13 червня 2025 рокуСправа №160/1357/25
Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Сластьон А.О. розглянув у порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Торговий Дім «Трубоізолкомплект» до Дніпровської митниці про визнання протиправним та скасування рішення.
Суть спору: 24 січня 2025 року до Дніпропетровського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява Товариства з обмеженою відповідальністю «Торговий дім ТРУБОІЗОЛКОМПЛЕКТ» до Дніпропетровської митниці Державної митної служби України, в якій позивач просить суд:
- визнати протиправним та скасувати рішення Дніпровської митниці про коригування митної вартості товарів №UA110050/2024/000179/1 від 04.12.2024;
- визнати протиправною та скасувати картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UA110050/2024/000348;
- визнати протиправним та скасувати рішення Дніпровської митниці про коригування митної вартості товарів №UA110050/2024/000180/1 від 04.12.2024;
- визнати протиправною та скасувати картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UA110050/2024/000349.
В обґрунтування позовних вимог позивач вказав, що при митному оформленні товарів за митною декларацією №24UA110050005093U4 від 02.12.2024 та №24UA110050005139U9 від 04.12.2024, які ввозилися на митну територію України, ним було визначено їх митну вартість за основним методом за ціною договору (контракту). Позивач зазначає, що на підтвердження заявленої митної вартості оцінюваних товарів надав митному органу документи, які відповідають переліку, визначеному в частині другій статті 53 Митного кодексу України (далі МК України), підтверджують митну вартість товарів та містять об'єктивні відомості про складові митної вартості товарів, подані документи не містять розбіжностей.
Позивач стверджує, що митний орган зазначених документів не врахував, у зв'язку з чим дійшов необґрунтованих висновків про наявність підстав для коригування митної вартості товарів із застосуванням резервного методу.
Позивач не погодився з рішеннями митного органу, але з метою випуску задекларованих товарів у вільний обіг подав до митного органу нові митні декларації, в яких скоригував митну вартість товарів із урахуванням рішень митного органу, сплатив митні платежі й перерахував на депозитний рахунок державного казначейства різницю між сумою митних платежів, обчисленою згідно з митною вартістю товарів, визначеною декларантом, і сумою митних платежів, обчисленою згідно з митною вартістю товарів, визначеною митним органом (грошову заставу для забезпечення сплати митних платежів фінансову гарантію).
Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 24 січня 2025 року позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження в адміністративній справі №160/1357/25, призначено розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи за наявними у справі матеріалами.
11 лютого 2025 року на адресу суду від відповідача надійшов відзив на позовну заяву із запереченнями проти позову.
Зокрема, у відзиві на позовну заяву відповідач зазначив, що за результатами здійсненого ним контролю правильності визначення митної вартості на підставі розгляду поданих разом із митною декларацією №24UA110050005093U4 від 02.12.2024 та митною декларацією №24UA110050005139U9 від 04.12.2024 документів встановлено, що документи містять розбіжності, які мають вплив на правильність визначення митної вартості, та невідповідності, що не дає можливості впевнитись у достовірності заявленої митної вартості, зокрема здійснити перевірку числових значень складових митної вартості товарів.
У зв'язку з цим відповідач вважає, що спірні рішення прийняті ним з урахуванням вимог чинного законодавства України, в межах повноважень, наданих йому законами України та підзаконними нормативно-правовими актами.
18 лютого 2025 року від позивача надійшла відповідь на відзив, в якій він не погоджується з викладеними відповідачем у відзиві обставинами, просить суд задовольнити позовні вимоги.
06.03.2025 від митного органу до суду надійшли витребувані ухвалою суду документи, зокрема, Положення про митний пост «Новомосковськ» Дніпровської митниці, копії оскаржуваних рішень та електронні повідомлення між митницею та декларантом.
Розглянувши подані документи й матеріали, всебічно й повно з'ясувавши всі фактичні обставини справи, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи й вирішення спору по суті, суд, -
Товариство з обмеженою відповідальністю «ТОРГОВИЙ ДІМ «ТРУБОІЗОЛКОМПЛЕКТ» є юридичною особою, яка зареєстрована 13.10.2010, ідентифікаційний код: 37180015.
Види економічної діяльності Товариства з обмеженою відповідальністю ««ТОРГОВИЙ ДІМ «ТРУБОІЗОЛКОМПЛЕКТ»: 25.61 Оброблення металів та нанесення покриття на метали; 46.63 Оптова торгівля машинами й устаткуванням для добувної промисловості та будівництва; 46.73 Оптова торгівля деревиною, будівельними матеріалами та санітарно-технічним обладнанням; 46.74 Оптова торгівля залізними виробами, водопровідним і опалювальним устаткуванням і приладдям до нього; 46.77 Оптова торгівля відходами та брухтом; 52.29 Інша допоміжна діяльність у сфері транспорту; 25.62 Механічне оброблення металевих виробів; 71.20 Технічні випробування та дослідження.
Судом встановлено, що 14.03.2024 між Позивачем як покупцем та ЗАТ «Baku Steel Company» (Азербайджанська Республіка) як продавцем укладено контракт №BSC-TRB-1 (далі - Контракт), за умовами якого продавець зобов'язується продати, а Покупець зобов'язується прийняти та сплатити за трубну продукцію, іменовану надалі Товар, у строки, кількості та найменуванні, які зазначені у додатках до цього контракту.
Пунктом 2.1. Контракту визначено, що ціна визначена у доларах США та зазначена у Додатках.
Умови поставку товару FCA SUMQAITІнкотермс, 2020 (п. 5 Специфікації №4 від 06.11.2024).
До вказаного Контракту сторонами укладено Специфікацію №4 від 06.11.2024, згідно з якою було узгоджено найменування товару, його загальну кількість та вартість, умови поставки.
Поставці підлягав наступний товар:
труба сталева д.114х5мм, ГОСТ8732-78, ст20 у кількості 7,03т, вартість за тону товару 930 доларів США та загальною вартістю 6537,90 доларів США;
труба сталева д.114х6мм, ГОСТ8732-78, ст20 у кількості 17,5т, вартість за тону товару 930 доларів США та загальною вартістю 16275,00 доларів США;
труба сталева д.114х6мм, ГОСТ8732-78, ст20, 09G2C (K50) у кількості 7т вартість за тону товару 930 доларів США та загальною вартістю 6510,00 доларів США;
труба сталева д.114х6мм, ГОСТ8732-78, ст20, 09G2C у кількості 12,678т вартість за тону товару 930 доларів США та загальною вартістю 11790,54 доларів США.
Відповідно до п. 2 Специфікації №4 від 06.11.2024 загальна вартість продукції становить 41 113,44 доларів США.
Оплата здійснюється наступним чином: покупець здійснює передоплату в розмірі 50% протягом 5 (п'яти) банківських днів після виставлення рахунку, решта 50% передоплати сплачується по готовності труб до відвантаження (п. 4 Специфікації №4 від 06.11.2024).
Продавцем виставлено проформу-інвойс №TR-04 від 06.11.2024 на суму 41113,44 доларів США за весь обсяг товару, погоджений сторонами у Специфікації №4 від 06.11.2024.
07.11.2024 ТОВ «ТД «Трубоізолкомплект» на виконання умов оплати за Контрактом сплачено 20556,72 доларів США, що підтверджується платіжною інструкцією в іноземній валюті №7 та 13.11.2024 сплачено 20556,72 доларів США, що підтверджується платіжною інструкцією в іноземній валюті №8.
Сторонами погоджено толеранс товару +/- 5%.
З урахуванням ваги готової продукції, покупець виставив нові рахунки (інвойси):
-ІНВОЙС №TD-09 від 14.11.2024 на суму 20709,24 доларів США на товар:
труба сталева д.114х5мм, ГОСТ8732-78, ст20 у кількості 4,942т, вартість за тону товару 930 доларів США та загальною вартістю 4596,06 доларів США;
труба сталева д.114х6мм, ГОСТ8732-78, ст20 у кількості 17,326т, вартість за тону товару 930 доларів США та загальною вартістю 16113,18 доларів США.
-ІНВОЙС № TD -10 від 14.11.2024 на суму 19716,00 доларів США:
труба сталева д.114х6мм, ГОСТ8732-78, ст20, 09G2C у кількості 11.518т, вартість за тону товару 930 доларів США та загальною вартістю 10711,74 доларів США;
труба сталева д.114х6мм, ГОСТ8732-78, ст20, 09G2C (K50) у кількості 7.666т, вартість за тону товару 930 доларів США та загальною вартістю 7129,38 доларів США;
труба сталева д.114х5мм, ГОСТ8732-78, ст20 у кількості 2,016т , вартість за тону товару 930 доларів США та загальною вартістю 1874,88 доларів США.
Згідно п. 4.5. Контракту продавець надсилає разом із товаром наступні документи: залізничну накладну, CMR, рахунок-фактуру, сертифікат якості від заводу-виробника, сертифікат походження товару (за формою -СТ1).
Товар було поставлено автотранспортом двома вантажівками, на підставі Договору про надання послуг транспортного експедирування перевезення вантажу автомобільним транспортом №18/03/24-ТЕ від 18.03.2024, укладеного між ТОВ «ТД «ТРУБОІЗОЛКОМПЛЕКТ» та ТОВ «ТК ТРАНСЛОГІСТИК» і на підставі Договору №5881/3ТД від 12.11.2024 про надання послуг перевезення вантажу автомобільним транспортом, укладеного між ТОВ «ТД «ТРУБОІЗОЛКОМПЛЕКТ» та ТОВ «ФОРТУНА ПЛЮС».
Відповідно до рахунку №786 від 28.11.2024, виставленого ТОВ «ТК ТРАНСЛОГІСТИК» вартість перевезення по першій вантажівки по маршруту м. Сумгаїт (Азербайджан)-м/п Сірет-Порубне-смт. Меліоративне склала 176 000,00 грн.
Відповідно до рахунку №467 від 20.11.2024, виставленого ТОВ «ФОРТУНА ПЛЮС» вартість перевезення другої партії товару по маршруту: м. Сумгаїт (Азербайджан)- Орлівка -смт. Меліоративне склала 180 000,00 грн.
Відповідно до пункту 3.1 Договору №18/03/24-ТЕ від 18.03.2024 про надання послуг транспортного експедирування перевезення вантажу автомобільним транспортом, транспортні, посередницькі, експедиторській та інші організації, послуги які необхідні для переміщення вантажу, маршрут, визначається Експедитором самостійно, але з урахуванням вимог і конструкцій замовника.
12.11.2024 для забезпечення виконання Договору №18/03/24-ТЕ від 18.03.2024 між ТОВ «ТК ТРАНСЛОГІСТИК» та ТОВ «МТ ЛОГІСТИКС» укладено Договір перевезення №О-000000677.
Для забезпечення виконання Договору перевезення №О-000000677 від 12.11.2024 між ТОВ «МТ ЛОГІСТИКС» та ФОП ОСОБА_1 укладено договір №523 - МТ про організацію перевезень вантажів автомобільним транспортом від 13.11.2024.
Відповідно до пункту 3.1 Договору №5881/3ТД від 12.11.2024 про надання послуг перевезення вантажу автомобільним транспортом перевезення вантажу автомобільним транспортом, транспортні, посередницькі, експедиторській та інші організації, послуги які необхідні для переміщення вантажу, маршрут, визначається Експедитором самостійно, але з урахуванням вимог і конструкцій замовника.
Для забезпечення виконання Договору №5881/3ТД від 12.11.2024 про надання послуг перевезення вантажу автомобільним транспортом між ТОВ «ФОРТУНА ПЛЮС» та ТОВ «УКРФЕНІКС» укладено Договір №5815 транспортно-експедиційного обслуговування перевезення вантажів автомобільним транспортом від 27.09.2024.
У грудні 2024 року позивач здійснював ввезення на територію України товару:
труба сталева д.114х5мм, ГОСТ8732-78, ст20 у кількості 7,03т , вартість за тону товару 930 доларів США та загальною вартістю 6537,90 доларів США;
труба сталева д.114х6мм, ГОСТ8732-78, ст20 у кількості 17,5т, вартість за тону товару 930 доларів США та загальною вартістю 16275,00 доларів США;
труба сталева д.114х6мм, ГОСТ8732-78, ст20, 09G2C (K50) у кількості 7т вартість за тону товару 930 доларів США та загальною вартістю 6510,00 доларів США;
труба сталева д.114х6мм, ГОСТ8732-78, ст20, 09G2C у кількості 12,678т вартість за тону товару 930 доларів США та загальною вартістю 11790,54 доларів США, митне оформлення якого здійснювалося через Дніпровську митницю.
02.12.2024 та 04.12.2024 з метою митного оформлення вказаного товару позивач подав до Дніпровської митниці електронні митні декларації:
1) №24UA110050005093U4 від 02.12.2024, в якій задекларував товари, визначивши їх митну вартість (991187,53 грн. або 1,07 дол. США за 1 кг) за основним методом - за ціною договору (інвойсна вартість товару у сумі 20709,24 дол. США (861187,53 грн.) та витрати на транспортування в сумі 130000 грн.) та
2) №24UA110050005139U9 від 04.12.2024, в якій задекларував товар, визначивши їх митну вартість (965672,00 дол. США або 1,09 дол. США за 1 кг) за основним методом - за ціною договору (інвойсна вартість товару у сумі 19716, 00 дол. США (822102,00 грн.) та витрати на транспортування в сумі 143570,00 грн.)
Для підтвердження заявленої митної вартості декларант надав митному органу передбачені ст. 53 МК України документи, які вказані у графі 44 митної декларації 24UA110050005093U4, а саме: сертифікат якості №385/2024 від 14.11.2024, пакувальний лист б/н від 14.11.2024, інвойс TR-04 від 06.11.2024, інвойс TD-09 від 14.11.2024, CMR (автотранспортна накладна) №701483 від 16.11.2024, супровідний документ Т1 №500700241101641 від 16.11.2024, платіжна інструкція в іноземній валюті №7 від 07.11.2024, платіжна інструкція в іноземній валюті №8 від 13.11.2024, рахунок - фактура №786 від 28.11.2024 про надання транспортно-експедиційних послуг від ТОВ «ТК ТРАНСЛОГІСТИК», Специфікація №4 від 06.11.2024, Контракт №BSC-TRB-1 від 14.03.2024, Договір про надання послуг транспортного експедирування перевезення вантажу автомобільним транспортом №18/03/24-ТЕ від 18.03.2024, Договір перевезення №О-00000677 від 12.11.2024 між ТОВ «МТ «ЛОГІСТИКС» та ТОВ «ТК «ТРАНСЛОГІСТИК», Договір №523-МТ від 13.11.2024 про організацію перевезень вантажів автомобільним транспортом між ФОП ОСОБА_1 та ТОВ «МТ «ЛОГІСТИКС», Сертифікат про походження товару №AZUA24023220B від 15.11.2024, митна декларація країни відправлення № 01242000121283 від 16.11.2024.
До митної декларації №24UA110050005139U9 від 04.12.2024 додано наступні документи: сертифікат якості №386/2024 від 14.11.2024, пакувальний лист б/н від 14.11.2024, інвойс TR-04 від 06.11.2024, інвойс TD-10 від 14.11.2024, CMR (автотранспортна накладна) №910571 від 18.11.2024, супровідний документ Т1 №500700241101738 від 18.11.2024, платіжна інструкція в іноземній валюті №7 від 07.11.2024, платіжна інструкція в іноземній валюті №8 від 13.11.2024, рахунок-фактура №467 від 20.11.2024 ТОВ «ФОРТУНА ПЛЮС» про надання транспортно - експедиційних послуг, Специфікація №4 від 06.11.2024, Контракт №BSC-TRB-1 від 14.03.2024, Договір перевезення №5815 від 27.09.2024, Договір перевезення 5881/ЗТД від 12.11.2024, Сертифікат про походження товару №AZUA24023552B від 19.11.2024, заявка №Ф26126 від 13.11.2024, митна декларація країни відправлення №01242000121695 від 18.11.2024.
Під час розгляду митним органом документів, наданих позивачем для митного оформлення товару, спрацювала автоматизована система управління ризиками (АСАУР) за показником "митна вартість товару".
Крім того, під час розмитнення товару інспектор митної служби дійшов висновку, що подані декларантом документи містять розбіжності, а також не містять повної інформації про митну вартість та її складові частини.
04.12.2024 Дніпровською митницею було прийнято спірні рішення про коригування митної вартості товарів №UA110050/2024/000179/1, згідно з яким відповідач, застосувавши шостий (резервний) метод визначення митної вартості товарів, заявлену позивачем митну вартість товару №1 в митній декларації №24UA110050005093U4 від 02.12.2024 скоригував з 1,07 доларів США за одиницю до рівня 1,2000 доларів США за одиницю.
Також, 04.12.2024 відповідачем прийнято рішення про коригування митної вартості товарів №UA110050/2024/000180/1, згідно з яким відповідач, застосувавши шостий (резервний) метод визначення митної вартості товарів, заявлену позивачем митну вартість товару №1 в митній декларації №24UA110050005139U9 від 04.12.2024 скоригував з 1,09 доларів США за одиницю до рівня 1,2000 доларів США за одиницю.
Також, відповідачем винесено картки відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UA110050/2024/000348 та №UA110050/2024/000349.
Позивач скористався правом щодо надання митному органу додаткових документів та звернувся до митного органу із відповідною заявою, в якій просив скасувати раніше ухвалене відповідачем рішення про коригування митної вартості товарів №UA110050/2024/000179/1 та №UA110050/2024/000180/1.
Зокрема, позивач надав митному органу копії наступних документів за ЕМД 24UA110050005093U4 від 02.12.2024:
транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів відповідно до договорів №18/03/24-ТЕ від 18.03.2024, №О-00000677 від 12.11.2024 та №523-МТ від 13.11.2024; довідки про сплату за перевезення товару за договором №18/03/24-ТЕ від 18.03.2024; виписку з бухгалтерської документації; копію митної декларації країни відправлення (з перекладом); актуальні каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару; висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформацію біржових організацій про вартість товару або сировини. Позивачем надано у якості додаткових документів комерційну пропозицію від 01.09.2024 та довiдку про тpaнcпopтні витрати вiд 28.11.2024 №786. Також повiдомлено митницю, що вci документи надано та проханням завершити митне оформлення.Проте, митний орган відмовив позивачу у визнанні заявленої декларантом митної вартості товару.
За ЕМД 24UA110050005139U9 від 04.12.2024 позивач надав копії наступних документів: транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів відповідно до договорів №5881/3ТД від 12.11.2024 та №5815; довідки про сплату за перевезення товару за договором №5881/3ТД від 12.11.2024; виписку з бухгалтерської документації; копію митної декларації країни відправлення (з перекладом); актуальні каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару; висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформацію біржових організацій про вартість товару або сировини.
Обґрунтовуючи підстави неприйняття заявленої позивачем митної вартості товару, митний орган у графі 33 спірного рішення зазначив, що за результатами опрацювання документів, поданих разом із електронною митною декларацією, ним встановлено, що надані відповідно до вимог статті 53 МК України документи містять розбіжності, які мають вплив на правильність визначення митної вартості, та не містять усіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, яка була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.
04.12.2024 у зв'язку із незгодою з рішенням №UA110050/2024/000179/1 від 04.12.2024 в порядку ч.7 ст.55 Митного Кодексу України позивачем подана нова митна декларація №24UA110050005140U1, за якою товар випущений у вільний обіг із збільшенням (доплатою) загальної суми митних платежів на 24139,72 грн. (нарахована сума ПДВ декларантом - 198703,46 грн., нарахована сума мита митним органом - 222843,18 грн.), вказані відомості містяться в гр.47 «Нарахування платежів» та гр. В «Подробиці розрахунків» митної декларації.
Також, у зв'язку із незгодою з рішенням №UA110050/2024/000180/1 від 04.12.2024 в порядку ч.7 ст.55 Митного кодексу України позивачем подана нова митна декларація №24UA110050005145U7, за якою товар випущений у вільний обіг із збільшенням (доплатою) загальної суми митних платежів на 19020,95 грн. (нарахована сума мита декларантом - 193134,40 грн., нарахована сума мита митним органом - 212155,35 грн.), вказані відомості містяться в гр.47 «Нарахування платежів» та гр. В «Подробиці розрахунків» митної декларації.
Не погоджуючись із рішенням відповідача про коригування митної вартості товарів, позивач звернувся до суду з даним адміністративним позовом.
Надаючи правову оцінку відносинам, що виникли між сторонами, суд виходить з наступного.
Стаття 19 Конституції України передбачає, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відносини, що пов'язані із справлянням митних платежів регулюються Митним кодексом України, Податковим кодексом України та іншими законами України з питань оподаткування.
Митний кодекс України в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин, встановлює порядок визначення митної вартості імпортованих товарів та правила її декларування, а також регулює правовідносини з приводу митного контролю та митного оформлення товарів, транспортних засобів комерційного призначення, що переміщуються через митний кордон України.
Відповідно до частини першої статті 246 МК України метою митного оформлення є забезпечення дотримання встановленого законодавством України порядку переміщення товарів, транспортних засобів комерційного призначення через митний кордон України, а також забезпечення статистичного обліку ввезення на митну територію України, вивезення за її межі і транзиту через її територію товарів.
Згідно зі статтею 248 МК України митне оформлення розпочинається з моменту подання митному органу декларантом або уповноваженою ним особою митної декларації або документа, який відповідно до законодавства її замінює, та документів, необхідних для митного оформлення, а в разі електронного декларування - з моменту отримання митним органом від декларанта або уповноваженої ним особи електронної митної декларації або електронного документа, який відповідно до законодавства замінює митну декларацію.
Декларування здійснюється шляхом заявлення за встановленою формою (письмовою, усною, шляхом вчинення дій) точних відомостей про товари, мету їх переміщення через митний кордон України, а також відомостей, необхідних для здійснення їх митного контролю та митного оформлення, зокрема, код товару згідно з УКТ ЗЕД; фактурна вартість товарів; митна вартість товарів та метод її визначення; суми митних платежів; спосіб забезпечення сплати митних платежів (у разі застосування заходів гарантування їх сплати) (стаття 257 МК України).
Частиною сьомою статті 257 МК України передбачено, що перелік відомостей, що підлягають внесенню до митних декларацій, обмежується лише тими відомостями, які є необхідними для цілей справляння митних платежів, формування митної статистики, а також для забезпечення додержання вимог цього Кодексу та інших законодавчих актів.
Митне оформлення товарів, транспортних засобів комерційного призначення здійснюється митними органами на підставі митної декларації, до якої декларантом залежно від митних формальностей, установлених цим Кодексом для митних режимів, та заявленої мети переміщення вносяться відомості, передбачені частиною восьмою вказаної статті, у тому числі відомості про найменування товару, код товару згідно з УКТ ЗЕД, фактурну вартість товарів, митну вартість товарів та метод її визначення.
Статтями 49 та 50 МК України визначено, що митною вартістю товарів, які переміщуються через митний кордон України, є вартість товарів, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.
При цьому, ціна, що була фактично сплачена або підлягає сплаті, це загальна сума всіх платежів, які були здійснені або повинні бути здійснені покупцем оцінюваних товарів продавцю або на користь продавця через третіх осіб та/або на пов'язаних із продавцем осіб для виконання зобов'язань продавця (частина п'ята статті 58 МК України).
Система визначення митної вартості товарів ґрунтується на загальних принципах митної оцінки, прийнятих у міжнародній практиці. Міжнародно-правовим стандартом, на який зорієнтоване українське митне законодавство, є угоди по застосуванню статті VII Генеральної угоди з тарифів і торгівлі 1994 року (ГААТ).
Згідно з частиною другою статті VII ГААТ оцінка імпортованого товару для митних цілей повинна ґрунтуватися на дійсній вартості імпортованого товару, на який розраховується мито, або подібного товару і не повинна ґрунтуватися на вартості товару національного походження чи на довільній або фіктивній вартості.
Частинами четвертою та п'ятою статті 58 МК України передбачено, що митною вартістю товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є ціна, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за товари, якщо вони продаються на експорт в Україну, скоригована в разі потреби з урахуванням положень частини десятої цієї статті. Ціною, що була фактично сплачена або підлягає сплаті, вважається загальна сума всіх платежів, які були здійснені або повинні бути здійснені покупцем оцінюваних товарів продавцю або на користь продавця через третіх осіб та/або на пов'язаних із продавцем осіб для виконання зобов'язань продавця.
При визначенні митної вартості до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за оцінювані товари, додаються витрати (складові митної вартості), якщо вони не включалися до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті, за переліком, що визначений частиною десятою статті 58 МК України, серед яких, зокрема, витрати на транспортування оцінюваних товарів до аеропорту, порту або іншого місця ввезення на митну територію України, якщо такі платежі не включаються до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті.
Згідно зі статтею 51 МК України митна вартість товарів, що переміщуються через митний кордон України, визначається декларантом відповідно до норм цього Кодексу.
Відповідно до статті 52 МК України заявлення митної вартості товарів здійснюється декларантом або уповноваженою ним особою під час декларування товарів. При цьому, декларант або уповноважена ним особа, які заявляють митну вартість товару, зобов'язані: 1) заявляти митну вартість, визначену ними самостійно, у тому числі за результатами консультацій з митним органом; 2) подавати митному органу достовірні відомості про визначення митної вартості, які повинні базуватися на об'єктивних, документально підтверджених даних, що піддаються обчисленню; 3) нести всі додаткові витрати, пов'язані з коригуванням митної вартості або наданням митному органу додаткової інформації.
Відповідно до статті 57 МК України визначення митної вартості товарів, які ввозяться в Україну відповідно до митного режиму імпорту, здійснюється за такими методами: 1) основний - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції); 2) другорядні: а) за ціною договору щодо ідентичних товарів; б) за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів; в) на основі віднімання вартості; г) на основі додавання вартості (обчислена вартість); ґ) резервний. Основним методом визначення митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є перший метод - за ціною договору (вартість операції). Кожний наступний метод застосовується лише у разі, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу відповідно до норм цього Кодексу.
Згідно з частиною другою статті 54 МК України контроль правильності визначення митної вартості товарів за основним методом - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту (вартість операції), здійснюється митним органом шляхом перевірки розрахунку, здійсненого декларантом, за відсутності застережень щодо застосування цього методу, визначених у частині першій статті 58 цього Кодексу.
Статтею 58 МК України передбачено, що метод визначення митної вартості за ціною договору (контракту) щодо товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, застосовується у разі, якщо, зокрема, щодо продажу оцінюваних товарів або їх ціни відсутні будь-які умови або застереження, які унеможливлюють визначення вартості цих товарів. Метод визначення митної вартості товарів за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються, не застосовується, якщо використані декларантом або уповноваженою ним особою відомості не підтверджені документально або не визначені кількісно і достовірні та/або відсутня хоча б одна із складових митної вартості, яка є обов'язковою при її обчисленні. У разі якщо митна вартість не може бути визначена за основним методом, застосовуються другорядні методи, зазначені у пункті 2 частини першої статті 57 цього Кодексу.
Відповідно до пункту 1 частини четвертої статті 54 МК України митний орган під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів зобов'язаний здійснювати контроль заявленої декларантом або уповноваженою ним особою митної вартості товарів шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості, наявності в поданих зазначеними особами документах усіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.
Митний орган з метою здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів має право упевнюватися в достовірності або точності будь-якої заяви, документа чи розрахунку, поданих для цілей визначення митної вартості (пункт 1 частини п'ятої статті 54 МК України).
Цією ж статтею визначено, що у випадках, встановлених цим Кодексом, митний орган наділений правом письмово запитувати від декларанта або уповноваженої ним особи встановлені статтею 53 цього Кодексу додаткові документи та відомості, якщо це необхідно для прийняття рішення про визнання заявленої митної вартості.
Відповідно до положень статті 53 МК України у випадках, передбачених цим Кодексом, декларант подає митному органу документи, що підтверджують заявлену митну вартість товарів і обраний метод її визначення.
Документами, які підтверджують митну вартість товарів, є: 1) декларація митної вартості, що подається у випадках, визначених у частинах п'ятій і шостій статті 52 цього Кодексу, та документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості; 2) зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності; 3) рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об'єктом купівлі-продажу); 4) якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару; 5) за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару; 6) транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів; 7) ліцензія на імпорт товару, якщо імпорт товару підлягає ліцензуванню; 8) якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування.
У силу положень частини п'ятої статті 53 МК України забороняється вимагати від декларанта або уповноваженої ним особи будь-які інші документи, відмінні від тих, що зазначені в цій статті.
Дана норма кореспондується з положеннями частини третьої статті 318 МК України, якою встановлено, що митний контроль передбачає виконання митними органами мінімуму митних формальностей, необхідних для забезпечення додержання законодавства України з питань митної справи.
Це також відповідає стандартним правилам, встановленим пунктами 3.16 та 6.2 Загального додатку до Міжнародної конвенції про спрощення та гармонізацію митних процедур, до якої Україна приєдналась згідно із Законом України «Про внесення змін до Закону України «Про приєднання України до Протоколу про внесення змін до Міжнародної конвенції про спрощення та гармонізацію митних процедур» №3018-VI від 15.02.2011, якими запроваджено стандартні правила: на підтвердження декларації на товари митна служба вимагає тільки ті документи, які є необхідними для проведення контролю за даною операцією та забезпечення виконання усіх вимог щодо застосування митного законодавства; митний контроль обмежується мінімумом, необхідним для забезпечення дотримання митного законодавства.
Разом з цим, якщо документи, зазначені у частині другій статті 53 МК України, містять розбіжності, які мають вплив на правильність визначення митної вартості, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу митного органу зобов'язані протягом 10 календарних днів надати (за наявності) такі додаткові документи: 1) договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов'язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається; 2) рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом); 3) рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов'язаних із виконанням умов договору (угоди, контракту); 4) виписку з бухгалтерської документації; 5) ліцензійний чи авторський договір покупця, що стосується оцінюваних товарів та є умовою продажу оцінюваних товарів; 6) каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару; 7) копію митної декларації країни відправлення; 8) висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини (частини третя статті 53 МК).
Відповідно до частини третьої статті 58 МК України у разі якщо митна вартість не може бути визначена за основним методом, застосовуються другорядні методи, зазначені у пункті 2 частини першої статті 57 цього Кодексу.
Згідно з частинами першою-третьою статті 64 МК України у разі якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом послідовного використання методів, зазначених у статтях 58-63 цього Кодексу, митна вартість оцінюваних товарів визначається з використанням способів, які не суперечать законам України і є сумісними з відповідними принципами і положеннями Генеральної угоди з тарифів і торгівлі (ГААТ).
Митна вартість, визначена згідно з положеннями цієї статті, повинна ґрунтуватися на раніше визнаних (визначених) органами доходів і зборів митних вартостях.
Митна вартість імпортних товарів не визначається згідно із положеннями цієї статті на підставі:
1) ціни товарів українського походження на внутрішньому ринку України;
2) системи, яка передбачає прийняття для митних цілей вищої з двох альтернативних вартостей;
3) ціни товарів на внутрішньому ринку країни-експортера;
4) вартості виробництва, іншої, ніж обчислена вартість, визначена для ідентичних або подібних (аналогічних) товарів відповідно до положень статті 63 цього Кодексу;
5) ціни товарів, що поставляються з країни-експортера до третіх країн;
6) мінімальної митної вартості;
7) довільної чи фіктивної вартості.
Відповідно до частини першої статті 55 МК України рішення про коригування заявленої митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України з поміщенням у митний режим імпорту, приймається митним органом у письмовій формі під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості цих товарів як до, так і після їх випуску, якщо митним органом у випадках, передбачених частиною шостою статті 54 цього Кодексу, виявлено, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів.
Частиною другою статті 55 МК України передбачено, що прийняте митним органом письмове рішення про коригування заявленої митної вартості товарів має містити:
1) обґрунтування причин, через які заявлену декларантом митну вартість не може бути визнано;
2) наявну в митного органу інформацію (у тому числі щодо числових значень складових митної вартості, митної вартості ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, інших умов, що могли вплинути на ціну товарів), яка призвела до виникнення сумнівів у правильності визначення митної вартості та до прийняття рішення про коригування митної вартості, заявленої декларантом;
3) вичерпний перелік вимог щодо надання додаткових документів, передбачених частиною третьою статті 53 цього Кодексу, за умови надання яких митна вартість може бути визнана митним органом;
4) обґрунтування числового значення митної вартості товарів, скоригованої митним органом, та фактів, які вплинули на таке коригування;
5) інформацію про:
а) право декларанта або уповноваженої ним особи на випуск у вільний обіг товарів, що декларуються:
у разі згоди декларанта або уповноваженої ним особи з рішенням митного органу про коригування митної вартості товарів - за умови сплати митних платежів згідно з митною вартістю, визначеною митним органом;
у разі незгоди декларанта або уповноваженої ним особи з рішенням митного органу про коригування заявленої митної вартості товарів - за умови сплати митних платежів згідно із заявленою митною вартістю товарів та надання гарантій відповідно до розділу Х цього Кодексу в розмірі, визначеному митним органом відповідно до частини сьомої цієї статті;
б) право декларанта або уповноваженої ним особи оскаржити рішення про коригування заявленої митної вартості до органу вищого рівня відповідно до глави 4 цього Кодексу або до суду.
З аналізу частин першої та другої статті 53 МК України слідує, що законом визначений вичерпний перелік документів, що подається декларантом митному органу для підтвердження заявленої митної вартості товарів та обраного методу її визначення.
Митні органи мають право витребовувати додаткові документи на підтвердження задекларованої митної вартості у випадку наявності обґрунтованих сумнівів у достовірності поданих декларантом відомостей, що є обов'язковою обставиною, з якою закон пов'язує можливість витребовування додаткових документів у декларанта та надає митниці право вчиняти наступні дії, спрямовані на визначення дійсної митної вартості товарів. Разом з тим витребувати необхідно ті документи, які дають можливість пересвідчитись у правильності чи помилковості задекларованої митної вартості, а не всі, які передбачені статтею 53 Митного кодексу України. Ненадання повного переліку витребуваних документів може бути підставою для визначення митної вартості не за першим методом лише тоді, коли подані документи є недостатніми чи такими, що у своїй сукупності не спростовують сумнів у достовірності наданої інформації.
Згідно з пунктом 2 частини шостої статті 54 МК України на підставі якого відповідач прийняв рішення про коригування митної вартості товарів, митний орган може відмовити у митному оформленні товарів за заявленою декларантом або уповноваженою ним особою митною вартістю виключно за наявності обґрунтованих підстав вважати, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, неподання декларантом або уповноваженою ним особою документів згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частинах другій-четвертій статті 53 цього Кодексу, або відсутності у цих документах всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.
Тобто умовою, з якою закон пов'язує право митниці самостійно розраховувати митну вартість заявлених декларантом товарів, є наявність документально підтверджених обставин, що свідчать про заявлення декларантом неповних та/або недостовірних відомостей про товар та ціну, яку за нього сплачено.
Відтак, рішення митного органу не може ґрунтуватися на припущеннях, на сумнівах про повноту й достовірність відомостей про заявлену митну вартість товарів; висновки цього органу повинні ґрунтуватися на достовірних і вичерпних доказах.
Судом встановлено, що у всіх двох оскаржуваних рішеннях про коригування митної вартості товарів зазначено аналогічні зауваження до поданих позивачем в оформлення документів.
Щодо ненадання позивачем до митного оформлення заявки на перевезення №786 від 28.11.2024.
Відповідно до ч. 1 ст. 334 МКУ органи доходів і зборів вимагають від осіб, які переміщують товари, транспортні засоби комерційного призначення через митний кордон України тільки ті документи та відомості, які необхідні для здійснення митного контролю та встановлені цим Кодексом.
Отже, митні органи не мають права вимагати від декларантів для підтвердження митної вартості документи, які не передбачені ст. 53 МКУ, крім випадку надання таких документів за власним бажанням декларанта.
Відповідно до п. 6 ч. 2 ст. 53 МКУ документами, які підтверджують митну вартість, є транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів.
Відповідно до пп. «б» п. 1 ч. 1 ст. 335 МКУ при перевезенні автомобільним транспортом транспортним (перевізним) документом є міжнародна товаротранспортна накладна (тобто - CMR).
Відповідно до ст. 4 Конвенції про договір міжнародного автомобільного перевезення від 19.05.1956 (Конвенція CMR), ст. 9 Закону України «Про транспортно-експедиторську діяльність», ст. 6 Закону України «Про транзит вантажів», п. 1 ч. 2 ст. 191 МКУ перевезення вантажів автомобільним транспортом супроводжується міжнародною автомобільною накладною (CMR).
CMR були надані до всіх МД по поставках, що оскаржуються, про що свідчить їх наявність у графі 44 МД (під кодом 0730), та у картках відмови у митному оформленні до всіх МД.
Щодо документів, які підтверджують вартість перевезення, то до таких документів відповідно до Правил заповнення декларації митної вартості, затверджених наказом Міністерства фінансів України від 24.05.2012 №599 (далі - Правила заповнення ДМВ), можуть належати:
- рахунок-фактура (акт виконаних робіт (наданих послуг)) від виконавця договору (контракту) про надання транспортно-експедиційних послуг, що містить реквізити сторін, суму та умови платежу, інші відомості, відповідно до яких встановлюється належність послуг до товарів.
Враховуючи невиключний характер переліку документів у Порядку заповнення ДМВ, імпортером може бути наданий будь-який з документів, які можуть підтвердити транспортні витрати.
Зокрема, позивачем по двом митним оформленням надано рахунку на оплату транспортних послуг, в яких містяться всі необхідні для підтвердження транспортних витрат відомості.
Тобто, для підтвердження транспортних витрат по всім зазначеним поставкам було надано транспортні перевізні документи (міжнародні автомобільні накладні CMR) та документи, що підтверджують вартість перевезення (рахунки на оплату).
Отже, для підтвердження вартості перевезення було надано всі документи, подання яких передбачено ч. 2 ст. 53, пп. «б» п. 1 ч. 1 ст. 335 МКУ, Правилами заповнення ДМВ.
Відтак, коригування митної вартості з підстав ненадання заявки на перевезення є необґрунтованим.
Також, неправомірними є вимоги з надання позивачем документів, оформлених перевізниками з третіми особами, які були залучені до процесу перевезення вантажу позивача.
Як вже встановлено судом, товар було поставлено автотранспортом - двома вантажівками, на підставі Договору про надання послуг транспортного експедирування перевезення вантажу автомобільним транспортом №18/03/24-ТЕ від 18.03.2024, укладеного між ТОВ «ТД «ТРУБОІЗОЛКОМПЛЕКТ» та ТОВ «ТК ТРАНСЛОГІСТИК» і на підставі Договору №5881/3ТД від 12.11.2024 про надання послуг перевезення вантажу автомобільним транспортом, укладеного між ТОВ «ТД «ТРУБОІЗОЛКОМПЛЕКТ» та ТОВ «ФОРТУНА ПЛЮС».
12.11.2024 для забезпечення виконання Договору №18/03/24-ТЕ від 18.03.2024 між ТОВ «ТК ТРАНСЛОГІСТИК» та ТОВ «МТ ЛОГІСТИКС» укладено Договір перевезення №О-000000677.
Для забезпечення виконання Договору перевезення №О-000000677 від 12.11.2024 між ТОВ «МТ ЛОГІСТИКС» та ФОП ОСОБА_1 укладено договір №523-МТ про організацію перевезень вантажів автомобільним транспортом від 13.11.2024.
Відповідно до пункту 3.1 Договору №5881/3ТД від 12.11.2024 про надання послуг перевезення вантажу автомобільним транспортом перевезення вантажу автомобільним транспортом, транспортні, посередницькі, експедиторській та інші організації, послуги які необхідні для переміщення вантажу, маршрут, визначається Експедитором самостійно, але з урахуванням вимог і конструкцій замовника.
Для забезпечення виконання Договору №5881/3ТД від 12.11.2024 про надання послуг перевезення вантажу автомобільним транспортом між ТОВ «ФОРТУНА ПЛЮС» та ТОВ «УКРФЕНІКС» укладено Договір №5815 транспортно-експедиційного обслуговування перевезення вантажів автомобільним транспортом від 27.09.2024.
Отже, ТОВ «ТК ТРАНСЛОГІСТИК» та ТОВ «ФОРТУНА ПЛЮС» для забезпечення виконання договорів з позивачем ТОВ «ТРУБОІЗОКОМПЛЕКТ» укладали договори з третіми особами (ТОВ «МТ ЛОГІСТИКС»; ФОП ОСОБА_1 ; ТОВ «УКРФЕНІКС») для здійснення перевезення товару, який був наданий до митного оформлення разом з ЕМД.
Тому, суд вважає, що посилання відповідача на можливість існування інших рахунків та/або оплат за вищевказаними договорами як підстави для коригування митної вартості товарів є безпідставним.
Також, суд погоджується з посиланням позивача на те, що частина 2 ст.53 Митного кодексу України містить вичерпний перелік документів, які подаються декларантом для підтвердження заявленої митної вартості товарів та обраного методу її визначення.
Крім того, суд наголошує, що право митного органу на витребування додаткових документів не є абсолютним, а виникає за наявності хоча б однієї з таких підстав: надані декларантом документи містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.
Однак на підставі наданих позивачем до митного оформлення документів можна було визначити митну вартість товару, оскільки документи містили всі необхідні для цього відомості та числові значення, не мали розбіжностей та ознак підробки.
Щодо зауважень митного органу про ненадання позивачем доказів на підтвердження оплати вартості послуг перевезення.
Суд вказує, що такі вимоги протирічать ч. 2 ст. 53, пп. «б» п. 1 ч. 1 ст. 335 МКУ, Правилами заповнення ДМВ.
Також суд вказує, що ненадання доказів на підтвердження сплати транспортних послуг не є підставою для невизнання митним органом складових заявленої декларантом митної вартості товару, оскільки питання розрахунків за договорами перевезення існує виключно у правовідносинах позивача та його контрагентів, а контроль за дотриманням платіжної дисципліни в рамках укладених позивачем договорів знаходиться за межами компетенції митного органу.
Щодо зауважень митного органу до платіжних доручень.
Відповідно до п.26 розділу ІІІ Положення про порядок виконання надавачами платіжних послуг платіжних інструкцій в іноземній валюті та банківських металах, затвердженого постановою Правління Національного банку України від 28.07.2008 №216, надавач платіжних послуг повинен перевірити відповідність заповнення реквізитів платіжної інструкції в іноземній валюті або банківських металах вимогам розділу II цього Положення та реквізитам, зазначеним у документах, які відповідно до нормативно-правових актів Національного банку з питань валютного регулювання є підставою для здійснення перерахування коштів в іноземній валюті або банківських металах з рахунку платника, а також поштові та платіжні реквізити контрагентів. Такий банк має право відмовитися від виконання платіжного доручення платника в іноземній валюті, якщо операція, яку проводить платник, не відповідає вимогам валютного законодавства, про що робить запис на зворотному боці платіжного доручення.
Тому перевірка правильності заповнення платіжних доручень не належить до повноважень митного органу, а є виключною компетенцією банку, який здійснював відповідне перерахування коштів.
Щодо тверджень митного органу про неможливість ідентифікації оплаченого товару за платіжними інструкціями.
Судом встановлено, що платіжні інструкції оплачені позивачем на підставі виставлених проформ-інвойсів, в яких зазначена попередня вага продукції та її вартість на загальну суму 41113,44 дол. США.
Натомість, після здійснення позивачем оплати за товар постачальник виставив нові рахунки з відкоригованою вагою товару, в межах погодженого сторонами толерансу +/-5%, внаслідок чого змінилась вартість поставленого товару в бік зменшення - 40 425,24 дол. США.
Отже, до митної вартості по двом деклараціям включена фактурна вартість продукції, яка була фактично поставлена позивачу згідно з інвойсами, виставленими постачальником після здійснення позивачем попередньої оплати.
Відтак, розбіжності в документах відсутні.
Щодо відсутності під час митного оформлення сертифікатів якості як підстави коригування митної вартості.
Зазначені твердження є необґрунтованими, оскільки матеріалами справи підтверджено, що до митного оформлення позивачем надавався Сертифікат якості №385/2024, який в повній мірі дає встановити якість товару, який підлягає митному оформленню.
Крім того, відповідно до ч.2 ст. 53 Митного кодексу України документи на підтвердження якісних характеристик товару не відносяться до документів, які підтверджують митну вартість товарів. Відтак, зауваження відповідача щодо відсутності таких документів не є підставою для коригування митної вартості товару.
Також, контроль якісних характеристик товару знаходиться поза межами компетенції митного органу.
Окрім того, митний орган в оскаржуваних рішеннях не зазначив про те, яким чином відсутність інформації про якість впливає на заявлену митну вартість продукції, яка імпортувалася, за умови, що позивачем було надано документи на підтвердження всіх складових митної вартості.
Відтак, зазначені відповідачем у спірному рішенні зауваження щодо поданих на підтвердження митної вартості документів є необґрунтованими.
Проаналізувавши доводи митного органу, що слугували підставою для відмови у визнанні митної вартості, заявленої позивачем, суд дійшов висновку, що відповідач не довів, що позивачем було заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість імпортованого товару, та що в документах, поданих позивачем до митного оформлення, були відсутні відомості, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомості щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за товар.
Зі змісту спірних рішень відповідача №UA110050/2024/000179/1 від 04.12.2024, №UA110050/2024/000180/1 від 04.12.2024 слідує, що митний орган не надав належної оцінки поданим документам та не встановив конкретних обставин та фактів, які перешкоджають митному оформленню товару за основним методом визначення митної вартості.
Водночас, матеріалами справи підтверджується, що визначена позивачем у відповідній митній декларації митна вартість товару базується на об'єктивних, документально підтверджених даних і піддається обчисленню.
Відтак, суд доходить висновку, що відповідач при прийнятті рішення про коригування митної вартості товарів №UA110050/2024/000179/1 від 04.12.2024, №UA110050/2024/000180/1 від 04.12.2024 протиправно застосував шостий (резервний) метод визначення митної вартості товарів, що є самостійною підставою для скасування оскаржуваного рішення відповідача.
Отже, висновки відповідача щодо документального непідтвердження позивачем митної вартості імпортованого товару є необґрунтованими, а подальше коригування його вартості є протиправним.
Будь-яких переконливих аргументів та доказів, які б викликали обґрунтовані сумніви в достовірності проведеного позивачем розрахунку митної вартості товару за ціною договору відповідачем не наведено та не надано, a інших обставин, які б впливали на ціну задекларованої позивачем митної вартості товару судом не встановлено.
З оскаржуваного рішення вбачається, що відповідач не надав належної оцінки поданим документам та не встановив конкретних обставин та фактів, які перешкоджають митному оформленню товару за ціною договору.
Отже, у відповідача під час прийняття вказаного рішення не було підстав для незастосування основного методу визначення митної вартості товару за ціною договору.
З урахуванням викладеного суд дійшов висновку, що відповідач неправомірно відмовив позивачу у визнанні задекларованої ним митної вартості товару за основним методом, визначив митну вартість за другорядним (резервним) методом та прийняв оскаржуване рішення про коригування митної вартості товарів.
За таких обставин позовні вимоги позивача про визнання протиправними та скасування рішення про коригування митної вартості товарів №UA110050/2024/000179/1 від 04.12.2024 та № UA110050/2024/000180/1 від 04.12.2024 та картки відмови №UA110050/2024/000348 та №UA110050/2024/000349 є обґрунтованими та підлягають задоволенню.
За загальним правилом, що випливає з принципу змагальності, кожна сторона повинна подати докази на підтвердження обставин, на які вона посилається, або на спростування обставин, про які стверджує інша сторона.
Відповідно до частини другої статті 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Суб'єкт владних повноважень повинен подати суду всі наявні у нього документи та матеріали, які можуть бути використані як докази у справі.
Системно проаналізувавши приписи законодавства України, що були чинними на момент виникнення спірних правовідносин між сторонами, зважаючи на взаємний та достатній зв'язок доказів у їх сукупності, суд дійшов висновку, що адміністративний позов підлягає задоволенню.
Відповідно до частини першої статті 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
З матеріалів справи вбачається, що позивачем при зверненні з адміністративним позовом до суду було сплачено судовий збір у розмірі 7267,20 грн., в тому числі, на виконання ухвали суду про залишення позовної заяви без руху.
При цьому, судом під час винесення рішення у справі виявлена помилка в розрахунку судового збору, що привело до його переплати.
Так, ціна позову визначається як сума переплачених платежів внаслідок винесення відповідачем рішень про коригування митної вартості.
З огляду на те, що сума переплачених платежів за 2-ма рішеннями про коригування митної вартості становить 43160,67 грн., судовий збір складає 3028,00 грн., а не 7267,20 грн.
Відтак, переплачений судовий збір може повернуто позивачу на підставі відповідного клопотання.
Натомість, стягненню на користь позивача за рахунок бюджетних асигнувань Дніпровської митниці підлягають понесені позивачем судові витрати у вигляді сплаченого судового збору на суму 3028,00 грн.
Керуючись статтями 243-246, 250, 255 КАС України, суд, -
Адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Торговий Дім «Трубоізолкомплект» (місцезнаходження: 49054, м. Дніпро, проспект Олександра Поля, буд. 97К, ідентифікаційний код: 37180015) до Дніпровської митниці (місцезнаходження: 49038, м.Дніпро, вул. Княгині Ольги, буд. 22, ідентифікаційний код: 43971371), - задовольнити повністю.
Визнати протиправним та скасувати рішення Дніпровської митниці про коригування митної вартості товарів №UA110050/2024/000179/1 від 04.12.2024.
Визнати протиправною та скасувати картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UA110050/2024/000348.
Визнати протиправним та скасувати рішення Дніпровської митниці про коригування митної вартості товарів №UA110050/2024/000180/1 від 04.12.2024.
Визнати протиправною та скасувати картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UA110050/2024/000349.
Стягнути з Дніпровської митниці (місцезнаходження: 49038, м. Дніпро, вул. Княгині Ольги, буд. 22, ідентифікаційний код: 43971371) за рахунок бюджетних асигнувань на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Торговий Дім «Трубоізолкомплект» (місцезнаходження: 49054, м. Дніпро, проспект Олександра Поля, буд. 97К, ідентифікаційний код: 37180015) судові витрати в розмірі 3028,00 гривень (три тисячі двадцять вісім гривень 00 копійок).
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається до Третього апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
У разі оголошення судом лише вступної та резолютивної частини рішення, або розгляду справи в порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту рішення.
Суддя А.О. Сластьон