13 червня 2025 рокусправа № 380/7526/25
м. Львів
Львівський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Качур Р.П. розглянув у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін (у письмовому провадженні) адміністративну справу за позовом Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Львівській області до фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 , фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 про зупинення експлуатації приміщень -
Головне управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Львівській області (далі - позивач) звернулося до суду з позовом до фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (далі - відповідач-1), фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 (далі - відповідач-2), в якому просить зупинити експлуатацію приміщень, площею 150 кв.м. (орендар: фізична особа-підприємець ОСОБА_1 ; суборендар: фізична особа-підприємець ОСОБА_2 за адресою: АДРЕСА_1 , до повного усунення порушень вимог законодавства з питань пожежної та техногенної безпеки, шляхом опечатування (опломбування) та відімкнення від джерел живлення, окрім виконання робіт, пов'язаних із усуненням порушень вимог законодавства з питань пожежної та техногенної безпеки.
В обґрунтування позовних вимог вказав, що відповідно до пункту 3 Порядку обліку пожеж та їх наслідків, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 26.12.2003 № 2030 ДСНС здійснюється облік пожеж та їх наслідків з метою встановлення причин виникнення пожеж, проведення аналізу та умов їх виникнення, визначення витрат на їх гасіння (ліквідацію), оцінки стану пожежної безпеки населених пунктів та об'єктів, прогнозування ситуації та розроблення превентивних заходів для недопущення пожеж та загибелі чи травмування людей, зокрема здійснення заходів державного нагляду (контролю) у сфері пожежної та техногенної безпеки, запобігання знищенню матеріальних цінностей (майна) та захисту від пожеж довкілля, створення умов для їх гасіння (ліквідації). 20.01.2025 за адресою: Україна, місто Львів, вулиця Стрийська, 45, виникла пожежа. Відповідно до висновку про причини виникнення пожежі від 22.01.2025, причиною виникнення пожежі є порушення правил монтажу нагрівальних печей та димарів. Відповідно до висновку про причини виникнення пожежі від 22.01.2025, на об'єкті пожежі встановлено наступні порушення:- приміщення не обладнано системами протипожежного захисту відповідно до ДБН В.2.5-56:2014 «Системи протипожежного захисту» (системою пожежної сигналізації, системою передавання тривожних сповіщень, системою оповіщування про пожежу та управління евакуюванням людей) п. 1.2 Розділ V ППБУ;- не проведено замір опору ізоляції і перевірка спрацювання приладів захисту електричних мереж та електроустановок від короткого замикання. п. 1.20 Розділ ІV ППБУ;- особа, відповідальна за протипожежний стан, в установленому порядку не пройшла курс навчання та перевірку знань з питань пожежної безпеки. п. 16 Розділ ІІ ППБУ;- не проведено технічне обслуговування наявних первинних засобів пожежогасіння (вогнегасників) в установлений термін. п. 2.2. Розділ ІІІ ППБУ;- печі та інші опалювальні прилади не мають протипожежних розділок (відступків) від горючих конструкцій. п. 2.6. Розділ ІV ППБУ;- з'єднання, відгалуження та окінцювання жил проводів та кабелів не здійснено за допомогою зварювання, паяння або затискачів. п. 1.6. Розділ ІV ППБУ. Стверджує, що вищезазначені порушення безумовно створюють загрозу для життя і здоров'я працівників та інших людей, що можуть там перебувати. Продовження експлуатації приміщень за адресою: Україна, місто Львів, вулиця Стрийська, 45, без усунення порушень вимог законодавства з питань пожежної та техногенної безпеки становить загрозу виникнення пожежі та в подальшому перешкоджатиме її гасінню і евакуації людей. У зв'язку із встановленням факту порушення вимог ППБУ, 20.01.2025 щодо ОСОБА_2 , було складено протокол про адміністративне правопорушення серія ЛВ № 001193. ОСОБА_2 , з протоколом про адміністративне правопорушення ознайомлений. Оскільки при експлуатації приміщень, встановлено грубі та численні недотримання вимог пожежної та техногенної безпеки (згідно ст. 70 Кодексу цивільного захисту України це є підставою для зупинення роботи даного об'єкта), а вирішення даного спору віднесено до компетенції адміністративних судів, тому позивач звернувся до суду із цим позовом.
Ухвалою суду від 18.04.2025 провадження у справі відкрито за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін; відповідачам встановлено 15-денний строк з дня вручення копії цієї ухвали для подання відзиву на позовну заяву.
На адресу суду від відповідача - фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 надійшов відзив на позовну заяву (вх. № 39819 від 13.05.2025) у якому проти позову заперечив. В обґрунтування такого вказав, що всупереч нормам чинного законодавства позивач не проводив жодної перевірки (планова, позапланової) будівель (приміщень), зупинити експлуатацію яких вимагає. Стверджує, що позивач не надав суду доказів проведення перевірки (планової, позапланової). Повідомив, що в матеріалах справи відсутні наказ про проведення перевірки, посвідчення (направлення) на проведення заходу державного нагляду (контролю) тощо. Також, в матеріалах відсутній акт перевірки, що, відповідно до ч. 7 ст. 7 ЗУ «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності» є підставою для звернення з відповідним позовом в адміністративний суд. Крім цього, позивачам не було надано припис щодо усунення порушень вимог законодавства, що у свою чергу свідчить про відсутність в приміщеннях, що орендує відповідач-1, будь-яких виявлених порушень норм чинного законодавства з питань протипожежної безпеки. Вважає, що в порушення ст. 19 Конституції України, ст. 1, 4, 7 «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності», ст. 66, 69 Кодексу цивільного захисту України, позивач безпідставно звернувся з даним позовом до адміністративного суду, а докази додані до позовної заяви (акт про пожежу, висновок про причини виникнення пожежі, протокол про адміністративне правопорушення та постанова про накладання адміністративного стягнення) не є допустимими та належними доказами у даній справі. Просив у задоволенні позову відмовити.
Від позивача на адресу суду надійшла відповідь на відзив (вх. № 41169 від 19.05.2025) у якій вказав, що у разі встановлення порушення вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки, що створює загрозу життю та здоров'ю людей, посадові особи центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері цивільного захисту, звертаються до адміністративного суду щодо застосування заходів реагування у вигляді повного або часткового зупинення роботи підприємств, окремих виробництв, виробничих дільниць, агрегатів, експлуатації будівель, споруд, окремих приміщень, випуску та реалізації пожежонебезпечної продукції, систем та засобів протипожежного захисту у порядку, встановленому законом. Зазначив, що ч. 1 ст. 70 Кодексу цивільного захисту України визначено перелік підстав для звернення центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері цивільного захисту, до адміністративного суду щодо застосування заходів реагування у вигляді повного або часткового зупинення роботи підприємств, об'єктів, окремих виробництв, цехів, дільниць, експлуатації машин, механізмів, устаткування, транспортних засобів. Тому вважає твердження представника відповідача про порушення порядку звернення до суду є помилковими, оскільки підcтавою для звернення до суду в даному випадку був не Закону України “Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності», а Кодекс цивільного захисту України. Стверджує, що твердження представника відповідача про те, що передумовою звернення до суду мало бути рішення ГУ ДСНС України у Львівській області про виконання протипожежних заходів з чітким встановленням строків їх виконання є помилковим, оскільки законодавством України не передбачено таких вимог, а передбачено, що підставою для звернення до суду є встановлення порушень вимог законодавства з питань пожежної та техногенної безпеки.
Представник відповідача - фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 подав до суду заперечення на відповідь на відзив (вх. № 42055 від 20.05.2025) у якому вказав, що твердження позивача про те, що він право на звернення до суду з адміністративним позовом лише на підставі встановлення порушення вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки, що створює загрозу життю та здоров'ю людей, суперечить ст. 65 Кодексу цивільного захисту України. Наголосив, що жодного акту, складеного за результатами здійснення заходу, матеріали справи не містять. Крім цього, в матеріалах справи відсутні докази проведення заходів, здійснених органами державного нагляду, які, відповідно до ст. 66 Кодексу цивільного захисту України, здійснюються шляхом проведення планових та позапланових перевірок. Вважає позовні вимоги безпідставними.
Відповідач-2 ОСОБА_2 , з 02.06.2015 зареєстрований як фізична особа-підприємець, про що внесено відомості до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань (запис № 24150000000069217); місцезнаходження: АДРЕСА_2 .
Відповідач заяви про визнання позову чи відзиву на позовну заяву в строки, передбачені ст. 261 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) до суду не надав, про розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження з викликом сторін повідомлений належним чином шляхом направлення ухвали про відкриття провадження рекомендованою кореспонденцією за адресою, внесеною до Єдиного державного демографічного реєстру.
Надіслана за вказаною адресою відповідача-2, поштова кореспонденція, за ШКІ № 0610248229856 повернулася до суду 09.05.2025 з відміткою органу поштового зв'язку «за закінченням терміну зберігання».
Суд вжив всі залежні від нього заходи для повідомлення відповідача-2 належним чином для реалізації ним права судового захисту своїх прав та інтересів.
Суд всебічно і повно з'ясував усі фактичні обставини справи, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об'єктивно оцінив докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті та встановив таке.
Між фізичною особою-підприємцем ОСОБА_1 та ОСОБА_2 01.01.2025 укладено договір суборенди нежитлового приміщення № 01/01/25-1 відповідно до п. 1.1. якого в порядку та на умовах, визначених цим Договором, орендар зобов'язується передати суборендареві у строкове платне користування приміщення, а суборендар зобов'язується прийняти у строкове платне користування приміщення, що визначене у цьому Договорі, та зобов'язується сплачувати Орендарю орендну плату.
Згідно з п. 1.2. адреса приміщення, що орендується: АДРЕСА_1 .
Загальна площа приміщення, що передається у користування: 150 кв. м. (п. 1.3. Договору).
20 січня 2025 року Комісією Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Львівській області було складено акт про пожежу, що виникла 20 січня 2025 року о 08:30 год. на об'єкті - господарська одноповерхова будівля за адресою: АДРЕСА_1 , власник встановлюється; орендар - ФОП ОСОБА_1 , суборендар - ОСОБА_2 . Причина пожежі (ймовірна) - порушення правил монтажу нагрівальних печей та димарів.
Згідно з пунктом 6 висновку про причини виникнення пожежі від 22.01.2025, складеного провідним інспектором ВЗНС УЗНС та ЦЗ по Львівській МТР-ГУ ДСНС України у Львівській області, капітаном служби цивільного захисту Олегом Цюпкою встановлено такі порушення вимог законодавства у сфері пожежної безпеки:
- приміщення не обладнано системами протипожежного захисту відповідно до ДБН В.2.5-56:2014 «Системи протипожежного захисту» (системою пожежної сигналізації, системою передавання тривожних сповіщень, системою оповіщування про пожежу та управління евакуюванням людей) п. 1.2 Розділ V ППБУ;
- не проведено замір опору ізоляції і перевірка спрацювання приладів захисту електричних мереж та електроустановок від короткого замикання, п. 1.20 Розділ IV ППБУ;
- особа, відповідальна за протипожежний стан, в установленому порядку не пройшла курс навчання та перевірку знань з питань пожежної безпеки, п. 16 Розділ ІІ ППБУ;
- не проведено технічне обслуговування наявних первинних засобів пожежогасіння (вогнегасників) в установлений термін, п. 2.2. Розділ III ППБУ;
- печі та інші опалювальні прилади не мають протипожежних розділок (відступків) від горючих конструкцій, п. 2.6, Розділ ІV ППБУ. Порушення вимог пожежної безпеки, яке могло призвести до виникнення пожежі та її розповсюдження;
- з'єднання, відгалуження та окінцювання жил проводів та кабелів не здійснено за допомогою зварювання, паяння або затискачів, п. 1.6 Розділ IV ППБУ.
Відповідно до вищевказаного висновку, причиною виникнення пожежі, яка відбулася 20.01.2025 за адресою: АДРЕСА_1 , на покрівлі господарської будівлі є порушення правил монтажу нагрівальних печей та димарів.
22.01.2025 посадовими особами Головного управління ДСНС України у Львівській області складено протокол про адміністративне правопорушення серії ЛВ № 001193, у якому, зокрема, зазначено, що ФОП ОСОБА_2 вчинив адміністративне правопорушення, передбачене статтею 175 КУпАП, а саме: порушив вимоги Правил пожежної безпеки в України, затверджених наказом МВС України від 30.12.2014 № 1417, зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 05.03.2015 № 252/26607.
22.01.2025 посадовими особами Головного управління ДСНС України у Львівській області складено протокол про адміністративне правопорушення серії ЛВ № 001154, у якому, зокрема, зазначено, що ОСОБА_2 порушив вимоги Правил пожежної безпеки в Україні.
Постановою про накладення адміністративного стягнення серії ЛВ № 001154 від 22.01.2025 притягнуто ОСОБА_2 до адміністративної відповідальності та накладено на нього адміністративне стягнення у вигляді штрафу на суму 3400 грн.
Вказаний штраф було сплачено відповідачем-2, що підтверджується платіжною інструкцією від 25.01.2025 № 0.0.4155435953.1.
На думку позивача, всі перелічені вище порушення вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки зазначені у висновку про причини виникнення пожежі від 20.01.2025 створюють реальну загрозу життю і здоров'ю працівникам та людям, які можуть там перебувати, на вказаному вище об'єкті, що стало підставою для звернення до суду з даним адміністративним позовом.
При вирішенні спору суд керується таким.
Відповідно до статті 19 Конституції України правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством. Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до статті 50 Конституції України, кожен має право на безпечне для життя і здоров'я довкілля та на відшкодування завданої порушенням цього права шкоди.
Відповідно до статті 1 Закону України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності» від 05.04.2007 № 877-V (далі - Закон № 877-V) державний нагляд (контроль) - діяльність уповноважених законом центральних органів виконавчої влади, їх територіальних органів, державних колегіальних органів, органів виконавчої влади Автономної Республіки Крим, місцевих державних адміністрацій, органів місцевого самоврядування (далі - органи державного нагляду (контролю)) в межах повноважень, передбачених законом, щодо виявлення та запобігання порушенням вимог законодавства суб'єктами господарювання та забезпечення інтересів суспільства, зокрема належної якості продукції, робіт та послуг, допустимого рівня небезпеки для населення, навколишнього природного середовища.
Відповідно до частини першої статті 4 Закону № 877-V, державний нагляд (контроль) здійснюється за місцем провадження господарської діяльності суб'єкта господарювання або його відокремлених підрозділів, або у приміщенні органу державного нагляду (контролю) у випадках, передбачених законом.
Постановою Кабінету Міністрів України від 16.12.2015 № 1052 затверджено Положення про Державну службу України з надзвичайних ситуацій (далі - Положення № 1052).
Відповідно до пункту 1 Положення № 1052, Державна служба України з надзвичайних ситуацій (ДСНС) є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Міністра внутрішніх справ і який реалізує державну політику у сфері цивільного захисту, захисту населення і територій від надзвичайних ситуацій та запобігання їх виникненню, ліквідації наслідків надзвичайних ситуацій, рятувальної справи, гасіння пожеж, пожежної та техногенної безпеки, діяльності аварійно-рятувальних служб, а також гідрометеорологічної діяльності.
Відповідно до підпункту 39 пункту 4 Положення № 1052, ДСНС відповідно до покладених на неї завдань: організовує і здійснює державний нагляд (контроль) за додержанням вимог законів та інших нормативно-правових актів з питань техногенної та пожежної безпеки, цивільного захисту міністерствами, іншими центральними органами виконавчої влади, Радою міністрів Автономної Республіки Крим, місцевими держадміністраціями, іншими державними органами та органами місцевого самоврядування, суб'єктами господарювання.
Відповідно до статті 4 Кодекс цивільного захисту України від 02.10.2012 № 5403-VI (далі - КЦЗ України) цивільний захист - це функція держави, спрямована на захист населення, територій, навколишнього природного середовища та майна від надзвичайних ситуацій шляхом запобігання таким ситуаціям, ліквідації їх наслідків і надання допомоги постраждалим у мирний час та в особливий період.
За приписами пункту 21 частини першої статті 20 КЦЗ України, до завдань і обов'язків суб'єктів господарювання у сфері цивільного захисту належить: забезпечення виконання вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки, а також виконання вимог приписів, постанов та розпоряджень центрального органу виконавчої влади, який здійснює державний нагляд у сферах техногенної та пожежної безпеки.
Відповідно до пункту 33 частини першої статті 2 КЦЗ України, пожежна безпека відсутність неприпустимого ризику виникнення і розвитку пожеж та пов'язаної з ними можливості завдання шкоди живим істотам, матеріальним цінностям і довкіллю.
Згідно з пунктом 26 частини першої статті 2 КЦЗ України, небезпечний чинник - складова частина небезпечного явища (пожежа, вибух, викидання, загроза викидання небезпечних хімічних, радіоактивних і біологічно небезпечних речовин) або процесу, що характеризується фізичною, хімічною, біологічною чи іншою дією (впливом), перевищенням нормативних показників і створює загрозу життю та/або здоров'ю людини.
Відповідно до частини третьої статті 55 КЦЗ України, забезпечення пожежної безпеки покладається на власника (власників) земельної ділянки та іншого об'єкта нерухомого майна або наймачів (орендарів) земельної ділянки та іншого об'єкта нерухомого майна, якщо це обумовлено договором найму (оренди), а також на керівника (керівників) суб'єкта господарювання.
За правилами частини першої статті 64 КЦЗ України, центральний орган виконавчої влади, який здійснює державний нагляд у сфері техногенної та пожежної безпеки, уповноважений організовувати та здійснювати державний нагляд (контроль) щодо виконання вимог законів та інших нормативно-правових актів з питань техногенної та пожежної безпеки, цивільного захисту і діяльності аварійно-рятувальних служб.
Відповідно до пункту 12 частини 1 статті 67 КЦЗ України, до повноважень центрального органу виконавчої влади, який здійснює державний нагляд у сфері техногенної та пожежної безпеки, належить: звернення до адміністративного суду щодо застосування заходів реагування у вигляді повного або часткового зупинення до повного усунення порушень вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки роботи підприємств, окремих виробництв, виробничих дільниць, експлуатації будівель, об'єктів, споруд, цехів, дільниць, а також машин, механізмів, устаткування, транспортних засобів, зупинення проведення робіт, у тому числі будівельно-монтажних, випуску і реалізації пожежонебезпечної продукції, систем та засобів протипожежного захисту, надання послуг, якщо ці порушення створюють загрозу життю та/або здоров'ю людей.
Частиною першою статті 68 КЦЗ України визначено, що посадові особи центрального органу виконавчої влади, який здійснює державний нагляд у сфері техногенної та пожежної безпеки, у разі порушення вимог законодавства з питань техногенної та пожежної безпеки, у тому числі невиконання їх законних вимог, зобов'язані застосовувати санкції, визначені законом.
Відповідно до частини другої статті 68 КЦЗ України, у разі встановлення порушення вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки, що створює загрозу життю та здоров'ю людей, посадові особи центрального органу виконавчої влади, який здійснює державний нагляд у сферах техногенної та пожежної безпеки, звертаються до адміністративного суду щодо застосування заходів реагування у вигляді повного або часткового зупинення роботи підприємств, окремих виробництв, виробничих дільниць, агрегатів, експлуатації будівель, споруд, окремих приміщень, випуску та реалізації пожежонебезпечної продукції, систем та засобів протипожежного захисту у порядку, встановленому законом.
Згідно з пунктами 1, 2 частини 1 статті 70 КЦЗ України, підставою для звернення центрального органу виконавчої влади, який здійснює державний нагляд у сфері техногенної та пожежної безпеки, до адміністративного суду щодо застосування заходів реагування у вигляді повного або часткового зупинення роботи підприємств, об'єктів, окремих виробництв, цехів, дільниць, експлуатації машин, механізмів, устаткування, транспортних засобів є:
1) недотримання вимог пожежної безпеки, визначених цим Кодексом, іншими нормативно-правовими актами, нормами і правилами;
2) порушення вимог пожежної безпеки, передбачених нормами і правилами, під час будівництва приміщень, будівель та споруд виробничого призначення.
Частиною другою цієї ж статті передбачено, що повне або часткове зупинення роботи підприємств, об'єктів, окремих виробництв, цехів, дільниць, експлуатації машин, механізмів, устаткування, транспортних засобів, виконання робіт, надання послуг здійснюється виключно за рішенням адміністративного суду.
За приписами частини сьомої статті 7 Закону № 877-V, на підставі акта, складеного за результатами здійснення заходу, в ході якого виявлено порушення вимог законодавства, орган державного нагляду (контролю) за наявності підстав для повного або часткового зупинення виробництва (виготовлення), реалізації продукції, виконання робіт, надання послуг звертається у порядку та строки, встановлені законом, з відповідним позовом до адміністративного суду. У разі необхідності вжиття інших заходів реагування орган державного нагляду (контролю) протягом п'яти робочих днів з дня завершення здійснення заходу державного нагляду (контролю) складає припис, розпорядження, інший розпорядчий документ щодо усунення порушень, виявлених під час здійснення заходу.
Відповідно до пункту 2 Порядку обліку пожеж та їх наслідків, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 26.12.2003 № 2030 (в редакції постанови Кабінету Міністрів України від 7 квітня 2023 року № 313) ДСНС здійснюється єдиний облік пожеж з метою проведення аналізу причин та умов виникнення пожеж, визначення витрат на їх гасіння, оцінки стану пожежної безпеки населених пунктів та об'єктів, прогнозування ситуації та розроблення превентивних заходів для недопущення пожеж та загибелі чи травмування людей, запобігання знищенню матеріальних цінностей (майна) та захисту від пожеж довкілля, створення умов для їх гасіння.
Як встановлено судом, що за наслідками дослідження причин пожежі, яка виникла 20.01.2025 на об'єкті - господарська одноповерхова будівля за адресою: АДРЕСА_1 , власник встановлюється; орендар - ФОП ОСОБА_1 , суборендар - ОСОБА_2 . Причина пожежі (ймовірна) - порушення правил монтажу нагрівальних печей та димарів.
Згідно з пунктом 6 висновку про причини виникнення пожежі від 22.01.2025, складеного провідним інспектором ВЗНС УЗНС та ЦЗ по Львівській МТР-ГУ ДСНС України у Львівській області, капітаном служби цивільного захисту Олегом Цюпкою встановлено такі порушення вимог законодавства у сфері пожежної безпеки:
- приміщення не обладнано системами протипожежного захисту відповідно до ДБН В.2.5-56:2014 «Системи протипожежного захисту» (системою пожежної сигналізації, системою передавання тривожних сповіщень, системою оповіщування про пожежу та управління евакуюванням людей) п. 1.2 Розділ V ППБУ;
- не проведено замір опору ізоляції і перевірка спрацювання приладів захисту електричних мереж та електроустановок від короткого замикання, п. 1.20 Розділ IV ППБУ;
- особа, відповідальна за протипожежний стан, в установленому порядку не пройшла курс навчання та перевірку знань з питань пожежної безпеки, п. 16 Розділ ІІ ППБУ;
- не проведено технічне обслуговування наявних первинних засобів пожежогасіння (вогнегасників) в установлений термін, п. 2.2. Розділ III ППБУ;
- печі та інші опалювальні прилади не мають протипожежних розділок (відступків) від горючих конструкцій, п. 2.6, Розділ ІV ППБУ. Порушення вимог пожежної безпеки, яке могло призвести до виникнення пожежі та її розповсюдження;
- з'єднання, відгалуження та окінцювання жил проводів та кабелів не здійснено за допомогою зварювання, паяння або затискачів, п. 1.6 Розділ IV ППБУ.
Суд зазначає, що приписи КЦЗ України та Закону № 877-V не містять в собі визначення «конкретних обставин, що створюють загрозу життю та здоров'ю людей», переліку відповідних «небезпечних чинників», «порушень вимог законодавства у сфері пожежної безпеки», наявність яких створює загрозу життю та здоров'ю людей.
Відповідно до пункту 3.1 Національного класифікатору ДК 019:2010 «Класифікатор надзвичайних ситуацій», затвердженого наказом Держспоживстандарту України від 11.10.2010 року № 457 (далі - Класифікатор), надзвичайна ситуація - порушення нормальних умов життя та діяльності людей на окремій території чи об'єкті на ній або на водному об'єкті, спричинене аварією, катастрофою, стихійним лихом чи іншою небезпечною подією, зокрема епідемією, епізоотією, епіфітотією, пожежею, що призвело (може призвести) до виникнення великої кількості постраждалих, загрози життю та здоров'ю людей, їх загибелі, значних матеріальних утрат, а також до неможливості проживання населення на території чи об'єкті, ведення там господарської діяльності.
Розділом 4 Класифікатора встановлено, що надзвичайна ситуація техногенного характеру - це порушення нормальних умов життя та діяльності людей на окремій території чи об'єкті на ній або на водному об'єкті унаслідок транспортної аварії (катастрофи), пожежі, вибуху, аварії з викиданням (загрозою викидання) небезпечних хімічних, радіоактивних і біологічно небезпечних речовин, раптового руйнування споруд; аварії в електроенергетичних системах, системах життєзабезпечення, системах телекомунікації, на очисних спорудах, у системах нафтогазового промислового комплексу, гідродинамічних аварій тощо.
У розділі 6 Класифікатора зазначені коди надзвичайних ситуацій унаслідок пожеж та вибухів.
Згідно з положеннями ДСТУ 2272-06 «Пожежна безпека. Терміни та визначення основних понять», небезпечним чинником пожежі є прояв пожежі, що призводить чи може призвести до опечення, отруєння леткими продуктами згоряння або піролізу, травмування чи загибелі людей та (або) до заподіяння матеріальних, соціальних, екологічних збитків. До небезпечних факторів пожежі належать: підвищена температура, задимлення, погіршення складу газового середовища.
Відповідно до пункту 4 частини першої статті 2 КЦЗ України, аварія - небезпечна подія техногенного характеру, що спричинила ураження, травмування населення або створює на окремій території чи території суб'єкта господарювання загрозу життю або здоров'ю населення та призводить до руйнування будівель, споруд, обладнання і транспортних засобів, порушення виробничого або транспортного процесу чи спричиняє наднормативні, аварійні викиди забруднюючих речовин та інший шкідливий вплив на навколишнє природне середовище.
Відповідно до пункту 25 частини першої статті 2 КЦЗ України, небезпечна подія - подія, у тому числі катастрофа, аварія, пожежа, стихійне лихо, епідемія, епізоотія, епіфітотія, яка за своїми наслідками становить загрозу життю або здоров'ю населення чи призводить до завдання матеріальних збитків.
Відповідно до пункту 43 частини першої статті 2 КЦЗ України техногенна безпека - відсутність ризику виникнення аварій та/або катастроф на потенційно небезпечних об'єктах, а також у суб'єктів господарювання, що можуть створити реальну загрозу їх виникнення. Техногенна безпека характеризує стан захисту населення і територій від надзвичайних ситуацій техногенного характеру. Забезпечення техногенної безпеки є особливою (специфічною) функцією захисту населення і територій від надзвичайних ситуацій.
За правилами пункту 26 частини першої статті 2 КЦЗ України небезпечний чинник - це складова частина небезпечного явища (пожежа, вибух, викидання, загроза викидання небезпечних хімічних, радіоактивних і біологічно небезпечних речовин) або процесу, що характеризується фізичною, хімічною, біологічною чи іншою дією (впливом), перевищенням нормативних показників і створює загрозу життю та/або здоров'ю людини.
З огляду на вказане, слід вважати, що настання реальної загрози життю та здоров'ю людей у сфері пожежної безпеки слід пов'язувати з обставинами і небезпечними чинниками, які безпосередньо можуть призвести до займання, розповсюдження вогню, виникнення аварій (катастроф) та з впливом небезпечних факторів, які породжують вказані явища.
При цьому, заходи реагування застосовуються судом за позовом органу державного нагляду, який повинен обґрунтувати наявність підстав для цього, тобто вказати та довести, що виявлені порушення у сфері пожежної безпеки створюють реальну загрозу життю та здоров'ю людей, а також необхідність застосування конкретного заходу реагування залежно від характеру порушень та ступеню їх небезпеки.
Загрозу життю та здоров'ю людей створюють такі порушення суб'єктом господарювання вимог законодавства, які безпосередньо можуть призвести до виникнення пожежі як неконтрольованого процесу знищення або пошкодження вогнем майна, під час якого виникають чинники, небезпечні для істот та навколишнього природного середовища.
Захід реагування у вигляді повного зупинення будівництва (робіт) є виключним заходом, обрання якого є можливим у разі, якщо виявлені порушення реально створюють загрозу життю та/або здоров'ю людей.
При обранні такого заходу реагування мають враховуватися принципи співмірності обраного заходу реагування тим порушенням, які виникли, та тим, які залишилися не усунутими на час розгляду справи, а також дотримання справедливого балансу між інтересами відповідача і публічними інтересами.
Така позиція суду узгоджується з висновками Верховного Суду, викладеними у постанові від 07.12.2020 у справі № 340/1451/20, які в силу приписів с. 5 ст. 242 КАС України, враховуються судом при вирішенні спірних правовідносин.
Метою застосування такого заходу є відвернення ймовірного настання для невизначеного кола осіб негативних наслідків виявлених порушень. Такі негативні наслідки полягають у завданні шкоди життю та здоров'ю людей, але їх настання є вірогідною подією.
При цьому, нормами КЦЗ України установлена можливість застосування різних заходів реагування, при цьому критерієм їх розмежування є створення такими порушеннями загрози життю та здоров'ю людей і саме наявність такої загрози надає можливість для застосування адміністративним судом заходів реагування у вигляді повного або часткового зупинення експлуатації будівель, споруд чи окремих приміщень.
Загрозу життю та здоров'ю людей створюють такі порушення суб'єктом господарювання вимог законодавства, які безпосередньо можуть призвести до виникнення пожежі як неконтрольованого процесу знищення або пошкодження вогнем майна, під час якого виникають чинники, небезпечні для істот та навколишнього природного середовища (пункт 32 частини першої статті 2 КЦЗ України).
Саме такі порушення вимагають вжиття заходів реагування адміністративним судом у вигляді повного або часткового зупинення експлуатації будівель, споруд, окремих приміщень.
Суд зазначає, що з характеру порушень, описаних раніше, випливає, що такі порушення є суттєвими, оскільки можуть призвести до виникнення пожежі, як неконтрольованого процесу знищування або пошкодження вогнем майна, під час якого виникають чинники, небезпечні для людей та навколишнього природного середовища і, як наслідок, можуть створювати небезпеку завдання шкоди життю та здоров'ю людей у процесі самої пожежі.
При цьому, вищевказані порушення не є формальними та стосуються суттєвих недоліків у протипожежній системі, що у свою чергу унеможливлює забезпечення безпеки людини в разі виникнення пожежі чи іншої надзвичайної ситуації.
Станом на момент розгляду справи по суті доказів усунення вищенаведених порушень відповідачем не наведено, а судом не встановлено.
Суд зазначає, що відсутність доказів усунення відповідачами порушення вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки, що створює загрозу життю та здоров'ю людей, свідчить про обґрунтованість необхідності застосування заходів реагування у вигляді зупинення експлуатації їх об'єкта. Застосування вказаного заходу є цілком співмірним з характером порушень законодавства щодо забезпечення пожежної безпеки.
Також суд ураховує висновки Верховного Суду, викладені у постанові від 28.02.2019 у справі № 810/2400/18 (адміністративне провадження № К/9901/67046/18), відповідно до яких забезпечення державою конституційних прав громадян на захист життя, здоров'я та власності від невиправданого ризику виникнення надзвичайних ситуацій має пріоритетне значення. Відповідно до першого речення ст.2 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод право кожного на життя охороняється законом. Цей припис зобов'язує державу вживати належних заходів для захисту життя осіб, які знаходиться під її юрисдикцією. Слід зазначити, що це зобов'язання повинно тлумачитися як таке, що застосовується в контексті будь-якої діяльності, публічної чи ні, в якій право на життя може бути поставлене під сумнів.
Крім того, у вказаній справі Верховний Суд висловився, що застосований захід реагування має тимчасовий характер, період дії якого залежить безпосередньо від факту усунення відповідачем виявлених порушень.
Водночас, застосований за заявою позивача захід реагування має також спонукаючий характер, направлений на забезпечення вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки.
Також такий захід реагування як повне або часткове зупинення роботи підприємств, окремих виробництв, виробничих дільниць, агрегатів, експлуатації будівель, споруд, окремих приміщень, випуску та реалізації пожежонебезпечної продукції, систем та засобів протипожежного захисту - не є санкцією за порушення вимог законодавства з питань техногенної та пожежної безпеки, а є превентивним заходом, який спрямований на недопущення існування невиправданого ризику виникнення надзвичайних ситуацій та, відповідно, ризику завдання шкоди життю і здоров'ю населення.
Враховуючи викладене у зв'язку з виникненням загрози життю та/або здоров'ю людей та з метою недопущення спричинення шкоди життю чи здоров'ю людей суд дійшов висновку про обґрунтованість позовних вимог ГУ ДСНС України у Львівській області щодо зупинення експлуатації приміщень площею 150 кв. м. (орендар: фізична особа-підприємець ОСОБА_1 ; суборендар: фізична особа-підприємець ОСОБА_2 за адресою: АДРЕСА_1 , до повного усунення порушень вимог законодавства з питань пожежної та техногенної безпеки, окрім виконання робіт пов'язаних із усуненням порушень вимог законодавства у сфері пожежної та техногенної безпеки.
Щодо способу зупинення роботи будівлі шляхом опечатування (опломбування) та відімкнення від джерел живлення то такий є непослідовний оскільки відсутність доступу до будівлі та відімкнення її від джерел живлення зробить неможливим проведення робіт по усуненню виявлених позивачем порушень у приміщенні.
Суд також критично оцінює доводи представника відповідача про те, що передумовою звернення до суду мало бути рішення ГУ ДСНС України у Львівській області про виконання протипожежних заходів з чітким встановленням строків їх виконання є помилковим, оскільки законодавством України не передбачено таких вимог.
Згідно з вимогами ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.
В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
Відповідно до ст. 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.
Відповідно до частини першої ст. 245 КАС України, при вирішенні справи по суті суд може задовольнити позов повністю або частково чи відмовити в його задоволенні повністю або частково.
Оцінивши докази, які є у справі за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні, та враховуючи всі наведені обставини, суд дійшов до висновку про часткове задоволення позову.
Відповідно до приписів статті 139 КАС України при задоволенні позову суб'єкта владних повноважень з відповідача стягуються виключно судові витрати суб'єкта владних повноважень, пов'язані із залученням свідків та проведенням експертиз. Оскільки, позивач не надав доказів понесення таких судових витрат, суд не має підстав вирішувати питання про їх розподіл.
Керуючись ст.ст. 19, 22, 25, 72-77, 90, 139, 241-246, 250, 256, 293, 295 КАС України, суд-
1. Адміністративний позов задовольнити частково.
2. Зупинити експлуатацію приміщень, площею 150 кв.м. (орендар: фізична особа-підприємець ОСОБА_1 ; суборендар: фізична особа-підприємець ОСОБА_2 за адресою: АДРЕСА_1 , до повного усунення порушень вимог законодавства у сфері пожежної та техногенної безпеки, окрім виконання робіт, пов'язаних із усуненням порушень вимог законодавства у сфері пожежної та техногенної безпеки.
3. У частині позовних вимог про опечатування (опломбування) та відімкнення будівлі від джерел живлення - відмовити.
4. Судові витрати розподілу не підлягають.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення до Восьмого апеляційного адміністративного суду.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Позивач: Головне управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Львівській області (79006 м. Львів вул. Підвальна 6; код ЄДРПОУ 38627339).
Відповідач-1: Фізична особа-підприємець ОСОБА_1 ( АДРЕСА_3 ; РНОКПП НОМЕР_1 ).
Відповідач-2: Фізична особа-підприємець ОСОБА_2 ( АДРЕСА_2 ; РНОКПП НОМЕР_2 ).
Суддя Р.П. Качур