Віньковецький районний суд Хмельницької області
Справа № 670/358/25
Провадження № 2-а/670/7/25
13 червня 2025 року селище Віньківці
Віньковецький районний суд Хмельницької області в складі:
головуючої судді Мусієнко М.Б.
за участю секретаря судового засідання Ліневської В.В., Корчової А.І.,
представника позивача Солов'я О.В.,
позивач ОСОБА_1 - не з'явився,
представник відповідача ІНФОРМАЦІЯ_1 - не з'явився,
розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про скасування постанови по справі про адміністративне правопорушення,
20.05.2025 в електронній формі через електронний кабінет представник позивача адвокат Соловей Олександр Васильович в інтересах позивача ОСОБА_1 звернувся до суду з адміністративним позовом до ІНФОРМАЦІЯ_1 про скасування постанови у справі про адміністративне правопорушення.
В обґрунтування позовної заяви позивач зазначив, що належно не був оповіщений про необхідність прибути 04.03.2025 о 14 год. 00 хв. до ІНФОРМАЦІЯ_2 за повісткою № 2537852, яка була надіслана засобами поштового зв'язку АТ «УКРПОШТА», оскільки таке поштове відправлення не отримував. Про вказану повістку позивачу стало відомо після того, як 26.03.2025 він був зупинений працівниками поліції та представником ТЦК на блок-посту з метою перевірки інформації із застосунку «Резерв+». Зауважив, що його дані у вказаному застосунку оновлено вчасно, а саме 07.07.2024, що відповідає Закону. Однак вказані працівники повідомили, що він перебуває у розшуку та запропонували йому відвідати свій ТЦК для зняття його із розшуку. Того ж дня він 26.03.2025 особисто пішов до ІНФОРМАЦІЯ_2 , однак, перебуваючи у приміщенні ТЦК позивачу була надана інформація про те, що його було викликано повісткою для уточнення даних на 04.03.2025, яка була направлена позивачу поштовим зв'язком 22.02.2025, та, згідно з трекінгом відстеження з сайту АТ «УКРПОШТА», 25.02.2025 повернута відправнику. Зауважує, що постійно зареєстрований та проживає за адресою, вказаною у повістці, однак жодних повідомлень про надходження листів він не отримував. Умислу на порушення положень та правил воєнного стану, мобілізації позивач не мав, оскільки має відстрочку від мобілізації та вчасно оновив свої військово-облікові дані 07.07.2024 та у нього не відбулося будь-яких змін особистих даних, а тому підстав для уточнення даних не було. Однак щодо нього 26.03.2025 у приміщені ІНФОРМАЦІЯ_2 було винесено протокол про адміністративне правопорушення за ч. 3 ст. 210-1 КУпАП, де він про всі обставини зазначив та надав підтверджуючі документи. Зазначає, що у даному протоколі не було зазначено дати та часу розгляду справи, а тому він не міг взяти участь у її розгляді, що свідчить порушеня вимоги статті 268 КУпАП відповідачем. 31.03.2025 ІНФОРМАЦІЯ_3 винесено постанову № 3983 про притягнення його до адміністративної відповідальності за ч. 3 ст. 210-1 КУпАП, яку він лише отримав 13.05.2025. Відтак вважає таку постанову необґрунтованою та просить її скасувати, а провадження по справі щодо нього закрити за відсутності складу та події адміністративного правопорушення.
Ухвалою судді від 22.05.2025 року відкрито провадження у справі, призначено розгляд справи по суті, витребувано докази у відповідача.
29.05.2025 оголошена перерва в судовому засіданні у зв'язку із клопотанням представника позивача. 06.06.2025 відкладено розгляд справи у зв'язку із відсутністю інформації про належне повідомлення відповідача про час, дату та місце судового розгляду.
У судовому засіданні позивач ОСОБА_1 підтримав заявлені позовні вимоги. Зазначив, що 26.03.2025 його зупинив поліцейський із представником ТЦК на блок-посту у зв'язку із тим, що позивач перебуває у розшуку, після чого йому було повідомлено про явку до свого ТЦК для зняття із розшуку. Того ж дня він особисто пішов до ІНФОРМАЦІЯ_2 . Перебуваючи у приміщенні ТЦК, позивачу надана інформація про те, що його викликано повісткою для уточнення даних на 04.03.2025, яка була направлена позивачу поштовим зв'язком. 26.03.2025 у зв'язку з неявкою по повістці у приміщені ІНФОРМАЦІЯ_2 складено протокол про адміністративне правопорушення за ч. 3 ст. 210-1 КУпАП, у якому він про всі обставини зазначив та надав підтверджуючі документи. Зазначає, що у даному протоколі не було зазначено дати та часу розгляду справи, а тому він не міг взяти участь у її розгляді. Про повістку надіслану ТЦК йому було не відомо. Зауважив, що в додатку «Резерв+» його дані оновлено вчасно і в нього є відстрочка. Умислу неявки за повісткою у нього не було. 31.03.2025 ІНФОРМАЦІЯ_3 винесено постанову № 3983 про притягнення його до адміністративної відповідальності за ч. 3 ст. 210-1 КУпАП, яку він отримав 13.05.2025. Просить дану постанову скасувати, а провадження по справі щодо нього закрити за відсутності складу та події адміністративного правопорушення.
У судовому засіданні представник позивача Соловей О.В. просив позовні вимоги задоволити з підстав, зазначених у позовній заяві.
Відповідач ІНФОРМАЦІЯ_4 був належним чином повідомленим про день, час та місце судового засідання, що підтверджується рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення, у судове засідання не з'явився, відзив на позов не надав, заяв про відкладення розгляду справи не надіслав.
Відповідно до вимог ч. 3 ст. 268 КАС України неприбуття у судове засідання учасника справи, повідомленого відповідно до положень цієї статті, не перешкоджає розгляду справи у судах першої інстанцій, а тому судом прийнято рішення про розгляд справи без участі представника відповідача.
Судом встановлено, що згідно з повісткою № 2537852 від 19.05.2025, сформованої ІНФОРМАЦІЯ_5 , ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_6 , який проживає за адресою АДРЕСА_1 , належало з'явитися 04.03.2025 о 14:00 годині за викликом до ІНФОРМАЦІЯ_2 (Віньківці), який знаходиться за адресою АДРЕСА_2 для уточнення даних (а.п. 39, 41).
Вказана повістка була направлена ОСОБА_1 за адресою АДРЕСА_1 19.02.2025 рекомендованим поштовим відправленням за № 0610232285640, що підтверджується описом вкладення до рекомендованого повідомлення АТ «УКРПОШТА» (а.п. 40, 42).
Остання позивачу не була вручена відповідно до трекінгу відстеження поштового відправлення № 0610232285640, а була повернута відправнику 25.02.2025, оскільки одержувач відсутній за вказаною адресою (а.п. 43).
Відповідно до протоколу № 93 ІНФОРМАЦІЯ_7 про адміністративне правопорушення за ст. 210-1 КУпАП від 26.03.2025, складеного у с-щі Віньківці оператором відділення обліку мобілізаційної роботи ІНФОРМАЦІЯ_7 солдатом ОСОБА_2 щодо ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_6 , громадянина України, не працюючого, зареєстрованого та проживаючого за адресою АДРЕСА_1 , громадянин ОСОБА_1 перебував у розшуку у зв'язку із тим, що не прибув 4 березня 2025 року на 14 годину 00 хвилин до ІНФОРМАЦІЯ_8 по повістці, направленій Укрпоштою, № 2537852, яку не отримав, що підтверджується повісткою, відомостями трекінгу поштового відправлення, причин неявки не повідомив, чим порушив вимоги абзацу 1 частини 1 статті 22 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію», пункт 2 частини 1 додатку 2 Правил військового обліку призовників, військовозобов'язаних та резервістів, визначених Постановою Кабінету Міністрів України № 1487 від 30 грудня 2022 року «Про затвердження порядку організації та ведення військового обліку призовників, військовозобов'язаних та резервістів». Скоїв адміністративне правопорушення під час дії особливого періоду, чим вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ч. 3 ст. 210-1 КУпАП. Громадянин ОСОБА_1 надав пояснення, якими вказує, що не з'явився по повістці, оскільки вона йому не надходила за місцем проживання і не отримував під підпис. Вказав, що військово-облікові дані оновив вчасно, що підтверджується витягом із «Резерв +», має відстрочку від мобілізації. Просив не накладати штраф, а обмежитись усним попередженням, так як він є особою з інвалідністю на утримані має дружину та дитину (а.п. 11, 12, 28, 29).
Суд звертає увагу на те, що в копії зазначеного вище протоколу, наданій позивачем, відсутній запис про повідомлення позивача про розгляд його справи о 10 год. 00 хв. 31.03.2025 та номер самого протоколу.
Постановою ІНФОРМАЦІЯ_2 № 3983 від 31.03.2025 на ОСОБА_1 накладено штраф у розмірі 17000 грн 00 коп., оскільки останній скоїв адміністративне правопорушення, передбачене ч. 3 ст. 210-1 КУпАП (а.п. 8)
Відповідно до оскаржуваної постанови 26 березня 2025 року о 9 годині 55 хвилин у приміщенні ІНФОРМАЦІЯ_2 за адресою АДРЕСА_2 громадянин ОСОБА_1 1989 року народження перебував у розшуку, у зв'язку із тим, що не прибув 4 березня 2025 року на 14 годину 00 хвилин до ІНФОРМАЦІЯ_1 по повістці, направленій Укрпоштою, № 2537852, яку не отримав, що підтверджується повісткою, відомостями трекінгу поштового відправлення, причин неявки не повідомив, чим порушив вимоги абзацу 1 частини 1 статті 22 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію», пункт 2 частини 1 додатку 2 Правил військового обліку призовників, військовозобов'язаних та резервістів, визначених Постановою Кабінету Міністрів України № 1487 від 30 грудня 2022 року «Про затвердження порядку організації та ведення військового обліку призовників, військовозобов'язаних та резервістів». Скоїв адміністративне правопорушення під час дії особливого періоду. Також в постанові зазначено, що про дату, час та місце розгляду справи повідомлений належним чином, що підтверджується підписом в протоколі, статтю 63 Конституції України та статтю 268 КУпАП роз'яснено. В поясненнях повідомив, що про повістку йому не було відомо, і ніхто не повідомляв. Згідно з трекінгом поштового відправлення № 0610232285640 повістка повернута. Відповідно до пункту 41 Порядку призову громадян на військову службу під час мобілізації, на особливий період затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України № 560 від 16 травня 2024 року належним підтвердженням оповіщення військовозобов'язаного про виклик до районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки або його відділу є у разі надсилання повістки засобами поштового зв'язку день проставлення відмітки про відсутність особи за адресою місця проживання особи, повідомленою цією особою територіальному центру комплектування та соціальної підтримки під час уточнення своїх облікових даних, тобто вчинив правопорушення, передбачене ч. 3 ст. 210-1 КУпАП. (а.п. 8).
Згідно з копією паспорта серії НОМЕР_1 , виданого Віньковецьким РВ УМВС України в Хмельницькій області від 03.05.2006 на ім'я ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_6 вбачається, що позивач зареєстрований за адресою АДРЕСА_1 (а.п. 30, 31).
У мобільному застосунку «Резерв+» щодо військовозобов'язаного ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_6 міститься інформація про те, що дані уточнено вчасно, а саме 07.07.2024, адреса місця проживання: АДРЕСА_1 , надано відстрочку від призову на військову службу під час мобілізації, на підставі п. 2 ч. 1 ст. 23 Закону України «Про мобілізаційну підготовку і мобілізацію» (військовозобов'язаний який в установленому порядку визнаний особою з інвалідністю) до 08.05.2025 (а.п. 38).
Згідно довідкою до акта огляду медико-соціальною експертною комісією серії 12 ААГ № 034553 ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_6 повторно оглянутий 08.09.2022, група інвалідності третя з 01.03.2022, причина інвалідності - загальне захворювання (а.п. 32).
Згідно з копією пенсійного посвідчення серії НОМЕР_2 позивач є особою з інвалідністю 3 групи (а.п. 33).
Згідно з копією військового квитка серії НОМЕР_3 , виданого ІНФОРМАЦІЯ_9 08.10.2008 на ім'я ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_6 вбачається, що позивач 21.05.2018 взятий на військовий облік (а.п. 34-37).
Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення позивача та його представника, оцінивши подані сторонами докази, суд дійшов таких висновків.
Згідно з ч. 1 ст. 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
Відповідно до ч. 2 ст. 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.
З положень ст. 5 КАС України вбачається, що кожному гарантується право на захист його прав, свобод або законних інтересів.
Частиною 2 статті 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Згідно зі ст. 9 КАС України, розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюється на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і доведенні перед судом їх переконливості.
Згідно з ч. 2 ст. 7 КУпАП, провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності.
Відповідно до ч. 1 ст. 9 КУпАП адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
Згідно зі ст. 245 КУпАП, завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.
Доказами в справі про адміністративне правопорушення (ч. 1 ст. 251 КУпАП) є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, а також іншими документами.
Відповідно до ч. 2 ст. 251 КУпАП обов'язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених статтею 255 цього Кодексу.
Відповідно до ст. 252 КУпАП орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.
Зі статті 280 КУпАП вбачається, що орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Статтею 235 КУпАП передбачено, що територіальні центри комплектування та соціальної підтримки розглядають справи про такі адміністративні правопорушення: про порушення призовниками, військовозобов'язаними, резервістами правил військового обліку, про порушення законодавства про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію, про зіпсуття військово-облікових документів чи втрату їх з необережності (статті 210, 210-1, 211 (крім правопорушень, вчинених військовозобов'язаними чи резервістами, які перебувають у запасі Служби безпеки України або Служби зовнішньої розвідки України). Від імені територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки розглядати справи про адміністративні правопорушення і накладати адміністративні стягнення мають право керівники територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки.
Згідно з ч. 7, 8 ст. 1 Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу» виконання військового обов'язку громадянами України забезпечують державні органи, органи місцевого самоврядування, утворені відповідно до законів України військові формування, підприємства, установи та організації незалежно від підпорядкування і форм власності в межах їх повноважень, передбачених законом, центри надання адміністративних послуг, центри рекрутингу та районні (об'єднані районні), міські (районні у містах, об'єднані міські) територіальні центри комплектування та соціальної підтримки, територіальні центри комплектування та соціальної підтримки Автономної Республіки Крим, областей, міст Києва та Севастополя (далі - територіальні центри комплектування та соціальної підтримки). Положення про центри рекрутингу, територіальні центри комплектування та соціальної підтримки затверджуються Кабінетом Міністрів України. Діяльність територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки, центрів рекрутингу координується та спрямовується Міністерством оборони України.
Частиною 1 ст. 210-1 КУпАП передбачено адміністративну відповідальність за порушення законодавства про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію.
Відповідно ч. 3 ст. 210-1 КУпАП за вчинення дій, передбачених частиною першою цієї статті, в особливий період, передбачено стягнення у виді штрафу на громадян від однієї тисячі до однієї тисячі п'ятисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян і на посадових осіб органів державної влади, органів місцевого самоврядування, юридичних осіб та громадських об'єднань - від двох тисяч до трьох тисяч п'ятисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Вказана норма права є бланкетною, тобто закріплює лише загальні ознаки правила поведінки, а для встановлення цих ознак необхідно звертатися до положень інших нормативно-правових актів.
Суд враховує, що статтею 65 Конституції України встановлено, що захист Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України, шанування її державних символів є обов'язком громадян України. Громадяни відбувають військову службу відповідно до закону.
Правове регулювання відносин між державою і громадянами України у зв'язку з виконанням ними конституційного обов'язку щодо захисту Вітчизни визначає Закон України «Про військовий обов'язок і військову службу», Закон України «Про оборону України», Закон України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію», «Порядок проведення призову громадян на військову службу під час мобілізації, на особливий період», затверджений постановою КМУ від 16.05.2024 № 560, «Порядок організації та ведення військового обліку призовників, військовозобов'язаних та резервістів», затверджений постановою КМУ № 1487 від 30.12.2022, інші закони України, а також прийняті відповідно до них Укази Президента України та інші нормативно-правові акти щодо забезпечення обороноздатності держави, виконання військового обов'язку, проходження військової служби, служби у військовому резерві та статусу військовослужбовців, міжнародні договори України, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України.
Відповідно до абз. 12 ст. 1 Закону України «Про оборону України» особливий період - період, що настає з моменту оголошення рішення про мобілізацію (крім цільової) або доведення його до виконавців стосовно прихованої мобілізації чи з моменту введення воєнного стану в Україні або в окремих її місцевостях та охоплює час мобілізації, воєнний час і частково відбудовний період після закінчення воєнних дій.
Указом Президента України № 64/2022 від 24.02.2022, у зв'язку з військовою агресією російської федерації проти України з 05 год. 30 хв. 24 лютого 2022 року введено на всій території України воєнний стан, який триває і по теперішній час.
З метою забезпечення оборони держави, підтримання бойової і мобілізаційної готовності Збройних Сил України та інших військових формувань, Указом Президента України від 24 лютого 2022 року № 65/2022 на всій території України оголошено проведення загальної мобілізації.
Відтак з 24 лютого 2022 року на всій території Україні триває особливий період.
Відповідно до ч. 1 ст. 22 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» громадяни зобов'язані: з'являтися за викликом до територіального центру комплектування та соціальної підтримки у строк та місце, зазначені в повістці (військовозобов'язані, резервісти Служби безпеки України - за викликом Центрального управління або регіонального органу Служби безпеки України, військовозобов'язані, резервісти розвідувальних органів України - за викликом відповідного підрозділу розвідувальних органів України), для взяття на військовий облік військовозобов'язаних чи резервістів, визначення їх призначення на особливий період, направлення для проходження медичного огляду; надавати в установленому порядку під час мобілізації будівлі, споруди, транспортні засоби та інше майно, власниками яких вони є, Збройним Силам України, іншим військовим формуванням, силам цивільного захисту з наступним відшкодуванням державою їх вартості в порядку, встановленому законом; проходити медичний огляд для визначення придатності до військової служби згідно з рішенням військово-лікарської комісії чи відповідного районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки, закладів охорони здоров'я Служби безпеки України, а у розвідувальних органах України - за рішенням керівників відповідних підрозділів або військово-лікарської комісії Служби зовнішньої розвідки України, розвідувального органу Міністерства оборони України, центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері охорони державного кордону. Громадяни, які перебувають на військовому обліку, в добровільному порядку реєструють свій електронний кабінет призовника, військовозобов'язаного чи резервіста.
Згідно з абз. 1, 7 ч. 3 ст. 22 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» під час мобілізації громадяни зобов'язані з'явитися: військовозобов'язані та резервісти, які приписані до військових частин для проходження військової служби у воєнний час або до інших підрозділів чи формувань для виконання обов'язків за посадами, передбаченими штатами воєнного часу, - на збірні пункти територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки у строки, зазначені в отриманих ними повістках або мобілізаційних розпорядженнях. У разі отримання повістки про виклик до територіального центру комплектування та соціальної підтримки громадянин зобов'язаний з'явитися у зазначені у ній місце та строк.
Відповідно до ч. 10 ст. 1 Закону України «Про військовий обов'язок та військову службу» громадяни України, які підлягають взяттю на військовий облік, перебувають на військовому обліку призовників або у запасі Збройних Сил України, у запасі Служби безпеки України, розвідувальних органів України чи проходять службу у військовому резерві, зобов'язані: уточнити протягом 60 днів з дня набрання чинності указом Президента України про оголошення мобілізації, затвердженим Верховною Радою України, свої персональні дані через центр надання адміністративних послуг або через електронний кабінет призовника, військовозобов'язаного, резервіста, або у територіальному центрі комплектування та соціальної підтримки; прибувати за викликом районного (об'єднаного районного), міського (районного у місті, об'єднаного міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки (далі - відповідні районні (міські) територіальні центри комплектування та соціальної підтримки), Центрального управління або регіонального органу Служби безпеки України, відповідного підрозділу розвідувальних органів України для оформлення військово-облікових документів, взяття на військовий облік, проходження медичного огляду, направлення на підготовку з метою здобуття або вдосконалення військово-облікової спеціальності, призову на військову службу або на збори військовозобов'язаних та резервістів; проходити медичний огляд згідно з рішеннями комісії з питань взяття на військовий облік, комісії з питань направлення для проходження базової військової служби або військово-лікарської комісії відповідного районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки, закладів охорони здоров'я Служби безпеки України, а у Службі зовнішньої розвідки України, розвідувальному органі Міністерства оборони України чи розвідувальному органі центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері охорони державного кордону, - за рішенням керівників відповідних підрозділів або військово-лікарської комісії Служби зовнішньої розвідки України, розвідувального органу Міністерства оборони України чи центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері охорони державного кордону, відповідно; проходити підготовку до військової служби, військову службу і виконувати військовий обов'язок у запасі; виконувати правила військового обліку, встановлені законодавством.
Відповідно до п. 41 Порядку проведення призову громадян на військову службу під час мобілізації, на особливий період, затвердженого Постановою КМУ № 560 від 16.05.2024, належним підтвердженням оповіщення резервіста або військовозобов'язаного про виклик до районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки або його відділу чи відповідного підрозділу розвідувальних органів, Центрального управління або регіональних органів СБУ є: 1) у разі вручення повістки - особистий підпис про отримання повістки, відеозапис вручення повістки або ознайомлення з її змістом, у тому числі відеозапис доведення акта відмови від отримання повістки (додаток 2), а також відеозапис відмови резервіста або військовозобов'язаного у спілкуванні з особою, уповноваженою вручати повістки; 2) у разі надсилання повістки засобами поштового зв'язку: день отримання такого поштового відправлення особою, що підтверджується інформацією та/або документами від поштового оператора; день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати поштове відправлення чи день проставлення відмітки про відсутність особи за адресою місця проживання особи, повідомленою цією особою територіальному центру комплектування та соціальної підтримки під час уточнення своїх облікових даних; день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати поштове відправлення чи день проставлення відмітки про відсутність особи за адресою задекларованого/зареєстрованого місця проживання в установленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила територіальному центру комплектування та соціальної підтримки іншої адреси місця проживання.
Повістка є формою запрошення (сповіщення, повідомлення) особи про необхідність явки до територіального центру комплексування та соціальної підтримки.
Порядок надання послуг поштового зв'язку, права та обов'язки операторів поштового зв'язку і користувачів послуг поштового зв'язку визначається Правилами надання послуг поштового зв'язку, який затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 05 березня 2009 року № 270. Відповідно до абз. 2 п. 16 цих Правил повістка або у випадках, передбачених законодавством, інший документ про виклик або оповіщення призовників, військовозобов'язаних та резервістів до районних (міських) територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки, Центрального управління або регіональних органів СБУ, відповідних підрозділів розвідувальних органів може бути надіслана рекомендованим поштовим відправленням з описом вкладення та повідомленням про вручення з позначками «Повістка ТЦК», «Вручити особисто».
Абзацом 3 п. 101 Правил визначено, що у разі невручення рекомендованого листа з позначками «Судова повістка», «Повістка ТЦК» або реєстрованого поштового відправлення з позначкою «Адміністративна послуга», такі відправлення разом з бланком повідомлення про вручення повертаються за зворотною адресою у порядку, визначеному в пунктах 81, 82, 83, 84, 91, 99 цих Правил, із зазначенням причини невручення.
Згідно з абз. 2, 4 п. 82 Правил рекомендовані листи з позначкою «Повістка ТЦК» під час доставки за зазначеною адресою вручаються особисто адресату (одержувачу). У разі відсутності адресата (одержувача) за зазначеною на рекомендованому листі адресою, працівник об'єкта поштового зв'язку інформує адресата (одержувача) за наявним номером телефону та/або вкладає до абонентської поштової скриньки повідомлення про надходження рекомендованого листа з позначкою «Повістка ТЦК». Якщо протягом трьох робочих днів після інформування відділенням поштового зв'язку адресат (одержувач) не з'явився для одержання рекомендованого листа з позначкою «Повістка ТЦК», працівник об'єкта поштового зв'язку робить позначку «адресат відсутній за зазначеною адресою», яка засвідчується його підписом з проставленням відбитка поштового пристрою, порядок використання якого встановлюється призначеним оператором поштового зв'язку, і не пізніше ніж протягом наступного робочого дня повертає такий лист до відправника.
Судом встановлено, що на ім'я позивача 19.02.2025 було сформовано повістку № 2537852, у якій вказано про необхідність з'явитись 04.03.2025 о 14:00 для уточнення даних до ІНФОРМАЦІЯ_7 ( АДРЕСА_2 ). Повістка була направлена засобами поштового зв'язку рекомендованим поштовим відправленням за № 0610232285640 на адресу місця проживання позивача, вказану ним же у мобільному застосунку «Резерв+», а саме: АДРЕСА_1 .
Відповідно до відкритих даних трекінгу поштового відправлення (https://track.ukrposhta.ua/tracking_UA.html) повістка надійшла до відділення АТ «УКРПОШТА» за місцем проживання позивача 24.02.2025, а уже наступного дня 25.02.2025 була повернута відправнику з підстав відсутності одержувача за вказаною адресою, тобто через одну добу, що є порушенням п. 82 Правил надання послуг поштового зв'язку № 270 від 15.03.2009.
Водночас відсутні дані про інформування позивача як адресата (одержувача) за наявним номером телефону та/або залишення працівником пошти повідомлення про надходження рекомендованого листа з позначкою «Повістка ТЦК».
Окрім цього, реалізовуючи передбачене ст. 9 КАС України право суду вжити визначені законом заходи, необхідні для з'ясування всіх обставин у справі, у тому числі щодо виявлення та витребування доказів з власної ініціативи, суд вдався до перевірки на сайті відстеження пересилання поштових відправлень, кореспонденції, у результаті чого виявив, що відправлення за номером 0610232285640 не вручене під час доставки, втрачене.
Наведене свідчить про істинність тверджень позивача щодо відсутності отримання повістки і, як наслідок, про об'єктивну неможливість прибути у визначений час і дату до ІНФОРМАЦІЯ_10 .
Суд зазначає, що відповідач 26.03.2025 під час складання протоколу про адміністративне правопорушення мав можливість перевірити підтвердження обставин оповіщення та/або вручення повістки ОСОБА_1 , а також підтвердити та/або спростувати його пояснення, викладені в протоколі, щодо неотримання повістки, мав можливість повторно надати повістку ОСОБА_1 для уточнення даних, однак, обмежився лише перевіркою за допомогою трекінгу відстеження поштового відправлення № 0610232285640, що є формальною підставою належного підтвердження оповіщення резервіста або військовозобов'язаного про виклик у розумінні Порядку № 560, затвердженого Постановою КМУ № 560 від 16.05.2024.
Відтак з наявних у справі матеріалів вбачається, що вина ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 210-1 КУпАП, відповідачем не доведена, оскільки відсутні будь-які докази того, що останній був належним чином оповіщений про виклик до ІНФОРМАЦІЯ_7 ( АДРЕСА_2 ).
Водночас суд не бере до уваги твердження представника позивача адвоката Солов'я О.В. про те, що відповідно до військового квитка позивача останній не є військовозобов'язаним, а тому не може бути суб'єктом адміністративного правопорушення, передбаченого частиною 3 статті 210-1 КУпАП, оскільки воно спростовується матеріалами справи. На підтвердження своєї позиції представник надав суду копію військового квитка не в повному обсязі, без відповідної сторінки з відміткою про взяття ОСОБА_1 на військовий облік 21.05.2018.
Враховуючи усе викладене вище, суд приходить до висновку, що оскаржувану постанову прийнято не на підставі закону, не у спосіб, визначений Конституцією та законами України.
Відповідач не спростував доводи адміністративного позову в частині твердження про неотримання повістки, не довів належними і допустимими доказами правомірності своїх дій, а відтак, враховуючи встановлені на підставі досліджених доказів обставини справи, результати системного аналізу законодавства України, яке регулює спірні правовідносини, суд дійшов висновку, що позовні вимоги є обґрунтованими, позов підлягає задоволенню, а його задоволення буде достатнім та ефективним способом поновлення порушених прав позивача.
Згідно з п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю за відсутності події і складу адміністративного правопорушення.
Відповідно вимог ч. 3 ст. 286 КАС України за наслідками розгляду справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності місцевий загальний суд як адміністративний має право: 1) залишити рішення суб'єкта владних повноважень без змін, а позовну заяву без задоволення; 2) скасувати рішення суб'єкта владних повноважень і надіслати справу на новий розгляд до компетентного органу (посадової особи); 3) скасувати рішення суб'єкта владних повноважень і закрити справу про адміністративне правопорушення; 4) змінити захід стягнення в межах, передбачених нормативним актом про відповідальність за адміністративне правопорушення, з тим, однак, щоб стягнення не було посилено.
Щодо розподілу судових витрат.
Відповідно до статті 244 КАС України суд під час ухвалення рішення вирішує як розподілити між сторонами судові витрати.
Згідно із ч. 1 ст. 139 КАС України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Позивачем під час подання позову до суду сплачено судовий збір в сумі 605 грн 60 коп., що підтверджується квитанцією від 19.05.2025 (а.п. 9).
Також необхідно врахувати положення ч. 3 ст. 4 Закону України «Про судовий збір», якими встановлено, що при поданні до суду процесуальних документів, передбачених частиною другою цієї статті, в електронній формі - застосовується коефіцієнт 0,8 для пониження відповідного розміру ставки судового збору.
Оскільки позов задоволено у повному обсязі, то суд, керуючись ч. 1 ст. 139 КАС України та ч. 3 ст. 4 Закону України «Про судовий збір», вважає, що до стягнення за рахунок бюджетних асигнувань відповідача як суб'єкта владних повноважень підлягають судові витрати позивача у виді судового збору в розмірі 484 грн 48 коп.
Щодо переплаченої позивачем суми судового збору, суд звертає увагу позивача на положення п. 1 ч. 1, ч. 2 ст. 7 Закону України «Про судовий збір», якими встановлено, що сплачена сума судового збору повертається за клопотанням особи, яка його сплатила, за ухвалою суду в разі внесення судового збору в більшому розмірі, ніж встановлено законом, і у такому випадку повертається у розмірі переплаченої суми.
Керуючись ст. 19 Конституції України, ст. 2, 5, 7, 9, 72, 77, 139, 246, 286 КАС України, ст. 210-1, 235, 247, 251, 252, 280, 286 КУпАП, Законом України «Про військовий обов'язок і військову службу», Законом України «Про оборону України», Законом України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію», Законом України «Про судовий збір», Порядком проведення призову громадян на військову службу під час мобілізації, на особливий період, Правилами надання послуг поштового зв'язку, який затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 05 березня 2009 року № 270, суд
позов ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про скасування постанови по справі про адміністративне правопорушення задоволити.
Постанову, винесену тимчасово виконуючим обов'язки начальника ІНФОРМАЦІЯ_1 підполковником ОСОБА_3 31 березня 2025 року № 3983 стосовно ОСОБА_1 по справі про адміністративне правопорушення за ч. 3 ст. 210-1 КУпАП, скасувати, а провадження у справі про адміністративне правопорушення закрити на підставі п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП за відсутністю події і складу адміністративного правопорушення.
Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань ІНФОРМАЦІЯ_1 на користь ОСОБА_1 судовий збір у розмірі 484 (чотириста вісімдесят чотири) гривні 48 копійок.
Повне найменування сторін:
Позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_11 , РНОКПП НОМЕР_4 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 .
Відповідач: ІНФОРМАЦІЯ_4 , ідентифікаційний код юридичної особи НОМЕР_5 , місце знаходження: АДРЕСА_3 .
На рішення суду може бути подана апеляційна скарга до Сьомого апеляційного адміністративного суду. Відповідно до ст. 286 КАС України апеляційна скарга на рішення суду подається протягом десяти днів з дня проголошення судового рішення.
Якщо в судовому засіданні було проголошено скорочене (вступну та резолютивну частини) рішення суду або якщо розгляд справи здійснювався в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження , якщо апеляційна скарга подана протягом десяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Оскільки під час проголошення повного рішення суду суд оголосив лише його вступну та резолютивну частини, то копії такого рішення негайно вручаються учасникам справи, які були присутні у судовому засіданні.
Суддя Мар'яна МУСІЄНКО