13 червня 2025 рокуСправа №160/1341/25
Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Сластьон А.О. розглянув у порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії.
Суть спору: 16 січня 2025 року до Дніпропетровського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області, в якій позивач просить суд:
-визнати протиправним рішення Головного управління Пенсійного фонду України Дніпропетровській області від 08.01.2025 №1294-52786/Д-01/8-0400/25 щодо відмови ОСОБА_1 у зарахуванні до стажу судді період роботи на посаді помічника голові Дніпропетровського районного суду Дніпропетровської області з 04.08.1992 до 06.05.1997;
-зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровсько області (ЄДРПОУ: 21910427) зарахувати ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) до стажу судді період роботи на посаді помічника голові Дніпропетровського районного суду Дніпропетровської області з 04.08.1992 до 06.05.1997 з моменту звернення за призначенням пенсії, тобто з 08.10.2024 та виплатити різницю між фактично отриманими та належними до сплати сумами пенсії.
Позовна заява обґрунтована тим, що позивач є суддею у відставці, перебуває на обліку в Головному управлінні Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області та отримує щомісячне довічне грошове утримання судді у відставці. Відповідачем при призначенні довідчного утримання було протиправно зменшено необхідний стаж роботи позивача на посаді судді до 27 років 05 місяців внаслідок неврахування стажу (досвіду) роботи (професійної діяльності), вимога щодо якого визначена законом та надавала право для призначення на посаду судді.
Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 21.01.2025 відкрито провадження в адміністративній справі за правилами спрощеного позовного провадження, без виклику сторін.
11.06.2025 відповідач через підсистему «Електронний суд» надіслав матеріали пенсійної справи та відзив із запереченнями проти заявлених позовних вимог. Зокрема, відповідач вказав про відсутність підстав для зарахування до стажу роботи на посаді судді, що враховується при обчисленні розміру щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці, періоду роботи на посаді помічника голови Дніпропетровського районного суду Дніпропетровської області з 04.08.1992 до 06.05.1997.
Відповідно до частини 5 статті 262 Кодексу адміністративного судочинства України, суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше. За клопотанням однієї із сторін або з власної ініціативи суду розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін.
Учасники справи з клопотанням про розгляд справи у судовому засіданні до суду не звертались.
З урахуванням викладеного, розгляд справи судом здійснено у порядку письмового провадження за наявними у ній матеріалами та доказами.
Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши усі фактичні обставини справи, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд, -
Позивач ОСОБА_1 є суддею у відставці, перебуває на обліку в Головному управлінні Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області та отримує щомісячне довічне грошове утримання судді у відставці.
Судом встановлено, що позивач з 06.05.1997 до 31.03.2008 займала посаду судді районного суду Дніпропетровської області, з 01.04.2008 до 01.10.2018 - судді Апеляційного суду Дніпропетровської області, з 02.10.2018 до 04.10.2024 - посаду судді Дніпровського апеляційного суду.
Рішенням Вищої ради правосуддя від 03 жовтня 2024 року №2927/о/15-24 від 03.10.2024, встановлено, що загальний стаж роботи судді ОСОБА_1 , який дає право на звільнення у відставку, становить понад 30 років 05 місяців 15 днів. Стаж роботи, вимога щодо якого визначена законом та надавала право на призначення на посаду судді - 3 роки.
В листі від 08.01.2025 №1294-52786/Д-01/8-0400/25 Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області зазначило, що на підставі поданої позивачем заяви від 01.07.2024 їй призначено довічне грошове утримання судді у відставці відповідно до Закону України від 02.06.2016 №1402-VIII «Про судоустрій і статус суддів» (надалі - Закон №402- VIII).
Згідно з частиною 3 статті 142 Закону №402-VIIІ щомісячне довічне грошове утримання виплачується судді у відставці в розмірі 50 відсотків суддівської винагороди судді, який працює на відповідній посаді. За кожний повний рік роботи на посаді судді понад 20 років розмір щомісячного довічного грошового утримання збільшується на два відсотки грошового утримання судді.
До стажу судді зараховано період роботи з 06.05.1997 до 31.03.2008 на посаді судді районного суду Дніпропетровської області, з 01.04.2008 до 01.10.2018 на посаді судді Апеляційного суду Дніпропетровської області, з 02.10.2018 до 04.10.2024 на посаді судді Дніпровського апеляційного суду.
Загальний страховий стаж позивача становить 47 років 27 днів, в тому числі стаж роботи на посаді судді - 27 років 05 місяців 15 днів.
Позивач вважає протиправними дії відповідача щодо незарахування до стажу роботи, що дає судді право на одержання щомісячного довічного грошового утримання (крім роботи на посаді судді) періоду роботи в галузі права, вимога щодо якого визначена законом та надає право для призначення на посаду судді, у зв'язку з чим звернулася з цим позовом до суду.
Вважаючи таку бездіяльність відповідача протиправною, позивач звернувся до суду за захистом своїх прав.
Надаючи правову оцінку спірним відносинам, суд зазначає таке.
Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та їх посадові особи повинні діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Згідно з частиною третьою статті 142 Закону України «Про судоустрійі статус суддів» від 02.06.2016 №1402-VIII (надалі - Закон №1402-VIII) щомісячне довічне грошове утримання виплачується судді у відставці в розмірі 50 відсотків суддівської винагороди судді, який працює на відповідній посаді. За кожний повний рік роботи на посаді судді понад 20 років розмір щомісячного довічного грошового утримання збільшується на два відсотки грошового утримання судді.
Частиною першою статті 137 Закону №1402-VIII установлено, що до стажу роботи на посаді судді зараховується робота на посаді: 1) судді судів України, арбітра (судді) арбітражних судів України, державного арбітра колишнього Державного арбітражу України, арбітра відомчих арбітражів України, судді Конституційного Суду України; 2) члена Вищої ради правосуддя, Вищої ради юстиції, Вищої кваліфікаційної комісії суддів України; 3) судді в судах та арбітрів у державному і відомчому арбітражах колишнього СРСР та республік, що входили до його складу.
Законом України «Про внесення змін до Закону України «Про судоустрій і статус суддів» від 12 липня 2018 року №2509-VIII статтю 137 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» доповнено частиною другою, згідно з якою до стажу роботи на посаді судді також зараховується стаж (досвід) роботи (професійної діяльності), вимога щодо якого визначена законом та надає право для призначення на посаду судді.
Згідно з абзацом четвертим пункту 34 розділу ХІІ Прикінцеві та перехідні положення Закону №1402-VIII судді, призначенні чи обранні на посаду до набрання чинності цим Законом, зберігають визначення стажу роботи на посаді судді відповідно до законодавства, що діяло на день їх призначення (обрання).
Отже, при обчисленні стажу роботи на посаді судді підлягають застосуванню норми законодавства, які були чинними на день призначення (обрання) відповідного судді.
Системний аналіз вказаної норми у її взаємозв'язку з абзацом 4 пункту 34 Розділу XII "Прикінцеві та перехідні положення" Закону №1402-VIII дає підстави для висновку, що у зв'язку з набранням чинності Законом України від 07.06.2018 року №2447-VIII "Про Вищий антикорупційний суд", яким внесено зміни до статті 137 Закону №1402-VIII, суддям додатково до стажу роботи на посаді судді, що дає право на відставку підлягає зарахуванню стаж (досвід) роботи (професійної діяльності), вимога щодо якого визначена законом та надає право для призначення на посаду судді.
Аналогічна правова позиція викладена в постанові Великої Палати Верховного Суду від 17 вересня 2020 року у справі №9901/302/19 (провадження № 11-882заі19). Зокрема, у цій постанові Велика Палата Верховного Суду зазначила, що при обчисленні стажу роботи на посаді судді підлягають застосуванню норми законодавства, які були чинними на день призначення (обрання) відповідного судді.
Необхідність зарахування до суддівського стажу, що дає право на отримання щомісячного довічного грошового утримання, стажу (досвіду) роботи (професійної діяльності), вимога щодо якого визначена законом та надає право для призначення на посаду судді, підтверджується також постановами Великої Палати Верховного Суду від 08.10.2020 у справі №9901/537/19 та постановою Верховного Суду від 21.01.2021 у справі №560/499/19.
Частина 2 статті 137 Закону №1402-VIII прийнята на покращення соціального захисту суддів як висококваліфікованих фахівців та підвищення їх соціального захисту і передбачає додаткову можливість зарахування до стажу роботи на посаді судді стаж (досвід) роботи (професійної діяльності), вимога щодо якого визначена законом та надає право для призначення на посаду судді, а не альтернативну можливість вибору стажу, адже в абзаці 4 пункту 34 розділу XII "Прикінцеві та перехідні положення" Закону №1402-VIII визначено, що судді, призначені чи обрані на посаду до набрання чинності цим Законом, зберігають визначення стажу роботи на посаді судді відповідно до законодавства, що діяло на день їх призначення (обрання).
Також, Велика Палата Верховного Суду у постанові від 30.05.2019 у справі №9901/805/18 зазначила, що частину другу статті 137 Закону №1402-VIII потрібно тлумачити таким чином, що до стажу роботи на посаді судді також зараховується стаж (досвід) роботи (професійної діяльності) судді у сфері права, який вимагається законом як мінімальний для набуття таким суддею права для призначення на посаду судді на дату такого призначення, оскільки вказана норма закону призвела до покращення правового становища суддів, надавши можливість зараховувати до стажу роботи на посаді судді їхній стаж (досвід) роботи (професійної діяльності) у сфері права тривалістю, яка вимагалася законом для призначення на посаду судді станом на дату призначення їх на посаду.
При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду (частина 5 статті 242 КАС України).
Відповідно до частини третьої статті 127 Конституції України (у редакції, чинній на дату призначення ОСОБА_1 на посаду судді) на посаду судді може бути рекомендований кваліфікаційною комісією суддів громадянин України, не молодший двадцяти п'яти років, який має вищу юридичну освіту і стаж роботи у галузі права не менш як три роки, проживає в Україні не менш як десять років та володіє державною мовою.
З наданих відповідачем до суду матеріалів пенсійної справи, зокрема, Розрахунку стажу судді, який дає право на відставку та отримання щомісячного довічного грошового утримання, вбачається, що ОСОБА_1 з 04.08.1992 до 06.05.1997 (3 роки) працювала на посаді помічника голови Дніпропетровського районного суду Дніпропетровської області.
Отже, матеріалами справи підтверджений факт наявності у позивача трьох років стажу роботи, вимога щодо якого визначена законом та надавала право для призначення на посаду судді.
Відтак, три роки роботи позивача на посаді помічника голови Дніпропетровського районного суду Дніпропетровської області підлягають зарахуванню, як стаж роботи, вимога щодо якого визначена законом та надавала право для призначення на посаду судді.
За вказаних обставин та наведеного правового регулювання відмова Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області у зарахуванні до стажу роботи позивача на посаді судді, який враховується при обчисленні щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці, періоду 3 роки як стажу роботи, вимога щодо якого визначена законом та надавала право для призначення на посаду судді, є протиправною.
Отже в цій частині позовні вимоги підлягають задоволенню.
З огляду на зазначене вище загальний стаж позивача, з урахуванням стаж (досвід) роботи (професійної діяльності), наявність якого відповідно до вимог закону надавала право на призначення на посаду судді (3 роки), становить 30 років 05 місяці 15 днів, з яких строк роботи на посаді судді - 27 років 05 місяців 15 днів, та стаж (досвід) роботи (професійної діяльності), наявність якого відповідно до вимог закону надавала право на призначення на посаду судді (3 роки).
Крім того, зарахування до стажу роботи на посаді судді стажу (досвіду) роботи на посаді помічника судді повинно бути здійснено з 08.10.2024 - дати звернення позивача до територіального органу Пенсійного фонду України із заявою про призначення довічного грошового утримання.
Натомість, позовні вимоги в частині зобов'язання відповідача виплатити позивачу різницю між фактично отриманими та належними до сплати сумами пенсії, задоволенню не підлягають, виходячи з такого.
Відповідно до пункту 4 частини першої статті 5 Кодексу адміністративного судочинства України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист шляхом визнання бездіяльності суб'єкта владних повноважень протиправною та зобов'язання вчинити певні дії.
Отже, захисту адміністративним судом підлягають порушені права, свободи чи інтереси у сфері публічно-правових відносин. Отже, обов'язковою умовою надання правового захисту судом є наявність відповідного порушення суб'єктом владних повноважень прав, свобод або інтересів особи на момент її звернення до суду.
У даному випадку способом виконання дій, які має вчинити за рішенням суду суб'єкт владних повноважень - Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області, є зарахування до стажу позивача періоду роботи на посаді помічника голови Дніпропетровського районного суду Дніпропетровської області, що матиме наслідком проведення перерахунку та виплати щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці.
На момент прийняття рішення у цій справі перерахунок ще не здійснено, відтак, позовні вимоги в частині виплати різниці між фактично отриманими та належними до сплати сумами є передчасними та не підлягають задоволенню, оскільки відсутні підстави вважати, що відповідач, при виконанні рішення суду у цій справі, порушить права позивача та не здійснить виплати різниці між фактично отриманими та належними до сплати сумами пенсії після здійснення зарахування спірного періоду до стажу та здійснення перерахунку довічного грошового утримання судді у відставці.
Суд не може під час прийняття рішення вирішувати питання щодо правовідносин, які можливо будуть мати місце у майбутньому, тому суд приходить до висновку про відмову в позові у частині вказаних позовних вимог.
З огляду на зазначене, позовні вимоги підлягають частковому задоволенню.
При частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог. При цьому суд не включає до складу судових витрат, які підлягають розподілу між сторонами, витрати суб'єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката та сплату судового збору (ч.3 ст.139 КАС).
Під час звернення до суду позивачем був сплачений судовий збір у розмірі 1211,20 грн.
Враховуючи, що правило пропорційного стягнення судового збору при частковому задоволенні позову стосується тільки вимог майнового характеру, тоді як заявлений позов містить вимоги немайнового характеру, понесені позивачем судові витрати у вигляді сплаченого судового збору в розмірі 1211,20 грн., підлягають стягненню на його користь за рахунок бюджетних асигнувань відповідача Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області.
На підставі викладеного, та керуючись ст.ст.8, 9, 72, 77, 132, 139, 241 - 246, 250, 262 КАС України, суд, -
Адміністративний позов ОСОБА_1 (РНОКПП: НОМЕР_1 , адреса: АДРЕСА_1 ) до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області (ідентифікаційний код: 21910427; місцезнаходження: 49094, м. Дніпро, вул. Набержна Перемоги, буд. 26) про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії, - задовольнити частково.
Визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області щодо відмови ОСОБА_1 у зарахуванні до стажу роботи на посаді судді 3 (трьох) років роботи на посаді помічника голови Дніпропетровського районного суду Дніпропетровської області з 04.08.1992 до 06.05.1997.
Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровсько області здійснити з 08.10.2024 зарахування ОСОБА_1 до стажу роботи на посаді судді 3 (три роки) роботи на посаді помічника голови Дніпропетровського районного суду Дніпропетровської області з 04.08.1992 до 06.05.1997.
У задоволенні іншої частини позовних вимог відмовити.
Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області (місцезнаходження: 49094, м. Дніпро, вул. Набережна Перемоги, 26, ідентифікаційний код: 21910427) на користь ОСОБА_1 (РНОКПП: НОМЕР_1 , адреса: АДРЕСА_1 ) судові витрати зі сплати судового збору у розмірі 1211,20 грн. (одна тисяча двісті одинадцять гривень двадцять копійок).
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається до Третього апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
У разі оголошення судом лише вступної та резолютивної частини рішення, або розгляду справи в порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту рішення.
Суддя А.О. Сластьон