Єдиний унікальний номер судової справи 201/4998/25
Номер провадження 1-кп/201/895/2025
29 травня 2025 року м. Дніпро
вул. Юрія Горовця, буд. 13
Собрний районний суд міста Дніпра у складі:
Головуючого - судді ОСОБА_1 ,
при секретарі судового засідання - ОСОБА_2 ,
за участю сторін кримінального провадження:
прокурора - ОСОБА_3 ,
потерпілого - ОСОБА_4
захисника обвинуваченої - адвоката ОСОБА_5 ,
обвинуваченої - ОСОБА_6 ,
розглянувши клопотання потерпілого ОСОБА_4 про звільнення від кримінальної відповідальності ОСОБА_6 у зв'язку із їх примиренням, заявлене під час підготовчого судового засідання за обвинувальним актом у кримінальному провадженні, внесеному 21 березня 2025 року до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12025042110000811 за обвинуваченням:
ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженки м. Дніпропетровська, громадянки України, зареєстрованої та проживаючої за адресою: АДРЕСА_1 ,
у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 286 КК України -
встановив:
В провадженні Соборного районного суду міста Дніпра знаходиться обвинувальний акт у кримінальному провадженні, відомості про яке внесені 21 березня 2025 року до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12025042110000811 за обвинуваченням ОСОБА_6 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 286 КК України за наступних обставин:
Близько 18 години 15 хвилин 20 березня 2025 року водій ОСОБА_6 , керуючи технічно справним транспортним засобом - автомобілем «Ford Kuga» з реєстраційним номером НОМЕР_1 , який належить їй на праві власності, рухалась проїзною частиною вулиці 6-ї Стрілецької Дивізії в напрямку вулиці Набережної Перемоги в Соборному районі міста Дніпра.
Під час свого руху водій ОСОБА_6 , наблизившись до нерегульованого нерівнозначного перехрестя з вулицею Набережної Перемоги, рухаючись по другорядній дорозі, виконала вимогу дорожнього знаку 2.1 «Дати дорогу», зупинившись перед виїздом на вказане перехрестя. Однак перед
початком руху, порушуючи правила безпеки дорожнього руху, проявляючи крайню неуважність до дорожньої обстановки і її змінам, не переконавшись, що це буде безпечним і не створить перешкод або небезпеки іншим учасникам руху, виїхала на перехрестя нерівнозначних доріг, безпосередньо перед виїздом прискорившись, та допустила зіткнення з електросамокатом «NINEBOT» під керуванням ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , який рухався по головній дорозі - вулиці Набережної Перемоги зліва направо за напрямком руху автомобіля «Ford Kuga» з реєстраційним номером НОМЕР_2 .
Внаслідок даної дорожньо-транспортної пригоди ОСОБА_4 спричинені тілесні ушкодження у вигляді: сумісної травми тіла: саден м'яких тканин обличчя, субкон'юнктивального крововиливу у зовнішнього кута правого ока, закритої травми грудної клітини з закритим вивихом акроміального кінця лівої ключиці з переломом акроміального відростку лівої лопатки, явищами лівостороннього пристінкового пневматораксу, саден на внутрішній поверхні правого ліктьового суглобу та в поперековій області зліва, які за своїм характером відносяться до тілесних ушкоджень середнього ступеню тяжкості, що відповідає вимогам п. 2.1.3. «б»
«Правил судово-медичного визначення ступеню тяжкості тілесних ушкоджень» затверджених наказом МОЗ України від 17.01.1995 року № 6.
Дії виразилися в тому, що водій ОСОБА_6 , керуючи автомобілем марки «Ford Kuga» з реєстраційним номером НОМЕР_2 , порушила вимоги п. 16.11 та дорожнього знаку 2.1 Правил дорожнього руху України, в яких зазначено, що на перехресті нерівнозначних доріг водій транспортного засобу, що рухається по другорядній дорозі, повинен дати дорогу транспортним засобам, які наближаються до даного перехрещення проїзних частин по головній дорозі, незалежно від напрямку їх подальшого руху, а також водій повинен дати дорогу транспортним засобам, що під'їжджають до нерегульованого перехрестя по головній дорозі, а за наявності таблички 7.8 - транспортним засобам, що рухаються по головній дорозі. Невиконання водієм ОСОБА_6 , вимог, наведених норм законодавства, знаходиться в причинному зв'язку з наслідками, що настали.
Дії ОСОБА_6 кваліфіковані за ч. 1 ст. 286 КК України, як порушення правил безпеки дорожнього руху особою, яка керує транспортним засобом, що заподіяло потерпілому тілесні ушкодження середньої тяжкості.
У підготовчому судовому засіданні потерпілий ОСОБА_4 подав до суду клопотання про звільнення від кримінальної відповідальності ОСОБА_6 у зв'язку із їх примиренням, мотивуючи тим, що ОСОБА_6 повністю відшкодувала завдані йому збитки та вони примирилися. У зв'язку з чим, вважав за необхідне звільнити ОСОБА_6 від кримінальної відповідальності, а кримінальне провадження відносно останньої закрити на підставі п. 1 ч. 2 ст. 284 КПК України.
Крім того, у підготовчому судовому засіданні захисник обвинуваченої ОСОБА_6 - адвокат ОСОБА_5 подав до суду клопотання про звільнення його підзахисної від кримінальної відповідальності у зв'язку із примиренням ОСОБА_6 з потерпілим ОСОБА_4 .
Обвинувачена ОСОБА_6 підтримала клопотання захисника ОСОБА_5 та підтримала клопотання потерпілого ОСОБА_4 про закриття кримінального провадження відносно неї у зв'язку із їх примиренням. Зазначила, що вину у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 286 КК України визнає повністю, у скоєному щиро кається, збитки потерпілому ОСОБА_4 відшкодувала повністю і примирилася з ним. Вказала, що цілком розуміє наслідки закриття кримінального провадження саме з цих підстав і не потребує реабілітуючого рішення.
Захисник обвинуваченої ОСОБА_6 - адвокат ОСОБА_5 підтримав подане ним клопотання та клопотання потерпілого ОСОБА_4 , просив його задовольнити.
Прокурор ОСОБА_3 не заперечував проти задоволення клопотання потерпілого ОСОБА_4 та захисника обвинуваченої ОСОБА_6 - адвоката ОСОБА_5 про звільнення обвинуваченої ОСОБА_6 від кримінальної відповідальності у зв'язку із примиренням з їх на підставі ст. 46 КК України та закриття кримінального провадження, вважаючи їх такими, що ґрунтуються на вимогах закону.
При цьому просив суд вирішити питання щодо процесуальних витрат у кримінальному провадженні, заходів забезпечення кримінального провадження та речових доказів, надавши суду відповідні матеріали.
Заслухавши думки учасників судового провадження, дослідивши доводи потерпілого ОСОБА_7 , захисника обвинуваченої ОСОБА_6 - адвоката ОСОБА_5 та матеріали кримінального провадження, надані прокурором, суд приходить до наступних висновків.
Положеннями ч. 4 ст. 286 КПК України передбачено, що якщо під час здійснення судового провадження щодо провадження, яке надійшло до суду з обвинувальним актом, сторона кримінального провадження звернеться до суду з клопотанням про звільнення від кримінальної відповідальності обвинуваченого, суд має невідкладно розглянути таке клопотання.
Відповідно до ч. 1 ст. 285 КПК України, особа звільняється від кримінальної відповідальності у випадках, передбачених законом України про кримінальну відповідальність.
Згідно з вимогами ст. 46 КК України, особа, яка вперше вчинила кримінальний проступок або необережний нетяжкий злочин, крім корупційних кримінальних правопорушень, кримінальних правопорушень, пов'язаних з корупцією, порушень правил безпеки дорожнього руху або експлуатації транспорту особами, які керували транспортними засобами у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебували під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, звільняється від кримінальної відповідальності, якщо вона примирилася з потерпілим та відшкодувала завдані нею збитки або усунула заподіяну шкоду.
При цьому, відповідно до ст. 372 КПК України при прийняті такого рішення, суд має зазначити в ухвалі формулювання обвинувачення та правову кваліфікацію кримінального правопорушення, яке інкримінувалося обвинуваченому, суть питання, що вирішується ухвалою, встановлені судом обставини щодо наявності передбачених законом підстав для звільнення особи від кримінальної відповідальності, а також мотиви, з яких суд виходив при постановленні свого рішення.
У відповідності до ст. 12 КК України, інкриміноване обвинуваченій ОСОБА_6 кримінальне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 286 КК України, відноситься до необережних нетяжких злочинів.
Виходячи з положень ст. 46 КК України звільнення особи від кримінальної відповідальності, у зв'язку із примиренням винного з потерпілим, є обов'язком суду у разі наявності всіх передбачених законом про кримінальну відповідальність умов, а отже, суд не вирішує питання щодо винуватості обвинуваченої ОСОБА_6 у вчиненні інкримінованого кримінального правопорушення, оскільки зазначене питання може бути вирішено виключно при ухваленні вироку суду в порядку, передбаченому ст. ст. 368-374 КПК України.
Згідно п. 1 ч. 2 ст. 284 КПК України, кримінальне провадження закривається судом у зв'язку із звільненням особи від кримінальної відповідальності.
Як випливає з положень ч. 3 ст. 288 КПК України, суд своєю ухвалою закриває кримінальне провадження та звільняє підозрюваного, обвинуваченого від кримінальної відповідальності у випадку встановлення підстав, передбачених законом України про кримінальну відповідальність.
Отже, враховуючи те, що ОСОБА_6 обвинувачується у вчиненні необережного нетяжкого злочину, раніше не судима, повністю відшкодувала завданні збитки потерпілому ОСОБА_4 та примирилася з ним, суд приходить до висновку, що кримінальне провадження за обвинуваченням ОСОБА_6 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 286 КК України, підлягає закриттю.
Під час досудового розслідування в межах даного кримінального провадження застосовані заходи забезпечення кримінального провадження.
Так відповідно до ухвали слідчого судді Кіровського районного суду міста Дніпропетровська від 31 березня 2025 року на транспортний засіб автомобіль марки Ford Kuga, реєстраційний номер НОМЕР_2 накладено арешт шляхом заборони на відчуження та розпорядження.
На підставі ухвали слідчого судді Кіровського районного суду міста Дніпропетровська від 31 березня 2025 року на транспортний засіб електросамокат Max Ninebot Segway, б/н накладено арешт шляхом заборони розпорядження.
Отже, вирішуючи питання щодо скасування заходів забезпечення кримінального провадження у вигляді арешту, суд виходить з наступного.
Відповідно до ч. 4 ст. 174 КПК України, суд одночасно з ухваленням судового рішення, яким закінчується судовий розгляд, вирішує питання про скасування арешту майна. Суд скасовує арешт майна, зокрема, у випадку виправдання обвинуваченого, закриття кримінального провадження судом, якщо майно не підлягає спеціальній конфіскації, непризначення судом покарання у виді конфіскації майна та/або незастосування спеціальної конфіскації, залишення цивільного позову без розгляду або відмови в цивільному позові.
Таким чином, з огляду на постановлення рішення про закриття кримінального провадження відносно ОСОБА_6 та звільнення останньої від кримінальної відповідальності на підставі ст. 46 КК України, суд вважає за необхідне скасувати накладені на підставі наведених вище рішень слідчого судді Кіровського районного суду міста Дніпропетровська від 31 березня 2025 року арешти на транспортні засоби.
Згідно з ч. 1 ст. 126 КПК України питання щодо процесуальних витрат суд вирішує у вироку суду або ухвалою.
Пунктом 3 ч. 1 ст. 118 КПК України встановлено, що процесуальні витрати складаються, зокрема, із витрат, пов'язаних із залученням потерпілих, свідків, спеціалістів, перекладачів та експертів.
Процесуальні витрати виникають та пов'язані зі здійсненням кримінального провадження, є матеріальними витратами органів досудового розслідування, прокуратури, суду та інших учасників кримінального провадження.
Закриття кримінального провадження на підставі ст. 46 КК України у зв'язку з примиренням обвинуваченого з потерпілим є нереабілітуючою підставою.
Нереабілітуючі підстави закриття кримінального провадження означають, що стосовно особи зібрано достатньо доказів для обвинувачення у вчиненні кримінального правопорушення, однак у силу певних обставин кримінальне провадження щодо цієї особи виключається.
Зазначена підстава дозволяє суду в більш спрощеній формі завершити кримінальне провадження. У разі згоди особи на завершення кримінального провадження у зазначеній формі, без використання своїх прав на доведення своєї невинуватості у вчиненні інкримінованого кримінального правопорушення, всі процесуальні витрати, понесені органом досудового розслідування та пов'язані з розслідуванням кримінального провадження, повинна відшкодувати саме вона.
Такі висновки суду повністю узгоджуються із висновками Великої Палати Верховного Суду у постанові від 17 червня 2020 року у провадженні № 13-47кс20 (справа № 598/1781/17), постанові Верховного Суду від 01 лютого 2024 року у провадженні № 51-4798км23 (справа № 930/497/23).
Тож, з огляду на наведене, суд вважає за необхідне стягнути з обвинуваченої ОСОБА_6 витрати по проведенню інженерно-транспортної експертизи в розмірі 3 565,60 грн. та витрати по проведенню комплексної судової авто технічної та фототехнічної експертизи в розмірі 3 565,60 грн., на користь держави.
Долю речових доказів в порядку п. 9 ст. 100 КПК України слід вирішити наступним чином:
- транспортний засіб автомобіль марки Ford Kuga, реєстраційний номер НОМЕР_2 , який відповідно до розписки від 15 квітня 2025 року переданий на відповідальне зберігання ОСОБА_6 - залишити останній, як власнику цього мана;
- транспортний засіб електросамокат Max Ninebot Segway, б/н, який знаходиться на зберіганні за адресою: м. Дніпро, площа Троїцька, буд. 2А - повернути потерпілому ОСОБА_4 , як власнику цього майна.
Цивільний позов у даному кримінальному провадженні не заявлений.
На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 284, 285, 286, 288, 314, 369-372 КПК України, ст. ст. 12, 46 КК України, суд, -
постановив:
Клопотання потерпілого ОСОБА_4 про звільнення обвинувачену ОСОБА_6 від кримінальної відповідальності за інкриміноване кримінальне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 286 КК України, на підставі ст. 46 КК України, у зв'язку із їх примиренням - задовольнити.
Звільнити ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , від кримінальної відповідальності за вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 286 КК України, у зв'язку із примиренням винною з потерпілим на підставі ст.. 46 КК України.
Кримінальне провадження, внесене 21 березня 2025 року до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12025042110000811 за обвинуваченням ОСОБА_6 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 286 КК України, відповідно до п. 1 ч. 2 ст. 284 КПК України - закрити.
Скасувати накладений ухвалою слідчого судді Кіровського районного суду міста Дніпропетровська від 31 березня 2025 року арешт на транспортний засіб автомобіль марки Ford Kuga, реєстраційний номер НОМЕР_2
Скасувати накладений ухвалою слідчого судді Кіровського районного суду міста Дніпропетровська від 31 березня 2025 року арешт на транспортний засіб електросамокат Max Ninebot Segway, б/н
Речові докази у кримінальному провадженні:
-транспортний засіб автомобіль марки Ford Kuga, реєстраційний номер НОМЕР_2 , який відповідно до розписки від 15 квітня 2025 року переданий на відповідальне зберігання ОСОБА_6 - залишити останній, як власнику цього мана;
-транспортний засіб електросамокат Max Ninebot Segway, б/н, який знаходиться на зберіганні за адресою: м. Дніпро, площа Троїцька, буд. 2А., повернути потерпілому ОСОБА_4 , як власнику цього майна.
Стягнути з ОСОБА_6 витрати по проведенню інженерно-транспортної експертизи в розмірі 3 565,60 грн., на користь держави.
Стягнути з ОСОБА_6 витрати по проведенню комплексної судової авто технічної та фототехнічної експертизи в розмірі 3 565,60 грн., на користь держави.
Ухвала суду набирає законної сили після спливу семиденного строку, встановленого ст. 395 КПК України для її оскарження. Подання апеляційної скарги на ухвалу суду зупиняє набрання нею законної сили та її виконання.
Ухвала може бути оскаржена в порядку ст. 395 КПК України.
Ухвала може бути оскаржена до Дніпровського апеляційного суду через Соборний районний суд міста Дніпра шляхом подання апеляційної скарги протягом семи днів з дня її проголошення.
Визначити час проголошення повного тексту ухвали - об 17 годині 50 хвилин 03 червня 2025 року.
Суддя: ОСОБА_1