Справа № 752/12811/24 Суддя в І-й інстанції ОСОБА_1
Провадження № 11-сс/824/141/2025 Суддя в II-й інстанції ОСОБА_2
03 квітня 2025 року м. Київ
Колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Київського апеляційного суду в складі суддів:
ОСОБА_2 (головуючий), ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ,
за участю секретаря ОСОБА_5 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві апеляційну скаргу адвоката ОСОБА_6 , в інтересах ОСОБА_7 , на ухвалу слідчого судді Голосіївського районного суду міста Києва від 15 липня 2024 року, -
Адвокат ОСОБА_6 , в інтересах ОСОБА_7 , звернувся до слідчого судді Голосіївського районного суду міста Києва зі скаргою на постанову старшої слідчої СВ Голосіївського УП ГУ НП у м. Києві ОСОБА_8 від 08.11.2019 року про закриття кримінального провадження № 42018000000002465.
Ухвалою слідчого судді Голосіївського районного суду міста Києва від 15 липня 2024 року відмовлено у задоволенні скарги адвоката ОСОБА_6 , в інтересах ОСОБА_7 . Своє рішення слідчий суддя мотивував тим, що у даному кримінальному провадженні жодній особі не було повідомлено про підозру, у зв'язку із чим кримінальне провадження постановою старшої слідчої СВ Голосіївського УП ГУ НП у м. Києві ОСОБА_8 від 08.11.2019 року обґрунтовано було закрите на підставі ч.1, ч.4 ст.284 КПК України у зв'язку із закінченням строків досудового розслідування.
Не погоджуючись із ухвалою слідчого судді адвокат ОСОБА_6 подав на неї апеляційну скаргу, у якій указав на незаконність та необґрунтованість цієї ухвали. В обґрунтування поданої скарги вказав на те, що слідча, не провівши необхідних слідчих (розшукових) процесуальних дій, безпідставно постановила постанову про закриття кримінального провадження. Крім того, слідчою, також не було проведено допит ОСОБА_7 та особи, яка вчинила кримінальне правопорушення за участі потерпілої та її представників з метою всебічного, повного та неупередженого дослідження та встановлення всіх обставин кримінального правопорушення. На переконання апелянта, слідчою в порушення покладених на неї обов'язків, було допущено грубе порушення норм КПК України, неповноту досудового слідства, що і призвело до прийняття незаконної постанови про закриття кримінального провадження, що слідчим суддею враховано не було, а тому, вважає оскаржувану ухвалу незаконною та необґрунтованою. Крім того апелянт зазначає, що оскаржувана ухвала постановлена незаконним складом суду, оскільки всупереч вимогам Указу Президента "Про внесення змін до мережі та кількісного складу суддів місцевих судів" від 18.10.2001 № 990/2001 Голосіївський районний суд міста Києва не був утворений у законний спосіб. Всупереч вимогам ст. ст. 6, 124 Конституції України, ст. 24, ч. 5 ст. 147 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" Голосіївський районний суд міста Києва не має статусу органу державної влади. Просив ухвалу скасувати та постановити нову, якою скасувати постанову старшої слідчої відділу Голосіївського УП ГУ НП в місті Києві ОСОБА_8 від 08.11.2019 року про закриття кримінального провадження № 42018000000002465.
У доповненнях до апеляційної скарги адвокат ОСОБА_6 вказав на те, що закриття кримінального провадження було здійснено слідчою поза межами його компетенції з порушенням вимог ч. 4 ст. 284 КПК України, оскільки в провадженні не було вчинено повідомлення про підозру через відсутність об'єктивного та неупередженого досудового розслідування. Крім того, слідчий суддя послався на норму ст. 219 КПК України в редакції, що діяла на час винесення постанови про закриття кримінального провадження. Однак, на момент постановлення оскаржуваної ухвали норма ст. 219 КПК України мала іншу редакцію. Крім того, слідчий суддя проігнорував те, що оскаржувана постанова про закриття кримінального провадження не містить підстави, визначеної процесуальним законом для закриття кримінального провадження.
Будучи належним чином повідомленим про час та місце розгляду справи адвокат ОСОБА_6 до суду не прибув, проте, подав клопотання про перенесення розгляду справи мотивуючи це зайнятістю у інших справах. Колегія суддів звертає увагу на те, що адвокат ОСОБА_6 не прибував до суду апеляційної інстанції для розгляду його апеляційної скарги неодноразово, повідомляючи про різноманітні причини не прибуття, зокрема: зайнятість у інших судових засіданнях та наявність сімейних обставин. Між тим, будь-яких документів, якими би підтверджувалась наявність тих причин, що зазначені адвокатом ОСОБА_6 апеляційному суду надано не було. Із урахуванням викладеного, колегія суддів приходить до висновку про те, що адвокат ОСОБА_6 зловживає своїм процесуальним правом на перенесення розгляду справи, а тому вважає за можливе розглянути справу у його відсутність.
Вислухавши доповідь судді апеляційного суду, перевіривши матеріали судового провадження та обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів приходить до висновку про відсутність підстав для задоволення апеляційної скарги в частині скасування ухвали слідчого судді Голосіївського районного суду м. Києва від 15 липня 2024 року із уточненням підстав для відмови у задоволенні скарги адвоката ОСОБА_6 на постанову старшої слідчої СВ Голосіївського УП ГУ НП у м. Києві ОСОБА_8 про закриття кримінального провадження № 42018000000002465 від 08.11.2019 року.
У ході розгляду справи встановлено те, що СВ Голосіївського УП ГУ НП в м. Києві здійснювалось досудове розслідування у кримінальному провадженні № 42018000000002465 розпочатому 04.10.2018 року за ознаками злочину, передбаченого ч.2 ст. 383 КПК України. Станом на час внесення відомостей до ЄРДР злочин, передбачений ч.2 ст. 383 КПК України відносився до злочинів середньої тяжкості. Постановою старшої слідчої СВ Голосіївського УП ГУ НП у м. Києві ОСОБА_8 від 08.11.2019 року кримінальне провадження № 42018000000002465 закрите із підстав, передбачених ч.ч. 1, 4 ст. 284 КПК України. Дане рішення слідчий мотивував тим, що у даному кримінальному провадження жодній особі не повідомлено про підозру, а передбачений п.2 абзацу другого ч.1 ст. 219 КПК України 12 місячний строк закінчився. Між тим, на думку колегії суддів, зазначена постанова, як в частині ухваленого рішення, так і мотивів ухвалення цього рішення не відповідала вимогам кримінального процесуального законодавства, чинного на момент її постановлення.
Так, колегією суддів звертається увага на те,що відомості до ЄРДР були внесені за фактом вчинення злочину, передбаченого ч.2 ст. 383 КПК України громадянкою ОСОБА_9 . За цієї обставини не повідомлення жодній особі про підозру протягом 12 місяців та закриття кримінального провадження у зв'язку із закінченням строку досудового розслідування із посиланням на зазначену вище обставину свідчить про явну неповноту проведеного досудового розслідування та свідоме ігнорування слідчим положень ст.9 КПК України, що указує на необґрунтованість та незаконність даної постанови.
Положеннями КПК України, які діяли на час як на час внесення до ЄРДР відомостей про вчинений злочин, так і на час закриття кримінального провадження, передбачався строк досудового розслідування із моменту внесення відомостей до ЄРДР та до повідомлення особі про підозру. Для злочинів середньої тяжкості цей строк становив 12 місяців. Положеннями ч.4 ст. 284 КПК України передбачалась можливість закриття кримінального провадження у якому жодній особі не повідомлено про підозру у випадку закінчення передбаченого п.2 абзацу другого ч.1 ст. 219 КПК України строку досудового розслідування. Оцінюючи законність постанови слідчого у цій частині колегія суддів звертає увагу на те, що положеннями ч.1 ст.294 КПК України передбачалась можливість неодноразового продовження строку досудового розслідування із моменту внесення відомостей про злочин до ЄРДР та до повідомлення про підозру. Наведене дає підстави стверджувати про те, що у випадку не повідомлення жодній особі про підозру протягом строку, передбаченого абзацом другим ч.1 ст. 219 КПК України та закінчення цього строку, звернення до слідчого судді із клопотанням про продовження зазначеного строку у порядку, передбаченому ч.1 ст. 294 КПК України було для слідчого обов'язковим. Не вжиття слідчим передбачених законом дій, направлених на продовження строку досудового розслідування, передбаченого ч.1 ст. 219 КПК України в редакції закону, який діяв на час винесення слідчим постанови про закриття кримінального провадження із постановлення зазначеної постанови свідчить про передчасність цієї постанови, що є ознакою її незаконності.
Наведене у своїй сукупності указує на обґрунтованість доводів апеляційної скарги в частині незаконності постанови про закриття кримінального провадження станом на час її прийняття та незаконності ухвали слідчого судді.
Поряд із цим, при вирішенні питання про необхідність скасування ухвали слідчого судді Голосіївського районного суду міста Києва від 15 липня 2024 року про відмову у задоволенні скарги адвоката ОСОБА_6 та постанови старшої слідчої СВ Голосіївського УП ГУ НП у м. Києві ОСОБА_8 від 08.11.2019 року про закриття кримінального провадження № 42018000000002465 колегія суддів зважає на наступне.
Як зазначено вище, на момент внесення відомостей до ЄРДР злочин, що передбачений ч.2 ст. 383 КК України, відносився до злочинів середньої тяжкості, строк давності щодо якого станови п'ять років, відповідно до положень ч.1 ст. 49 КК України в редакції закону, який діяв станом на час внесення відомостей про цей злочин до ЄРДР. Визначаючи початок перебігу строку давності із моменту внесення відомостей про цей злочин до ЄРДР, що об'єктивно є більш пізнім часом по відношення до реального часу вчинення злочину, щодо якого у матеріалах справи не має будь-якої інформації, колегія суддів зважає на те, що станом на час розгляду справи апеляційним судом строки давності щодо злочину, передбаченого ч.2 ст. 383 КПК України закінчилися. Наведена обставина, із урахуванням того, що у даному кримінальному провадження жодній особі не повідомлялось про підозру, а відомості до ЄРДР були внесені за фактом вчинення злочину конкретною особою, указує на неможливість продовження у зазначеному кримінальному провадженні досудового розслідування. У свою чергу, ця обставина указує на недоцільність скасування постанови про закриття кримінального провадження у зв'язку із неможливістю відновлення і здійснення досудового розслідування з огляду на положення як абзацу другого ч.1 ст. 284 КПК України в редакції закону, яка діяла на момент внесення відомостей до ЄРДР, так і п.31 ч.1 ст. 284 КПК України в редакції закону на час розгляду цієї справи апеляційним судом.
У зв'язку із цим, колегія суддів приходить до висновку про відсутність підстав для скасування як ухвали слідчого судді Голосіївського районного суду міста Києва від 15.07.2024 року про відмову у задоволенні скарги адвоката ОСОБА_6 , так і постанови старшої слідчої СВ Голосіївського УП ГУ НП у м. Києві ОСОБА_8 від 08.11.2019 року про закриття кримінального провадження № 42018000000002465, а тому вважає за необхідне залишити ухвалу слідчого судді із урахуванням мотивів, викладених у мотивувальній частині цієї ухвали апеляційного суду.
Керуючись ст. ст. 405, 407, 409, 422 КПК України, колегія суддів, -
В задоволенні апеляційної скарги адвоката ОСОБА_6 , в інтересах ОСОБА_7 відмовити.
Ухвалу слідчого судді Голосіївського районного суду міста Києва від 15 липня 2024 року про відмову у задоволенні скарги адвоката ОСОБА_6 , в інтересах ОСОБА_7 на постанову старшої слідчої СВ Голосіївського УП ГУ НП у м. Києві ОСОБА_8 від 08 листопада 2019 року про закриття кримінального провадження № 42018000000002465 залишити без змін із урахуванням доповнень, наведених в мотивувальній частині цієї ухвали апеляційного суду.
Ухвала оскарженню не підлягає.
_____________________ ___________________________ _________________________
ОСОБА_2 ОСОБА_3 ОСОБА_4