Справа № 132/4253/18
Провадження №11-кп/801/44/2025
Категорія: 11
Головуючий у суді 1-ї інстанції ОСОБА_1
Доповідач: ОСОБА_2
12 червня 2025 року м. Вінниця
Вінницький апеляційний суд у складі:
головуючого судді ОСОБА_2 ,
суддів: ОСОБА_3 , ОСОБА_4
зі секретарем судового засідання: ОСОБА_5
розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Вінниці кримінальне провадження за апеляційною скаргою прокурора на вирок Вінницького міського суду Вінницької області від 07.11.2023 в кримінальному провадженні за обвинуваченням
ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця села Пиків Калинівського району Вінницької області, громадянина України, з середньою освітою, не працюючого, одруженого, зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , раніше не судимого,
у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого п. 12 ч. 2 ст. 115 КК України
ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , уродженця міста Єнакієво Донецької області, громадянина України, з неповною вищою освітою, непрацюючого, одруженого, зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_2 , раніше не судимого,
у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого п. 12 ч. 2 ст. 115 КК України,
ОСОБА_8 , уродженця села Мізяків Калинівського району Вінницької області, громадянина України, з вищою освітою, не працюючого, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , проживаючого за адресою: АДРЕСА_3 , раніше не судимого,
у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого п. 12 ч. 2 ст. 115, ч. 1 ст. 263 КК України
за участю сторін кримінального провадження
за участю сторін кримінального провадження
прокурора : ОСОБА_9
захисників: ОСОБА_10 , ОСОБА_11 , ОСОБА_12
обвинувачених: ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8
12.06.2018 біля 12-ї год. ОСОБА_6 , ОСОБА_8 , ОСОБА_7 вчинили умисне тяжке тілесне ушкодження групою осіб, що спричинило смерть потерпілого ОСОБА_13 за наступних обставин.
12.06.2018 біля 12-ї год ОСОБА_14 повідомила ОСОБА_6 про погрози висловлені ОСОБА_13
ОСОБА_6 , ОСОБА_8 , ОСОБА_7 12.06.2018 біля 12-ї год поїхали до місця проживання ОСОБА_6 за адресою АДРЕСА_1 з метою проведення переговорів із ОСОБА_13 щодо недопустимості висловлювань погроз та заподіяння шкоди майну та здоров'ю сім'ї
ОСОБА_7 з метою нанесення тілесних ушкоджень потерпілому ОСОБА_13 взяв металеву трубу , ОСОБА_8 пістолет Stalker 914-S калібру 9 мм Р.А. № НОМЕР_1 , споряджений набоями, який він незаконно придбав та зберігав при собі.
В подальшому 12.06.2028 біля 17-ї год., ОСОБА_6 підійшов до ОСОБА_13 , який разом зі ОСОБА_15 проходив стежиною біля домоволодіння. Після цього між ОСОБА_6 та ОСОБА_13 виникла сварка, яка переросла у бійку. В ході цієї бійки ОСОБА_13 дістав ніж, який носив із собою, та наніс ним удари ОСОБА_6 по руках, ногам і тулубу, спричинивши тілесні ушкодження у вигляді поранення грудної клітки проникаючого до плевральної порожнини, колото-різаних ран обох кистей, лівого стегна. Після цього ОСОБА_13 почав тікати в напрямку свого домогосподарства, розташованого по АДРЕСА_1 . У свою чергу ОСОБА_8 дістав з кобури пістолет Stalker 914-S калібру 9 мм Р.А. № НОМЕР_1 та здійснив з нього п'ять пострілів у напрямку ОСОБА_13 , спричинивши йому вогнепальні поранення передньої та задньої поверхні тулуба. Після цього ОСОБА_8 , ОСОБА_6 та ОСОБА_7 продовжили переслідувати ОСОБА_13 та наздогнали його біля дороги по вул. З. Космодем'янської в с. Мізяків Калинівського району Вінницької області.
Наздогнавши потерпілого ОСОБА_13 , умисно з метою заподіяння тяжких тілесних ушкоджень, ОСОБА_7 , використовуючи металеву трубу, а ОСОБА_6 - господарську лопату, в присутності ОСОБА_8 нанесли множинні удари по голові, руках та ногах ОСОБА_13 , від яких останній впав на землю і помер на місці.
Після цього за вказівкою ОСОБА_6 ОСОБА_6 , ОСОБА_7 та ОСОБА_8 покинули місце пригоди на автомобілі марки Ваз-2109, д.н. НОМЕР_2 , поїхавши у м. Вінницю, де у приміщенні гаража № НОМЕР_3 , НОМЕР_4 , НОМЕР_5 та НОМЕР_6 , розташованого в ГСК «Зірка» по вул. Липовецька, 1 в м. Вінниці, з метою уникнення кримінальної відповідальності спалили верхній одяг, у якому вчинили кримінальне правопорушення, та заховали пістолет Stalker 914-S калібру 9 мм Р.А. № НОМЕР_1 .
При судово-медичній експертизі трупа ОСОБА_13 виявлені такі тілесні ушкодження: відкрита проникаюча черепно-мозкова травма: відкритий перелом кісток носа, рубані рани голови з крововиливами в м'які тканини (10 ран), переломи кісток мозкового (склепіння та основи), розрив твердої мозкової оболонки, травматичне руйнування речовини правої лобної та правої тім'яної долі головного мозку, численні ділянки забою головного мозку, поширений субарахноїдальний крововилив, крововилив в шлуночки головного мозку; проникаюча колото-різана рана грудної клітини (одна рана) та живота (одна рана) з ушкодженням по ходу раньових каналів нижньої долі лівої легені, малої долі печінки; гемоторакс зліва (1200 мл), гемоперитонеум (300 мл); непроникаючі колото-різані рани м'яких тканин правої руки (14 ран); забійні рани правої ноги (6 ран), забійні рани лівої руки (8 ран); вогнепальні, кульові, сліпі поранення грудної клітки (5); відкритий уламковий перелом правої великогомілкової кістки зі зміщенням відламків; садно правого надпліччя (1), садно тулуба (1), синець правої кістки (1). Відкрита черепно-мозкова травма у ОСОБА_13 мала ознаки тяжкого тілесного ушкодження як небезпечного для життя в момент заподіяння і стоїть у причинному зв'язку зі смертю; проникаючі поранення грудної клітки та живота у ОСОБА_13 мали ознаки тяжких тілесних ушкоджень, як небезпечних в момент заподіяння, і в причинному зв'язку зі смертю не стоять; відкритий уламковий перелом правої великогомілкової кістки зі зміщенням відламків у ОСОБА_13 мав ознаки тяжкого тілесного ушкодження як небезпечного для життя в момент заподіяння та в причинному зв'язку зі смертю не стоїть; непроникаючі колото-різані поранення м'яких тканин, забійні рани обох ніг, вогнепальні, кульові, сліпі поранення грудної клітки мали ознаки легких тілесних ушкоджень, що спричинили короткочасний розлад здоров'я та в причинному зв'язку зі смертю не стоять; садно правого надпліччя, садно тулуба, синець правої кисті мали ознаки легких тілесних ушкоджень і в причинному зв'язку зі смертю не стоять. Смерть ОСОБА_13 настала від відкритої черепно-мозкової травми, яка ускладнилась травматичним шоком.
Крім того, ОСОБА_8 , за невстановлених слідством обставин, без передбаченого законом дозволу придбав пістолет моделі «STALKER 914-S» калібру 9 мм Р.А. № НОМЕР_1 з бойовими припасами калібру 9 мм, з якого здійснював 12.06.2018 постріли в напрямку ОСОБА_13 , який незаконно носив при собі, а також зберігав за місцем свого проживання у АДРЕСА_3 , та у приміщенні гаражів № НОМЕР_3 , № НОМЕР_4 , № НОМЕР_5 , № НОМЕР_6 , розташованих в ГСК «Зірка», за адресою: м. Вінниця, вул. Липовецька, 1, до 13.06.2018.
Прокурор Вінницької обласної прокуратури ОСОБА_9 подав апеляційну скаргу, просив Вирок Вінницького міського суду Вінницької області від 07.11.2023 стосовно ОСОБА_6 , ОСОБА_8 та ОСОБА_7 скасувати через істотне порушення вимог кримінального процесуального закону, невідповідність висновків суду першої інстанції фактичним обставинам кримінального провадження, що призвело до неправильного застосування закону України про кримінальну відповідальність та невідповідності призначеного покарання тяжкості кримінального правопорушення та особі обвинуваченого внаслідок м'якості.
Ухвалити новий вирок, яким визнати винними та засудити:
ОСОБА_6 за п. 12 ч. 2 ст. 115 КК України до 12 років позбавлення волі. На підставі ст. 72 КК України зарахувати ОСОБА_6 в строк покарання строк попереднього ув'язнення з моменту затримання, а саме з 18.07.2018 по 07.11.2023;
ОСОБА_8 за п. 12 ч. 2 ст. 115 КК України до 11 років позбавлення волі; за ч. 1 ст. 263 КК України до 5 років позбавлення волі; на підставі ст. 70 КК України призначити остаточне покарання шляхом часткового складання призначених покарань, та призначити йому покарання у виді 11 років 6 місяців позбавлення волі. На підставі ст. 72 КК України зарахувати ОСОБА_8 в строк покарання строк попереднього ув'язнення з моменту затримання, а саме з 13.06.2018 по 07.11.2023;
ОСОБА_7 за п. 12 ч. 2 ст. 115 КК України до 11 років позбавлення волі. На підставі ст. 72 КК України зарахувати ОСОБА_7 в строк покарання строк попереднього ув'язнення з моменту затримання, а саме з 13.06.2018 по 07.11.2023.
Вироком Вінницького міського суду Вінницької області від 07.11.2023 визнано ОСОБА_6 винним у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого статтею 118 Кримінального кодексу України та призначити покарання у виді двох років позбавлення волі.
Відповідно до частини п'ятої статті 72 Кримінального кодексу України зараховано до строку призначеного ОСОБА_6 покарання строк його перебування під вартою з 18.07.2018 по 07.11.2023 з розрахунку 1 (один) день попереднього ув'язнення за 1 (один) день позбавлення волі.
Згідно з пунктом 3 частини першої статті 49, частини п'ятої статті 74 Кримінального кодексу України звільнено ОСОБА_6 від призначеного покарання у зв'язку із закінченням строків давності.
Визнано ОСОБА_7 винним у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого статтею 118 Кримінального кодексу України та призначено покарання у виді двох років позбавлення волі.
Відповідно до частини п'ятої статті 72 Кримінального кодексу України зараховано до строку призначеного ОСОБА_7 покарання строк його перебування під вартою з 13.06.2018 по 07.11.2023 з розрахунку 1 (один) день попереднього ув'язнення за 1 (один) день позбавлення волі.
Згідно з пунктом 3 частини першої статті 49, частини п'ятої статті 74 Кримінального кодексу України звільнено ОСОБА_7 від призначеного покарання у зв'язку із закінченням строків давності.
Визнано ОСОБА_8 винним у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених статтею 118 та частиною першою статті 263 Кримінального кодексу України та призначено покарання:
- за статтею 118 Кримінального кодексу України у виді двох років позбавлення волі, звільнивши його від відбування призначеного покарання на підставі пункту 3 частини першої статті 49, частини п'ятої статті 74 Кримінального кодексу України у зв'язку із закінченням строків давності;
- за частиною першою статті 263 Кримінального кодексу України у виді п'яти років позбавлення волі.
Відповідно до частини п'ятої статті 72 Кримінального кодексу України зараховано до строку призначеного ОСОБА_8 покарання строк його перебування під вартою з 13.06.2018 по 07.11.2023 з розрахунку 1 (один) день попереднього ув'язнення за 1 (один) день позбавлення волі.
Звільнено ОСОБА_8 від відбування призначеного йому покарання у зв'язку з його фактичним відбуттям.
Арешт, накладений на речові докази, на підставі ухвали слідчого судді Вінницького міського суду Вінницької області від 19.06.2018, - скасовано.
Стягнуто з ОСОБА_6 , ОСОБА_8 , ОСОБА_7 у рівних частинах на користь держави 2288 (дві тисячі двісті вісімдесят вісім) гривень витрат на залучення експерта.
Вирішено долю речових доказів.
Згідно вироку суду 12.06.2018 біля 12-ї год. ОСОБА_14 повідомила ОСОБА_6 про висловлені ОСОБА_13 погрози. У подальшому 12.06.2018 біля 12-ї год. ОСОБА_6 повідомив про це своєму сину - ОСОБА_8 - та попросив завезти його до місця свого проживання. Після цього ОСОБА_8 повідомив, що він та ОСОБА_7 - чоловік доньки ОСОБА_6 - поїдуть з ОСОБА_6 до місця проживання останнього з метою проведення переговорів з ОСОБА_13 щодо недопустимості висловлювання погроз та заподіяння шкоди майну та здоров'ю родині ОСОБА_16 . З цією метою ОСОБА_6 , ОСОБА_8 та ОСОБА_7 поїхали до місця проживання ОСОБА_6 - будинку АДРЕСА_1 . При цьому ОСОБА_7 , з метою нанесення тілесних ушкоджень потерпілому, заздалегідь заготовив і взяв з собою металеву трубу, а ОСОБА_8 - пістолет Stalker 914-S калібру 9 мм Р.А. № НОМЕР_1 , споряджений набоями, який незаконно придбав та зберігав при собі.
Приїхавши до зазначеного будинку 12.06.2028 біля 17-ї год., ОСОБА_6 повідомив, що підійде до ОСОБА_13 , який разом зі ОСОБА_15 проходив стежиною біля домоволодіння. Після цього між ОСОБА_6 та ОСОБА_13 виникла сварка, яка переросла у бійку. В ході цієї бійки ОСОБА_13 дістав ніж, який носив із собою, та наніс ним удари ОСОБА_6 по руках, ногам і тулубу, спричинивши тілесні ушкодження у вигляді поранення грудної клітки проникаючого до плевральної порожнини, колото-різаних ран обох кистей, лівого стегна. Після цього ОСОБА_13 почав тікати в напрямку свого домогосподарства, розташованого по АДРЕСА_1 . У свою чергу ОСОБА_8 дістав з кобури пістолет Stalker 914-S калібру 9 мм Р.А. № НОМЕР_1 та здійснив з нього п'ять пострілів у напрямку ОСОБА_13 , спричинивши йому вогнепальні поранення передньої та задньої поверхні тулуба. Після цього ОСОБА_8 , ОСОБА_6 та ОСОБА_7 продовжили переслідувати ОСОБА_13 та наздогнали його біля дороги по вул. З. Космодем'янської в с. Мізяків Калинівського району Вінницької області.
Наздогнавши потерпілого ОСОБА_13 , діючи з перевищенням меж необхідної оборони, ОСОБА_7 , використовуючи металеву трубу, а ОСОБА_6 - господарську лопату, в присутності ОСОБА_8 нанесли множинні удари по голові, руках та ногах ОСОБА_13 , від яких останній впав на землю і помер на місці. Після цього за вказівкою ОСОБА_6 ОСОБА_7 та ОСОБА_8 покинули місце пригоди на автомобілі марки Ваз-2109, д.н. НОМЕР_2 , поїхавши у м. Вінницю, де у приміщенні гаража № НОМЕР_3 , НОМЕР_4 , НОМЕР_5 та НОМЕР_6 , розташованого в ГСК «Зірка» по вул. Липовецька, 1 в м. Вінниці, з метою уникнення кримінальної відповідальності спалили верхній одяг, у якому вчинили кримінальне правопорушення, та заховали пістолет Stalker 914-S калібру 9 мм Р.А. № НОМЕР_1 . При судово-медичній експертизі трупа ОСОБА_13 виявлені такі тілесні ушкодження: відкрита проникаюча черепно-мозкова травма: відкритий перелом кісток носа, рубані рани голови з крововиливами в м'які тканини (10 ран), переломи кісток мозкового (склепіння та основи), розрив твердої мозкової оболонки, травматичне руйнування речовини правої лобної та правої тім'яної долі головного мозку, численні ділянки забою головного мозку, поширений субарахноїдальний крововилив, крововилив в шлуночки головного мозку; проникаюча колото-різана рана грудної клітини (одна рана) та живота (одна рана) з ушкодженням по ходу раньових каналів нижньої долі лівої легені, малої долі печінки; гемоторакс зліва (1200 мл), гемоперитонеум (300 мл); непроникаючі колото-різані рани м'яких тканин правої руки (14 ран); забійні рани правої ноги (6 ран), забійні рани лівої руки (8 ран); вогнепальні, кульові, сліпі поранення грудної клітки (5); відкритий уламковий перелом правої великогомілкової кістки зі зміщенням відламків; садно правого надпліччя (1), садно тулуба (1), синець правої кістки (1). Відкрита черепно-мозкова травма у ОСОБА_13 мала ознаки тяжкого тілесного ушкодження як небезпечного для життя в момент заподіяння і стоїть у причинному зв'язку зі смертю; проникаючі поранення грудної клітки та живота у ОСОБА_13 мали ознаки тяжких тілесних ушкоджень, як небезпечних в момент заподіяння, і в причинному зв'язку зі смертю не стоять; відкритий уламковий перелом правої великогомілкової кістки зі зміщенням відламків у ОСОБА_13 мав ознаки тяжкого тілесного ушкодження як небезпечного для життя в момент заподіяння та в причинному зв'язку зі смертю не стоїть; непроникаючі колоторізані поранення м'яких тканин, забійні рани обох ніг, вогнепальні, кульові, сліпі поранення грудної клітки мали ознаки легких тілесних ушкоджень, що спричинили короткочасний розлад здоров'я та в причинному зв'язку зі смертю не стоять; садно правого надпліччя, садно тулуба, синець правої кисті мали ознаки легких тілесних ушкоджень і в причинному зв'язку зі смертю не стоять. Смерть ОСОБА_13 настала від відкритої черепно-мозкової травми, яка ускладнилась травматичним шоком.
Згідно обвинувального акту 12.06.2018 біля 12-ї год. ОСОБА_6 , діючи за попередньою змовою зі своїм сином - ОСОБА_8 - та чоловіком своєї доньки - ОСОБА_7 - з метою вчинення умисного вбивства ОСОБА_13 на підставі наявних між ними тривалих неприязних відносин, підготовили засідку, заховавшись у чагарниках неподалік будинку АДРЕСА_1 , де почали очікувати на появу ОСОБА_13 . При цьому ОСОБА_7 , з метою нанесення тілесних ушкоджень потерпілому, заздалегідь заготовив і взяв з собою металеву трубу, а ОСОБА_8 - пістолет Stalker 914-S калібру 9 мм Р.А. № НОМЕР_1 , споряджений набоями, який незаконно придбав та зберігав при собі. Через деякий час, у момент, коли ОСОБА_13 проходив разом із своєю співмешканкою - ОСОБА_15 біля місця засідки, ОСОБА_8 , діючи відповідно до попередніх домовленостей з ОСОБА_6 та ОСОБА_7 , раптово підбігли до ОСОБА_13 та почали наносити йому удари руками та ногами в голову та по тулубу, намагаючись при цьому повалити його на землю. Під час цієї бійки ОСОБА_13 почав чинити нападникам супротив, дістав ніж, який носив із собою, та наніс ним удари ОСОБА_6 по руках, ногам і тулубу, спричинивши тілесні ушкодження у вигляді поранення грудної клітки проникаючого до плевральної порожнини, колоторізаних ран обох кистей, лівого стегна. Вирвавшись таким чином від нападників, ОСОБА_13 почав тікати в напрямку свого домогосподарства, розташованого по АДРЕСА_1 . У свою чергу ОСОБА_8 , з метою доведення спільного злочинного умислу до кінця, дістав з кобури пістолет Stalker 914-S калібру 9 мм Р.А. № НОМЕР_1 та здійснив з нього п'ять пострілів у напрямку ОСОБА_13 , спричинивши йому вогнепальні поранення передньої та задньої поверхні тулуба. Після цього ОСОБА_8 , ОСОБА_6 та ОСОБА_7 , які діяли за попередньою змовою, продовжили переслідувати ОСОБА_13 та наздогнали його біля дороги по вул. З. Космодем'янської в с. Мізяків Калинівського району Вінницької області. Наздогнавши потерпілого ОСОБА_13 , з метою доведення свого злочинного умислу, направленого на умисне позбавлення його життя, до кінця, ОСОБА_7 , використовуючи заздалегідь заготовлену металеву трубу, а ОСОБА_6 - господарську лопату, в присутності ОСОБА_8 нанесли множинні удари по голові, руках та ногах ОСОБА_13 ,, від яких останній впав на землю і помер на місці. Після цього за вказівкою ОСОБА_6 ОСОБА_7 та ОСОБА_8 покинули місце пригоди на автомобілі марки Ваз-2109, д.н. НОМЕР_2 , поїхавши у м. Вінницю, де у приміщенні гаража № НОМЕР_3 , НОМЕР_4 , НОМЕР_5 та НОМЕР_6 , розташованого в ГСК «Зірка» по вул. Липовецька, 1 в м. Вінниці, з метою уникнення кримінальної відповідальності спалили верхній одяг, у якому вчинили кримінальне правопорушення, та заховали пістолет Stalker 914-S калібру 9 мм Р.А. № 0314-000374. 12.06.25, 17:36 Єдиний державний реєстр судових рішень
При судово-медичній експертизі трупа ОСОБА_13 виявлені такі тілесні ушкодження: відкрита проникаюча черепно-мозкова травма: відкритий перелом кісток носа, рубані рани голови з крововиливами в м'які тканини (10 ран), переломи кісток мозкового (склепіння та основи), розрив твердої мозкової оболонки, травматичне руйнування речовини правої лобної та правої тім'яної долі головного мозку, численні ділянки забою головного мозку, поширений субарахноїдальний крововилив, крововилив в шлуночки головного мозку; проникаюча колото-різана рана грудної клітини (одна рана) та живота (одна рана) з ушкодженням по ходу раньових каналів нижньої долі лівої легені, малої долі печінки; гемоторакс зліва (1200 мл), гемоперитонеум (300 мл); непроникаючі колото-різані рани м'яких тканин правої руки (14 ран); забійні рани правої ноги (6 ран), забійні рани лівої руки (8 ран); вогнепальні, кульові, сліпі поранення грудної клітки (5); відкритий уламковий перелом правої великогомілкової кістки зі зміщенням відламків; садно правого надпліччя (1), садно тулуба (1), синець правої кістки (1). Відкрита черепно-мозкова травма у ОСОБА_13 мала ознаки тяжкого тілесного ушкодження як небезпечного для життя в момент заподіяння і стоїть у причинному зв'язку зі смертю; проникаючі поранення грудної клітки та живота у ОСОБА_13 мали ознаки тяжких тілесних ушкоджень, як небезпечних в момент заподіяння, і в причинному зв'язку зі смертю не стоять; відкритий уламковий перелом правої великогомілкової кістки зі зміщенням відламків у ОСОБА_13 мав ознаки тяжкого тілесного ушкодження як небезпечного для життя в момент заподіяння та в причинному зв'язку зі смертю не стоїть; непроникаючі колоторізані поранення м'яких тканин, забійні рани обох ніг, вогнепальні, кульові, сліпі поранення грудної клітки мали ознаки легких тілесних ушкоджень, що спричинили короткочасний розлад здоров'я та в причинному зв'язку зі смертю не стоять; садно правого надпліччя, садно тулуба, синець правої кисті мали ознаки легких тілесних ушкоджень і в причинному зв'язку зі смертю не стоять. Смерть ОСОБА_13 настала від відкритої черепно-мозкової травми, яка ускладнилась травматичним шоком.
Вимоги апеляційної скарги прокурора мотивовано тим, що судом надано невірну оцінку дослідженим в ході судового розгляду доказам сторони обвинувачення, які у повній мірі вказують на наявність у діях ОСОБА_6 , ОСОБА_8 та ОСОБА_7 складу кримінального правопорушення, передбаченого п. 12 ч. 2 ст. 115 КК України та їх винуватість у його вчиненні поза розумним сумнівом.
Встановлені судом фактичні обставини справи, як аналогічно і в справі за обвинуваченням ОСОБА_6 , ОСОБА_8 та ОСОБА_7 свідчать, що дії потерпілого за своїми об'єктивними ознаками не могли створити реальну та безпосередню загрозу заподіяння шкоди для сім'ї ОСОБА_16 , які б у зв'язку з цим викликали невідкладну необхідність у заподіянні йому шкоди обвинуваченими. А отже, підстав вважати, що обвинувачені, завдаючи потерпілому чисельні удари полотном лопати, металевою трубою у життєво важливі органи та постріли з вогнепальної зброї, перебували в стані необхідної оборони, про що йдеться у вироку суду, не вбачається.
Судом не досліджувались докази, які б могли свідчити, що ОСОБА_13 12.06.2018 після 19:42, пересуваючись селищем йшов чинити будь-яку шкоду для сім'ї ОСОБА_16 , вчиняти акт суспільно небезпечного посягання. До нападу на нього обвинувачених, він не тримав у руках зброю, не виявляв агресивної поведінки, просто йшов по своїх справах, про що свідчать як покази свідка ОСОБА_15 так і самих обвинувачених. Тобто будь-які ознаки, за якими обвинувачені могли б розцінити піший хід потерпілого по території селища як ймовірну загрозу для них чи інших осіб були відсутні.
Навпаки, відповідно до показань свідка ОСОБА_15 , саме обвинувачені раптово напали на потерпілого ОСОБА_13 , а тому саме потерпілий, будучи один проти трьох озброєних нападників, двоє з яких скривали свої обличчя за масками, мав реальне уявлення про загрозу своєму життю, а тому він наносячи удари ножом ОСОБА_6 , перебував у стані необхідної оборони. Це також підтверджується і висновком судово-медичної експертизи, під час дослідження трупа ОСОБА_13 у нього виявлені тілесні ушкодження, які можна розцінювати як сліди самооборони.
Натомість, наявність на тілі ОСОБА_6 тілесних ушкоджень, які можна було б розцінювати як сліди самооборони судово-медичною експертизою не підтверджено.
Висновок суду про те, що поведінка ОСОБА_13 містила ознаки вчинення продовжуваного насильства психологічного характеру належними та допустимими доказами, зокрема висновками експертиз, не підтверджена.
Крім того, судом не обґрунтовано чому ним не взято до уваги показання єдиного очевидця події - свідка ОСОБА_15 , яка надавала покази під присягою свідка та повідомила що 12.06.2018 вони йшли з ОСОБА_13 по своїх справах. Ніж він носив при собі завжди, а не тільки у день події, саме обвинувачені раптово напали на потерпілого та двоє з них скривали свої обличчя під масками. Показання єдиного очевидця події - свідка ОСОБА_15 є послідовними та незмінними на протязі двох судових розглядів цієї справи, повністю узгоджуються з іншими доказами, протоколами слідчих дій, висновками експертиз, тому ці покази є правдивими, що відображають повно та об»єктивно обставини вчинення злочину.
Покази обвинувачених не узгоджуються з іншими доказами, наданими суду стороною обвинувачення, адже відповідно до їх показань, вони приїхали до місця мешкання ОСОБА_6 та майже одразу після того як вийшли з машини побачили потерпілого, який йшов дорогою, після чого ОСОБА_6 звернувся до нього та почалась бійка.
При цьому такі покази спростовуються відомостями операторів мобільного зв'язку, відповідно до яких їх телефони починають фіксуються базовими станціями у с. Мізяків з 19:42 год. та по 20:51 год. вони здійснюють один одному більше 10 дзвінків та надсилають 2 смс-повідомлення, а відповідно до відомостей з телефонної лінії «102», висновку судово-медичної експертизи, показань допитаних осіб, сам напад мав місце після 20:51.
Про наявність умислу у обвинувачених на позбавлення життя та відсутність ознак необхідної оборони свідчить характер їх дій, механізм заподіяння пошкоджень потерпілому, знаряддя злочину, сила і локалізація ударів, час який вони витрачали щоб підстерегти потерпілого, знищення власного одягу, який міг зберегти на собі сліди кримінального правопорушення.
Про відсутність стану необхідної оборони у обвинувачених також свідчить і послідовність їх поведінки.
Це заздалегідь заготовлені знаряддя вчинення злочину, дзвінки між собою безпосередньо перед вчиненням злочину (хоча з показів обвинувачених вони весь час знаходились поряд та не змогли пояснити навіщо один одному телефонували), знищення свого одягу, приховування пістолету тощо.
Висновки суду про те, що засуджені захищалися від неправомірних дій потерпілого і діяли в стані необхідної оборони, є необґрунтованими, оскільки статтею 36 КК України передбачено право на захист не від будь-якого протизаконного вчинку, а лише від суспільно-небезпечного посягання. Будь-яких доказів, які б свідчили, що потерпілий ОСОБА_13 вчинив суспільно-небезпечне посягання щодо ОСОБА_6 , ОСОБА_8 та ОСОБА_7 або членів сім'ї ОСОБА_16 , у зв'язку з чим обвинувачені могли перебувати у стані необхідної оборони, немає. Крім того, на відсутність суспільно-небезпечного посягання зі сторони ОСОБА_13 вказують як єдиний очевидець події - свідок ОСОБА_15 так і самі обвинувачені.
Також під час судового розгляду не досліджувались, через їх відсутність, докази які б свідчили, що потерпілий ОСОБА_13 вчинив будь-які дії, які за своїм характером та об'єктивними проявами могли бути розцінені як такі, що досягли ступеню суспільної небезпечності, властивого для злочину і викликали би у ОСОБА_6 , ОСОБА_8 та ОСОБА_7 стан необхідної оборони.
Також, судом неповно викладено показання та відповідно не надано належної оцінки показам потерпілої ОСОБА_17 , яка повідомила, що ОСОБА_13 приходиться їй вітчимом. Зазначила, що за час життя ОСОБА_13 нікому тілесні ушкодження не спричиняв. Незадовго до подій вона була свідком, як ОСОБА_14 кричала на потерпілого з подвір'я образи та погрози. Крім того ОСОБА_13 розповідав їй, що саме члени сім'ї ОСОБА_16 йому погрожують, розповсюджують про нього плітки та він купив тепловізор, бо помітив, що за ним стежать. Суд же описує у вироку, що начебто свідок ОСОБА_17 не змогла повідомити хто саме погрожував ОСОБА_13 , але таке твердження спростовується звукозаписом судового засідання.
Також судом не надано критичної оцінки показанням обвинувачених ОСОБА_6 , ОСОБА_8 та ОСОБА_7 , показання яких спростовуються показаннями єдиного очевидця події - свідка ОСОБА_15 та відомостями про з'єднання мобільних телефонів обвинувачених.
Досліджені судом обставини та докази не лише підтверджують факт ретельного готування ОСОБА_6 , ОСОБА_8 та ОСОБА_7 до вчинення умисного вбивства ОСОБА_13 , а й наявність в діях обвинувачених умислу на спричинення смерті потерпілому та передбачення (бажання) настання наслідків у вигляді його смерті. Водночас ці докази не взяті судом до уваги.
Отже, висновки суду про вчинення ОСОБА_6 , ОСОБА_8 та ОСОБА_7 умисного вбивства при перевищенні меж необхідної оборони та необхідність перекваліфікації їх дій на ст. 118 КК України, є безпідставними.
З огляду на зазначені обставини дії ОСОБА_6 , ОСОБА_8 та ОСОБА_7 мають бути кваліфіковані за п. 12 ч. 2 ст. 115 КК України.
У зв'язку з тим, що обвинувачені під час судового розгляду давали неправдиві показання, судом неправомірно ураховано як обставину, що пом'якшує їх покарання - щире каяття.
Заслухавши доповідача, думку прокурора ОСОБА_9 , який просив задоволити апеляційну скаргу, захисників ОСОБА_10 , ОСОБА_11 , ОСОБА_12 , які просили відмовити в задоволенні апеляційної скарги прокурора, обвинувачених ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , які підтримали думку своїх захисників, обговоривши доводи апеляційної скарги, суд апеляційної інстанції вважає, що апеляційна скарга прокурора підлягає до часткового задоволення.
Відповідно до вимог ст. 404 КПК України суд апеляційної інстанції переглядає судові рішення суду першої інстанції в межах апеляційної скарги.
Згідно ст.370 КПК України судове рішення повинно бути законним, обґрунтованим і вмотивованим.
Як убачається з матеріалів провадження під час судового розгляду судом допитано обвинувачених ОСОБА_6 , ОСОБА_8 , ОСОБА_7 , потерпілу ОСОБА_17 , свідків ОСОБА_18 , ОСОБА_19 , ОСОБА_20 , ОСОБА_21 , ОСОБА_22 , ОСОБА_14 , ОСОБА_23 , ОСОБА_24 , ОСОБА_25 , ОСОБА_26 , ОСОБА_27 , ОСОБА_28 , ОСОБА_15 , досліджено письмові докази: -протокол огляду місця події від 13.06.2018, відповідно до якого в період часу з 00.30 год. до 00.50 год. оглянуто територію прилеглу до буд. АДРЕСА_1 . На відстані 15 м від дороги виявлено та вилучено предмет, зовні схожий на кинджал з полімерною рукояткою, на якій наявні сліди речовини бурого кольору (далі - сліди РБК), сліди РБК на траві, 2 чоловічих шльопанці чорного кольору, трап'яну наплічну сумку чорного кольору, в якій знаходилось 2 ліхтарика чорного та червоного кольору та тепловізор чорного кольору. Праворуч від зазначених речей виявлено труп ОСОБА_13 , зафіксовано його розташування та виявлені на ньому ушкодження. Також під час огляду був вилучений мобільний телефон марки «Nokia» в корпусі чорного кольору;
-протокол огляду місця події від 13.06.2018, відповідно до якого в період часу з 02.00 год. до 02.30 год. оглянуто домогосподарство за адресою: АДРЕСА_1 , де виявлено лопату з дерев'яним держаком зі слідами РБК, яку в подальшому гр. ОСОБА_14 добровільно видала працівникам поліції. Крім того, ОСОБА_14 добровільна видала одяг свого чоловіка ( ОСОБА_6 ), а саме джинсові штани темно-синього кольору, светр сірого кольору, сорочку зеленого кольору, що просякнуті РБК;
-протокол огляду місця події від 13.06.2018, згідно з яким в період часу з 02.45 год. до 02.55 год. неподалік від місця виявлення трупа ОСОБА_13 виявлено та вилучено 2 гільзи;
-протокол огляду трупа від 13.06.2018, відповідно до якого в період часу з 10.30 год. до 13.10 год. у приміщенні моргу КНП «Калинівська ЦРП» зафіксовані тілесні ушкодження, виявлені на трупі ОСОБА_13 , а також вилучений одяг останнього;
-висновок експерта № 52 від 20.08.2018, відповідно до якого при судово-медичній експертизі трупа ОСОБА_13 виявлено: відкрита проникаюча черепно-мозкова травма: відкритий перелом кісток носа, рубані рани голови з крововиливами в м'які тканини (10 ран), переломи кісток мозкового (склепіння та основи), розрив твердої мозкової оболонки, травматичне руйнування речовини правої лобної та правої тім'яної долі головного мозку, численні ділянки забою головного мозку, поширений субарахноїдальний крововилив, крововилив в шлуночки головного мозку; проникаюча колото-різана рана грудної клітини (одна рана) та живота (одна рана) з ушкодженням по ходу раньових каналів нижньої долі лівої легені, малої долі печінки. Гемоторакс зліва (1200 мл). Гемоперитонеум (300 мл). Непроникаючі колото-різані рани м'яких тканин правої руки (14 ран); забійні рани правої ноги (6 ран), забійні рани лівої руки (8 ран); вогнепальні, кульові, сліпі поранення грудної клітки (5); відкритий уламковий перелом правої великогомілкової кістки зі зміщенням відламків; садно правого надпліччя (1), садно тулуба (1), синець правої кістки (1). Відкрита черепно-мозкова травма у ОСОБА_13 виникла від багаторазової дії в напрямку спереду назад рублячого предмету, можливо, лопати, на що вказують характерні морфологічні особливості рани та перелому лобної та тім'яної кісток, а також виявлення заліза на стінках рани. Проникаючі поранення грудної клітки та живота та непроникаючі поранення правої руки у ОСОБА_13 виникли від дії гострого предмета, що мав колюче-ріжучі властивості, можливо, ножа. Забійні рани обох ніг у ОСОБА_13 спричинені дією твердого тупого предмета з обмеженою ребристою контактуючою поверхнею. Вогнепальні, кульові, сліпі поранення грудної клітки у ОСОБА_29 спричинені дією твердого тупого предмета з обмеженою контактуючою поверхнею. Садно правого передпліччя, садно тулуба, синець правої кисті у ОСОБА_13 утворились від дії твердого (твердих) тупого (тупих) предмету (предметів). Смерть ОСОБА_13 настала від відкритої черепно-мозкової травми, яка ускладнилась травматичним шоком. Відкрита черепно-мозкова травма ОСОБА_13 мала ознаки тяжкого тілесного ушкодження, як небезпечного для життя в момент заподіяння і стоїть в причинному зв'язку зі смертю. Проникаючі поранення грудної клітки та живота ОСОБА_13 мали ознаки тяжких тілесних ушкоджень, як небезпечних для життя в момент заподіяння і в причинному зв'язку зі смертю не стоїть. Відкритий уламковий перелом правої великогомілкової кістки зі зміщенням відламків у ОСОБА_13 мав ознаки тяжкого тілесного ушкодження, як небезпечного для життя в момент заподіяння та в причинному зв'язку зі смертю не стоїть. Непроникаючі колото-різані поранення м'яких тканин, забійні рани обох ніг; вогнепальні, кульові, сліпі поранення грудної клітки мали ознаки легких тілесних ушкоджень, що спричиняють короткочасний розлад здоров'я та в причинному зв'язку зі смертю не стоять. Садно правого надпліччя, садно тулуба, синець правої кісті мали ознаки легких тілесних ушкоджень і в причинному зв'язку зі смертю не стоять. Враховуючи динаміку трупних явищ, пору року, місце виявлення трупа, обставини провадження можна висловитись про те, що смерть ОСОБА_13 настала в проміжку часу між 21 та 23 годинами 12.06.2018. При судово-медичній експертизі трупа ОСОБА_13 виявлені ушкодження у вигляді колото-різаних ран по задній поверхні правої верхньої кінцівки, які можна було б розцінювати як сліди самооборони. Після отримання тілесних ушкоджень ОСОБА_13 певний проміжок часу (хвилин, десятки хвилин), до настання загрозливих для життя явищ міг здійснювати фізичні дії, в тому числі і бігати, ходити, повзати, наносити удари тощо). Малоймовірно, що після спричинення ОСОБА_13 відкритої черепно-мозкової травми, він міг здійснювати активні фізичні дії. При судово-медичній експертизі трупа ОСОБА_13 не виявлено ознак захворювань, які могли б стояти в причинному зв'язку з настанням його смерті. При судово-токсикологічній експертизі крові трупа ОСОБА_13 методом газово-рідинної хроматографії, етилового спирту та його ізомерів не виявлено, що свідчить про його тверезий стан на час настання смерті;
-протокол огляду місця події від 13.06.2018, відповідно до якого в період часу з 20.56 год. до 21.16 год. на ділянці місцевості біля гаражного кооперативу ГСК «Зірка» ОСОБА_8 вказав на місце, де закопав пістолет з кобурою, набої та гільзи, які в подальшому були вилучені працівниками поліції;
-протокол огляду місця події від 13.06.2018, згідно з яким в період часу з 21.39 год. до 21.54 год. в гаражних приміщеннях № НОМЕР_3 , № НОМЕР_4 ГСК «Зірка» за адресою: вул. Липовецька, 1 в м. Вінниці, ОСОБА_7 вказав, де він разом з ОСОБА_8 спалив верхній одяг. У подальшому в грубі, яка знаходиться у гаражному приміщенні було виявлено сажу та залишки деревного вугілля;
-відповідь від 23.08.2018 за № 1053/27/02-2018 за підписом заступника начальника управління інформаційно-аналітичної підтримки ГУНП у Вінницькій області ОСОБА_30 , згідно з якою станом на 23.08.2018 за ОСОБА_8 зброя не зареєстрована;
-висновок експерта від 21.09.2018 - 25.10.2018 № 1129/1152/1253, згідно з яким у ОСОБА_6 під час стаціонарного лікування в Калинівській ЦРЛ з 12.06 по 26.06.2018 були виявлені такі тілесні ушкодження: «Множинні колото-різані рани обох кистей, грудної клітки, лівого стегна. Проникаюче поранення грудної клітки. Пневмогемоторакс зліва». Зазначені тілесні ушкодження утворились від травматичної дії гострого предмету (предметів), що має колюче-ріжучі властивості, по давності утворення могли бути спричинені в термін, зазначений в ухвалі суду - 12.06.2018, за ступенем тяжкості належать: поранення грудної клітки, проникаюче до лівої плевральної порожнини - до тяжких тілесних ушкоджень; колото-різані рани обох кистей, лівого стегна - до легких тілесних ушкоджень. Характер і локалізація виявлених тілесних ушкоджень у ОСОБА_6 свідчать про утворення від не менш ніж чотирьох дій колюче-ріжучого предмету (за механізмом стиснення, розтягнення), з прикладанням сили в названі ділянки локалізації ушкоджень: передню поверхню грудної клітки зліва, ліве стегно, кисті рук. Зазначені тілесні ушкодження за своїм характером не виключають можливості здійснення ним активних фізичних дій після спричинення, в тому числі бігати, ходити, повзати, наносити удари тощо;
-протокол проведення слідчого експерименту від 12.09.2018, відповідно до якого в період часу з 10.45 год. до 11.30 год. ОСОБА_14 біля свого домогосподарства за адресою: АДРЕСА_1 розповіла та показала про обставини спричинення ОСОБА_13 тілесних ушкоджень ОСОБА_6 , вказала на місце, де виявила своїх чоловіка, сина та зятя, а також труп ОСОБА_13 ;
-висновок експерта від 19.10.2018 № 323, згідно з яким пістолет, вилучений 13.06.2018 біля приміщення гаражів за адресою: АДРЕСА_4 , є короткоствольною гладкоствольною вогнепальною зброєю - переробленим саморобним способом з (сильно-шумового) стартового пістолету моделі «Stalker 914-S», калібру 9 мм Р.А., № НОМЕР_1 , виробництва Туреччини, шляхом видалення перетинки (заглушки) з каналу ствола. Конструкція пістолета дозволяє проводити постріли пістолетними патронами калібру 9 мм Р.А., які споряджені гумовими кулями, газовими пістолетними патронами калібру 9 мм Р.А., шумовими пістолетними патронами калібру 9 мм Р.А., дробовими пістолетними патронами калібру 9 мм Р.А., а також способом роздільного спорядження (шумовий патрон калібру 9 мм Р.А. в патроннику та підкаліберний снаряд в стволі). Конструкція пістолета не дозволяє проводити постріли штатними патронами до бойової зброї без внесення змін в конструкцію пістолета або патронів. Даний пістолет придатний для проведення пострілів. 16 патронів, які були вилучені під час ОМП, є: 9 патронів - є бойовими припасами - пістолетними патронами калібру 9 мм Р.А., спорядженими кулями з еластичного матеріалу, призначені для стрільби з пістолетів калібру 9 мм Р.А., що відносяться до травматичної зброї з вогнепальним принципом метання снаряду, придатні до стрільби; 5 патронів - є бойовими припасами - переробленими саморобним способом пістолетними патронами калібру 9 мм Р.А., шляхом поєднання еластичних снарядів та металевих кульок діаметром 4,5 мм, придатні до стрільби; 2 патрона - є бойовими припасами до нарізної вогнепальної зброї - пістолетними патронами калібру 9х18 мм, призначеними для стрільби з пістолетів конструкції Макарова «ПМ» та Стечкіна «АПС», придатні до стрільби; 6 патронів, які знаходились в магазині пістолету, є бойовими припасами - переробленими саморобним способом пістолетними патронами калібру 9 мм Р.А., шляхом поєднання еластичних снарядів та металевих кульок діаметрів 4,5 мм, придатні до стрільби; 2 гільзи з місця виявлення трупа, відстріляні з пістолета моделі «Stalker 914-S», № НОМЕР_1 ; 1 гільза виявлена під час огляду пакету - відстріляна з пістолета моделі «Stalker 914-S», № НОМЕР_1 . Предмет, вилучений під час огляду трупа ОСОБА_13 , є метальним снарядом - стріляною гумовою кулею, яка призначена для спорядження патронів «несмертельної дії» калібру 9 мм Р.А. Металеві кульки не являються бойовими припасами, а є кульками призначеними для стрільби з цілого ряду пневматичної газобалонної зброї, калібру 4,5 мм, пневматичних газобалонних пістолетів «МР-654», «А-101» та інших калібру 4,5 мм;
-протокол проведення слідчого експерименту від 12.09.2018, відповідно до якого в період часу з 12.05 год. до 12.35 год. свідок ОСОБА_15 показала на місцевості шлях, яким вона рухалась з ОСОБА_13 та місце, де на останнього напали два чоловіка в масках та ОСОБА_6 ;
-протокол проведення слідчого експеримент від 15.06.2018, згідно з яким в період часу з 15.07 год. до 17.07 год. ОСОБА_7 відтворив обставини, за яких він разом з ОСОБА_6 та ОСОБА_8 наносив тілесні ушкодження ОСОБА_13 ;
-висновок експерта від 30.10.2018 - 07.11.2018 № 205, відповідно до якого кров ОСОБА_13 відноситься до групи О з ізогемаглютинінами анти-А, анти-В ізосерологічної системи АВО. Кров ОСОБА_6 відноситься до групи А з ізогемаглютинінами анти-В ізосерологічної системи АВО. При дослідженні предмету ззовні схожого на кинджал виявлена кров людини, яка належить особі чоловічої генетичної статті. Групова належність виявленої крові не встановлена у зв'язку з малою її кількістю, а також можливим впливом предметоносія (обільне забруднення). При дослідженні лопати виявлена кров людини, статева і групова належність якої не встановлена у зв'язку з відсутністю збережених, придатних для дослідження ядер, а також надзвичайно малою кількістю. При дослідженні рукоятки кинджала виявлено волокна білого кольору;
-висновок експерта від 30.10.2018 - 06.11.2018 № 280, відповідно до якого кров ОСОБА_13 відноситься до групи О з ізогемаглютинінами анти-А, анти-В ізосерологічної системи АВО. Кров ОСОБА_6 відноситься до групи А з ізогемаглютинінами анти-В ізосерологічної системи АВО. В плямах на змиві з правої руки трупа ОСОБА_13 встановлено наявність крові людини групи О з ізогемаглютинінами анти-А, анти-В, що не виключає походження її як від потерпілого ОСОБА_13 , так і від будь-якої іншої особи з такою ж групою крові. В плямах на змиві з листя та лівої руки ОСОБА_13 , а також в плямах на одязі трупа: футболці, штанах, кофті встановлено наявність крові людини, при серологічному дослідженні якої встановлено лише антиген Н, що не виключає можливості приналежності крові у вказаних об'єктах до групи О з ізогемаглютинінами анти-А, анти-В та походження її від трупа ОСОБА_13 , або від будь-якої іншої особи з такою ж групою крові. В плямах на трусах, що належать ОСОБА_6 , встановлено наявність крові людини групи А з ізогемаглютинінами анти-В, що не виключає її походження як від ОСОБА_6 , так і від будь-якої іншої особи з такою ж групою крові. В плямах на одязі, що належать ОСОБА_6 : сорочці, светрі, джинсах з ременем встановлено наявність крові людини, при серологічному дослідженні якої встановлено антиген А. Отже, кров у вказаних об'єктах може відноситись до групи А з ізогемаглютинінами анти-В, що не виключає її походження як від ОСОБА_6 , так і від будь-якої іншої особи з такою ж групою крові;
-довідка від 18.06.2018 № 47, згідно з якою ОСОБА_6 з 12.06.2018 перебував у травматологічному відділенні Калинівської ЦРЛ у зв'язку з численними ножовими пораненнями грудної клітки зліва, лівого стегна, обох кистей;
-відповідь на адвокатський запит від 16.07.2018 № 02-850 за підписом головного лікаря Калинівської ЦРЛ ОСОБА_31 , зі змісту якої випливає, що ОСОБА_6 12.06.2018 о 23.20 год. поступив в хірургічне відділення лікарні зі скаргами на наявність численних колото-різаних ран в ділянці грудної клітки, обох кистей, лівого плеча, лівого стегна. Лікарем були визначені множинні колото-різані рани обох кистей, грудної клітки, лівого стегна, проникаюче поранення грудної клітки, пневмогематоракс зліва. З 27.06.2018 по 29.06.2018 ОСОБА_6 продовжив амбулаторне лікування після стаціонарного у лікаря-травматолога поліклініки;
-протокол огляду місця події від 13.06.2018, відповідно до якого в період часу з 04.10 год. до 04.20 год. оглянуто домоволодіння ОСОБА_13 , зафіксовано обстановку в будинку та прилеглу територію, вилучено системний блок «Asus» та системний блок типу відеореєстратора MHK -8304V;
-протокол тимчасового доступу до речей і документів від 12.09.2018, відповідно до якого слідчий СУ ГУНП у Вінницькій області ОСОБА_32 в приміщенні Калинівської ЦРЛ ознайомився з історією хвороби на ім'я ОСОБА_6 № 3547 від 12.06.2018 на 29 арк. та його медичною картою стаціонарного хворого № 3949 від 04.07.2018 на 24 арк. та вилучив їх;
-висновок експерта від 03.10.2018 - 01.11.2018 № 112/126, згідно з яким у ОСОБА_15 під час судово-медичної експертизи виявлено рубець волосяної частини голови, строком давності понад один місяць з моменту огляду. Вказане тілесне ушкодження належить до легких тілесних ушкоджень, виникло від дії предмету (предметів), що мав рублячи властивості, по давності утворення може відповідати строку вказаному в ухвалі - 12.06.2018;
-протокол огляду місця події від 31.07.2018, відповідно до якого в період часу з 12.00 год. до 12.25 год. на території автостоянки ГУНП у Вінницькій області за адресою: вул. Театральна, 10 в м. Вінниці, оглянуто автомобіль марки Ваз 21093, д.н. НОМЕР_7
-копію протоколу тимчасового доступу до речей і документів від 29.08.2018, згідно з яким слідчий СВ ВВП ГУНП у Вінницькій області ОСОБА_33 в період часу з 10.11 год. до 12.40 год. в приміщенні ПрАТ «ВФ Україна» за адресою: вул. Лейпцизька, 15 в м. Києві, ознайомився з CD-R диском та вилучив інформацію в електронному вигляді;
-копію протоколу тимчасового доступу до речей і документів від 02.10.2018, згідно з яким слідчий СВ ВВП ГУНП у Вінницькій області ОСОБА_33 в період часу з 10.11 год. до 12.40 год. в приміщенні ПрАТ «Київстар» за адресою: вул. Дегтяревська, 53 в м. Києві, ознайомився з CD-R диском та вилучив інформацію в електронному вигляді; довідка про опрацювання номерної інформації від 06.11.2018 № 1615/18/02-2018, згідно з якою надано тип з'єднання, дату, час та тривалість, адреси базових станцій, в межах азимутів яких фіксувались абоненти № НОМЕР_8 , НОМЕР_9 , НОМЕР_10 .
Проаналізувавши перевірені докази, суд першої інстанції дійшов висновку, щодо наявності підстав для кваліфікації дій ОСОБА_34 , ОСОБА_8 та ОСОБА_7 кожного за статтею 118 КК України за ознаками умисного вбивства, вчиненого при перевищенні меж необхідної оборони.
Також суд визнав винним ОСОБА_8 за ч.1 ст. 263 КК України.
В цій частині вирок не оскаржується.
Перевіривши висновки суду в частині кваліфікації дій обвинувачених за ст. 118 КК України суд апеляційної інстанції вважає, що висновки суду не відповідають фактичним обставинам кримінального провадження.
На думку суду першої інстанції має місце перевищення меж необхідної оборони.
Своє рішення про доведеність в діях обвинувачених складу кримінального правопорушення, передбаченого ст. 118 КК України суд мотивував тим, що прокурор не довів наявності умислу на умисне позбавлення життя, що обвинуваченими при вчиненні діяння застосувалися для захисту засоби, що не відповідають обстановці посягання, що на думку суду не спростовує перебування особи у стані оборони, вказавши, що суд встановив що поведінка ОСОБА_13 містила ознаки вчинення продовжуваного насильства психологічного характеру, а також вчинення діянь, які свідчать про висловлювання неодноразових погроз заподіяти шкоду як майну, так і здоров'ю родини ОСОБА_16 , в день, коли мала місце подія, діяння обвинувачених в частині заподіяння ОСОБА_13 тілесних ушкоджень були зумовлені наміром захисту.
В основу рішення суду про перевищення меж необхідної оборони покладено показання допитаних під час судового розгляду осіб щодо наявності у потерпілого ОСОБА_13 ножа, яким останній під час бійки наніс обвинуваченому ОСОБА_6 тілесні ушкодження у вигляді множинних колото-різані рани обох кистей, грудної клітки, лівого стегна, проникаюче поранення грудної клітки, пневмогемоторакс зліва, що підтверджується висновком експерта від 21.09.2018 - 25.10.2018 № 1129/1152/1253.
Дійсно під час сутички, яка виникла між ОСОБА_6 та ОСОБА_13 останній заподіяв ножем ОСОБА_6 тілесні ушкодженні, які були виявлені у обвинуваченого ОСОБА_6 під час стаціонарного лікування в Калинівській ЦРЛ з 12.06 по 26.06.2018, а саме множинні колото-різані рани обох кистей, грудної клітки, лівого стегна, проникаюче поранення грудної клітки. Пневмогемоторакс зліва. Зазначені тілесні ушкодження утворились від травматичної дії гострого предмету (предметів), що має колюче-ріжучі властивості, по давності утворення могли бути спричинені в термін, зазначений в ухвалі суду - 12.06.2018, за ступенем тяжкості належать: поранення грудної клітки, проникаюче до лівої плевральної порожнини - до тяжких тілесних ушкоджень; колото-різані рани обох кистей, лівого стегна - до легких тілесних ушкоджень. Характер і локалізація виявлених тілесних ушкоджень у ОСОБА_6 свідчать про утворення від не менш ніж чотирьох дій колюче-ріжучого предмету (за механізмом стиснення, розтягнення), з прикладанням сили в названі ділянки локалізації ушкоджень: передню поверхню грудної клітки зліва, ліве стегно, кисті рук. Зазначені тілесні ушкодження за своїм характером не виключають можливості здійснення ним активних фізичних дій після спричинення, в тому числі бігати, ходити, повзати, наносити удари тощо, що підтверджується висновком від 21.09.2018 - 25.10.2018 № 1129/1152/1253.
Однак, суд першої інстанції не врахував те, що лише за наявності стану необхідної оборони може бути зроблений висновок, перевищила особа межі необхідної оборони чи ні.
Докази, зібрані у даному кримінальному провадженні вказують на те, що після заподіяння тілесних ушкоджень обвинуваченому ОСОБА_6 потерпілий ОСОБА_13 почав тікати у напрямку свого домогосподарства, розташованого по АДРЕСА_1 , що підтверджується протоколом огляду місця події від 13.06.2018 року, згідно якого неподалік місця виявлення трупа ОСОБА_13 виявлено та вилучено 2 гільзи.
Обвинувачений ОСОБА_8 , здійснив п'ять пострілів у напрямку ОСОБА_13 , у якого експертом виявлено вогнепальні, кульові, сліпі поранення грудної клітки спричинені дією твердого тупого предмета з обмеженою контактуючою поверхнею, садно правого передпліччя, садно тулуба, синець правої кисті, ОСОБА_7 , використовуючи металеву трубу, а ОСОБА_6 господарську лопату, в присутності ОСОБА_8 нанесли множинні удари по голові, руках та ногах ОСОБА_13 , в с. Мізяків Калинівського району Вінницької області, що підтверджується висновком судово-медичної експертизи.
Покази свідка ОСОБА_15 , протокол слідчого експерименту за участі свідка ОСОБА_15 спростовують покази обвинувачених, що вони захищалися від дій потерпілого.
Суд апеляційної інстанції звертає увагу, що специфічними альтернативними ознаками юридичного складу злочину, передбаченого ст.118 КК України є: 1) спричинення смерті особі, яка здійснює суспільно небезпечне посягання, при перевищенні меж необхідної оборони; 2) спричинення смерті особі при уявній обороні за обставин, передбачених ч. 3 ст. 37; 3) спричинення смерті особі, що вчинила злочин, у разі перевищення заходів, необхідних для її затримання.
Обставини встановлені під час судового розгляду вказують на те, що дії обвинувачених відносно ОСОБА_13 не охоплюються вищевказаними ознаками складу злочину, передбаченого ст. 118 КК України.
Сукупність доказів у даному провадженні вказує на те, що дії обвинуваченими щодо заподіяння тілесних ушкоджень ОСОБА_13 вчинялися після припинення ним дій відносно обвинуваченого ОСОБА_6 .
Показання обвинуваченого ОСОБА_8 про постріли, які як пояснював він здійснив коли потерпілий наносив тілесні ушкодження обвинуваченому ОСОБА_6 , нанесення тілесних ушкоджень потерпілому, спростовуються висновком експерта щодо локалізації тілесних ушкоджень, характеру та механізму заподіяння вогнепальних поранень, кількості.
Також кількість тілесних ушкоджень у потерпілого спростовує показання обвинуваченого ОСОБА_7 , ОСОБА_8 щодо захисту від потерпілого ,якого вона наздогнали.
При вирішенні питання про перевищення меж необхідної оборони суд не перевірив дійсність (реальність) суспільно небезпечного посягання з боку ОСОБА_13 тобто його існування об'єктивно, реально.
Суд апеляційної інстанції вважає, що судом першої інстанції безпідставно кваліфіковано дії обвинувачених за ст. 118 КК України за ознаками умисного вбивства, вчиненого при перевищенні меж необхідної оборони, неправильно застосовано закон України про кримінальну відповідальність.
Твердження прокурора у апеляційній скарзі щодо безпідставних висновків суду про вчинення ОСОБА_6 , ОСОБА_8 , ОСОБА_7 умисного вбивства при перевищені меж необхідної оборони та необхідність перекваліфікації їх дій на ст. 118 КК України на думку суду апеляційної інстанції заслуговують на увагу.
Прокурор вірно звертає увагу на закріплене в ст. 36 КК України право кожної особи на необхідну оборону є важливою гарантією реалізації конституційного положення про те, що кожний має право захищати своє життя і здоров'я, життя і здоров'я інших людей від протиправних посягань (ст. 27 ч. 3 Конституції України).
Особливістю злочину, вчиненого з перевищенням меж необхідної оборони, є специфіка його мотиву, а саме прагнення захистити інтереси особи, держави, суспільні інтереси, життя, здоров'я чи права того, хто обороняється, чи іншої особи від суспільно небезпечного посягання. Намір захистити особисті чи суспільні інтереси від злочинного посягання є визначальним мотивом не тільки у разі необхідної оборони, а й при перевищенні її меж. При цьому перевищення меж оборони може бути зумовлене й іншими мотивами, наприклад: наміром розправитися з нападником через учинений ним напад, страхом тощо. Проте існування різних мотивів не змінює того, що мотив захисту є основним стимулом, який визначає поведінку особи, яка перевищила межі необхідної оборони. Мотивація дій винного при перевищенні меж необхідної оборони має бути в основному зумовлена захистом від суспільно небезпечного посягання охоронюваних законом прав та інтересів.
Також суд апеляційної інстанції вказує на те, що хоча суд першої інстанції кваліфікував дії обвинувачених за ст. 118 КК України , викладаючи суть обвинувачення, визнаного судом доведеним не зазначив обставини, які свідчать про вчинення суспільно-небезпечного посягання потерпілим ОСОБА_13 щодо обвинуваченого ОСОБА_8 , ОСОБА_7 .
Натомість суд вважає доведеним , що після нанесення тілесних ушкоджень ОСОБА_6 . ОСОБА_13 , останній почав тікати, а ОСОБА_8 здійснив в нього п'ять пострілів, після чого ОСОБА_6 , ОСОБА_8 , ОСОБА_7 переслідували потерпілого.
Суд при цьому визнав доведеним, що наздогнавши потерпілого, ОСОБА_7 та ОСОБА_6 , діючи з перевищенням меж необхідної оборони, нанесли металевою трубою, лопатою множинні удари по голові, руках, ногах від чого потерпілий помер, хоча зазначене судом не узгоджується з поняттям перевищення меж необхідної оборони.
Під час судового розгляду обвинувачений ОСОБА_6 підтвердив, що ОСОБА_13 він наносив удари лопатою, оскільки останній йому наніс ножем тілесні ушкодження. Під час нанесення ударів лопатою ОСОБА_35 опору не чинив, однак продовжував погрожувати йому та відмахувався рукою. В який момент дружина опинилась на вулиці, він не бачив. Де в момент події знаходилась ОСОБА_36 , він не знає, чи кричала щось остання, він не пам'ятає. При цьому не заперечував , що після дзвінка дружини з ОСОБА_8 , ОСОБА_7 приїхали у село і він хотів з потерпілим з'ясувати питання щодо поведінки останнього відносно їхньої сім'ї.
Обвинувачений ОСОБА_8 у судовому засіданні пояснив, що 12.06.2018 він з ОСОБА_37 , ОСОБА_6 приїхали в село, де батько сказав, що піде поговорити з сусідом. Батько довго не повертався, тому вони пішли перевірити, де останній. Коли побачили, що ОСОБА_35 тримає батька за груди і наносить удари ножем, злякався, дістав наявний у нього пістолет, попередив, що буде стріляти, на що ОСОБА_35 , не відреагував, після чого здійснив декілька пострілів. Постріли не зупинили ОСОБА_13 , останній продовжував наносити удари ножем його батькові, після чого відпустив останнього та почав рухатись до них, розмахуючи ножем. У цей час ОСОБА_38 схопив якийсь предмет, схожий на палку чи трубу, і почав відмахуватись від нападу ОСОБА_13 ОСОБА_38 наніс ОСОБА_39 удар по нозі, після чого останній присів на землю. В цей час з подвір'я вийшла його матір та почала істерику, вони пішли заводити її до хати, а коли повернулись на подвір'я, побачили батька, який сказав їм їхати до Вінниці, бо він напевно прибив ОСОБА_40 . Після цього вони сіли в машину та поїхали в гараж на роботу в Вінницю. В гаражі вони спалили свій одяг та заховали пістолет. Чому спалили речі, він пояснити не може, слідів крові на них не було.
Обвинувачений ОСОБА_7 в судовому засіданні пояснював, що 12.06.2018 в другій половині дня вони з ОСОБА_41 та ОСОБА_42 приїхали в село, де ОСОБА_6 сказав, що піде поговорити з сусідом. Тесть довго не повертався, тому вони пішли подивитись, де він. Прийшовши на місце, вони побачили, що ОСОБА_35 тримає ОСОБА_6 за груди та наносить йому удари ножем. На їхні крики ОСОБА_35 не реагував, тому ОСОБА_43 дістав пістолет, попередив, що буде стріляти, після чого вистрілив декілька разів. Куди потрапляли кулі він не бачив, скільки було пострілів, він не пам'ятає. Коли батько почав схилятись до землі, ОСОБА_35 пішов на них, розмахуючи при цьому ножем. Вони тікали від ОСОБА_13 , і в цей час з хати вийшла теща ( ОСОБА_14 ). На смітнику він знайшов уламок труби і наніс ним декілька ударів по ногам ОСОБА_39 , від чого останній присів, але продовжував до них лаятись та погрожувати. Вони завели ОСОБА_14 до хати, а коли повернулись, ОСОБА_44 вже доходив до подвір'я та сказав їм їхати в Вінницю, бо він напевно прибив ОСОБА_40 . Після події вони з ОСОБА_41 спалили свій одяг, для чого пояснити не може, це була не його ідея. Про наявність у ОСОБА_8 зброї йому відомо не було. Трубу, якою він наносив удари ОСОБА_39 , він викинув на місці події.
Дії обвинувачених, те, що направляючись до ОСОБА_13 , обвинувачений ОСОБА_7 взяв металеву трубу, обвинувачений ОСОБА_6 господарську лопату, а обвинувачений ОСОБА_8 взяв пістолет, свідчать про намір заподіяти тілесні ушкодження ОСОБА_13 ,який як встановлено з показань свідків був особою,яка завдавала шкоди односельчанам, а також зі слів обвинувачених підпалив їх сарай, дружині обвинуваченого ОСОБА_6 в день вчинення кримінального правопорушення висловлював погрози.
Те, що в результаті дій обвинувачених ОСОБА_8 , який здійснив п'ять пострілів у напрямку ОСОБА_13 , ОСОБА_7 , ОСОБА_6 ,які відповідно металевою трубою та господарською лопатою, нанесли множинні удари по голові, руках та ногах ОСОБА_13 , потерпілому було заподіяно тілесні ушкодження,в тому числі і відкрита черепно-мозкова травма ОСОБА_13 , яка мала ознаки тяжкого тілесного ушкодження, як небезпечного для життя в момент заподіяння і стоїть в причинному зв'язку зі смертю, проникаючі поранення грудної клітки та живота ОСОБА_13 відкритий уламковий перелом правої великогомілкової кістки зі зміщенням відламків мали ознаки тяжких тілесних ушкоджень, як небезпечних для життя в момент заподіяння і в причинному зв'язку зі смертю не стоять та інші знайшло підтвердження у висновку судово-медичного експерта № 52 від 20.08.2018 року.
Знаряддя: металева труба, пістолет, лопата, характер та локалізація тілесних ушкоджень , механізм заподіяння свідчать про мету заподіяння тілесних ушкоджень з мотивів встановлених під час судового розгляду зі слів свідка ОСОБА_14 , яка повідомила обвинувачених про те, ОСОБА_13 висловлював погрози щодо їхньої сім'ї, а також те, що раніше він їм заподіяв шкоду.
Зібрані докази вказують на необережне ставлення винних до смерті потерпілого.
Доказами перевіреними судом підтверджується факт нанесення ОСОБА_7 тілесних ушкоджень ОСОБА_13 металевою трубою, ОСОБА_8 за допомогою пістолета, ОСОБА_6 господарською лопатою.
З урахуванням показань обвинувачених, потерпілої, свідків, перевірених доказів суд дійшов вірного висновку щодо заподіяння обвинуваченими потерпілому тілесних ушкоджень та смерті останнього.
Однак суд першої інстанції невірно визначив правову кваліфікацію дій обвинувачених.
Відповідно до ст. 413 КПК України неправильним застосуванням закону України про кримінальну відповідальність, що тягне за собою скасування судового рішення, є застосування закону, який не підлягає застосуванню.
Неправильним застосуванням закону України про кримінальну відповідальність згідно п.4 ч.1 ст. 409 КПК України підставою для скасування судового рішення при розгляді справи в суді апеляційної інстанції є неправильне застосування закону України про кримінальну відповідальність.
Перевіривши рішення суду першої інстанції ,суд апеляційної інстанції вважає, що висновки суду не відповідають фактичним обставинам кримінального провадження, встановленим під час судового розгляду.
Разом з тим, суд апеляційної не погоджується з доводами апеляційної скарги прокурора щодо наявності підстав для кваліфікації дій обвинувачених ОСОБА_6 , ОСОБА_8 , ОСОБА_7 за п. 12 ч. 2 ст. 115 КК України.
Доводи апеляційної скарги прокурора щодо кваліфікації дій обвинувачених за п. 12 ч. 2 ст. 115 КК України є безпідставними, оскільки прокурором не обгрунтовано доведеність умислу на позбавлення життя потерпілого.
Під час апеляційного розгляду за клопотанням прокурора досліджено: висновок судово-медичної експертизи трупа ОСОБА_13 № 52 від 20.08.2018, протокол слідчого експерименту від 12.09.2018 за участю свідка ОСОБА_15 та відеозапис його проведення відповідно до якого в період часу з 12.05 год. до 12.35 год. свідок ОСОБА_15 показала на місцевості шлях, яким вона рухалась з ОСОБА_13 та місце, де на останнього напали два чоловіка в масках та ОСОБА_6 ; довідку про опрацювання номерної інформації від 06.11.2018 № 1615/18/02-2018 року, згідно з якою надано тип з'єднання, дату, час та тривалість, адреси базових станцій, в межах азимутів яких фіксувались абоненти № НОМЕР_8 , НОМЕР_9 , НОМЕР_10 .
За клопотанням захисника ОСОБА_11 досліджено медичну довідку відносно ОСОБА_6 , відповідь на запит про стан здоров»я ОСОБА_6 , медичну карту ОСОБА_6 , висновок експерта № 1129/1152/1253, згідно якого ОСОБА_6 було заподіяно тілесних ушкоджень.
Вирішуючи питання щодо кваліфікації дій обвинувачених суд апеляційної інстанції враховує правові позиції викладені у рішеннях Верховного Суду від У абзаці четвертому пункту 26 Постанови Пленуму Верховного Суду України (далі - ВСУ) № 2 від 07.02.2003 «Про судову практику в справах про злочини проти життя та здоров'я особи» (далі - Постанова № 2) надані роз'яснення, згідно з якими вбивство чи заподіяння тілесних ушкоджень, внаслідок злочинної самовпевненості необхідно відмежовувати від учинення цих діянь із непрямим умислом (коли винна особа передбачала і свідомо припускала настання відповідних наслідків, не розраховуючи при цьому на якість, конкретні обставини, які могли б його відвернути), а вбивство чи заподіяння тілесних ушкоджень внаслідок злочинної недбалості - від невинного заподіяння шкоди (коли особа не передбачала настання відповідних наслідків, не повинна була і (або) не могла його передбачати). Зі змісту роз'яснень, наданих у пункті 22 Постанови № 2, випливає, що для відмежування умисного вбивства від умисного заподіяння тяжкого тілесного ушкодження, яке спричинило смерть потерпілого, суди повинні ретельно досліджувати докази, що мають значення для з'ясування змісту і спрямованості умислу винного. Питання про умисел необхідно вирішувати виходячи із сукупності всіх обставин вчиненого діяння, зокрема враховувати спосіб, знаряддя злочину, кількість, характер і локалізацію поранень та інших тілесних ушкоджень, причини припинення злочинних дій, поведінку винного і потерпілого, що передувала події, їх стосунки. Визначальним при цьому є суб'єктивне ставлення винного до наслідків своїх дій: при умисному вбивстві настання смерті охоплюється умислом винного, а в разі заподіяння тяжкого тілесного ушкодження, яке спричинило смерть потерпілого, ставлення винного до її настання характеризується необережністю. Якщо винний діяв з умислом на вбивство, тривалість часу, що минув з моменту заподіяння ушкоджень до настання смерті потерпілого, для кваліфікації злочину як умисного вбивства значення не має.
У постанові від 09.10.2018 (справа № 760/4968/15-к) ВС зазначив, що відповідно до частини першої статті 115 КК умисним вбивством є умисне протиправне заподіяння смерті іншій людині. Умисне вбивство слід відрізняти від умисного тяжкого тілесного ушкодження, яке спричинило смерть потерпілого. Визначальним при цьому є, як зазначив ВС, спрямованість умислу винного, його суб'єктивне ставлення до наслідків своїх дій: при умисному вбивстві настання смерті охоплюється умислом винного, а в разі заподіяння тяжкого тілесного ушкодження, що спричинило смерть потерпілого, ставлення винного до таких наслідків характеризується необережністю. Питання про умисел вирішується виходячи із сукупності всіх обставин вчиненого діяння, зокрема враховуючи спосіб, знаряддя злочину, кількість, характер і локалізацію тілесних ушкоджень, причини припинення злочинних дій, поведінку винного і потерпілого, що передувала події, їх стосунки. Склад злочину, передбачений частиною другою статті 121 КК, належить до особливих (складних) злочинів і виділений законодавцем в окремий вид необережного заподіяння смерті, тому що за своєю суттю, природою речей заподіяння смерті відбувається єдиним засобом - завданням тілесних ушкоджень. Умисне тяжке тілесне ушкодження (стаття 121 КК) є злочином із матеріальним складом і змішаною формою вини.
Аналогічні висновки викладені у постанові ВС від 21.05.2020 (справа № 604/546/16-к) та від 25.03.2021 (справа № 428/11944/19). В постанові від 15.09.2019 (справа № 750/3256/17) ВС зауважив, що за нормативним визначенням умисне тяжке тілесне ушкодження (стаття 121 КК) з об'єктивної сторони характеризується дією або бездіяльністю у вигляді протиправного посягання на здоров'я іншої людини, наслідками у вигляді заподіяння тяжких тілесних ушкоджень та причинним зв'язком між указаним діянням та наслідками, а із суб'єктивної сторони ? умисною формою вини (прямим або непрямим умислом), коли винний усвідомлює, що може заподіяти тяжкої шкоди здоров'ю потерпілого, передбачає такі наслідки і бажає або свідомо припускає їх настання (стаття 24 КК). Кримінальна відповідальність за частиною другою статті 121 КК настає за умисне тяжке тілесне ушкодження, що спричинило смерть потерпілого.
Важливу роль при вирішенні питання про відповідальність за вчинення умисного вбивства відіграють мотив і мета діяння винного.
В показаннях обвинувачений ОСОБА_7 вказував, що вони йшли з метою заподіяння тілесних ушкоджень.
Обвинувачені ОСОБА_6 , ОСОБА_8 вказували, що наміру вбивати ОСОБА_13 у них не було, вони застосували насильство відносно потерпілого за його неправомірні дії відносно них.
Пункт 12 ч.2 ст. 115 КК України передбачає відповідальність за умисне вбивство вчинене за попередньою змовою групою осіб.
Попередня змова про вчинення умисного вбивства буде тоді, коли вона виникла до початку вчинення хоча б одним із співвиконавців діяння, безпосередньо спрямованого на позбавлення життя потерпілого.
Смерть потерпілого є наслідком узгоджених дій групи в цілому.
Вирішальне значення має взаємоузгодженість дій учасників групи, загальна їх спрямованість на заподіяння смерті потерпілого яка в цьому разі і обумовлюється такими сукупними діями, перебуває з ними у причинному зв'язку.
Доводи апеляційної скарги прокурора про готування ОСОБА_6 , ОСОБА_8 , ОСОБА_7 до вчинення умисного вбивства, наявність умислу на спричинення смерті потерпілого та передбачення (бажання) настання наслідків у вигляді смерті є безпідставними.
Перевірені та встановлені судом першої інстанції обставини вказують, що дії обвинувачених відносно потерпілого вчинялися в той же день, коли свідок ОСОБА_14 повідомила, що потерпілий їй погорожував.
Проаналізувавши докази у даному провадженні, суд апеляційної інстанції вважає, що ОСОБА_6 , ОСОБА_8 , ОСОБА_7 , з урахуванням стосунків, що склалися між потерпілим та обвинуваченими, заподіюючи умисно тілесні ушкодження потерпілому у життєво важливі органи,мали умисел на заподіяння тяжких тілесних ушкоджень, діяли погоджено як виконавці, що вказує на наявність кваліфікуючої ознаки умисного тяжкого тілесного ушкодження вчиненого групою осіб.
При цьому допустили необережне ставлення до смерті потерпілого
На думку суду апеляційної інстанції наявні підстави для кваліфікації дій обвинувачених за ч. 2 ст. 121 КК України як умисне тяжке тілесне ушкодження, вчинене групою осіб, що спричинило смерть потерпілого.
Згідно ч.1 ст.65 КК України суд призначає покарання у межах, установлених у санкції статті (санкції частини статті) Особливої частини цього Кодексу, що передбачає відповідальність за вчинений злочин, за винятком випадків, передбачених частиною другою статті 53 цього Кодексу; відповідно до положень. Загальної частини цього Кодексу; враховуючи ступінь тяжкості вчиненого злочину, особу винного та обставини, що пом'якшують та обтяжують покарання.
Відповідно до п. 1 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 7 від 24.10.2003 року «Про практику призначення судами кримінального покарання» суд при призначені покарання в кожному випадку і щодо кожного підсудного, який визнається винним у вчиненні злочину має додержуватись принципу законності, справедливості, обґрунтованості та індивідуалізації покарання.
За змістом ст. 50 КК України покарання має бути необхідним і достатнім для виправлення особи, яка вчинила злочин, та попередження вчиненню ним нових злочинів.
При призначенні покарання суд апеляційної інстанції відповідно до вимог ст. 65 КК України враховує тяжкість кримінального правопорушення, яке відповідно до ст. 12 КК України є тяжким злочином, особу обвинуваченого ОСОБА_6 , який раніше не судимий, позитивно характеризується за місцем проживання, обставину, яка відповідно ст.66 КК України пом'якшує покарання добровільне відшкодування завданих збитків, відсутність обставин, які відповідно до ст. 67 КК України обтяжують покарання, та вважає, що слід визначити покарання у виді позбавлення волі в межах санкції ч.2 ст. 121 КК України, що буде відповідати меті покарання та принципам законності, справедливості, обґрунтованості та індивідуалізації покарання.
При призначенні покарання ОСОБА_8 суд апеляційної інстанції відповідно до вимог ст. 65 КК України враховує тяжкість кримінального правопорушення, яке відповідно до ст. 12 КК України є тяжким злочином, особу обвинуваченого, який раніше не судимий, позитивно характеризується за місцем проживання, обставину, яка відповідно ст.66 КК України пом'якшує покарання добровільне відшкодування завданих збитків, відсутність обставин, які відповідно до ст. 67 КК України обтяжують покарання, та вважає, що слід визначити покарання у виді позбавлення волі в межах санкції ч.2 ст. 121 КК України, що буде відповідати меті покарання та принципам законності, справедливості, обґрунтованості та індивідуалізації покарання.
При призначенні покарання ОСОБА_7 суд апеляційної інстанції відповідно до вимог ст. 65 КК України враховує тяжкість кримінального правопорушення, яке відповідно до ст. 12 КК України є тяжким злочином, особу обвинуваченого, який раніше не судимий, позитивно характеризується за місцем проживання, обставину, яка відповідно ст.66 КК України пом'якшує покарання добровільне відшкодування завданих збитків, відсутність обставин, які відповідно до ст. 67 КК України обтяжують покарання, та вважає, що слід визначити покарання у виді позбавлення волі в межах санкції ч.2 ст. 121 КК України, що буде відповідати меті покарання та принципам законності, справедливості, обґрунтованості та індивідуалізації покарання.
Така позиція відповідає практиці Європейського суду з прав людини, яка відповідно до ст. 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» при розгляді справ застосовується як джерело, зокрема у справі «Скоппола проти Італії» від 17.09.2009 року (заява № 10249/03), де зазначено, що складовим елементом принципу верховенства права є очікування від суду застосування до кожного злочинця такого покарання, яке законодавець вважає пропорційним.
Відповідно до вимог ч. 15 ст. 615 КПК України в умовах дії воєнного стану після складання та підписання повного тексту вироку суд має право обмежитись проголошенням його резолютивної частини з обов'язковим врученням учасникам судового провадження повного тексту вироку в день його проголошення.
Керуючись ст.ст. 404, 405, 407, 409, 413,420, 615 КПК України, суд апеляційної інстанції
Апеляційну скаргу прокурора задоволити частково.
Вирок Вінницького міського суду Вінницької області від 07.11.2023 року щодо ОСОБА_6 , ОСОБА_8 , ОСОБА_7 скасувати за ст. 118 КК України.
Ухвалити новий вирок.
Визнати винним ОСОБА_6 за ч.2 ст. 121 КК України, призначити покарання у виді семи років позбавлення волі.
ОСОБА_8 визнати винним у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого за ч.2 ст. 121 КК України та призначити покарання у виді семи років позбавлення волі, за ч.1 ст. 263 КК України п'ять років позбавлення волі.
На підставі ст. 70 КК України призначити остаточне покарання шляхом часткового складання покарань сім років шість місяців позбавлення волі.
ОСОБА_7 визнати винним у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст. 121 КК України та призначити покарання у виді семи років позбавлення волі.
На підставі ст. 72 КК України зарахувати ОСОБА_6 в строк покарання строк попереднього ув'язнення з 18.07.2018 року по 07.11.2023 року, ОСОБА_8 в строк покарання строк попереднього ув'язнення з 13.06.2018 року по 07.11.2023 року, ОСОБА_7 в строк покарання строк попереднього ув»язнення з 13.06.2018 року по 07.11.2023 року.
Строк відбування покарання ОСОБА_6 , ОСОБА_8 , ОСОБА_7 рахувати з дня затримання на виконання вироку суду.
У решті вирок залишити без змін.
Судове рішення може бути оскаржено в касаційному порядку протягом трьох місяців з дня проголошення до Верховного Суду.
Відповідно до ч. 4 ст. 532 КПК України судове рішення суду апеляційної інстанції набирає законної сили з моменту його проголошення.
Судді:
ОСОБА_2 ОСОБА_3 ОСОБА_4