12 червня 2025 року
справа №640/39018/21
провадження № П/380/2271/25
Львівський окружний адміністративний суд, у складі головуючої судді Чаплик І.Д., розглянувши у письмовому провадженні в м. Львові в порядку спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Міжнародне інформаційне агентство «ВЕКТОР НЬЮЗ» до Головного управління ДПС у м. Києві про визнання протиправним та скасування рішення,
Товариство з обмеженою відповідальністю «Міжнародне інформаційне агентство «ВЕКТОР НЬЮЗ» (адреса місцезнаходження: 01133, м. Київ, вул. Євгена Коновальця, 36Б; ЄДРПОУ: 39243972) звернулось до Окружного адміністративного суду м. Києва із позовом до Головного управління ДПС у м. Києві (адреса місцезнаходження: 04116, м. Київ, вул. Шолуденка, 33/19; ЄДРПОУ: 44116011), у якому просить визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення- рішення Головного управління ДПС у м. Києві № 843000411 від 22.11.2021 про збільшення суми грошового зобов'язання за платежем податок на додану вартість на загальну суму 66 000 грн. 00 коп., в тому числі основного зобов'язання в сумі 60 000 грн. та штрафних (фінансових) санкцій в сумі 6 000 грн.
В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на те, що ТОВ «МІА «ВЕКТОР НЬЮЗ» подало податкову декларацію з ПДВ за звітний податковий період жовтень 2020 року, з додатками. Однак в подальшому позивачем самостійно було виявлено технічну помилку в додатку 5 до декларації з ПДВ, а саме: у таблиці 2, розділу І1 «Податковий кредит» не зазначено індивідуального податкового номера по постачальнику з обсягом постачання (без ПДВ) в сумі 300 000,00 грн. та сумою ПДВ 60 000,00 грн. Стверджує, що не відображення у таблиці 2 (додатку 5 до декларації ПДВ) ІПН по контрагенту зумовлено тим, що в деяких випадках при експортуванні даних з податкових накладних, які формуються в програмному продукті « 1С-підприємство», та за допомогою програмного забезпечення «М.Е.ДОС» можливі технічні помилки, що призводить до не «підтягування» окремих даних по контрагентах до показників декларації. Наголошує, що виявлена технічна помилка, жодним чином не впливає на визначене податкове зобов'язання. Також покликається на порушення термінів проведення податкової (камеральної) перевірки. Просить позовні вимоги задовольнити.
Ухвалою Окружного адміністративного суду м. Києва від 03.02.2022 відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін та проведення судового засідання за наявними у справі матеріалами.
Відповідач подав до суду відзив на позовну заяву, в якому просить суд відмовити в задоволенні позову. Відзив обґрунтований тим, що за наслідками проведення податкової перевірки виявлено порушення позивачем вимог п.198.6 ст. 198 Податкового кодексу України від 02.12.2010р. № 2755-VI (далі також - ПК України), що призвело до заниження позитивного значення різниці між сумою податкового зобов'язання та сумою податкового кредиту поточного звітного (податкового) періоду (рядок 9 - рядок 17 декларації) (позитивне значення), яке сплачується до державного бюджету в сумі 60 000 грн. Зважаючи на викладене, перевіркою зроблено висновок, що ТОВ «Міжнародне інформаційне агентство «Вектор Ньюз» в декларації з податку на додану вартість за жовтень 2020 року сформовано податковий кредит по невизначеному контрагенту на суму ПДВ - 60 000 грн. Наголошує, що у разі коли на момент перевірки платника податку контролюючим органом суми податку, попередньо включені до складу податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними у абзаці першому цього пункту документами, платник податку несе відповідальність відповідно до ПК України. Оскільки на момент проведення перевірки не вдалось підтвердити податковий кредит, наведене стало підставою для прийняття оскаржуваного податкового повідомлення-рішення.
Статтями 1-2 Закону України від 13.12.2022 № 2825-IX «Про ліквідацію Окружного адміністративного суду міста Києва та утворення Київського міського окружного адміністративного суду» (далі Закон №2825-ІХ) постановлено ліквідувати Окружний адміністративний суд міста Києва та утворити Київський міський окружний адміністративний суд із місцезнаходженням у місті Києві.
Відповідно до частини третьої статті 29 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) у разі ліквідації або припинення роботи адміністративного суду справи, що перебували у його провадженні, невідкладно передаються до суду, визначеного відповідним законом або рішенням про припинення роботи адміністративного суду, а якщо такий суд не визначено - до суду, що найбільш територіально наближений до суду, який ліквідовано або роботу якого припинено.
Абзацами 2, 4 пункту 2 Прикінцевих та перехідних положень Закону №2825-ІХ (в редакції Закону України від 16.07.2024 № 3863-IX «Про внесення зміни до пункту 2 розділу II "Прикінцеві та перехідні положення" Закону України "Про ліквідацію Окружного адміністративного суду міста Києва та утворення Київського міського окружного адміністративного суду" щодо забезпечення розгляду адміністративних справ») визначено, що з дня набрання чинності цим Законом Окружний адміністративний суд міста Києва припиняє здійснення правосуддя; до початку роботи Київського міського окружного адміністративного суду справи, підсудні окружному адміністративному суду, територіальна юрисдикція якого поширюється на місто Київ, розглядаються та вирішуються Київським окружним адміністративним судом.
Інші адміністративні справи, які не розглянуті Окружним адміністративним судом міста Києва, у тому числі ті, що передані до Київського окружного адміністративного суду до набрання чинності Законом України "Про внесення зміни до пункту 2 розділу II "Прикінцеві та перехідні положення" Закону України "Про ліквідацію Окружного адміністративного суду міста Києва та утворення Київського міського окружного адміністративного суду" щодо забезпечення розгляду адміністративних справ", але не розподілені між суддями (крім справ, підсудність яких визначена частиною першою статті 27, частиною третьою статті 276, статтями 289-1, 289-4 Кодексу адміністративного судочинства України), передаються на розгляд та вирішення іншим окружним адміністративним судам України шляхом їх автоматизованого розподілу між цими судами з урахуванням навантаження, за принципом випадковості та відповідно до хронологічного надходження справ у порядку, визначеному Державною судовою адміністрацією України. Справи, підсудність яких визначена частиною першою статті 27, частиною третьою статті 276, статтями 289-1, 289-4 Кодексу адміністративного судочинства України, до початку роботи Київського міського окружного адміністративного суду розглядаються та вирішуються Київським окружним адміністративним судом.
Наказом Державної судової адміністрації України від 16.09.2024 №399, на виконання вимог Закону України "Про внесення зміни до пункту 2 розділу II "Прикінцеві та перехідні положення" Закону України "Про ліквідацію Окружного адміністративного суду міста Києва та утворення Київського міського окружного адміністративного суду" щодо забезпечення розгляду адміністративних справ" (далі - Закон), який визначає порядок передачі нерозглянутих Окружним адміністративним судом міста Києва адміністративних судових справ іншим окружним адміністративним судам України, затверджено Порядок передачі судових справ, нерозглянутих Окружним адміністративним судом міста Києва (далі Порядок №399).
Пунктами 4-7 Порядку № 399 визначено, що на розгляд та вирішення судам підлягають передачі судові справи, які нерозглянуті ОАСК та передані до КОАС, але до набрання чинності Законом, не розподілені між суддями. Матеріали щодо розгляду та вирішення окремих процесуальних питань у межах нерозглянутих судових справ підлягають передачі до судів, визначених у результаті автоматизованого розподілу судових справ між судами, проведеного відповідно до правил, установлених цим Порядком. Судові справи, вказані у переліку, які підлягають передачі судам, мають бути зареєстровані в базі даних. Перелік складається відповідальною особою протягом семи робочих днів після опублікування цього Порядку за формою, визначеною у додатку 1 до Порядку, та формується в електронній формі із застосуванням КЕП.
Відповідно до пункту 19 Порядку № 399 відповідальною особою протягом семи робочих днів після отримання результатів автоматизованого розподілу судових справ на підставі протоколу формується перелік судових справ у електронній формі із застосуванням КЕП за формою, визначеною у додатку 3 до Порядку, про визначені суди із зазначенням єдиних унікальних номерів судових справ.
За наслідками автоматизованого розподілу судових справ між судами визначено суд для розгляду справи №640/39018/21 Львівський окружний адміністративний суд.
Матеріали справи №640/39018/21 було направлено до Львівського окружного адміністративного суду та отримано судом 31.01.2025.
Ухвалою від 05.02.2025 прийнято справу до провадження в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін та проведення судового засідання, за наявними у справі матеріалами та запропоновано учасникам справи подати письмові пояснення щодо справи протягом п'ятнадцяти днів з моменту отримання копії ухвали.
Інших заяв по суті спору до суду не надходило.
Дослідивши подані сторонами документи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини справи, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив таке.
Товариство з обмеженою відповідальністю «Міжнародне інформаційне агентство «ВЕКТОР НЬЮЗ» (далі - ТОВ «МІА «ВЕКТОР НЬЮЗ») зареєстровано платником ПДВ з 01.07.2014 та здійснює господарську діяльність згідно КВЕД 63.11 Оброблення даних, розміщення інформації на веб-вузлах і пов'язана з ними діяльність (основний), 43.99 Інші спеціалізовані будівельні роботи, н.в.і.у. 58.11 Видання книг 58.12 Видання довідників і каталогів 63.12 Веб-портали 63.91 Діяльність інформаційних агентств 73.11 Рекламні агентства 73.12 Посередництво в розміщенні реклами в засобах масової інформації 73.20 Дослідження кон'юнктури ринку та виявлення громадської думки.
Головним державним ревізором-інспектором відділу камеральних перевірок податкової звітності з ПДВ управління податкового адміністрування юридичних осіб Головного управління ДПС у м. Києві на підставі пункту 200.10 статті 200, підпункту 75.1.1 пункту 75.1 статті 75 Податкового кодексу України від 02.12.2010р. № 2755-VI зі змінами та доповненнями та у порядку статті 76 ПК України проведено камеральну перевірку податкової звітності з податку на додану вартість за жовтень 2020 року ТОВ «МІА «ВЕКТОР НЬЮЗ» (код ЄДРПОУ 39243972).
За результатами перевірки складено Акт №13210/Ж5/26-15-04-10-16/39243972 від 18 грудня 2020 року про результати камеральної (електронної перевірки даних, задекларованих у податковій звітності з податку на додану вартість ТОВАРИСТВО З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ "МІЖНАРОДНЕ ІНФОРМАЦІЙНЕ АГЕНТСТВО "ВЕКТОР НЬЮЗ" (код ЄДРПОУ 39243972) за жовтень 2020 року (далі - Акт перевірки).
Перевіркою встановлено, що ТОВ «МІА «ВЕКТОР НЬЮЗ» в декларації з податку на додану вартість за жовтень 2020 року сформовано податковий кредит по невизначеному контрагенту на суму ПДВ - 60 000 грн., а тому виявлено включення підприємством ТОВ «МІА «ВЕКТОР НЬЮЗ» до податкового кредиту податкових накладних, які не зареєстровані та/або зареєстровані із порушенням терміну реєстрації на загальну суму ПДВ 60 000 грн.
Як наслідок, перевіркою встановлено порушення: п. 198.6 ст. 198 ПК України, що призвело до заниження позитивного значення різниці між сумою податкового зобов'язання та сумою податкового кредиту поточного звітного (податкового) періоду (рядок 9 рядок 17 декларації) (позитивне значення), яке сплачується до державного бюджету в сумі 60 000 грн.
За висновками Акта перевірки, ГУ ДПС у м. Києві прийнято податкове повідомлення-рішення від 08.02.2021 №101630411, яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання за платежем податок на додану вартість на загальну суму 75 000 грн. 00 коп., в тому числі основного зобов'язання в сумі 60 000 грн. та штрафних (фінансових) санкцій в сумі 15 000 грн..
Не погоджуючись з прийнятим податковим повідомленням-рішенням від 08.02.2021 №101630411, ТОВ «МІА «ВЕКТОР НЬЮЗ» подало скаргу до Державної податкової служби України.
За результатами розгляду скарги, Державна податкова служба України прийняла рішення від 17.11.2021 № 25984/6/99-00-06-01-05-06, яким керуючись главою 4 розділу II ПК України, скасувала податкове повідомлення-рішення ГУ ДПС у м. Києві від 08.02.2021 №101630411 в частині 9000 грн штрафних санкцій, а в іншій частині зазначене податкове повідомлення-рішення від 08.02.2021 №101630411 залишила без змін.
Надалі на підставі Акта перевірки №13210/Ж5/26-15-04-10-16/39243972 від 18 грудня 2020 року та Рішення про результати розгляду скарги від 17 листопада 2021 року № 25984/6/99-00-06-01-05-06, Головним управлінням ДПС в м. Києві прийнято податкове повідомлення-рішення № 843000411 від 22 листопада 2021 року, яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання за платежем податок на додану вартість на загальну суму 66 000 грн. 00 коп., в тому числі основного зобов'язання в сумі 60 000 грн. та штрафних (фінансових) санкцій в сумі 15 000 грн..
Вважаючи протиправним податкове повідомлення-рішення № 843000411 від 22 листопада 2021 року, позивач звернувся з цим позовом до суду.
Судом також встановлено, що Товариство з обмеженою відповідальністю «Міжнародне Інформаційне Агентство «Вектор Ньюз» (надалі - «Замовник»), в особі Генерального директора Козлова Сергія Федоровича, який діє на підставі Статуту, з однієї сторони, та Товариство з обмеженою відповідальністю «Лавел Крафт» (надалі «Виконавець»), в особі Директора Єрьоміна Владислава Валентиновича, який діє на підставі Статуту, з іншої сторони, а разом далі «Сторони», уклали Договір №100920 від 10 вересня 2020 року.
Відповідно до п.2.1. договору №100920 від 10 вересня 2020 року, Замовник замовляє, а Виконавець зобов'язується надати послуги, вказані в пункті 3.1. цього договору, а Замовник зобов'язується оплатити Послуги відповідно до умов та в порядку, встановленому цим Договором та додатками, які після підписання Сторонами є його невід'ємною частиною.
Послуги, що виконуються Виконавцем за цим договором, відповідно до п.3.1 договору №100920 від 10 вересня 2020 року, полягають в обробці та просуванні на веб-вузлах в мережі Інтернет даних про Замовника або інших осіб, вказаних Замовником, що включатимуть: моніторинг (не більше 1 разу на тиждень) по позиціях потенційних конкурентів Замовника; моніторинг (не більше 1 разу на тиждень) по новинам чи подіям в сфері діяльності замовника;
рекомендації Замовнику по складанню PR програми, проведення PR аудиту; актуалізація переліку заходів для участі представників Замовника у круглих столах, конференціях тощо (не більше 2 разів на місяць); розміщення коментарів (не більше 5 на тиждень) на новинних веб-порталах; розміщення аналітичних статей (не більше 2 на місяць) новинних веб-порталах; створення не більше 1 (одного) інтерв'ю на місяць з представниками Замовника; розміщення рекламних банерів Замовника в мережі Інтернет; заповнення профайлу Замовника на ділових рейтингових ресурсах (протягом строку дії Договору); заповнення профайлу Замовника на Google-мапі та у Вікіпедії (протягом строку дії Договору); інші послуги в мережі Інтернет за домовленістю Сторін.
Також 14 вересня 2020 року Товариство з обмеженою відповідальністю «Міжнародне Інформаційне Агентство «Вектор Ньюз» та Товариство з обмеженою відповідальністю «Лавел Крафт» уклали договір №140920 про надання послуг, за яким Виконавець зобов'язується надати інформаційно - консультаційні послуги в галузі права з питань, що будуть виникати у Замовника в процесі його господарської діяльності.
Вартість надання Послуг, відповідно до пункту 4.1 договору №140920 від14 вересня 2020 року, складає 100 000,00 гривень (сто тисяч гривень), крім того 20% ПДВ - 20 000,00 гривень (двадцять тисяч гривень), а разом до сплати 120 000,00 гривень (сто двадцять тисячі гривень 00 копійок).
Так, 30 жовтня 2020 року складено Акт надання послуг (послуги в галузі права) за договором №140920 від 14.09.2020 на суму 120 000 грн, в тому числі 20 000 грн ПДВ та Акт надання послуг (оброблення даних, розміщення інформації на веб-вузлах і пов'язана з ними діяльність) за договором №100920 від 10.09.2020 на суму 240 000 грн, в тому числі 40 000 грн ПДВ.
Платіжним дорученням №1054 від 11.11.2020 підтверджується сплата за рекламу зг.АВР за жовтень 2020р., ДР-№100920 від 10.09.2020 на суму 240 000 грн, в тому числі 40 000 грн ПДВ.
Платіжним дорученням №1055 від 13.11.2020 підтверджується сплата за послуги в галузі зг.АВР за жовтень 2020р., ДГ-№140920 від 14.09.2020 на суму 120 000 грн, в тому числі 20 000 грн ПДВ.
За наслідками здійснення вищезгаданих господарських операцій, Товариство з обмеженою відповідальністю «Лавел Крафт» склало податкову накладну від 30.10.2020 №75 на загальну суму 240 000 грн в тому числі 40 000 ПДВ (оброблення даних, розміщення інформації на веб-вузлах і пов'язана з ними діяльність) - зареєстровано в ЄРПН 11.11.2020, що підтверджується квитанцією №1 від 11.11.2020 (а.с.65), та податкову накладну від 30.10.2020 №74 на загальну суму 120 000 грн в тому числі 20 000 ПДВ (послуги в галузі права) - зареєстровано в ЄРПН 11.11.2020, що підтверджується квитанцією №1 від 11.11.2020 (а.с.62).
Також встановлено, що 13.04.2021 ТОВ «МІА «ВЕКТОР НЬЮЗ» до ДПС України подано Уточнюючий розрахунок податкових зобов'язань з податку на додану вартість у зв'язку з виправленням самостійно виявлених помилок, а також Відомості про суми податку на додану вартість, зазначені у податкових накладних/ розрахунках коригування до податкових накладних, не зареєстрованих в Єдиному реєстрі податкових накладних, та про податковий кредит з урахуванням його коригування за жовтень 2020 року. В зазначеному Розрахунку вказано ІПН по контрагенту на суму ПДВ 60 000 грн.
Надаючи правову оцінку обставинам справи у взаємозв'язку з нормами законодавства, що регулюють спірні правовідносини, суд виходить з такого.
Відповідно до частини 2 статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, порядок їх адміністрування, права та обов'язки платників податків, компетенція контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства регулюються Податковим кодексом України від 02.12.2010 №2755-VI (далі ПК України).
Згідно з пунктом 44.1 статті 44 ПК України (тут і далі - в редакції чинні на момент виникнення спірних правовідносин) для цілей оподаткування платники податків зобов'язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов'язаних з визначенням об'єктів оподаткування та/або податкових зобов'язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов'язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством.
Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим цього пункту.
У випадках, передбачених статтею 216 Цивільного кодексу України, платники податків мають право вносити відповідні зміни до податкової звітності у порядку, визначеному статтею 50 цього Кодексу.
Відповідно до підпункту 14.1.181 пункту 14.1 статті 14 ПК України, податковий кредит - сума, на яку платник податку на додану вартість має право зменшити податкове зобов'язання звітного (податкового) періоду, визначена згідно з розділом V цього Кодексу.
Розділом V ПК України врегульовано питання, пов'язані з обчисленням та сплатою податку на додану вартість.
Згідно з пунктом 198.1 статті 198 ПК України, до податкового кредиту відносяться суми податку, сплачені/нараховані у разі здійснення операцій з: а) придбання або виготовлення товарів та послуг; б) придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів (у тому числі у зв'язку з придбанням та/або ввезенням таких активів як внесок до статутного фонду та/або при передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності); в) отримання послуг, наданих нерезидентом на митній території України, та в разі отримання послуг, місцем постачання яких є митна територія України; г) ввезення необоротних активів на митну територію України за договорами оперативного або фінансового лізингу; ґ) ввезення товарів та/або необоротних активів на митну територію України.
За приписами пункту 198.2 статті 198 ПК України датою віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг.
За змістом пункту 198.3 статті 198 ПК України, податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів та наданням послуг; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи); ввезенням товарів та/або необоротних активів на митну територію України.
Відповідно до пункту 198.6 статті 198 ПК України, не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені зареєстрованими в Єдиному реєстрі податкових накладних податковими накладними/розрахунками коригування до таких податкових накладних чи не підтверджені митними деклараціями (тимчасовими, додатковими та іншими видами митних декларацій, за якими сплачуються суми податку до бюджету при ввезенні товарів на митну територію України), іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.
У разі коли на момент перевірки платника податку контролюючим органом суми податку, попередньо включені до складу податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними у абзаці першому цього пункту документами, платник податку несе відповідальність відповідно до цього Кодексу (абзац другий пункту 198.6 статті 198 ПК України).
Аналіз вказаних норм свідчить про те, що правові наслідки у вигляді виникнення у покупця права на формування відповідних сум податкових вигод виникають за наявності сукупності таких обставин та підстав, зокрема: фактичного (реального) здійснення оподатковуваних операцій; документального підтвердження реального здійснення господарських операцій сукупністю юридично значимих (дійсних) первинних та інших документів, які зазвичай супроводжують операції певного виду; наявності у сторін спеціальної податкової правосуб'єктності; наявності у покупця належним чином складеної та зареєстрованої податкової накладної; наявності ділової мети, розумних економічних причин для здійснення господарської операції.
Сама собою наявність або відсутність окремих документів, а так само помилки у їх оформленні не є підставою для висновку про відсутність господарської операції, якщо з інших даних вбачається, що фактичний рух активів або зміна у власному капіталі чи зобов'язаннях платника податків у зв'язку з його господарською діяльністю мали місце.
Так, судова практика вирішення податкових спорів виходить з презумпції добросовісності платника, яка передбачає економічну виправданість дій платника, що мають своїм наслідком отримання податкової вигоди, та достовірність у бухгалтерській та податковій звітності платника.
Матеріалами справи стверджується, що підставою винесення спірного податкового повідомлення-рішення № 843000411 від 22 листопада 2021 року, стали відомості зазначені в Акті перевірки №13210/Ж5/26-15-04-10-16/39243972 від 18 грудня 2020 року, яким встановлено включення підприємством ТОВ «МІА «ВЕКТОР НЬЮЗ» до податкового кредиту податкових накладних, які не зареєстровані та/або зареєстровані із порушенням терміну реєстрації на загальну суму ПДВ 60 000 грн (сформовано податковий кредит по невизначеному контрагенту), тобто порушення п. 198.6 ст. 198 ПК України, що призвело до заниження позитивного значення різниці між сумою податкового зобов'язання та сумою податкового кредиту поточного звітного (податкового) періоду (рядок 9 рядок 17 декларації) (позитивне значення), яке сплачується до державного бюджету в сумі 60 000 грн.
Однак суд не погоджується з таким висновком податкового органу з огляду на те, що відповідно до пункту 201.1 статті 201 ПК України на дату виникнення податкових зобов'язань платник податку зобов'язаний скласти податкову накладну в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, кваліфікованого електронного підпису уповноваженої платником особи та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних у встановлений цим Кодексом термін.
Згідно з пунктом 201.10 статті 201 ПК України при здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку - продавець товарів/послуг зобов'язаний в установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних та надати покупцю за його вимогою.
Податкова накладна, складена та зареєстрована в Єдиному реєстрі податкових накладних платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.
Податкова накладна та/або розрахунок коригування до неї, складені та зареєстровані після 1 липня 2017 року в Єдиному реєстрі податкових накладних платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг достатньою підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту, та не потребує будь-якого іншого додаткового підтвердження.
Датою та часом надання податкової накладної та/або розрахунку коригування в електронному вигляді до центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, є дата та час, зафіксовані у квитанції.
Реєстрація податкових накладних та/або розрахунків коригування до податкових накладних у Єдиному реєстрі податкових накладних повинна здійснюватися з урахуванням граничних строків:
для податкових накладних/розрахунків коригування до податкових накладних, складених з 1 по 15 календарний день (включно) календарного місяця, - до останнього дня (включно) календарного місяця, в якому вони складені;
для податкових накладних/розрахунків коригування до податкових накладних, складених з 16 по останній календарний день (включно) календарного місяця, - до 15 календарного дня (включно) календарного місяця, наступного за місяцем, в якому вони складені;
для зведених податкових накладних та/або розрахунків коригування до таких зведених податкових накладних, складених за операціями, визначеними пунктом 198.5 статті 198 та пунктом 199.1 статті 199 цього Кодексу, - протягом 20 календарних днів, що настають за останнім календарним днем місяця, в якому вони складені;
для розрахунків коригування, складених постачальником товарів/послуг до податкової накладної, що складена на отримувача - платника податку, в яких передбачається зменшення суми компенсації вартості товарів/послуг їх постачальнику, - протягом 15 календарних днів з дня отримання такого розрахунку коригування до податкової накладної отримувачем (покупцем).
Зі змісту наведених положень вбачається, що у податковому обліку податкова накладна є тим документом, який складається у момент виникнення податкових зобов'язань продавця і визначається як розрахунковий документ, що підтверджує вчинення певної господарської операції, за якою виникають податкові зобов'язання, породжує у платника податку обов'язки та права щодо нарахування та сплати податку на додану вартість, характер яких залежить від статусу платника (продавець чи покупець), в тому числі підтверджує право покупця на нарахування податкового кредиту.
Як встановлено судом, Товариство з обмеженою відповідальністю «Лавел Крафт» склало податкову накладну від 30.10.2020 №75 на загальну суму 240 000 грн в тому числі 40 000 ПДВ (оброблення даних, розміщення інформації на веб-вузлах і пов'язана з ними діяльність) - зареєстровано в ЄРПН 11.11.2020, що підтверджується квитанцією №1 від 11.11.2020, реєстраційний номер 9295438633 (а.с.65) та податкову накладну від 30.10.2020 №74 на загальну суму 120 000 грн в тому числі 20 000 ПДВ (послуги в галузі права) - зареєстровано в ЄРПН 11.11.2020, що підтверджується квитанцією №1 від 11.11.2020, реєстраційний №9295648093(а.с.62).
Підставою складання вищезазначених податкових накладних є перша подія - дата отримання платником податку товарів/послуг, з огляду на здійснювані позивачем господарські операції.
Так, за результатами виконання укладеного між Товариством з обмеженою відповідальністю «Міжнародне Інформаційне Агентство «Вектор Ньюз» («Замовник») та Товариством з обмеженою відповідальністю «Лавел Крафт» ( «Виконавець»), Договору №100920 від 10 вересня 2020 року, 30 жовтня 2020 року складено Акт надання послуг (оброблення даних, розміщення інформації на веб-вузлах і пов'язана з ними діяльність) за договором №100920 від 10.09.2020 на суму 240 000 грн, в тому числі 40 000 грн ПДВ, а на виконання укладеного 14 вересня 2020 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «Міжнародне Інформаційне Агентство «Вектор Ньюз» та Товариством з обмеженою відповідальністю «Лавел Крафт» договору №140920 про надання послуг, 30 жовтня 2020 року складено Акт надання послуг (послуги в галузі права) за договором №140920 від 14.09.2020 на суму 120 000 грн, в тому числі 20 000 грн ПДВ.
Факт оплати вказаних послуг підтверджується платіжним дорученням №1054 від 11.11.2020 сплата за рекламу зг.АВР за жовтень 2020р., ДР-№100920 від 10.09.2020 на суму 240 000 грн, в тому числі 40 000 грн ПДВ, та платіжним дорученням №1055 від 13.11.2020 сплата за послуги в галузі зг.АВР за жовтень 2020р., ДГ-№140920 від 14.09.2020 на суму 120 000 грн, в тому числі 20 000 грн ПДВ.
Суд зазначає, що податковий орган не заперечує реальність господарських операцій та те, що вони спричинили реальні зміни майнового стану платника податків.
Суд наголошує, що підставою для формування податкового кредиту є наявність у платника податку - покупця належно оформленої податкової накладної, сплата грошових коштів контрагенту в сумі, визначеній в податковій накладній, а також фактичне виконання господарської операції, за наслідками якої у платника ПДВ виникає право на податковий кредит.
Тобто, з фактом реєстрації контрагентом (продавцем товарів/послуг) податкових накладних/розрахунків коригування до таких податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних у позивача виникло право на включення сум ПДВ до складу податкового кредиту.
Отже на момент проведення камеральної перевірки, за наслідком якої складено акт №13210/Ж5/26-15-04-10-16/39243972 від 18 грудня 2020 року, суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, були підтверджені зареєстрованими, без порушенні строків, в Єдиному реєстрі податкових накладних податковими накладними від 30.10.2020 №75 та №74, що підтверджується квитанціями від 11 листопада 2020 року, реєстраційний номер 9295438633 (а.с.65) та №9295648093(а.с.62). Відтак позивач мав право включити 60 000 грн до податкової декларації з податку на додану вартість за жовтень 2020 року, яка прийнята податковим органом 12.11.2020, суми ПДВ згідно податкових накладних від 30.10.2020 №75 та №74.
Зазначене спростовує доводи контролюючого органу про порушення позивачем п. 198.6 ст. 198 ПК України, в частині заниження позитивного значення різниці між сумою податкового зобов'язання та сумою податкового кредиту поточного звітного (податкового) періоду (рядок 9 рядок 17 декларації) (позитивне значення), яке сплачується до державного бюджету в сумі 60 000 грн.
Не зазначення індивідуального податкового номера контрагента, із урахуванням наявних податкових накладних, складених без помилок, не була помилкою, яка призвела до змін у податковому обліку та вплинула на розрахунки з бюджетом, оскільки, позивачем не було внесено зміни до числових показників сум ПДВ.
Суд також наголошує, що вказані позивачем суми ПДВ в розмірі 60 000 грн за первинною податковою декларацією за жовтень 2020 року, вказані ним так само у подальшому вже із зазначенням індивідуального податкового номера Товариства з обмеженою відповідальністю «Лавел Крафт» в уточненій (виправленій) декларації від 13.04.2021.
Дані виправлення помилки щодо індивідуального податкового номера контрагента є технічною помилкою, оскільки не впливають на визначення розміру податкового кредиту з ПДВ.
Суду наголошує, що в даному випадку мала місце технічна (механічна) помилка позивача під час заповнення податкової декларації з податку на додану вартість за жовтень 2020 року, яка полягала у не зазначенні ІПН по контрагенту з суми ПДВ в розмірі 60 000 грн.
Водночас суд звертає увагу, що контролюючим органом не враховано, що допущена позивачем неточність є виключно технічною помилкою, яка не вплинула на фінансовий результат, не призвела до формування необґрунтованих сум від'ємного значення та, відповідно, не може бути підставою для зменшення суми такого значення.
Отже, помилкове не зазначення позивачем ІПН контрагента не вплинуло на розрахунки позивача з бюджетом, а тому зменшення контролюючим органом суми від'ємного значення, яка зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного періоду, в даному випадку, є необґрунтованим.
Слід зазначити, що податковим правопорушенням є не будь-які арифметичні чи методологічні помилки, а лише ті, які призвели до невиконання або неналежного виконання вимог, установлених цим Кодексом та іншим законодавством, а в цих спірних правовідносинах до неправильного формування податкового кредиту та завищення суми від'ємного значення ПДВ.
Також суд звертає увагу, що відповідно до пункту 50.1 статті 50 ПК України у разі якщо у майбутніх податкових періодах (з урахуванням строків давності, визначених статтею 102 цього Кодексу) платник податків самостійно (у тому числі за результатами електронної перевірки) виявляє помилки, що містяться у раніше поданій ним податковій декларації (крім обмежень, визначених цією статтею), він зобов'язаний надіслати уточнюючий розрахунок до такої податкової декларації за формою чинного на час подання уточнюючого розрахунку.
Зазначена норма зобов'язує платника податку надіслати до контролюючого органу уточнюючий розрахунок до такої податкової декларації за формою уточнюючого розрахунку, чинного на час подання, або виправити помилку шляхом відображення уточнюючих показників у складі поточної декларації за будь-який наступний податковий період.
Пунктом 50.2 статті 50 ПК України визначено, що платник податків під час проведення документальних планових та позапланових перевірок не має права подавати уточнюючі розрахунки до поданих ним раніше податкових декларацій за будь-який звітний (податковий) період з відповідного податку і збору, який перевіряється контролюючим органом.
Отже, пунктом 50.2 статті 50 ПК України встановлено обмеження щодо подачі уточнення показників поданої звітності лише у разі проведення документальної планової або позапланової перевірки. Тому у випадках отримання акта камеральної перевірки щодо певної податкової декларації платник податків не обмежений у праві подати уточнюючий розрахунок до цієї декларації.
Таким чином, після проведення камеральної перевірки і до прийняття контролюючим органом податкового повідомлення-рішення за наслідками такої перевірки платник має право подавати уточнюючі розрахунки, а контролюючий орган, приймаючи відповідне податкове повідомлення-рішення за наслідками такої камеральної перевірки, повинен встановити дійсний обов'язок платника зі сплати податку з урахуванням даних уточнюючого розрахунку.
Вказана правова позиція неодноразово була викладена Верховним Судом, зокрема у постановах від 19 вересня 2019 року у справі № 815/4013/14 (адміністративне провадження № К/9901/26082/18), від 03 вересня 2020 року у справі № 808/2156/17 (адміністративне провадження № К/9901/53942/18), від 13 червня 2019 року у справі № 820/5299/17 (адміністративне провадження № К/9901/47016/18), але не виключно.
За встановлених обставин справи, позивачем після проведення камеральної перевірки 18 грудня 2020 року і до прийняття контролюючим органом податкового повідомлення-рішення від 22 листопада 2021 року № 843000411 був поданий уточнюючий розрахунок. Отже контролюючий орган приймаючи оскаржуване податкове повідомлення-рішення, діяв всупереч та не у відповідності до вимог чинного законодавства.
За таких обставин суд приходить до висновку про невідповідність податкового повідомлення-рішення Головного управління ДПС у м. Києві від 22 листопада 2021 року № 843000411, яким збільшено суми грошового зобов'язання за платежем податок на додану вартість на загальну суму ПДВ 66 000 грн. 00 коп., в тому числі сума ПДВ 60 000 грн та штрафних (фінансових) санкцій в сумі 6 000 грн, критеріям правомірності, передбачених пунктами 1 та 3 частини 2 статті 2 КАС України.
Відповідно до пункту 30 рішення Європейського Суду з прав людини у справі «Hirvisaari v. Finland» від 27 вересня 2001 року рішення судів повинні достатнім чином містити мотиви, на яких вони базуються для того, щоб засвідчити, що сторони були заслухані, та для того, щоб забезпечити нагляд громадськості за здійсненням правосуддя.
Згідно з пунктом 29 рішення Європейського Суду з прав людини у справі «Ruiz Torija v. Spain» від 9 грудня 1994 року статтю 6 не можна розуміти як таку, що вимагає пояснень детальної відповіді на кожний аргумент сторін. Відповідно, питання, чи дотримався суд свого обов'язку обґрунтовувати рішення може розглядатися лише в світлі обставин кожної справи.
За змістом пункту 41 висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень обов'язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов'язку може змінюватися залежно від характеру рішення. У процесі розгляду справи суд не встановив інших фактичних обставин, що мають суттєве значення для правильного вирішення спору. А решта доводів та заперечень учасників справи висновків суду по суті позовних вимог не спростовують.
Закріплений у частині 1 статті 9 КАС України принцип змагальності сторін передбачає, що розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
За приписами частини першої та другої статті 77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
На переконання суду, системного аналізу положень законодавства України та доказів, наявних в матеріалах справи, суд дійшов висновку про обґрунтованість позовних вимог та вважає їх такими, що підлягають до задоволення у повному обсязі.
Відповідно до статті 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
З огляду на зазначене на користь позивача за рахунок бюджетних асигнувань відповідача належить стягнути судовий збір в сумі 2270 грн.
Керуючись ст. ст. 2, 8-10, 19-21, 72-77, 90, 139, 241-246, 257, 262, 293, 295, підп.15.5 п.15 Перехідних положень КАС України, суд,
вирішив:
адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Міжнародне інформаційне агентство «ВЕКТОР НЬЮЗ» (місцезнаходження: 01133, м. Київ, вул. Євгена Коновальця, 36Б; ЄДРПОУ: 39243972) до Головного управління ДПС у м. Києві (місцезнаходження: 04116, м. Київ, вул. Шолуденка, 33/19; ЄДРПОУ: 44116011) про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення задовольнити повністю.
Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Головного управління ДПС у м. Києві від 22 листопада 2021 року № 843000411 про збільшення суми грошового зобов'язання за платежем податок на додану вартість на загальну суму 66 000 грн 00 коп.
Стягнути з Головного управління ДПС у м. Києві (місцезнаходження: 04116, м. Київ, вул. Шолуденка, 33/19; ЄДРПОУ: 44116011) за рахунок бюджетних асигнувань на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Міжнародне інформаційне агентство «ВЕКТОР НЬЮЗ» (місцезнаходження: 01133, м. Київ, вул. Євгена Коновальця, 36Б; ЄДРПОУ: 39243972) 2270 (дві тисячі двісті сімдесять) грн судових витрат у вигляді судового збору.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга подається із врахуванням п.п.15.5 п.15 розділу VII Перехідні положення КАС України та абзацу 6 пункту 2 Прикінцевих та перехідних положень Закону № 2825-IX до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Суддя Чаплик І.Д.