Справа № 758/2032/25
Категорія 38
(ЗАОЧНЕ)
03 червня 2025 року м. Київ
Подільський районний суд міста Києва у складі судді Гребенюка В.В., за участю секретаря судового засідання Годованюк Ю.Р., розглянувши цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Діджи Фінанс» до ОСОБА_1 , про стягнення заборгованості, -
Товариство з обмеженою відповідальністю «Діджи Фінанс» (надалі за текстом - позивач, фактор) звернулось до Подільського районного суду міста Києва з позовом до ОСОБА_1 (надалі за текстом - відповідач, позичальник), про стягнення заборгованості.
Позовні вимоги обгрунтовані неналежним виконанням відповідачем укладеного з ТОВ «Слон кредит» (надалі за текстом - позикодавець) Договору про надання споживчого кредиту № 792828 від 07.01.2022 (надалі за текстом - Договір кредиту) у частині своєчасного повернення кредиту, право вимоги за яким було передано позикодавцем фактору згідно Договору факторингу №2808-23 від 28.08.2023 (надалі за текстом - Договір факторингу), з огляду на що, позивач просить суд стягнути з відповідача 20 901,91 грн., з яких 9 574,63 грн. тіла кредиту та 11 327,28 грн. процентів.
Ухвалою Суду від 12.02.2025 відкрито провадження у справі, вирішено здійснювати розгляд в спрощеному позовному провадженні з викликом сторін.
У судове засідання 03.06.2025 представники сторін не прибули.
Від відповідача до суду відзив не надходив.
Позивач у позовній заяві та у заяві від 08.04.2025 не заперечував проти ухвалення судом заочного рішення.
Відповідно до ч. 1 ст. 223 ЦПК України, неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.
Згідно з ч. 1 ст. 280 ЦПК України, суд може ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів за одночасного існування таких умов: 1) відповідач належним чином повідомлений про дату, час і місце судового засідання; 2) відповідач не з'явився в судове засідання без поважних причин або без повідомлення причин; 3) відповідач не подав відзив; 4) позивач не заперечує проти такого вирішення справи.
З огляду на вищевикладене, наявні передбачені ч. 1 ст. 223 та ч. 1, 2 ст. 280 ЦПК України підстави для заочного розгляду справи. Суд ухвалив провести заочний розгляд справи із ухваленням заочного рішення на підставі наявних у справі доказів.
Дослідивши матеріали справи, оцінивши зібрані у справі докази в їх сукупності, суд встановив такі фактичні обставини справи та відповідні їм правовідносини.
Судом встановлено, що між позикодавцем та позичальником було укладено Договір кредиту, за змістом якого за змістом якого позикодавець зобов'язується надати грошові кошти (позику) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.
Кредит надано позичальнику на наступних умовах:
сума / ліміт кредиту - 23 000,00 грн.;
строк кредитування - 365 днів;
реальна відсоткова ставка відсотків річних 257,12 %.
Кошти кредиту надаються за реквізитами платіжної картки НОМЕР_1 .
Згідно ч. 1 ст. 1054 ЦК України, за кредитним договором позикодавець або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.
Відповідно до ч. 2 ст. 1056-1 ЦК України розмір процентів, тип процентної ставки (фіксована або змінювана) та порядок їх сплати за кредитним договором визначаються в договорі залежно від кредитного ризику, наданого забезпечення, попиту і пропозицій, які склалися на кредитному ринку, строку користування кредитом, розміру облікової ставки та інших факторів на дату укладення договору.
Позикодавець перерахував позичальнику кошти у розмірі 20000,00 грн, що підтверджується листом ТОВ «Універсальні платіжні рішення» №2646_2310041223348 від 04.10.2023. Маска картки НОМЕР_2 .
Як вбачається з матеріалів справи, відповідач взяті на себе зобов'язання по погашенню кредиту в передбачені строки не виконав, а відтак, заборгованість із простроченого кредиту відповідача перед позикодавцем становить 20 901,91 грн., з яких 9 574,63 грн. кредиту та 11 327,28 грн. процентів.
Надалі, між позикодавцем та позивачем було укладено Договір факторингу, за змістом якого, клієнт зобов'язується відступити фактору права вимоги, зазначені у відповідних реєстрах прав вимоги, а фактор зобов'язується їх прийняти та передати грошові кошти в розпорядження клієнта на умовах, визначених цим договором.
Згідно з умовами Договору факторингу право вимоги переходить від клієнта до фактора на наступний календарний день після підписання сторонами відповідного реєстру прав вимог, по формі встановленій у Додатку до цього договору.
Позикодавець передав, а позивач прийняв реєстр права вимоги за Договором факторингу, що підтверджується Актом від 28.08.2023.
При цьому, позивач сплатив позикодавцю 1 648 712,45 грн. згідно Договору факторингу.
З реєстру права вимоги від 28.08.2023 до Договору факторингу вбачається, що позивач набув право вимоги до відповідача на кошти у сумі 20 901,91 грн., з яких 9 574,63 грн. тіла позики та 11 327,28 грн. процентів.
Згідно з ст. 1077 ЦК України за договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов'язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов'язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника).
Клієнт може відступити факторові свою грошову вимогу до боржника з метою забезпечення виконання зобов'язання клієнта перед фактором.
Згідно ч. 1 ст. 1078 ЦК України предметом договору факторингу може бути право грошової вимоги, строк платежу за якою настав (наявна вимога), а також право вимоги, яке виникне в майбутньому (майбутня вимога).
Відтак, позивач набув право вимоги до відповідача, як новий кредитор.
Згідно з наданим позивачем розрахунком, за Договором кредиту у відповідача виникла заборгованість за кредитом на загальну суму 20 901,91 грн. та складається з наступного: 9 574,63 грн. - позика; 11 327,28 грн. - заборгованість за процентами.
При цьому, судом враховано, що згідно доводами позивача, відповідач частково сплатив заборгованість у сумі 10575,58 грн. тіла кредиту та 1953,42 грн. процентів.
За змістом статей 626, 628 ЦК України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
У статті 526 ЦК України передбачено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Відповідно до ст. 610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Згідно з ч. 1 ст. 611 ЦК України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.
Відповідно до ч. 2 ст. 1050 ЦК України наслідками порушення позичальником зобов'язання щодо повернення чергової частини суми кредиту є право позикодавця достроково вимагати повернення частини позики, що залишилася та сплати процентів, належних йому відповідно до ст. 1048 цього Кодексу.
Відповідно до умов Договору строк повернення кредиту є таким, що настав.
Визначаючи розмір заборгованості боржника, суд зобов'язаний належним чином дослідити подані стороною докази (у цьому випадку - зроблений кредитором розрахунок заборгованості), перевірити їх, оцінити в сукупності та взаємозв'язку з іншими наявними у справі доказами, а в разі незгоди з ними повністю або частково - зазначити правові аргументи на їх спростування та навести в рішенні свій розрахунок, що є процесуальним обов'язком суду (подібний висновок щодо обов'язку суду під час перевірки розрахунку заявлених позовних вимог викладено в Постанові Великої Палати Верховного Суду від 04.12.2019 у справі N 917/1739/17).
Враховуючи вищезазначене, а також те що станом на дату ухвалення рішення обов'язок по поверненню кредиту та процентів у заявленому розмірі настав, заборгованість позичальника за кредитом в розмірі 20 901,91грн. перед позикодавцем належним чином доведена, документально підтверджена та позичальником не спростована, а тому вимоги позивача в є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.
Відповідно до вимог ст. 141 ЦПК України судові витрати позивача по сплаті судового збору покладаються на відповідача з огляду на задоволення позовних вимог.
Керуючись ст. ст. 4, 5, 10, 18, 133, 141, 259, 263-265, 280-282, 289, ЦПК України, суд,-
Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Діджи Фінанс» до ОСОБА_1 , про стягнення заборгованості - задовольнити;
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Діджи Фінанс» 9 574 (дев'ять тисяч п'ятсот сімдесят чотири) гривні 63 копійки заборгованості за тілом кредиту, 11 327 (одинадцять тисяч триста двадцять сім) гривень 28 копійок заборгованості за процентами та судовий збір у розмірі2 422 (дві тисячі чотириста двадцять дві) гривні 40 копійок;
Учасники справи:
Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю «Діджи Фінанс» (04112, м. Київ, вул. Авіаконструктора Ігоря Сікорського, 8; код ЄДРПОУ 42649746);
Відповідач: ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ; РНОКПП НОМЕР_3 );
Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, поданою протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду;
Апеляційна скарга на рішення суду подається до Київського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення;
У випадку проголошення у судовому засіданні лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення;
Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду;
У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржене в загальному порядку, встановленому цим Кодексом. У цьому разі строк на апеляційне оскарження рішення починає відраховуватися з дати постановлення ухвали про залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення.
Суддя В.В. Гребенюк