31 березня 2025 року Справа № 915/1851/21
м. Миколаїв
Господарський суд Миколаївської області у складі судді Адаховської В.С.,
при секретарі судового засідання Шараєвій М.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні справу
за позовом: Акціонерного товариства “Українська залізниця» (03150, м. Київ, вул. Єжи Гедройця, 5, код ЄДРПОУ 40075815) в особі регіональної філії “Одеська залізниця» Акціонерного товариства “Українська залізниця» (65012, м. Одеса, вул. Пантелеймонівська, 19, код ЄДРПОУ 40081200)
до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю “Південьнафтозбут» (54052, м.Миколаїв, вул. Новобудівна, буд. 9, оф. 9, код ЄДРПОУ 30680154)
про стягнення 193740,00 грн
Представники учасників справи в судове засідання не з'явилися
20.12.2021 до Господарського суду Миколаївської області звернулось Акціонерне товариство “Українська залізниця» в особі регіональної філії “Одеська залізниця» Акціонерного товариства “Українська залізниця» про стягнення з відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю “Південьнафтозбут» штрафу у сумі 193740,00 грн за невідповідність маси вантажу порівняно з перевізними документами, а також судового збору в сумі 2907,00 грн.
Позовні вимоги обґрунтовані неправильним зазначенням відповідачем у накладній №41971326 інформації щодо маси вантажу у вагонах №63101653, №64055544, №63089643, №63057961, що підтверджується комерційними актами від 01.07.2021 №406802/33, №406802/34, №406802/35, №406802/36, наслідком чого є нарахування штрафу за неправильно зазначену масу вантажу на підставі ст. 118, 122 Статуту залізниць України.
Згідно протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 20.12.2021 справі присвоєно єдиний унікальний номер 915/1851/21 та визначено головуючим у справі суддю Адаховську В.С.
Ухвалою суду від 28.12.2021 прийнято до розгляду позовну заяву та відкрито провадження у справі за правилами загального позовного провадження, підготовче засідання призначено на 27.01.2022 о 14:00; встановлено учасникам справи строки для подання заяв по суті справи.
24.01.2022 від Товариства з обмеженою відповідальністю “Південьнафтозбут» до суду надійшов відзив на позовну заяву №213 від 24.01.2022, в якому відповідач не визнає позовні вимоги в повному обсязі як необґрунтовані, оскільки:
- в позовній заяві позивач посилається на вагон №63057961, який відповідачем не завантажувався;
- розрахунок суми штрафу значно завищений та не відповідає діючим нормативним документам, оскільки невідповідність ваги вантажу виявлено на ст.Подільськ, яка знаходиться на відстані 475 км (що складає тільки 49 відсотків від загального пробігу);
- посилання позивача на визначення маси вантажу на автомобільних вагах не відповідає дійсності, так як вантаж зважувався на залізничних статичних вагах №DWG-U-150-SD(203AB 10019 тензоваги), про що свідчить графа 26 залізничної накладної №41971326 від 26.06.2021;
- комерційні акти від 01.07.2021 №№406802/33, 406802/34, 406802/35, 406802/36 складено з порушенням вимог: п.9 “Правил складання актів» (Наказ Міністерства Транспорту України 28.05.2002 р. № 334), оскільки: “У комерційному акті детально описуються стан вантажу або багажу і обставини, за яких виявлена незбереженість, а також обставини, які могли бути причиною виникнення незбереженості вантажу, багажу чи вантажобагажу. Ніякі припущення та висновки про причини незбереженості або про вину відправника і залізниці до акта не вносяться. Усі графи бланка акта мають бути заповнені. Не дозволяється проставлення рисок та лапок замість повторення необхідних даних»;
- відповідальність за неправильно зазначену в накладній масу вантажу не є безумовною, оскільки у діях відправника мають міститися всі необхідні елементи складу господарського правопорушення, в тому числі протиправна поведінка та вина у формі умислу чи необережності, а причина невідповідності показників вагонних ваг ст.Подільськ та вагонних ваг на станції навантаження не з'ясована на день пред'явлення позову (можливий фактор - несприятливі погодні умови у вигляді дощу), отже, протиправна поведінка, умисел, або необережність в діях ТОВ “Південьнафтозбут» відсутні;
- сума штрафу, передбачена статтею 118 Статуту стосується вантажів, які заборонено до перевезення чи які потребують додаткових заходів безпеки, отже посилання на статтю 118 Статуту, на думку відповідача, стосується значного перевищення маси, коли вантажовідправник має намір перевезти більшу кількість вантажу за меншу плату, або перевезти інший клас вантажу за меншу плату, чи перевезти небезпечний вантаж;
- після виявлення перевищення маси вантажу над зазначеною у провізному документі відповідач негайно усунув виявлені комерційні недоліки за власний рахунок та 03.07.2021 зазначені вагони було направлено на адресу вантажоодержувача за залізничною накладною №42079905 від 03.07.2021;
- крім витрат на усунення комерційної несправності (відвантаження надлишку вантажу та компенсації зважування вагонів для перевірки маси вантажу), відповідач по відомості №41971326 сплатив додаткові збори та платежі в сумі 22032 грн з ПДВ за доставку вагонів, щодо яких було виявлено надлишок вантажу, тобто позивачем вже стягнуто неустойку;
- у вагоні №64057961 згідно комерційного акту перевищення вантажопідйомності взагалі склало 50 кг - 0,07% від вантажопідйомності вагона 70000 кг, тобто такий надлишок не виходить за межу граничного розходження визначення маси нетто, яке відповідно до п.27 “Правил видачі вантажів» наказу МінТранспорту № 644 становить 0,2%.
Таким чином, відповідач у відзиві просить залишити позов без розгляду, а у разі встановлення факту вчинення відповідачем господарського правопорушення, передбаченого ст. 24, 122 Статуту залізниць України, та обґрунтованості вимог позивача - зменшити розмір штрафу на підставі ст. 233 ГК України, ст. 551 ЦК України до 10% від заявленої суми.
27 січня 2022 року судове засідання у справі №915/1851/21 не відбулося у зв'язку із тимчасовою непрацездатністю судді.
02.02.2022 від позивача до суду надійшла відповідь на відзив відповідача №НЮ-14/275 від 31.01.2022, який вважає міркування відповідача, викладені у відзиві на позовну заяву, необґрунтованими та просить задовольнити позовні вимоги у повному обсязі.
Так, позивач у відповіді на відзив зазначає, що:
- в позовній заяві допущена друкарська помилка однієї цифри в номері вагону №63057961, правильний №64057961, проте у всіх документах (накладні, телеграми, звіти зважування, комерційний акт, акт загальної форми тощо) зазначено правильно номер вагону - 64057961;
- підставою для матеріальної відповідальності вантажовідправника є складені залізницею комерційні акти від 01.07.2021 та акт загальної форми №111 від 07.07.2021, які не оскаржені відповідачем;
- представник відповідача Плеханов B.C., підписавши акт №40 від 03.07.2021 про надлишок вантажу (кеки) у вагонах №№ 63101653, 64057961, 63089643, 64055544 по відправці 41971326, складений на станції Подільськ, та забравши надлишок вантажу і підписавши звіт зважування від 03.07.2021 без зауважень, тим самим погодився з визначенням ваги у вагонах;
- при прибутті вагонів на станцію призначення - ст. Гуменці було проведено комісійне зважування вагонів (представниками залізниці та представником вантажоодержувача) на вагах вантажоодержувача - AT “Подільський цемент», про що складено акт загальної форми №111 від 07.07.2021, де зазначено фактична вага у ваганах, яка співпадає з вагою в акті №40 від 03.07.2021;
- представник вантажоодержувача Нероба І.А., підписавши акт загальної форми №111 від 07.07.2021, підтвердила дотримання процедури зважування та вірність зазначених даних ваги вагонів та вантажу;
- помилковим є твердження відповідача, що сплативши залізниці додаткові збори та платежі у сумі 22032 грн. з ПДВ, позивачем вже стягнуто неустойку, а саме донараховану суму залізничного тарифу, оскільки відповідач плутає стягнення штрафу зі стягненням залізницею додаткових зборів та платежів з вантажовідправника;
- стягнення штрафу, відповідно статті 118 Статуту залізниць України, у розмірі п'ятикратної провізної плати здійснюється за всю відстань перевезення.
Також позивач у відповіді на відзив заперечує проти клопотання відповідача про зменшення розміру штрафу та зазначає, що штраф підлягає стягненню за самий факт допущення вантажовідправником зазначених порушень, незалежно від того, чи завдано залізниці у зв'язку з цим збитки.
У зв'язку з військовою агресією Російської Федерації проти України, введено в Україні воєнний стан із 24.02.2022, який неодноразово було продовжено, шляхом затвердження Верховною Радою України відповідних Указів Президента України про продовження строку дії воєнного стану.
В умовах воєнного стану, введеного в Україні 24.02.2022 Указом Президента України №64/2022 від 24.02.2022, суд повинен забезпечити безпеку учасників судового провадження та запобігти створенню перешкод для реалізації ними права на судовий захист і визначених законом процесуальних прав.
Ухвалою суду від 04.03.2025 підготовче засідання призначено на 13.03.2025 о 10:00.
07.03.2025 від позивача надійшла заява, сформована в системі “Електронний суд» 06.03.2025, в якій заявник підтримує позовні вимоги та просить розглядати справу за відсутності його представника, за наявними в матеріалах справи доказами.
Ухвалою суду від 13.03.2025 закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті на 31.03.2025 о 14:30.
Згідно з приписами ст. 17 Закону України “Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» суди застосовують при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.
Відповідно до статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов'язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.
Європейський суд з прав людини щодо критеріїв оцінки розумності строку розгляду справи визначився, що строк розгляду має формувати суд, який розглядає справу. Саме суддя має визначати тривалість вирішення спору, спираючись на здійснену ним оцінку розумності строку розгляду в кожній конкретній справі, враховуючи її складність, поведінку учасників процесу, можливість надання доказів тощо.
Поняття розумного строку не має чіткого визначення, проте розумним слід вважати строк, який необхідний для вирішення справи відповідно до вимог матеріального та процесуального законів.
Розгляд справи здійснено поза межами встановленого ГПК України строку у розумний строк, тривалість якого обумовлюється введенням в Україні Указом Президента України від 24.02.2022 № 64/2022, затвердженого Законом України від 24.02.2022 № 2102-ІХ, воєнного стану через військову агресію російської федерації проти України.
У судове засідання учасники справи не направили до суду своїх повноважних представників, про дату, час та місце проведення підготовчого засідання повідомлені судом належним чином.
Враховуючи наведене та те, що явка учасників справи не визнавалася судом обов'язковою, а участь у засіданні суду є правом, а не обов'язком сторони, приймаючи до уваги подану позивачем заяву про розгляд справи за відсутності його представника, суд, керуючись засадами рівності учасників судового процесу перед законом і судом, розумності строків розгляду справи, вважає відсутніми підстави для подальшого відкладення розгляду цієї справи та доходить висновку про можливість розгляду справи по суті в судовому засіданні 31.03.2025 за відсутності представників сторін.
Відповідно до змісту ст. 233, 240 ГПК України, 31.03.2025 за результатами розгляду даної справи, суд підписав вступну та резолютивну частини рішення без його проголошення.
Розглянувши матеріали справи, керуючись принципом верховенства права, оцінивши докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, суд встановив наступне.
Предметом доказування у даній справі є обставини щодо наявності/відсутності правових підстав для стягнення з відповідача штрафу в сумі 193740,00 грн за неправильно зазначену масу вантажу в залізничній накладній №41971326.
26.06.2021 за накладною №41971326 зі станції Жовтнева Одеської залізниці вантажовідправником - ТОВ “Південьнафтозбут» було відправлено вагони №63101653, №64055544, №63089643, №64057961 з вантажем - кеки (відходи концентратів кольорових руд), станція призначення - станція Гуменці Південно-західної залізниці, одержувач вантажу - AT “Подільський цемент».
При заповненні накладної відповідачем було зазначено у відомостях вагонів наступне: №63101653 масу вантажу 69860 кг, №64055544 масу вантажу 69840 кг, №63089643 масу вантажу 69760 кг, №63057961 масу вантажу 69740 кг.
Під час перевезення на станції Подільськ було здійснено контрольне зважування вищевказаних вагонів на справних повірених вагонних вагах та виявлено невідповідність маси вантажу порівняно з перевізними документами, про що 01.07.2021 складені комерційні акти №406802/33, №406802/34, №406802/35, №406802/36.
Так, відповідно до комерційного акту №406802/33 від 01.07.2021 проводилось контрольне зважування вагону №63101653. В документі значиться: вантаж кеки (відходи концентратів кольорових руд), навалом, нетто 69860 кг, тара - 23300 кг, вантажопідйомність 70 т. В дійсності виявилося: вантаж кеки, брутто 93850 кг, тара - 23300 кг, нетто 70550 кг, що більше маси зазначеної в документі на 690 кг та вантажопідйомності на 550 кг. Зважування проводилось на справних вагонних електромеханічних вагах ВВ150Э ст. Подільськ (держповірка 19.04.2021) комерційним агентом Моспан Ж.О., в присутності ДС Ратнер О.А., ДСМ Борденюк О.Ю., бригадир ПКО Чернова М.М. Навантаження у вагоні пагорбоподібне нижче рівня бортів на 40-50 см.
Відповідно до комерційного акту №406802/34 від 01.07.2021 проводилось контрольне зважування вагону №64055544. В документі значиться: вантаж кеки (відходи концентратів кольорових руд), навалом, нетто 69840 кг, тара - 23600 кг, вантажопідйомність 70 т. В дійсності виявилося: вантаж кеки, брутто 94450 кг, тара - 23600 кг, нетто 70850 кг, що більше маси зазначеної в документі на 1010 кг та вантажопідйомності на 850 кг. Зважування проводилось на справних вагонних електромеханічних вагах ВВ150Э ст. Подільськ (держповірка 19.04.2021) комерційним агентом Моспан Ж.О., в присутності ДС Ратнер О.А., ДСМ Борденюк О.Ю., бригадир ПКО Чернова М.М. Навантаження у вагоні пагорбоподібне нижче рівня бортів на 40-50 см.
Відповідно до комерційного акту №406802/35 від 01.07.2021 проводилось контрольне зважування вагону №63089643. В документі значиться: вантаж кеки (відходи концентратів кольорових руд), навалом, нетто 69760 кг, тара - 23600 кг, вантажопідйомність 70 т. В дійсності виявилося: вантаж кеки, брутто 94400 кг, тара - 23300 кг, нетто 71100 кг, що більше маси зазначеної в документі на 1340 кг та вантажопідйомності на 1100 кг. Зважування проводилось на справних вагонних електромеханічних вагах ВВ150Э ст. Подільськ (держповірка 19.04.2021) комерційним агентом Моспан Ж.О., в присутності ДС Ратнер О.А., ДСМ Борденюк О.Ю., бригадир ПКО Чернова М.М. Навантаження у вагоні пагорбоподібне нижче рівня бортів на 40-50 см.
Відповідно до комерційного акту №406802/36 від 01.07.2021 проводилось контрольне зважування вагону №64057961. В документі значиться: вантаж кеки (відходи концентратів кольорових руд), навалом, нетто 69740 кг, тара - 23500 кг, вантажопідйомність 70 т. В дійсності виявилося: вантаж кеки, брутто 93550 кг, тара - 23500 кг, нетто 70050 кг, що більше маси зазначеної в документі на 310 кг та вантажопідйомності на 50 кг. Зважування проводилось на справних вагонних електромеханічних вагах ВВ150Э ст. Подільськ (держповірка 19.04.2021) комерційним агентом Моспан Ж.О., в присутності ДС Ратнер О.А., ДСМ Борденюк О.Ю., бригадир ПКО Чернова М.М. Навантаження у вагоні пагорбоподібне нижче рівня бортів на 40-50 см.
Позивач вважає, що відповідно до статей 24, 118, 122 Статуту залізниць України викладені обставини є підставою для стягнення з відповідача штрафу у сумі 193740,00 грн, виходячи з розрахунку: 9687,00 грн х 4 х 5 = 193740,00 грн, де 9687,00 грн - вартість перевезення вантажу у вагонах (провізна плата за вагон); 4 - кількість вагонів; 5 - кількість провізних плат.
Перевантаження понад вантажопідйомність вагонів було усунено на станції Подільськ, шляхом відвантаження надлишку вантажу в автотранспорт представника відповідача відповідно до акту №40 від 03.07.2021.
06.07.2021 вагони прибули на станцію призначення - станція Гуменці, а 07.07.2021 проведено комісійне зважування вагонів на вагах вантажоодержувача - AT “Подільський цемент», про що складено акт загальної форми №111. Вага вагонів №63101653, №64055544, №63089643, №64057961 та вантажу відповідала акту №40 від 03.07.2021.
Позивачем було надіслано відповідачу претензію №ДН-1-18/1085 від 21.09.2021 про сплату штрафу в сумі 193740,00 грн, але відповідач претензійні вимоги залишив без відповіді та задоволення.
Направлення претензії відповідачу позивач підтвердив, додавши до позовної заяви копії опису вкладення на адресу відповідача, накладної та фіскального чеку.
Несплата відповідачем штрафу зумовила звернення позивача до суду з вказаним позовом.
На підставі повно і всебічно з'ясованих обставин справи, суд дійшов наступних висновків.
Частиною 5 статті 307 Господарського кодексу України (далі - ГК України), яка кореспондується з частиною 2 стаття 908 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України), передбачено, що умови перевезення вантажів окремими видами транспорту, а також відповідальність суб'єктів господарювання за цими перевезеннями визначаються транспортними кодексами, транспортними статутами та іншими нормативно-правовими актами та правилами, що видаються відповідно до них.
Нормативні документи, які визначають порядок і умови перевезень, користування засобами залізничного транспорту загального користування, безпеки руху, охорони праці, забезпечення громадського порядку, перетину залізничних колій іншими видами транспорту та комунікаціями, пожежної безпеки, санітарні норми та правила на залізничному транспорті України, є обов'язковими для всіх юридичних і фізичних осіб на території України (ст.3 Закону України “Про залізничний транспорт»), Статут залізниць України, затверджений постановою Кабінету Міністрів України № 457 від 06.04.1998 із змінами та доповненнями (далі - Статут залізниць України), визначає обов'язки, права та відповідальність залізниць, а також підприємств, організацій, установ і громадян, які користуються залізничним транспортом.
Перевезення вантажу, пасажирів, багажу, пошти здійснюється за договором перевезення (частина 1 статті 908 ЦК України).
Відповідно до частин 1-3 статті 909 ЦК України за договором перевезення вантажу одна сторона (перевізник) зобов'язується доставити довірений їй другою стороною (відправником) вантаж до пункту призначення та видати його особі, яка має право на одержання вантажу (одержувачеві), а відправник зобов'язується сплатити за перевезення вантажу встановлену плату. Договір перевезення вантажу укладається у письмовій формі. Укладення договору перевезення вантажу підтверджується складенням транспортної накладної (коносамента або іншого документа, встановленого транспортними кодексами (статутами).
У разі порушення зобов'язань, що випливають із договору перевезення, сторони несуть відповідальність, встановлену за домовленістю сторін, якщо інше не встановлено цим Кодексом, іншими законами, транспортними кодексами (статутами) (стаття 920 ЦК України).
Накладна - це основний перевізний документ встановленої форми, оформлений відповідно до цього Статуту та Правил і наданий залізниці відправником разом з вантажем. Накладна є обов'язковою двосторонньою письмовою формою угоди на перевезення вантажу, яка укладається між відправником та залізницею на користь третьої сторони одержувача (стаття 6 Статуту залізниць України).
Факт укладання договору перевезення вантажу між позивачем та відповідачем у вагонах №63101653, №64055544, №63089643, №64057961 підтверджено залізничною накладною №41971326.
Статтею 37 Статуту залізниць України встановлено, що під час здавання вантажів для перевезення відправником має бути зазначена у накладній їх маса. Маса вантажів визначається відправником. Спосіб визначення маси зазначається у накладній.
За договором залізничного перевезення вантажу залізниця зобов'язується доставити ввірений їй вантажовідправником вантаж у пункт призначення в зазначений термін і видати його одержувачу, а відправник зобов'язується сплатити за перевезення встановлену плату (частина 1 статті 22 Статуту залізниць України).
Відправники повинні надати станції навантаження на кожне відправлення вантажу заповнену накладну (комплект перевізних документів). Станція призначення видає накладну одержувачу разом з вантажем. Дата приймання і видачі вантажу засвідчується на накладній календарним штемпелем станції. У разі проведення митного контролю дата видачі вантажу ставиться після закінчення митних операцій (частини 1-3 статті 23 Статуту залізниць України).
Вантажовідправники несуть відповідальність за всі наслідки неправильності, неточності або неповноти відомостей, зазначених ним у накладній. Залізниця має право перевіряти правильність цих відомостей, а також періодично перевіряти кількість та масу вантажу, що зазначаються у накладній (частини 1, 2 статті 24 Статуту залізниць України).
Маса вантажу вважається правильною, якщо різниця у масі, визначена на станції відправлення, порівняно з масою, що виявилася на станції призначення, не перевищує: у разі недостачі - норми природної втрати маси вантажу і граничного розходження визначення маси нетто; у разі надлишку - граничного розходження визначення маси нетто (частина 4 статті 52 Статуту залізниць України).
Залізниці, вантажовідправники, вантажоодержувачі, пасажири, транспортні, експедиторські і посередницькі організації та особи, які виступають від імені вантажовідправника і вантажоодержувача, несуть матеріальну відповідальність за перевезення у межах і розмірах, передбачених цим Статутом та окремими договорами (стаття 105 Статуту залізниць України).
Обставини, що можуть бути підставою для матеріальної відповідальності залізниці, вантажовідправника, вантажоодержувача, пасажирів під час залізничного перевезення, засвідчуються комерційними актами або актами загальної форми, які складають станції залізниць (стаття 129 Статуту залізниць України).
Згідно з пунктом 3 Правил складання актів (затверджених наказом Міністерства транспорту України 28.05.2002 №334) акти загальної форми складаються для засвідчення обставин, які можуть бути підставою для матеріальної відповідальності, якщо при цьому не потрібне складання комерційного акта. Акт загальної форми підписується особами, які беруть участь у засвідченні обставин, що стали підставою для складання акта, але не менше як двома особами. Один примірник акта загальної форми, складеного під час перевезення, додається до перевізних документів, другий залишається на станції, яка його склала.
Комерційні акти складаються: на місцях загального користування - у день вивантаження або в день видачі вантажу одержувачу; при вивантаженні на місцях незагального користування - у день здачі вантажу одержувачу, у цьому разі перевірка повинна здійснюватись до вивантаження або в процесі вивантаження чи зразу ж після нього. У разі перевірки маси вантажу зважуванням на вагонних вагах, якщо маса тари приймається за трафаретом на вагоні, комерційний акт складається в день зважування вагона з вантажем; якщо маса тари вагона визначається зважуванням його після вивантаження, комерційний акт складається в день зважування порожнього вагона; на вантаж, що перебуває у дорозі - у день виявлення обставин, що підлягають оформленню комерційним актом. У разі неможливості скласти комерційні акти в указані терміни вони складаються у всіх випадках не пізніше наступної доби. (пункт 4 Правил складання актів).
Матеріалами справи підтверджується, що по прибуттю вагону на станцію Подільськ Одеської залізниці було проведено контрольне зважування вагонів №63101653, №64055544, №63089643, №64057961, за результатами якого було виявлено невідповідність маси вантажу порівняно з перевізними документами, про що складено комерційні акти від 01.07.2021 №№406802/33, 406802/34, 406802/35, 406802/36.
Вказані комерційні акти за формою та змістом відповідають вимогам чинного законодавства України, оформлені та підписані повноважними особами залізниці.
Згідно з пунктом 5.5 розділу 5 Правил оформлення перевізних документів (затверджених наказом Міністерства транспорту України 21.11.2000 №644), якщо під час перевезення вантажу або на станції його призначення буде виявлено неправильне зазначення у накладній маси, кількості місць вантажу, його назви, коду та адреси одержувача з відправника, порта стягується штраф у розмірі згідно із статтею 118 Статуту залізниць України. При цьому відправник несе перед залізницею відповідальність за наслідки, які виникли. Цей факт засвідчується актом загальної форми, якщо за цим фактом не складався комерційний акт.
Як вже було зазначено вище, комерційним актом №406802/33 від 01.07.2021 підтверджується зазначення в вагоні №63101653, відправленого відповідно до накладної №41971326, маси вантажу на 690 кг більше, ніж вказано у накладній; комерційним актом №406802/34 від 01.07.2021 підтверджується зазначення в вагоні №64055544, відправленого відповідно до накладної №41971326, маси вантажу на 1010 кг більше, ніж вказано у накладній; комерційним актом №406802/35 від 01.07.2021 підтверджується зазначення в вагоні №63089643, відправленого відповідно до накладної №41971326, маси вантажу на 1340 кг більше, ніж вказано у накладній; комерційним актом №406802/36 від 01.07.2021 підтверджується зазначення в вагоні №64057961, відправленого відповідно до накладної №41971326, маси вантажу на 310 кг більше, ніж вказано у накладній.
Пред'явлення вантажу, який заборонено до перевезень або який потребує під час перевезення особливих заходів безпеки, та з неправильним зазначенням його найменування або властивостей з відправника, крім заподіяних залізниці збитків і витрат, стягується штраф у розмірі п'ятикратної провізної плати за всю відстань перевезення. (стаття 118 Статуту залізниць України).
За неправильно зазначені у накладній масу, кількість місць вантажу, його назву, код та адресу одержувача з відправника, порта стягується штраф у розмірі згідно із статтею 118 цього Статуту. При цьому відправник несе перед залізницею відповідальність за наслідки, які виникли (стаття 122 Статуту залізниць України).
Перевіривши здійснений позивачем розрахунок штрафу, суд дійшов висновку, що він є арифметично і методологічно правильним.
З огляду на викладене, позовні вимоги про стягнення штрафу за невірно зазначену в залізничній накладній масу вантажу в сумі 193740,00 грн є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.
Заперечення відповідача, викладені у відзиві на позовну заяву, до уваги господарським судом не приймаються, з огляду на таке.
Відповідно до частини 1 статті 13 ГПК України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін.
Пункт 3 частини 2 статті 129 Конституції України визначає одним із принципів судочинства змагальність сторін та свободу в наданні ними своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості. Згідно з частинами 1, 3 статті 74, частиною 1 статті 77 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.
Отже, обов'язок із доказування слід розуміти як закріплену в процесуальному та матеріальному законодавстві міру належної поведінки особи, що бере участь у судовому процесі, із збирання та надання доказів для підтвердження свого суб'єктивного права, що має за мету усунення невизначеності, яка виникає в правовідносинах у разі неможливості достовірно з'ясувати обставини, які мають значення для справи.
Посилання відповідача на те, що причина невідповідності показників вагонних ваг ст.Подільськ та вагонних ваг на станції навантаження не з'ясована на день пред'явлення позову (можливий фактор - несприятливі погодні умови у вигляді дощу) розцінюються судом критично, з огляду на таке.
Частиною другою статті 32 Статуту встановлено, що відправник зобов'язаний підготувати вантаж з урахуванням його схоронності під час транспортування і здійснювати навантаження з виконанням технічних умов.
Відповідно до пункту 4 Правил приймання вантажів до перевезення, затверджених наказам Міністерства транспорту України №644 від 21.11.2000 (в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) відправник зобов'язаний підготувати вантаж до навантаження відповідно до вимог, які забезпечували б його збереження на всьому шляху перевезення та екологічну безпеку і захист навколишнього середовища згідно з законодавством.
Згідно з пунктом 2.6 Правил оформлення перевізних документів визначено, що маса вантажу вважається правильною, якщо різниця між фактично виявленою масою і зазначеною в перевізних документах не перевищує 0,2%.
Отже, Правилами встановлено імперативні норми, де чітко виокремлено межу (граничне розходження визначення маси нетто), вихід за яку, передбачає накладення на відправника штрафу.
Чинним законодавством не передбачений вплив погодних умов на перевезення та пов'язані з перевезенням технологічні процеси. Тобто, немає правового механізму, який би певним чином обраховував вплив тих чи інших погодних явищ на масу вантажу (відношення кількості опадів до площі вагону; фізичні властивості вантажу, які впливають на випаровування: альбедо, пористість, гігроскопічність тощо).
Крім того, представник відповідача Плеханов B.C., підписавши акт №40 від 03.07.2021 про надлишок вантажу (кеки) у вагонах №№ 63101653, 64057961, 63089643, 64055544 по відправці 41971326, складений на станції Подільськ, та забравши надлишок вантажу, підписавши звіт зважування від 03.07.2021 без зауважень, тим самим погодився з визначенням ваги у вагонах.
Також, помилковим є посилання відповідача на п. 27 “Правил видачі вантажів», затверджених наказом Міністерства транспорту України №644 від 21.11.2000, та твердження, що у вагоні №64057961 згідно комерційного акту перевищення вантажопідйомності склало 50 кг - 0,07% від вантажопідйомності вагона 70000 кг, тобто такий надлишок не виходить за межу граничного розходження визначення маси нетто, яке відповідно до вказаного пункту Правил становить 0,2%.
Суд зазначає, що п. 27 “Правил видачі вантажів», затверджених наказом Міністерства транспорту України №644 від 21.11.2000, стосується надлишку вантажу порівняно з масою, вказаною в накладній, а не порівняно з вантажопідйомністю вагону.
Так, відповідно до комерційного акту №406802/36 від 01.07.2021, за наслідками проведення контрольного зважування вагону №64057961, вбачається, що в накладній №41971326 від 27.06.2021 значиться вантаж кеки (відходи концентратів кольорових руд), навалом, нетто 69740 кг, а в дійсності виявилося: вантаж кеки, нетто 70050 кг, що більше маси зазначеної в накладній на 310 кг та вантажопідйомності на 50 кг.
Отже різниця між масою вантажу у вагоні №64057961, яка зазначена відповідачем в накладній та масою вантажу, яка була виявлена залізницею становить 0,44%, що виходить за межи граничного розходження визначення маси нетто, яке відповідно до п.27 “Правил видачі вантажів», становить 0,2%.
Крім того, помилковим є висновок відповідача, що сплативши додаткові збори та платежі в сумі 22032,00 грн з ПДВ, позивачем вже стягнуто неустойку, а саме донараховану суму залізничного тарифу, оскільки відповідно до переліку №20210726 від 26.07.2021 вказана сума зазначена як тариф при відправленні вантажу, а не штраф за неправильне зазначення відповідачем у накладній №41971326 інформації щодо маси вантажу.
Щодо заявленого відповідачем клопотання про зменшення розміру штрафу, суд зазначає наступне.
В обґрунтування заяви відповідач посилається на те, що порушення не завдало збитків та іншої майнової шкоди позивачу, а отже застосування штрафу у розмірі 5-кратної провізної плати є завеликим.
Згідно з ст. 233 ГК України, у разі, якщо належні до сплати штрафні санкції надмірно великі порівняно із збитками кредитора, суд має право зменшити розмір санкцій. При цьому, повинно бути взято до уваги: ступінь виконання зобов'язання боржником, майновий стан сторін, які беруть участь у зобов'язанні; не лише майнові, але й інші інтереси сторін, що заслуговують на увагу. Якщо порушення зобов'язання не завдало збитків іншим учасникам господарських відносин, суд може з урахуванням інтересів боржника зменшити розмір належних до сплати штрафних санкцій.
Статтею 551 ЦК України передбачено, предметом неустойки може бути грошова сума, рухоме і нерухоме майно. Якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства. Розмір неустойки, встановлений законом, може бути збільшений у договорі, якщо таке збільшення не заборонено законом. Сторони можуть домовитися про зменшення розміру неустойки, встановленого актом цивільного законодавства, крім випадків, передбачених законом. Розмір неустойки може бути зменшений за рішенням суду, якщо він значно перевищує розмір збитків, та за наявності інших обставин, які мають істотне значення.
Здійснивши аналіз наведених норм, суд зазначає, що ані ЦК України, ані ГК України, які є законами України, не встановлена неможливість зменшення неустойки, розмір якої передбачений актами цивільного законодавства, зокрема Постановами Кабінету Міністрів України.
Також, в чинному законодавстві України не міститься переліку обставин, які мають істотне значення, за наявності яких господарським судом може бути зменшено неустойку, тому вирішення цього питання покладається безпосередньо на суд, який розглядає відповідне питання з урахуванням всіх конкретних обставин справи в їх сукупності.
Вирішуючи питання про зменшення розміру неустойки (штрафу, пені), яка підлягає стягненню зі сторони, що порушила зобов'язання, господарський суд повинен оцінити, чи є даний випадок винятковим, виходячи з інтересів сторін, які заслуговують на увагу; ступеню виконання зобов'язання боржником; причини (причин) неналежного виконання або невиконання зобов'язання, незначності прострочення виконання, наслідків порушення зобов'язання, невідповідності розміру стягуваної неустойки (штрафу, пені) таким наслідкам, поведінки винної особи (в тому числі вжиття чи невжиття нею заходів до виконання зобов'язання, негайне добровільне усунення нею порушення та його наслідки) тощо.
При цьому, зменшення розміру заявленої до стягнення неустойки є правом суду, за відсутності у законі переліку обставин, які мають істотне значення, господарський суд, оцінивши обставини справи у їх сукупності, на власний розсуд вирішує питання про наявність або відсутність у кожному конкретному випадку обставин, за яких можливе зменшення неустойки.
Цивільні та господарські відносини повинні ґрунтуватись на засадах справедливості, добросовісності, розумності, як складових елементів принципу верховенства права. Наявність у кредитора можливості стягувати із боржника надмірні грошові суми як неустойку спотворює її дійсне правове призначення, оскільки із засобу розумного стимулювання боржника виконувати основне зобов'язання неустойка перетворюється на несправедливо непомірний тягар для боржника та джерело отримання невиправданих додаткових прибутків кредитором.
Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 06.09.2019 у справі №910/16925/18.
Встановлення розміру штрафу за невірно зазначену масу вантажу Статутом залізниць України, а не договором, не позбавляє суд права зменшити розмір нарахованого штрафу, за наявності підстав передбачених законодавством.
Статутом не врегульоване питання зменшення розміру штрафу на відміну від законів - Цивільного та Господарського кодексів, які мають вищу юридичну силу порівняно із Статутом залізниць України, який затверджений Постановою Кабінету Міністрів України.
Відсутність можливості зменшення розміру штрафу, передбаченого законодавством, та його стягнення без врахування судом конкретних обставин справи, зокрема, характеру вчиненого порушення, негативних наслідків (в тому числі і можливих), та їх співмірності з розміром штрафних санкцій, може призвести до ситуації коли за різні по характеру та наслідкам правопорушення судом може бути стягнений один і той саме розмір штрафу, що, в свою чергу, не сприятиме виконанню завдання господарського судочинства щодо справедливого вирішення справи судом.
Різниця між масою вантажу, яка зазначена відповідачем в накладній та масою вантажу, яка була виявлена залізницею становить: у вагоні №63101653 - 0,99%; у вагоні №64055544 - 1,45%; у вагоні №63089643 - 1,92%; у вагоні №64057961 - 0,44%.
В той же час, розмір штрафу становить 500% від провізної плати.
Також судом враховано, що виходячи з залізничної накладної в цій справі, вантаж був відправлений зі станції Жовтнева Одеської залізниці на станцію Гуменці Південно-західної залізниці. Відстань перевезення склала 965 км, проте комерційні акти від 01.07.2021 №406802/33, №406802/34, №406802/35, №406802/36 складені на станції Подільськ Одеської залізниці, відстань до якої склала 475 км.
Суд також зазначає, що позивач не довів ані настання, ані обґрунтовану можливість настання будь-яких негативних наслідків від вчиненого відповідачем порушення, а стягнення штрафу в розмірі 500% від ціни договору за лише сам факт невірного зазначення особою маси вантажу в накладній не може вважатись розумним та справедливим.
За наявності вказаних обставин, стягнення штрафу в такому розмірі вочевидь перетворюється на несправедливо непомірний тягар для боржника та джерело отримання невиправданих додаткових прибутків кредитора, та не спрямовано на розумне стимулювання боржника виконувати зобов'язання.
Приймаючи до уваги наведене, з огляду на те, що допущене відповідачем порушення не спричинило збитків для залізниці та іншим учасникам господарських відносин, суд приходить до висновку про наявність підстав для задоволення клопотання відповідача про зменшення розміру штрафу до 2 провізних плат за кожний вагон.
Такий розмір штрафу, на думку суду, є справедливим та співмірним вчиненому порушенню відповідачем та становить 200% від суми нарахованої позивачем за перевезення залізницею вантажу в кожному з вагонів, що дорівнює 40% ціни позову, а саме 77496,00 грн штрафу.
Згідно з ч. 1 ст. 74 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
Відповідно до ч. 1, 2 ст. 86 ГПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.
Аналізуючи питання обсягу дослідження доводів учасників справи та їх відображення у судових рішеннях у справі, питання вичерпності висновків судів, суд враховує, що Європейський суд з прав людини у рішенні від 10.02.2010 у справі “Серявін та інші проти України» зауважив, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях, зокрема, судів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожний аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною залежно від характеру рішення.
З урахуванням вказаного, суд зазначає, що інші доводи викладені відповідачем у відзиві на позов, судом розглянуті, але до уваги та врахування при вирішенні даної справи не приймаються, оскільки на результат вирішення спору не впливають.
Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 129 ГПК України у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Слід зазначити, що у випадку зменшення розміру штрафних санкцій, витрати позивача пов'язані зі сплатою судового збору відшкодовуються з відповідача у повному обсязі, у зв'язку з чим судовий збір у розмірі 2906,10 грн покладається на відповідача.
Керуючись ст. 129, 232, 233, 236-238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, суд
1. Задовольнити позовні вимоги частково.
2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю “Південьнафтозбут» (54052, м.Миколаїв, вул. Новобудівна, буд. 9, оф. 9, код ЄДРПОУ 30680154) на користь Акціонерного товариства “Українська залізниця» (03150, м. Київ, вул. Єжи Гедройця, 5, код ЄДРПОУ 40075815) в особі регіональної філії “Одеська залізниця» Акціонерного товариства “Українська залізниця» (65012, м. Одеса, вул. Пантелеймонівська, 19, код ЄДРПОУ 40081200) 77496,00 грн штрафу та 2906,10 грн судового збору.
3. Відмовити в решті позовних вимог.
4. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення двадцятиденного строку з дати складення повного судового рішення.
Рішення може бути оскаржене в порядку та у строки, визначені статтями 253, 254, 256-259 Господарського процесуального кодексу України.
Повне рішення суду складено та підписано 12.06.2025 (з урахуванням тимчасової непрацездатності головуючого у справі судді).
Суддя В.С. Адаховська