Справа № 159/3190/25
Провадження № 1-кс/159/1028/25
про повернення скарги
13 червня 2025 року м. Ковель
Слідчий суддя Ковельського міськрайонного суду Волинської області ОСОБА_1 , вивчивши скаргу ОСОБА_2 на бездіяльність прокурора Ковельської окружної прокуратури, яка полягає у невнесенні до Єдиного реєстру досудових розслідування відомостей про вчинене кримінальне правопорушення, -
16 травня 2025 року засобами поштового зв'язку надійшла до суду скарга ОСОБА_2 на бездіяльність прокурора Ковельської окружної прокуратури щодо невнесення відомостей до Єдиного реєстру досудових розслідувань, в якій він просив зобов'язати прокурора м. Ковеля внести до ЄРДР відомості згідно його заяви від 06.05.2025 року за п.п. 1, 5, 9, 10, 12 ч. 1 ст. 115, ст. 117, ч. 3 ст. 152, ч. 3 ст. 153, ч. 1 ст. 255, ч. 2 ст. 256, ч. 1 ст. 396 КК України.
Ухвалою слідчого судді Ковельського міськрайонного суду Волинської області ОСОБА_3 від 16.05.2025 року відкрито провадження в справі за даною скаргою та призначено судове засідання на 19.05.2025 року.
19.05.2025 року розгляд скарги було відкладено до 27.05.2025 року.
В судовому засіданні 27.05.2025 року прокурором надано копію заяви ОСОБА_2 від 06.05.2025 року, адресованої прокурору м. Ковеля в порядку ст. 214 КПК України.
В цьому ж судовому засіданні слідчим суддею Ковельського міськрайонного суду Волинської області ОСОБА_3 заявлено самовідвід від розгляду даної скарги.
Відповідно до ухвали Ковельського міськрайонного суду Волинської області від 06.06.2025 року, заяву слідчого судді ОСОБА_3 про самовідвід від розгляду даної скарги задоволено.
Згідно протоколу повторного автоматизованого визначення слідчого судді від 06.06.2025 року, слідчим суддею для розгляду даної скарги визначено суддю ОСОБА_1 .
Вирішуючи питання про прийняття даної справи до свого провадження, слідчий суддя прийшов до висновку про те, що зазначена скарга підлягає поверненню заявнику з наступних мотивів.
Як вбачається із зазначеної вище копії заяви ОСОБА_2 від 06.05.2025 року, така заява містить неприйнятні висловлювання, які принижують честь і гідність судді у відставці Ковельського міськрайонного суду Волинської області ОСОБА_4 та діючої судді цього ж суду ОСОБА_3 (з етичних міркувань висловлювання не цитуються).
Як вбачається із зазначеної вище ухвали Ковельського міськрайонного суду Волинської області від 06.06.2025 року, саме ця обставина стала підставою для подання заяви про самовідвід слідчою суддею ОСОБА_3 та підставою для задоволення такої заяви.
Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 1 КПК України, порядок кримінального провадження на території України визначається лише кримінальним процесуальним законодавством України, яке складається з відповідних положень Конституції України, міжнародних договорів, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, цього Кодексу та інших законів України.
Конвенція 1950 року, ратифікована Законом України від 17 липня 1997 року № 475/97-ВР, є одним із видів міжнародних договорів, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України.
Також ст. 17 Закону України від 23 лютого 2006 року № 3477-IV «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» передбачено, що при розгляді справ суди застосовують Конвенцію та практику Суду як джерело права.
У підпункті «а» п. 3 ст. 35 Конвенції зазначено, що Суд визнає неприйнятною будь-яку індивідуальну заяву, подану згідно зі статтею 34, якщо він вважає, що ця заява є несумісною з положеннями Конвенції або протоколів до неї, явно необґрунтованою або є зловживанням правом на подання заяви.
Відповідно до положення п. 4 цієї статті Конвенції, Суд відхиляє будь-яку заяву, яку він вважає неприйнятною згідно із цією статтею. Він може зробити це на будь-якій стадії провадження у справі.
У розумінні ЄСПЛ звернення до суду з використанням нецензурної лексики, образливих і лайливих слів, символів у поданих до суду документах і у спілкуванні із судом, з іншими учасниками процесу, їхніми представниками, а також вчинення інших аналогічних дій, констатується як зловживання правом на подання заяви. Так, Суд, застосовуючи пп. «а» п. 3 ст. 35 Конвенції, оголошує неприйнятною будь-яку індивідуальну заяву, подану згідно зі ст. 34, якщо він вважає, що ця заява є зловживанням правом на її подання. Зокрема, Суд вказав на зловживання правом на подання заяви, коли заявник під час спілкування з ЄСПЛ вживав образливі, погрозливі або провокативні висловлювання проти уряду-відповідача, його представника, органів влади держави-відповідача, проти ЄСПЛ, його суддів, Секретаріату ЄСПЛ або його працівників (див. ухвали щодо прийнятності у справах «Ржегак проти Чеської Республіки» від 14 травня 2004 року (Rehak v. the Czech Republic, заява № 67208/01), «Дюрінже та Грандж проти Франції» від 4 лютого 2003 року (Duringer and Grunge v. France, заяви № 61164/00 і № 18589/02), «Guntis Apinis проти Латвії» від 20 вересня 2011 року (Guntis APINIS against Latvia, заява № 46549/06).
У свою чергу аналогічної позиції дотримується Велика Палата Верховного Суду, (справи № 199/6713/14-ц, № 9901/34/19, № 9901/324/19), а саме, що учасники справи зобов'язані виявляти повагу до суду та до інших учасників судового процесу. Нецензурна лексика, образливі та лайливі слова чи символи, зокрема, для надання особистих характеристик учасникам справи, іншим учасникам судового процесу, їх представникам і суду (суддям) не можуть використовуватися ні в заявах по суті справи, заявах із процесуальних питань, інших процесуальних документах, ні у виступах учасників судового процесу та їх представників.
Відповідно до ст. 6 Закону України від 02 червня 2016 року № 1402-VIII «Про судоустрій і статус суддів», здійснюючи правосуддя, суди є незалежними від будь-якого незаконного впливу. Суди здійснюють правосуддя на основі Конституції і законів України та на засадах верховенства права. Втручання у здійснення правосуддя, вплив на суд або суддів у будь-який спосіб, неповага до суду чи суддів, збирання, зберігання, використання і поширення інформації усно, письмово або в інший спосіб з метою дискредитації суду або впливу на безсторонність суду, заклики до невиконання судових рішень забороняються і мають наслідком відповідальність, установлену законом.
Прояв неповаги до суду чи судді з боку осіб, які є учасниками процесу або присутні в судовому засіданні, має наслідком відповідальність, установлену законом (ст. 129 Конституції України та ст. 50 Закону України від 02 червня 2016 року № 1402-VIII «Про судоустрій і статус суддів»).
Повага до суду і його рішень зміцнюють державність, правопорядок і законність, та ведуть до справді правової держави.
Загальними вимогами до мови документа є ясність викладу, точність опису, свобода від суперечностей, переконливість, лаконічність, етикет ділових паперів та мовний етикет.
До того ж, відповідно до п. 4 ч. 1 ст. 7 КПК України, зміст та форма кримінального провадження повинні відповідати загальним засадам кримінального провадження, до яких, зокрема, відноситься повага до людської гідності.
Положеннями ч. 1 ст. 11 КПК України передбачено, що під час кримінального провадження повинна бути забезпечена повага до людської гідності, прав і свобод кожної особи.
При цьому, як убачається із ч. 6 ст. 9 КПК України, у випадках, коли положення цього Кодексу не регулюють або неоднозначно регулюють питання кримінального провадження, застосовуються загальні засади кримінального провадження, визначені ч. 1 ст. 7 цього Кодексу.
Тобто, на практиці в деяких випадках це може обумовити необхідність ухвалення рішень, які прямо не передбачені КПК України.
Таким чином, нецензурна лексика, образливі та лайливі слова чи символи, зокрема, для надання особистих характеристик учасникам справи, іншим учасникам судового процесу, їх представникам і суду (суддям) не можуть використовуватися ні в заявах по суті справи, заявах із процесуальних питань, інших процесуальних документах, ні у виступах учасників судового процесу та їх представників.
Водночас, використання учасниками судового процесу та їх представниками нецензурної лексики, образливих і лайливих слів, символів у поданих до суду документах і у спілкуванні із судом, з іншими учасниками процесу, їхніми представниками, а також вчинення інших аналогічних дій свідчать про очевидну неповагу до їх честі та гідності з боку осіб, які такі дії вчиняють, оскільки вказані дії суперечать основним засадам (принципам) кримінального провадження, а також його завданню.
Хоча сама скарга ОСОБА_2 , подана в порядку ст.ст. 303-307 КПК України, не містить таких висловлювань, проте його заява від 06.05.2025 року, яка їх містить, також є предметом розгляду в даній справі.
Враховуючи наведене, слідчий суддя вважає, що зазначені в заяві ОСОБА_2 висловлювання щодо суддів є образливими, а тому заява, яка містить такі висловлювання, є неприйнятною.
Учасники справи зобов'язані виявляти повагу до суду та до інших учасників судового процесу. Заяви та скарги, що подаються до суду, мають відповідати вимогам чинного законодавства. У тексті цих документів не можна використовувати образливі та лайливі слова, символи, зокрема, для надання особистих характеристик учасникам справи, іншим учасникам судового процесу, їх представникам і суду. У протилежному випадку це свідчить про очевидну неповагу до честі, гідності цих осіб з боку автора документа. Такі дії суперечать основним засадам і завданням судочинства та можуть бути визнані судом як зловживання процесуальними правами.
КПК України не містить відповідного окремого положення, яке визначає випадки та наслідки такого зловживання.
Разом з тим, заборона зловживання процесуальними правами є загальноправовим принципом і поширюється на всі види судочинства.
За таких обставин, беручи до уваги вищезазначені положення нормативно-правових актів та практику ЄСПЛ, слідчий суддя дійшов висновку, що використання ОСОБА_2 у тексті заяви від 06.05.2025 року неприпустимих та образливих висловлювань щодо суддів вказує на таке зловживання.
Вищезазначені висновки слідчого судді узгоджуються з практикою Верховного Суду, зокрема, така позиція міститься в постанові колегії суддів Першої судової палати Касаційного кримінального суду від 29 липня 2021 року (справа № 264/6844/20), ухвалі колегії суддів Першої судової палати Касаційного кримінального суду від 03 квітня 2023 року (справа № 991/113/23), постанові колегії суддів Першої судової палати Касаційного кримінального суду від 16 січня 2024 року (справа № 991/7073/23)
Хоча нормами ст. 304 КПК України прямо не передбачено повернення скарги з підстав зловживання заявником своїми процесуальними правами, проте, ураховуючи викладене, скарги або заяви, з яких убачається зловживання процесуальними правами, є неприйнятними та підлягають поверненню заявнику.
На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 2, 7, 9, 11, 214, 303, 304, 309 КПК України, слідчий суддя, -
Скаргу ОСОБА_2 на бездіяльність прокурора Ковельської окружної прокуратури, яка полягає у невнесенні до Єдиного реєстру досудових розслідування відомостей про вчинене кримінальне правопорушення, - повернути особі, яка подала скаргу, разом з матеріалами скарги.
На ухвалу може бути подана апеляція безпосередньо до Волинського апеляційного суду протягом п'яти днів з дня отримання копії ухвали.
Слідчий суддя ОСОБА_1