12 червня 2025 року м. Житомир справа № 240/12041/24
категорія 111020300
Житомирський окружний адміністративний суд у складі судді Гуріна Д.М., розглянувши у письмовому провадженні адміністративну справу за позовом Головного управління ДПС у Житомирській області до Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 про стягнення податкової заборгованості,
встановив:
До Житомирського окружного адміністративного суду звернулося Головне управління ДПС у Житомирській області із позовом до Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 , в якому просить стягнути з Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 податкову заборгованість в сумі 61128,35 грн.
В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що ФОП ОСОБА_1 є платником податків та за ним рахується податковий борг зі сплати різних податків і зборів в загальній сумі 61128,35 грн. Просить стягнути з ФОП ОСОБА_1 61128,35 грн вказану заборгованість.
Ухвалою судді Житомирського окружного адміністративного суду від 01.07.2024 відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження без проведення судового засідання та повідомлення (виклику) учасників справи та встановлено відповідачу строк для надіслання відзиву на адміністративний позов.
Відповідачу надіслана ухвала про відкриття провадження в електронний кабінет, та яка була отримана відповідачем 01.07.2024, що підтверджується довідкою про доставку електронного листа (на звороті а.с.14).
Відповідач відзив на адміністративний позов не надав, про причини неподання відзиву не повідомив, тому суд, у відповідності до частини 6 статті 162 Кодексу адміністративного судочинства України, вирішує справу за наявними матеріалами.
Частиною 5 статті 250 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що датою ухвалення судового рішення в порядку письмового провадження є дата складення повного судового рішення.
Відповідно до положень частини 5 статті 262, частини 1 статті 263 Кодексу адміністративного судочинства України суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін (у письмовому провадженні) за наявними у справі матеріалами.
Перевіривши матеріали справи, вирішивши питання чи мали місце обставини, якими обґрунтовувалися вимоги та заперечення, та якими доказами вони підтверджуються, чи є інші фактичні дані, які мають значення для вирішення справи, та докази на їх підтвердження, яку правову норму належить застосувати до цих правовідносин, суд дійшов наступних висновків.
Відповідно до підпункту 16.1.4 пункту 16.1 статті 16 Податкового кодексу України платник податків зобов'язаний сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом та законами з питань митної справи.
Згідно з підпунктом 14.1.39 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України встановлено, що грошове зобов'язання платника податків - сума коштів, яку платник податків повинен сплатити до відповідного бюджету як податкове зобов'язання та/або штрафну (фінансову) санкцію, що справляється з платника податків у зв'язку з порушенням ним вимог податкового законодавства та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, а також санкції за порушення законодавства у сфері зовнішньоекономічної діяльності.
Стосовно заборгованості зі сплати єдиного податку з фізичних осіб.
Відповідно до п.294.1 ст.294 Податкового кодексу України податковим (звітним) періодом для платника єдиного податку першої, другої та четвертої груп є календарний рік.
Згідно з п.295.1 ст.295 Податкового кодексу України платники єдиного податку першої і другої груп сплачують єдиний податок шляхом здійснення авансового внеску не пізніше 20 числа (включно) поточного місяця.
Відповідно до п.300.1 ст.300 Податкового кодексу України платники єдиного податку несуть відповідальність відповідно до цього Кодексу за правильність обчислення, своєчасність та повноту сплати сум єдиного податку, а також за своєчасність подання податкових декларацій.
Відповідачем подано заяву про застосування спрощеної системи оподаткування №1251 від 03.12.2009 (а.с.5). Згідно зазначеної заяви відповідачу нарахована заборгованість зі сплати єдиного податку з фізичних осіб на загальну суму 12784,20 грн основного платежу (розрахунок а.с.3).
Крім випадків, передбачених податковим законодавством, платник податків самостійно обчислює суму податкового та/або грошового зобов'язання та/або пені яку зазначає у податковій декларації або уточнюючому розрахунку, що подається контролюючому органу у строки, встановлені Кодексом. Така сума грошового зобов'язання та/або пені вважається узгодженою (п.54.1 ст.54 Податкового кодексу України), не підлягає оскарженню грошове зобов'язання, самостійно визначене платником податків.
Стосовно заборгованості зі сплати податку на доходи фізичних осіб, що сплачується фізичними особами за результатами річного декларування в сумі 44625,37 грн основного платежу.
Відповідачем подано податкову декларацію про майновий стан і доходи від 08.09.2022 №9434232697 (а.с.6-7), сума податкових зобов'язань з податку на доходи фізичних осіб, що сплачується фізичними особами за результатами річного декларування підлягають сплаті до бюджету, задекларовані платником податків самостійно за результатами звітного (податкового) року в сумі 44625,37 грн, та не сплачені в строки, значені Кодексом, тому дане зобов'язання має статус податкового боргу.
Стосовно заборгованості зі сплати військового збору.
Відповідно до Закону України від 31.07.2014 №1621-VI "Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких інших законодавчих актів України» підрозділу 10 Розділу XX “Інші перехідні положення» Податкового кодексу України доповнено п.16-1 запроваджено військовий збір, платниками збору є особи, визначені п.162.1 ст.162 Податкового кодексу України, а саме: фізичні особи - резиденти (нерезиденти), які отримують доходи з джерела їх походження в Україні, та податкові агенти.
Відповідно до п.п.1.4 п.16-1 підрозділу 10 розділу XX Податкового кодексу України нарахування, утримання та сплата (перерахування) збору до бюджету здійснюються у порядку встановленому ст.168 Податкового кодексу України за ставкою, визначеною п.п.1.3 цього пункту (1,5%).
Відповідачем подано податкову декларацію про майновий стан і доходи від 08.09.2022 №9434232697 (а.с.6-7), сума податкових зобов'язань з військового збору, що підлягають сплаті до бюджету самостійно задекларовано платником податків за результатами звітного (податкового) року в сумі 3718,78 грн, та не сплачені в строки, визначені Податковим кодексом України, тому дане зобов'язання має статус податкового боргу.
Пунктом 59.1 статті 59 Податкового кодексу України встановлено, що у разі коли у платника податків виник податковий борг, контролюючий орган надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення. Податкова вимога може надсилатися (вручатися) контролюючим органом за місцем обліку платника податків, в якому обліковується податковий борг платника податків. Податкова вимога не надсилається (не вручається), якщо загальна сума податкового боргу платника податків не перевищує шістдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян. У разі збільшення загальної суми податкового боргу до розміру, що перевищує шістдесят неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, контролюючий орган надсилає (вручає) податкову вимогу такому платнику податків.
Згідно з пунктом 59.5 статті 59 Податкового кодексу України у разі якщо у платника податків, якому надіслано (вручено) податкову вимогу, сума податкового боргу збільшується (зменшується), погашенню підлягає вся сума податкового боргу такого платника податку, що існує на день погашення. У разі якщо після направлення (вручення) податкової вимоги сума податкового боргу змінилася, але податковий борг не був погашений в повному обсязі, податкова вимога додатково не надсилається (не вручається).
Головним управлінням ДПС у Житомирській області відповідно до положень статті 59 Податкового кодексу України на податкову адресу ФОП ОСОБА_1 надсилалася податкова вимога форми «Ф» від 30.03.2023 №0000553-1306-0630 на суму 52768,35 грн (а.с.8).
Відповідно до підпункту 14.1.175 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України встановлено, що податковий борг - сума узгодженого грошового зобов'язання, не сплаченого платником податків у встановлений цим Кодексом строк, та непогашеної пені, нарахованої у порядку, визначеному цим Кодексом.
За ФОП ОСОБА_1 рахується податковий борг на загальну суму 61128,35 грн зі сплати єдиного податку з фізичних осіб, податку на доходи фізичних осіб, що сплачується фізичними особами за результатами річного декларування та військового збору.
Позивачем на підтвердження суми заборгованості відповідача додано до позовної заяви зведений розрахунок (а.с.3) згідно з яким заборгованість відповідача складає 61128,35 грн.
Згідно з частиною 1 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
На підставі наведеного, а також те, що на час розгляду справи заборгованість не сплачена, суд задовольняє адміністративний позов.
Враховуючи вимоги частини 2 статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України та відсутність судових витрат суб'єкта владних повноважень, пов'язаних із залученням свідків та проведенням експертиз, судові витрати по сплаті судового збору, понесені позивачем, з відповідача не стягуються.
Керуючись статтями 77, 90, 139, 241-246, 255, 262, 295 Кодексу адміністративного судочинства України,
вирішив:
Задовольнити адміністративний позов Головного управління ДПС у Житомирській області (вул.Юрка Тютюнника, 7, м.Житомир, Житомирська обл., Житомирський р-н, 10003, код ЄДРПОУ 44096781) до Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) про стягнення податкової заборгованості.
Стягнути на користь Головного управління ДПС у Житомирській області з Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 податкову заборгованість в сумі 61128,35 грн.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
Рішення суду може бути оскаржене шляхом подання апеляційної скарги безпосередньо до Сьомого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Суддя Д.М. Гурін
12.06.25