону України «Про судовий збір», з ОСОБА_1 слід стягнути судовий збір у розмірі 0,2 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Керуючись ч.1 ст.130, ст.ст.40-1, 283, 284, 294 Кодексу України про адміністративні правопорушення, п. 5 ст. 4 Закону України «Про судовий збір», суддя -
ОСОБА_1 визнати винним у вчиненні правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 130 КУпАП, та накласти на нього адміністративне стягнення у виді штрафу в дохід держави у розмірі 17000 (сімнадцять тисяч) гривень з позбавленням права керування транспортними засобами на строк один рік.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь держави судовий збір у розмірі 605 (шістсот п'ять) гривень 60 копійок.
Роз'яснити, що штраф, відповідно до ст. 307 КУпАП, має бути сплачений порушником не пізніш як через п'ятнадцять днів з дня вручення йому постанови про накладення штрафу, крім випадків, передбачених статтями 300-1,300-2 цього Кодексу, а в разі оскарження такої постанови - не пізніш як через п'ятнадцять днів з дня повідомлення про залишення скарги без задоволення.
У порядку примусового виконання постанови про стягнення штрафу за вчинення адміністративного правопорушення з правопорушника, згідно зі ст. 308 КУпАП, стягується подвійний розмір штрафу, який визначений у відповідній статті КУпАП та зазначений у постанові про стягнення штрафу.
Постанова протягом десяти днів з дня винесення може бути оскаржена до Дніпровського апеляційного суду через Центральний районний суд м. Дніпра.
Суддя Ю.М. Черваньова