13 червня 2025 року Київ справа №320/21879/24
Київський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Горобцової Я.В., розглянувши у порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом Фонду гарантування вкладів фізичних осіб до Шевченківського районного відділу Державної виконавчої служби у м. Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) про визнання протиправною та скасування постанови, -
встановив:
До Київського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява Фонду гарантування вкладів фізичних осіб до Шевченківського районного відділу Державної виконавчої служби у м. Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ), в якій позивач просив визнати протиправною та скасувати постанову про накладення штрафу ВП №70097119 від 22.11.2023, винесену головним державним виконавцем Шевченківського відділу державної виконавчої служби у м. Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) Лисенко О.В. в порядку примусового виконання рішення Окружного адміністративного суду міста Києва у справі № 826/23073/15.
Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 30.07.2024 відкрито провадження в адміністративній справі та вирішено здійснювати її розгляд за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами.
Позовні вимоги обґрунтовані відсутністю у відповідача правових підстав для прийняття оскаржуваного рішення.
За час розгляду справи відповідачем не надано суду відзиву або іншого документу, зі змісту якого було б можливим встановити його ставлення до заявлених позовних вимог.
Розглянувши подані учасниками справи документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, судом встановлено таке.
Як вбачається з матеріалів справи, рішенням Окружного адміністративного суду м. Києва від 05 вересня 2020 року по справі №826/23073/15 адміністративний позов ОСОБА_1 задоволено частково та зобов'язано Уповноважену особу Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію ПАТ «ЄВРОПЕЙСЬКИЙ ГАЗОВИЙ БАНК» Оберемко Р.А. подати до Фонду гарантування вкладів фізичних осіб додаткову інформацію про вкладника ОСОБА_1 стосовно здійснення їй виплати по відшкодуванню вкладу за рахунок Фонду гарантування вкладів фізичних осіб за договором № 349412 банківського вкладу фізичною особою від 17 червня 2014 року в національній валюті України в розмірі - 190 000,00 грн.
Постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 02 березня 2021 року апеляційну скаргу Фонду гарантування вкладів фізичних осіб - залишено без задоволення, а рішення Окружного адміністративного суду м. Києва від 05 жовтня 2020 року - залишено без змін.
Ухвалою Верховного Суду від 26.04.2021 відмовлено у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 05 вересня 2020 року та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 02 березня 2021 року у справі №826/23073/15.
15.09.2022 Окружним адміністративним судом міста Києва постановлена ухвала по справі №826/23073/15, якою замінено боржника у виконавчих листах виданих Окружним адміністративним судом м. Києва від 18.05.2022 у справі №826/23073/15 з Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію ПАТ «ЄВРОПЕЙСЬКИЙ ГАЗОВИЙ БАНК» Оберемко Романа Анатолійовича на правонаступника - Фонд гарантування вкладів фізичних осіб.
18.10.2022 головним державним виконавцем Шевченківського відділу державної виконавчої служби у м. Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) Лисенко О.В. винесено постанову про відкриття виконавчого провадження № 70097119, з примусового виконання виконавчого документу - виконавчого листа по справі № 826/23073/15, виданого 18.05.2022 року Окружним адміністративним судом міста Києва, відповідно до якого зобов'язано Фонд гарантування вкладів фізичних осіб подати додаткову інформацію про вкладника ОСОБА_1 стосовно здійснення їй виплати по відшкодуванню вкладу за рахунок Фонду гарантування вкладів фізичних осіб за договором №349412 банківського вкладу фізичною особою від 17.06.2014 року в національній валюті України в розмірі - 190 000,00 грн.
Постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 19.12.2022 апеляційну скаргу Фонду гарантування вкладів фізичних осіб вирішено залишити без задоволення, а ухвалу Окружного адміністративного суду міста Києва від 15 вересня 2022 року залишено без змін.
10.01.2023 Фондом гарантування вкладів фізичних осіб державному виконавцю Шевченківського відділу державної виконавчої служби у м. Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) направлена заява про відкладення провадження виконавчих дій за вих. №60-250/23, в якій Фонд просив врахувати об'єктивні поважні причини неможливості виконання рішення суду та обставини що перешкоджають проведенню виконавчих дій, з урахуванням яких винести постанову про відкладення провадження виконавчих дій з примусового виконання судового.
Державним виконавцем винесено постанову про накладення штрафу ВП №70097119 від 22.11.2023, відповідно до якої за невиконання вимог виконавчого документа» накладено на Фонд гарантування вкладів фізичних осіб штраф у розмірі - 5 100,00 грн та зобов'язано виконати рішення протягом десяти робочих днів з попередженням про кримінальну відповідальність за умисне невиконання рішення.
Оцінюючи подані сторонами докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, суд дійшов висновку про необґрунтованість позовних вимог виходячи з наступного.
Відповідно до Закону України «Про виконавче провадження» виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) - сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню
Державний виконавець зобов'язаний використовувати надані йому права відповідно до закону і не допускати у своїй діяльності порушення прав та законних інтересів фізичних і юридичних осіб.
Відповідно до Закону України «Про виконавче провадження» державний виконавець зобов'язаний вживати передбачених цим Законом заходів примусового виконання рішень, неупереджено, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії. Державний виконавець: здійснює заходи, необхідні для своєчасного і в повному обсязі виконання рішення, зазначеного в документі на примусове виконання рішення, у спосіб та в порядку, встановленому виконавчим документом і цим Законом.
Таким чином, відповідно до положень Закону України «Про виконавче провадження» державний виконавець зобов'язаний: використовувати надані йому права відповідно до закону і не допускати у своїй діяльності порушення прав та законних інтересів фізичних і юридичних осіб; вживати передбачених законом заходів примусового виконання рішень, неупереджено, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії.
Відповідно до п. 16 ч. 3 ст. 18 Закону України «Про виконавче провадження», виконавець під час здійснення виконавчого провадження має право накладати стягнення у вигляді штрафу на фізичних, юридичних та посадових осіб у випадках, передбачених законом.
Відповідно до ч. 1-3 ст. 63 Закону України «Про виконавче провадження» за рішеннями, за якими боржник зобов'язаний особисто вчинити певні дії або утриматися від їх вчинення, виконавець наступного робочого дня після закінчення строку, визначеного ч. 6 ст. 26 цього Закону, перевіряє виконання рішення боржником.
У разі невиконання без поважних причин боржником рішення виконавець виносить постанову про накладення на боржника штрафу, в якій також зазначаються вимога виконати рішення протягом 10 робочих днів (за рішенням, що підлягає негайному виконанню, - протягом трьох робочих днів) та попередження про кримінальну відповідальність.
Отже, законодавча конструкція ст. 63 Закону України «Про виконавче провадження» передбачає обов'язкове встановлення відсутності поважних причин невиконання судового рішення, для подальшого застосування до боржника стягнення у вигляді штрафу.
Позивач вказує на наявність поважних причини невиконання судового рішення у зв'язку з тим, що повноваження щодо формування переліку вкладників, які мають право на відшкодування коштів за вкладами за рахунок Фонду гарантування, та визначення сум, що підлягають відшкодуванню покладені на Уповноважену особу Фонду, а не на позивача. На підтвердження наведеного, позивач зазначає таке.
Порядок відшкодування Фондом гарантування коштів за вкладами встановлюється Законом України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» та Положенням про порядок відшкодування Фондом гарантування вкладів фізичних осіб коштів за вкладами, затвердженим рішенням виконавчої дирекції Фонду гарантування вкладів фізичних осіб від 09.08.2012 року № 14 (далі - Положення №14).
З приписів ст. ст. 26, 27 та 48 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» та Розділів III і IV Положення № 14 вбачається, що Фонд гарантування починає виплату коштів в межах гарантованої державою суми відшкодування - 200 000,00 грн вкладникам неплатоспроможного банку, які включені в Загальний реєстр вкладників.
Відповідно до ст. 26 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» Фонд гарантує кожному вкладнику банку відшкодування коштів за його вкладом. Фонд відшкодовує кошти в розмірі вкладу, включаючи відсотки, станом на день початку процедури виведення Фондом банку з ринку, але не більше суми граничного розміру відшкодування коштів за вкладами, встановленого на цей день, незалежно від кількості вкладів в одному банку.
У відповідності до ст. 27 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» Уповноважена особа Фонду складає перелік рахунків вкладників та визначає розрахункові суми відшкодування коштів за вкладами за рахунок коштів Фонду відповідно до вимог цього Закону та нормативно-правових актів Фонду станом на день початку процедури виведення Фондом банку з ринку.
Статтею 27 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» встановлено, що Уповноважена особа Фонду протягом 15 робочих днів з дня початку процедури виведення Фондом банку з ринку формує:
1) перелік рахунків, за якими вкладники мають право на відшкодування коштів за вкладами за рахунок коштів Фонду, із визначенням сум, що підлягають відшкодуванню;
2) перелік рахунків вкладників, кошти яких не підлягають відшкодуванню Фондом відповідно до пунктів 4-6 частини четвертої статті 26 цього Закону;
3) переліки рахунків, за якими вкладники на індивідуальній основі отримують від банку відсотки за договорами, укладеними на умовах, що не є поточними ринковими умовами відповідно до статті 52 Закону України "Про банки і банківську діяльність", або мають інші фінансові привілеї від банку та осіб, які використовують вклад як засіб забезпечення виконання іншого зобов'язання перед цим банком, що не виконане;
4) перелік рахунків вкладників, що перебувають під арештом за рішенням суду;
5) перелік рахунків вкладників, вклади яких мають ознаки, визначені статтею 38 цього Закону. Кошти за такими вкладами виплачуються Фондом після проведення аналізу підстав, визначених статтею 38 цього Закону, у тому числі шляхом надіслання запитів клієнтам банку, у порядку та строки, встановлені Фондом, а також підтвердження відсутності таких ознак.
З врахуванням наведеного позивач вказує, що у Фонду гарантування відсутні будь-які первинні документи по вкладникам і тому при складанні Загального реєстру використовуються виключно інформація, що наявна в переданому уповноваженою особою Переліку вкладників.
Законодавство не покладає обов'язок на Фонд враховувати під час складання Загального реєстру інші документи, окрім Переліку рахунків вкладників.
Перелік, який складається Уповноваженою особою та Загальний реєстр, який затверджується Фондом гарантування, є різними за суттю, змістом та призначенням документами. Перелік складається уповноваженою особою Фонду, а Загальний реєстр вкладників формується та затверджується Фондом на підставі Переліку. Перелік, який складається уповноваженою особою, по суті має характер попереднього документу, який надалі у формі Загального реєстру затверджується Фондом гарантування.
З наведеного, на думку позивача, також вбачається, що Загальний реєстр не складається та не затверджується уповноваженою особою Фонду гарантування, як і Перелік вкладників не складається та не затверджується Фондом гарантування. А тому, повноваження щодо формування переліку вкладників, які мають право на відшкодування коштів за вкладами за рахунок Фонду гарантування, та визначення сум, що підлягають відшкодуванню покладені на Уповноважену особу Фонду.
Оцінюючи такі доводи позивача, суд звертає увагу на таке.
Згідно з інформацією, розміщеною на офіційному веб-сайті Фонду, відповідно до ст. 53 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» 11.12.2019 до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань внесено запис №10691110087028819 про державну реєстрацію припинення ПАТ «Європейський газовий банк» як юридичної особи, а отже, ліквідація Банку вважається завершеною, а Банк ліквідованим. Водночас, строк, на який було призначено Уповноважену особу, закінчився 17.11.2019.
Разом з тим, відповідно до ст. 2 Закону України «Про банки і банківську діяльність», під банком розуміється юридична особа, яка на підставі банківської ліцензії має виключне право надавати банківські послуги, відомості про яку внесені до Державного реєстру банків.
Згідно з пунктом 17 частини першої статті 2 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» уповноваженою особою Фонду є працівник Фонду, який від імені Фонду та в межах повноважень, передбачених цим Законом та/або делегованих Фондом, виконує дії із забезпечення виведення банку з ринку під час здійснення тимчасової адміністрації неплатоспроможного банку та/або ліквідації банку.
Виходячи з викладеного, вбачається, що уповноважена особа в певних випадках діє по суті від імені держави (Фонду), в інших випадках, що стосується діяльності банку під час ліквідації, як посадова особа банку, його представник.
Водночас рішенням суду, яке набрало законної сили, зобов'язано саме Уповноважену особу Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію ПАТ «Європейський газовий банк» Оберемко Р.А. подати до Фонду гарантування вкладів фізичних осіб додаткову інформацію про вкладника ОСОБА_1 стосовно здійснення їй виплати по відшкодуванню вкладу за рахунок Фонду гарантування вкладів фізичних осіб за договором №349412 банківського вкладу фізичною особою від 17.06.2014 в національній валюті України в розмірі 190 000,00 грн., а не банк.
Припинення банку не може бути перешкодою для одержання гарантованої суми відшкодування коштів за вкладом за рахунок коштів Фонду, право позивача на отримання якої встановлено у рішенні суду, що набрало законної сили.
Відповідно до приписів ст. 1, 4 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» Фонд є установою, що виконує спеціальні функції у сфері гарантування вкладів фізичних осіб та виведення неплатоспроможних банків з ринку і ліквідації банків у випадках, встановлених цим Законом. Основним завданням Фонду є забезпечення функціонування системи гарантування вкладів фізичних осіб, виведення неплатоспроможних банків з ринку та здійснення ліквідації банків.
Суд не приймає доводів про відсутність нормативного механізму, який надає можливість безпосередньо Фонду гарантування подавати додаткову інформацію про вкладника, оскільки згідно п. 10 ст. 12 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» виконавча дирекція Фонду у сфері забезпечення діяльності Фонду уповноважена приймати нормативно-правові акти Фонду.
Відтак, виконавча дирекція Фонду для забезпечення інтересів та прав вкладників щодо отримання гарантованої суми вкладу, має всі необхідні повноваження для усунення прогалин чи невідповідностей Положення про порядок відшкодування Фондом гарантування вкладів фізичних осіб коштів за вкладами, затвердженого рішенням виконавчої дирекції Фонду гарантування вкладів фізичних осіб від 09.08.2012 № 14, шляхом внесення до нього змін.
Саме така позиція покладена в основу постанови Верховного Суду у справі №826/23073/15 від 05.10.2023, якою залишено без змін судові рішення попередніх інстанцій про заміну боржника у виконавчих листах, виданих Окружним адміністративним судом м. Києва від 18.05.2022 у справі №826/23073/15 з Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію ПАТ «Європейський газовий банк» Оберемка Романа Анатолійовича на правонаступника - Фонд гарантування вкладів фізичних осіб.
Таким чином, суд вважає безпідставними доводи позивача щодо наявності об'єктивних та поважних причин невиконання ним рішення суду по справі №826/23073/15, що свідчить про правомірність оскаржуваного рішення про накладення на позивача штрафу за вчинення бездіяльності щодо такого виконання.
Беручи до уваги наведене, суд приходить до висновку про безпідставність наведених у позовній заяві доводів, а тому вважає необґрунтованими заявлені позовні вимоги.
Відповідно до статті 244 КАС України під час ухвалення рішення суд вирішує, зокрема:
1) чи мали місце обставини (факти), якими обґрунтовувалися вимоги та заперечення, та якими доказами вони підтверджуються;
2) чи є інші фактичні дані, які мають значення для вирішення справи, та докази на їх підтвердження.
Відповідно до положень частин 1 та 2 статті 72 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків.
Згідно положень статті 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні. Жодні докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.
Відповідно до частини 2 статті 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони:
1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України;
2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано;
3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії);
4) безсторонньо (неупереджено);
5) добросовісно;
6) розсудливо;
7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації;
8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія);
9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення;
10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.
За наслідком здійснення аналізу оскаржуваного рішення на відповідність наведеним вище критеріям, суд, виходячи з меж заявлених позовних вимог, системного аналізу положень наведеного законодавства України, матеріалів справи, приходить до висновку про те, що заявлені позовні вимоги не підлягають задоволенню.
Відповідно до ст. 139 КАС України, відсутні підстави для розподілу судових витрат.
На підставі викладеного, керуючись статтями 2, 5-11, 19, 72-77, 90, 241-246, 250, 263 КАС України суд, -
У задоволенні адміністративного позову - відмовити.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
У разі оголошення судом лише вступної та резолютивної частини рішення, або розгляду справи в порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту рішення.
Суддя Я.В. Горобцова
Горобцова Я.В.