28 травня 2025року м. Київ
Справа №362/2374/19
Апеляційне провадження №22-ц/824/8313/2025
Київський апеляційний суд в складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ: судді-доповідача: Соколової В.В. суддів: Желепи О.В., Нежури В.А. за участю секретаря Цюрпіти Д.О.
розглянув у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Васильківського міськрайонного суду Київської області, постановлену під головуванням судді Кравченко Л.М. 23 січня 2025 року у м. Васильків, у справі за позовом ОСОБА_1 до приватного виконавця виконавчого округу Київської області Трофименка Михайла Михайловича, приватного нотаріуса Васильківського районного нотаріального округу Київської області Семенця Олександра Анатолійовича, Публічного акціонерного товариства «Універсальний банк», третя особа: Державне підприємство «Сетам» про скасування свідоцтва про право власності на нерухоме майно від 14 грудня 2018 року,
Ухвалою Васильківського міськрайонного суду Київської області від 23 січня 2025 року заяву приватного нотаріуса Васильківського районного нотаріального округу Київської області Семенця Олександра Анатолійовича про залишення позову без розгляду - задоволено. Позов ОСОБА_1 до приватного виконавця виконавчого округу Київської області Трофименка Михайла Михайловича, приватного нотаріуса Васильківського районного нотаріального округу Київської області Семенця Олександра Анатолійовича, Публічного акціонерного товариства «Універсальний банк», третя особа: Державне підприємство «Сетам» про скасування свідоцтва про право власності на нерухоме майно від 14 грудня 2018 року - залишено без розгляду.
Ухвала суду мотивована тим, що позивач повторно не з'явилась в судове засідання та не забезпечила явку свого представника для розгляду справи без поважних причин.
Не погодилась із зазначеним судовим рішенням позивач, її представником подана апеляційна скарга, в якій зазначається про порушенням норм процесуального права, а висновки суду, викладені в оскаржуваній ухвалі є помилковими та передчасними. Представник вказує на те, що в матеріалах справи немає доказів направлення та отримання позивачем судової повістки, а тому в даному випадку відсутні підстави для залишення позову без розгляду на підставі п.3 ч.1 ст. 257 ЦПК України.
На підставі викладеного, просить скасувати ухвалу суду першої інстанції та направити справу для продовження розгляду до суду першої інстанції.
У відзиві на апеляційну скаргу представник АТ «Універсал Банк» вказує на те, що ухвала суду першої інстанції про залишення позову без розгляду є законною та обгрунтованою, а апеляційна скарга безпідставною, і такою що не підлягає задоволенню.
В матеріалах справи наявні докази повідомлення позивача про дату та час розгляду справи, зокрема, судовими повістками, заявами позивача та представника позивача про відкладення розгляду справи, що свідчить про її обізнаність про час та місце розгляду справи. А тому доводи апеляційної скарги про неналежне повідомлення позивача є безпідставними.
Просить апеляційну скаргу залишити без задоволення, а ухвалу суду першої інстанції без змін.
У відзиві на апеляційну скаргу представник відповідача - приватного нотаріуса Васильківського районного нотаріального округу Київської області Семенця О.А. вказує на те, що доводи апеляційної скарги про неналежне повідомлення позивача про час та місце розгляду справи є безпідставними, оскільки в матеріалах справи містяться зворотні повідомлення, а також ряд клопотань від представника позивача та від позивача про відкладення розгляду справи, що по своїй суті свідчать про те, що вона була належним чином повідомлена про дату, час та місце розгляду справи. За таких обставин, судом першої інстанції було обґрунтовано постановлено ухвалу про залишення позову без розгляду. На підставі викладеного, просить апеляційну скаргу залишити без задоволення, а ухвалу суду першої інстанції без змін.
В судовому засіданні представник відповідача АТ «Універсал Банк» - Швець А.В. заперечувала щодо задоволення апеляційної скарги, просила ухвалу суду першої інстанції залишити без змін.
Інші учасники справи в судове засідання не з'явились, про час та місце розгляду справи повідомлені належним чином, що підтверджується звітами про доставку вихідної кореспонденції Київського апеляційного суду, сформованих автоматично засобами АСЕД «Апеляція», зокрема, позивач, повідомлена через свого представника. Причини неявки суду не повідомили, тому керуючись положеннями ч.2 ст. 372 ЦПК України колегія суддів вважала, що їх неявка не перешкоджає розгляду справи апеляційним судом.
Заслухавши доповідь судді, пояснення учасників судового засідання, обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши законність і обґрунтованість ухвали суду в межах доводів апеляційної скарги, колегія суддів виходить з такого.
Судом встановлено, що позивач звернулась до суду з вказаним позовом в квітні 2019 року /т.1 а.с.1/.
Ухвалою Васильківського міськрайонного суду Київської області від 23 квітня 2019 року відкрито провадження у справі та призначено її до розгляду у підготовчому судовому засіданні /т.1 а.с.107/.
Ухвалою Васильківського міськрайонного суду Київської області від 25 жовтня 2021 року було закрито підготовче провадження та справа була призначена до розгляду в порядку загального позовного провадження з викликом сторін /т.3 а.с.102/.
В судові засідання призначені після закриття підготовчого провадження, а саме 18 лютого 2022 року, 11 травня 2022 року, 18 жовтня 2022 року, 26 січня 2023 року, 15 березня 2023 року, 23 жовтня 2023 року, 01 грудня 2023 року, 20 лютого 2024 року, 27 серпня 2024 року, 14 жовтня 2024 року, 23 січня 2025 року позивач та/або її представник не з'явились. Про розгляд справи сторона позивача повідомлялась за адресами визначеними у позові, які вручались уповноваженій особі або були повернуті поштовим відділення з відміткою «адресат відсутній за вказаною адресою» /т.3 а.с.112,117,133,155,165,184,194,220 т.4 а.с.10,51-53,88,90/. Заяв про зміну місця проживання або листування позивач суд не подавала.
Представник позивача Ракущинець А.А. подавав заяви про відкладення судового засідання 23 жовтня 2023 року, 01 грудня 2023 року, 20 лютого 2024 року, 27 серпня 2024 року, 14 жовтня 2024 року, 23 січня 2025 року, які в переважній більшості мотивовані його зайнятістю /т.3 а.с.224 т.4 а.с.13, 56-59,89-95/.
Ухвалою суду від 15 березня 2023 року визнано обов'язковою явку в судове засідання позивача ОСОБА_1 , у зв'язку з чим відкладено розгляд справи /т.3 а.с.200/.
В порядку визначеному п.2 ч.1 ст. 43 ЦПК України учасники справи мають право подавати докази; брати участь у судових засіданнях, якщо інше не визначено законом; брати участь у дослідженні доказів; ставити питання іншим учасникам справи, а також свідкам, експертам, спеціалістам.
Положеннями п.п. 1-3 ч.2 ст.43 ЦПК України учасники справи зобов'язані виявляти повагу до суду та до інших учасників судового процесу; сприяти своєчасному, всебічному, повному та об'єктивному встановленню всіх обставин справи; з'являтися в судове засідання за викликом суду, якщо їх явка визнана судом обов'язковою.
Відповідно до ч.1 ст. 44 ЦПК України учасники судового процесу та їхні представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами; зловживання процесуальними правами не допускається.
Статтею 223 ЦПК України визначено наслідки неявки в судове засідання учасника справи, в тому числі позивача.
Зокрема, ч. 1 ст. 223 ЦПК України передбачено, що неявка в судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомленого про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.
Відповідно до ч. 5 ст. 223 ЦПК України, у разі повторної неявки позивача в судове засідання без поважних причин або неповідомлення ним про причини неявки, суд залишає позовну заяву без розгляду, крім випадку, якщо від нього надійшла заява про розгляд справи за його відсутності, і його нез'явлення не перешкоджає вирішенню спору.
Також, п. 3 ч. 1 ст. 257 ЦПК України передбачено, що суд постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без розгляду, якщо належним чином повідомлений позивач повторно не з'явився у підготовче засідання чи в судове засідання або не повідомив про причини неявки, крім випадку, якщо від нього надійшла заява про розгляд справи за його відсутності і його нез'явлення не перешкоджає розгляду справи.
Згідно з положеннями ч.ч. 1,2 ст. 211 ЦПК України розгляд справи відбувається в судовому засіданні. Про місце, дату і час судового засідання суд повідомляє учасників справи.
Відповідно до ч.ч. 5,6 ст. 14 ЦПК України суд направляє судові рішення, судові повістки, судові повістки-повідомлення та інші процесуальні документи учасникам судового процесу на їхні офіційні електронні адреси, вчиняє інші процесуальні дії в електронній формі із застосуванням Єдиної судової інформаційно-комунікаційної системи в порядку, визначеному цим Кодексом, Положенням про Єдину судову інформаційно-комунікаційну систему та/або положеннями, що визначають порядок функціонування її окремих підсистем (модулів).
Відповідно до ч. 6 ст.128 ЦПК України судова повістка, а у випадках, встановлених цим Кодексом, разом з копіями відповідних документів, надсилається на офіційну електронну адресу відповідного учасника справи, у випадку наявності у нього офіційної електронної адреси або разом із розпискою рекомендованим листом з повідомленням про вручення у випадку, якщо така адреса відсутня, або через кур'єрів за адресою, зазначеною стороною чи іншим учасником справи. Стороні чи її представникові за їхньою згодою можуть бути видані судові повістки для вручення відповідним учасникам судового процесу. Судова повістка може бути вручена безпосередньо в суді, а у разі відкладення розгляду справи про дату, час і місце наступного засідання може бути повідомлено під розписку.
Згідно з ч. 8 ст.128 ЦПК України днем вручення судової повістки є: день вручення судової повістки під розписку; день отримання судом повідомлення про доставлення судової повістки на офіційну електронну адресу особи; день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати судову повістку чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, повідомленою цією особою суду; день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати судову повістку чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, що зареєстровані у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси.
В порядку ч.5 ст. 130 ЦПК України вручення судової повістки представникові учасника справи вважається врученням повістки і цій особі.
Європейський суд з прав людини в рішенні від 07 липня 1989 року у справі «Юніон Аліментаріа проти Іспанії» зазначив, що заявник зобов'язаний демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, що стосуються безпосередньо його, утримуватися від використання прийомів, які пов'язані із зволіканням у розгляді справи, а також максимально використовувати всі засоби внутрішнього законодавства для прискорення процедури слухання.
Окрім того, суд бере до уваги, що у рішенні Європейського Суду від 03 квітня 2008 року у справі «Пономарьова проти України» зазначено, що сторони вживають заходи, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження. Рішенням Європейського суду з прав людини визначено, що сторона, яка задіяна в ході судового розгляду справи, зобов'язана з розумним інтервалом часу сама цікавитися провадженням її справи, добросовісно користуватися належними їй процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов'язки, оскільки одним із критеріїв «розумності строку» є саме поведінка заявника.
У постанові Верховного Суду від 28 липня 2021 року у справі № 756/6049/19 зазначено, що залишення позову без розгляду - це форма закінчення розгляду цивільної справи без ухвалення судового рішення, у зв'язку із виникненням обставин, які перешкоджають розгляду справи, але можуть бути усунуті в майбутньому. Однією з підстав для залишення позову без розгляду є повторна, тобто двічі поспіль, неявка в судове засідання позивача, якщо від нього не надходило заяви про розгляд справи без його участі та існують перешкоди для такого розгляду. При цьому позивач має бути належним чином і в установленому порядку повідомлений про дату, час і місце як першого, так і другого судового засідання, в яке він не з'явився. Процесуальний закон не вказує на необхідність врахування судом поважності причин повторної неявки позивача до суду. Такі положення процесуального закону пов'язані із принципом диспозитивності цивільного судочинства, у відповідності до змісту якого учасник справи самостійно розпоряджається наданими йому законом процесуальними правами. Зазначені наслідки настають незалежно від причин повторної неявки, які можуть бути поважними. Таким чином, навіть маючи докази поважності причин неявки позивача, суд залишає позовну заяву без розгляду, якщо нез'явлення позивача є перешкодою для розгляду справи. Зазначена норма дисциплінує позивача, як ініціатора судового розгляду, стимулює його належно користуватися своїми правами та не затягувати розгляд справи. Якщо позивач не може взяти участь в судовому засіданні, він має право подати заяву про розгляд справи за його відсутності. Така заява може бути подана на будь-якій стадії розгляду справи. З матеріалів справи вбачається, що заява про розгляд справи за відсутності позивача ані позивачем, ані його представником подана не була. Правове значення в даному випадку має лише належне повідомлення позивача про день та час розгляду справи, повторність неявки в судове засідання та неподання заяви про розгляд справи за відсутності позивача.
З наведених обставин вбачається, що позивач та/або її представник протягом більше двох років не з'явилися у судові засідання, хоча саме позивач є ініціатором судового розгляду і має бути зацікавленою у його здійсненні протягом розумного строку. Позивач повідомлялась судом про розгляд справи належним чином і матеріали справи свідчать про те, що позивач була обізнана про рух справи, на що вказують численні звернення представника.
Посилання в апеляційній скарзі на те, що причини неявки представника позивача в судові засідання, були поважними, суд апеляційної інстанції до уваги не приймає, оскільки вказані доводи висновків суду першої інстанції не спростовують з огляду на те, що поважність причин неявки має оціночний характер і чергова зайнятість представника не може бути віднесена до поважних. До того ж виходячи з вимог процесуального закону відповідне клопотання учасника справи для суду не має обов'язкового характеру. Правове значення в даному випадку має лише належне повідомлення позивача про день та час розгляду справи, повторність двох поспіль неявок та неподання нею заяви про розгляд справи за її відсутності, а причина відсутності, тобто поважність, при повторній поспіль неявці правового значення не має.
Сторона у справі добросовісно користуючись своїми правами має право брати участь у судовому розгляді в режимі відеоконференції, або подати заяву про розгляд справи за її відсутності. Проте позивачем у цій справі таки дії вчинені не були.
Слід також погодитись з висновком суду першої інстанції щодо необхідності забезпечення балансу захисту прав як сторони позивача, який не з'явився в судове засідання (не залежно від причин неявки), так і сторони відповідача, який у зв'язку з такою неявкою вимушений витрачати свої час та кошти пов'язані з судовим розглядом, який не відбувається з причин неявки сторони позивача.
Таким чином, доводи викладені в апеляційній скарзі не спростовують висновків суду першої інстанції про наявність повторної неявки в судове засідання, належним чином повідомленого позивача. А отже наявні всі обов'язкові умови для застосування передбачених ч. 5 ст. 223, п. 3 ч. 1 ст. 257 ЦПК України процесуальних наслідків неявки позивача у судове засідання.
За таких обставин колегія суддів приходить до висновку, що ухвала суду першої інстанції відповідає обставинам справи, ухвалена із додержанням норм процесуального права, а тому не може бути скасована з підстав, викладених в апеляційній скарзі
Керуючись ст. ст. 367, 374, 375, 381- 384 ЦПК України, суд апеляційної інстанції
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 - залишити без задоволення.
Ухвалу Васильківського міськрайонного суду Київської області від 23 січня 2025 року- залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття, може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом 30 (тридцяти) днів з дня складення повного судового рішення.
Суддя-доповідач: В.В. Соколова
Судді: О.В. Желепа
В.А. Нежура
Повний текст постанови складений 11червня 2025 року.