Справа № 2610/7110/2012
Провадження № 6/761/111/2025
12 червня 2025 року Суддя Шевченківського районного суду міста Києва Савчук Ю.Н., за участю секретаря судового засідання Габунії Н.Г., розглянувши у відкритому судовому засіданні заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «ЕСАЙМЕНТ», заінтересовані особи: ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 про заміну способу виконання рішення по справі №2610/7110/2012, -
Представник ТОВ «Фінансова компанія «Есаймент» звернувся до суду із заявою у якій просив змінити спосіб виконання рішення Апеляційного суду м. Києва від 04.07.2013р. у справі №2610/7110/2012 на звернення стягнення на предмет іпотеки - квартиру АДРЕСА_1 , що належить ОСОБА_1 ., шляхом продажу на електронному аукціоні у межах процедури виконавчого провадження, передбаченої Законом України "Про виконавче провадження", з дотриманням вимог ЗУ «Про іпотеку» за початковою ціною, визначеною на підставі проведеної суб'єктом оціночної діяльності або незалежним експертом на стадії оцінки майна під час проведення виконавчих дій.
У обґрунтування заяви зазначив, що спосіб захисту що вказаний у резолютивній частині рішення Апеляційного суду м. Києва від 04.07.2013 року не передбачає заходів примусового виконання рішення суду та посилаючись на п.7 ч. 4 ст. 4 ЗУ «Про виконавче провадження», зазначав, що вказаний виконавчий документ буде повернуто стягувану органом державної виконавчої служби, приватним виконавцем без прийняття його до виконання. Вважав, що виконання рішення суду у спосіб, визначений судом раніше, є неможливим, а тому на його думку є підстави зміни способу виконання рішення із застосуванням процедури продажу предмета іпотеки на прилюдних торгах. У зв'язку з чим вони вимушені звернутись до суду із вказаною заявою.
Представник заявника в судове засідання не з'явився, про дату, час і місце судового розгляду повідомлявся належним чином у встановленому законом порядку.
Інші особи, які беруть участь у справі, в судове засідання не з'явились, своїх представників до суду не направили, про дату, час і місце судового розгляду повідомлялись належним чином у встановленому законом порядку, причин неявки не повідомили, а тому суд вважає за можливе розглянути заяву за відсутності вказаних осіб.
Розглянувши заяву та перевіривши матеріали справи, суд приходить до висновку, що у задоволенні заяви слід відмовити.
Судовим розглядом заяви встановлено, що 09 жовтня 2012 року Шевченківським районним судом м. Києва ухвалено рішення у цивільній справі №2610/7110/2012, відповідно до якого, у задоволенні позовних вимог до ОСОБА_1 , треті особи: ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , про звернення стягнення на предмет іпотеки було відмовлено.
Рішенням Апеляційного суду м. Києва від 04.07.2013р. апеляційну скаргу ПАТ «КБ» Хрещатик» на рішення Шевченківського районного суду м. Києва від 09.10.2012р. було задоволено, Рішення Шевченківського районного суду м. Києва скасовано, позовні вимоги ПАТ «КБ «Хрещатик» задоволено в повному обсязі та постановлено на виконання кредитного боргу в сумі 1 349 003 (один мільйон триста сорок дев'ять тисяч три) грн., який рахується за ОСОБА_3 перед ПАТ «КБ «Хрещатик», звернути стягнення на предмет іпотеки - квартиру АДРЕСА_1 , що належить ОСОБА_1 , шляхом надання права Публічному акціонерному товариству «Комерційний банк «Хрещатик» на продаж від свого імені будь-якій особі на підставі договору купівлі-продажу предмета іпотеки в порядку ст. 38 Закону України «Про іпотеку» за початковою ціною предмета іпотеки встановленою на рівні, не нижчому за звичайні ціни на цей вид майна, на підставі оцінки, проведеною суб'єктом оціночної діяльності/незалежним експертом на стації оцінки майна під час проведення виконавчих дій, отримання дублікату правовстановлюючого документу, витягів з реєстру прав власності для відчуження та всіх необхідних документів для оформлення продажу.
11 березня 2020 року між ПАТ «КБ «Хрещатик» та Товариством з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Есаймент» (надалі також - ТОВ «ФК «Есаймент», Заявник) укладений Договір №000069-Ь про відступлення прав вимоги, відповідно до якого ПАТ «КБ «Хрещатик» відступив, а ТОВ «ФК «Есаймент» набуло, права вимоги до позичальників та/або заставодавців (іпотекодавців) та або/поручителів, включаючи права вимоги до їх правонаступників, спадкоємців, або інших осіб, до яких перейшли обов'язки зазначених осіб, за кредитними договорами (договорами кредитної лінії, договорами про іпотечний кредит)та/або договорами поруки та/або договорами іпотеки (іпотечними договорами) та/або договорами застави, з урахуванням усіх змін, доповнень і додатків до них, в тому числі, права вимоги до ОСОБА_3 за кредитним договором № 101/ФВ/07 від 27 вересня 2007 року та укладеними на забезпечення їх виконання за Договором Іпотеки від 27.09.2007р., посвідченим приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Саприкіною О.C., зареєстрованим в реєстрі для реєстрації нотаріальних дій за № 1373.
Ухвалою Шевченківського районного суду м. Києва від 27.11.2020р. була задоволена заява ТОВ « ФК « Есаймент» про заміну сторони виконавчого провадження.
Замінено сторону виконавчого провадження (стягувана) з примусового виконання виконавчих листів № 2610/7110/2012, виданих Шевченківським районним судом м. Києва, боржником за яким є ОСОБА_1 у цивільній справі № 2610/7110/2012 за позовом Публічного акціонерного товариства «Комерційний банк «Хрещатик» до ОСОБА_1 , треті особи: ОСОБА_2 , ОСОБА_3 про звернення стягнення на предмет іпотеки, з Публічного акціонерного товариства «Комерційний банк «Хрещатик» на його правонаступника - Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Есаймент».
Заявник, обгрунтовує свою заяву тим, що звернення стягнення на предмет іпотеки шляхом встановлення права іпотекодержателя від свого імені продати предмет іпотеки будь-якій особі на підставі договору купівлі-продажу у порядку, визначеному ст.38 Закону України «Про іпотеку» можливе лише за умови, що сторони договору іпотеки не передбачили цей спосіб задоволення вимог іпотекодержателя у договорі про задоволення вимог іпотекодержателі або в іпотечному застереженні, яке прирівнюється до такого договору .
Однак таке твердження заявника судом до уваги не береться з огляду на те, що у постанові ВП ВС від 21 березня 2018 року у справа № 760/14438/15-ц (способи звернення стягнення на предмет іпотеки) зазначено, що стаття 37 Закону України «Про іпотеку» не містить можливості визнання права власності на предмет іпотеки за іпотекодержателем за рішенням суду. Разом з тим у частині першій статті 38 згаданого Закону право іпотекодержателя на продаж предмета іпотеки будь-якій особі покупцеві може бути передбачено в рішенні суду або договорі про задоволення вимог іпотекодержателя (відповідному застереженні в іпотечному договорі).
Таким чином, звернення стягнення на предмет іпотеки шляхом встановлення права іпотекодержателя від свого імені продати предмет іпотеки будь-якій особі на підставі договору купівлі-продажу будь-якій особі покупцеві може бути передбачено як в рішенні суду, так і в договорі про задоволення вимог іпотекодержателя (відповідному застереженні в іпотечному договорі).
Також як на підставу неможливості виконання рішення суду заявник посилається на п.7 ч.4 ст. 4 ЗУ «Про виконавче провадження», як доказ того, що приватним/державним виконавцем буде повернуто виконавчий документ без прийняття до виконання, оскільки виконання рішення не передбачає застосування заходів примусового виконання рішень.
Так, п.7 ч.4 ст.4 ЗУ «Про виконавче провадження» передбачено, що виконавчий документ повертається стягувачу органом державної виконавчої служби, приватним виконавцем без прийняття до виконання протягом трьох робочих днів з дня його пред'явлення, якщо: виконання рішення не передбачає застосування заходів примусового виконання рішень.
Рішенням Апеляційного суду м. Києва від 04.07.2013р. надано право первісному кредиторові ПАТ «КБ «Хрещатик», право вимоги від якого до боржника перейшло ТОВ «ФК «Есаймент, на продаж від свого імені будь-якій особі на підставі договору купівлі-продажу предмета іпотеки в порядку ст. 38 Закону України «Про іпотеку», а відтак виконання вказаного рішення не передбачає застосування заходів примусового виконання рішень.
Крім того, неможливість виконання рішення суду пов'язана ще й з тим, та про що заявником у своїй заяві не зазначено, що відповідно до п.5-2 Розділу VI «Прикінцеві положення» Закону України «Про іпотеку» у період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування щодо нерухомого майна (нерухомості), що належить фізичним особам та перебуває в іпотеці за споживчими кредитами, зупиняється дія статті 37 (у частині реалізації права іпотекодержателя на набуття права власності на предмет іпотеки), статті 38 (у частині реалізації права іпотекодержателя на продаж предмета іпотеки), статті 40 (у частині виселення мешканців із житлових будинків та приміщень, переданих в іпотеку, щодо яких є судове рішення про звернення стягнення на такі об'єкти), статей 41, 47 (у частині реалізації предмета іпотеки на електронних торгах) цього Закону.
Згідно з ч. 1 ст. 431 ЦПК України, виконання судового рішення здійснюється на підставі виконавчого листа, виданого судом, який розглядав справу як суд першої інстанції.
Відповідно до ч. 1 ст. 435 ЦПК України, за заявою сторони суд, який розглядав справу як суд першої інстанції, може відстрочити або розстрочити виконання рішення, а за заявою стягувача чи виконавця (у випадках, встановлених законом), - встановити чи змінити спосіб або порядок його виконання.
За змістом ч. 3 ст. 435 ЦПК України, підставою для встановлення або зміни способу або порядку виконання, відстрочення або розстрочення виконання судового рішення є обставини, що істотно ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим.
Відповідно до ч. 3 ст. 33 Закону України "Про виконавче провадження", за наявності обставин, що ускладнюють виконання судового рішення або роблять його неможливим, сторони, а також виконавець за заявою сторін або державний виконавець з власної ініціативи у випадку, передбаченому Законом України "Про гарантії держави щодо виконання судових рішень", мають право звернутися до суду, який розглядав справу як суд першої інстанції, із заявою про встановлення або зміну способу і порядку виконання рішення.
Обставина неможливості виконання рішення суду встановлена судом.
Однак поняття «спосіб і порядок» виконання судового рішення мають спеціальне значення, яке розраховане на виконавче провадження. Вони означають визначену рішенням суду послідовність і зміст вчинення виконавчих дій державним виконавцем. Спосіб виконання судового рішення - це спосіб реалізації та здійснення способу захисту, встановленого ст. 16 ЦК України. Під зміною способу виконання рішення суду слід розуміти прийняття судом нових заходів для реалізації рішення в разі неможливості його виконання у спосіб, раніше встановлений.
Така правова позиція міститься у постановах Верховного Суду від 10.06.2019 року у справі № 350/426/16-ц, від 05.09.2018 року у справі № 2-749/11/2229.
При цьому, ключовим питанням є те, що під час зміни способу та порядку виконання рішення, суд не може змінювати саме рішення по суті.
Відповідно до ч.1 ст.39 Закону України «Про іпотеку» у разі задоволення судом позову про звернення стягнення на предмет іпотеки в рішенні суду зазначаються: загальний розмір вимог та всі його складові, що підлягають сплаті іпотекодержателю з вартості предмета іпотеки; опис нерухомого майна, об'єкта незавершеного будівництва, майбутнього об'єкта нерухомості, за рахунок якого підлягають задоволенню вимоги іпотекодержателя; заходи щодо забезпечення збереження предмета іпотеки або передачі його в управління на період до його реалізації (у разі необхідності); спосіб реалізації предмета іпотеки; пріоритет та розмір вимог інших кредиторів, які підлягають задоволенню з вартості предмета іпотеки.
Резолютивна частина Рішення Шевченківського районного суду м. Києва від 09 жовтня 2012 року у цивільній справі №2610/7110/2012, яке змінено рішенням Апеляційного суду м. Києва від 04.07.2013 року, на виконання вимог вказаної статті 39 зазначеного вище закону містить такий спосіб реалізації предмета іпотеки, як продаж від свого імені будь-якій особі на підставі договору купівлі-продажу предмета іпотеки в порядку ст. 38 Закону України «Про іпотеку».
За таких обставин, зміна способу реалізації предмета іпотеки означала б зміну самого рішення по суті, зокрема його резолютивної частини.
Згідно з ч. 1 ст. 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Звертаючись із заявою про зміну способу і порядку виконання рішення суду у справі № 2610/7110/2012 заявник фактично просить змінити резолютивну частину рішення суду, що є неприпустимим.
Аналогічна позиція викладена у постанові Верховного Суду України від 25.11.2015 року у справі №6-1829цс15.
З'ясувавши обставини справи, оцінивши надані суду докази, суд не вбачає підстав для зміни способу виконання рішення суду.
Враховуючи наведене, суд дійшов висновку, що заявлені вимоги про зміну способу виконання судового рішення не підлягають задоволенню.
Керуючись ст.ст.258,260,261,435 ЦПК України, суд,-
У задоволенні заяви Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «ЕСАЙМЕНТ», заінтересовані особи: ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 про заміну способу виконання рішення по справі №2610/7110/2012 - відмовити.
Апеляційна скарга на ухвалу суду подається безпосередньо до Київського апеляційного суду протягом п'ятнадцяти днів з дня її проголошення.
Учасник справи, якому ухвала суду не була вручена у день її проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження ухвали суду якщо апеляційна скарга подана протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.
Суддя: