Справа №368/897/24Головуючий у І інстанції: ОСОБА_1
Провадження №11-кп/824/3810/2025
05 червня 2025 року колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Київського апеляційного суду в складі:
головуючого судді ОСОБА_2
суддів ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ,
з участю секретаря ОСОБА_5
учасників судового провадження:
прокурора ОСОБА_6 ,
обвинуваченого ОСОБА_7 ,
захисника ОСОБА_8 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали кримінального провадження, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12024111230000750, по обвинуваченню:
ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який зареєстрований та проживає за адресою: АДРЕСА_1 , раніше не судимого,
у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.369 КК України, за апеляційною скаргою прокурора у кримінальному провадженні ОСОБА_9 на вирок Кагарлицького районного суду Київської області від 19 лютого 2025 року,
Вироком Кагарлицького районного суду Київської області від 19 лютого 2025 року ОСОБА_7 визнано винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.369 КК України та призначено покарання у виді штрафу в розмірі 1000 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 17 000 грн.
По справі вирішено питання про речові докази.
За вироком суду ОСОБА_7 визнаний винуватим у тому, що він, 12.04.2024 о 19 год. 44 хв., реалізуючи свій злочинний намір, спрямований на надання неправомірної вигоди службовій особі, діючи умисно, усвідомлюючи суспільно небезпечний характер своїх дій, передбачаючи їх суспільно небезпечні наслідки та бажаючи їх настання, з метою уникнення адміністративної відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч.4 ст.126 КУпАП, надав працівнику поліції ОСОБА_10 , який знаходився на передньому пасажирському сидінні службового автомобіля «RenaultDuster», державний реєстраційний номер НОМЕР_1 , неправомірну вигоду в сумі 2000 грн.
В поданій апеляційній скарзі прокурор у кримінальному провадженні, не оспорюючи встановлені судом фактичні обставини кримінального провадження та правову кваліфікацію дій обвинуваченого, просить вирок скасувати через невідповідність призначеного покарання тяжкості вчиненого кримінального правопорушення та особі обвинуваченого, внаслідок м'якості.
В обґрунтування апеляційних вимог посилається на те, що призначаючи ОСОБА_7 покарання у виді штрафу в розмірі 17 000 грн., суд не надав належної оцінки тяжкості кримінального правопорушення, вчиненого у сфері службової діяльності, а також особі винного, який раніше притягався до адміністративної відповідальності.
Зазначає, що судом необґрунтовано визнано обставиною, що пом'якшує покарання обвинуваченого, його щире каяття, оскільки ОСОБА_7 в ході судового розгляду вину повністю не визнав та вказав, що грошові кошти в нього випали з кишені випадково.
Крім цього, за доводами прокурора, судом,всупереч вимогам п.2 ч.4 ст.374 КПК України, не прийнято рішення про відшкодування процесуальних витрат, зокрема не вирішено питання щодо стягнення з обвинуваченого витрат на залучення експерта у даному кримінальному провадженні.
За результатами апеляційного розгляду просить вирок суду в частині призначеного покарання скасувати та ухвалити новий вирок, яким призначити ОСОБА_7 за ч.1 ст.369 КК України покарання у виді штрафу в розмірі 4000 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 68 000 грн.
Стягнути з ОСОБА_7 на користь держави процесуальні витрати за проведення технічної експертизи документів (висновок експерта № СЕ-19/111-24/23918-ДД від 23.04.2024) в розмірі 1514 грн. 56 коп.
В решті вирок суду просить залишити без змін.
Заслухавши суддю - доповідача, пояснення прокурора, яка частково підтримала апеляційну скаргу прокурора у кримінальному провадженні та просила її задовольнити, обвинуваченого ОСОБА_7 та його захисника ОСОБА_8 , які вважали, що подана апеляційна скарга підлягає задоволенню в частині стягнення з обвинуваченого на користь держави процесуальних витрат, в іншій частині просили вирок суду залишити без змін, перевіривши матеріали кримінального провадження, проаналізувавши апеляційні доводи, провівши судові дебати та заслухавши останнє слово обвинуваченого, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню, з наступних підстав.
Встановлені судом першої інстанції фактичні обставини вчиненого ОСОБА_7 кримінального правопорушення та правова кваліфікація його дій за ч.1 ст.369 КК України учасниками судового провадження не оспорюються та не оскаржуються, а тому у відповідності до положень ст.404 КПК України апеляційною інстанцією не перевіряються.
Статтею 50 КК України визначено, що покарання має на меті не тільки кару, а й виправлення засуджених, а також запобігання вчиненню нових кримінальних правопорушень як засудженим, так і іншими особами.
Відповідно до положень ст.65 КК України суд призначає покарання:
1) у межах, установлених у санкції статті (санкції частини статті) Особливої частини цього Кодексу, що передбачає відповідальність за вчинене кримінальне правопорушення, за винятком випадків, передбачених частиною другою статті 53 цього Кодексу;
2) відповідно до положень Загальної частини цього Кодексу;
3) враховуючи ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, особу винного та обставини, що пом'якшують та обтяжують покарання.
Особі, яка вчинила кримінальне правопорушення, має бути призначене покарання, необхідне й достатнє для її виправлення та попередження нових кримінальних правопорушень. Більш суворий вид покарання з числа передбачених за вчинене кримінальне правопорушення призначається лише у разі, якщо менш суворий вид покарання буде недостатній для виправлення особи та попередження вчинення нею нових кримінальних правопорушень.
Призначаючи ОСОБА_7 покарання, суд першої інстанції врахував характер і ступінь тяжкості вчиненого ним кримінального правопорушення, який відповідно до ст.12 КК України відноситься до категорії нетяжких злочинів, дані про особу обвинуваченого, його позитивні характеристики.
Обставиною, що пом'якшує покарання, судом визнано щире каяття. Обставин, що обтяжують покарання, судом не встановлено.
Колегія суддів вважає, що призначене ОСОБА_7 покарання, відповідає ступеню тяжкості вчиненого кримінального правопорушення та даним про особу винного, є достатнім для його виправлення та попередження вчинення нових злочинів.
Доводи прокурора про те, що суд необґрунтовано визнав обставиною, що пом'якшує покарання ОСОБА_7 , його щире каяття, не відповідають фактичним обставинам провадження та не знайшли свого підтвердження за результатами апеляційного перегляду, оскільки обвинувачений повідомив в суді апеляційної інстанції, що повність визнає свою вину за висунутим обвинуваченням, щиро кається та шкодує про вчинене.
З урахуванням викладеного колегія суддів дійшла висновку, що суд першої інстанції при розгляді даного провадження дотримався загальних засад призначення покарання, принципу його індивідуалізації, врахував тяжкість вчиненого кримінального правопорушення, дані про особу ОСОБА_7 , та призначив покарання, яке є необхідним і достатнім для виправлення обвинуваченого та попередження скоєння нових кримінальних правопорушень.
Цим самим спростовуються доводи апеляційної скарги прокурора про незаконність вироку суду в частині призначеного покарання через його невідповідність ступеню тяжкості вчиненого кримінального правопорушення та особі винного.
В той же час колегія суддів погоджується з доводами прокурора про те, що суд, ухваливши обвинувальний вирок, не вирішив питання щодо стягнення з обвинуваченого витрат на залучення експерта у даному кримінальному провадженні.
Згідно з частиною 1статті 126 КПК України питання щодо процесуальних витрат суд вирішує у вироку суду або ухвалою.
Відповідно до частини1статті 118 КПК України процесуальні витрати складаються, зокрема, із витрат на правову допомогу та витрат, пов'язаних із залученням потерпілих, свідків, спеціалістів, перекладачів та експертів.
Процесуальні витрати виникають та пов'язані зі здійсненням кримінального провадження, є матеріальними витратами органів досудового розслідування, прокуратури, суду та інших учасників кримінального провадження.
Як вбачається із матеріалів кримінального провадження, під час досудового розслідування кримінального провадження було залучено експерта для проведення судової експертизи документів, витрати на проведення якої склали 1514 грн. 56 коп., які підлягають стягненню з ОСОБА_7 на користь держави.
Таким чином доводи прокурора, про наявність підстав для покладення процесуальних витрат на рахунок обвинуваченого, є обґрунтованими та підтверджуються матеріалами кримінального провадження.
Відповідно до положень ст.408 КПК України суд апеляційної інстанції змінює вирок, серед іншого, у разі зменшення сум, які підлягають стягненню, або збільшення цих сум, якщо таке збільшення не впливає на обсяг обвинувачення і правову кваліфікацію кримінального правопорушення.
З огляду на викладене, апеляційна скарга прокурора у кримінальному провадженні підлягає частковому задоволенню.
Враховуючи викладене, керуючись ст.ст.376, 404, 405, 407, 418, 419 КПК, колегія суддів, -
Апеляційну скаргу прокурора у кримінальному провадженні ОСОБА_9 задовольнити частково.
Вирок Кагарлицького районного суду Київської області від 19 лютого 2025 року, ухвалений щодо ОСОБА_7 в частині вирішення питання про процесуальні витрати, - змінити.
Стягнути з обвинуваченого ОСОБА_7 на користь держави процесуальні витрати на залучення експерта в розмірі 1514 грн. 56 коп.
В решті вирок суду залишити без змін.
Ухвала суду може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Верховного Суду протягом трьох місяців з дня її проголошення судом апеляційної інстанції.
Судді:
________________ ________________ _______________
ОСОБА_2 ОСОБА_3 ОСОБА_4