3 червня 2025 року місто Київ
справа № 758/1966/19
апеляційне провадження № 22-ц/824/8721/2025
Київський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:
судді-доповідача - Головачова Я.В.,
суддів: Нежури В.А., Невідомої Т.О.,
за участю секретаря судового засідання: Приходька Р.О.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційні скарги товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Депт Фінанс" на рішення Подільського районного суду міста Києва у складі судді Гребенюка В.В. від 9 грудня 2024 року; ухвалу Подільського районного суду міста Києва у складі судді Гребенюка В.В. від 13 січня 2025 року у справі за первісним позовом ОСОБА_1 до приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Рогача Вадима Вікторовича, товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Депт Фінанс", ОСОБА_2 , треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору: Головне територіальне управління Міністерства юстиції у місті Києві, приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Кондратюк Алла Василівна, ОСОБА_3 , уповноважена особа на ліквідацію публічного акціонерного товариства "Дельта Банк"Матвієнко Андрій Анатолійович, про визнання протиправним та скасування рішення приватного нотаріуса, скасування запису про державну реєстрацію права власності на нерухоме майно, визнання виконавчого напису нотаріуса таким, що не підлягає виконанню, визнання недійсним договору купівлі-продажу; зустрічним позовом товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Депт Фінанс" до ОСОБА_1 про звернення стягнення на предмет іпотеки,
Короткий зміст позовних вимог
(1) У лютому 2019 року ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до ПН КМНО Рогача В.В., товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Депт Фінанс" (далі - ТОВ "ФК "Депт Фінанс", Товариство), ОСОБА_2 про визнання протиправним та скасування рішення приватного нотаріуса, скасування запису про державну реєстрацію права власності на нерухоме майно, визнання виконавчого напису нотаріуса таким, що не підлягає виконанню, визнання недійсним договору купівлі-продажу.
Позов мотивовано тим, що 21 вересня 2018 року приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Рогачем В.В. на підставі договору іпотеки прийнято рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, відповідно до якого вирішено провести державну реєстрацію права власності на квартиру АДРЕСА_1 за ТОВ "ФК "Депт Фінанс". Дане рішення державного реєстратора, як і запис про державну реєстрацію права власності, є протиправними, а тому мають бути скасовані. Вважала, що виконавчий напис, вчинений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Рогачем В.В., згідно якого здійснено стягнення на спірну квартиру є таким, що не підлягає виконанню.
Зазначала, що ТОВ "ФК "Депт Фінанс" ані з іпотекодавцем ОСОБА_4 , ані з нею, як спадкоємцем останнього, не укладав жодного окремого договору про задоволення вимог іпотекодержателя, в тому числі, про звернення стягнення на предмет іпотеки шляхом позасудового врегулювання. Всупереч Закону України "Про іпотеку" державний реєстратор в особі приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Рогача В.В. не перевірив факт відсутності будь-яких окремих договорів про задоволення вимог іпотекодержателя і відповідно неправомірно прийняв рішення про державну реєстрацію права власності за ТОВ "ФК "Депт Фінанс".
Також вказувала, що 21 грудня 2018 року між ТОВ "ФК "Депт Фінанс" та ОСОБА_2 укладено договір купівлі-продажу квартири, за умовами якого останній набув у власність спірну квартиру. Проте, оскільки ТОВ "ФК "Депт Фінанс" належним чином не набув права власності на цю ж квартиру, то такий договір купівлі-продажу не відповідає вимогам закону та має бути визнаний недійсним.
Посилаючись на викладене, ОСОБА_1 , з урахуванням заяви про уточнення позовних вимог, просила: визнати протиправним та скасувати рішення приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округуРогача В.В. від 21 вересня 2018 року, індексний № 28125285, про державну реєстрацію права власності за ТОВ "ФК "Депт Фінанс" на квартиру АДРЕСА_1 ;скасувати в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно запис приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Рогача В.В. про спірне рішення про державну реєстрацію права власності за ТОВ "ФК "Депт Фінанс" на квартиру АДРЕСА_1 ;визнати виконавчий напис, вчинений 21 вересня 2018 року приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Рогачем В.В., таким, що не підлягає виконанню;визнати недійсним договір купівлі-продажу квартири АДРЕСА_1 , укладений між ТОВ "ФК "Депт Фінанс" та ОСОБА_2 .
У вересні 2019 року ТОВ "ФК "Депт Фінанс" подало зустрічний позов до ОСОБА_1 , в якому просило звернути стягнення на предмет іпотеки - квартиру АДРЕСА_1 шляхом проведення прилюдних торгів (з передачею на зберігання та в управління предмета іпотеки на період до його реалізації); задовольнити за рахунок коштів, отриманих від реалізації предмета іпотеки, вимоги ТОВ "ФК "Депт Фінанс" за Договором про надання споживчого кредиту № 11241030000 від 25 жовтня 2007 року в загальній сумі 1 166 163 грн 14 коп.; встановити початкову ціну предмета іпотеки на рівні не нижчому за звичайні ціни на цей предмет майна.
Зустрічна позовна заява мотивована тим, що боржник належним чином не виконує зобов'язань за Договором споживчого кредиту № 11241030000 від 25 жовтня 2007 року,
що в свою чергу давало правові підстави Товариству, як кредитору та іпотекодержателю, вживати заходів звернення стягнення на предмет іпотеки, в тому числі шляхом позасудового врегулювання. У разі задоволення первісного позову ОСОБА_1 , спірна квартира буде вважатися її власністю, а відтак наявні правові підстави для задоволення зустрічного позову та звернення стягнення на предмет іпотеки.
(2) 6 січня 2025 року представник ТОВ "ФК "Депт Фінанс" - Яцко В.В. подав до суду заяву про ухвалення додаткового рішення, в якій посилаючись на те, що Товариством під час розгляду справи понесено поштові витрати та витрати на правничу допомогу, просив стягнути з ОСОБА_1 судові витрати в загальному розмірі 232 537 грн 40 коп.
Короткий зміст судових рішень суду першої інстанції
Рішенням Подільського районного суду міста Києва від 9 грудня 2024 року у задоволенні первісного позову ОСОБА_1 та зустрічного позову ТОВ "ФК "Депт Фінанс" відмовлено.
Ухвалюючи рішення, суд виходив із того, що первісні позовні вимоги про визнання протиправним та скасування рішення державного реєстратора, запису про державну реєстрацію права власності на спірну квартиру, визнання договору недійсним не підлягають задоволенню, оскільки належним способом захисту є вимога про витребування нерухомого майна, що в подальшому є підставою для внесення відповідного запису про право власності на майно до державного реєстру речових прав на нерухоме майно. Проте, таких вимог ОСОБА_1 у даній справі не заявляла.
Також, відмовляючи у задоволенні первісної позовної вимоги про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню, суд виходив з того, що в матеріалах справи відсутні докази вчинення виконавчого напису 21 вересня 2018 року, як вказує ОСОБА_1 . Крім того, суд дійшов висновку, що у справі відсутні докази заміни первісного кредитора за договорами кредиту, поруки та іпотеки на ПАТ "Дельта Банк" і відповідно в подальшому на ТОВ "ФК "Депт Фінанс", як і відсутні докази наявності заборгованості за кредитним договором в розмірі 1 166 163 грн 14 коп.
Відмовляючи у задоволенні зустрічного позову, суд першої інстанції також виходив з того, що ТОВ "ФК "Депт Фінанс" не набуло право вимоги за кредитним та іпотечним договорами і не доведено наявності заборгованості за кредитним договором та її розмір. Окрім цього, суд зазначив, що ТОВ "ФК "Депт Фінанс" вже звернуло стягнення на предмет іпотеки, що підтверджується матеріалами справи.
Ухвалою Подільського районного суду міста Києва від 13 січня 2025 року відмовлено у задоволенні заяви ТОВ "ФК "Депт Фінанс" про ухвалення додаткового рішення, а саме про стягнення із ОСОБА_1 поштових витрат та витрат на професійну правничу допомогу.
Постановляючи ухвалу, суд виходив з того, що ТОВ "ФК "Депт Фінанс" з першою заявою по суті спору не було подано попереднього (орієнтовного) розрахунку суми судових витрат.
Короткий зміст вимог апеляційних скарг та їх узагальнені доводи
(1) У поданій апеляційній скарзі на рішення Подільського районного суду міста Києва від 9 грудня 2024 року представник ТОВ "ФК "Депт Фінанс" - Яцко В.В., посилаючись на неправильне застосування норм матеріального і порушення норм процесуального права, просить змінити мотивувальну частину рішення шляхом виключення з тексту мотивів про відсутність доказів переходу права вимоги до ТОВ "ФК "Депт Фінанс", відсутність доказів заборгованості за кредитним договором та скасувати рішення суду першої інстанції в частині відмови у задоволенні зустрічного позову, ухвалити нове судове рішення про задоволення зустрічного позову.
Скаржник зазначає, що суд першої інстанції дійшов помилкового висновку про відсутність доказів переходу права вимоги за кредитним та іпотечним договорами спочатку до ПАТ "Дельта Банк", а в подальшому до ТОВ "ФК "Депт Фінанс", поклавши в основу рішення висновки суду в інших справах, тобто правову оцінку надану судом певному факту. За приписами частини 7 статті 82 ЦПК України правова оцінка, надана судом певному факту при розгляді іншої справи, не є обов'язковою, що неодноразово підтверджувалося правовими висновками Верховного Суду.
Судом не враховано наявних у справі доказів на підтвердження прав ТОВ "ФК "Депт Фінанс", як кредитора та іпотекодержателя, а саме договорів купівлі-продажу права вимоги, які є чинними та недійсними у судовому порядку не визнавалися. Також судом не взято до уваги наявні у справі виписки з особових рахунків, відкритих у ПАТ "Дельта Банк", на ім'я позичальника ОСОБА_3 , які підтверджують факт неналежного виконання позичальником своїх зобов'язань за кредитним договором, наявність заборгованості за кредитним договором та відповідно її розмір.
Наголошує на тому, що матеріали справи не містять належних доказів погашення кредитної заборгованості, якими можуть виступати лише письмові докази (квитанції, чеки, платіжні доручення та інші).
Вважає, що за наявності доказів підтвердження у ТОВ "ФК "Депт Фінанс" права вимоги та наявності заборгованості зустрічний позов підлягає задоволенню у повному обсязі.
(2) У поданій апеляційній скарзі на ухвалу Подільського районного суду міста Києва від 13 січня 2025 року представник ТОВ "ФК "Депт Фінанс" - Яцко В.В., посилаючись на порушення судом норм процесуального права, просить скасувати ухвалу та ухвалити нове судове рішення про стягнення із ОСОБА_1 на користь ТОВ "ФК "Депт Фінанс" судових витрат на професійну правничу допомогу. Вказує, що суд дійшов помилкового висновку щодо не подання попереднього (орієнтовного) розрахунку суми судових витрат, оскільки його було зазначено у зустрічній позовній заяві.
Узагальнені доводи та заперечення інших учасників справи
Учасники справи не скористалися правом на подання відзивів на апеляційні скарги.
Позиція учасників справи, які з'явилися в судове засідання
Представник ТОВ "ФК "Депт Фінанс" - Яцко В.В. в судовому засіданні підтримав апеляційні скарги з наведених в них підстав та просив їх задовольнити.
Інші учасники справи в суд апеляційної інстанції не з'явилися, про дату, час і місце
розгляду справи повідомлялися належним чином. З урахуванням положень частини 2 статті 372 ЦПК України їх неявка не перешкоджає розгляду справи.
Фактичні обставини справи, встановлені судом
Судом установлено, що ОСОБА_4 був власником квартири АДРЕСА_1 , що підтверджується Свідоцтвом про право власності на квартиру Серія НОМЕР_1 від 12 травня 1998 року.
25 жовтня 2007 року між АКІБ "УкрСиббанк" та ОСОБА_3 було укладено Договір споживчого кредиту № 11241030000, за умовами якого банком видано ОСОБА_3 кредит у сумі 80 000 доларів США під 13,4% річних на строк до 25 жовтня 2028 року.
В той же день в забезпечення виконання зобов'язань ОСОБА_3 за кредитним договором, між АКІБ "УкрСиббанк" та ОСОБА_4 було укладено договір поруки № 152851 та договір іпотеки № 68165, предметом якого є нерухоме майно - квартира АДРЕСА_1 .
Також 25 жовтня 2007 року між АКІБ "УкрСиббанк" та ОСОБА_1 було укладено договір поруки № 152853.
6 лютого 2009 року між АКІБ "УкрСиббанк" та ОСОБА_3 укладено Додаткову угоду № 1 до Договору про надання споживчого кредиту № 11241030000 від 25 жовтня 2007 року. В цій додатковій угоді, сторони правочину, окрім іншого, домовилися про те, що для ідентифікації договору можуть застосовуватися як номер договору, зазначений при його укладенні, а саме № 11241030000, так і реєстраційний номер Договору в системі обліку Банку, а саме № 11241030001.
5 березня 2009 року укладено Додатковий договір № 1 до Договору іпотеки від 25 жовтня 2007 року, укладеного між АКІБ "УкрСиббанк" та ОСОБА_4 , правонаступником якого є ОСОБА_1 (позивач у справі).
8 грудня 2011 року між ПАТ "УкрСиббанк" та ПАТ "Дельта Банк" було укладено Договір купівлі-продажу права вимоги за кредитами.
25 жовтня 2012 року між ПАТ "Дельта Банк" та ОСОБА_3 укладено Додатковий договір № 2 до Договору про надання споживчого кредиту № 11241030001 від 25 жовтня 2007 року. В даному Додатковому договорі сторони домовилися змінити валюту виконання зобов'язання за договором з відповідним переведенням заборгованості з повернення кредиту за договором, розмір якої станом на дату укладення цього додаткового договору № 2 складає 93 018,18 доларів США та встановленням цієї заборгованості в розмірі 660 429,07 грн; погодили річну процентну ставку -13,40% річних у разі, якщо позичальником виконуються всі умови цього договору належним чином, та у розмірі 18,40% річних у разі не виконання позичальником будь-яких із зобов'язань, передбачених п. 5.8. цього Договору.
ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_4 помер, що підтверджується Свідоцтвом про смерть Серія НОМЕР_2 від 2 квітня 2016 року. Спадкоємцем ОСОБА_4 , згідно довідки Чотирнадцятої київської державної нотаріальної контори, є позивач за первісним позовом ОСОБА_1
27 березня 2018 року між ПАТ "Дельта Банк" та ТОВ "ФК "Депт Фінанс" укладено договір відступлення права вимоги за спірним іпотечним договором, за умовами якого ПАТ "Дельта Банк" передало (відступило) Товариству право вимоги за договором кредиту і договорами поруки та іпотеки.
Згідно витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно № 145508504 від 15 листопада 2018 року, ТОВ "ФК "Депт Фінанс" було власником квартири АДРЕСА_1 на підставі договору іпотеки; запис про право власності внесено до реєстру на підставі оспорюваного рішення приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Рогача В.В.
21 грудня 2018 року між ТОВ "ФК "Депт Фінанс" та ОСОБА_2 укладено договір купівлі-продажу квартири АДРЕСА_1 . Згідно з витягом з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно № 154866747 від 3 лютого 2019 року, ОСОБА_2 є власником даної квартири.
Позиція суду апеляційної інстанції
Розглянувши справу в межах доводів апеляційних скарг, перевіривши законність і обґрунтованість ухваленого рішення та постановленої ухвали про відмову у стягненні судових витрат, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга на рішення суду підлягає частковому задоволенню, а апеляційна скарга на ухвалу суду не підлягає задоволенню.
Рішення суду в частині відмови у задоволенні первісного позову фактично не оскаржується, тому в силу вимог статті 367 ЦПК України не переглядається судом апеляційної інстанції.
Мотиви, з яких виходить апеляційний суд, та застосовані норми права
Щодо рішення суду
Відповідно до частини 1 статті 1054 ЦК України, за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.
Кредитор у зобов'язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги) (частина 1 статті 512 ЦК України).
Тлумачення частини 1 статті 512 ЦК України дозволяє стверджувати, що відступлення права вимоги є одним із випадків заміни кредитора в зобов'язанні, яке відбувається на підставі правочину.
Відступлення права вимоги не є окремим видом договору, це правочин, який опосередковує перехід права. Відступлення права вимоги може відбуватися, зокрема, внаслідок укладення договору: (а) купівлі-продажу чи міни (частина 3 статті 656 ЦК України); (б) дарування (частина 2 статті 718 ЦК України); (в) факторингу (глава 73 ЦК України).
Згідно зі статтею 514 ЦК України, до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов'язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.
На підтвердження набуття своїх прав за правочином, новий кредитор має подати відповідні первинні документи, що засвідчують дійсність переданої вимоги та їх розмір, зокрема, відповідні кредитні та забезпечувальні договори, також платіжні документи (подібна правова позиція наводилася Верховним Судом, зокрема, у постановах від 19 вересня 2023 року в справі № 910/14130/16 та від 30 листопада 2023 року в справі № 916/3711/20).
Установлено, що 25 жовтня 2007 року між АКІБ "УкрСиббанк" та ОСОБА_3 було укладено договір про надання споживчого кредиту, за умовами якого останньому видано кредит у розмірі 80 000 доларів США на строк до 25 жовтня 2028 року. В забезпечення виконання позичальником зобов'язань за кредитним договором 25 жовтня 2007 року між АКІБ "УкрСиббанк" та ОСОБА_4 , правонаступником якого є ОСОБА_1 (первісний позивач у справі), укладено договір іпотеки (предмет іпотеки - квартира АДРЕСА_1 ).
В матеріалах справи наявна виписка з Договору купівлі-продажу прав вимоги за кредитами від 8 грудня 2011 року, укладеного між ПАТ "УкрСиббанк" та ПАТ "Дельта Банк", разом з додатком № 1 (перелік прав вимоги за кредитами), згідно якого до ПАТ "Дельта Банк" перейшло право вимоги до ОСОБА_3 за Договором про надання споживчого кредиту № 112241030000 від 25 жовтня 2007 року та за забезпечувальними договорами до нього (том ІІ, а.с.120-121). При цьому в Додатку № 1 (перелік прав вимоги за кредитами) зазначено такі номери договорів: № 112241030000 та № 11224103001, що узгоджується з положеннями укладеного між ПАТ "Дельта Банк" та ОСОБА_3 . Додаткового договору № 2 від 25 жовтня 2012 року до Договору про надання споживчого кредиту № 11241030001.
Наявна копія Договору № 355/К купівлі-продажу майнових прав від 27 березня 2018 року, який укладено між ПАТ "Дельта Банк" та ТОВ "ФК "Депт Фінанс". Згідно Додатку №1 до цього Договору, ПАТ "Дельта Банк" відступило ТОВ "ФК "Депт Фінанс" право вимоги до ОСОБА_3 за кредитним договором № 11224103000 від 25 жовтня 2007 року (том І а.с.62-65).
Також в матеріалах справи міститься копія Договору відступлення права вимоги за іпотечним договором, який укладено 27 березня 2018 року між ПАТ "Дельта Банк" та ТОВ "ФК "Депт Фінанс" (том І а.с.66).
В пункті 1.1. Договору відступлення права вимоги за іпотечним договором від 27 березня 2018 року визначено, що на умовах цього договору, Договору № 355/К купівлі-продажу майнових прав від 27 березня 2018 року та на підставі Протоколу електронного аукціону № UA-EA-2018-01-10-000161-а від 28 лютого 2018 року, первісний іпотекодержатель передає (відступає) новому іпотекодержателю право вимоги за: договором іпотеки № 68165 від 25 жовтня 2007 року, з усіма додатками та додатковими угодами до нього, посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Кияшко А.В., зареєстрованого за реєстровим № 2926, що укладений між АКІБ "УкрСиббанк" та ОСОБА_4 , та право вимоги за яким перейшло до АТ "Дельта Банк" на підставі Договору купівлі-продажу прав вимоги за кредитами від 8 грудня 2011
року, укладеного між ПАТ "УкрСиббанк" та АТ "Дельта Банк", в якості забезпечення виконання зобов'язань боржника ОСОБА_3 за Договором про надання споживчого кредиту № 11241030000 від 25 жовтня 2007 року.
Крім того, у матеріалах справи міститься копія ухвали Верховного Суду від 5 червня 2018 року в справі № 759/6026/14-ц за позовом АТ "Дельта Банк" до ОСОБА_3 , ОСОБА_1 , ОСОБА_4 про стягнення заборгованості за кредитним договором. Даною ухвалою ТОВ "ФК "Депт Фінанс" залучено до участі у справі № 759//6026/14-ц в якості правонаступника АТ "Дельта Банк" (том І а.с.67-68).
При цьому, первинні документи, що засвідчують дійсність переданої ТОВ "ФК "Депт Фінанс" вимоги за Договором про надання споживчого кредиту № 11241030000 від 25 жовтня 2007 року та за забезпечувальними договорами до нього, в тому числі договору іпотеки, зокрема, безпосередньо даний кредитний договір, додаткові договори до нього та забезпечувальні договори, як то договори поруки та договір іпотеки, а також виписку по особовому рахунку ОСОБА_3 , сформовану АТ "Дельта Банк" за період з 25 жовтня 2012 року по 28 березня 2018 року, надано саме ТОВ "ФК "Депт Фінанс" разом з відзивом на первісну позовну заяву (том ІІ а.с. 1-152).
Стаття 204 ЦК України закріплює презумпцію правомірності правочину. Ця презумпція означає, що вчинений правочин вважається правомірним, тобто таким, що породжує, змінює або припиняє цивільні права й обов'язки, доки ця презумпція не буде спростована, зокрема, на підставі рішення суду, яке набрало законної сили. У разі не спростування презумпції правомірності договору всі права, набуті сторонами правочину за ним, повинні безперешкодно здійснюватися, а обов'язки, що виникли внаслідок укладення договору, підлягають виконанню.
В матеріалах справи відсутні докази, що вище згадані договори відступлення права вимоги, які укладені між ПАТ "Дельта Банк" та ТОВ "ФК "Депт Фінанс", є не чинними або на підставі судового рішення визнані недійсними.
Підсумовуючи наведене , колегія суддів приходить до висновку, що наявність у справі означених вище доказів, вказує про доведення ТОВ "ФК "Депт Фінанс" обставин переходу до нього від АТ "Дельта Банк" права вимоги за Договором про надання споживчого кредиту № 11241030000 (№ 11241030001) від 25 жовтня 2007 року, укладеного з ОСОБА_3 та за забезпечувальними договорами до нього, в тому числі за договором іпотеки.
Суд першої інстанції належним чином не дослідив наявні у справі письмові докази та як наслідок не врахував зазначені вище обставини, що призвело до помилкового висновку про відсутність доказів переходу права вимоги до ТОВ "ФК "Депт Фінанс" та набуття ним прав іпотекодержателя.
В апеляційній скарзі ТОВ "ФК "Депт Фінанс" посилається на те, що суд першої інстанції дійшов помилкового висновку про те, що не доведено обставин наявності заборгованості за кредитним договором та розміру такої заборгованості.
Колегія суддів погоджується з такими доводами, з огляду на наступне.
Доказами, які підтверджують наявність заборгованості та її розмір є первинні документи, оформлені відповідно до статті 9 Закону України "Про бухгалтерський облік
та фінансову звітність". Згідно з указаними положенням закону підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи. Первинні та зведені облікові документи можуть бути складені у паперовій або в електронній формі.
Разом з тим, відповідно до пункту 62 Положення про організацію бухгалтерського обліку, бухгалтерського контролю під час здійснення операційної діяльності в банках України, затвердженого Постановою Правління Національного банку України від 4 липня 2018 року № 75, виписки з особових рахунків клієнтів є підтвердженням виконаних за день операційі призначаються для видачі або відсилання клієнту.
З аналізу наведених положень слідує, що виписка по картковому рахунку, яка міститься в матеріалах справи, є належним доказом заборгованості позичальника за кредитним договором та повинна досліджуватися судом у сукупності з іншими доказами.
Виписками з рахунків, відкритими у ПАТ "Дельта Банк" на ім'я позичальника ОСОБА_3 , за період з 25 жовтня 2012 року по 28 березня 2018 року підтверджується неналежне виконання позичальником зобов'язань за кредитним договором та відповідно наявність заборгованості (том ІІ а.с. 19-92).
Так, згідно даної виписки, станом на 27 березня 2018 року сума заборгованості за договором про надання споживчого кредиту № 11241030000 (№ 11241030001) від 25 жовтня 2007 року становила 1 166 163,14 грн та складається із заборгованості по тілу кредиту в сумі 652 848,99 грн, заборгованості по нарахованим процентам за кредитом в сумі 373 453,78 грн і штрафу в сумі 139 860,37 грн. Аналогічний розмір заборгованості наведено і в розрахунку заборгованості, долученому ТОВ "ФК "Депт Фінанс" до відзиву на позовну заяву.
Колегія суддів також звертає увагу, що ОСОБА_3 , уклавши 25 жовтня 2012 року з ПАТ "Дельта Банк" Додатковий договір № 2 до Договору про надання споживчого кредиту № 11241030001 від 25 жовтня 2007 року, про який згадувалося вище, фактично підтвердив існування боргу в сумі 93 018,18 доларів США, його конвертацію в гривні за курсом 1 долар США = 7,10 грн та встановленням цієї заборгованості в розмірі 660 429,07 грн.
За приписами статей 598-609 ЦК України зобов'язання припиняється виконанням проведеним належним чином.
Матеріали справи не містять належних доказів погашення заборгованості за договором про надання споживчого кредиту № 11241030000 (№ 11241030001) від 25 жовтня 2007 року. Також в матеріалах справи відсутні докази на спростування розміру заборгованості, якими є контррозрахунок або висновок експерта.
Суд першої інстанції вищевказаних обставин не з'ясував та дійшов помилкового висновку, що відсутність заборгованості за кредитним договором та відповідно її розмір установлено в справі № 758/6062/14-ц за позовом ПАТ "Дельта Банк" до ОСОБА_3 , ОСОБА_1 , ОСОБА_4 про стягнення заборгованості.
Колегія суддів погоджується з доводами апеляційної скарги, що до такого висновку суд першої інстанції дійшов з порушенням норм процесуального права, з огляду на наступне.
Частиною 7 статті 82 ЦПК України визначено, що правова оцінка, надана судом певному факту при розгляді іншої справи, не є обов'язковою для суду.
Верховний Суд в постанові від 15 серпня 2019 року в справі № 826/3356/13-а зазначив, що преюдиційні факти потрібно відрізняти від оцінки обставин іншим судом. Преюдиційні факти - це явища дійсності, істинність яких вже було встановлено в рішенні, що виключає необхідність їх повторного з'ясування, тоді як юридична оцінка фактів - це оцінне судження, зроблене судом під час зіставлення факту з нормою права, яка регулює відповідну сферу правовідносин.
Не можуть мати преюдиційного значення рішення суду в тотожних за фабулою справах, але за позовом іншого позивача або за участю додаткового відповідача (постанова Верховного Суду від 18 січня 2022 року в справі № 810/2559/14).
Таким чином, преюдиційні обставини не потребують доказування, якщо, серед іншого, виконуються такі умови: ці обставини оцінені судом саме як обставина (юридичний факт) преюдиційного характеру та не є правовою оцінкою, наданою судом певній обставині (юридичному факту); ці обставини містяться у мотивувальній частині рішення та відповідають вимогам, згідно з яким у мотивувальній частині рішення, серед іншого, зазначаються обставини, встановлені судом, та зміст спірних правовідносин, з посиланням на докази, на підставі яких встановлені відповідні обставини.
Із рішення Апеляційного суду міста Києва від 23 лютого 2016 року в справі № 759/6062/14-ц, на яку посилається суд в оскаржуваному рішенні, вбачається, що суд, надавши саме правову оцінку обставинам справи, дійшов висновку про недоведеність позовних вимог в частині розміру заборгованості (том І а.с.53-55).
З урахуванням викладеного та встановлених у цій справі обставин є підстави для висновку про наявність у ОСОБА_3 непогашеної заборгованості за договором про надання споживчого кредиту від 25 жовтня 2007 року.
Суд першої інстанції неповно встановив обставини справи, вищевказаного не врахував та як наслідок дійшов помилкового висновку про відсутність доказів наявності заборгованості за кредитним договором.
У зв'язку з наведеним, відповідна частина доводів апеляційної скарги ТОВ "ФК "Депт Фінанс", зокрема щодо наявності в нього права вимоги, а також наявності заборгованості за кредитним договором, є обґрунтованою і підлягає задоволенню.
Разом з тим, колегія суддів вважає безпідставними доводи ТОВ "ФК "Депт Фінанс" про те, що за наявності підтвердження його прав, як кредитора, та заборгованості за кредитним договором, підлягає задоволенню його зустрічний позов про звернення стягнення на предмет іпотеки, оскільки матеріалами справи підтверджується і визнається самим скаржником, що таке право звернення стягнення на предмет іпотеки ним у даних правовідносинах вже використано.
Так, матеріалами справи підтверджується, що в позасудовому порядку ТОВ "ФК "Депт Фінанс" у рахунок погашення заборгованості за кредитним договором звернув стягнення на предмет іпотеки - квартиру АДРЕСА_1 шляхом державної реєстрації права власності на цю квартиру за собою. У подальшому ТОВ "ФК "Депт Фінанс" на підставі договору купівлі-продажу відчужило спірну квартиру на користь ОСОБА_2 (відповідач у справі).
До того ж, звертаючись до суду із зустрічним позовом про звернення стягнення на предмет іпотеки, ТОВ "ФК "Депт Фінанс" посилалося лише на те, що у разі задоволення первісного позову ОСОБА_1 , спірна квартира (предмет іпотеки) буде вважатися її власністю, а відтак наявні правові підстави для задоволення зустрічного позову та звернення стягнення на предмет іпотеки.
Ураховуючи викладене та зважаючи на те, що у задоволенні первісного позову відмовлено в повному обсязі і в цій частині рішення суду першої інстанції не оскаржено ОСОБА_1 , колегія суддів вважає, що суд першої інстанції правомірно відмовив у задоволенні зустрічного позову.
За наведених обставин колегія суддів доходить висновку, що відсутні підстави для скасування рішення суду в частині відмови у задоволенні зустрічного позову. Рішення суду в цій частину ухвалено з додержанням норм матеріального та процесуального права.
Відповідно до статті 376 ЦПК України, підставою для зміни чи скасування рішення суду першої інстанції є неповне з'ясування обставин, що мають значення для справи; недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими; невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи; порушення норм процесуального права або неправильне застосування норм матеріального права.
Таким чином, колегія суддів вважає за необхідне апеляційну скаргу ТОВ "ФК "Депт Фінанс" на рішення суду задовольнити частково, рішення суду першої інстанції змінити, виклавши його мотивувальну частину в частині висновків про відсутність у ТОВ "ФК "Депт Фінанс" права вимоги до ОСОБА_3 за кредитним та забезпечувальними договорами і в частині висновків про відсутність доказів наявності заборгованості за кредитним договором - у редакції цієї постанови, в іншій оскаржуваній частині рішення суду залишити без змін.
Щодо ухвали суду
Відповідно до статті 1 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" договір про надання правової допомоги - це домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об'єднання) зобов'язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов'язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору.
Гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи,
кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час (стаття 30 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність").
Відповідно до частин 1, 3 статті 133 ЦПК України, судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи. До витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать, зокрема, витрати на професійну правничу допомогу.
Відповідно до частин 1-3 статті 134 ЦПК України разом з першою заявою по суті спору кожна сторона подає до суду попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які вона понесла і які очікує понести в зв'язку із розглядом справи. У разі неподання стороною попереднього розрахунку суми судових витрат суд може відмовити їй у відшкодуванні відповідних судових витрат, за винятком суми сплаченого нею судового збору. Попередній розрахунок розміру судових витрат не обмежує сторону у доведенні іншої фактичної суми судових витрат, які підлягають розподілу між сторонами за результатами розгляду справи.
Згідно з положеннями частин 1 - 4 статті 137 ЦПК України, витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.
За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.
Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.
Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.
Відповідно до пунктів 1, 2 частини 3 статті 141 ЦПК України, при вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує: чи пов'язані ці витрати з розглядом справи; чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, в тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес.
Частиною 4 статті 141 ЦПК України визначено, що, якщо сума судових витрат, заявлена до відшкодування, істотно перевищує суму, заявлену в попередньому (орієнтовному) розрахунку, суд може відмовити стороні, на користь якої ухвалено рішення, у відшкодуванні судових витрат в частині такого перевищення, крім випадків, якщо сторона доведе, що не могла передбачити такі витрати на час подання попереднього (орієнтовного) розрахунку.
З матеріалів справи убачається, що 28 серпня 2019 року між ТОВ "ФК "Депт Фінанс"та адвокатом Яцко В.В. був укладений Договір про надання юридичних послуг та правової допомоги (том IV а.с.101-102).
Згідно Додатку №1 від 28 серпня 2019 року до Договору про надання юридичних послуг та правової допомоги від 28 серпня 2019 року, орієнтовний час підготовки проекту документа аналіз наданого документа становить від 0,5 до 3 годин за кожну окрему сторінку такого документа. Також у Додатку наведено вартість за певний перелік послуг адвоката (том IV а.с.98-99).
4 липня 2024 року між ТОВ "ФК "Депт Фінанс" та адвокатом Яцко В.В. укладено Договір про внесення змін та доповнень до Договору про надання юридичних послуг та правової допомоги від 28 серпня 2019 року (том IV а.с.100).
Згідно Акту наданих послуг від 6 січня 2025 року до Договору про надання юридичних послуг та правової допомоги від 28 серпня 2019 року, станом на 6 січня 2025 року вартість наданих послуг та понесених витрат відповідно до Договору та Додатку № 1 до нього від 28 серпня 2019 року становить 231 531 грн (том IV а.с.100-3-106). У даному Акті наведено детальний перелік наданих юридичних послуг.
Такий же аналогічний детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом за Договором про надання юридичних послуг та правової допомоги від 28 серпня 2019 року наведено у Розрахунку послуг від 6 січня 2025 року (том IV а.с.138-141).
Таким чином, з вище перелічених доказів вбачається, що витрати ТОВ "ФК "Депт Фінанс" на професійну правничу допомогу становлять 231 531 грн. Дані докази долучено представником ТОВ "ФК "Депт Фінанс" - Яцком В.В. до заяви про ухвалення додаткового рішення. Також надано докази понесення поштових витрат на суму 1 006 грн 40 коп. (том IV а.с. 107, 108, 110, 111, 118-131).
Отже, загальний розмір судових витрат ТОВ "ФК "Депт Фінанс" становить 232 537 грн 40 коп.
Згідно з частиною 2 статті 174 ЦПК України заявами по суті справи є: позовна заява; відзив на позовну заяву (відзив); відповідь на відзив; заперечення; пояснення третьої особи щодо позову або відзиву.
Відповідно до пункту 8 частини 3 статті 178 ЦПК України, відзив повинен містити попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які позивач поніс і які очікує понести у зв'язку із розглядом справи
Як убачається з матеріалів справи, першою заявою по суті справи зі сторони відповідача ТОВ "ФК "Депт Фінанс" є відзив на позовну заяву, який подано 12 вересня
2019 року. Цей документ не містив попереднього (орієнтовного) розрахунку суми судових витрат, які сторона понесла і які очікує понести в зв'язку із розглядом справи.
Зі змісту зустрічної позовної заяви (в новій редакції) убачається, що попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат становив 51 921 грн (том ІІ а.с. 177).
Сукупний аналіз наведених обставин вказує на те, що заявлена до відшкодування сума судових витрат істотно перевищує суму, заявлену в попередньому (орієнтовному) розрахунку, не містить доказів оплати (навіть часткової). Окрім того, за змістом наданих розрахунків і зазначеного обсягу робіт очевидним є також порушення критерію розумності та співмірності витрат, встановленого статтею 141 ЦПК України. Зокрема, враховуючи складність справи, її предмет, відсутність публічного інтересу або виняткової правової новизни, така сума витрат не може вважатися адекватною. У контексті загальних принципів пропорційності та справедливості у розподілі судових витрат заявлена до компенсації сума явно є надмірною та не узгоджується з усталеною судовою практикою щодо подібних справ.
При цьому слід зауважити, що у задоволенні зустрічної позовної заяви судом було відмовлено, а тому підстави для стягнення з ОСОБА_1 судових витрат на користь ТОВ "ФК "Депт Фінанс" відсутні.
Ураховуючи викладене, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції дійшов правильного висновку про відмову у стягненні судових витрат.
Апеляційна скарга не містить переконливих аргументів або належних доказів, які б спростовували правову позицію суду першої інстанції чи свідчили про допущення ним порушень норм матеріального або процесуального права, що могли б вплинути на правильність ухваленого рішення. Наведені у скарзі доводи зводяться переважно до незгоди сторони з оцінкою доказів, здійсненою судом, однак не свідчать про необґрунтованість судового рішення в цій частині.
Щодо посилань апелянта на процесуальну форму ухвалення рішення судом першої інстанції у вигляді ухвали, то така формальна невідповідність не є підставою для скасування судового рішення, оскільки не призвела до порушення норм матеріального або процесуального права, які вплинули б на результат розгляду справи.
Таким чином, доводи апеляційної скарги висновків суду не спростовують, що відповідно до статті 375 ЦПК України є підставою для залишення апеляційної скарги без задоволення, а ухвали суду без змін.
Керуючись статтями 367, 374, 376, 381-384 ЦПК України, суд
Апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Депт Фінанс" на рішення Подільського районного суду міста Києва від 9 грудня 2024 року задовольнити частково.
Рішення Подільського районного суду міста Києва від 9 грудня 2024 року змінити, виклавши мотивувальну частину рішення в редакції цієї постанови.
Апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Депт Фінанс" на ухвалу Подільського районного суду міста Києва від 13 січня 2025 року залишити без задоволення.
Ухвалу Подільського районного суду міста Києва від 13 січня 2025 року залишити без змін.
Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття, але може бути оскаржена до Верховного Суду шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Головуючий
Судді: