Україна
Донецький окружний адміністративний суд
12 червня 2025 року Справа№200/7540/24
Донецький окружний адміністративний суд у складі судді Кошкош О.О., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження (у порядку письмового провадження) адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 , Військової частини НОМЕР_2 про визнання протиправною бездіяльність, зобов'язання вчинити певні дії
Представник ОСОБА_2 (ідентифікаційний код НОМЕР_3 ) в інтересах ОСОБА_1 (ідентифікаційний код НОМЕР_4 , місце реєстрації: АДРЕСА_1 , АДРЕСА_2 , АДРЕСА_3 ) звернувся через систему “Електронний Суд» до Донецького окружного адміністративного суду з позовом до Військової частини НОМЕР_1 (код ЄДРПОУ НОМЕР_5 , АДРЕСА_4 ), Військової частини НОМЕР_2 (код ЄДРПОУ НОМЕР_6 , АДРЕСА_5 ) про визнання протиправною бездіяльність Військової частини НОМЕР_1 щодо невиплати в повному розмірі індексації грошового забезпечення ОСОБА_1 за період з 01.12.2015 по 28.02.2018 включно; зобов'язання Військової частини НОМЕР_1 нарахувати і виплатити індексацію грошового забезпечення за період з 01.12.2015 по 28.02.2018 включно із застосуванням місяця, за яким починається обчислення індексу споживчих цін (базового місяця) для розрахунку індексації грошового забезпечення січень 2008 року у сумі 85927 гривень 84 копійок; визнання протиправною бездіяльність Військової частини НОМЕР_1 щодо невиплати в повному розмірі індексації грошового забезпечення за період з 01.03.2018 по 26.06.2023 включно; зобов'язання Військової частини НОМЕР_1 нарахувати та виплатити індексацію-різницю грошового забезпечення 4452 гривні 19 копійок в місяць за період з 01.03.2018 по 26.06.2023 включно у загальній сумі 284 346 гривень 53 копійки відповідно до норм абзаців 4, 6 пункту 5 “Порядку проведення індексації грошових доходів населення», затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.07.2003 року №1078; визнання протиправною бездіяльність Військової частини НОМЕР_2 щодо невиплати в повному розмірі індексації грошового забезпечення за період з 27.06.2023 по 03.09.2024 включно; зобов'язання Військової частини НОМЕР_2 нарахувати та виплатити індексацію-різницю грошового забезпечення 4452 гривні 19 копійок в місяць за період з 27.06.2023 по 03.09.2024 включно у загальній сумі 63 369 гривень 50 копійок відповідно до норм абзаців 4, 6 пункту 5 “Порядку проведення індексації грошових доходів населення», затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.07.2003 року №1078. В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що за час проходження військової служби йому була нарахована і виплачена індексація грошового забезпечення не в повному обсязі та при її нарахуванні застосовано неправильний базовий місяць. Крім того, позивач вважає, що має право на виплату індексації грошового забезпечення в повному розмірі, відповідно до приписів абзаців 3, 4, 6 пункту 5 Порядку проведення індексації грошових доходів населення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.07.2003 №1078 у фіксованій величині.
04 листопада 2024 року ухвалою Донецького окружного адміністративного суду відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи.
Військовою частиною НОМЕР_1 надано відзив, в обґрунтування якого зазначено, що позивач у період з 12.02.2015 по 26.06.2023 проходив військову службу у Військовій частин НОМЕР_1 . У запас позивача виключено зі списків НОМЕР_7 прикордонного загону Державної прикордонної служби України (військова частина НОМЕР_2 ) 03 вересня 2024 року. Зазначає, що згідно ч.1 ст.9 Закону №1282 індексація грошових доходів населення здійснюється за місцем їх отримання за рахунок відповідних коштів. Зазначає, що виплату індексації здійснює та частина, яка звільняє особу. Щодо нарахування індексації під час виплати грошового забезпечення зазначає, що такі виплати здійснювались з урахуванням чинних норм. Індексація -різниці, заявлена позивачем до стягнення, не відповідає дійсності, оскільки дійсне підвищення грошового забезпечення не відповідає сумам зазначеними позивачем. Законом України «Про Державний бюджет України на 2023 рік» від 03.11.2022 р. № 2710-IX на 2023 рік, було зупинено дію Закону України «Про індексацію грошових доходів населення». Отже, у 2023 році військова частина НОМЕР_1 була звільнена від обов'язку нарахування/виплати індексації грошового забезпечення. Просив відмовити у задоволені позовних вимог.
Військовою частиною НОМЕР_2 надано відзив, в обґрунтування зазначено, що позивач у період з 27.06.2023 по 03.09.2024 проходив військову (прикордонну) службу у Військові частині НОМЕР_2 , звільнений в запас на підставі пункту «г» (у зв'язку із звільненням з полону) п. 3 ч. 5 ст. 26 Закону України «Про військовий обов'язок та військову службу» наказом від 02.09.2024 №1187-ос. Зазначає, що підстави для нарахування та виплати індексації у період з березня по листопад 2018 року відсутні, оскільки індекс споживчих цін не перевищував встановленого відсотка. Пунктом 3 прикінцевих положень Закону України «Про Державний бюджет на 2023 р.» від 03.11.2022 №2710-IX зупинено на 2023 дію Закону України "Про індексацію грошових доходів населення". Отже, виплата індексації у 2023 році зупинена. Але у 2024 році відновлено дію Закону України "Про індексацію грошових доходів населення". Проте, у ст. 39 Закону України «Про Державний бюджет на 2024 рік» визначено, що січень 2024 року як нову точку відліку для обчислення коефіцієнта індексації. Просив відмовити у задоволені позовних вимог.
19 листопада 2024 року ухвалою суду зупинено провадження у справі до набрання законної сили судовим рішенням у справі №200/7542/24.
29 травня 2025 року ухвалою суду поновлено провадження у справі.
Суд, розглянувши матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, встановив таке.
ОСОБА_1 проходив військову службу у період з 12.02.2015 по 26.06.2023 у Військовій частині НОМЕР_1 (дійсне найменування - « ІНФОРМАЦІЯ_1 ( АДРЕСА_4 ))», та був переведений до НОМЕР_7 прикордонного загону Державної прикордонної служби України, АДРЕСА_4 , про що свідчить наказ начальника ІНФОРМАЦІЯ_1 від 26.06.2023 №345-ОС.
З 03 вересня 2024 року ОСОБА_1 виключено із списків особового складу загону, про що свідчить наказ начальника НОМЕР_7 прикордонного загону Державної прикордонної служби України від 03.09.2024 №1192-ОС.
З довідок про розмір грошового забезпечення за 2015 - 2023 роки, архівних відомостей, особистих карток грошового забезпечення вбачається, що за період проходження військової служби посадовий оклад позивача у період лютий 2015 року - лютий 2016 року складав 760 грн, березень 2016 року - лютий 2018 року складав 800 грн, березень 2018 року - січень 2020 року (до 03.01.2020)- складав 3260 грн, січень 2020 року (з 03.01.2020) - серпень 2020 року (14.08.2020) - складав 2820 грн, серпень 2020 року (з 14.08.2020) - червень 2023 року складав 3080 грн, індексація грошового забезпечення виплачена: листопад 2015 року - 451,87 грн, грудень 2018 року - лютий 2019 року - по 71,08 грн, березень 2019 року - червень 2019 року - по 134,47 грн, листопада 2019 року - 1033,60 грн, грудень 2019 року - 216,51 грн; січень 2020 року - серпень 2020 року по 216,51 грн, січень 2021 року - березень 2021 року - по 331,42 грн, квітень 2021 року - червень 2021 року по 415,41 грн, липень 2021 року - листопада 2021 року - по 540,03 грн; січень 2022 року - 1126,38 грн, лютий 2022 року - березень 2022 року - по 672,35 грн, червень 2022 року - 2602,57 грн, серпень 2022 року - 1066 грн, вересень 2022 року - листопада 2022 року по 1281 грн, грудень 2022 року - 2895,63 грн.
14 січня 2025 року рішенням Донецького окружного адміністративного суду по справі №200/7542/24 визнано протиправними дії Військової частини НОМЕР_1 щодо обчислення і виплати ОСОБА_1 грошового забезпечення з 30.01.2020 по 31.12.2020, грошової допомоги на оздоровлення за 2020 рік без врахування розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого Законом України "Про Державний бюджет України на 2020 рік" станом на 01.01.2020; зобов'язано здійснити перерахунок грошового забезпечення, а саме: посадового окладу, окладу за військовим званням, надбавки за вислугу років, надбавки за особливості військової служби, щомісячної премії, інших надбавок та доплат з 30.01.2020 по 31.12.2020, грошової допомоги на оздоровлення за 2020 рік з урахуванням посадового окладу та окладу за військовим званням, визначеного шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого Законом України "Про Державний бюджет України на 2020 рік" станом на 01.01.2020, на відповідний тарифний коефіцієнт; визнано протиправними дії щодо обчислення та виплати грошового забезпечення з 01.01.2021 по 31.12.2021, грошової допомоги на оздоровлення за 2021 рік без врахування розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого Законом України "Про Державний бюджет України на 2021 рік" станом на 01.01.2021; зобов'язано здійснити перерахунок грошового забезпечення, а саме: посадового окладу, окладу за військовим званням, надбавки за вислугу років, надбавки за особливості військової служби, щомісячної премії, інших надбавок та доплат з 01.01.2021 по 31.12.2021, грошової допомоги на оздоровлення за 2021 рік з урахуванням посадового окладу та окладу за військовим званням, визначеного шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого Законом України "Про Державний бюджет України на 2021 рік" станом на 01.01.2021, на відповідний тарифний коефіцієнт та провести їх виплату з урахуванням раніше виплачених сум; визнано протиправними дії щодо обчислення і виплати грошового забезпечення з 01.01.2022 по 31.12.2022 без врахування розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого Законом України "Про Державний бюджет України на 2022 рік" станом на 01.01.2022; зобов'язано здійснити перерахунок грошового забезпечення, а саме: посадового окладу, окладу за військовим званням, надбавки за вислугу років, надбавки за особливості військової служби, щомісячної премії, інших надбавок та доплат з 01.01.2022 по 31.12.2022, з урахуванням посадового окладу та окладу за військовим званням, визначеного шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого Законом України "Про Державний бюджет України на 2022 рік" станом на 01.01.2022, на відповідний тарифний коефіцієнт; визнано протиправними дії Військової частини НОМЕР_1 щодо обчислення і виплати ОСОБА_1 грошового забезпечення з 01.01.2023 по 26.06.2023 без врахування розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого Законом України "Про Державний бюджет України на 2023 рік" станом на 01.01.2023; зобов'язано Військову частину НОМЕР_1 здійснити ОСОБА_1 перерахунок грошового забезпечення, а саме: посадового окладу, окладу за військовим званням, надбавки за вислугу років, надбавки за особливості військової служби, щомісячної премії, інших надбавок та доплат з 01.01.2023 по 19.05.2023 з урахуванням посадового окладу та окладу за військовим званням, визначеного шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого Законом України "Про Державний бюджет України на 2023 рік" станом на 01.01.2023, на відповідний тарифний коефіцієнт та провести їх виплату з урахуванням раніше виплачених сум.
Вважаючи, що відповідачами допущені протиправні дії щодо не виплати індексації у період з 01.12.2015 по 03.09.2024 у належному розмірі позивач звернувся до суду.
Правове регулювання відносин між державою і громадянами України у зв'язку з виконанням ними конституційного обов'язку щодо захисту Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України, а також загальні засади проходження в Україні військової служби визначає Закон України "Про військовий обов'язок і військову службу" від 25.03.1992 №2232-XII. Згідно з частиною першою статті 2 цього Закону військова служба є державною службою особливого характеру, яка полягає у професійній діяльності придатних до неї за станом здоров'я і віком громадян України (за винятком випадків, визначених законом), іноземців та осіб без громадянства, пов'язаній із обороною України, її незалежності та територіальної цілісності.
Основні засади державної політики у сфері соціального захисту військовослужбовців та членів їх сімей визначає Закон України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей" від 20.12.1991 №2011-XII (далі - Закон №2011-XII). Згідно з статтею 1 цього Закону соціальний захист військовослужбовців - це діяльність (функція) держави, спрямована на встановлення системи правових і соціальних гарантій, що забезпечують реалізацію конституційних прав і свобод, задоволення матеріальних і духовних потреб військовослужбовців відповідно до особливого виду їх службової діяльності, статусу в суспільстві, підтримання соціальної стабільності у військовому середовищі. Гарантії соціального і правового захисту військовослужбовців та членів їх сімей визначено в статті 12 Закону №2011-XII.
Так, військовослужбовці користуються усіма правами і свободами людини та громадянина, гарантіями цих прав і свобод, закріпленими в Конституції України та законах України, з урахуванням особливостей, встановлених цим та іншими законами. У зв'язку з особливим характером військової служби, яка пов'язана із захистом Вітчизни, військовослужбовцям надаються визначені законом пільги, гарантії та компенсації.
Згідно з статтею 9 Закону №2011-XII держава гарантує військовослужбовцям достатнє матеріальне, грошове та інші види забезпечення в обсязі, що відповідає умовам військової служби, стимулює закріплення кваліфікованих військових кадрів. До складу грошового забезпечення входять: посадовий оклад, оклад за військовим званням; щомісячні додаткові види грошового забезпечення (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, винагороди, які мають постійний характер, премія); одноразові додаткові види грошового забезпечення. Грошове забезпечення визначається залежно від посади, військового звання, тривалості, інтенсивності та умов військової служби, кваліфікації, наукового ступеня і вченого звання військовослужбовця. Абзацом 2 частини третьої статті 9 Закону №2011-XII визначено, що грошове забезпечення підлягає індексації відповідно до закону.
Правові, економічні та організаційні основи підтримання купівельної спроможності населення України в умовах зростання цін з метою дотримання встановлених Конституцією України гарантій щодо забезпечення достатнього життєвого рівня населення України визначені Законом України "Про індексацію грошових доходів населення" від 03.07.1991 №1282-XII (далі - Закон №1282-XII).
Згідно зі ст. 1 Закону № 1282-ХІІ, індексація грошових доходів населення - встановлений законами та іншими нормативно-правовими актами України механізм підвищення грошових доходів населення, що дає можливість частково або повністю відшкодовувати подорожчання споживчих товарів і послуг.
Відповідно до ч. 1 № 1282-ХІІ, індексації підлягають грошові доходи громадян, одержані ними в гривнях на території України і які не мають разового характеру.
Стаття 3 Закону України № 1282-ХІІ передбачає, що індекс споживчих цін обчислюється центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері статистики, і не пізніше 10 числа місяця, що настає за звітним, публікується в офіційних періодичних виданнях.
Відповідно до статей 4, 6 Закону № 1282-ХІІ індексація грошових доходів населення проводиться в разі, коли величина індексу споживчих цін перевищила поріг індексації, який установлюється в розмірі 103 відсотка.
Обчислення індексу споживчих цін для індексації грошових доходів населення провадиться наростаючим підсумком, починаючи з місяця введення в дію цього Закону.
Для проведення подальшої індексації грошових доходів населення обчислення індексу споживчих цін починається за місяцем, у якому індекс споживчих цін перевищив поріг індексації, зазначений у частині першій цієї статті.
Підвищення грошових доходів населення у зв'язку з індексацією здійснюється з першого числа місяця, що настає за місяцем, у якому опубліковано індекс споживчих цін.
У разі якщо грошові доходи населення підвищено з урахуванням прогнозного рівня інфляції випереджаючим шляхом, при визначенні обсягу підвищення грошових доходів у зв'язку із індексацією враховується рівень такого підвищення у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.
У разі виникнення обставин, передбачених статтею 4 цього Закону грошові доходи населення визначаються як результат добутку розміру доходу, що підлягає індексації в межах прожиткового мінімуму для відповідних соціальних і демографічних груп населення, та величини індексу споживчих цін.
Порядок проведення індексації грошових доходів населення визначається Кабінетом Міністрів України.
Правила обчислення індексу споживчих цін для проведення індексації та сум індексації грошових доходів населення, визначені Порядком проведення індексації грошових доходів населення, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 17.07.2003 №1078 (далі Порядок № 1078).
Згідно з п. 1-1 Порядку № 1078 (у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) підвищення грошових доходів громадян у зв'язку з індексацією здійснюється з першого числа місяця, що настає за місяцем, в якому офіційно опубліковано індекс споживчих цін.
Індексація грошових доходів населення проводиться у разі, коли величина індексу споживчих цін перевищила поріг індексації, який встановлюється в розмірі 101 відсотка, а з 2016 року - 103 відсотка.
Індекс споживчих цін обчислюється Держстатом і не пізніше 10 числа місяця, що настає за звітним, публікується в офіційних періодичних виданнях.
Для проведення подальшої індексації грошових доходів населення обчислення індексу споживчих цін починається за місяцем, у якому індекс споживчих цін перевищив поріг індексації, зазначений в абзаці другому цього пункту.
Відповідно до п. 2 Порядку № 1078 індексації підлягають грошові доходи громадян, одержані в гривнях на території України, які не мають разового характеру, зокрема, грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу, посадових осіб митної служби.
За змістом п. 4 Порядку № 1078 індексації підлягають грошові доходи населення у межах прожиткового мінімуму, встановленого для відповідних соціальних і демографічних груп населення. У межах прожиткового мінімуму, встановленого для працездатних осіб, індексуються оплата праці (грошове забезпечення), розмір аліментів, визначений судом у твердій грошовій сумі, допомога по безробіттю та матеріальна допомога у період професійної підготовки, перепідготовки або підвищення кваліфікації безробітного, що надаються залежно від страхового стажу у відсотках середньої заробітної плати, стипендії.
Сума індексації грошових доходів громадян визначається як результат множення грошового доходу, що підлягає індексації, на величину приросту індексу споживчих цін, поділений на 100 відсотків.
Пунктом 5 Порядку № 1078 визначено, що у разі підвищення тарифних ставок (окладів), пенсій або щомісячного довічного грошового утримання, стипендій, виплат, що здійснюються відповідно до законодавства про загальнообов'язкове державне соціальне страхування, значення індексу споживчих цін у місяці, в якому відбувається підвищення, приймається за 1 або 100 відсотків. Обчислення індексу споживчих цін для проведення подальшої індексації здійснюється з місяця, наступного за місяцем підвищення зазначених грошових доходів населення.
Аналіз наведених норм дає підстави для висновку, що місяць, в якому відбулося підвищення оплати праці (суми її постійних складових), є базовим при проведенні індексації.
Відповідно до п. 6 Порядку № 1078 виплата сум індексації грошових доходів здійснюється за рахунок джерел, з яких провадяться відповідні грошові виплати населенню, а саме: підприємства, установи та організації, що фінансуються чи дотуються з державного бюджету, підвищують розміри оплати праці (грошового забезпечення) у зв'язку з індексацією за рахунок власних коштів і коштів державного бюджету.
У разі коли грошовий дохід формується з різних джерел і цим Порядком не встановлено черговість його індексації, сума додаткового доходу від індексації виплачується за рахунок кожного джерела пропорційно його частині у загальному доході.
Проведення індексації грошових доходів населення здійснюється у межах фінансових ресурсів бюджетів усіх рівнів, бюджету Пенсійного фонду України та бюджетів інших фондів загальнообов'язкового державного соціального страхування на відповідний рік (вказана норма застосовується з 01.12.2015).
Таким чином, індексація грошового забезпечення є однією із основних державних гарантій щодо оплати праці.
Як встановлено судом, за період проходження позивачем військової служби з 01.12.2015 по 19.02.2018 відповідач-1 не здійснював нарахування індексації грошового забезпечення, мотивуючи, зокрема, відмову відсутністю фінансових ресурсів для виплати цієї складової грошового забезпечення військовослужбовців.
Разом з тим, суд критично ставиться до посилання відповідача на відсутність бюджетних асигнувань на виплату індексації.
Суд зазначає, що відповідно до вимог чинного законодавства України, проведення індексації у зв'язку зі зростанням споживчих цін (інфляцією) є обов'язковою для всіх юридичних осіб-роботодавців, незалежно від форми власності та виду юридичної особи.
При цьому, нормами Закону № 1282-ХІІ та Порядку № 1078 визначено джерело коштів на проведення індексації. Пунктом 6 Порядку №1078 безпосередньо не скасовано виплату індексації заробітної плати (грошового забезпечення) та не пов'язано індексацію з надходженням коштів до власника підприємства, установи, організації. В Законі йдеться про фінансові ресурси бюджетів всіх рівнів.
У рішенні Конституційного Суду України від 15 жовтня 2013 року у справі № 9-рп/2013 за конституційним зверненням щодо офіційного тлумачення положення частини другої статті 233 Кодексу законів про працю України зазначено, що індексація заробітної плати як складова належної працівникові заробітної плати спрямована на забезпечення реальної заробітної плати з метою підтримання достатнього життєвого рівня громадян та купівельної спроможності заробітної плати у зв'язку з інфляційними процесами та зростанням споживчих цін на товари та послуги.
Тому системний аналіз наведених норм дає підстави для висновку, що індексація грошового забезпечення, як складова грошового забезпечення військовослужбовців, є однією з основних державних гарантій щодо оплати їх праці, а отже підлягає обов'язковому нарахуванню і виплаті.
Аналогічна правова позиція викладена в постанові Верховного Суду від 07.08.2019 року по справі №825/694/17, від 10 вересня 2020 року у справі №200/9297/19-а, яка враховується відповідно до положень частини 5 статті 242 КАС України.
Під час розгляду справи судом встановлено, що ОСОБА_1 проходив військову службу у Військовій частині НОМЕР_1 у період з 01.12.2015 по 26.06.2023, при цьому у періоді з 01.12.2015 по 28.02.2018 було відсутнє підвищення окладу. З грудня 2018 року оклад встановлено згідно постанови КМУ від 30.08.2017 року № 704.
Слід врахувати, що посадовий оклад під час прийняття на службу (01.12.2015) встановлений на рівні, що визначений згідно з постановою Кабінету Міністрів України від 07.11.2007 № 1294 "Про упорядкування структури та умов грошового забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу", яка набрала чинності 01.01.2008 та втратила чинність 01.03.2018 (далі Постанова № 1294). З набранням чинності Постановою № 1294 відбулись зміни розміру тарифних ставок (посадових окладів) відповідних категорій військовослужбовців.
Таким чином, визначення базового місяця залежить тільки від зміни розміру тарифної ставки (посадового окладу), яка вперше відбулась у січні 2008 року на підставі постанови Кабінету Міністрів України від 07 листопада 2007 року № 1294 Про упорядкування структури та умов грошового забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб, яка набрала чинності 01 січня 2008 року та втратила чинність 01 березня 2018 року у зв'язку з прийняттям наказу Міністерства оборони України від 01 березня 2018 року № 90Про встановлення тарифних розрядів осіб офіцерського складу Збройних Сил України.
Підвищення тарифних ставок (окладів) військовослужбовців за період з січня 2008 року по березень 2018 року не відбувалося, що є підставою для встановлення базового місяця для проведення індексації січень 2008 року.
Відтак, суд погоджується з доводами позивача про те, що саме січень 2008 року, є базовим місяцем для нарахування індексації грошового забезпечення, що виплачене у період з 01.12.2015 по 28.02.2018.
Оскільки відповідач не нарахував та не виплатив позивачу індексацію грошового забезпечення за період з 01.12.2015 по 28.02.2018 з урахуванням базового місяця - січень 2008 року, суд дійшов висновку про допущення відповідачем-1 протиправної бездіяльності (тобто не вчинення дій, які відповідач був зобов'язаний вчинити), тому повинен таку індексацію нарахувати та виплатити.
Щодо визначення розміру суми індексації на рівні 85927,84 грн суд зазначає, що така вимога є передчасною та задоволенню не підлягає, оскільки пов'язана не з визнанням права на отримання індексації, а з її розміром. Наразі у суду відсутні підстави констатувати наявність/відсутність порушеного права в частині нарахування та виплати відповідної суми індексації. В цьому контексті суд вважає за необхідне зазначити, що нарахування індексації належить до безпосередніх повноважень відповідача як роботодавця. Крім того, позивач при визначені такої суми безпідставно не врахував те, що у період з 01.12.2015 по 28.02.2018 військовою частиною частково вже здійснювалась виплати індексації.
Щодо військової частини, яка повинна здійснити індексацію грошового забезпечення, суд зазначає таке. Під час розгляду справи встановлено, що позивач у період з 01.12.2015 по 28.02.2018 проходив військову службу у Військовій частині НОМЕР_1 , і саме ця військова частина допустила протиправну бездіяльність щодо нарахування грошового забезпечення у належному розмірі за визначений період.
Отже, враховуючи зазначене вище, належним способом захисту прав позивача є визнання протиправною бездіяльності відповідача-1 (Військової частини НОМЕР_1 ) щодо нарахування та виплати індексації грошового забезпечення за період з 01.12.2015 по 28.02.2018, зобов'язання нарахувати та виплатити індексацію грошового забезпечення за період з 01.12.2015 по 28.02.2018 виходячи із базового місяця - січень 2008 року.
Щодо доводів відповідача про необхідність застосування до спірних правовідносин (за період з 01.12.2015 по 28.02.2018 ) строку звернення до суду передбаченого ч. 5 ст. 122 КАС України, тобто місячний строк з дня звільнення із служби, суд відмічає таке.
За змістом частини першої статті 122 КАС України адміністративний позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.
Відповідно до пункту 17 частини першої статті 4 КАС України військова служба є публічною службою у розумінні КАС України. Водночас положення статті 122 КАС України не містять норми, які б врегульовували порядок звернення осіб, які перебувають (перебували) на публічній службі, до адміністративного суду у справах про стягнення належної їм заробітної плати у разі порушення законодавства про оплату праці.
Відповідно до ч. 5 ст. 122 КАС України для звернення до суду у справах щодо прийняття громадян на публічну службу, її проходження, звільнення з публічної служби встановлюється місячний строк.
В судовій практиці усталеним є підхід щодо застосування приписів Кодексу законів про працю України (далі - КЗпП України) у разі неврегульованості нормами спеціального законодавства правовідносин щодо проходження публічної служби, у яких виник спір. Такий підхід відповідає висновкам Конституційного Суду України, сформульованим у рішенні від 07 травня 2002 року № 8-рп/2002, за змістом якого при розгляді та вирішенні конкретних справ, пов'язаних зі спорами щодо проходження публічної служби, суд, встановивши відсутність у спеціальних законах норм, може застосовувати норми КЗпП України, у якому визначені основні трудові права працівника.
Такі правовідносини регулюються положеннями статті 233 КЗпП України.
За приписами ст.233 КЗпП України (на час виникнення спірних правовідносин) звернення до суду з позовом про стягнення належної особі заробітної плати не обмежується будь-яким строком.
З огляду на викладене, строк звернення до суду в частині позовних вимог, що стосуються періоду з 01.12.2015 по 28.02.2018 не застосовується.
Щодо вимог про визнання протиправною бездіяльності Військової частини НОМЕР_1 щодо невиплати в повному розмірі індексації грошового забезпечення в період з 01.03.2018 по 03.09.2024 включно у фіксованому розмірі 4452,19 грн в місяць відповідно до приписів абз. 3, 4, 6 п.5 Порядку проведення індексації грошових доходів населення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.07.2003 №1078; стягнення індексації грошового забезпечення у фіксованому розмірі 4463,15 грн в місяць за період з 01.03.2018 по 03.09.2024 включно відповідно до приписів абз. 3, 4, 6 п.5 Порядку проведення індексації грошових доходів населення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.07.2003 №1078 з урахуванням раніше виплачених сум суд зазначає таке.
Питання виплати суми індексації у місяці підвищення грошових доходів, а також виплати визначеної суми індексації до чергового підвищення тарифних ставок (окладів) врегульовано пунктом 5 Порядку № 1078, згідно з якого у разі підвищення тарифних ставок (окладів), стипендій, виплат, що здійснюються відповідно до законодавства про загальнообов'язкове державне соціальне страхування, визначених у пункті 2 цього Порядку, значення індексу споживчих цін у місяці, в якому відбувається підвищення, приймається за 1 або 100 відсотків.
Обчислення індексу споживчих цін для проведення подальшої індексації здійснюється з місяця, наступного за місяцем підвищення зазначених грошових доходів населення.
Сума індексації у місяці підвищення грошових доходів, зазначених у абзаці першому цього пункту, не нараховується, якщо розмір підвищення грошового доходу перевищує суму індексації, що склалася у місяці підвищення доходу.
Якщо розмір підвищення грошового доходу не перевищує суму індексації, що склалась у місяці підвищення доходу, сума індексації у цьому місяці визначається з урахуванням розміру підвищення доходу і розраховується як різниця між сумою індексації і розміром підвищення доходу.
У разі зростання заробітної плати за рахунок інших її складових без підвищення тарифних ставок (окладів) сума індексації не зменшується на розмір підвищення заробітної плати. У разі коли відбувається підвищення тарифної ставки (окладу), у місяці підвищення враховуються всі складові заробітної плати, які не мають разового характеру.
До чергового підвищення тарифних ставок (окладів), стипендій, виплат, що здійснюються відповідно до законодавства про загальнообов'язкове державне соціальне страхування, крім щомісячних страхових виплат потерпілим на виробництві (з урахуванням виплат на необхідний догляд за потерпілим) та членам їх сімей, до визначеної суми індексації додається сума індексації, яка складається внаслідок перевищення величини індексу споживчих цін порогу індексації, зазначеного у пункті 1-1цього Порядку.
З аналізу наведених норм п. 5 Порядку № 1078 вбачається, що у разі підвищення тарифних ставок (окладів) виплаті підлягає сума індексації, що дорівнює різниці між сумою індексації, яка склалася у місяці підвищення доходу, та розміром підвищення доходу. Ця сума підлягає перерахунку у разі коли відбувається підвищення тарифної ставки (окладу). Сума індексації, що обрахована як різниця між сумою індексації, яка склалася у місяці підвищення доходу, та розміром підвищення доходу, додається до суми індексації, яка складається внаслідок перевищення величини індексу споживчих цін порогу індексації, зазначеного у пункті 1-1цього Порядку до чергового підвищення тарифних ставок (окладів).
Визначаючи розмір різниці між сумою індексації і розміром підвищення доходу позивач виходив з наступного:
1) у березні 2018 року прожитковий мінімум складав 1762 грн,
2) величина приросту індексу споживчих цін 253, 30 %,
3) відповідно до абз. 5 п. 4 Порядку № 1078 сума індексації за березень 2018 року розраховується як: прожитковий мінімум для працездатних осіб станом на 01 березня 2018 року помножити на величина приросту індексу споживчих цін і поділити на 100.
1762, 00 грн *253, 30 %/100 %=4463, 15 грн
4) відповідно до абз.4 п. 5 Порядку № 1078, сума належної позивачу індексації в березні 2018 року та в подальших місяцях розраховується як різниця між сумою індексації і розміром підвищення доходу, а саме: 4463, 15 грн- 0, 00 грн = 4463, 15 грн.
До таких висновків щодо розміру суми можливої індексації грошового забезпечення у березні 2018 року дійшов Верховний Суд у постанові від 22.06.2023 по справі № 520/6243/22.
Таким чином, для вирішення питання чи має позивач право на нарахування та виплату індексації-різниці з березня 2018 року відповідно до абзаців 3,4,5 пункту 5 Порядку № 1078, необхідно встановити розмір грошового забезпечення позивача за попередній місяць (лютий 2018 року), розмір індексації, що мав бути нарахований в цьому місяці, а також суму нарахованого грошового забезпечення без врахування складових разового характеру, за місяць, в якому відбулося підвищення посадових окладів (березень 2018 року).
З довідки про розмір грошового забезпечення за 2018 рік та особистої кратки грошового забезпечення за 2018 рік вбачається, що «постійними складовими грошового забезпечення» у лютому 2018 року є: посадовий оклад - 800 грн, оклад за військовим званням - 65 грн, надбавка за вислугу років - 302,75 грн, премія 3040 грн; а у березні 2018 року: посадовий оклад - 3260 грн, оклад за військовим званням - 1020 грн, надбавка за вислугу років - 1926 грн, премія 2542,80 грн. Приріст доходу складає 4541,05 грн (8748,80 -4207,75). Інші надбавки не є постійними та не мають систематичний характер.
Отже, сума яка отримана шляхом множення прожиткового мінімуму для працездатних осіб станом на 01 березня 2018 року на величину приросту індексу споживчих цін і поділити на 100 є меншою ніж приріст доходу позивача у березні 2018 року (у порівнянні з лютим 2018 року).
З урахуванням того, що розмір підвищення доходу у березні 2018 року є більшим ніж сума індексації, що обрахована як різниця між сумою індексації, яка склалася у місяці підвищення доходу, суд дійшов висновку щодо необґрунтованості позовних вимог в цій частині та відмови в їх задоволенні.
Крім того, суд звертає увагу, що також, під час розгляду справи встановлено, що оклад позивача в подальшому збільшувався: з 30.01.2020, з 01.01.2021, з 01.01.2022, з 01.01.2023 (право на таке підвищення встановлено рішенням суду по справі №200/7542/24, яке набрало законної сили). Так, з рішення по справі №200/7542/24 вбачається, що Військовою частиною НОМЕР_1 протиправно обчислено позивачу посадовий оклад та оклад за військовим званням виходячи з прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 01 січня 2018 року (1762 грн), замість: з 29.01.2020 виходячи з прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 01 січня 2020 року (2102 грн); з 01.01.2021 виходячи з прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 01 січня 2021 року (2270 грн); з 01.01.2022 виходячи з прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 01 січня 2022 року (2481 грн); з 01.01.2023 виходячи з прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 01 січня 2023 року (2684 грн).
Отже, березень 2018 року не є останнім місяцем підвищення доходу позивача (як помилково зазначає позивач), адже судом встановлено, що його посадовий оклад збільшився як з 30.01.2020 так і з 01.01.2021, з 01.01.2022, з 01.01.2023 у зв'язку із застосуванням розрахункової величини при розрахунку посадового окладу та окладу за військовим званням прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 01 січня календарного року.
Враховуючи наведене, суд дійшов висновку, що позов підлягає частковому задоволенню.
Підстави для розподілу судових витрат відсутні, оскільки позивач звільнений від сплати судового збору на підставі статті 5 Закону України від 08.07.2011 № 3674-VI "Про судовий збір".
На підставі ст.ст. 2, 17, 77, 90, 139, 242-246, 255, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
Позовні вимоги ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 , Військової частини НОМЕР_2 про визнання протиправною бездіяльність, зобов'язання вчинити певні дії задовольнити частково.
Визнати протиправною бездіяльність Військової частини НОМЕР_1 щодо невиплати ОСОБА_1 індексації грошового забезпечення за період з 01.12.2015 по 19.02.2018.
Зобов'язати Військову частину НОМЕР_1 нарахувати і виплатити ОСОБА_1 індексацію грошового забезпечення за період з 01.12.2015 по 28.02.2018 (включно) із застосуванням місяця, за яким починається обчислення індексу споживчих цін (базового місяця) для розрахунку індексації грошового забезпечення січень 2008 року з урахуванням раніше виплачених сум.
В решті позовних вимог відмовити.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення безпосередньо до Першого апеляційного адміністративного суду.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Суддя О.О. Кошкош