23.05.25 Справа № 469/606/25
2/469/526/25
23 травня 2025 року с-ще Березанка
Березанський районний суд Миколаївської області у складі головуючого судді Гапоненко Н.О., розглянувши позовну заяву ОСОБА_1 до Березанського відділу ДВС у Миколаївському районі Миколаївської області Південного МУМЮ (м. Одеса) про зняття арешту з майна, -
ОСОБА_1 21 травня 2025 року звернувся до Березанського районного суду Миколаївської області із вказаним позовом, у якому просив зняти арешти з житлового будинку в АДРЕСА_1 , за такими номерами: № 10887221 від 01.03.2011р., № 11981023 від 19.12.2011р., № 13399020 від 18.12.2012р., № 11858761 від 18.12.2011р., які накладені постановами Березанського відділу ДВС.
На обгрунтування заявлених вимог позивач посилався на те, що при зверненні до нотаріуса за оформленням спадщини після смерті дружини ОСОБА_2 йому стало відомо про накладення арешту на спадкове майно у чотирьох виконавчих провадженнях: за виконавчим листом № 2-235, виданим Березанським районним судом 18.10.2010 року про звернення стягнення на іпотечне майно ОСОБА_2 на користь ПАТ "Державний ощадний банк України", - постанова про накладення арешту №10887221 від 01.03.2011р. у виконавчому провадженні № 23982589 від 27.01.2011р., постановою від 21.11.2011р. виконавчий документ повернуто стягувачу; постанова про накладення арешту № 11981023 від 19.12.2011р. у виконавчому провадженні № 30421949 від 19.12.2011р., 27.11.2012р. постановою виконавчий документи повернуто стягувачу; постанова про арешт № 13399020 від 18.12.2012р. у виконавчому провадженні № 35725522 від 18.12.2012р., постановою від 12.11.2013р. виконавчий документ повернуто стягувачу, та постанова про арешт № 11858761 від 18.12.2011р. у виконавчому провадженні № 29763433 від 10.11.2011р. з виконання виконавчого листа № 2-406, виданого Березанським районним судом 23.08.2011 р. про стягнення з ОСОБА_2 на користь ПАТ КБ "ПриватБанк" заборгованості за кредитним договором у сумі 11694,23 грн., постановою від 25.11.2016р. виконавче провадження закінчено у зв'язку зі смертю боржника, при цьому державний виконавець не зазначив про зняття зазначених арештів, накладених на майно померлої дружини позивача, що чинить позивачу перешкоди у здійсненні своїх прав, так як він не може отримати свідоцтво про право власності на спадкове майно.
Дослідивши матеріали позовної заяви, суд приходить до таких висновків.
Позивач зазначає про порушення його прав у зв"язку з існуванням арешту майна спадкодавця, накладеного у виконавчих провадженнях з виконання двох виконавчих листів, виданих Березанським районним судом Миколаївської області на користь двох різних стягувачів - ПАТ "Державний ощадний банк України" та АТ КБ "ПриватБанк".
З системи діловодства Д3 Березанського районного суду Миколаївської області встановлено, що на підставі ухвали Березанського районного суду Миколаївської області від 07 травня 2020 року позивач є боржником у виконавчому провадженні з виконанню виконавчого листа №2-235/10, виданого Березанським районним судом Миколаївської області на підставі рішення від 18 жовтня 2010 року, про звернення стягнення на іпотечне майно ОСОБА_2 на підставі договору іпотеки №7231 від 11 жовтня 2007 року, посвідченого приватним нотаріусом Березанського районного нотаріального округу та зареєстрованого в реєстрі №2537, а саме житловий будинок, розташований в АДРЕСА_1 , стягувачем за яким є ПАТ "Державний ощадний банк України".
Згідно із ст.16 ЦК України, кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.
Частиною 1 ст. 4 ЦПК України передбачено, що кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.
Відповідно до ч.1 ст. 5 ЦПК України, здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором.
Відповідно до ст. 447-1 ЦПК України сторони виконавчого провадження мають право звернутися до суду із скаргою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця під час виконання судового рішення, ухваленого відповідно до цього Кодексу, порушено їхні права.
Застосування конкретного способу захисту цивільного права залежить як від змісту суб'єктивного права, за захистом якого звернулася особа, так і від характеру його порушення.
З цією метою суд повинен з'ясувати характер спірних правовідносин сторін (предмет та підставу позову), характер порушеного права позивача та можливість його захисту в обраний ним спосіб.
У порядку цивільного судочинства захист майнових прав здійснюється у позовному провадженні, а також у спосіб оскарження рішення, дії або бездіяльності державного виконавця чи іншої посадової особи державної виконавчої служби.
Боржник як сторона виконавчого провадження, у разі незгоди з арештом, який накладений державним або приватним виконавцем під час примусового виконання судового рішення, не може пред'являти позов про зняття арешту з майна та бути позивачем за таким позовом, оскільки має право на оскарження дій державного виконавця в порядку, передбаченому розділом VII ЦПК України. Якщо ж особа, яка не погоджується з накладеним арештом, не є стороною виконавчого провадження, але такими діями порушується її право власності, вона звертається до суду з позовом, в якому передусім ставить питання про підтвердження її права власності на арештоване майно, а потім про зняття арешту.
Вказані висновки узгоджуються з правовими позиціями, викладеними у постановах Верховного Суду від 19 січня 2022 у справі № 577/4541/20, від 18 травня 2022 року у справі № 642/4263/21, від 29 червня 2023 року у справі № 208/9810/21, які в силу приписів ч.4 ст.263 ЦПК України суд враховує при ухваленні рішення.
У разі пред'явлення до суду позову стороною виконавчого провадження в порядку цивільного судочинства суддя має відмовити у відкритті провадження на підставі п. 1 ч. 1 ст. 186 ЦПК України, а помилково прийнявши позов до розгляду, під час судового розгляду суд має закрити провадження у справі з підстави, передбаченої п. 1 ч. 1 ст. 255 ЦПК України.
Зазначений висновок викладено у постанові Верховного Суду у складі Об'єднаної палати Касаційного цивільного суду від 24 травня 2021 року у справі № 161/3171/19.
Оскільки позивач є боржником (правонаступником боржника) у виконавчому провадженні з примусового виконання виконавчого листа № 2-235, виданим Березанським районним судом 18.10.2010 року про звернення стягнення на іпотечне майно ОСОБА_2 на користь ПАТ "Державний ощадний банк України", де застосовано арешт майна, тому він має право на звернення до суду зі скаргою на дії державного виконавця у порядку, визначеному розділом VII ЦПК України, а не в порядку цивільного судочинства (позовного провадження).
Оскільки вимоги боржника у виконавчому провадженні щодо зняття арешту з майна підлягають розгляду в порядку, передбаченому розділом VII ЦПК України, а не у порядку позовного провадження, слід відмовити у відкритті позовного провадження в частині вимог про зняття арешту за постановами про накладення арешту при примусовому виконання виконавчого листа № 2-235 від 18.10.2010 року.
У частині вимог щодо зняття арешту з майна у виконавчому провадженні № 29763433 позовна заява підлягає залишенню без руху у зв"язку з невідповідністю вимогами ст.ст.175, 177 ЦПК України.
Відповідно до п.2 ч.3 ст.175 ЦПК України позовна заява повинна містити повне найменування (для юридичних осіб) або ім'я (прізвище, ім'я та по батькові) (для фізичних осіб) сторін та інших учасників справи, їх місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб), поштовий індекс, ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України (для юридичних осіб, зареєстрованих за законодавством України), а також реєстраційний номер облікової картки платника податків (для фізичних осіб) за його наявності або номер і серію паспорта для фізичних осіб - громадян України (якщо такі відомості позивачу відомі), відомі номери засобів зв'язку та адреси електронної пошти, відомості про наявність або відсутність електронного кабінету.
Зазначеним вимогам позовна заява не відповідає, так як позивачем не зазначено ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України, відомі номери засобів зв'язку та адреси електронної пошти, відомості про наявність або відсутність електронного кабінету.
Суд зважає на те, що на підставі ч.1, 2 ст.48 ЦПК України сторонами в цивільному процесі є позивач і відповідач. Позивачем і відповідачем можуть бути фізичні і юридичні особи, а також держава.
Таким чином, відповідач у цій справі має бути представленим належною юридичною особою.
Крім того, позивачем не зазначено та не додано докази щодо наявності у нього права на спадщину (вказаний у позовній заяві житловий будинок) після смерті ОСОБА_2 , прийняття цієї спадщини та неможливості оформлення права власності на спадкове майно (копія заяви про прийняття спадщини, відмова нотаріуса у видачі свідоцтва про право на спадщину та інше), а також докази права власності ОСОБА_2 на арештоване майно на момент відкриття спадщини.
За змістом ч.1 ст.185 ЦПК України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 175 і 177 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.
За таких обставин позовну заяву в частині вимог щодо зняття арешту з майна за постановою про накладення арешту № 11858761 від 18.12.2011 р. слід залишити без руху та надати позивачу строк для усунення зазначених недоліків.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст.185, 186, 258-261 ЦПК України, суд -
Відмовити у відкритті провадження у справі за позовом ОСОБА_1 до Березанського відділу ДВС у Миколаївському районі Миколаївської області Південного МУМЮ (м. Одеса), третя особа АТ “Ощадбанк» про зняття арешту з майна за постановами про накладення арешту у виконавчих провадженнях за виконавчим документом № 2-235 від 18.10.2010 року.
Роз'яснити позивачу право на оскарження дій державного виконавця у порядку ст.ст.447-453 ЦПК України.
Позовну заяву в частині вимог щодо зняття арешту з майна за постановою про накладення арешту № 11858761 від 18.12.2011 р. залишити без руху.
Надати позивачу строк для усунення недоліків шляхом надання позовної заяви у новій редакції з дотриманням вимог ст.ст.175, 177 ЦПК України протягом десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.
Якщо у встановлений строк недоліки позовної заяви не будуть усунені, вважати заяву неподаною і повернути позивачу.
Ухвала в частині відмови у відкритті провадження у справі може бути оскаржена до Миколаївського апеляційного суду через Березанський районний суд Миколаївської області протягом п"ятнадцяти днів з дня її складення. Учасник справи, якому ухвала суду не була вручена у день її складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом п"ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.
У іншій частині ухвала оскарженню окремо від рішення суду не підлягає.
Ухвали, що постановлені судом поза межами судового засідання або в судовому засіданні у разі неявки всіх учасників справи, розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, набирають законної сили з моменту їх підписання суддею (суддями).
Суддя: