Справа № 136/946/24
Провадження №11-кп/801/628/2025
Категорія: крим.
Головуючий у суді 1-ї інстанції: ОСОБА_1
Доповідач: ОСОБА_2
09 червня 2025 року м. Вінниця
Вінницький апеляційний суд в складі:
головуючого-судді: ОСОБА_2 ,
суддів: ОСОБА_3 ,
ОСОБА_4 ,
із секретарем судового засідання ОСОБА_5 ,
з участю:
прокурора ОСОБА_6 ,
захисника ОСОБА_7 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали кримінального провадження № 12024020060000070 від 01.03.2024 за апеляційною скаргою прокурора Немирівської окружної прокуратури ОСОБА_8 на вирок Липовецького районного суду Вінницької області від 01.04.2025, яким
ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця та жителя АДРЕСА_1 , українця, громадянина України, освіта неповна загальна середня, неодруженого, непрацюючого, студент Зозівського ПАЛ, раніше судимого 03.12.2024 вироком Хмільницького міськрайонного суду Вінницької області за ч.4 ст. 185 КК України, на підставі ст. 69 КК України, до покарання у виді 100 годин громадських робіт,
визнано винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 185 КК України, та призначено йому покарання у виді позбавлення волі строком на 5 (п'ять) років.
На підставі ст. 75, 104 КК України, звільнено ОСОБА_9 від відбування призначеного покарання, якщо він протягом іспитового строку, тривалістю в 1 (один) рік 6 (шість) місяців не вчинить нового злочину та виконає покладені на нього обов'язки.
Згідно ст. 76 ч. 1 п. 1, 2 КК України покладено на ОСОБА_9 наступні обов'язки: періодично з'являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації; повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи або навчання.
Іспитовий строк за даним вироком вирішено рахувати з дня проголошення вироку.
На підставі ч. 4 ст. 70 КК України, вирок Хмільницького міськрайонного суду Вінницької області від 03.12.2024, яким ОСОБА_9 визнано винуватим у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 4 ст. 185 КК України та призначено йому покарання на підставі ст. 69 КК України у виді 100 годин громадських робіт, постановлено виконувати самостійно.
На підставі ч. 5 ст. 72 КК України, зараховано ОСОБА_9 в строк відбування покарання у виді позбавлення волі строк перебування його під вартою з 01.03.2025 по 01.04.2025 включно з розрахунку одному дню попереднього ув'язнення відповідає один день позбавлення волі.
Запобіжний захід, застосований стосовно ОСОБА_9 ухвалою суду від 02.03.2025 у вигляді тримання під вартою, скасовано та звільнено його з-під варти.
Вирішено питання з речовими доказами та процесуальними витратами.
Судом визнано доведеним, що 29.02.2024 у вечірню пору доби, ОСОБА_9 прибув до м. Липовець Вінницького району Вінницької області з метою вчинення крадіжки товарно-матеріальних цінностей з будь-якого магазину до якого найпростіше проникнути, а тому з метою подальшої крадіжки, він на протязі тривалого часу розглядав укріплення магазинів в м. Липовець розташованих по вулицях Василя Липківського та Зіндельса.
У подальшому, з метою реалізації свого злочинного умислу 01.03.2024 о 01:00 год, ОСОБА_9 , маючи умисел спрямований на таємне викрадення чужого майна, з метою особистого збагачення та обернення його на свою користь, усвідомлюючи незаконність своїх дій, діючи з корисливих спонукань, переконавшись, що за його діями ніхто зі сторонніх осіб не спостерігає, діючи умисно і протиправно, розуміючи, що вчиняє протиправні дії в умовах воєнного стану, який введено на території України Указом Президента України № 64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні» від 24.02.2022, який неодноразово продовжувався, востаннє з 14.02.2024 на підставі Указу Президента України № 49/2024 строком до 13.05.2024, знаходячись в м. Липовець Вінницького району, Вінницької області, прийшов до приміщення магазину «Lifecell», що розташований по вул. В. Липківського, 23, м. Липовець Вінницького району Вінницької області, де шляхом зусилля рук відкрив та зламав метало-пластиковий ролет, відкривши доступ до вхідних дверей магазину, які також шляхом ривка і застосуванням сили відкрив та проник у середину приміщення даного магазину.
Знаходячись в середині приміщення магазину, ОСОБА_9 з метою вчинення крадіжки майна, відкрив скляну вітрину шафи із мобільними телефонами та іншими цінностями, з якої таємно викрав мобільний телефон ТМ «Samsung» серії «Galaxy А 14» моделі «SM-A145F/DSN» об'ємом пам'яті 4/128 Гб, корпус чорного кольору IMEI: 1 НОМЕР_1 , IMEI: 2 НОМЕР_2 , вартістю 6349 грн, мобільний телефон ТМ «Xiaomi» суббренда «Redmi» моделі «Redmi 9C NFC», об'ємом пам'яті 3/64 Gb, в корпусі темно-сірого кольору, IMEI 1: НОМЕР_3 , IMEI 2: НОМЕР_4 вартістю 3899 грн, мобільний телефон ТМ «Xiaomi» суббренда «Redmi» моделі «Redmi 12C», об'ємом пам'яті 4/128 Gb, кольору Graphite Gray, IMEI 1: НОМЕР_5 , IMEI 2: НОМЕР_6 вартістю 4380,8 грн та ліхтарик з USB зарядкою в металевому корпусі чорного кольору без маркування, вартістю 156,25 грн, після чого з місця події зник, а викраденим майном розпорядився на власний розсуд, завдавши потерпілій ОСОБА_10 матеріальної шкоди, на загальну суму 14785,05 грн, що підтверджується висновком судової товарознавчої експертизи № 1040/24-21 від 15.03.2024.
Такі дії обвинуваченого ОСОБА_9 судом кваліфіковано за ч. 4 ст. 185 КК України, а саме таємне викрадення чужого майна (крадіжка), поєднана з проникненням у інше приміщення, вчинена в умовах воєнного стану.
В апеляційній скарзі прокурор, не оспорюючи кваліфікацію дій обвинуваченого та доведеності його винуватості, вважає, що вирок суду щодо ОСОБА_9 є незаконним та підлягає зміні в частині призначеного покарання у зв'язку із неправильним застосуванням закону України про кримінальну відповідальність. Посилається на безпідставність застосування судом ч. 4 ст. 70 КК України, призначення остаточного покарання з врахуванням попереднього вироку.
Заслухавши доповідача, виступ прокурора в підтримку апеляційної скарги, захисника, який не заперечив проти задоволення вимог прокурора, перевіривши доводи апеляційної скарги та матеріали кримінального провадження, колегія суддів дійшла такого висновку.
Згідно ч. 1 ст. 404 КПК України, суд апеляційної інстанції переглядає рішення суду першої інстанції в межах поданої апеляційної скарги.
Доводи наведені прокурором в апеляційній скарзі про неправильне застосування закону про кримінальну відповідальність апеляційний суд вважає обґрунтованими.
Відповідно до вимог ст. 370 КПК України судове рішення, у тому числі вирок суду, має бути законним, обґрунтованим і вмотивованим. Законним є рішення, ухвалене компетентним судом згідно з нормами матеріального права з дотриманням вимог щодо кримінального провадження, передбаченим цим Кодексом.
В п. 24 постанови Пленуму Верховного Суду України № 5 від 29.06.1990 «Про виконання судами України законодавства і постанов Пленуму Верховного Суду України з питань судового розгляду кримінальних справ і постановлення вироку» та п. 29 постанови Пленуму Верховного Суду України №7 від 24.10.2003 «Про практику призначення судами кримінального покарання» акцентовано увагу судів на необхідності точного виконання вимог закону про зміст резолютивної частини обвинувального вироку, яка повинна бути викладена чітко та ясно, щоб при виконанні вироку не виникало сумнівів щодо виду та розміру покарання, призначеного судом, та змісту інших рішень, викладених у цій частині вироку.
Об'єднана палата Касаційного кримінального суду Верховного Суду в постанові від 01.04.2024 (справа № 183/6854/20) висловила позицію щодо особливостей застосування ч. 4 ст. 70 КК України, а саме вказала, що відповідно до ч. 4 ст. 70 КК України, якщо після постановлення вироку в справі буде встановлено, що засуджений винен ще й в іншому кримінальному правопорушенні, вчиненому ним до постановлення попереднього вироку, остаточне покарання визначається за правилами, передбаченими частинами 1-3 цієї статті, тобто шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим або шляхом повного чи часткового складання призначених покарань. У такому випадку за правилами, передбаченими в ст. 72 цього Кодексу, в строк покарання, остаточно призначеного за сукупністю злочинів, зараховується покарання, відбуте повністю або частково за попереднім вироком.
Призначаючи покарання за сукупністю кримінальних правопорушень на підставі ч. 4 ст. 70 КК України, суд не вправі змінювати покарання, призначене попереднім (першим) вироком за окремий злочин. Він також не повинен ще раз призначати (дублювати) це покарання в новому (другому) вироку. У цьому разі діє юридична презумпція законності й обґрунтованості попереднього вироку, яку суд підтверджує, застосовуючи ч. 4 ст. 70 КК України.
Водночас призначення покарання за сукупністю кримінальних правопорушень на підставі ч. 4 ст. 70 КК України має ряд особливостей, одна з яких полягає в тому, що в разі, коли особа засуджується до покарання, яке належить відбувати реально, а за наступним вироком звільняється від відбування покарання з випробуванням, застосування принципів поглинення, часткового чи повного складання призначених покарань не допускається. За таких умов кожний вирок виконується самостійно.
У випадку, коли попередній вирок залишився незмінним і прийняте в ньому рішення про реальне відбування призначеного покарання зберігає свою законну силу, а новим вироком особі призначається покарання зі звільненням від його відбування з випробуванням, положення ч. 4 ст. 70 КК України щодо призначення остаточного покарання особі, з урахуванням попереднього вироку, не застосовуються, а кожний вирок - попередній, за яким особі призначено покарання, що належить відбувати реально, та новий, за яким вона звільнена від відбування покарання з випробуванням, виконується самостійно.
Попри зазначене, місцевий суд, ухвалюючи вирок стосовно ОСОБА_9 , безпідставно застосував положення ч. 4 ст. 70 КК України та призначив йому остаточне покарання з урахуванням покарання у виді громадських робіт, призначеного вироком Хмільницького міськрайонного суду Вінницької області від 03.12.2024.
Оскільки вирок Хмільницького міськрайонного суду Вінницької області від 03.12.2024 щодо ОСОБА_9 набрав законної сили і на момент призначення остаточного покарання в цьому провадженні залишався незмінним, то ухвалене рішення про реальне відбування покарання за цим вироком зберігає свою силу.
Суд першої інстанції під час постановлення вироку щодо ОСОБА_9 вказаних вимог не дотримався, що потягло за собою неправильне застосування закону України про кримінальну відповідальність, а саме застосування ч. 4 ст. 70 КК України.
Таке неправильне застосування місцевим судом закону України про кримінальну відповідальність є підставою для зміни вироку судом апеляційної інстанції на підставі п. 4 ч. 1 ст. 409, ст. 413 КК України.
Враховуючи наведене, вказаний вирок суду першої інстанції підлягає зміні в частині призначеного покарання у зв'язку з неправильним застосуванням закону судом першої інстанції при призначенні обвинуваченому ОСОБА_9 покарання.
Керуючись ст.ст. 404, 405, 407, 408, 409, 413 КПК України, суд
Апеляційну скаргу прокурора Немирівської окружної прокуратури ОСОБА_8 задовольнити.
Вирок Липовецького районного суду Вінницької області від 01.04.2025 щодо ОСОБА_9 за ч. 4 ст. 185 КК України змінити.
Виключити з резолютивної частини вироку посилання на призначення остаточного покарання ОСОБА_9 за правилами, передбаченими ч. 4 ст. 70 КК України.
Визнати винним ОСОБА_9 у вчиненні інкримінованого йому кримінального правопорушення та призначити йому покарання за ч. 4 ст. 185 КК України у виді 5 років позбавлення волі.
На підставі ст. 75, 104 КК України звільнити ОСОБА_9 від відбування покарання з випробуванням, встановивши іспитовий строк на 1 рік 6 місяців.
Відповідно до п. п. 1, 2 ч. 1 ст. 76 КК України покласти на ОСОБА_9 обов'язки: періодично з'являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації, повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи або навчання.
Вирок Хмільницького міськрайоного суду Вінницької області від 03.12.2024, яким ОСОБА_9 засуджено за ч. 4 ст. 185 КК України із застосуванням положень ст. 69 КК України до 100 годин громадських робіт - виконувати самостійно.
В решті вирок залишити без змін.
Ухвала апеляційного суду набуває законної сили з моменту оголошення та може бути оскаржена до суду касаційної інстанції протягом трьох місяців із дня її проголошення.
Судді:
ОСОБА_2 ОСОБА_3 ОСОБА_4