Справа №295/7647/25
1-кс/295/3322/25
11.06.2025 року м. Житомир
Слідчий суддя Богунського районного суду міста Житомира ОСОБА_1 ,
за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні клопотання про арешт майна,
подане слідчим слідчого відділення відділу поліції №1 Житомирського районного управління поліції №1 ГУНП в Житомирській області ОСОБА_3 ,
погоджене прокурором Хорошівського відділу Коростишівської окружної прокуратури ОСОБА_4 ,
у кримінальному провадженні №12024060400003543 від 13.11.2024 за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч.5 ст.191, ч.2 ст.366, ч.2 ст.367 КК України,
Слідчий, за погодженням з прокурором, звернувся до слідчого судді з клопотанням про арешт майна, яке обґрунтоване тим, що відповідно до матеріалів Управління північного офісу Держаудитслужби у Житомирській області по перевірці закупівель, проведених відділом освіти, молоді та спорту Черняхівської селищної ради, за результатами якої виявлено ряд порушень під час виконання робіт у 2023 році з будівництва спортивних майданчиків, проведених ТОВ «ЮБК» (код ЄДРПОУ 36646810) на території Черняхівського ліцею №1 та Черняхівського ліцею №2, що полягало у включенні до актів форми КБ-2в робіт по завищеній вартості, що завдало матеріальної шкоди державі.
03.06.2025 ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , повідомлено про підозру у вчиненні ним кримінальних правопорушень, передбачених ч.5 ст.191, ч.2 ст.366 КК України.
У ході досудового розслідування виникла необхідність у накладенні арешту на майно, яке перебуває у власності ОСОБА_5 з метою відшкодування завданих збитків, які підтверджуються матеріалами кримінального провадження.
Так, в ході проведення досудового розслідування за вказаними фактами встановлено, що у ОСОБА_5 на праві власності, згідно з відомостями з державного реєстру речових прав на нерухоме майно та реєстру прав власності на нерухоме майно, державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна від 27.05.2025, перебуває нерухоме майно, а саме земельна ділянка загальною площею 0,1 га, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , яка на підставі договору дарування від 09.06.2017 за №463 повністю належить ОСОБА_5 .
Окрім цього, в ході досудового розслідування кримінального провадження 03.06.2025 ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 повідомлено про підозру у вчиненні ним кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.367 КК України.
У ході досудового розслідування виникла необхідність у накладенні арешту на майно, яке перебуває у власності ОСОБА_6 з метою відшкодування вищевказаних завданих збитків.
Так, в ході проведення досудового розслідування за вказаними фактами встановлено, що за ОСОБА_6 , відповідно до витягу з бази ГСЦ МВС, станом на 13.05.2025 зареєстровано транспортний засіб марки Volkswagen Passat 1.8, 2002 року випуску.
Прокурором 04.06.2025 у даному кримінальному провадженні подано цивільний позов в інтересах держави в особі Черняхівської селищної ради до ОСОБА_5 , ОСОБА_6 та ОСОБА_7 про стягнення збитків у розмірі 1 652 962,53 грн, завданих внаслідок вчинення кримінальних правопорушень.
Коростишівську окружну прокуратуру та Черняхівську селищну раду визнано цивільним позивачем у кримінальному провадженні, відповідачем визнано - ОСОБА_5 , ОСОБА_6 та ОСОБА_7 .
Слідчий вказує, що враховуючи вищевикладене, виникла необхідність у накладенні арешту на майно, яке належне на праві власності ОСОБА_5 , а саме: земельна ділянка загальною площею 0,1 га, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , а також, у накладенні арешту на майно, яке належить ОСОБА_6 , а саме на транспортний засіб марки Volkswagen Passat 1.8, 2002 року випуску.
У клопотанні слідчий вказує, що у разі повідомлення підозрюваних ОСОБА_5 та ОСОБА_6 про розгляд клопотання про арешт належного їм майна з метою забезпечення досягнення мети покарання за вчинений злочин, останні можуть вжити заходів щодо його відчуження чи знищення, з метою уникнення майнової частини кримінальної відповідальності за вчинений злочин, тому розгляд клопотання просить провести без повідомлення підозрюваних з метою забезпечення арешту майна.
Слідчий у судове засідання не з'явився, про розгляду клопотання повідомлений належним чином, причини неявки не повідомив.
Відповідно до приписів ч.2 ст.172 УПК України, клопотання слідчого, прокурора, цивільного позивача про арешт майна, яке не було тимчасово вилучене, може розглядатися без повідомлення підозрюваного, обвинуваченого, іншого власника майна, їх захисника, представника чи законного представника, представника юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, якщо це є необхідним з метою забезпечення арешту майна.
Слідчий у клопотанні не навів обґрунтованих доводів та до клопотання не долучив доказів, з яких можливо дійти висновку, що клопотання доцільно розглядати без повідомлення підозрюваних з метою забезпечення арешту майна, тому клопотання слідчого у частині його розгляду без участі підозрюваних задоволенню не підлягає.
Підозрювані про розгляд клопотання повідомлені належним чином, у судове засідання не з'явились, причини неявки не повідомили.
У відповідності до приписів ч.1 ст.172 КПК України, неприбуття слідчого та підозрюваних у судове засідання не перешкоджає розгляду клопотання.
Відповідно до ч.4 ст.107 КПК України фіксування судового засідання технічними засобами не здійснювалось, у зв'язку з неприбуттям учасників провадження.
Дослідивши клопотання та додані до нього матеріали, слідчий суддя доходить наступного висновку.
Як вбачається з матеріалів клопотання, слідчим відділенням відділу поліції №1 Житомирського районного управління поліції №1 ГУНП в Житомирській області здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні №12024060400003543 від 13.11.2024 за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч.5 ст.191, ч.2 ст.366, ч.2 ст.367 КК України.
В межах даного кримінального провадження, 03.06.2025 ОСОБА_6 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 367 КК України.
03.06.2025 ОСОБА_5 повідомлено про підозру у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 5 ст. 191, ч. 2 ст. 366 КК України.
04.06.2024 прокурором Хорошівського відділу Коростишівської окружної прокуратури ОСОБА_4 складено позовну заяву в інтересах держави в особі Черняхівської селищної ради до підозрюваних у кримінальному провадженні №12024060400003543 від 13.11.2024, в тому числі до ОСОБА_6 та ОСОБА_5 . Відповідно до змісту вказаної позовної заяви, прокурор просить стягнути з ОСОБА_5 збитки, заподіяні Черняхівській селищній раді внаслідок завищення витрат при виконанні договору №231 від 28.06.2023 та договору №232 від 28.06.2023 на загальну суму 1 652 962,53 грн; стягнути з ОСОБА_6 збитки, заподіяні Черняхівській селищній раді внаслідок неналежного виконання обов'язків щодо здійснення технічного нагляду згідно з договором №234 від 29.06.2023 при виконанні договору №232 від 28.06.2023 в сумі 404 274,32 грн.
Згідно з даними Державного реєстру речових прав, за ОСОБА_8 зареєстровано право власності на земельну ділянку кадастровий номер 0510900000:00:004:1090, площею 0,1 га, за адресою: АДРЕСА_1 .
За даними ГСЦ МВС, станом на 12.05.2025 за ОСОБА_6 зареєстровано транспортний засіб марки Volkswagen Passat 1.8, 2002 року випуску.
Відповідно до ч. 1 ст. 2 КПК України завданнями кримінального провадження є захист особи, суспільства та держави від кримінальних правопорушень, охорона прав, свобод та законних інтересів учасників кримінального провадження, а також забезпечення швидкого, повного та неупередженого розслідування і судового розгляду з тим, щоб кожний, хто вчинив кримінальне правопорушення, був притягнутий до відповідальності в міру своєї вини, жоден невинуватий не був обвинувачений або засуджений, жодна особа не була піддана необґрунтованому процесуальному примусу і щоб до кожного учасника кримінального провадження була застосована належна правова процедура.
Одним із методів державної реакції на порушення, що носять кримінально-правовий характер, є заходи забезпечення кримінального провадження, передбачені ст.131 КПК України, які виступають важливим елементом механізму здійснення завдань кримінального провадження при розслідуванні злочинів, зокрема арешт майна.
Відповідно до ч. 2 ст. 131 КПК України, одним із заходів забезпечення кримінального провадження з метою досягнення його дієвості є арешт майна.
Застосування заходів забезпечення кримінального провадження, зокрема і арешту майна, можливе за таких умов: існує обґрунтована підозра щодо вчинення кримінального правопорушення такого ступеня тяжкості, що може бути підставою для застосування заходів забезпечення кримінального провадження; потреби досудового розслідування виправдовують такий ступінь втручання у права і свободи особи, про який ідеться в клопотанні слідчого, прокурора; може бути виконане завдання, для виконання якого слідчий, прокурор звертається із клопотанням (ч. 3 ст. 132 КПК України).
Згідно ч. 1 ст. 170 КПК України, арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Арешт майна скасовується у встановленому цим Кодексом порядку.
Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, зникнення, втрати, знищення, використання, перетворення, пересування, передачі, відчуження.
Частиною 2 ст. 170 КПК України передбачено, що арешт майна допускається з метою збереження речових доказів; спеціальної конфіскації; конфіскації майна, як виду покарання або заходу кримінально-правового характеру щодо юридичної особи; відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди.
Згідно з ч. 6 ст. 170 КПК України, у випадку передбаченому п. 4 ч. 2 цієї статті, тобто з метою відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, арешт накладається на майно підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, фізичної чи юридичної особи, яка в силу закону несе цивільну відповідальність за шкоду, завдану діями (бездіяльністю) підозрюваного, обвинуваченого, засудженого або неосудної особи, яка вчинила суспільно небезпечне діяння, а також юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, за наявності обґрунтованого розміру цивільного позову у кримінальному провадженні, а так само обґрунтованого розміру неправомірної вигоди, яка отримана юридичною особою, щодо якої здійснюється провадження.
Арешт може бути накладений у встановленому цим Кодексом порядку на рухоме чи нерухоме майно, гроші у будь-якій валюті готівкою або у безготівковій формі, в тому числі кошти та цінності, що знаходяться на банківських рахунках чи на зберіганні у банках або інших фінансових установах, видаткові операції, цінні папери, майнові, корпоративні права, щодо яких ухвалою чи рішенням слідчого судді, суду визначено необхідність арешту майна (ч. 10 ст. 170 КПК України).
У відповідності до ч. 1 та ч. 2 ст. 173 КПК України, слідчий суддя, суд відмовляють у задоволенні клопотання про арешт майна, якщо особа, що його подала, не доведе необхідність такого арешту, а також наявність ризиків, передбачених абзацом другим частини першої статті 170 цього Кодексу.
При вирішенні питання про арешт майна слідчий суддя, суд повинен враховувати: 1) правову підставу для арешту майна; 2) достатність доказів, що вказують на вчинення особою кримінального правопорушення; 3) розмір можливої конфіскації майна, можливий розмір шкоди, завданої кримінальним правопорушенням, та цивільного позову; 4) наслідки арешту майна для інших осіб; 5) розумність та співрозмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження.
На переконання слідчого судді, стороною обвинувачення доведено наявність правових підстав для накладення арешту на майно ОСОБА_6 та ОСОБА_5 , необхідність накладення якого обумовлена потребою забезпечення відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов) та запобігання можливості його відчуження, що виправдовує таке втручання у права та інтереси власника майна з метою забезпечення кримінального провадження.
Заявлена слідчим мета - забезпечення відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), може бути досягнута через застосування саме такого заходу забезпечення кримінального провадження як арешт майна.
В розумінні ст.177 КПК України, "обґрунтована підозра" включає в себе наявність процесуального документу - повідомлення про підозру та наявність достатніх доказів для вирішення питання про застосування відповідного заходу забезпечення кримінального провадження.
Згідно з ч.1 ст.276 КПК України, повідомлення про підозру підлягає обов'язковому здійсненню, зокрема у випадку наявності достатніх доказів для підозри особи у вчиненні кримінального правопорушення.
З досліджених слідчим суддею матеріалів клопотання вбачається наявність обґрунтованої підозри щодо вчинення ОСОБА_6 кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 367 КК України, та вчинення ОСОБА_5 кримінальних правопорушень, передбачених ч. 5 ст. 191, ч. 2 ст. 366 КК України, що підтверджується змістом доданих до клопотання копій матеріалів кримінального провадження.
На переконання слідчого судді, додані до клопотання слідчого матеріали свідчать про наявність правових підстав для накладення арешту, а також того, що на цьому етапі кримінального провадження потреби досудового розслідування виправдовують таке втручання у права та інтереси власників майна з метою забезпечення відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов) для запобігання можливості його відчуження чи передання на користь третіх осіб з метою приховування. Стороною обвинувачення доведено необхідність накладення арешту на майно ОСОБА_6 та ОСОБА_5 , а також наявність ризиків, передбачених абзацом другим частини першої статті 170 КПК України.
Доказів негативних наслідків від застосування такого заходу забезпечення кримінального провадження як арешт майна слідчим суддею не встановлено.
На підставі вищевикладеного, оскільки за підозрюваними зареєстроване на праві власності рухоме та нерухоме, тому, з метою забезпечення відшкодування матеріальної шкоди, завданої внаслідок кримінальних правопорушень (цивільного позову), у разі доведеності вини підозрюваних, а також враховуючи розмір шкоди, розумність та співрозмiрнiсть обмеження права власності завданням кримінального провадження, слідчий суддя вважає за доцільне накласти арешт на вказане майно у межах суми, що відповідає розміру заявлених до кожного з підозрюваних вимог цивільного позову, та тимчасово позбавити власників майна права його відчуження.
Керуючись статтями 170, 171, 172, 173 КПК України, слідчий суддя,-
Клопотання задовольнити.
Накласти арешт на майно, належне на праві власності ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , а саме наземельну ділянку кадастровий номер 0510900000:00:004:1090, площею 0,1 га, за адресою: АДРЕСА_1 , в межах суми 1 652 962,53 грн, з метою забезпечення відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення, та тимчасово позбавити власника і третіх осіб права його відчуження.
Накласти арешт на майно, належне на праві власності ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП НОМЕР_2 , а саме на транспортний засіб марки Volkswagen Passat 1.8, 2002 року випуску, в межах суми 404 274,32 грн, з метою забезпечення відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення, та тимчасово позбавити власника і третіх осіб права його відчуження.
Ухвала про арешт майна виконується негайно слідчим, прокурором.
Підозрюваний, обвинувачений, їх захисник, законний представник, інший власник або володілець майна, представник юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, які не були присутні при розгляді питання про арешт майна, мають право заявити клопотання про скасування арешту майна повністю або частково. Таке клопотання під час досудового розслідування розглядається слідчим суддею, а під час судового провадження - судом.
Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Житомирського апеляційного суду протягом п'яти днів з дня її оголошення.
Слідчий суддя ОСОБА_1