Справа № 161/5940/25
Провадження № 2/161/2730/25
04 червня 2025 року м. Луцьк
Луцький міськрайонний суд Волинської області
в складі: головуючого - судді Мазура Д.Г.,
за участі секретаря судового засідання Дручок О.М.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі Луцького міськрайонного суду Волинської області в місті Луцьку в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Юніт Капітал» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за договором про надання послуг,-
Стислий виклад позовних вимог.
Представник позивача ТОВ «Юніт Капітал» - Татаренко А.І., звернувся до суду з позовною заявою поданою через «Електронний суд» до відповідача ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за договором про надання послуг.
В обґрунтування позову посилається на те, що 25.08.2021 року між ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» і ОСОБА_1 , було укладено кредитний договір № 541125779 у формі електронного документа з використанням електронного підпису, відповідно до умов якого останній отримав кредит у сумі 17 000, 00 грн строком на 140 днів шляхом переказу коштів на його банківську карту № НОМЕР_1 , зі сплатою процентів відповідно до обумовлених сторонами умов, виходячи із часу дії вказаного договору та виконання відповідачем взятих на себе зобов'язань.
Відповідно до договору факторингу № 28/1118-01, укладеного 28 листопада 2018 року між ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» і ТОВ «Таліон Плюс», додаткової угоди № 31 від 31.12.2022, додаткової угоди № 32 від 31.12.2023, додаткової угоди № 19 від 28.11.2019, додаткової угоди № 26 від 31.12.2020, додаткової угоди № 27 від 31.12.2021 та витягу з реєстру прав вимоги № 174 від 22.02.2022 до ТОВ «Таліон Плюс» перейшло право грошової вимоги до ОСОБА_1
05.08.2020 року між ТОВ «Таліон Плюс» і ТОВ «ФК «Онлайн Фінанс» було укладено договір факторингу № 05/0820-01.Відповідно до умов зазначеного договору, додаткової угоди № 2 від 03.08.2021, додаткової угоди № 3 від 30.12.2022, та відповідно до витягу з реєстру прав вимоги № 10 від 31.07.2023 ТОВ «ФК «Онлайн Фінанс» набуло права грошової вимоги до відповідача на загальну суму 9 921, 25 грн.
06.03.2025 року між ТОВ «ФК «Онлайн Фінанс» і ТОВ «Юніт Капітал» було укладено договір факторингу № 060325-У, відповідно до умов якого ТОВ «ФК «Онлайн Фінанс» відступило право грошової вимоги до ОСОБА_1 , за кредитним договором № 541125779 на загальну суму 9 921, 25.
Позивач зазначає, що 08.09.2021 відповідач здійснив часткове погашення заборгованості на загальну суму 2 726,39 грн., з них: 1 642,20 грн. - сплата боргу за відсотками та 1 084,19 грн. - сплата боргу за тілом кредиту. 21.09.2021, 06.10.2021, 20.10.2021, 03.11.2021, 17.11.2021, 01.12.2021 відповідач здійснював часткові погашення заборгованості, в результаті тіло кредиту стало дорівнювати 6 792,67 грн. Оскільки тіло кредиту зменшувалось, щоденні нарахування відсотків за його користування також знижувались.
З огляду на вищенаведене позивач просив стягнути на його користь заборгованість за кредитним договором № 541125779 від 25.08.2021 у сумі 9 921, 25 грн., яка складається з 6 792, 67 грн., - заборгованість за тілом кредиту; 3 128, 58 грн., - заборгованість за відсотками, а також відшкодувати судові витрати: 2 422,40 грн судового збору і 6 000 грн витрат на професійну правничу допомогу.
Заяви, та клопотання учасників справи.
30 травня 2025 на адресу суду від представника відповідача ОСОБА_1 , - адвоката Ліпкевича І.В., надійшов відзив на позовну заяву, у якому представник відповідача зазначає, що доводи викладені в позовній заяві позивачем, є безпідставними, необґрунтованими та такими, що не підтверджуються належними та допустимими доказами. Зокрема вказує, що на момент укладення договору факторингу № 28/1118-01 від 28.11.2018 між ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» та ТОВ «Таліон Плюс», кредитного договору № 541125779 від 25.08.2021р. - ще не існувало. А тому відповідно до ТОВ «Таліон Плюс» не перейшло право вимоги за кредитним договором якого не існувало, а тому наступні договори факторингу які були укладені в подальшому, не створюють ніяких правових наслідків та не підтверджують перехід прав вимог за договором кредиту до нового кредитора в тому числі і до позивача.
Водночас, представник відповідача ОСОБА_1 , - адвокат Ліпкевич І.В., просить поновити строк для подачі відзиву на позовну заяву, з огляду на такі обставини: 28.07.2025 відповідачем було отриману ухвалу про відкриття провадження у справі, оскільки ОСОБА_1 , не отримувалася позовна зава з додатками, 30.04.2025 представником позивача подана заява про ознайомлення з матеріалами справи, 07.05.2025 адвокат Ліпкевича І.В., ознайомився з матеріалами справи, з огляд на вищезазначене просить, поновити строк для подання відзиву на позовну заяву, прийняти відзив на позовну заяву, відмовити в задоволені позовної заяви ТОВ «Юніт Капітал» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за договором про надання послуг. Стягнути із ТОВ «Юніт Капітал» на користь ОСОБА_1 , витрати на правничу правову допомогу у розмірі 5 000 грн.
05 червня 2025 на адресу суду від представника позивача ТОВ «Юніт Капітал» - Хлопкової М.С., надійшла відповідь на відзив на позовну заяву, у якій представник позивача зазначає, що договір факторинг № 28/1118-01 є рамковою угодою, адже він підтверджує згоду двох сторін співпрацювати протягом визначеного проміжку часу, а саме з 28.11.2018 по 31.12.20224. З урахуванням визначених строків дії цього договору, його виконання здійснювалось не одномоментно, а протягом всього часу його дії. Тобто, право вимоги за кредитним № 541125779 від 25.08.2021 перейшло до ТОВ «Таліон Плюс» - 22.02.2022, в момент підписання сторонами реєстру прав вимоги № 174. Також зазначає, що право вимоги переходить в момент підписання сторонами відповідних реєстрів, що чітко передбачено договорами факторингу.
Процесуальні дії у справі.
14 квітня 2025 ухвалою Луцького міськрайонного суду Волинської області позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі, постановлено розгляд справи проводити в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін.
Суд, дослідивши та оцінивши наявні в справі докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні, вирішуючи справу, доходить такого висновку.
Фактичні обставини справи, встановлені судом та мотиви прийнятого рішення.
25.08.2021 між ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» і ОСОБА_1 , укладено кредитний договір № 541125779 у формі електронного документа з використанням електронного підпису, одноразового ідентифікатора MNV2X9H6, згідно з умовами якого кредитодавець надав позичальнику кредит у сумі 17 000, 00 грн на умовах строковості, зворотності, платності, а позичальник зобов'язалася повернути кредит та сплатити проценти за користування кредитом, відповідно до умов, зазначених у цьому договорі, додатках до нього та Правилах надання грошових коштів у позику, в тому числі на умовах фінансового кредиту продукту «Комфорт» ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» (п.1.1 Договору).
За даними платіжного доручення № d10a315b-8806-499a-9ea3-c68e52c3e928 та довідки щодо дій позичальника в інформаційно-телекомунікаційній системі ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога», ОСОБА_1 , на підставі Договору від № 541125779 від 25.08.2021 надано кредит у сумі 17 000, 00 грн, який перераховано на платіжну картку № 5168-74XX-XXXX-5610.
Відповідно до розрахунку заборгованості ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога», відповідач ОСОБА_1 , за договором № 541125779, здійснив оплату за тілом кредиту та процентами: 08.09.2021 - 2 726, 39 грн., 21.09.2021 - 2 726, 39 грн., 06.10.2021- 2 726, 39 грн, 20.10.2021 - 2 726, 39 грн., 03.11.2021 - 2 726, 39 грн., 17.11.2021 - 2 726, 39 грн., 01.12.2021 - 2 726, 39 грн. Сума сплаченої заборгованості - 19 084, 73 грн.
Відповідно до розрахунку заборгованості ТОВ «Таліон Плюс», заборгованість ОСОБА_1 , за договором № 541125779, складає 9 921, 25 грн., з яких: 6 792, 67 грн., -заборгованість за тілом кредиту, 31 128, 58 грн., - заборгованість за відсотками.
Згідно виписки з особового рахунку наданого позивачем за кредитним договором № 541125779, станом на 12.03.2025 заборгованість за кредитним договором складає 9 921, 25 09 грн, з яких: прострочена заборгованість за сумою кредиту 6 792, 67 грн., прострочена заборгованість за процентами 3 128, 58 грн.
28.11.2018 року між ТОВ «Таліон Плюс» та ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» був укладений договір факторингу № 28/1118-01, за умовами якого останнє зобов'язалось відступити ТОВ «Таліон Плюс» зазначені у відповідних реєстрах вимоги, а фактор зобов'язується їх прийняти та передати грошові кошти в розпорядження ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» за плату на умовах, визначених цим договором.
У подальшому між сторонами укладалися додаткові угоди додаткової угоди № 31 від 31.12.2022, № 32 від 31.12.2023, № 19 від 28.11.2019, № 26 від 31.12.2020, № 27 від 31.12.2021.
Відповідно до витягу з реєстру прав вимоги № 174 від 22.02.2022 до договору факторингу № 28/1118-01 від 28.11.2018 ТОВ «Таліон Плюс» отримало право вимоги до відповідача на загальну суму 9 921, 25 грн.
05.08.2020 між ТОВ «Фінансова компанія «Онлайн Фінанс» та ТОВ «Таліон Плюс» був укладений договір факторингу № 05/0820-01, за умовами якого ТОВ «Таліон Плюс» зобов'язався відступити ТОВ «Фінансова компанія «Онлайн Фінанс» права вимоги, зазначені у відповідних реєстрах прав вимоги, а фактор зобов'язався їх прийняти та передати грошові кошти в розпорядження ТОВ «Таліон Плюс» за плату на умовах, визначених цим договором.
В подальшому між цими ж сторонами укладено додаткові угоди: № 2 від 03.08.2021 та № 3 від 30.12.2022, якими продовжено строк дії Договору факторингу до 30.12.2024 включно, всі інші умови залишилися без змін.
Відповідно до витягу з реєстру прав вимоги № 10 від 31.07.2023 від ТОВ «Таліон Плюс» до ТОВ «Фінансова компанія «Онлайн Фінанс» перейшло право вимоги до відповідача на загальну суму 9 921, 25 грн.
06.03.2025 ТОВ «Фінансова компанія «Онлайн Фінанс» та ТОВ «Юніт Капітал» уклали договір факторингу №060325-У, відповідно до умов якого ТОВ «Фінансова компанія «Онлайн Фінанс» зобов'язалося відступити ТОВ «Юніт Капітал» право грошової вимоги, строк виконання зобов'язань за якою настав або виникне в майбутньому до третіх осіб - Боржників, включаючи суму основного зобов'язання (суму позики), плату за позикою (проценти за користування позикою та проценти за прострочену позику), пеню за порушення грошових зобов'язань та інші платежі, право на одержання яких належить ТОВ «Фінансова компанія «Онлайн Фінанс».
Відповідно до Реєстру Боржників за Договором факторингу №060325-У від 06.03.2025 від ТОВ «Фінансова компанія «Онлайн Фінанс» до ТОВ «Юніт Капітал» перейшло право вимоги до ОСОБА_1 , на загальну суму 9 921, 25 грн.
Мотиви, з яких виходить суд, та застосовані норми права
Суд, дослідивши та оцінивши письмові докази, які містяться в матеріалах справи, дійшов таких висновків.
Відповідно до статті 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.
Однією із загальних засад цивільного законодавства України є свобода договору (п. 3 ч. 1ст. 3 ЦК України).
У частині першій статті 626 ЦК України визначено, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
Згідно із частиною першою статті 627 ЦК України відповідно достатті 6 цього Кодексус торони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цьогоКодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.
Статтею 628 ЦК України визначено зміст договору, який становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
Відповідно до статті 629 ЦК України договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Згідно із частиною першою статті 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Відповідно д остатті 1055 ЦК України кредитний договір укладається у письмовій формі. Кредитний договір, укладений з недодержанням письмової форми, є нікчемним.
Закон України «Про електронну комерцію» (далі Закон) визначає організаційно-правові засади діяльності у сфері електронної комерції в Україні, встановлює порядок вчинення електронних правочинів із застосуванням інформаційно-телекомунікаційних систем та визначає права і обов'язки учасників відносин у сфері електронної комерції.
Устатті 3 Закону зазначено, що електронний договір - це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов'язків та оформлена в електронній формі.
Відповідно до ч. 3статті 11 цього Закону електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти (оферти) однією стороною та її прийняття (акцепту) другою стороною. Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною шостою цієї статті.
Пропозиція укласти електронний договір (оферта) може бути зроблена шляхом надсилання комерційного електронного повідомлення, розміщення пропозиції (оферти) у мережі Інтернет або інших інформаційно-телекомунікаційних системах (ч. 4ст. 11 Закону).
Пропозиція укласти електронний договір (оферта) може включати умови, що містяться в іншому електронному документі, шляхом перенаправлення (відсилання) до нього (ч. 5ст. 11 Закону).
Згідно із ч. 6 ст. 11 Закону відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти електронний договір, про її прийняття (акцепт) може бути надана шляхом: надсилання електронного повідомлення особі, яка зробила пропозицію укласти електронний договір, підписаного в порядку, передбаченому ст. 12 цього Закону; заповнення формуляра заяви (форми) про прийняття такої пропозиції в електронній формі, що підписується в порядку, передбаченому ст. 12 цього Закону; вчинення дій, що вважаються прийняттям пропозиції укласти електронний договір, якщо зміст таких дій чітко роз'яснено в інформаційній системі, в якій розміщено таку пропозицію, і ці роз'яснення логічно пов'язані з нею.
За правилами ч. 8 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію» у разі якщо укладення електронного договору відбувається в інформаційно-телекомунікаційній системі суб'єкта електронної комерції, для прийняття пропозиції укласти такий договір особа має ідентифікуватися в такій системі та надати відповідь про прийняття пропозиції (акцепт) у порядку, визначеному частиною шостою цієї статті. Такий документ оформляється у довільній формі та має містити істотні умови, передбачені законодавством для відповідного договору.
Відповідно до частини першої статті 12 Закону України «Про електронну комерцію» моментом підписання електронної правової угоди є використання: електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис», за умови використання коштів електронного цифрового підпису всіма сторонами електронної правової угоди; електронний підпис одноразовим ідентифікатором, визначеними цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) при письмовій згоді сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.
Як встановлено судом, 25.08.2021 року між ТОВ «Манівео Швидка Фінансова Допомога» (первісний кредитор) та ОСОБА_1 , було укладено кредитний договір № 541125779, за яким кредитодавець - ТОВ «Манівео Швидка Фінансова Допомога» зобов'язується надати позичальнику кредит у вигляді кредитної лінії, у розмірі кредитного ліміту на суму 17 000 грн на умовах зворотності, строковості, платності, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти за користування кредитом.
Відповідач підписав кредитний договір електронним підписом, створеним за допомогою одноразового ідентифікатора MNV2X9H6.
На підтвердження надання кредиту на підставі вказаного договору ТОВ «Манівео Швидка Фінансова Допомога» було надало платіжне доручення № d10a315b-8806-499a-9ea3-c68e52c3e928, відповідно до яких останнє перерахувало кошти на рахунок ОСОБА_1 , в сумі 17 000 грн ( а.с. 76).
Тобто, сторонами було погоджені всі істотні умови договору.
Будь-яких заперечень щодо факту отримання коштів, користування наданими кредитними коштами, тобто, існування між сторонами договірних відносин позичальника і кредитора, ОСОБА_1 , суду не надав.
Щодо доводів сторони відповідача про відсутність у позивача права вимоги до відповідача за кредитним договором, суд вважає за необхідне зазначити наступне.
Частинами 1, 3 ст. 509 ЦК України передбачено, що зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (у тому числі сплатити гроші), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання має ґрунтуватися на засадах добросовісності, розумності та справедливості.
Згідно з п. 1 ч. 1 ст. 512 ЦК України кредитор у зобов'язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).
Відповідно до ч. 1 ст. 513, ст. 514 ЦК України правочин щодо заміни кредитора у зобов'язанні вчиняється у такій самій формі, що і правочин, на підставі якого виникло зобов'язання, право вимоги за яким передається новому кредиторові. До нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов'язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.
Згідно з ч. 1 ст. 516 ЦК України заміна кредитора у зобов'язанні здійснюється без згоди боржника, якщо інше не встановлено договором або законом.
Відповідно до ст. 1077 ЦК України за договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов'язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов'язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника). Клієнт може відступити факторові свою грошову вимогу до боржника з метою забезпечення виконання зобов'язання клієнта перед фактором. Зобов'язання фактора за договором факторингу може передбачати надання клієнтові послуг, пов'язаних із грошовою вимогою, право якої він відступає.
Згідно зі ст. 1078 ЦК України предметом договору факторингу може бути право грошової вимоги, строк платежу за якою настав (наявна вимога),а також право вимоги, яке виникне в майбутньому (майбутня вимога). Майбутня вимога вважається переданою фактору з дня виникнення права вимоги до боржника. Якщо передання права грошової вимоги обумовлене певною подією, воно вважається переданим з моменту настання цієї події. У цих випадках додаткове оформлення відступлення права грошової вимоги не вимагається.
Статтею 1081 ЦК України передбачено, що клієнт відповідає перед фактором за дійсність грошової вимоги, право якої відступається, якщо інше не встановлено договором факторингу.Грошова вимога, право якої відступається, є дійсною, якщо клієнт має право відступити право грошової вимоги і в момент відступлення цієї вимоги йому не були відомі обставини, внаслідок яких боржник має право не виконувати вимогу.Клієнт не відповідає за невиконання або неналежне виконання боржником грошової вимоги, право якої відступається і яка пред'явлена до виконання фактором, якщо інше не встановлено договором факторингу.
Пунктом 1 розпорядження Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сфері ринків фінансових послуг від 06.02.2014 року № 352 «Про віднесення операцій з фінансовими активами до фінансових послуг та внесення змін до розпорядження Державної комісії з регулювання ринків фінансових послуг України від 03.04.2009 року №231» до фінансової послуги факторингу віднесено сукупність таких операцій з фінансовими активами (крім цінних паперів та похідних цінних паперів): фінансування клієнтів - суб'єктів господарювання, які уклали договір, з якого випливає право грошової вимоги; набуття відступленого права грошової вимоги, у тому числі, права вимоги, яке виникне в майбутньому, до боржників за договором, на якому базується таке відступлення; отримання плати за користування грошовими коштами, наданими у розпорядження клієнта, у тому числі, шляхом дисконтування суми боргу, розподілу відсотків, винагороди, якщо інший спосіб оплати не передбачено договором, на якому базується відступлення.
Верховний Суд у постанові від 02 листопада 2021 року у справі № 905/306/17 зробив висновок про те, що належним доказом, який засвідчує факт набуття прав вимоги за кредитним договором, є належно оформлені та підписані договори про відступлення права вимоги, реєстр договорів, права вимоги за якими відступаються за умови, що він містить дані за кредитним договором, а також докази на підтвердження оплати за договором.
Як встановлено судом, 28 листопада 2018 року ТОВ «Манівео Швидка Фінансова Допомога» уклало з ТОВ «Таліон Плюс» договір факторингу №28/1118-01 відповідно до якого клієнт зобов'язується відступити фактору права вимоги, зазначені у відповідних Реєстрах прав вимоги, а фактор зобов'язується їх прийняти та передати грошові кошти в розпорядження клієнта за плату на умовах, визначених цим Договором.
Відповідно до п.п. 5.3.3 договору факторингу №28/1118-01 від 28 листопада 2018 року фактор ТОВ «Таліон Плюс» має право розпоряджатися правом вимоги на свій власний розсуд, в тому числі відступати право вимоги на користь третіх осіб. Таким чином, договором передбачено право ТОВ «Таліон Плюс» відступити право вимоги за кредитними договорами.
Відповідно до п.п.1.3. договору факторингу №28/1118-01 від 28 листопада 2018 року під правом вимоги розуміється всі права клієнта за кредитними договорами, в тому числі права грошових вимог до боржників по сплаті суми боргу за кредитними договорами, строк платежу за якими настав, а також права вимоги, які виникнуть в майбутньому.
Розділом 2 вищезазначеного договору регламентовано порядок відступлення права вимоги: згідно п. 4.1. право вимоги переходить від клієнта до фактора в день підписання сторонами реєстру прав вимог по формі, встановленій у відповідному додатку. Підписання реєстру прав вимоги сторони засвідчують передачу права вимоги до боржників в повному обсязі, за відповідним реєстром права вимоги.
Надана копія договору факторингу №28/1118-01 від 28 листопада 2018 року містить підписи сторін, які підтверджують укладення договору та перехід права вимоги від клієнта, ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога», до фактора, ТОВ «Таліон Плюс».
Копія договору факторингу №05/0820-01 від 05.08.2020 містить підписи сторін, які підтверджують укладення договору та перехід права вимоги від ТОВ «Таліон Плюс» до ТОВ «ФК «Онлайн Фінанс».
Аналогічним чином право вимоги за кредитним договором відступлено ТОВ «ФК «Онлайн Фінанс» на користь ТОВ «Юніт Капітал».
Відповідно до долучених до справи договорів, за яким відступлено право вимоги боргу ОСОБА_1 , за кредитним договором сторони досягли згоди щодо всіх його істотних умов, визначили межі, зміст прав, які перейшли до нового кредитора, порядок передачі документів новому кредитору, що підтверджують права вимоги до боржника.
Наявні договори факторингу підтверджують належний перехід прав вимоги до ОСОБА_1 , від ТОВ «Манівео Швидка Фінансова Допомога» до ТОВ «Таліон Плюс», від ТОВ «Таліон Плюс» до ТОВ «ФК «Онлайн Фінанс», від ТОВ «ФК «Онлайн Фінанс» до ТОВ «Юніт Капітал».
Таким чином, суд відхиляє доводи представника відповідача ОСОБА_1 , - Ліпкевича І.В., та зазначає, що перехід права вимоги за договорами факторингу до ОСОБА_1 , доведені позивачем.
З урахуванням вищевикладеного та приймаючи до уваги, що відповідач ОСОБА_1 , не виконав належним чином зобов'язання щодо погашення заборгованості за кредитним договором № 541125779 від 25.08.2021, суд приходить до висновку, що позовні вимоги ТОВ «Юніт Капітал» підлягають задоволенню та з відповідача ОСОБА_1 , на користь позивача слід стягнути заборгованість за вказаним договором у розмірі 9 921, 25 грн., з яких: 6 792, 67 грн. заборгованість за тілом кредиту; 3 128, 58 грн. заборгованість за процентами.
Щодо розподілу судових витрат.
Відповідно до ст.141 ЦПК судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Стороні, на користь якої ухвалено рішення, суд присуджує з другої сторони понесені нею і документально підтверджені судові витрати.
Відповідно до ч. 3 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» при поданні до суду процесуальних документів, передбачених частиною другою цієї статті, в електронній формі - застосовується коефіцієнт 0,8 для пониження відповідного розміру ставки судового збору (2 422,40 грн).
Позовна заява з доданими до неї матеріалами позивачем подано через систему «Електронний суд» та сплачено судовий збір в сумі 2422,40 грн. Враховуючи, що позовні вимоги задоволено у повному обсязі, а тому з відповідача на користь позивача необхідно стягнути судові витрати у розмірі 2422,40 грн.
Крім того, на підставі ст. 137, ч. 3 ст. 141 ЦПК України з відповідача на користь позивача слід стягнути судові витрати на професійну правничу допомогу, яку позивач поніс у зв'язку з пред'явленням позову.
Відповідно до договору про надання правової допомоги № 10/03/25-02 від 10.03.2025 та додаткової угоди № 1до договору від 10.03.2025 укладеному між клієнтом ТОВ «ФК «Юніт Капітал» та Адвокатським бюро «Тараненко та партнери» предметом договору є надання юридичної допомоги клієнту в обсязі та на умовах, передбачених цим договором (п.1.1).
Як вбачається з акту прийому - передачі наданих послуг від 0.03.2025 року згідно з договором № 10/03/25-02 від 10.03.2025, клієнт прийняв виконані роботи: складання позовної заяви (2 год. - 5 000 грн.), вивчення матеріалів справи про стягнення заборгованості з боржника ( 2 год. - 1 000 грн.). Загальна вартість наданих послуг становить 6 000 грн.
Представник позивача ТОВ «Юніт Капітал» - Хлопкова М.С., просить стягнути з відповідача ОСОБА_1 , витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 6 000 грн.
Представник відповідача ОСОБА_1 , - адвокат Ліпкевич І.В., заперечує проти стягнення з відповідача витрат на професійну правничу допомогу у розмірі 6 000 грн., та зазначає, що дана сума є завищеною, та неспіввісною зі складністю справу.
Відповідно до ч. 8 ст.141 ЦПК України розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв'язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п'яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. Така заява була зроблена представником позивача зокрема у позовній заяві.
Відповідно до ст. 137 ЦПК України витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.
За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат:
1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;
2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.
Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.
Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.
За змістом положень статті 30 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" від 05 липня 2012 року № 5076-VI гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.
При цьому, суд не зобов'язаний присуджувати стороні, на користь якої ухвалене судове рішення, всі понесені нею витрати на професійну правничу допомогу, якщо, керуючись принципами справедливості та верховенства права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, враховуючи такі критерії, як складність справи, витрачений адвокатом час, значення спору для сторони тощо.
При визначенні суми компенсації витрат, понесених на професійну правничу допомогу, необхідно досліджувати на підставі належних та допустимих доказів обсяг фактично наданих адвокатом послуг і виконаних робіт, кількість витраченого часу, розмір гонорару, співмірність послуг категоріям складності справи, витраченому адвокатом часу, об'єму наданих послуг, ціні позову та (або) значенню справи.
Відповідно до практики Європейського суду з прав людини, про що, зокрема, зазначено у рішеннях від 26 лютого 2015 року у справі "Баришевський проти України", від 10 грудня 2009 року у справі "Гімайдуліна і інших проти України", від 12 жовтня 2006 року у справі "Двойних проти України", від 30 березня 2004 року у справі "Меріт проти України", заявник має право на відшкодування судових та інших витрат лише у разі, якщо доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їх розмір обґрунтованим.
На підтвердження витрат, понесених на професійну правничу допомогу, мають бути надані договір про надання правової допомоги (договір доручення, договір про надання юридичних послуг та ін.), документи, що свідчать про оплату гонорару та інших витрат, пов'язаних із наданням правової допомоги, оформлені у встановленому законом порядку (квитанція до прибуткового касового ордера, платіжне доручення з відміткою банку або інший банківський документ, касові чеки, посвідчення про відрядження). Зазначені витрати мають бути документально підтверджені та доведені. Відсутність документального підтвердження витрат на правову допомогу, а також розрахунку таких витрат є підставою для відмови у задоволенні вимог про відшкодування таких витрат.
Аналогічна правова позиція викладена в постанові Великої Палати Верховного Суду від 27 червня 2018 року у справі № 826/1216/16.
З приводу наведеного приймається до уваги те, що суд не має права втручатися у правовідносини адвоката та його клієнта. Водночас, в силу вимог процесуального закону суд зобов'язаний оцінити рівень адвокатських витрат (у даному випадку, за наявності заперечень учасника справи), що мають бути присуджені з урахуванням того, чи були такі витрати понесені фактично та чи була їх сума обґрунтованою.
Суд не зобов'язаний присуджувати стороні, на користь якої відбулося рішення, всі його витрати на адвоката, якщо, керуючись принципом справедливості як одного з основних елементів принципу верховенством права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, зважаючи на складність справи, якість підготовленого документу, витрачений адвокатом час тощо є неспівмірним у порівнянні з ринковими цінами адвокатських послуг.
Так, у справі «East/West Alliance Limited» проти України» Європейський суд із прав людини, оцінюючи вимогу заявника щодо здійснення компенсації витрат у розмірі 10 % від суми справедливої сатисфакції, виходив з того, що заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим. В пункті 269 рішення у цій справі Суд зазначив, що угода, за якою клієнт адвоката погоджується сплатити в якості гонорару певний відсоток від суми, яку присудить позивачу суд - у разі якщо така сума буде присуджена та внаслідок якої виникають зобов'язання виключно між адвокатом та його клієнтом, не може бути обов'язковою для Суду, який повинен оцінити рівень судових та інших витрат, що мають бути присуджені з урахуванням того, чи були такі витрати понесені фактично, але й також - чи була їх сума обґрунтованою.
Таким чином, при визначенні суми відшкодування судових витрат суд повинен керуватися критерієм реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерієм розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та суті виконаних послуг. Витрати на правову допомогу мають бути документально підтверджені та доведені договором на правову допомогу, актами приймання-передачі наданих послуг, платіжними документи про оплату таких послуг та розрахунком таких витрат.
Крім того, у п.154 рішення Європейського суду з прав людини у справі Lavents v. Latvia (заява 58442/00) зазначено, що згідно зі статтею 41 Конвенції Суд відшкодовує лише ті витрати, які, як вважається, були фактично і обов'язково понесені та мають розумну суму.
З огляду на наведене та приймаючи до уваги характер спірних правовідносин, складність справи, задоволення позовних вимог, співмірність понесених витрат із ціною позову, значення справи для позивача, вимоги розумності і справедливості, суд, вирішуючи питання про визначення розміру витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами, приходить до висновку про часткове задоволення вимог позивача про стягнення судових витрат, понесених на професійну правничу допомогу, в розмірі 2 000 грн. Зазначений розмір витрат на правову допомогу суд вважає належним та співмірним із характером правовідносин та складністю справи.
Керуючись ст. ст. 10, 12, 77, 78, 141, 247, 263, 265, 268, 280-282 ЦПК України, суд, -
Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Юніт Капітал» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за договором про надання послуг - задовольнити.
Стягнути з ОСОБА_1 в користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Юніт Капітал» заборгованість за кредитним договором № 541125779 від 25.08.2021 року в загальній сумі 9 921 (дев'ять тисяч дев'ятсот двадцять одна) гривня 25 копійок.
Стягнути з ОСОБА_1 в користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Юніт Капітал» 2422,40 (дві тисячі чотириста двадцять дві гривні) судового збору за подання позовної заяви .
Стягнути з ОСОБА_1 в користь Товариства з обмеженою відповідальністю « Юніт Капітал» 2 000 (дві тисячі) гривень витрат на професійну правничу допомогу.
Рішення може бути оскаржене до Волинського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня проголошення рішення.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду
Дата складення повного тексту рішення 09 червня 2025 року.
Учасники справи:
Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю «Юніт Капітал», код ЄДРПОУ 43541163, юридична адреса: м. Київ, вул. Рогнідинська, 4, літера А, офіс 10.
Відповідач: ОСОБА_1 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платників податків НОМЕР_2 .
Суддя Луцького міськрайонного суду
Волинської області Д.Г. Мазур