Справа №295/5323/22
4-с/295/4/25
19.05.2025 року м. Житомир
Богунський районний суд м. Житомира у складі
Головуючої судді Воробйової Т.А.,
за участю секретаря судового засідання Захарченко І.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні скаргу
ОСОБА_1
на дії державного виконавця Богунського відділу державної виконавчої служби м. Житомира Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ),
по цивільній справі за первісним позовом ОСОБА_2 ,
ОСОБА_3 ,
ОСОБА_4
до ОСОБА_1 ,
третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору - Служба (управління) у справах дітей Житомирської міської ради,
про усунення перешкод у спілкуванні з дитиною, визначення способу участі у вихованні дитини,
та за зустрічним позовом ОСОБА_1
до ОСОБА_2 ,
третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору - Служба (управління) в справах дітей Житомирської міської ради,
про зобов'язання виконати рішення виконавчого комітету Житомирської міської ради,
ОСОБА_1 звернулась до суду із скаргою на дії державного виконавця Богунського відділу державної виконавчої служби у м. Житомирі Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ), у якій просить скасувати рішення про звернення стягнення на аліменти у виконавчому провадженні №75642787.
В обґрунтування скарги вказано, що рішенням Богунського районного суду міста Житомира від 05.05.2021 у справі №295/5323/22 стягнуто з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 аліменти на утримання дитини в розмірі 1/4 частки заробітку (доходу) щомісячно, але не менше 50 % прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, починаючи з 22.05.2020 і до повноліття дитини. ОСОБА_1 надала Богунському відділу державної виконавчої служби у місті Житомирі реквізити банківського рахунку для перерахування аліментів. Богунський відділ державної виконавчої служби у місті Житомирі у виконавчому провадженні №65646767 стягує на користь ОСОБА_1 аліменти на утримання дитини в розмірі 1/4 частки заробітку (доходу) щомісячно, але не менше 50% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, починаючи з 22.05.2020 і до повноліття дитини. 09.09.2024 ОСОБА_1 стало відомо, що 05.09.2024 їй перераховані аліменти державним виконавцем Присяжнюк Е.Ю. у виконавчому провадженні №65646767, але в подальшому, 06.09.2024, на її рахунок для аліментів накладений арешт та на аліменти звернуто стягнення. Арешт протизаконно накладено на картковий рахунок, який ОСОБА_1 використовує виключно для отримання аліментів. ОСОБА_1 вказує, що не отримала постанови про відкриття виконавчого провадження, що позбавило її права добровільного виконання рішення суду. Вказує, що положеннями Закону «Про виконавче провадження» не передбачено можливості накладення арешту на грошові кошти боржника при виконанні рішення немайнового характеру.Арешт коштів на рахунку матері, на якому обліковують аліменти на дитину, для забезпечення виконання рішення немайнового характеру, є протизаконним.
Ухвалою Богунського районного суду м. Житомира від 01.10.2024 відкрито провадження за скаргою; витребувано у Державного виконавця Богунського відділу державної виконавчої служби м. Житомира Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) для огляду у судовому засідання матеріали виконавчого провадження №75642787 з примусового виконання виконавчого листа, виданого Богунським районним судом м. Житомира у справі №295/5323/22 від 11.04.2024.
14.10.2024 від ОСОБА_1 до суду надійшла заява, у якій вона просила визнати неправомірними дії державного виконавця Богунського відділу виконавчої служби у місті Житомирі Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) у виконавчому провадженні №75642787, які стали підставою звернення стягнення на аліменти; визнати рішення державного виконавця Богунського відділу виконавчої служби у місті Житомирі Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) у виконавчому провадженні №75642787 про арешт коштів незаконними та скасувати.
24.10.2024 від ОСОБА_1 до суду надійшла заява, у якій вона просила визнати неправомірними дії державного виконавця Богунського відділу виконавчої служби у місті Житомирі Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) Козак Т.П. у виконавчому провадженні №75642787, які стали підставою звернення стягнення на аліменти; визнати рішення державного виконавця Богунського відділу виконавчої служби у місті Житомирі Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) Козак Т.П. у виконавчому провадженні №75642787 - постанову про стягнення мінімальних витрат виконавчого провадження від 29.07.2024 - 200 грн, постанову про стягнення виконавчогозбору від 29.07.2024 в розмірі 16000 грн, постанову про накладення штрафу від 05.08.2024 в розмірі 1700 грн, постанову про накладення штрафу від 12.08.2024 в розмірі 3400 грн незаконними та скасувати.
19.05.2025 від ОСОБА_1 до суду надійшло клопотання про уточнення вимоги щодо неправомірного звернення стягнення на аліменти, у якому вона просить визнати дії державного виконавця Богунського районного відділу державної виконавчої служби у м. Житомирі Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) Козак Т.П. неправомірними; скасувати постанову державного виконавця Богунського районного відділу державної виконавчої служби у м. Житомирі Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) Козак Тетяни Петрівни від 29.07.2024 про стягнення виконавчого збору 16000 грн; скасувати постанову державного виконавця Богунського районного відділу державної виконавчої служби у м. Житомирі Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) Козак Тетяни Петрівни від 29.07.2024 про розмір мінімальних витрат виконавчого провадження 200 грн; скасувати постанову державного виконавця Богунського районного відділу державної виконавчої служби у м. Житомирі Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) Козак Тетяни Петрівни від 05.08.2024 про стягнення штрафу 1700 грн; скасувати постанову державного виконавця Богунського районного відділу державної виконавчої служби у м. Житомирі Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) Козак Тетяни Петрівни від 12.08.2024 про стягнення штрафу 3400 грн.
Щодо заяв та клопотання ОСОБА_1 про уточнення вимог скарги суд зазначає, що приписи ЦПК України, як щодо розгляду скарг на дії державного виконавця, так і загальні положення процесуального кодексу, не дозволяють повністю змінити вимоги скарги на стадії розгляду скарги по суті, а викладенні у заяві та клопотанні ОСОБА_1 вимоги є фактично новою скаргою, які повністю змінюють предмет оскарження у даній справі, тому суд відмовляє у прийнятті до розгляду клопотань заявника про уточнення вимог скарги. Одночасно суд роз'яснює, що такі вимоги можуть бути заявлені в окремо поданій скарзі, у порядку та строки, визначені ЦПК України.
04.04.2025 від начальника Богунського відділу державної виконавчої служби у м. Житомирі Н. Савіної до суду надійшло клопотання, у якому вказано, що на виконанні у відділі перебуває виконавче провадження, яке зареєстроване в Автоматизованій системі виконавчих проваджень за №75642787 з примусового виконання виконавчого листа №295/5323/22, виданого 11.07.2024 Богунським районним судом м. Житомира, про визначення ОСОБА_2 , ОСОБА_3 та ОСОБА_4 способу участі у вихованні та спілкуванні з дитиною ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 . 29.07.2024 державним виконавцем винесено постанову про відкритої виконавчого провадження, постанову про розмір мінімальних витрат виконавчого провадження у розмірі 200,00 грн, а також постанову про стягнення з боржника виконавчого збору в сумі 16000,00 грн. Примірники даних постанов направлені боржнику рекомендованим поштовим відправленням. Згідно з трекінгом поштового відправлення та довідки працівника поштового зв'язку, зазначений рекомендований лист із вказаними постановами державного виконавця повернувся до відправника за закінченням терміну його зберігання на поштовому відділенні. Також, 31.07.2024 державним виконавцем повідомлено сторонам в телефонному режимі про відкриття виконавчого провадження, про необхідність виконання судового рішення, зокрема і ОСОБА_1 на особистий номер телефону. 02.08.2024 ОСОБА_1 прибула до відділу, де у присутності виконуючого обов'язки начальника відділу Расеньчук К.М. відмовилася від отримання постанови державного виконавця про відкриття виконавчого провадження №75642787 від 29.07.2024, постанови про витрати виконавчого провадження від 29.07.2024 №124927 та постанови про стягнення виконавчого збору від 29.07.2024, про що складено відповідний акт про відмову від отримання.05.08.2024 державним виконавцем, у зв'язку з невиконанням без поважних причин рішення, що зобов'язує боржника виконати певні дії, винесено постанову про накладення штрафу у розмірі 100 неоподаткованих мінімумів доходів громадян у сумі 1700,00 грн. 12.08.2024, у зв'язку з повторним невиконанням рішення суду, державним виконавцем винесено постанову про накладення штрафу у розмірі 200 неоподаткованих мінімумів доходів громадян у сумі 3400,00 грн. Станом на 04.09.2024 заборгованість за виконавчим провадженням складала 21300,00 грн. При перевірці майнового стану боржника, зокрема стану банківських рахунків, державним виконавцем виявлено наявність на рахунку НОМЕР_1 коштів, у зв'язку з чим виставлено платіжну інструкцію №13971 від 04.09.2024, яку банківська установа виконала 06.09.2024 та перерахувала на депозитний рахунок Богунського відділу ДВС у місті Житомирі 8975,20 грн. Згідно з розпорядженням державного виконавця від 12.09.2024 №75642787 вказана сума була розподілена в частині повного погашення витрат виконавчого провадження в сумі 200,00 грн, а також частково виконавчий збір у розмірі 8775,20 грн. Станом на 14.10.2024 залишок заборгованості у виконавчому провадженні складає 12324,80 грн.Державним виконавцем у вказаному вище виконавчому провадженні №75642787 звернення стягнення на кошти на рахунках не здійснювалось, арешт на кошти не накладався. Під час виконання даного виконавчого провадження державним виконавцем з метою виконання рішення суду вживаються всі заходи примусового впливу на боржника, що передбачено законодавством, яке регулює процес примусового виконання рішення суду та рішень інших органів (посадових осіб). До заяви долучено копії матеріалів виконавчого провадження №75642787.
Заявник у судове засідання не з'явилась, про розгляд скарги повідомлена належним чином, у клопотанні від 19.05.2025 розгляд скарги просить проводити без її участі.
Державний виконавець у судове засідання не з'явився, про розгляд скарги повідомлений належним чином, причини неявки не повідомив.
Згідно з ч.2 ст.247 ЦПК України фіксування судового процесу, яким закінчується розгляд справи, за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.
Суд, дослідивши письмові матеріали справи, з'ясувавши фактичні обставини справи, на яких ґрунтується скарга, оцінивши докази в їх сукупності, дійшов наступного висновку.
Судом встановлено, що рішенням Богунського районного суду м. Житомира від 17.04.2024 визначено ОСОБА_2 , ОСОБА_3 та ОСОБА_4 наступний спосіб участі у вихованні та спілкуванні з дитиною ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 : до досягнення сином (онуком) семирічного віку: кожну суботу тижня з 10:00 год до 12:30 год за місцем проживання дитини у присутності матері дитини; якщо робочий день матері припадає на суботу, побачення з дитиною переноситься на неділю з 10:00 год до 12:30 год. Після досягнення дитиною ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , семирічного віку визначити ОСОБА_2 наступний спосіб участі у вихованні та спілкуванні із сином: кожну середу тижня з 18:00 год до 20:00 год без присутності матері дитини, але з урахуванням бажання дитини, її психологічного і фізичного стану та обставин, які можуть виникнути, у тому числі за місцем проживання батька; кожну першу та третю суботу місяця, а також другу та четверту неділю місяця із 12:00 год до 17:00 год без присутності матері дитини, але з урахуванням бажання дитини, її психологічного і фізичного стану та обставин, які можуть виникнути, у тому числі за місцем проживання батька. Після досягнення дитиною ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , семирічного віку визначити ОСОБА_3 та ОСОБА_4 наступний спосіб участі у вихованні та спілкуванні із онуком: кожну першу та третю суботу місяця, а також другу та четверту неділю місяця із 12:00 год до 15:00 год без присутності матері дитини, але з урахуванням бажання дитини, її психологічного і фізичного стану та обставин, які можуть виникнути. Стягнуто з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 судовий збір в сумі 496,20 грн. Стягнуто з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_3 судовий збір в сумі 496,20 грн. Стягнуто з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_4 судовий збір в сумі 496,20 грн (том 2 а.с. 65-73).
Рішення суду набрало законної сили та на його виконання 11.07.2024 видано виконавчий лист (том 2 а.с. 69).
29.07.2024 державним виконавцем Богунського ВДВС у місті Житомирі Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Київ) Козак Т.П. відкрито виконавче провадження №75642787 з виконання виконавчого листа №295/5323/22, виданого 11.07.2024 Богунським районним судом м. Житомира про визначення способів участі у вихованні та спілкуванні з дитиною ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , стягувачем за яким є ОСОБА_2 , боржником ОСОБА_1 (матеріали скарги а.с. 82).
Копію постанови про відкриття виконавчого провадження направлено на адресу ОСОБА_1 рекомендованим листом (матеріали скарги а.с. 80).
Про відкриття виконавчого провадження ОСОБА_1 також було повідомлено засобами телефонного зв'язку (матеріали скарги а.с. 88).
24.09.2024 державним виконавцем Богунського ВДВС у місті Житомирі Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Київ) Козак Т.П. у виконавчому провадженні №75642787 винесено постанови про розмір мінімальних витрат виконавчого провадження та про стягнення виконавчого збору (матеріали скарги а.с. 83-86).
02.08.2024 державним виконавцем Богунського ВДВС у місті Житомирі Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) Козак Т.П. складено акт про те, що ОСОБА_1 , прибувши до відділу ДВС, відмовилася отримувати постанову про відкриття виконавчого провадження, постанову про розмір мінімальних витрат виконавчого провадження та про стягнення виконавчого збору (матеріали скарги а.с. 89).
04.09.2024 державним виконавцем виставлено платіжну інструкцію №13971 від 04.09.2024 про стягнення з рахунку ОСОБА_1 НОМЕР_1 коштів, яку банківська установа виконала 06.09.2024 та перерахувала на депозитний рахунок Богунського відділу ДВС у місті Житомирі 8975,20 грн (матеріали скарги а.с. 116, 118).
Згідно з випискою по картці ОСОБА_1 НОМЕР_2 , яка видана АТ КБ «Приватбанк», 05.09.2024 на картку було зараховано 8974,32 грн (кошти надійшли від Богунського ВДВС), 06.09.2024 з картки було списано 8975,20 грн (стягнення відповідно до виконавчого провадження) (матеріали скарги а.с. 4, 5).
Згідно з розпорядженням державного виконавця від 12.09.2024 №75642787 вказана сума була розподілена в частині повного погашення витрат виконавчого провадження в сумі 200,00 грн, а також частково виконавчий збір у розмірі 8775,20 грн (матеріали скарги а.с. 117).
Статтею 129-1 Конституції України визначено, що суд ухвалює рішення іменем України. Судове рішення є обов'язковим до виконання. Держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку. Контроль за виконанням судового рішення здійснює суд.
Судові рішення, що набрали законної сили, обов'язкові для всіх органів державної влади та органів місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій, посадових чи службових осіб та громадян і підлягають виконанню на всій території України, а у випадках, установлених міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, - і за її межами (частина перша статті 18 ЦПК України).
Виконання судового рішення є також сферою регулювання статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, оскільки виконання судових рішень у цивільних справах є складовою права на справедливий суд та однією з процесуальних гарантій доступу до суду, що передбачено статтею 6 Конвенції.
Європейський суд з прав людини вказує, що «право на суд» було б ілюзорним, якби правова система Договірної держави допускала, щоб остаточне судове рішення, яке має обов'язкову силу, не виконувалося на шкоду одній із сторін. Важко собі навіть уявити, щоб стаття 6 детально описувала процесуальні гарантії, які надаються сторонам у спорі, - а саме: справедливий, публічний і швидкий розгляд, - і водночас не передбачала виконання судових рішень. Якщо вбачати у статті 6 тільки проголошення доступу до судового органу та права на судове провадження, то це могло б породжувати ситуації, що суперечать принципу верховенства права, який Договірні держави зобов'язалися поважати, ратифікуючи Конвенцію. Отже, для цілей статті 6 виконання рішення, ухваленого будь-яким судом, має розцінюватися як складова частина «судового розгляду» (HORNSBY v. GREECE, № 18357/91, § 40, ЄСПЛ, від 19.03.1997).
За змістом статей 1, 5 Закону України «Про виконавче провадження» від 02.06.2016 №1404-VIII (далі - Закон №1404-VIII) виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) - це сукупність дій визначених органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню. Примусове виконання рішень покладається на органи державної виконавчої служби (державних виконавців) та у передбачених цим Законом випадках на приватних виконавців, правовий статус та організація діяльності яких установлюються Законом України «Про органи та осіб, які здійснюють примусове виконання судових рішень і рішень інших органів».
Згідно зі статтею 447 ЦПК України сторони виконавчого провадження мають право звернутися до суду із скаргою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця під час виконання судового рішення, ухваленого відповідно до цього Кодексу, порушено їхні права чи свободи.
Відповідно до статті 451 ЦПК України у разі встановлення обґрунтованості скарги суд визнає оскаржувані рішення, дії чи бездіяльність неправомірними і зобов'язує державного виконавця або іншу посадову особу органу державної виконавчої служби, приватного виконавця усунути порушення (поновити порушене право заявника). Якщо оскаржувані рішення, дії чи бездіяльність були прийняті або вчинені відповідно до закону, в межах повноважень державного виконавця або іншої посадової особи органу державної виконавчої служби, приватного виконавця і право заявника не було порушено, суд постановляє ухвалу про відмову в задоволенні скарги.
Отже, предметом судового захисту за скаргою на рішення, дії чи бездіяльність виконавців під час виконання судового рішення є порушене право заявника, що підлягає доказуванню і встановленню при ухваленні судового рішення.
Згідно з частиною першою статті 18 Закону №1404-VIII на виконавця покладено обов'язок вживати передбачених цим Законом заходів щодо примусового виконання рішень, неупереджено, ефективно, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії.
Відповідно до пункту 1 частини першої статті 26 Закону №1404-VIII виконавець розпочинає примусове виконання рішення на підставі виконавчого документа, зазначеного у статті 3 цього Закону, за заявою стягувача про примусове виконання рішення.
За змістом ч. 5 ст. 26 Закону України «Про виконавче провадження» виконавець не пізніше наступного робочого дня з дня надходження до нього виконавчого документа виносить постанову про відкриття виконавчого провадження, в якій зазначає про обов'язок боржника подати декларацію про доходи та майно боржника, попереджає боржника про відповідальність за неподання такої декларації або внесення до неї завідомо неправдивих відомостей.
У постанові про відкриття виконавчого провадження за рішенням, примусове виконання якого передбачає справляння виконавчого збору, державний виконавець зазначає про стягнення з боржника виконавчого збору в розмірі, встановленому статтею 27 цього Закону.
Копії постанов виконавця та інші документи виконавчого провадження (далі - документи виконавчого провадження) доводяться виконавцем до відома сторін та інших учасників виконавчого провадження, надсилаються адресатам простим поштовим відправленням або доставляються кур'єром, крім постанов про відкриття виконавчого провадження, про повернення виконавчого документа стягувачу, повідомлення стягувачу про повернення виконавчого документа без прийняття до виконання, постанов, передбачених пунктами 1-4 частини дев'ятої статті 71 цього Закону, які надсилаються рекомендованим поштовим відправленням. Боржник вважається повідомленим про початок примусового виконання рішень, якщо йому надіслано постанову про відкриття виконавчого провадження за адресою, зазначеною у виконавчому документі. Документи виконавчого провадження доводяться до відома або надсилаються адресатам не пізніше наступного робочого дня з дня їх винесення (ч. 1 ст. 28 Закону України «Про виконавче провадження»).
Згідно з пунктом 7 частини третьої статті 18 Закону №1404-VIII виконавець під час здійснення виконавчого провадження має право накладати арешт на кошти та інші цінності боржника, зокрема на кошти, які перебувають у касах, на рахунках у банках, інших фінансових установах, небанківських надавачах платіжних послуг та органах, що здійснюють казначейське обслуговування бюджетних коштів (крім коштів на єдиному рахунку, відкритому у порядку, визначеному статтею 35-1 Податкового кодексу України, коштів на рахунках платників податків у системі електронного адміністрування податку на додану вартість, коштів на електронних рахунках платників акцизного податку, коштів на рахунках із спеціальним режимом використання, спеціальних та інших рахунках, звернення стягнення на які заборонено законом), на рахунки в цінних паперах, на електронні гроші, які зберігаються на електронних гаманцях в емітентах електронних грошей, а також опечатувати каси, приміщення і місця зберігання грошей.
Звернення стягнення на майно боржника полягає в його арешті, вилученні (списанні коштів з рахунків) та примусовій реалізації (пред'явленні електронних грошей до погашення в обмін на кошти, що перераховуються на відповідний рахунок органу державної виконавчої служби, рахунок приватного виконавця). Про звернення стягнення на майно боржника виконавець виносить постанову. Стягнення за виконавчими документами звертається в першу чергу на кошти боржника у національній та іноземній валютах, інші цінності, у тому числі на кошти на рахунках боржника у банках та інших фінансових установах (ч.1, 2 ст. 48 Закону України «Про виконавче провадження»).
Як слідує зі змісту абз. 2 ч. 2 ст. 48 Закону України «Про виконавче провадження» забороняється звернення стягнення та накладення арешту на кошти на єдиному рахунку, відкритому у порядку, визначеному статтею 35-1 Податкового кодексу України, кошти на рахунках платників податків у системі електронного адміністрування податку на додану вартість, кошти на електронних рахунках платників акцизного податку, на кошти, що перебувають на поточних рахунках із спеціальним режимом використання, відкритих відповідно до статті 15-1 Закону України "Про електроенергетику", на поточних рахунках із спеціальним режимом використання, відкритих відповідно до статті 19-1 Закону України "Про теплопостачання", на поточних рахунках із спеціальним режимом використання для проведення розрахунків за інвестиційними програмами, на поточних рахунках із спеціальним режимом використання для кредитних коштів, відкритих відповідно до статті 26-1 Закону України "Про теплопостачання", статті 18-1 Закону України "Про питну воду, питне водопостачання та водовідведення", на поточних рахунках із спеціальним режимом використання, відкритих відповідно до пункту 1 частини другої статті 8 Закону України "Про компенсацію за пошкодження та знищення окремих категорій об'єктів нерухомого майна внаслідок бойових дій, терористичних актів, диверсій, спричинених збройною агресією російської федерації проти України, та Державний реєстр майна, пошкодженого та знищеного внаслідок бойових дій, терористичних актів, диверсій, спричинених збройною агресією російської федерації проти України", на спеціальному рахунку експлуатуючої організації (оператора) відповідно до Закону України "Про впорядкування питань, пов'язаних із забезпеченням ядерної безпеки", на кошти на інших рахунках боржника, накладення арешту та/або звернення стягнення на які заборонено законом.
Відповідно до ч. 3 ст. 52 Закону України «Про виконавче провадження» не підлягають арешту в порядку, встановленому цим Законом, кошти, що перебувають на рахунках із спеціальним режимом використання, спеціальних та інших рахунках, звернення стягнення на які заборонено законом. Банк, інша фінансова установа, центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, у разі надходження постанови виконавця про арешт коштів, що знаходяться на таких рахунках, зобов'язані повідомити виконавця про цільове призначення рахунку та повернути постанову виконавця без виконання в частині арешту коштів, що знаходяться на таких рахунках.
Статтею 56 Закону №1404-VIII передбачено, що арешт майна (коштів) боржника застосовується для забезпечення реального виконання рішення. Арешт на майно (кошти) боржника накладається виконавцем шляхом винесення постанови про арешт майна (коштів) боржника або про опис та арешт майна (коштів) боржника. Арешт накладається у розмірі суми стягнення з урахуванням виконавчого збору, витрат виконавчого провадження, штрафів та основної винагороди приватного виконавця на все майно боржника або на окремі речі.
Згідно з абзацом другим частини другої статті 59 Закону №1404-VIII виконавець зобов'язаний зняти арешт з коштів на рахунку боржника та/або з електронних грошей, які знаходяться на електронних гаманцях в емітентах електронних грошей, не пізніше наступного робочого дня з дня надходження від банку, небанківських надавачів платіжних послуг документів, які підтверджують, що на кошти, які знаходяться на рахунку, заборонено звертати стягнення згідно із цим Законом, а також у випадку, передбаченому пунктами 10, 15 частини першої статті 34 цього Закону.
Пунктом 1 частини четвертої статті 59 Закону №1404-VIII встановлено, що підставою для зняття виконавцем арешту з усього майна (коштів) боржника або його частини є отримання виконавцем документального підтвердження, що рахунок боржника має спеціальний режим використання та/або звернення стягнення на такі кошти заборонено законом.
З наведених норм права вбачається, що судове рішення є обов'язковим до виконання. У разі невиконання боржником рішення суду добровільно державним або приватним виконавцем здійснюється його примусове виконання. Під час вчинення виконавчих дій виконавець має право накладати арешт на кошти божника, що містяться на його рахунках у банківських установах. При цьому стаття 48 Закону № 1404-VIII встановлює невичерпний перелік рахунків, на кошти на яких накладати арешт заборонено, зазначаючи, що законом можуть бути визначені й інші кошти на рахунках боржника, звернення стягнення або накладення арешту на які заборонено.
Отже, виконуючи рішення суду, виконавець може накладати арешт на будь-які кошти на рахунках боржника в банківських установах, крім тих, накладення арешту на які заборонено законом. При цьому саме банк, який виконує відповідну постанову виконавця про арешт коштів боржника, відповідно до частини третьої статті 52 Закону України «Про виконавче провадження» повинен визначити статус коштів і рахунка, на якому вони знаходяться, та в разі знаходження на рахунку коштів, накладення арешту на які заборонено, банк зобов'язаний повідомити виконавця про цільове призначення коштів на рахунку та повернути його постанову без виконання, що є підставою для зняття виконавцем арешту із цих коштів згідно із частиною четвертою статті 59 Закону України «Про виконавче провадження».
Також виконавець може самостійно зняти арешт з усіх або частини коштів на рахунку боржника у банківській установі в разі отримання документального підтвердження, що рахунок боржника має спеціальний режим використання та/або звернення стягнення на такі кошти заборонено законом (частина четверта статті 59 Закону України «Про виконавче провадження»).
Вказаний правовий висновок викладений у постанові Великої Палати Верховного Суду від 19.05.2020 у справі №905/361/19 (пункти 7.14, 7.15), а також підтверджений у постанові Великої Палати Верховного Суду від 20.04.2022 в справі №756/8815/20.
Крім того, у пунктах 74-77 постанови від 20.04.2022 в справі № 756/8815/20 Велика Палата Верховного Суду дійшла висновку про те, що передбачене абзацом другим частини другої статті 59 Закону України «Про виконавче провадження» зобов'язання виконавця зняти арешт на підставі повідомлення банку не виключає зняття такого арешту на підставі повідомлення боржника, та за наслідками здійснення контролю за правильністю стягнення на підставі наданих звітів про стягнення, оскільки у відповідності до підпункту 1 частини четвертої статті 59 цього закону підставами для зняття виконавцем арешту з майна боржника або його частини є отримання ним документального підтвердження, що звернення стягнення на такі кошти боржника заборонено законом.
Для боржника надання вищевказаних підтверджуючих документів є процесуальною можливістю відновити свої права, порушені у зв'язку з накладенням незаконного арешту, а для виконавця зняття такого арешту є здійсненням повноважень для усунення спричинених негативних наслідків. Однак це не виключає зобов'язання банку при виконанні приписів державного та/або приватного виконавця окремо від боржника повідомити виконавця про неможливість накладення арешту на грошові кошти боржника у зв'язку з забороною встановленою законом.
У матеріалах справи відсутні докази того, що кошти у сумі 8975,20 грн є саме аліментами, які стягнуті на утримання малолітньої дитини в іншому виконавчому провадженні, так само як і відсутні докази того, що рахунок боржника, з якого стягнуті такі кошти, має спеціальний режим використання та/або звернення стягнення на такі кошти заборонено законом.
Враховуючи, що державний виконавець зобов'язаний здійснювати необхідні заходи щодо своєчасного і повного виконання рішення, зазначеного у документі на його виконання, у спосіб і порядок, визначені виконавчим документом, а судове рішення є обов'язковим до виконання на всій території України, заявник не надала жодних обґрунтованих доказів на підтвердження доводів скарги, підстави для задоволення скарги відсутні.
Керуючись статтями 258-260, 352-354, 447, 451 ЦПК України, суд, -
У задоволенні скарги ОСОБА_1 на дії державного виконавця Богунського відділу державної виконавчої служби м. Житомира Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) - відмовити.
Ухвала набирає законної сили негайно після її проголошення.
Ухвала може бути оскаржена до Житомирського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом п'ятнадцяти днів з дня її проголошення.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Учасник справи, якому повна ухвала суду не була вручена у день її проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження ухвали суду, якщо апеляційна скарга подана протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.
Суддя Т.А. Воробйова