22.05.2025 Справа № 469/862/22
2/469/57/25 Р І Ш Е Н Н Я
22 травня 2025 року с-ще Березанка
Березанський районний суд Миколаївської області у складі :
головуючого судді - Гапоненко Н.О.,
за участю секретаря судового засідання - Потриваєвої М.А.,
учасники справи:
представники позивача Стадник Н.С., Ткаченко М.М., Панкратова Т.В. - не з'явились,
відповідач ОСОБА_1 - не з'явився,
розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю “Фінансова компанія “Європейська агенція з повернення боргів» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості, -
Позивач 08 грудня 2022 року звернувся до суду з вказаним позовом, у якому просив стягнути з відповідача на свою користь 60418,50 грн., у тому числі заборгованість у сумі 11280,60 грн. (5100,00 грн. - заборгованість за основною сумою боргу та 6180,60 грн. - заборгованість за відсотками) за договором позики №1125897 від 28 квітня 2021 року, укладеним відповідачем та ТОВ "Фінансова компанія "1 Безпечне агентство необхідних кредитів", право вимоги за яким перейшло до позивача на підставі договору факторингу № 14/06/21 від 14 червня 2021 року; заборгованість у сумі 38217,90 грн. (3249,00 грн. - заборгованість за основною сумою боргу та 34968,90 грн. - заборгованість за відсотками) за договором позики № 0991154662 від 07 квітня 2021 року, укладеним відповідачем та ТОВ "Інфінанс", право вимоги за яким перейшло до позивача на підставі договору факторингу № 22/06-22 від 22 червня 2022 року; заборгованість в сумі 10920,00 грн. (3000,00 грн. - заборгованість за основною сумою боргу, 7920,00 грн. - заборгованість за відсотками) за кредитним договором № 03557-04/2021 від 06 квітня 2021 року, укладеним відповідачем та ТОВ "Фінансова компанія "Інвеструм", право вимоги за яким перейшло до позивача на підставі договору факторингу № 29122021 від 29 грудня 2021 року. Також просив стягнути з відповідача на свою користь понесені судові витрати.
Ухвалою суду від 23 грудня 2022 року відкрито провадження у вказаній справі за правилами спрощеного позовного провадження з викликом сторін.
У судове засідання представник позивача Панкратова Т.В. не з'явилась, надала заяву про розгляд справи за її відсутності, просила позовну заяву задовольнити в повному обсязі. Представник позивача ОСОБА_2 надала відповідь на відзив,у якому зазначала, що у відповідності до умов кожного з кредитних договорів їх підписання здійснювалось електронним підписом позичальника, відтвореним шляхом використання одноразового ідентифікатора, який був надісланий на номер мобільного телефону, вказаний позичальником при укладанні кредитних договорів. Договір укладений між сторонами в електронній формі та має силу договору, який укладений в письмовій формі, підписаний сторонами, які узгодили всі умови, так як без проходження реєстрації та отримання одноразового ідентифікатора, без здійснення входу відповідачем на веб-сайт за допомогою логіна особистого кабінету і пароля особистого кабінету кредитний договір не було б укладено. Позивач не володіє оригіналами первинних документів на отримання та повернення відповідачем кредитних коштів за укладеними з первісними кредиторами кредитними договорами, щодо яких виник спір, оскільки не є первісним кредитором, такі документи формуються, складаються та зберігаються в установі банку, який видавав кредит. Зазначала, що у разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики. Щодо договору з ТОВ «ФК «Інвеструм» посилалась на п.п.4.3. договору, згідно з яким, якщо клієнт не повернув кредит в строк, зазначений в п.1.2. договору, проценти, передбачені в п.1.3. договору, продовжують нараховуватися за кожний день користування кредитними коштами, але в будь-якому випадку не більше 90 днів; по договору з ТОВ “1 Безпечне Агенство Необхідних Кредитів» посилається на п.3 договору, відповідно до якого проценти за договором нараховуються щоденно, включаючи дати отримання та погашення, на залишок позики та, у випадку дострокового її повернення, підлягають відповідному перерахунку. Щодо застосування відповідачем норм Закону України “Про споживче кредитування» зазначає, що відповідно до п.п.1.7. договору, укладеного між ТОВ «ФК “Інвеструм» та відповідачем, та відповідно до п.п.1.4. правил надання грошових коштів у позику за договором, укладеним між відповідачем та ТОВ «Інфінанс», клієнт підтверджує, що усвідомлює, що на правовідносини за цим договором не розповсюджується дія Закону України “Про споживче кредитування», тобто підписавши вказані договори відповідач підтвердив, що він усвідомлює та погоджується із тим, що Закон України “Про споживче кредитування» не розповсюджується на ці договори. Наголошує на тому, що за жодним з договорів не нараховувались неустойки, а всі нарахування, які здійснювались, це лише відсотки, узгоджені сторонами кредитних договорів. Щодо повідомлення відповідача про відступлення прав вимоги зазначає, що навіть якщо допустити, що відповідач не був обізнаний про відступлення права вимоги до позивача, має місце той факт, за яким боржник не мав жодних перешкод для реалізації свого зобов'язання по сплаті кредитної заборгованості на рахунки первісного кредитора, які зазначені в кредитному договорі; боржник, який не отримав повідомлення про передачу права вимоги іншій особі, не позбавляється обов'язку погашення заборгованості, а лише має право на погашення заборгованості первісному кредитору і таке виконання є належним. Позивачем не здійснювалися заходи досудового врегулювання спору, оскільки законом не визначений обов'язковий досудовий порядок урегулювання спору для даної категорії справ.
Відповідач у судове засідання не з'явився, про час та місце розгляду справи повідомлений належним чином, причини неявки не повідомив, надав відзив на позовну заяву, в якому просив відмовити у задоволенні позовних вимог, а провадження у справі закрити. На обгрунтування своїх заперечень зазначав, що первісними кредиторами було надано йому фінансові послуги шляхом укладення відповідних договорів, які містять ознаки кредитних договорів; право надавати фінансові кредити за рахунок залучених коштів має право на підставі відповідної ліцензії лише кредитна установа. Копія договору, укладеного з ТОВ “1 Безпечне Агенство Необхідних Кредитів», графік платежів та паспорт споживчого кредиту не містять підпису відповідача, тобто відсутні докази ознайомлення відповідача з умовами наданого кредиту, у тому числі з саме наданими позивачем Правилами надання грошових коштів; позивачем не надано докази перерахування кредитних коштів на рахунок відповідача; припис абз.2 ч.1 ст.1048 ЦК України про виплату процентів до дня повернення позики може бути застосований лише у межах погодженого сторонами строку кредитування; позивачем не надано пояснення щодо нарахування заборгованості за відсотками за договорами позики та не надано первинні банківські документи на підтвердження такої заборгованості; звернув увагу суду на те, що розмір нарахованих відсотків значно перевищує розмір заборгованості за кредитом, а розмір неустойки може бути зменшений за рішенням суду, якщо він значно перевищує розмір збитків. В матеріалах справи відсутні досудові вимоги про необхідність сплати простроченої заборгованості. Крім того, позовна заява не містить відомостей про вжиття заходів досудового врегулювання спору, якщо такі проводилися, та підтвердження позивача про те, що ним не подано іншого позову до цього ж відповідача з тим самим предметом і з тих самих підстав, тобто позовна заява не відповідає вимогам ст.175 ЦПК України.
Зважаючи, що сторони виклали свою позицію у направлених до суду заявах по суті справи, повідомлені про час та місце судового засідання належним чином, але не скористалися своїм правом взяти участь у судовому засіданні або надати заяви про його відкладення, що не перешкоджає розгляду справи по суті, суд на підставі ст.223 ЦПК України вирішив справу без присутності учасників справи.
З матеріалів справи судом встановлено, що 28 квітня 2021 року між ТОВ “1 Безпечне агентство необхідних кредитів» та відповідачем укладено договір позики № 1125897 (далі - Договір), підписаний електронним підписом відповідача за допомогою одноразового ідентифікатора o02gthozSG (а.с.9).
Згідно з п.2 Договору відповідач отримав позику у розмірі 5100,00 грн., строк позики 64 дні, останній платіж 30 червня 2021 року, процентна ставка фіксована 1,6% в день, знижена процентна ставка - 1,6%, орієнтовна реальна річна процентна ставка - 406,00 грн., процентна ставка за понадстрокове користування позикою - 2,7% в день, орієнтовна загальна вартість позики - 6730,50 грн.; договір містить графік платежів, в якому зазначені дати та сума платежу.
Як визначено у п. 4.3 договору, позичальник до моменту підписання договору вивчив цей договір та правила надання грошових коштів у позику (на умовах повернення позики в кінці строку позики), розміщені на сайті www.mycredit.ua, їх зміст, суть, об'єм зобов'язань сторін та наслідки укладення цього договору йому зрозумілі.
До договору позики позивачем надано Правила надання грошових коштів у позику ТОВ "1 Безпечне агентство необхідних кредитів" (а.с.10-14), які сторонами не підписані (а.с.10-14).
Правила надання грошових коштів у позику ТОВ “1 Безпечне агентство необхідних кредитів», перебувають в загальному доступі, будучи опублікованими на сайті www.mycredit.ua. Ці правила є публічною пропозицією (офертою) у розумінні статей 641, 644 ЦК України на укладення договору позики та визначають порядок і умови кредитування, права і обов'язки сторін, іншу інформацію, необхідну для укладення договору.
Отримання відповідачем кредитних коштів підтверджено довідкою ТОВ “ФК “Фінекспрес» про здсійнення переказу 28 квітня 2021 року у сумі 5100,00 грн. на картку № НОМЕР_1 , що відповідає номеру картки відповідача, зазначеному у кредитному договорі (а.с.138)
Згідно з розрахунком заборгованості за кредитним договором № 1125897 від 28 квітня 2021 року та витягом з особового рахунку відповідача, за період з 21 вересня 2021 року по 31 жовтня 2022 року, заборгованість відповідача становить 11280,60 грн., з яких 5100,00 грн. - заборгованість за основним боргом, 6180,60 грн. - заборгованість за відсотками, нарахована за ставкою 1.6% в день по 12 липня 2021 року, сплата відповідачем кредиту та відсотків не здійснювалась (а.с.21, 146-147).
ТОВ "1 Безпечне агенство необхідних кредитів" зареєстроване як фінансова установа, свідоцтво ІК № 146 від 20 жовтня 2015 року (а.с.22).
14 червня 2021 року між ТОВ “1 Безпечне агентство необхідних кредитів» та ТОВ “ФК “ЄАПБ» укладено Договір факторингу №14/06/21, відповідно до якого ТОВ “ФК “ЄАПБ» приймає належні ТОВ “1 Безпечне агентство необхідних кредитів» права вимоги до боржників, зокрема і до відповідача (а.с.15-17).
Відповідно до витягу з Реєстру боржників №5 від 21 вересня 2021 року до Договору факторингу №14/06/21 від 14 червня 2021 року ТОВ “ФК “ЄАПБ» набуло права грошової вимоги до відповідача в сумі 11280,60 грн. (а.с.20).
07 квітня 2021 року відповідачем акцептовано оферту ТОВ "ІНФІНАНС" від 07 квітня 2021 року на укладення договору про надання позики, в тому числі і на умовах фінансового кредиту №0991154662/2 та отримання кредиту згідно з заявкою-анкетою № 3577366 від 07 квітня 2021 року (а.с.27); вказані акцепт, заявку-анкету, а також паспорт споживчого кредиту підписано електронним підписом відповідача 8u2d7d.
За змістом вказаних документів, сторонами погоджено основні умови кредиту, а саме його розмір 3249,00 грн., строк користування кредитом 30 днів, строк дії договору 3 роки, відсоткова ставка 1,58% за один день за умови належного виконання умов договору; річна відсоткова ставка 576,7% за умови належного виконання умов договору; максимальна відсоткова ставка 3.5 % за один день користування кредитом застосовується за умови неналежного виконання умов договору.
До договору позики позивачем надано заявку-анкету на отримання кредиту № 3577366 від 07 квітня 2021 року, паспорт споживчого кредиту, підписані відповідачем одноразовим ідентифікатором 8u2d7d (а.с.29, 30) та Правила надання грошових коштів у позику (а.с.33-44).
ТОВ «Інфінанс» перерахувало відповідачу кошти згідно з кредитним договором в сумі 3249,00 грн. на банківську карту № НОМЕР_1 , реквізити якої вказані у Заявці-Анкеті на отримання кредиту, що підтверджено квитанцією від 07 квітня 2021 року (а.с.32, 124).
ТОВ "Інфінанс" зареєстроване в реєстрі фінансових установ за номером 16102980 за розпорядженням Нацкомфінпослуг № 1406 від 15 травня 2014 року (а.с.33 на зв.).
Згідно з розрахунками заборгованості, внаслідок невиконання відповідачем зобов'язань за кредитним договором утворилась заборгованість за договором в розмірі 38217,90 грн., з яких: 3249,00 грн. - основна сума боргу, 34968,90 грн. - заборгованість за відсотками, які нараховано по 23 лютого 2022 року, у тому числі за період до 07 травня 2021 року - за ставкою 1.58% в день, з 08 травня 2021 року - за ставкою 3,5% в день; сплата кредиту та відсотків відповідачем не здійснювалась (а.с.50-52, 121-123).
22 червня 2022 року ТОВ “ФК “ЄАПБ» та ТОВ “ІНФІНАНС" уклали договір факторингу №22/06-22, згідно з яким ТОВ “ФК “ЄАПБ» набуло статусу кредитора та отримало право грошової вимоги до боржників ТОВ “ІНФІНАНС» (а.с.45-47), зокрема і до відповідача на загальну суму 38217,90 грн. (а.с.49).
06 квітня 2021 року між ТОВ «ФК «Інвеструм» та відповідачем укладено договір про надання фінансового кредиту № 03557-04/2021, підписаний електронним підписом відповідача W19232 (а.с.56-59).
Відповідно до умов договору кредитодавець надав відповідачу фінансовий кредит в розмірі 3000,00 грн. строком на 30 днів, тобто до 05 травня 2021 року (п.1.2 Договору), з умовою їх повернення зі сплатою відсотків у розмірі 2,20% на добу, тип процентної ставки - фіксована; згідно з п.4.2 Договору, у разі, якщо клієнт не повернув кредит у строк, зазначений в п.1.2 цього Договору та/або в Додатку(ах) до цього Договору, проценти, передбачені в п.1.3 цього договору, продовжують нараховуватися за кожний день користування кредитними коштами, але в будь-якому випадку не більше 90 календарних днів, починаючи з дня укладення договору.
ТОВ «ФК «Інвеструм» перерахувало відповідачу грошові кошти згідно з кредитним договором в сумі 3000,00 грн. на банківську карту № НОМЕР_1 , що підтверджено інформаційною довідкою ТОВ “Платежі Онлайн» (а.с.130).
ТОВ "ФК "Інвеструм" зареєстроване як фінансова установа, свідоцтво серії НОМЕР_2 від 03 жовтня 2018 року (а.с.65).
Згідно з наданим позивачем розрахунком, заборгованість відповідача станом на 31 жовтня 2022 року становить 10920,00 грн., з яких: 3000,00 грн. - заборгованість за основною сумою боргу, 7920,00 грн. - заборгованість за відсотками, у тому числі заборгованість за відсотками, нарахованими до 05 травня 2021 року, - 2046,00 грн., заборгованість за відсотками, нарахованими з 06 травня 2021 року по 03 серпня 2021 року, - 5874,00 грн. (а.с.64, 125-128).
29 грудня 2021 року між ТОВ «ФК «Інвеструм» та ТОВ “ФК “ЄАПБ» укладено договір факторингу № 29122021, відповідно до якого до ТОВ “ФК “ЄАПБ» перейшли права вимоги ТОВ «ФК «Інвеструм» до боржників, зокрема, до відповідача за договором № 03557-04/2021від 06 квітня 2021 року (а.с.60-63).
Відповідно до частин першої, другої статті 207 ЦК України, правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).
За змістом статей 626, 628 ЦК України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
Частиною першою статті 638 ЦК України встановлено, що істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.
Частиною другою статті 1054 ЦК України встановлено, що до відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору. Кредитний договір укладається у письмовій формі. Кредитний договір, укладений з недодержанням письмової форми, є нікчемним (стаття 1055 ЦК України).
Статтею 1054 Цивільного кодексу України передбачено, що за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.
Згідно зі ст.625 ЦК України, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Відповідно до ст. 629 ЦК України, договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Нормою статті 639 ЦК України передбачено, що якщо сторони домовилися укласти договір за допомогою інформаційно-телекомунікаційних систем, він вважається укладеним у письмовій формі.
У статті 3 Закону України "Про електронну комерцію" визначено, що електронний договір - це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов'язків та оформлена в електронній формі.
Відповідно до частини 3 статті 11 зазначеного Закону, електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти (оферти) однією стороною та її прийняття (акцепту) другою стороною. Пропозиція укласти електронний договір (оферта) може бути зроблена шляхом надсилання комерційного електронного повідомлення, розміщення пропозиції (оферти) у мережі Інтернет або інших інформаційно-телекомунікаційних системах (частина 4 статті 11 Закону).
Згідно з ч.6 ст.11 вказаного Закону, відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти електронний договір, про її прийняття (акцепт) може бути надана шляхом:
надсилання електронного повідомлення особі, яка зробила пропозицію укласти електронний договір, підписаного в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону;
заповнення формуляра заяви (форми) про прийняття такої пропозиції в електронній формі, що підписується в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону;
вчинення дій, що вважаються прийняттям пропозиції укласти електронний договір, якщо зміст таких дій чітко роз'яснено в інформаційній системі, в якій розміщено таку пропозицію, і ці роз'яснення логічно пов'язані з нею.
На підставі ч.12 ст.11 Закону України "Про електронну комерцію" електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі. Кожний примірник електронного документа з накладеним на нього підписом, визначеним статтею 12 цього Закону, є оригіналом такого документа.
Частиною 13 ст.11 вказаного Закону встановлено, що електронні документи (повідомлення), пов'язані з електронним правочином, можуть бути подані як докази сторонами та іншими особами, які беруть участь у судовому розгляді справи. Докази, подані в електронній формі та/або у формі паперових копій електронних повідомлень, вважаються письмовими доказами згідно із статтею 64 Цивільного процесуального кодексу України, статтею 36 Господарського процесуального кодексу України та статтею 79 Кодексу адміністративного судочинства України.
Положеннями статті 12 Закону України "Про електронну комерцію" визначено, що якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання:
електронного підпису відповідно до вимог законів України "Про електронні документи та електронний документообіг" та "Про електронну ідентифікацію та електронні довірчі послуги", за умови використання засобу електронного підпису усіма сторонами електронного правочину;
електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом;
аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.
Відповідно до ст.7 Закону України "Про електронні документи та електронний документообіг" оригіналом електронного документа вважається електронний примірник документа з обов'язковими реквізитами, у тому числі з електронним підписом автора або підписом, прирівняним до власноручного підпису відповідно до Закону України "Про електронну ідентифікацію та електронні довірчі послуги". У разі надсилання електронного документа кільком адресатам або його зберігання на кількох електронних носіях інформації кожний з електронних примірників вважається оригіналом електронного документа.
Якщо автором створюються ідентичні за документарною інформацією та реквізитами електронний документ та документ на папері, кожен з документів є оригіналом і має однакову юридичну силу.
Оригінал електронного документа повинен давати змогу довести його цілісність та справжність у порядку, визначеному законодавством; у визначених законодавством випадках може бути пред'явлений у візуальній формі відображення, в тому числі у паперовій копії.
Електронна копія електронного документа засвідчується у порядку, встановленому законом.
Копією документа на папері для електронного документа є візуальне подання електронного документа на папері, яке засвідчене в порядку, встановленому законодавством.
Згідно з абзацом другим частини другої статті 639 ЦК України, якщо сторони домовилися укласти договір за допомогою інформаційно-телекомунікаційних систем, він вважається укладеним у письмовій формі.
Отже, підписання кредитних договорів відповідачем за допомогою одноразового електронного ідентифікатора відповідає законодавству України.
Після підписання договорів у відповідача та первісних кредиторів виникли взаємні права та обов'язки, зокрема, у первісних кредиторів виникло зобов'язання надати кредитні кошти відповідачу, а у відповідача виникло зобов'язання повернути кредит зі сплатою відсотків у визначений договором строк.
Відповідачем не спростовано викладені позивачем обставини щодо отримання відповідачем кредиту у первісних кредиторів за умов, погоджених сторонами кредитних договорів, та неповернення отриманих кредитів разом з нарахованими процентами, хоча відповідач, як власник банківського рахунку, на який перераховано кредити, мав можливість надати суду виписки за дати перерахування кредиту на спростування посилань позивача про видачу кредиту, але не скористався своїм правом надання доказів.
У зв"язку з відсутністю платежів на погашення нарахованих процентів суд вважає безпідставними посилання відповідача на відсутність первинних бухгалтерських документів щодо нарахування процентів, оскільки обчислення суми процентів, нарахованих на заборгованість, вбачається з наданих позивачем розрахунків.
Разом з тим, визначаючи заборгованість за відсотками, суд враховує таке.
Відповідно до ч.1 ст.1048 та ч.1 ст.1049 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми кредиту, розмір і порядок одержання яких встановлюються договором. Отже, припис абз.2 ч.1 ст.1048 ЦК України про виплату процентів до дня повернення позики може бути застосований лише у межах погодженого сторонами строку кредитування.
Аналіз зазначених норм матеріального права дозволяє дійти висновку про те, що після спливу визначеного договором строку кредитування чи у разі пред'явлення до позичальника вимоги згідно з ч.2 ст.1050 ЦК України право кредитодавця нараховувати передбачені договором проценти за кредитом припиняється. Права та інтереси кредитодавця в охоронних правовідносинах забезпечуються частиною другою статті 625 ЦК України, яка регламентує наслідки прострочення виконання грошового зобов'язання.
Зазначена правова позиція висловлена Великою Палатою Верховного Суду у постановах від 28 березня 2018 року у справі № 444/9519/12, провадження № 14-10цс18, від 04 липня 2018 року у справі № 310/11534/13-ц, провадження № 4-154цс18, від 31 жовтня 2018 року у справі № 202/4494/16-ц, провадження № 14-318цс18.
За договором позики від 28 квітня 2021 року № 1125897 відповідач отримав позику у розмірі 5100,00 грн., строк позики 64 дні, останній платіж 30 червня 2021 року; згідно з наданим позивачем розрахунком заборгованості, до заборгованості включено заборгованість відповідача включено 5100,00 грн. - заборгованість за основним боргом, 6180,60 грн. - заборгованість за відсотками, нарахована за ставкою 1.6% в день по 12 липня 2021 року.
Виходячи з викладених вище висновків, стягненню з відповідача за договором позики від 28 квітня 2021 року № 1125897 підлягає заборгованість за основним боргом 5100 грн. та заборгованість за відсотками по 30 червня 2021 року (за 64 дні) за ставкою 1.6% в день, тобто 5222,40 грн., усього 10322,40 грн.
За договором позики від 07 квітня 2021 року №0991154662/2 відповідач отримав кредит у розмірі 3249,00 грн., строк користування кредитом 30 днів, строк дії договору 3 роки, відсоткова ставка 1,58% за один день за умови належного виконання умов договору; річна відсоткова ставка 576,7% за умови належного виконання умов договору; максимальна відсоткова ставка 3.5 % за один день користування кредитом застосовується за умови неналежного виконання умов договору.
Згідно з наданими позивачем розрахунками заборгованості, до заборгованості включено 3249,00 грн. - основна сума боргу, 34968,90 грн. - заборгованість за відсотками, які нараховано по 23 лютого 2022 року, у тому числі за період до 07 травня 2021 року - за ставкою 1.58% в день, з 08 травня 2021 року - за ставкою 3,5% в день; на підставі викладеного вище та з врахуванням застосованої позивачем у розрахунках ставки 1.58% в день за узгоджений період користування кредитом суд вважає, що стягненню з відповідача за договором позики від 07 квітня 2021 року №0991154662/2 підлягає 3249,00 грн. - основна сума боргу, та 1540,03 грн. - відсотки, усього 4789,03 грн.
За договором позики від 06 квітня 2021 року № 03557-24/2021 відповідач отримав кредит у розмірі 3000,00 грн., строк користування кредитом 30 днів до 05 травня 2021 року, процентна ставка 2.20% за один день.
Згідно з наданими позивачем розрахунками заборгованості, до заборгованості включено 3000,00 грн. - основна сума боргу, проценти - 5874,00 грн., нараховані з 07 травня 2021 року по 03 серпня 2021 року, "overdue" (прострочені) проценти - 2046,00, які нараховано 06 травня 2022 року; сума нарахованих по 05 травня 2021 року процентів становить 1520,10 грн.; тому суд вважає, що стягненню з відповідача за договором позики від 06 квітня 2021 року № 03557-24/2021 підлягає 3000,00 грн. - основна сума боргу, та 1520,10 грн. - відсотки, усього 4520,10 грн.
Нарахування відсотків після закінчення строку користування кредитом, проведене згідно з п.4.2 Договору № 03557-24/2021, протирічить абз.2 ч.1 ст.1048 ЦК України та судом не враховується.
Повернення кредиту та відсотків відповідачем не здійснювалось.
Саме такі, визначені судом суми заборгованості, зазначені сторонами при укладенні кредитних договорів як орієнтована сукупна вартість кредиту.
Отже, загальна сума заборгованості відповідача за кредитними договорами становить 10322,40 грн.+4789,03 грн.+4520,10грн.=19631,53 грн.
Суд не враховує надані позивачем на підтвердження викладених ним обставин щодо умов кредитних договорів копії Правил надання грошових коштів у позику ТОВ "1 Безпечне агентство необхідних кредитів", Правил надання коштів у позику, в тому числі на умовах фінансового кредиту за умовами програми "MoneyBOOM Loyal", які не підписані відповідачем, з таких підстав.
Згідно із частиною першою статті 633 ЦК України, публічним є договір, в якому одна сторона - підприємець взяла на себе обов'язок здійснювати продаж товарів, виконання робіт або надання послуг кожному, хто до неї звернеться (роздрібна торгівля, перевезення транспортом загального користування, послуги зв'язку, медичне, готельне, банківське обслуговування тощо). Умови публічного договору встановлюються однаковими для всіх споживачів, крім тих, кому за законом надані відповідні пільги.
За змістом статті 634 цього Кодексу договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору.
У переважній більшості випадків застосування конструкції договору приєднання його умови розроблює підприємець (у цій справі - позикодавець).
Оскільки умови договорів приєднання розробляються підприємцем, тому повинні бути зрозумілі усім споживачам і доведені до їх відома, у зв'язку із чим позивач має підтвердити, що на час укладення відповідного договору діяли саме ці умови, а не інші. Тому з огляду на зміст ст.ст.633, 634 ЦК України можна вважати, що другий контрагент (споживач послуг підприємця) лише приєднується до тих умов, з якими він ознайомлений.
Так як зазначені договори приєднання відповідачем не підписані, вони не можуть враховуватися як складові частини укладених відповідачем кредитних договорів.
Отже, позивачем не доведено, що саме ці Правила надання грошових коштів у позику ТОВ "1 Безпечне агентство необхідних кредитів" та Правила надання коштів у позику, в тому числі на умовах фінансового кредиту за умовами програми "MoneyBOOM Loyal" розумів відповідач та ознайомився і погодився з ними, підписуючи заяву про надання кредиту.
Такий висновок суду узгоджується з позицією Великої Палати Верховного Суду, викладеною у постанові від 03 липня 2019 року у справі №342/180/17, провадження №14-131цс19, відповідно до якої до вказаних правовідносин неможливо застосувати правила частини першої статті 634 ЦК України, за змістом якої договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому, оскільки Умови та правила надання банківських послуг, неодноразово змінювалися самим АТ КБ «ПриватБанк», тобто кредитор міг додати до позовної заяви Умови у будь-яких редакціях, що найбільш сприятливі для задоволення позову.
Суд відхиляє посилання представника позивача на неможливість надання доказів щодо існування заборгованості, наявних у первісних кредиторів, зважаючи на те, що як новий кредитор, позивач зобов'язаний надати суду всі належні та допустимі докази на підтвердження як розміру заборгованості, так і переходу до нього права вимоги за договором, а у разі відсутності таких доказів - заявити клопотання про їх витребування судом.
Зазначені висновки випливають з положень ст.517 ЦК України, за якою первісний кредитор у зобов'язанні повинен передати новому кредиторові документи, які засвідчують права, що передаються, та інформацію, яка є важливою для їх здійснення. Боржник має право не виконувати свого обов'язку новому кредиторові до надання боржникові доказів переходу до нового кредитора прав у зобов'язанні.
Відповідно до положень статей 512, 513 ЦК України, кредитор у зобов'язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги). Правочин щодо заміни кредитора у зобов'язанні вчиняється у такій самій формі, що і правочин, на підставі якого виникло зобов'язання, право вимоги за яким передається новому кредиторові.
Статтею 514 ЦК України передбачено, що до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов'язання в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.
Згідно з частиною 1 статті 516 ЦК України, заміна кредитора у зобов'язанні здійснюється без згоди боржника, якщо інше не встановлено договором або законом.
Відповідно до частини 1 статті 1077 ЦК України, за договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов'язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов'язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника).
Частиною 1 статті 1078 ЦК України передбачено, що предметом договору факторингу може бути право грошової вимоги, строк платежу за якою настав (наявна вимога), а також право вимоги, яке виникне в майбутньому (майбутня вимога).
Таким чином, до позивача унаслідок укладення договорів факторингу перейшло право вимоги до відповідача від первісних кредиторів.
Оспорюючи розмір заборгованості, відповідач власного розрахунку до суду не надав; посилання відповідача на те, що розмір нарахованих відсотків значно перевищує розмір заборгованості за кредитом, а розмір неустойки може бути зменшений за рішенням суду, якщо він значно перевищує розмір збитків, не враховуєть судом, зважаючи на різну правову природу відсотків як плати за кредит та неустойки - як виду забезпечення виконання зобов"язань.
Обов"язок висунення позивачем попередньої досудової вимоги про необхідність сплати простроченої заборгованості чи застосування заходів досудового врегулювання спору законом не встановлено, а тому відсутність таких заходів не може бути підставою для відмови у позові.
Вимоги відповідача про одночасну відмову у позові та закриття провадження у справі є суперечливими та одночасне їх задоволення (за наявності підстав) законодавством не передбачено.
Посилаючись на відсутність у позовній заяві відомостей про вжиття заходів досудового врегулювання спору, якщо такі проводилися, та підтвердження позивача про те, що ним не подано іншого позову до цього ж відповідача з тим самим предметом і з тих самих підстав, відповідач не зазначив, яким чином це перешкоджає правильному вирішенню спору після відкриття провадження у справі, а тому не довів необхідності залишення позовної заяви без розгляду через невідповідність вимогам ст.175 ЦПК України.
Відповідно до ст.141 ЦПК України підлягають стягненню з відповідача на користь позивача сплачені ним судові витрати пропорційно розміру задоволених вимог.
При зверненні до суду з позовом позивач сплатив судовий збір у розмірі 2481,00 грн. при ціні позову 60418,50 грн., судом задоволено вимоги на суму 19631,53 грн., тобто підлягає стягненню з відповідача на користь позивача 2481,00 грн.* 19631,53 грн. : 60418,50 грн.= 806,14 грн..
На підставі викладеного, керуючись ст.ст.13, 206, 258, 259, 263-265 ЦПК України, суд-
Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю “Фінансова компанія “Європейська агенція з повернення боргів» до ОСОБА_1 про стягнення боргу за кредитним договором задовольнити частково.
Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_3 , на користь Товариства з обмеженою відповідальністю “Фінансова компанія “Європейська агенція з повернення боргів» (код ЄДРПОУ 35625014, місцезнаходження юридичної особи: 01032, м. Київ, вул. Симона Петлюри, 30, реквізити IBAN № НОМЕР_4 в АТ «ТАСкомбанк»), заборгованість у розмірі 19631,53 грн., у тому числі:
- за договором позики № 1125897 від 28 квітня 2021 року: заборгованість за основним боргом 5100 грн. та заборгованість за відсотками 5222,40 грн., усього 10322,40 грн.;
- за договором позики № 0991154662 від 07 квітня 2021 року: 3249,00 грн. - основна сума боргу, та 1540,03 грн. - відсотки, усього 4789,03 грн.
- за кредитним договором № 03557-04/2021 від 06 квітня 2021 року: 3000,00 грн. - основна сума боргу, та 1520,10 грн. - відсотки, усього 4520,10 грн.;
а також судовий збір в сумі 806,14 грн., всього стягнути 20437 (двадцять тисяч чотириста тридцять сім) гривень 67 копійок.
Рішення може бути оскаржене у апеляційному порядку протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення шляхом подання апеляційної скарги до Миколаївського апеляційного суду.
Учасник справи, якому рішення не було вручене у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Суддя: