Справа № 595/879/25
Провадження № 2-з/595/7/2025
13 червня 2025 року
Бучацький районний суд Тернопільської області
Суддя Бучацького районного суду Тернопільської області Содомора Р.О., розглянувши заяву ОСОБА_1 , в інтересах якої діє ОСОБА_2 , про забезпечення позову у цивільній справі за позовною заявою ОСОБА_1 до ОСОБА_3 про встановлення юридичного факту,-
13 червня 2025 року до Бучацького районного суду Тернопільської області надійшла позовна заява ОСОБА_1 до ОСОБА_3 про встановлення юридичного факту
Разом із позовною заявою представником позивача подано до суду заяву про забезпечення позову, в якій позивачка просить забезпечити позов шляхом заборони приватному нотаріусу Чортківського районного нотаріального округу Тернопільської області Пендзей Г.Г. вчинення нотаріальних дій щодо видачі свідоцтв про право на спадщину після смерті ОСОБА_4 , померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Заяву обґрунтовує тим, що предметом спору по даній справі є встановлення факту постійного проживання позивачки із померлим ОСОБА_4 однією сім'єю з 2017 року і до дня смерті чоловіка. Позовна заява подана з метою отримання можливості спадкування позивачкою майна померлого, як спадкоємця четвертої черги. Зазначає, що відповідач по справі є двоюрідним братом померлого, подав до приватного нотаріуса Пендзей Г.Г. заяву про прийняття спадщини та бажає спадкувати усі земельні ділянки померлого брата. Тому, у позивача є підстави вважати, що після закінчення 6-ти місячного строку для прийняття спадщини нотаріусом може бути видано свідоцтво на спадщину на земельні ділянки ОСОБА_3 , який є спадкоємцем п'ятої черги, що позбавить позивача, як спадкоємця четвертої черги права на спадкове майно. Зазначає, що у разі невжиття заходів забезпечення позову відповідач може одноосібно отримати свідоцтво про право на спадщину, і як наслідок, може бути істотно ускладнено чи унеможливлено виконання рішення суду.
Розгляд заяви згідно ст.153 ЦПК України здійснюється судом без повідомлення учасників справи.
Дослідивши заяву про забезпечення позову та матеріали цивільної справи, суд приходить до наступного висновку.
Відповідно до статті 2 ЦПК України завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави. Суд та учасники судового процесу зобов'язані керуватися завданням цивільного судочинства, яке превалює над будь-якими іншими міркуваннями в судовому процесі.
Згідно статті 5 ЦПК України, здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором.
У відповідності до статті 149 ЦПК України суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 150 цього Кодексу заходів забезпечення позову. Забезпечення позову допускається як до пред'явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.
Отже, метою забезпечення позову є вжиття судом, у провадженні якого знаходиться справа, заходів щодо охорони матеріально-правових інтересів позивача від можливих недобросовісних дій з боку відповідача з тим, щоб забезпечити позивачу реальне та ефективне виконання судового рішення, якщо воно буде прийняте на користь позивача, в тому числі задля попередження потенційних труднощів у подальшому виконанні такого рішення.
Забезпечення позову по суті - це обмеження суб'єктивних прав, свобод та інтересів відповідача з метою реалізації в майбутньому актів правосуддя й задоволених вимог позивача. Метою забезпечення позову є вжиття судом, у провадженні якого знаходиться справа, заходів щодо охорони матеріально-правових інтересів позивача від можливих недобросовісних дій із боку відповідача з тим, щоб забезпечити позивачу реальне та ефективне виконання судового рішення, якщо воно буде прийняте на користь позивача, в тому числі задля попередження потенційних труднощів у подальшому виконанні такого рішення. Такий правовий висновок щодо розуміння сутності інституту забезпечення позову наведений у постанові Верховного Суду від 22 серпня 2018 у справі № 924/150/17.
Статтею 150 ЦПК України передбачено, що заходи забезпечення позову мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами. Позов забезпечується, зокрема, шляхом заборони вчиняти певні дії.
Заява про забезпечення позову за змістом і формою повинна відповідати вимогам ст. 151 ЦПК України.
Як роз'яснено у п. 4 постанови Пленуму Верховного Суду України № 9 від 22.12.2006 року «Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову», розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд (суддя) має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з'ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам.
Судом установлено, що 13 червня 2025 року позивачка ОСОБА_1 звернулася до Бучацького районного суду Тернопільської області із позовом, в якому просить встановити факт, що вона та ОСОБА_4 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_2 проживали однією сім'єю з 2017 року по ІНФОРМАЦІЯ_2 за адресою: АДРЕСА_1 .
Відповідач по справі ОСОБА_3 подав нотаріусу заяву про прийняття спадщини та по закінченню шестимісячного строку для прийняття спадщини зможе отримати свідоцтво про право на спадщину та розпорядитись спадковим майном, зокрема відчужити його на користь третіх осіб.
Ця обставина переконливо свідчить про те, що невжиття заходів забезпечення позову у вигляді заборони нотаріусу вчиняти нотаріальні дії щодо видачі свідоцтв про право на спадщину після смерті ОСОБА_4 , померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 може істотно ускладнити ефективний захист прав позивачки у випадку задоволення позову, а також призвести до того, що позивачка не зможе їх захистити в межах одного судового провадження без нових звернень до суду. Крім того, заборона нотаріусу вчиняти нотаріальні дії є співмірною розміру позовних вимог та повністю відповідає їх змісту.
Враховуючи наведене, суд приходить до висновку про наявність підстав для задоволення заяви про забезпечення позову.
Керуючись ст.149-150, 157 ЦПК України, суд,
Заяву ОСОБА_1 , в інтересах якої діє ОСОБА_2 , про забезпечення позову у цивільній справі за позовною заявою ОСОБА_1 до ОСОБА_3 про встановлення юридичного факту - задовольнити.
Заборонити приватному нотаріусу Чортківського районного нотаріального округу Тернопільської області Пендзей Г.Г. (вул. Галицька, 76/4, м. Бучач, Чортківський район, Тернопільська область, 48403) вчинення нотаріальних дій щодо видачі свідоцтв про право на спадщину після смерті ОСОБА_4 , померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 , до набрання рішенням суду у даній справі законної сили.
Копію ухвали направити сторонам для відома, а приватному нотаріусу Чортківського районного нотаріального округу Тернопільської області Пендзей Г.Г. - для виконання.
Ухвала підлягає негайному виконанню. Оскарження ухвали не зупиняє її виконання.
Апеляційна скарга на ухвалу суду може бути подана протягом п'ятнадцяти днів з дня її проголошення до Тернопільського апеляційного суду.
Суддя Р. О. Содомора