Справа №760/12947/25 1-кс/760/6867/25
30 травня 2025 року м. Київ
Слідчий суддя Солом'янського районного суду м. Києва ОСОБА_1 , за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 , розглянувши скаргу ОСОБА_3 , ОСОБА_4 на бездіяльність уповноваженої особи НАБ України, яка полягає у невнесенні відомостей про кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань після отримання заяви про кримінальне правопорушення, -
До Солом'янського районного суду м. Києва надійшла вказана скарга.
Скарга обґрунтована тим, що на підставі ухвали слідчого судді Солом'янського районного суду м. Києва від 10.03.2025 НАБ України були внесенні відомості до Єдиного реєстру досудових розслідувань за заявою ОСОБА_3 та ОСОБА_4 щодо можливого вчинення злочинів передбаченого ст. 185 КК України.
Разом з тим, скаржники вважають, що детективами НАБУ не виконано в повній мірі ухвалу слідчого судді, тому 06.05.2025 ними було подано до НАБУ заяву про не належне виконання ухвали слідчого судді Солом'янського районного суду м. Києва від 10.03.2025, в якій просили здійснити уточнення до витягу з ЄРДР, внісши в повному обсязі відомості за заявою (№ 156 від 05.05.25).
Заявники та уповноважена службова особа НАБ України в судове засідання не з'явились, будучи належним чином повідомленими про дату, місце та час судового засідання.
Слідчим суддею з урахуванням принципу диспозитивності кримінального провадження, відповідно до якого сторони кримінального провадження є вільними у використанні своїх прав у межах та у спосіб, передбачених КПК України, визнано можливим розгляд скарги у відсутність скаржників та службової особи НАБ України.
Згідно частини 4 статті 107 КПК України фіксування судового засідання за допомогою технічних засобів кримінального провадження, не здійснювалось, у зв'язку з неприбуттям у судове засідання осіб, які беруть участь у судовому провадженні.
Дослідивши матеріали скарги та надані документи, слідчий суддя вважає, що подана скарга не підлягає задоволенню.
Так, пунктом 1 ч. 1 ст. 303 КПК України визначено, що на досудовому провадженні можуть бути оскаржені бездіяльність слідчого, прокурора, яка полягає у невнесенні відомостей про кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань після отримання заяви чи повідомлення про кримінальне правопорушення, у неповерненні тимчасово вилученого майна згідно з вимогами статті 169 цього Кодексу, а також у нездійсненні інших процесуальних дій, які він зобов'язаний вчинити у визначений цим Кодексом строк, - заявником, потерпілим, його представником чи законним представником, підозрюваним, його захисником чи законним представником, представником юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, володільцем тимчасово вилученого майна.
Згідно ч.ч. 1-2 ст. 214 КПК України слідчий, прокурор невідкладно, але не пізніше 24 годин після подання заяви, повідомлення про вчинене кримінальне правопорушення або після самостійного виявлення ним з будь-якого джерела обставин, що можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення, зобов'язаний внести відповідні відомості до Єдиного реєстру досудових розслідувань, розпочати розслідування та через 24 години з моменту внесення таких відомостей надати заявнику витяг є Єдиного реєстру досудових розслідувань. Слідчий, який здійснюватиме досудове розслідування, визначається керівником органу досудового розслідування.
Досудове розслідування розпочинається з моменту внесення відомостей до Єдиного реєстру досудових розслідувань. Положення про Єдиний реєстр досудових розслідувань, порядок його формування та ведення затверджуються Генеральною прокуратурою України за погодженням з Міністерством внутрішніх справ України, Службою безпеки України, Національним антикорупційним бюро України, органом, що здійснює контроль за додержанням податкового законодавства.
Як вбачається зі змісту ст.214 КПК України до Єдиного реєстру досудових розслідувань вносяться відомості про попередню кваліфікацію кримінального правопорушення з зазначенням статті (частини статті) закону України про кримінальну відповідальність, при цьому відповідні відомості вносяться слідчим або прокурором, або іншої службовою особою, яка уповноважена на прийняття та реєстрацію заяв і повідомлень про кримінальні правопорушення.
Як встановлено в ході судового розгляду скарги, 10.03.2025 ухвалою слідчого судді Солом'янського районного суду м. Києва задоволено скаргу ОСОБА_3 та зобов'язано уповноважених осіб Національного антикорупційного бюро України внести до Єдиного реєстру досудових розслідувань відомості за заявою ОСОБА_3 від 27.02.2025.
Відповідно до ч. 1 ст. 303 КПК України на досудовому провадженні може бути оскаржена бездіяльність слідчого або прокурора, зокрема, яка полягає у нездійсненні інших процесуальних дій, які він зобов'язаний вчинити у визначений цим Кодексом строк.
Бездіяльність, яка полягає у нездійсненні інших процесуальних дій (крім внесення відомостей до ЄРДР та повернення тимчасово вилученого майна), є третім, комплексним видом бездіяльності, оскарження якої допускається відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 303 КПК України та передбачає три обов'язкові ознаки: 1) слідчий або прокурор наділені обов'язком вчинити певну процесуальну дію; 2) така процесуальна дія має бути вчинена у визначений КПК України строк; 3) відповідна процесуальна дія слідчим чи прокурором у встановлений строк не вчинена. Таким чином, наведена норма дозволяє звернутися до суду зі скаргою не на будь-яку бездіяльність, а лише щодо обов'язків, строк виконання яких чітко регламентований кримінальним процесуальним законодавством.
Відповідно до ч. 5 ст. 40 КПК України слідчий, здійснюючи свої повноваження, є самостійним у своїй процесуальній діяльності, втручання в яку забороняється. Тому, саме слідчий визначає, які відомості необхідно внести до Єдиного реєстру досудових розслідувань, зокрема, короткий виклад обставин, що можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення, наведених потерпілим, заявником чи виявлених з іншого джерела, та попередню правову кваліфікацію кримінального правопорушення із зазначенням статті (частини статті) закону України про кримінальну відповідальність.
Крім того, Верховний Суд у своєму «Науковому висновку щодо меж дискреційного повноваження суб'єкта владних повноважень та судового контролю за його реалізацією» від 11.04.2017р. зазначив, що дискреційне повноваження може полягати у виборі діяти, чи без діяти, а якщо діяти, то у виборі варіанту рішення чи дії серед варіантів, що прямо або опосередковано закріплені у законі. Важливою ознакою такого вибору є те, що він здійснюється без необхідності узгодження варіанту вибору із будь-ким.
Дискреційне повноваження надається у спосіб його закріплення в оціночному понятті, відносно-визначеній нормі, альтернативній нормі, нормі із невизначеною гіпотезою. Для позначення дискреційного повноваження законодавець використовує, зокрема, терміни «може», «має право», «за власної ініціативи», «дбає», «забезпечує», «веде діяльність», «встановлює», «визначає», «на свій розсуд». При реалізації дискреційного повноваження суб'єкт владних повноважень зобов'язаний поважати основоположні права особи, додержуватися: конституційних принципів; принципів реалізації відповідної владної управлінської функції; принципів здійснення дискреційних повноважень; змісту публічного інтересу; положень власної компетенції; вказівок, викладених у інтерпретаційних атах; фахових правил, закріплених у нормативних актах; адміністративної практики; судової практики; процедурних вимог.
Враховуючи вказане, слідчий суддя вважає, що в діях службових осіб Національного антикорупційного бюро України відсутня бездіяльність, яка, на думку заявників виразилася у нездійсненні інших процесуальних дій (невиконання ухвали слідчого судді щодо внесення до ЄРДР відомостей із поданої заявниками заяви по кваліфікації вчиненого кримінального правопорушення саме за ст. 185 КК України, оскільки уповноваженим детективом НАБ України було виконано ухвалу слідчого судді Солом'янського районного суду м. Києва від 10.03.2025 та внесено відомості за заявою ОСОБА_3 до ЄРДР за тією правовою кваліфікацією кримінального правопорушення, за якою детектив вбачає наявність обставин, викладених у заяві (ч. 1 ст. 367 КК України).
Повторне внесення відомостей до Єдиного реєстру досудових розслідувань за одними і тими ж заявами, також як і оскарження бездіяльності органу досудового розслідування, в разі такого повтореного невнесення, діючим законодавством не передбачено.
За таких обставин, слідчий суддя вважає, що скарга ОСОБА_3 , ОСОБА_4 не підлягає задоволенню.
На підставі викладеного, керуючись статтями 303, 306, 307, 309, 370-372, 376, 395 КПК України, слідчий суддя, -
У задоволенні скарги ОСОБА_3 , ОСОБА_4 на бездіяльність службових осіб Національного антикорупційного бюро України, яка полягає у невнесенні відомостей про кримінальні правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань - відмовити.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Слідчий суддя ОСОБА_1