Номер провадження: 22-ц/813/3739/25
Справа № 493/766/24
Головуючий у першій інстанції Мясківська І. М.
Доповідач Назарова М. В.
10.06.2025 року м. Одеса
Одеський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати у цивільних справах: Назарової М.В. (суддя-доповідач), Коновалової В.А., Кострицького В.В.,
учасники справи: позивач - Акціонерне товариство «Акцент-Банк», відповідач - ОСОБА_1 ,
розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу ОСОБА_1 в особі свого представника Хроменкова Володимира Сергійовича
на рішення Балтського районного суду Одеської області від 04 грудня 2024 року, ухвалене Балтським районним судом Одеської області у складі: судді Мясківської І.М. в приміщенні того ж суду,
у цивільній справі за позовом Акціонерного товариства «Акцент-Банк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,
У травня 2024 року АТ «Акцент-Банк» звернулося із вказаним позовом, в якому просив стягнути з відповідача ОСОБА_1 заборгованість за кредитним договором за № б/н від 16.05.2021 в розмірі 47226,79 грн.
Позовні вимоги мотивувало тим, що 16.05.2021 ОСОБА_1 , шляхом підписання Анкети-Заяви, приєднався до Умов та Правил надання банківських послуг в А-Банку з метою отримання банківських послуг та відкриття банківського рахунку. На підставі вказаної Анкети-Заяви про приєднання до Умов та Правил надання банківських послуг в А-Банку відповідачу було надано кредит у вигляді встановлення кредитного ліміту на платіжну картку зі сплатою процентів за користування кредитом та видано платіжну картку.
АТ «Акцент-Банк» свої зобов'язання за договором та угодою виконав в повному обсязі, а саме надав відповідачу можливість розпоряджатись кредитними коштами на умовах, передбачених Договором та в межах встановленого кредитного ліміту. Відповідач не надавав банку грошові кошти для погашення заборгованості за кредитом, відсотками, а також іншими витратами відповідно до умов договору.
У зв'язку з зазначеними порушеннями зобов'язань за кредитним договором відповідач станом на 22.04.2024 має заборгованість у розмірі 47226,79 грн, яка складається з: заборгованості за кредитом у розмірі 25589,75 грн та заборгованості по відсоткам у розмірі 21637,04 грн.
Банк неодноразово вживав заходів досудового врегулювання спору шляхом направлення відповідачу смс-повідомлень та дзвінків з вимогою виконати взяті на себе зобов'язання, проте відповідач продовжує ухилятись від виконання своїх зобов'язань і не погашає заборгованість за Договором.
04 грудня 2024 року від представника ОСОБА_1 - адвоката Хроменкова В.С. надійшли додаткові пояснення у справі, в яких просив позовну заяву задовольнити частково та стягнути з відповідача 25589,75 грн (заборгованість за кредитом), у решті позовних вимог відмовити.
Вказує, що Закон України № 2120-IX «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законодавчих актів України щодо дії норм на період дії воєнного стану» змінює низку правил роботи банків та небанківських фінансових установ, зокрема тих, що надають послуги з кредитування. Законом передбачено, що на час дії воєнного стану та в тридцяти денний строк після дня його припинення або скасування споживач не буде нести відповідальності перед кредитодавцем у разі прострочення виконання зобов'язань за споживчим кредитом: споживач звільняється від обов'язку сплати кредитодавцю неустойки (штрафу, пені) та інших платежів, сплата яких передбачена договором про споживчий кредит за прострочення виконання споживачем зобов'язань за таким договором; неустойка (штраф, пеня) та інші платежі, які нараховані після 24.02.2022, сплата яких передбачена договором про споживчий кредит, підлягають списанню; у разі невиконання зобов'язань за договором про споживчий кредит забороняється збільшення процентної ставки за користування кредитом, крім випадків, коли встановлення змінюваної процентної ставки передбачено кредитним договором чи договором про споживчий кредит.
У зв'язку з об'єктивними обставинами відповідач опинився в скрутному фінансовому становищі, яке спричинило негативний вплив на здатність забезпечувати своєчасне та в повному обсязі виконання своїх зобов'язань за споживчим кредитом відповідно до раніше обумовленого Договору.
У підписаній відповідачем анкеті-заяві, розмір наданого кредитного ліміту не вказано, процентна ставка не зазначена, відсутні умови договору про обов'язок повернути кошти і встановлення відповідальності у вигляді неустойки (пені, штрафів) за порушення зобов'язання у вигляді грошової суми та її визначеного розміру, не зазначено номеру картки та реквізитів карткового рахунку та не міститься посилання на паспорт споживчого кредиту як складову договору. Таким чином, відповідач не узгодив із позивачем умови щодо нарахування відсотків та строку повернення кредиту.
Враховуючи, що укладений між сторонами кредитний договір у вигляді заяви-анкети, підписаної сторонами, не містить строку повернення кредиту (користування ним), однак кошти фактично отримані та не повернуті, зважаючи на норму ч. 2 ст. 530 ЦК України, позивач вправі вимагати захисту своїх прав через суд - лише шляхом стягнення з відповідача фактично отриманої суми кредитних коштів.
Рішенням Балтського районного суду Одеської області від 04 грудня 2024 року позовну заяву АТ «Акцент-Банк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості задоволено в повному обсязі.
Стягнуто з ОСОБА_1 на користь АТ «Акцент-Банк» заборгованість за кредитним договором б/н від 16.05.2021 року в загальному розмірі 47 226,79 грн та витрати по сплаті судового збору у розмірі 3028,00 грн.
В апеляційній скарзі ОСОБА_1 в особі свого представника Хроменкова В.С. просить скасувати рішення та ухвалити нове, яким стягнути з ОСОБА_1 заборгованість за кредитним договором у розмірі 25589,75 грн, у решті позовних вимог відмовити, посилаючись на порушення норм матеріального та процесуального права.
Обґрунтовуючи доводи апеляційної скарги, посилається на Закон України № 2120-IX «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законодавчих актів України щодо дії норм на період дії воєнного стану» та вказує, що відповідач на даний час не може вчасно та в повному обсязі сплачувати платежі передбачені умовами Договору, у зв'язку з об'єктивними обставинами відповідач опинилася в скрутному фінансовому становищі, яке спричинило негативний вплив на здатність забезпечувати своєчасне та в повному обсязі виконання своїх зобов'язань за споживчим кредитом відповідно до раніше обумовленого Договору.
Вказує, що відповідач не має наміру ухилитися від сплати вказаного кредитного договору, не відмовляється від фінансових зобов'язань, в подальшому має намір погасити тіло кредиту, як тільки покращиться фінансове становище.
Зазначає, що Постановою Правління Національного Банку України від 06.08.2009 року № 461 «Про заходи щодо забезпечення погашення кредитів» схвалено Рекомендації щодо роботи банків з позичальниками - фізичними особами, які мають заборгованість за споживчими кредитами та потрапили у скрутне фінансове становище, згідно яким банкам рекомендовано коректно та з розумінням ставитися до позичальника, який потрапив у скрутне фінансове становище.
Посилаючись на ст. 633, 634 ЦК України та правову позицію Великої Палати Верховного Суду, викладену у постанові від 03.07.2019 (справа № 342/180/17-ц), вказує, що другий контрагент (споживач послуг банку) лише приєднується до тих умов, з якими він ознайомлений. У підписаній відповідачем анкеті-заяві розмір наданого кредитного ліміту не вказано, процентна ставка не зазначена, відсутні умови договору про обов'язок повернути кошти і встановлення відповідальності у вигляді неустойки (пені, штрафів) за порушення зобов'язання у вигляді грошової суми та її визначеного розміру, не зазначено номеру картки та реквізитів карткового рахунку та не міститься посилання на паспорт споживчого кредиту як складову договору.
Паспорт споживчого кредиту містить узагальнену інформацію про умови кредитування та орієнтовну загальну вартість кредиту та передує укладенню кредитного договору з позичальником, оскільки передбачає проведення оцінки кредитодавцем кредитоспроможності споживача. Ознайомлення з паспортом споживчого кредиту, підписання такого паспорта не означає укладення кредитного договору. Паспорт споживчого кредиту не є тим документом, який Закон України «Про споживче кредитування» включає до форми договору про споживчий кредит.
Заява-анкета, підписана відповідачем, не містить домовленості сторін про сплату процентів за користування кредитними коштами та посилання на паспорт споживчого кредиту, як складову договору. Паспорт споживчого кредиту є інформацією, яка надана відповідачу, матеріали справи не містять відомостей про те, які саме із зазначених у Паспорті умов були прийняті позичальником, дана інформація не може бути взята судом до уваги, як доказ підтвердження конкретних умов кредитування.
Укладений між сторонами кредитний договір у вигляді заяви-анкети, підписаної сторонами, не містить строку повернення кредиту (користування ним), однак кошти фактично отримані та не повернуті, позивач, зважаючи на норму ч. 2 ст. 530 ЦК України, вправі вимагати захисту своїх прав через суд - шляхом стягнення з відповідача фактично отриманої суми кредитних коштів, така правова позиція висловлена у постанові Великої Палати Верховного Суду від 03.07.2019 (справа № 342/180/17-ц).
Банк просив стягнути з відповідача саме договірні проценти, проте такі умови договору є неузгодженими, доведеним є лише розмір заборгованості за тілом кредиту.
23 лютого 2025 року від АТ «Акцент-Банк» надійшов відзив на апеляційну скаргу, який ухвалою Одеського апеляційного суду від 13 березня 2025 року повернутий заявнику без розгляду.
Частиною шостою статті 19 ЦПК України визначено, що малозначними справами є справи, у яких ціна позову не перевищує тридцяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб; справи незначної складності, визнані судом малозначними, крім справ, які підлягають розгляду лише за правилами загального позовного провадження, та справ, ціна позову в яких перевищує п'ятсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Предметом позову в цій справі є вимога про стягнення заборгованості у розмірі 47226,79 грн, тобто ціна позову не перевищує тридцяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, тому справа є малозначною в силу прямої вказівки в ЦПК України.
Оскільки справа є малозначною, то розгляд апеляційної скарги проводиться без повідомлення учасників справи відповідно до приписів ч. 1 ст. 369 ЦПК України.
Згідно ч. 1 ст. 8 ЦПК України ніхто не може бути позбавлений права на інформацію про дату, час і місце розгляду своєї справи або обмежений у праві отримання в суді усної або письмової інформації про результати розгляду його судової справи.
Інформація про призначення даної справи до розгляду у апеляційному суді без повідомлення учасників справи завчасно розміщена на офіційному веб-порталі судової влади України.
Дослідивши матеріали справи, перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах апеляційної скарги, обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає скаргу такою, що підлягає частковому задоволенню.
Згідно частини першої статті 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.
Згідно зі ст. 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Судове рішення має відповідати завданню цивільного судочинства, визначеному цим Кодексом.
Судом встановлено, що 16.05.2021 ОСОБА_1 шляхом підписання Анкети-Заяви, приєднався до Умов та Правил надання банківських послуг в А-Банку з метою отримання банківських послуг та відкриття банківського рахунку.
ОСОБА_1 підтвердив свою згоду на те, що підписана ним Анкета-Заява про приєднання до Умов та Правил надання Банківських послуг у А-Банку разом з Умовами та Правилами надання банківських послуг АТ «А-Банк» складає між ним та АТ «А-Банк» договір про надання банківських послуг, умови якого йому зрозумілі та не потребують додаткових тлумачень. До укладання угоди ОСОБА_1 ознайомився з актуальними Умовами та Правилами надання Банківських послуг у А-Банку, Тарифами та Паспортом споживчого кредиту, а також надана повна інформація про фінансові послуги, про що свідчить його підпис (а.с. 8).
На підставі вказаної Анкети-Заяви відповідачу було надано кредит у вигляді встановлення кредитного ліміту на платіжну картку зі сплатою процентів за користування кредитом, відповідно до Паспорту споживчого кредиту «Кредитна картка «Зелена» та Тарифів по картці «Зелена», у розмірі 44,4% на рік на суму залишку заборгованості за кредитом за період з 16.05.2021 до 28.05.2021 та 40,8% на рік на суму залишку заборгованості за кредитом за період 31.05.2021 до 31.03.2024. (а.с. 6-7, 9-10, 25-26)
Відповідачу відкрито рахунок в АТ «А-Банк» та видано картку, строком дії до травня 2028 року, про що свідчить довідка А-Банку (а.с. 15).
Як вбачається з довідки за лімітами, за період з 16.05.2021 до 22.04.2024 відповідачем ініційовано встановлення кредитного ліміту на його банківський рахунок у розмірі 27000,00 грн, який встановлено позивачем, та який в подальшому змінювався за ініціативою банку. (а.с. 16)
Згідно виписки по картці від 22.04.2024 ОСОБА_1 користувався кредитними коштами та частково вносив грошові кошти на погашення заборгованості за тілом кредиту і відсотками за користування кредитом (а.с. 11-14).
Відповідно до розрахунку заборгованості за договором № б/н від 16.05.2021, укладеного між АТ «Акцент-Банк» та ОСОБА_1 станом на 22.04.2024 відповідач має заборгованість в загальному розмірі у розмірі 47226,79 грн, з яких заборгованості за тілом кредиту (прострочена) - 25589,75 грн, заборгованості за процентами - 21637,04 грн (а.с. 6-7).
Задовольняючи позовні вимоги суд першої інстанції виходив з того, що через порушення умов Договору з боку позичальника, своєчасне погашення зобов'язання не відбулося, внаслідок чого виникла заборгованість за договором, яку відповідач у добровільному порядку не погасив.
Переглядаючи вказане судове рішення за доводами апеляційної скарги, колегія суддів зазначає наступне.
Із матеріалів справи вбачається, що 16.05.2021 ОСОБА_1 підписав анкету-заяву про приєднання до Умов та Правил надання банківських послуг в А-Банк.
Відповідно до частин першої, другої статті 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).
За змістом статей 626, 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
Частиною першою статті 638 ЦК України встановлено, що істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.
У статті 526 ЦК України передбачено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Відповідно до частини першої статті 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти (частина перша статті 1048 ЦК України).
Кредитний договір укладається у письмовій формі. Кредитний договір, укладений з недодержанням письмової форми, є нікчемним (стаття 1055 ЦК України).
За змістом статті 634 ЦК України договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору.
У переважній більшості випадків застосування конструкції договору приєднання його умови розроблює банком (в даному випадку АТ «Акцент-Банк»).
Оскільки умови договорів приєднання розробляються банком, тому повинні бути зрозумілі усім споживачам і доведені до їх відома, у зв'язку із чим банк має підтвердити, що на час укладення відповідного договору діяли саме ці умови, а не інші. Тому з огляду на зміст статей 633, 634ЦК України можна вважати, що другий контрагент (споживач послуг банку) лише приєднується до тих умов, з якими він ознайомлений.
Як вбачається зі змісту апеляційної скарги, скаржник погоджується із заборгованістю за тілом кредитом у розмірі 25589,75 та оскаржує лише нараховані відсотки у розмірі 21637,04 грн.
Звертаючись до суду із позовом АТ «Акцент-Банк» просило стягнути з відповідача заборгованість у сумі 47226,79 грн, яка складається з: заборгованості за кредитом у розмірі 25589,75 грн та заборгованості по відсоткам у розмірі 21637,04 грн.
Позивачем на підтвердження позовних вимог надано розрахунок заборгованості за договором б/н від 16.05.2021 станом на 22.04.2024, копію Анкети-заяви про приєднання до Умов та Правил надання банківських послуг в АТ «А-БАНК» від 16.05.2021, яка підписана ОСОБА_1 ; паспорт споживчого кредиту «Кредитна картка «Зелена»; виписку по картці за період з 16.05.2021 по 22.04.2024; довідку за картками; довідку за лімітами за період з 16.05.2021 по 29.03.2024, копію витягу з Умов та правил надання банківських послуг у АТ «Акцент-Банк»; Тарифи по картці «Зелена».
Довідкою за картами підтверджується, що ОСОБА_1 відкрито рахунок та видано наступні картки: № НОМЕР_1 , строком дії до травня 2028 року.
При цьому, Витяг з умов та правил надання банківських послугу АТ «Акцент-Банк» розміщеного на сайті https://а-bank.com.ua/termsв розділі «Умови та правила» та Тарифи по картці «Зелена» не підписані ОСОБА_1 , матеріали справи не містять підтверджень, що саме ці витяги та тарифи розумів відповідач, ознайомився і погодився з ними, підписуючи анкету-заяву про приєднання до Умов та Правил надання банківських послуг в А-Банку, а також те, що вказані документи на момент отримання боржником кредитних коштів містили умови щодо сплати відсотків за користування кредитними коштами, розмір і порядок їх нарахування.
Колегія суддів погоджується з доводом апеляційної скарги, що у анкеті-заяві від 16.05.2021, яка підписана ОСОБА_1 , відсутні умови щодо сплати відсотків за користування кредитом, а саме: їх розмір і порядок нарахування, тобто сторони у розумінні цивільного законодавства не погодили розмір та підстави стягнення відсотків.
Апеляційний суд вважає, що правила частини першої статті 634 ЦК України, за змістом якої договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому, не можуть бути застосовані до правовідносин сторін, оскільки Умови та правила надання банківських послуг, що розміщені на офіційному сайті позивача (https://а-bank.com.ua/ terms) неодноразово змінювалися самим АТ «Акцент-Банк» в період - з часу виникнення спірних правовідносин до моменту звернення до суду із вказаним позовом, тобто кредитор міг додати до позовної заяви Витяг з умов та правил надання банківських послуг у АТ «Акцент-Банк» у будь-яких редакціях, що найбільш сприятливі для задоволення позову.
Враховуючи вказані обставини, колегія суддів вважає, що без наданих підтверджень про конкретні запропоновані відповідачу Умови та правила надання банківських послуг, відсутність у анкеті-заяві погодженої домовленості сторін про сплату відсотків за користування кредитними коштами, наданий банком Витяг з Умов та правил надання банківських послуг АТ «Акцент-Банк» не можуть розцінюватися як стандартна (типова) форма, що встановлена до укладеного із відповідачем кредитного договору, оскільки достовірно не підтверджують обставин, викладених в позовній заяві.
Згідно з частиною шостою статті 81 ЦПК України доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.
Отже, відсутні підстави вважати, що АТ «Акцент-Банк» і ОСОБА_1 обумовили у письмовому вигляді сплату відсотків за користування кредитними коштами, на що цілком слушно посилається заявник в апеляційній скарзі.
Особливості регулювання відносин за договором про надання споживчого кредиту встановлені законом (частина третя статті 1054 ЦК України).
До укладення договору про споживчий кредит кредитодавець надає споживачу інформацію, необхідну для порівняння різних пропозицій кредитодавця з метою прийняття ним обґрунтованого рішення про укладення відповідного договору, в тому числі з урахуванням обрання певного типу кредиту. Зазначена інформація безоплатно надається кредитодавцем споживачу за спеціальною формою (паспорт споживчого кредиту), встановленою у Додатку 1 до Закону України «Про споживче кредитування», у письмовій формі (у паперовому вигляді або в електронному вигляді з накладенням електронних підписів, електронних цифрових підписів, інших аналогів власноручних підписів (печаток) сторін у порядку, визначеному законодавством) із зазначенням дати надання такої інформації та терміну її актуальності. У такому разі кредитодавець визнається таким, що виконав вимоги щодо надання споживачу інформації до укладення договору про споживчий кредит згідно з частиною третьою цієї статті (частина друга статті 9 Закону України «Про споживче кредитування», в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин).
Договір про споживчий кредит, договори про надання додаткових та супутніх послуг кредитодавцем і третіми особами та зміни до них укладаються у письмовій формі (у паперовому або електронному вигляді з накладенням електронних підписів, електронних цифрових підписів, інших аналогів власноручних підписів (печаток) сторін у порядку, визначеному законодавством). Кожна сторона договору отримує по одному примірнику договору з додатками до нього. Примірник договору, що належить споживачу, має бути переданий йому невідкладно після підписання договору сторонами. Примірник укладеного в електронному вигляді договору про споживчий кредит та додатки до нього надаються споживачу у спосіб, що дозволяє встановити особу, яка отримала примірник договору та додатків до нього, зокрема шляхом направлення на електронну адресу або іншим шляхом з використанням контактних даних, зазначених споживачем під час укладення договору про споживчий кредит. Обов'язок доведення того, що один з оригіналів договору (змін до договору) був переданий споживачу, покладається на кредитодавця (стаття 13 Закону України «Про споживче кредитування»).
Тлумачення вказаних норм свідчить, що: під формою правочину розуміється спосіб вираження волі сторін та/або його фіксація; правочин оформлюється шляхом фіксації волі сторони (сторін) та його змісту. Така фіксація здійснюється різними способами: першим і найпоширенішим з них є складання одного або кількох документів, які текстуально відтворюють волю сторін; зазвичай правочин фіксується водному документі. Це стосується як односторонніх правочинів,(наприклад, складення заповіту),так і договорів (дво- і багатосторонніх правочинів). Домовленість сторін дво- або багатостороннього правочину, якої вони досягли, фіксується в його тексті, який має бути ідентичним у всіх сторін правочину; потрібно розмежовувати форму правочину та спосіб підтвердження виконання переддоговірного обов'язку кредитодавцем по наданню споживачу інформації, необхідної для порівняння різних пропозицій кредитодавця. Способом підтвердження виконання переддоговірного обов'язку кредитодавця є паспорт споживчого кредиту. Ознайомлення з паспортом споживчого кредиту, його підписання споживачем не означає укладення договору про споживчий кредит та дотримання його форми, оскільки в паспорті кредиту не відбувається фіксація волі сторін договору та його змісту.
До таких висновків дійшов Верховний Суд у складі Об'єднаної палати Касаційного цивільного суду у постанові від 23 травня 2022 року у справі № 393/126/20.
Паспорт споживчого кредиту Кредитна картка «Зелена» підписаний відповідачем 16.05.2021 простим електронним підписом шляхом підтвердження дзвінком з номеру телефону у відповідності з Умовами та правилами надання банківських послуг.
Однак, як зазначалося вище Умови та правила надання банківських послуг у АТ «Акцент-Банк» та Витяг з Тарифів по картці «Зелена» по чіпованій картці з безконтактною технологією оплати не підписані ОСОБА_1 .
Колегія суддів звертає увагу, що в паспорті споживчого кредиту Кредитна картка «Зелена» міститься зауваження про те, що умови договору про споживчий кредит можуть відрізнятися від інформації, наведеної в цьому паспорті споживчого кредиту, та будуть залежати від проведеної кредитодавцем оцінки кредитоспроможності споживача з урахуванням, зокрема, наданої ним інформації про майновий та сімейний стан, розмір доходів тощо.
Ураховуючи викладені обставини, колегія суддів вважає, що паспорт споживчого кредиту Кредитна картка «Зелена» не може бути визнаний належним і достатнім доказом на підтвердження обставин погодження сторонами умов кредитування за анкетою-заявою від 16.05.2021, саме щодо сплати відсотків за користування кредитом.
Судом першої інстанції не були враховані зазначені положення закону, обставини справи та висновки, викладені у постанові Верховного Суду у складі Об'єднаної палати Касаційного цивільного суду у постанові від 23 травня 2022 року у справі № 393/126/20 та суд дійшов помилкового висновку про те, що додані позивачем документи складають кредитний договір.
Позивачем як під час розгляду справи в суді першої інстанції, так і в суді апеляційної інстанції, не зважаючи на вимоги ст. 81 ЦПК України про те, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, не було надано суду доказів на підтвердження обставин, які б свідчили про погодження сторонами умов договору про встановлення розміру відсотків за користування кредитом.
З огляду на викладене колегія суддів вважає, що вимоги позивача про стягнення з ОСОБА_1 заборгованості по відсоткам у розмірі 21637,04 грн не підлягають задоволенню, оскільки Витяг з Умови та правил надання банківських послуг у АТ «Акцент-Банк», Витяг Тарифів по картці «Зелена», Паспорт споживчого кредиту «Кредитна картка «Зелена» не можуть вважатися складовою частиною кредитного договору від 16.05.2021, а висновки суду в цій частині про обґрунтованість позовних вимог є помилковими.
Натомість, в іншій частині - про стягнення тіла кредиту у сумі 25589,75 грн - рішення суду ґрунтується на правильному застосуванню судом норм матеріального права та ухвалене без порушень норм процесуального права, які є підставою для скасування такого, а доводи апеляційної скарги в цій частині цих правильних висновків не спростовують.
При цьому, з розрахунку заборгованості, наданого Банком, хоча і вбачається зарахування сплачених коштів на погашення відсотків, проте відповідачем така вимога в апеляційній скарзі не заявлена, не ставиться питання про зменшення тіла кредиту на зараховані проценти суми, тому, діючи в межах доводів апеляційної скарги, колегія суддів таке не вирішує.
Згідно ч. 1 ст. 376 ЦПК України підставами для скасування судового рішення повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни судового рішення є: 1) неповне з'ясування обставин, що мають значення для справи; 2) недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими; 3) невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи; 4) порушення норм процесуального права або неправильне застосування норм матеріального права.
За наведених обставин рішення суду в частині стягнення заборгованості за процентами не відповідає вимогам закону та суперечать обставинам, що мають значення для справи, має місце невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи, та порушення норм процесуального права та неправильне застосування норм матеріального права, тому апеляційна скарга відповідача підлягає частковому задоволенню, а рішення суду скасуванню в частині стягнення процентів із ухваленням в цій частині нового судового рішення про відмову у задоволенні позову, в іншій частині рішення суду ґрунтується на вимогах закону.
Вказане має наслідком зміни резолютивної частини рішення та зменшення стягнутої з відповідача на користь позивача заборгованості за кредитним договором та часткове задоволення позову і стягнення з відповідача заборгованості за кредитним договором б/н від 16.05.2021 з 47226,79 грн до 25589,75 грн та викладення мотивувальної частини рішення в наведеній частині щодо стягнення відсотків в редакції цієї постанови.
Згідно з частиною першою, пунктом 3 частини другої статті 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
З огляду на те, що апеляційним судом у цій справі змінюється рішення суду, а апеляційна скарга частково задовольняється, то з відповідача на користь позивача за подання позовної заяви до стягнення належить 1640,57 грн, а з позивача на користь відповідача підлягає стягненню 1664,55 грн за подання апеляційної скарги, тому шляхом взаємозарахування з позивача на користь відповідача належить до стягнення 23,98 грн.
Вказане має наслідком зміни судового рішення в частині судового збору та зменшенню стягнутого збору з ОСОБА_1 на користь Банку у розмірі 23,98 грн.
Відповідно до п. 2 ч. 3 ст. 389 ЦПК України судові рішення у малозначних справах не підлягають касаційному оскарженню. Малозначними є справи, у яких ціна позову не перевищує тридцяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб (п. 1 ч. 6 ст. 19 ЦПК України). Дана справа є малозначною в силу вимог закону.
Керуючись ст. 367, 374, 376 ЦПК України, апеляційний суд
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 в особі свого представника Хроменкова Володимира Сергійовича задовольнити частково.
Рішення Балтського районного суду Одеської області від 04 грудня 2024 року змінити, зменшивши розмір стягнутої з ОСОБА_1 на користь Акціонерного товариства «Акцент-Банк» заборгованості з 47226,79 грн до 25589,75 грн, судового збору з 3028,00 грн до 23,98 грн, та змінивши мотивувальну частину рішення щодо стягнення відсотків в редакції цієї постанови.
В іншій частині рішення суду залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і оскарженню у касаційному порядку не підлягає, крім випадків, передбачених п. 2 ч. 3 ст. 389 ЦПК України.
Дата складення повного тексту постанови 10 червня 2025 року
Судді: М.В. Назарова
В.А. Коновалова
В.В. Кострицький