Номер провадження: 22-ц/813/2012/25
Справа № 522/15492/22
Головуючий у першій інстанції Ярема Х.С.
Доповідач Коновалова В. А.
Іменем України
05.06.2025 року м. Одеса
Одеський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:
головуючого - Коновалової В.А.,
суддів: Карташова О.Ю., Назарової М.В.,
за участю секретаря судового засідання - Нечитайло А.Ю.,
учасники справи:
позивач - Кредитна спілка «Просто гроші»,
відповідачі - ОСОБА_1 , ОСОБА_2 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі судових засідань Одеського апеляційного суду в порядку спрощеного позовного провадження справу
за апеляційною скаргою ОСОБА_1 ,
на рішення Приморського районного суду м. Одеси від 01 липня 2024 року, ухвалене у складі судді Ярема Х.С.,
за позовом Кредитної спілки «Просто гроші» до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за кредитним договором
Короткий зміст позовних вимог
У листопаді 2022 року Кредитна спілка «Просто гроші» звернулась до суду з позовом до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за кредитним договором, в обґрунтування якого зазначила, що 28.04.2021 року між КС «Просто гроші» та ОСОБА_1 укладено Кредитний договір № 000000000000105, за умовами якого позичальник отримав кредит у сумі 67200 грн строком на 24 місяці до 28.04.2023 року, процентна ставка за користування кредитом встановлюється в розмірі 60% річних. У якості забезпечення виконання зобов'язань позичальника 28.04.2021 року між КС «Просто гроші» та ОСОБА_1 і ОСОБА_2 (поручитель) укладено договір поруки за умовами якого поручитель прийняла на себе зобов'язання перед кредитором відповідати за зобов'язаннями позичальника.
ОСОБА_1 зобов'язання не виконав. Станом на 10.11.2022 року утворилась заборгованість в сумі 91231,28 грн, яка складається з 51132,22 грн - заборгованість за основною сумою кредиту, 40099,06 грн - заборгованість по відсотках.
КС «Просто гроші» вжиті заходи досудового врегулювання спору, на адресу відповідачів ОСОБА_1 , ОСОБА_2 була надіслана вимога про усунення порушення - сплати боргу. Однак ця вимога залишилась без уваги та задоволення.
Позивач просив суд стягнути солідарно з відповідачів ОСОБА_1 , ОСОБА_2 заборгованості за кредитним договором №ПГНП-000000000000105 від 28.04.2021 року у розмірі 91231,28 грн, з яких: сума заборгованості за кредитом - 51132,22 грн; відсотки за користування кредитом - 40099,06 грн.
Короткий зміст рішення суду першої інстанції
Приморський районний суд м. Одеси рішенням від 01.07.2024 року позов Кредитної спілки «Просто гроші» - задовольнив. Стягнув солідарно з ОСОБА_1 та ОСОБА_2 на користь Кредитної спілки «Просто гроші» грошові кошти в розмірі 91231,28 гривень та судовий збір в розмірі 2481 гривень в рівних частинах по 1240,50 гривень з кожного.
Ухвалюючи оскаржуване рішення, суд першої інстанції виходив з того, що судом встановлено, що кредитний договір між сторонами укладено в письмовій формі, сторони погодили усі істотні умови цього договору, підписавши договір, позичальник підтвердив, що вивчив умови Кредитного договору, а також зміст, суть, об'єм своїх зобов'язань по договору. Позичальник на момент укладення договору не заявляв додаткових вимог щодо умов кредитування та в подальшому прийняв надані кредитною спілкою грошові кошти. Суд дійшов висновку, що укладення договору у запропонованій формі із запропонованими умовами, відповідало внутрішній волі позичальника. Підписуючи договір поруки, ОСОБА_2 поручилася відповідати перед Кредитором за порушення боржника ОСОБА_1 за зобов'язанням повернути кредит та нараховані проценти за користування кредитом, а тому несе солідарну відповідальність з позичальником. Сума заборгованості відповідачами не спростована та не оспорена, в зв'язку з чим суд дійшов висновку про обґрунтовність позову КС «Просто гроші».
Короткий зміст вимог апеляційної скарги
В апеляційній скарзі ОСОБА_1 просить скасувати у повному обсязі рішення Приморського районного суду м. Одеси від 01.07.2024 р. по справі № 522/15492/22, посилаючись на неповне з'ясування обставин справи, що мають значення для справи, порушення судом норм процесуального права та неправильне застосування норм матеріального права.
(1) Доводи особи, яка подала апеляційну скаргу
В апеляційній скарзі ОСОБА_1 посилається на те, що суд в своєму рішенні не дав оцінку твердженню скаржника, що втрата автомобіля, і у зв?язку з тим і втрата роботи таксистом, катастрофічно погіршила його фінансове становище, що не дало можливості виконувати свої кредитні зобов?язання, які він сумлінно виконував. Зазначає, що 01.11.2022 року Торгово-промислова палата України на своєму сайті підтвердила, що «в умовах воєнного стану ухвалено рішення спростити порядок засвідчення форс-мажорних обставин (обставин непереборної сили). З метою позбавлення обов?язкового звернення до Торгово-промислової палати України та уповноважених нею регіональних Торгово-промислових палат України і підготовки пакету документів у період дії воєнного стану, на її сайті 28.02.2022 року розміщено загальний офіційний лист щодо засвідчення форс-мажорних обставин (обставин непереборної сили)».
(2) Позиція інших учасників справи
Ухвалою Одеського апеляційного суду від 11.10.2024 року відкрито провадження у справі, Кредитній спілці «Просто гроші», ОСОБА_2 роз'яснювалось право подання до апеляційного суду відзиву на апеляційну скаргу, проте відзиву не надходило.
Учасники процесу у судове засідання не з'явились, про дату, час та місце розгляду справи повідомлені належним чином.
ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , Кредитна спілка «Просто гроші» про дату, час та місце розгляду справи повідомлені належним чином, у відповідності до п. 3 ч. 8 ст. 128 ЦПК України.
З огляду на положення частини другої статті 372 ЦПК України, згідно з якою неявка сторін або інших осіб, які беруть участь у справі, належним чином повідомлених про час і місце розгляду справи, не перешкоджає розгляду справи, та зважаючи на межі розгляду справи в суді апеляційної інстанції, колегія суддів вважає можливим розгляд справи проводити за відсутності учасників справи.
Заслухавши доповідь судді-доповідача, дослідивши матеріали справи, перевіривши законність й обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги, обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів апеляційного суду приходить до наступного.
Відповідно до ч.ч. 1, 2 статті 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї.
Згідно ст. 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Судове рішення має відповідати завданню цивільного судочинства, визначеному цим Кодексом.
Судом встановлено, матеріалами справи підтверджено та ніким по справі не оспорюється, що 28.04.2021 між КС «Просто гроші» (Кредитор) та ОСОБА_1 (Позичальник) укладено Кредитний договір №ПГНП-000000000000105, згідно з умовами якого кредитор надав позичальнику кредитні кошти 67200 грн строком на 24 місяці, починаючи з 28.04.2021 по 28.04.2023 року, а позичальник зобов'язався повернути їх та сплатити відповідні проценти за користування кредитом, а також сплатити комісії, штрафні санкції та інші платежі відповідно до умов Кредитного договору.
Згідно з розділом 1 Кредитного договору №ПГНП-000000000000105 процентна ставка за користування кредитом встановлюється в розмірі 60 % річних. У випадках, передбачених цим Договором (додатковими угодами) розмір процентної ставки може бути збільшений.
Свої зобов'язання КС «Просто гроші» виконала, надавши ОСОБА_1 кредитні кошти шляхом видачі безготівкових коштів з поточного рахунку Кредитора, що відповідач не заперечує.
Згідно з умовами Кредитного договору позичальник зобов'язався платити заборгованість щомісячно згідно з Графіком здійснення платежів, що наведено у додатку №1 до кредитного договору, який є його невід'ємною частиною.
Згідно з п.4.4.2 Кредитного договору позичальник зобов'язався сплачувати проценти щомісячно у звітний день.
Станом на 10.11.2022 утворилась заборгованість в сумі 91231,28 грн, яка складається з: 51132,22 грн заборгованість за основною сумою кредиту; 40099,06 грн заборгованість по відсотках.
Розрахунок заборгованості відповідачами не оспорений, не спростований.
Для забезпечення виконання зобов'язань ОСОБА_1 перед КС «Просто гроші» з поверненню кредиту, сплаті процентів за користування кредитом та штрафних санкцій, 28.04.2021 між КС «Просто гроші» (Кредитор за договором поруки), ОСОБА_1 (Позичальник за договором поруки) та ОСОБА_2 (Поручитель), укладено Договір поруки №ПГНП-000000000000105.
Відповідно до умов договору поруки ОСОБА_2 прийняла на себе зобов'язання перед Кредитною спілкою «Просто гроші» відповідати у повному обсязі по зобов'язанням ОСОБА_1 , визначених Кредитним договором.
КС «Просто гроші» вжиті заходи досудового врегулювання спору, а саме: на адресу відповідачів була надіслана вимога про усунення порушення - сплати боргу, Ояка залишилась без задоволення.
Відповідно до п. 2.1. Договору поруки у разі порушення Боржником зобов'язання за Основним договором Поручитель зобов'язується виконати за Боржника зобов'язання останнього у 10-ти (десяти) денний термін з дня отримання вимоги Кредитора.
Відповідно до пункту 3.1. Договору поруки у разі невиконання Боржником своїх зобов'язань за Основним договором Кредитор має право у 10-ти (десяти) денний строк звернутися з вимогою про виконання таких зобов'язань до Поручителя.
Пунктом 1.1. Договору поруки встановлено, що відповідачі несуть солідарну відповідальність перед Позивачем.
Згідно з п. 9.5 Кредитного договору, сторони звільняються від відповідальності за невиконання або неналежне виконання Договору у випадку виникнення обставин непереборної сили (форс-мажорних обставин) на час їх дії, якщо такі обставини мають безпосередній вплив на виконання зобов'язань за Договором.
Згідно з п. 9.5.3 Кредитного договору, сторони зобов'язані не пізніше 7 робочих днів з моменту настання обставин непереборної сили повідомити одна одну про настання таких обставин. Факт виникнення форс-мажорної обставини має підтвердити сторона, що посилається на таку обставину.
Задовольняючи позовні вимоги КС «Просто гроші» та стягуючи солідарно з відповідачів на користь позивача суму заборгованості за кредитним договором в розмірі 91231,28 гривень, суд виходив із обґрунтованості позовних вимог та умов укладеного між сторонами кредитного договору та договору поруки, якими погоджено усі істотні умови договору. Суд зазначив, що безпосередній вплив форс-мажорних обставин на виконання ОСОБА_1 зобов'язань за Договором, останнім не доведено.
Переглядаючи вказане рішення за доводами апеляційної скарги, колегія суддів погоджує такі висновки.
Як свідчить тлумачення статті 526 ЦК України цивільне законодавство містить загальні умови виконання зобов'язання, що полягають у його виконанні належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Це правило є універсальним і підлягає застосуванню як до виконання договірних, так і недоговірних зобов'язань. Недотримання умов виконання призводить до порушення зобов'язання.
За правилом статті 530 ЦК України якщо у зобов'язанні встановлено строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Наслідки прострочення позичальником повернення позики визначено у частині другій статті 1050 ЦК України. Якщо договором встановлений обов'язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому відповідно до статті 1048цього Кодексу.
Відповідно до частини першої статті 1049 ЦК України позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.
В оцінці застосування наведених норм права Велика Палата Верховного Суду зробила висновок, викладений у постанові від 28 березня 2018 року у справі № 444/9519/12 (провадження № 14-10цс18), згідно з яким право кредитодавця нараховувати передбачені договором проценти за кредитом припиняється після спливу визначеного договором строку кредитування чи у разі пред'явлення до позичальника вимоги згідно з частиною другою статті 1050 ЦК України. В охоронних правовідносинах права та інтереси позивача забезпечені частиною другою статті 625 ЦК України, яка регламентує наслідки прострочення виконання грошового зобов'язання.
Відповідно до частини першої статті 553, частин першої та другої статті 554 ЦК України за договором поруки поручитель поручається перед кредитором боржника за виконання ним свого обов'язку. Поручитель відповідає перед кредитором за порушення зобов'язання боржником. У разі порушення боржником зобов'язання, забезпеченого порукою, боржник і поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники, якщо договором поруки не встановлено додаткову (субсидіарну) відповідальність поручителя. Поручитель відповідає перед кредитором у тому ж обсязі, що і боржник, включаючи сплату основного боргу, процентів, неустойки, відшкодування збитків, якщо інше не встановлено договором поруки.
За змістом частини четвертої статті 559 ЦК України (у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) порука припиняється після закінчення строку, встановленого в договорі поруки. Якщо такий строк не встановлено, порука припиняється у разі виконання основного зобов'язання у повному обсязі або якщо кредитор протягом трьох років з дня настання строку (терміну) виконання основного зобов'язання не пред'явить позову до поручителя. Якщо строк (термін) виконання основного зобов'язання не встановлений або встановлений моментом пред'явлення вимоги, порука припиняється, якщо кредитор протягом трьох років з дня укладення договору поруки не пред'явить позову до поручителя. Для зобов'язань, виконання яких здійснюється частинами, строк поруки обчислюється окремо за кожною частиною зобов'язання, починаючи з дня закінчення строку або настання терміну виконання відповідної частини такого зобов'язання.
Оскільки сторони на власний розсуд врегулювали порядок зміни строку виконання зобов'язання за основним договором та підстави такої зміни у вигляді порушення позичальником та поручителем взятих на себе зобов'язань, а по справі встановлено та не заперечується відповідачами порушення з їх боку належного виконання зобов'язань, то Банк скористався наданим йому правом та надіслав у відповідності до п. 8.1. вимоги відповідача про усунення порушень та надавши строк для усунення таких.
Вказані вимоги були спрямовані ОСОБА_1 та ОСОБА_2 07.09.2022. Із теперішнім позовом до суду позивач звернувся 10.11.2022 року засобами поштового зв'язку.
Отже, банк на власний розсуд змінив умови основного зобов'язання щодо строку дії договору, періодичності платежів, порядку сплати процентів за користування кредитом.
За таких обставин суд дійшов правильного висновку, що банк шляхом надіслання відповідачам вимоги про дострокове виконання зобов'язання змінив строк його виконання.
Щодо доводу апеляційної скарги відповідача про неврахуванні судом п. 9.5. Кредитного договору, неврахування листа ТПП України, відповідно до якого чітко вказані форс-мажорні обставини та на кого вони поширюються і з яких підстав, то суд виходить з такого.
Колегія суддів бере до уваги, що відповідно до пункту 9.5 Кредитного договору, сторони звільняються від відповідальності за невиконання або неналежне виконання Договору у випадку виникнення обставин непереборної сили (форс-мажорних обставин) на час їх дії, якщо такі обставини мають безпосередній вплив на виконання зобов'язань за Договором. Згідно з п. 9.5.3 Кредитного договору, сторони зобов'язані не пізніше 7 робочих днів з моменту настання обставин непереборної сили повідомити одна одну про настання таких обставин. Факт виникнення форс-мажорної обставини має підтвердити сторона, що посилається на таку обставину.
Відповідно до ч. 1 п. 1 ст. 617 ЦК України особа, яка порушила зобов'язання, звільняється від відповідальності за порушення зобов'язання, якщо вона доведе, що це порушення сталося внаслідок випадку або непереборної сили.
У пункті 1 частини 1статті 263 ЦК України наведено ознаки непереборної сили та визначено, що непереборна сила - це надзвичайна або невідворотна за даних умов подія.
Отже, непереборною силою є надзвичайна і невідворотна зовнішня подія, що повністю звільняє від відповідальності особу, яка порушила зобов'язання, за умови, що остання не могла її передбачити або передбачила, але не могла її відвернути, і ця подія завдала збитків.
Форс-мажорними обставинами (обставинами непереборної сили) є надзвичайні та невідворотні обставини, що об'єктивно унеможливлюють виконання зобов'язань, передбачених умовами договору (контракту, угоди тощо), обов'язків згідно із законодавчими та іншими нормативними актами, а саме: загроза війни, збройний конфлікт або серйозна погроза такого конфлікту, включаючи але не обмежуючись ворожими атаками, блокадами, військовим ембарго, дії іноземного ворога, загальна військова мобілізація, військові дії, оголошена та неоголошена війна, дії суспільного ворога, збурення, акти тероризму, диверсії, піратства, безлади, вторгнення, блокада, революція, заколот, повстання, масові заворушення, введення комендантської години, карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України, експропріація, примусове вилучення, захоплення підприємств, реквізиція, громадська демонстрація, блокада, страйк, аварія, протиправні дії третіх осіб, пожежа, вибух, тривалі перерви в роботі транспорту, регламентовані умовами відповідних рішень та актами державних органів влади, закриття морських проток, ембарго, заборона (обмеження) експорту/імпорту тощо, а також викликані винятковими погодними умовами і стихійним лихом, а саме: епідемія, сильний шторм, циклон, ураган, торнадо, буревій, повінь, нагромадження снігу, ожеледь, град, заморозки, замерзання моря, проток, портів, перевалів, землетрус, блискавка, пожежа, посуха, просідання і зсув ґрунту, інші стихійні лиха тощо (частина 2статті 141 Закону України «Про торгово-промислові палати в Україні»).
Відповідно до частини 1 статті 14-1 Закону України «Про торгово-промислові палати в Україні» Торгово-промислова палата України та уповноважені нею регіональні торгово-промислові палати засвідчують форс-мажорні обставини (обставини непереборної сили) та видають сертифікат про такі обставини протягом семи днів з дня звернення суб'єкта господарської діяльності за собівартістю. Сертифікат про форс-мажорні обставини (обставини непереборної сили) для суб'єктів малого підприємництва видається безкоштовно.
Єдиним належним документом, який підтверджує настання обставин непереборної сили (форс-мажору), є сертифікат, виданий у порядку та на підставі статті 14-1 Закону «Про торгово-промислові палати в Україні».
Лист ТПП України від 28 лютого 2022 року є загальним офіційним документом та не містить ідентифікуючих ознак конкретного Договору, виконання якого стало неможливим через наявність зазначених обставин. При цьому відповідач не був позбавлений можливості звертатися до ТПП України та уповноважених нею регіональних ТПП за отриманням відповідного сертифіката про форс-мажорні обставини (обставини непереборної сили), дотримуючись порядку, встановленого Регламентом ТПП України від 18 грудня 2014 року, саме за спірним зобов'язанням.
Ключовою ознакою форс-мажору є причинно-наслідковий зв'язок між форс-мажорними обставинами та неможливістю виконати конкретне зобов'язання. Форс-мажор, або ж обставини непереборної сили, - це надзвичайні та невідворотні обставини, настання яких призвело до об'єктивної неможливості виконати зобов'язання. Водночас сама по собі, зокрема, збройна агресія проти України, девальвація гривні, воєнний стан, не може автоматично означати звільнення від виконання будь-ким в Україні будь-яких зобов'язань, незалежно від того, існує реальна можливість їх виконати чи ні. Воєнний стан, девальвація гривні, як обставини непереборної сили, звільняє від відповідальності лише у разі, якщо саме внаслідок пов'язаних із нею обставин компанія/фізична особа не може виконати ті чи інші зобов'язання.
Наявність сертифікату ТПП України про форс-мажор суд має оцінювати у сукупності з іншими доказами, тобто дані обставини не мають преюдиційного характеру, і при їх виникненні сторона, яка посилається на них як на підставу неможливості належного виконання зобов'язання, повинна довести їх наявність не тільки самих по собі, але і те, що вони були форс-мажорними саме для даного конкретного випадку. Водночас сторона, яка посилається на форс-мажор, з урахуванням умов Договору у даній справі, має довести причинно-наслідковий зв'язок між форс-мажором та неможливістю виконати конкретне зобов'язання.
Вказані висновки викладені у постанові Верховного Суду від 15 червня 2023 року у справі № 910/8580/22.
Також, у постанові Верховного Суду від 31 серпня 2022 року у справі № 910/15264/21 викладено висновок, що саме ж повідомлення про форс-мажор має бути направлено іншій стороні якнайшвидше. Хоча й форс-мажорні обставини впливають, як правило, на одну сторону договору (виконавця), але вони мають негативні наслідки насамперед для іншої сторони договору, яка не отримує його належне виконання. Отже, своєчасне повідомлення іншої сторони про настання форс-мажорних обставин спрямоване на захист прав та інтересів іншої сторони договору, яка буде розуміти, що не отримає вчасно товар (роботи, послуги) та, можливо, зможе , зменшити негативні наслідки форс-мажору».
Доказів встановлення таких обставин по виниклим правовідносинам сторін по справі не надано.
Апеляційний суд зазначає, що посилання скаржника на втрату автомобіля, і у зв?язку із цим втрату роботи таксистом, що катастрофічно погіршило його фінансове становище, що не дало можливості виконувати свої кредитні зобов?язання, не підтверджені належними та допустимими доказами та не надані докази повідомлення про зазначені обставини КС «Просто гроші» не пізніше 7 робочих днів з моменту настання обставин непереборної сили, як це передбачено п. 9.5.3 Кредитного договору, та підтвердження, що саме ці обставини є форс-мажорними обставинами, які звільняють сторону від відповідальності за невиконання або неналежне виконання Договору.
Отже, колегія суддів вважає, що висновки суду першої інстанції у межах доводів апеляційної скарги, ґрунтуються на правильно встановлених фактичних обставинах справи, яким надана належна правова оцінка, правильно застосовані норми матеріального та процесуального права.
В апеляційній скарзі не наведено ніяких нових обставин та не надано нових доказів, що давали б апеляційному суду підстави для проведення переоцінки обставин та доказів, зроблених судом першої інстанції у своєму рішенні.
Щодо суті апеляційної скарги
Відповідно до ст. 375 ЦПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
З урахуванням викладеного, колегія суддів вважає, що рішення суду ухвалено з дотриманням норм матеріального та процесуального права, тому відповідно до ст. 375 ЦПК України апеляційна скарга підлягає залишенню без задоволення, а рішення суду першої інстанції без змін.
Щодо судових витрат
Оскільки апеляційна скарга залишена без задоволення, то судові витрати понесені у зв'язку з переглядом справи у суді апеляційної інстанції, покладаються на позивача.
Керуючись ст.ст. 367, п. 1 ч. 1 ст. 374, ст. 375, 384 ЦПК України, апеляційний суд у складі колегії суддів
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення.
Рішення Приморського районного суду м. Одеси від 01 липня 2024 року залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття, але може бути оскаржена у касаційному порядку шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складання повного тексту постанови.
Повний текст постанови складено 05 червня 2025 року.
Головуючий В.А. Коновалова
Судді О.Ю. Карташов
М.В. Назарова